Еколого-пізнавальна стежка "Дивосвіт Слобожанщини"
Збірка містить результати науково-дослідницької роботи з теми: «Еколого-пізнавальна стежка «Дивосвіт Слобожанщини» Гетьманського національного природного парку».
Методичний матеріал, викладений у збірці, містить: паспорт, картосхему, опис зупинок еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщини» Гетьманського НПП, правила поведінки, і розрахований на широке коло читачів.
Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації
Сумське територіальне відділення МАН України
Великописарівська районна станція юних натуралістів
Еколого-пізнавальна стежка
«Дивосвіт Слобожанщини»
Гетьманського національного природного парку
Велика Писарівка – 2017
Укладачі:
Драгун Зоя Петрівна, директор Великописарівської районної станції юних натуралістів Великописарівської районної ради;
Песецька Катерина Іванівна, вихованка гуртка «Флористика» Великописарівської районної станції юних натуралістів Великописарівської районної ради.
Рецензенти:
Обідець Михайло Петрович, провідний фахівець з екологічної освіти відділу екологічної освіти та рекреації Великописарівського науково-дослідного відділення НПП «Гетьманський»;
Мовчан Ольга Миколаївна, методист Великописарівської районної станції юних натуралістів Великописарівської районної ради.
Збірка містить результати науково-дослідницької роботи з теми: «Еколого-пізнавальна стежка «Дивосвіт Слобожанщини» Гетьманського національного природного парку».
Методичний матеріал, викладений у збірці, містить: паспорт, картосхему, опис зупинок еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщини» Гетьманського НПП, правила поведінки, і розрахований на широке коло читачів.
Зміст
Картосхема еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщини»:
Еколого-пізнавальна стежка «Дивосвіт Слобожанщини»
Зупинка 4. «Тернове озеро» або «Тернова Яма»
Зупинка 7. «Лиса гора», або «Курган»
Зупинка 8. Урочище «Вуглицьке»
Зупинка 9. Річка Ворскла «Пасіка»
Зупинка 10. Урочище «Юсупове» – заключна
Правила поведінки на еколого-пізнавальній стежці
Відеофільми зупинок еколого-пізнавальної стежки
на еколого-пізнавальну стежку «Дивосвіт Слобожанщини» Гетьманського національного природного парку
Розташування: Гетьманський національний природний парк знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів. Парк створений у 2009 році. Його основою стали розташовані у долині р. Ворскла гідрологічні заказники загальнодержавного значення. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і, за течією Ворскли, простягається до межі з Полтавською областю, закінчуючись нижче села Куземин Охтирського району. Еколого-пізнавальна стежка «Дивосвіт Слобожанщини» створена у 2013 році. Стежка прокладена мальовничими місцями Гетьманського національного природного парку, бере початок з правого берега річки Ворскли біля села Лугівка в урочищі «Юсупове» – 50°26' північної широти; 35°28' східної довготи, 126 – 180 м над рівнем моря.
Землекористувач: Великописарівська районна рада.
Значення екологічної стежки: створення екологічної стежки передбачає досягнення наступної мети:
- навчальної – конкретизувати знання учнів про стан різних природних об’єктів, а також формування знання про природні комплекси та живі об'єкти, механізми їх пристосування до умов середовища, спостереження біологічних ритмів на території НПП „Гетьманський”;
- виховної – формувати науковий світогляд, здійснювати екологічне виховання;
- розвиваючої – розвивати в учнів пізнавальний інтерес, самостійність, спостережливість, творче мислення; сприяти природоохоронній роботі.
Екологічна стежка створена провідними фахівцями з екологічної освіти та рекреації Гетьманського НПП та юннатами Великописарівської районної станції юних натуралістів.
Короткий опис маршруту: Екологічна стежка, довжиною 10 км, розрахована на дорослих та учнів старшого шкільного віку. Містить 10 зупинок. Включає в себе історичні пам’ятки, водні об’єкти (русло р. Ворскли). Маршрут пішохідний (можна і на велосипедах), зручний.
Зупинки:
1. Урочище «Юсупове»;
2. «Лісовий яр»;
3. «Стариця»;
4. «Тернове озеро»;
5. «Сосновий ліс»;
6. «Черв’якова гора»;
7. «Лиса гора»;
8. «Вуглицьке»;
9. «р. Ворскла»;
10. Урочище «Юсупове» заключна.
Стан екологічної стежки: хороший.
Режим користування:
1. Безпосередньо до еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщини» можна проїхати велосипедом або дійти пішки;
2. На території еколого-пізнавальної стежки забороняється вести вирубку дерев та кущів, викопувати первоцвіти, зривати квіти для букетів.
Необхідні заходи:
- Виготовити і розмістити на маршруті еколого-пізнавальної стежки природоохоронні та інформаційні щити, репери;
- Обладнати місця привалів.
Охорону маршруту: здійснють вихованці гуртка «Юні лісівники» Великописарівської райСЮН, керівник Кривонос С.С., провідний фахівець з екологічної освіти Обідець М.П.
Картосхема еколого-пізнавальної стежки «Дивосвіт Слобожанщини»:
10-ти км маршрут
5-ти км маршрут
Еколого-пізнавальна стежка «Дивосвіт Слобожанщини»
Еколого-пізнавальна стежина прокладена мальовничими місцями Гетьманського національного природного парку – це подорож у дивосвіт слобожанської природи. Стежка бере початок з правого берега річки Ворскли біля села Лугівка. Протяжність маршруту близько 10 км.
Наша подорож у дивосвіт слобожанської природи розпочалася з правого берега річки Ворскли біля села Лугівка в урочищі «Юсупове». У лісовому масиві урочища ростуть дуб звичайний, клен гостролистий, липа серцелиста, осокір, тополя, осика, верба, черемуха, береза, сосна звичайна. У вологих місцях – вільха, чагарникові верби, хміль, багато сизої ожини. Влітку можна тут поласувати суницями, малиною, а восени назбирати горішків ліщини, опеньків, поїсти ожини.
Навесні, ледве зійде сніг, на узліссі з’являються яскраво – жовті кущики – це цвіте мати-мачуха. Листки у неї зверху гладенькі темно-зелені, а знизу густо опушені білими ворсинками. Тому листок зверху холодний на дотик, а знизу – теплий. Від цього походить назва рослини.
У квітні у цьому лісі дивовижне враження – здається, що у нас два неба – одне над головою, інше під ногами. Весь ґрунт у лісі вкритий скатертиною з безлічі синіх-синіх, блакитних, фіолетових, рідко білих пролісків – проліски сибірської. Потім зацвітає ряст з рожево-фіолетовими, інколи білими квітами, пшінка весняна з жовтими блискучими квітами, гусяча цибулька, медунка темна, анемона жовтецева, пижмачка або адокса мускусна, зірочник лісовий з білими квіточками, фіалки – пахуча фіолетова і братки з білими та жовтими пелюстками.
Потім зацвітає черемуха, конвалія, розхідник звичайний, народна назва «люби мене, не покинь». Належить вона, як і любисток, до «чарівних» рослин, які використовувались для приворотних напоїв.
Мандруючи стежкою можна побачити різних джмелів, диких і домашніх бджіл, різноманітних метеликів, жуків – від маленького сонечка до великого, найбільшого нашого жука, занесеного до Червоної Книги України – рогача або жука-оленя. Дуже багато тут буває хрущів: травневих і, пізніше – більших, з білими плямами – мармурових. У сутінках на них полюють кілька видів кажанів. Це єдині літаючі ссавці. Видовий їх склад потребує дослідження, а всі види кажанів занесені до Червоної книги України.
Праворуч у лісовому болоті живуть тритони гребінчасті, різні види жаб, черепахи, також велика кількість лісових комах.
Після весняного розливу Ворскли залишки її давнього русла утворюють старицю, служить для нересту багатьох видів риб. Колись ця водойма використовувалася для замочування конопель, що призвело до масового винищення всього живого. Але через десятиріччя водойма повернулася до повноцінного життя.
Прямуючи далі, на луках ми часто зустрічаємо поодинокі кущики айви японської (хеномелес). Висота куща близько 1 м, це – плодова і декоративна рослина, яка в кінці квітня – на початку травня цвіте оранжево-червоними квітами. Особливо вимоглива до світла.
Плоди – яблучка зеленого і зеленаво-жовтого кольору, дуже кислі і пахучі. Збирати їх потрібно до настання заморозків. З плодів варять варення, готують компоти, желе, порізану айву засипають цукром, виготовляють мармелад. Вітаміну С у айві більше ніж у лимона (Додаток Л).
Зупинка 4. «Тернове озеро» або «Тернова Яма»
Вийшовши із лісу на луки, бачимо перед собою березовий гайок, сосновий ліс і мальовничу, порослу дубовим лісом гору – наша Великописарівська «Швейцарія».
По луках, крім озер «Тернове» та «Довге», розкидані й інші невеличкі водойми, де серед різних видів осоки, очерету, рогозу, ситнику знаходять собі притулок дикі качки – чирки і крижні, водяться ондатри, водяні щури, є риба: золотий, який занесений до Червоної книги та сріблястий карась, в’юни. Із земноводних – озерна жаба і тритон звичайний, джерелянки червоночереві з отруйним слизом. Тут часто можна зустріти вужа, цей плазун не отруйний, від гадюки відрізняється яскраво-жовтими плямами з боків голови; трапляється черепаха болотяна. В озерцях легко знайти молюсків – ставковика звичайного або равлика і котушку. За комарами і мухами полюють бабки – велике коромисло, бронзово-зелена та інші. А личинки бабок теж хижаки, живуть у воді і живляться комахами, рачками, дрібними п’явками і мальками риб.
Серед метеликів біля озер можна побачити цитринця, білана капустяного, адмірала, кропивницю, павичеве очко денне і навіть махаона, якого занесено до Червоної Книги України. На сухих підвищених місцях ростуть різні види тонконогових, дивина густоквіткова, або скіпетровидна, нечуйвітер волохатенький, цмин пісковий – безсмертник, деревій, щавель кінський та інші рослини (Додаток М).
За луками переходимо в сосновий ліс, де справа – березовий гайок. Тут можна побачити синиць, дятлів, сойку, повзика, який швидко бігає по стовбурах навіть вниз головою, вивільгу, яку у нас ще називають «дика кішка», бо на погану погоду вона дивно по-кошачому кричить. Тут трапляються хижі птахи – яструби і канюки. У грибний сезон можна знайти білий гриб, зеленушки, мухомори і в березняку серед різних сироїжок трапляється смертельно небезпечна бліда поганка. На узліссі можемо зустріти красивого птаха з чубом на голові – це одуд, довгим зігнутим дзьобом він добуває з під землі черв’яків, гніздиться в дуплах. Про цього птаха кажуть – «хвалився одуд пір’ям, а про дух свій мовчав». Пташенята одуда в разі небезпеки використовують «біологічну зброю» – вистрелюють смердючий секрет куприкової залози… Такого смороду важко позбутися. Ще про одуда кажуть, що влітку він кричить «буду тут, буду тут…», а потім, ближче до осені, вже інша пісня – «худо тут, худо тут…» і відлітає у вирій.
Маршрут екологічної стежки виводить з лісу, робить поворот вправо і ми рухаємося до наступної зупинки «Черв’якова гора». Колись тут жив хазяйновитий чоловік, добрий господар, який дуже любив свою земельку і весь час трудився, рився в землі, як той черв’як, – так його і прозвали. Він давно вже помер, а в народній пам’яті залишилась назва «Черв’якова гора». Повертаємо вліво, заходимо до яру. Тут, в дубовому лісі, ростуть два види липи – липа серцелиста і липа широколиста. Липовий цвіт цілющий, липа – чудовий медонос, а мед із липи золотисто-жовтий, пахучий із ніжним запахом.
В минулому з липового лика виготовляли личаки. Для цього з молодих липок обдирали кору, здирали лико, звідси й пішов вислів – «обідрали, як липку».
Тут у яру є невеличка водойма, де росте осика, або тополя тремтяча. Це дерево в народі називають проклятим, кажуть, що на осиці Іуда повісився, після того, як продав за тридцять срібняків Ісуса Христа. А ще в дерева постійно тремтяче листя через довгий, плаский черешок і криваво-червона плівка під корою… Осиковий кілок і хрест із осики вважалися зброєю і захистом від нечистої сили.
У вологих місцях зростає яглиця звичайна, яку вживають в їжу і в свіжому вигляді, і як замінник капусти. Ця трава є добрим засобом для лікування суглобів на що вказує її назва Aegopodium podagraria. Далі вглиб яру в лісі встановлена годівниця для диких тварин. Тут взимку працівники парку викладають сіно, коренеплоди, розкладають сіль-лизунець. До годівниці навідуються козулі, кабани, лосі. Тут мешкають лисиці, борсуки, єнотовидний собака, інколи з інших місць заходять вовки. Є білка, куниця, ласка, горностай. На горі можна зустріти веретільницю – безногу ящірку.
Дубовий ліс дає добрий будівельний матеріал, паливо, в дубових бочках витримується коньяк, з дубової кори одержують дубильні речовини, які допомагали людині обробляти шкіру – дубити її. «Дубові яблучка» – гали утворюються на листках, коли комаха дубова горіхотворка відкладає яйця і всередині наростів на листках розвиваються її личинки. Гали також багаті на дубильні речовини, із них раніше виготовляли чорнило. Квашені домашні огірочки бувають хрумкими, якщо ми покладемо в діжку листя дуба. Жолуді йдуть на виготовлення напою – замінника кави, їх теж полюбляють дикі свині, миші, сойки. Дуб – символ сили й мужності, священне дерево слов’ян.
У трав’яному покриві ростуть запашна конвалія, копитняк європейський, купина лікарська, трапляється вороняче око звичайне, декілька видів папороті. Це рослини лікарські, але отруйні і їх використання потребує обережності.
В дубовому лісі багато ліщини, на узліссях і галявинах ростуть терен, шипшина, глід, дикі яблуні і груші.
Зупинка 7. «Лиса гора», або «Курган»
Виходимо з яру і підіймаємось на так звану «Лису гору» – горб, не покритий лісом.
Тут на високих глинистих пагорбах, відрогах Середньоруської височини, зберігся багатий, різноманітний степовий рослинний покрив.
На горі виявлена ковила волосиста, сон чорніючий, звіробій, материнка, шавлія, залізняк бульбистий, ластовень лікарський, миколайчики плоскі і польові, заяча конюшина, головатень звичайний і круглоголовий, золототисячник малий, гвоздика дельтовидна, холодок лікарський, очиток їдкий, горлянка женевська з синіми, зрідка рожевими квітами, дзвоники персиколисті, різні види волошки, віскарія клейка, конюшина гірська з білими квітами, конюшина польова з пухнастими, світло-рожевими видовженими голівками, багато видів злакових трав… Тут ростуть також поодинокі кущі глоду криваво-червоного, декілька дерев глоду чорноплодого, або глоду п’ятистопчикового, шипшина та кущі колючого терну, трапляється дика груша і яблуня.
Цей природній степовий комплекс чарує кожного своєю красою, мальовничими краєвидами, пахучим гарячим повітрям напоєним ароматом квітів і цілющих трав. А видно з курганів і маленьке село під горою з такою промовистою назвою – Земний Рай, і аж до м. Грайворон Бєлгородської обл. Російської Федерації, старі сади під горою, лагідну красуню Ворсклу, Лукашівку, Олександрівку, Велику Писарівку, Лугівку. Як поглянемо на північ, то десь за 10 км побачимо наше село Попівку і російське село Мокру Орлівку, там теж гора, урочище «Любин яр», річка Ворсклиця, права притока Ворскли.
Зупинка 8. Урочище «Вуглицьке»
Час повертатись. Спускаємося з гори вниз, в урочище «Вуглицьке», яке згадується в історичних джерелах ще з часів татарських набігів.
Тут гніздяться 3-4 пари сірих журавлів, водяться перепели й куріпки, багато злаків: пирій повзучий, стоколос, тонконіг, вівсяниці, також бобових – люцерна, аморфа кущова, буркун жовтий і білий, конюшина. А ще ростуть деревій, звіробій, ластовень лікарський, королиця звичайна з великими білими квітами, яку у нас називають ромашкою. Тут також росте гадючник звичайний з білими пахучими суцвіттями, підмаренник справжній, різні види вероніки, нечуй-вітер волохатенький, енотера, на сухих місцях – цмин піщаний, в низинках – валеріана лікарська. Також трапляються тополя тремтяча, яблуні дички, кущі глоду, карагана – жовта акація. Проходимо далі – і знову вологі луки та заболочені ділянки. І на горі, і на луках багато сірих, рожевокрилих, блакитнокрилих і зелених коників. Часом трапляється велика, світло-зелена хижа комаха – богомол. На луках чимало гостромордих жаб, ропух та ящірок, багато бджіл, метеликів та джмелів, які забезпечують перехресне запилення квіткових рослин.
Зупинка 9. Річка Ворскла «Пасіка»
Стежка виводить на берег Ворскли. Тут в тіні верб, тополь, дубів або сосен можна перепочити та скупатися.
По всій Ворсклі над берегами трапляється очерет, часом висотою до 3-4 м, на мілинах і перекатах ростуть масово глечики жовті, під берегами аїр або лепеха чи татарське зілля, сусак зонтичний, рогіз широколистий, комиш озерний, їжачоголовник, стрілолист, частуха подорожникова, різні види осоки, рдесник плавучий.
У Ворсклі водиться понад 20 видів риб – серед них червонокнижні – ялець звичайний, швидка срібляста рибка довжиною 15-20 см, вагою до 200 г. Спина у неї широченька, голубувато-сіра, сріблясто-біле черевце, спинний і хвостовий плавці сір, черевні і анальний – сірувато-жовтого кольору. Мешкає на ділянках з чистою водою з твердим піщаним дном на глибині 1-1,5м. Харчується зоопланктоном, комахами, личинками, водоростями, дрібними рачками, поїдає ікру інших риб.
Минь із родини тріскових, активний з настанням холодів, він і нереститься зимою, а літом ховається на глибину, де холодніша вода, під корчі в нори. Теж занесений до Червоної Книги України.
Потрапив до Червоної Книги і звичайний наш червоний, круглий або золотий карась – він витісняється срібним карасем. З’явилась у Ворсклі і невеличка рибка – колючка багатоголкова. Самець цієї рибки охороняє ікру у спеціально збудованому гніздечку.
Десь із 80-х років XX ст. по Ворсклі розселилися бобри – найбільші із гризунів нашої місцевості. Ймовірно вони прийшли до нас із заповідника «Лес на Ворскле» Російської Федерації. Зараз це масово поширений вид, але полювання на нього заборонено. Живиться бобер травами, корою і тонкими гіллям верби, тополі, осики, сокора, вільхи. На зиму заготовляє гілки, звалюючи дерева інколи до метра діаметром. По Ворсклі селиться в норах, вхід у які знаходяться під водою, на інших водоймах будує із гілля, хмизу і грязі хатки, греблі та канали.
У Ворсклі живе і видра річкова, вона також занесена до Червоної Книги України. Видра добре плаває і пірнає, живиться рибою, раками, молюсками, навіть дрібними гризунами і птахами. Може здійснювати двадцятикілометрові переходи до інших водойм.
На мілинах біля зарослів очерету можна побачити чаплю сіру та велику білу чаплю, а вночі почути голос рудої чаплі – бугая. У декількох місцях по Ворсклі живуть і виводять потомство білі лебеді-шипуни, вони вже звикли до людей, але проганяють свійський качок і гусей із своєї території. В очеретах гніздяться качки, водяться водяні курочки, там же полює лунь очеретяний, живуть декілька видів очеретянок.
Зупинка 10. Урочище «Юсупове» – заключна
В Урочищі Юсупове над Ворсклою можна побачити малопоширені, багатьом не знайомі, вітамінні плодові культури. Ось лимонник китайський, дерев’яниста листопадна ліана довжиною 8-10 м, квітки однодомні, білі, пахучі. Плід збірний з червоних одно-двонасінних ягід. Лимонник називають ягодою п’яти смаків: кислий, солоний, солодкий, гіркий, пекучий. Листки і ягоди заварюють як чай. Чай з ягід або спиртова настоянка діють як стимулятор центральної нервової системи.
Аронія або горобина чорноплідна – багаторічний листопадний кущ, листя восени червоно-пурпурового забарвлення, плоди – чорні ягоди. Плоди містять вітаміни Р, С, РР, В2, В9, Е. Їх вживають свіжими, сушать, заморожують, готують варення, мармелад, вино. Допомагає аронія при гіпертонії, атеросклерозі, проявляє антимікробну активність.
Обліпиха крушиновидна з родини лохових – дерево до 15м висотою. Цінна їстівна і лікарська рослина. В жовтих або жовтогарячих плодах містяться всі відомі природні вітаміни. Обліпихова олія втамовує біль та загоює рани, її використовують при опіках та обмороженнях. Добре зберігається перетерта з цукром, на 1 кг ягід 2 кг цукру. Обліпиху за незрівнянний смак і аромат називають «сибірським ананасом» (Додаток Ф).
Ось і добіг кінець нашої подорожі… У затінку сокорів на виході із урочища «Юсупове» на березі Ворскли приємно відпочити, згадати і усвідомити все побачене і почуте під час мандрівки еколого-пізнавальною стежкою «Дивосвіт Слобожанщини», відчути серцем і душею всю красу нашої землі, рідного краю, Гетьманського Національного Природного парку, зрозуміти свою особисту відповідальність за збереження унікальних природних ландшафтів Слобожанщини і всього довкілля.
Помилувавшись красою ми ділимося враженнями від побаченого та почутого, відгуки відвідувачів екскурсії записуємо у свій щоденник.
Правила поведінки на еколого-пізнавальній стежці
1. Учасники екскурсії йдуть групою за керівником, не обганяючи його і не розтягуючись довгим ланцюжком.
2. Бажано розмовляти тихо, питання керівнику слід задавати упівголоса.
3. Запам'ятовуючи найбільш типові рослини, не слід їх збирати. Краще записувати їх назви та відмінні ознаки, замальовувати зовнішній вигляд в записнику.
4. Спостерігаючи за тваринами (метеликами, жуками, земноводними), не слід їх ловити.
Забороняється:
- Забруднювати природне середовище;
- Ламати дерева, витоптувати рослини;
- Турбувати тварин, розоряти пташині гнізда.
Необхідно:
- Ходити стежками, зберігати рослини;
- Підгодовувати і оберігати тварин.
Відеофільми зупинок еколого-пізнавальної стежки
1 фільм – зупинки: 1. «Юсупове», 2. «Лісовий яр», 3. «Стариця»
Режим доступу – https://www.youtube.com/watch?v=GGZW5cNpxSw&t=564s
2 фільм – зупинки: 4. «Тернове озеро», 5. «сосновий ліс», 6. «Черв’якова гора».
Режим доступу – https://www.youtube.com/watch?v=nPU6qEBOSbA&t=1167s
3,4 фільм – зупинки: 7. «Лиса гора», або «Курган»
3 фільм Режим доступу – https://www.youtube.com/watch?v=43UulHE9COQ&feature=player_embedded
4 фільм Режим доступу – https://www.youtube.com/watch?v=yKhAISzmdts&feature=player_embedded
5 фільм – зупинка: 8. «Вуглицьке»
Режим доступу – https://www.youtube.com/watch?v=ZD3jndIFEB4&t=99s
- Вербицький В. В. Екологічне виховання дітей : Практикум для педагога / В.В. Вербицький. – К.: АВЕРС-2009. -104с.
- Дідух Я.П. Екологічна стежка: (методика, організація, характеристика модельної стежки «Лісники») / [Дідух Я. П., Єрмоленко В. М., Крижанівська О. Т. та ін.] ; під заг. ред. Я. П. Дідуха. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 88 с.
- Драгун О. С. Вчимося заповідувати: Дослідницька робота: 01.11.2014 / Драгун Олексій Сергійович. – Велика Писарівка, 2014 – 58 с.
- Зелена книга України: Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, які підлягають охороні / під загальною редакцією члена-кореспондента НАН України Я.П. Дідуха – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с.
- Книш М.П. Гетьманський національний природний парк: брошура / М.П. Книш. – ТОВ РВК «БІНГО», 2016.
- Міністерство екології та природних ресурсів України. Гетьманський національний природний парк. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://getmanski.info
- Плотнікова Г. Як створити екостежку та провести природничу школу? : Методичний посібник / Г. Плотнікова, А. Сагайдак, О. Тарасова, А. Жовтенко. – К., 2011. – 72 с.
- Шеляг-Сосонко Ю.Р. Червона книга України : / Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1996.
Великописарівська районна станція юних натуралістів
провулок Змагання, 2
смт Велика Писарівка,
Сумська область,
42800, Україна,
телефон 5-10-52,
e-mail: stantsiya.iun@ukr.net
Відповідальний за випуск: Драгун.З.П.
Автор тексту: Песецька К. І., Обідець М.П.
Автори світлин: Песецька К.І., Драгун З.П., Курова О.Г. Мовчан О.М.
Автор відеофільмів: Мовчан О.П.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку