Екофестиваль "Земля наш спільний дім". "Луки мого дитинства"

Про матеріал

Згідно з законами природи, важливим є збереження будь-якої екосистеми, яка розташована в певній природній зоні. Якщо на Донеччині, Одещині, Дніпропетровщині мають бути луки — тут мають бути луки. І дуже погано, коли людина намагається зробити навпаки: насадити ліси в степах, де їм не місце, або вирубати ліс і зробити степи. Луки виконують свої функції, покладені на них природою. Вони створюють і підтримують життєздатне середовище існування живих організмів, у тому числі людини. А які саме функції звідси й дізнаєтесь!)

Перегляд файлу

Вітаємо кожного, хто зараз дивиться нас!

До вашої уваги виступ агітбригади

енергійних та зовсім юних,

і безумовно активних учнів

Ставрівського опорного ліцею,

команда «Екологічний патруль»

Тема нашого виступу «Луки мого дитинства». Але зараз наша природа далеко не в тому стані, що був у дитинстві.

Тож наші завдання:

Перше

Інформувати людство про зміни в навколишньому середовищі.

Друге

Проводити роз’яснювальну роботу щодо способів позитивного впливу на природні ландшафти й ресурси.

Третє

Час діяти разом!

ПІСНЯ

Спливає час, Земля чекає

наших дій

шкодити чи допомагати -

вибір твій,

бо люди змінюють природу

як завжди

врятуй довкілля від біди.

Не знаю про які «луки» ми маємо говорити, бо все моє дитинство минуло в степах, лугах і долинах.
То це ж воно і є.
Що ти таке кажеш?
Ага, ти справді не розумієш? То я тобі зараз поясню.

Територія нашого району – це територія барвистих лучних степів, розміщених на південно-східних відрогах Подільської височини й у межах Причорноморської низовини. Їхня поверхня розділена глибокими долинами річок, балками, ярами, солонцями і солончаками.

Це низькопродуктивні угіддя, які щільно вкриті різноманітними рослинами, такими як горицвіт, ромашка, фіалка, конвалія, ковила, пирій, полин і чебрець.

Природна степова рослинність збереглася лише в місцях, непридатних для оранки. Це переважно задерновані схили та вузькі яри.

Протягом десятиліть луки були сильно змінені людиною. Рослинність значно змінилася. Від трав'янистих полів залишилося дуже мало, тому що вони були перетворені в пшеничні поля і сади.

Який жах! А що ж нам робити?
Так, у нас є декілька варіантів.
Розказуй!

Луки виконують свої функції, покладені на них природою. Вони створюють і підтримують життєздатне середовище існування живих організмів, у тому числі людини.

І які це функції? Випасати худобу? Така собі функція.
Зачекай, все по порядку розкажу.

У США їх звуть преріями, в Африці — саванною. А в Україні — степами. Тобто це щось значно більше, ніж місце, де можна посадити пшеницю або кукурудзу. По-перше, це зона поширення найбільш родючих грунтів.

Степ — це кліматична зона з трав’янистою лучною рослинністю та еко-системою, яка ефективно накопичує в грунті вуглець у вигляді родючого шару грунту, насиченого гумусом.

У луках переважно ростуть багатолітні трави з мереживом кореневої системи. Рослини депонують у свої пагони, у свою масу, атмосферний вуглець (той парниковий газ, який є в атмосфері і який зумовлює негативні наслідки для нашого клімату). А в степу значно затримується процес розкладання органіки (тому що там сухо).

І це сприяє тому, що ця органіка накопичується. Її ми називаємо гумусом — це основна складова родючого шару грунту. У найродючіших грунтах на одиницю маси грунту може бути до п’ятдесяти восьми відсотків вуглецю — а це надзвичайно багато.

По-друге, український степ дав людству землеробство, коня та… тюльпани.
Маячня якась. Усі знають, що тюльпани – це символ Голландії, так як їх там раніше почали виводити.

Голландія зараз — світовий центр експорту тюльпанів. Є маса сортів, але всі вони походять від тих тюльпанів, які колись вивезли з півдня України.

На даний час у нашій області збереглися незначні популяції тюльпанів Геснера — червоного дикого тюльпану, який є пращуром усіх культурних тюльпанів на нашій планеті.

До речі, цьогоріч наша команда, разом з учнями Ставрівського опорного ліцею побили власний рекорд з висадки зелених насаджень, зокрема тюльпанів.

Адже цього року спільними зусиллями вдалося посадити на території школи понад 30 кущів хризантем, 20 гібіскусів, близько трьохсот троянд. А також заквітчали клумбу тюльпанами, нарцисами, гіацинтами, крокусами та іншими квітами різних кольорів від всеукраїнського проєкту «Flowers for school».

Ото проворні!
Я тобі більше скажу, наша команда не сидить без діла, а шукає способи вирішення й інших проблем.

Степовий грунт — це вичерпний ресурс: використавши сьогодні грунт, ми не матимемо його завтра. Тому що грунт утворюється дуже довго. І грунти півдня України — це той грунт, який лучні рослини поступово, впродовж п’яти-дев’яти тисяч років, накопичували після сходження останнього льодовика.

Пройшло 70 років. Багато де родючого шару грунту немає взагалі. Те, що рослини накопичували, ми використали за дуже короткий період. Наша команда дослідила, що на території України залишилось близько трьох відсотків степів від тієї кількості, яка була раніше.

На космічних знімках земної поверхні з супутника в Google maps, багато де поверхня Одеської області виглядає «як джинси з потертостями»: це значить, що в цих місцях немає родючого шару грунту, а є тільки підстилаюча порода.

Найстрашніше те, що це розорювання продовжується, при тому що законодавство забороняє орати території. Наша команда старанно працює над інформуванням суспільства про небезпечні проблеми й робить все можливе, щоб їх вирішити.

ПІСНЯ

Ми завдаємо шкоди природі роками

Ми самі нищим лУки своїми ж руками

Нам треба бути вище, все оберігати

Нумо з нами разом степи рятувати.

Третя функція. В розорюваних дрібних залишках степів, на схилах, у балках також мешкають дрібні комахи, що є запилювачами рослин.

Переважна більшість того, що ми споживаємо, — це продукція рослин, які запилюються комахами. Причому не свійськими бджолами, яких люди розводять заради меду, а сотні видів диких комах.

Просто подумайте: що буде, якщо якийсь один рік нікому стане запилювати рослини? Можна скласти списочок і почати викреслювати: плодові дерева — викреслили, ягоди — викреслили, помідори, огірки — викреслили. Тому окрім зерна (яке запилює вітер) у нас дуже швидко може нічого не залишитись.

Викреслити помідори й огірки? Оце вже ні!
Ми працюємо, аби цього не сталося.
Молодці! Це всі функції?
Залишились найголовніші.

Четверта функція: луки охороняють різноманітність рослин і тварин. У червоній книзі України кожен третій вид рослин, тварин — степовий. Вони мешкають на трьох відсотках від тієї території, яка колись була їх природним середовищем. Головними їхніми загрозами є розорювання степів, терасування та заліснення схилів і лук.

Астрагал шерстистоквітковий, вид якого вважається зникаючим.

Горицвіт весняний. Багаторічна трав’яна рослина з насиченими жовтими квіточками.

Білопечериця дівоча. Біленький гриб-парасолька із тонким бахромчастим краєм.

Брандушка різнобарвна. Світло-фіолетова весняна квіточка, через розорювання лук - на межі зникнення.

Ковила травнева. Світлолюбна рослинка з гіллястими китицями й тоненькими колосками.

Катран татарський. Сизуватий кущ, чисельність якого зменшується і зменшується.

Шафран сітчастий. Розорювання степів і лук зменшує чисельність виду цих чарівних фіалкових квіточок.

Якщо ми не зуміємо зберегти степи й луки, то ми втратимо різноманітність трав'яної екосистеми, а значить перетворимо місцевість в пустелю. Збережімо ці безмежні луки разом!

ПІСНЯ

Розляглися степи на всі сторони

Де луки барвисті із ковили

Дитинство своє ми там провели

В ромашках сиділи і мріяли

Дитинство своє ми там провели

В ромашках сиділи і мріяли

Розорали степи на всі сторони

Тепер врятувати їх маємо ми

Врятувати!

Що ж, остання і найважливіша функція.

Степ регулює клімат. Заведено думати, що причина зміни клімату — це викид парникових газів від транспорту та промисловості. Однак в Україні найбільшим джерелом викиду вуглецю в атмосферу є саме розораний грунт.

Ми порахували масу цього вуглецю, і цифра вийшла в тисячу разів більша, ніж викиди всіх джерел на планеті. Тобто, за 1 рік все сільське господарство, промисловість, енергетика, спалювання всього на нашій землі викидають в тисячу разів менше, ніж одна Євразія дала вуглецю атмосфері через те, що ми її розорали.

Саме через це в 2020 році в Україні відбулася рекордна кількість природних катастроф: посуха навесні через майже відсутність снігу взимку, найбільші лісові пожежі за довгий період та вперше — пилова буря на півночі України.

Вперше того ж року Україною пройшли як мінімум 2 торнадо, яких в нашій частині планети ніколи не бачили.

Я таке бачила в голівудських фільмах-катастрофах, але ніяк не за вікном українського села.
Всі ці природні катаклізми пов’язані з безконтрольним розорюванням українського степу.
А що ж нам робити?
Для людей дуже важливо вчасно отямитись і хоча б певну частину луків повернути у той стан, в якому вони були півстоліття тому. Ці ділянки поступово знову почнуть накопичувати вуглець та перестануть його втрачати. В іншому випадку залишаться прекрасні книжки про рослинність України, з класними фотографіями еко-системи, яка колись утримувала найбільшу кількість вуглецю та яка регулювала клімат на нашій планеті.
Але ж хіба клімат змінюється тільки від цього?
Звичайно ні. Є купа причин. І до речі, кожен з вас може запобігти зміні клімату.