«Енеїда» І.П. Котляревського як репрезентація української національної ідентичності

Управління освіти, молоді та спорту

Лиманської міської ради Донецької області

Міський навчально-методичний центр

Торський навчально-виховний комплекс

 

 

 

 

 

 

«Енеїда» І.П. Котляревського

як репрезентація української національної ідентичності

 

 

 Розробка уроку

                                                                                            української літератури

                                                                                            у 9 класі

 вчитель Рибіна Л.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Енеїда» І.П. Котляревського  як репрезентація української національної ідентичності

Мета:

•                   вивчити поняття національної ідентифікації та навчити учнів аналізувати літературний твір щодо національної ідентичності;
•                   розширити, систематизувати й узагальнити знання учнів пор твір;
•                   розвивати навички дослідницько-пошукової, самостійної роботи із джерелами, креативність;
•                   удосконалювати вміння працювати в групі, аналізувати та синтезувати навчальний матеріал,  презентувати результати пошуків і досліджень;
•                   формувати самоосвітню, інформаційно-цифрову, комунікативну, соціальну та громадянську, художньо-естетичну компетентності;
•                   удосконалювати вміння  висловлювати власні думки, робити висновки;
•                   виховувати почуття патріотизму, національної самосвідомості, пошани до духовних надбань українського народу, доброзичливі взаємини під час спільної роботи в групах.

Тип уроку: узагальнення і систематизація вивченого

Вид уроку: інтегрований

Форма уроку: творча майстерня

Компетентності: пізнавальна, соціальна, громадянська, мовна, самоосвітня, комунікативна, художньо-естетична, самоосвітня, інформаційно-цифрова.

Методи, прийоми: змішане навчання, ротаційні групи, майндмепінг, «Відеогалерея», рольова гра «Інтерв’ю з письменником», самостійна аналітична робота з Інтернет-джерелами, пазли, інтернет-тестування,  домашні творчі завдання «Загадка», буктрейлер «Енеїда» І.П. Котляревського, відео «Народознавство поеми «Енеїда».

Інтеграція: українознавство, історія, мовознавство, географія, правознавство, зарубіжна література, інформатика

Обладнання: портрет письменника, виставка літератури, проектор, комп’ютери, Інтернет, екран, презентація, географічні таблиці, творчі  завдання для учнів, літературознавчий словник-довідник та мовні словники,  маршрутні аркуші із завданнями для роботи в групах,  підручник, дошка,  картки оцінювання.

 

І. Організаційний момент.

-Добрий день, діти. Рада вітати вас на сьогоднішньому уроці.  Сподіваюсь …….

ІІ. Повідомлення теми, цілей та завдань уроку.

1.Тему нашого уроку я пропоную становити, переглянувши буктрейлер, який підготувала учениця, що виконувала індивідуальне творче домашнє завдання.

Перегляд буктрейлера «Енеїда» І. Котляревського https://youtu.be/bvsI1Geq6p8. (Інтеграція з ІКТ. Формування вміння створювати буктрейлер).

 Відповідь на  питання: «Про який твір ітиме мова на уроці»?

2. Слово вчителя.

    Сьогодні підсумуємо й узагальнимо набуті знання, доповнимо новим змістом, будемо розвивати навички дослідницько-пошукової та творчої роботи  працюючи у ротаційних групах та створюючи майндмеппінг. Вивчимо поняття національної ідентифікації та навчимося  аналізувати літературний твір щодо національної ідентичності.

   Ви ознайомились з необхідним мінімумом знань і пройшли вдома Інтернет-тестування за ресурсом LearningApps.org, на ваших картках оцінювання вже стоїть отриманий бал, оцінки за роботу кожній групі ви отримаєте протягом уроку, а також додаткові бали будуть в учнів, які виявили бажання підготувати творчі завдання із переліку запропонованих.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми, встановивши ознаки національної ідентичності, маємо довести, чи дійсно «Енеїда» І. Котляревського є репрезентацією української національної ідентичності та оригінальним твором української літератури, чи це просто переспів твору Вергілія.

ІV. Творча майстерня.

Слово вчителя. Спочатку перенесемося до  19 століття і зустрінемося з письменником І.П. Котляревським. Спробуємо пізнати його як людину, особистість та з'ясувати мотиви створення «Енеїди».

Рольова гра «Інтерв’ю з письменником» на тлі віртуальної екскурсії «Музей-садиба І. Котляревського» https://youtu.be/QMLG9VFBRXA .

Журналіст: Добрий день, шановні телеглядачі, вас вітає програма «Величні постаті України» і я , її ведуча, Поліна Ковтуненко. Сьогодні ми з вами завітаємо до міста Полтави у гості до славетного українця, надзвичайно чесної, простої і талановитої людини – Івана Петровича Котляревського. Людини, яка довела світові, що Україна, український народ, українська мова - то не міф, а реалія.

Котляревський: Вітаю, добродійко, проходьте, будь ласка, до моєї господи.
Журналіст:  Добрий день, шановний Іване Петровичу! Наші телеглядачі цікавляться, як так сталося, що ви, закінчивши духовну семінарію, маючи талант до поезії, бо ще в студентські роки мали прізвисько «рифмач», маючи прекрасні перспективи як державний чиновник, обрали військову службу?

Котляревський: По-перше, я ніколи не бачив себе священиком, навчання в семінарії було лише шляхом до отримання освіти, робота чиновника не приваблювала мене, бо була нудною і порушувала мої принципи  порядності, тому я , як нащадок козацької  старшини, обрав чесну і благородну професію – захищати свою країну.

Журналіст: Ми знаємо, що ви  брали участь у задунайському поході російської армії під час війни з турками в 1806—1807 pp. і виявили особисту хоробрість в усіх найважливіших операціях воєнної кампанії — при облозі та здобутті Бендер, у боях за Ізмаїл, за що й нагороджені орденом Святої Анна 4-го ступеня.

Котляревський: Так. Та нагороду я отримав за вміле виконання складного дипломатичного доручення - переговори з буджацькими татарами, переконавши їх не чинити опору російським військам і мирно приєднатися до Росії. Тоді я зберіг життя сотень людей, і це для мене важливо.

Журналіст: Під час війни з Наполеоном 1812 р..ви збираєте Полтавський козацький полк, за умови, що полк буде збережено після закінчення війни як постійне козацьке військо. Чому?

Котляревський: Держава була в небезпеці і я не міг стояти осторонь, а також тоді я вже зрозумів, що ми, українці, повинні мати свою армію, своїх захисників.

Журналіст:Чи правда, що пішовши у відставку, ви віддали 25 років службі на посаді наглядача (директора) дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві. Ви здолали корупцію і зекономили за перший же рік більше 2 тисяч карбованців. За вашу активну громадянську позицію  одержали від царя чин майора під час візиту  Олександра І  до Полтави 1818 року?

Котляревський: Так, це правда. Як людина військова, я звик до порядку, а як людина чесна, я не міг дозволити оббирати дітей. Моїм завданням було створити належні умови і дати майбутнє цим дітям, а зекономлені на ліквідації  хабарів і системи  крадіжок гроші я пустив на розвиток закладу.

Журналіст: Декілька років ви були директором Полтавського театру. Чим був для вас  театр.

Котляревський: Це була царина мого духу. Тут я міг донести до людей не лише своє слово, а думки, почуття, пробудити  у людях прекрасне.

Журналіст:  Нам стало відомо, що ви не лише були  ініціатором викупу з кріпацтва талановитого актора Щепкіна, а й дали вільну своїм шести кріпакам, а будинок заповіли своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові.

Котляревський: Перипетії моєї долі  дали розуміння того, що свобода – це основа людського буття і ніхто не має права зазіхати на свободу іншої людини.  Самотужки я не міг подолати систему, та дати приклад для наслідування було моїм обов'язком. А що стосується будинку, то не маючи прямих нащадків, я заповів його людині, яка опікувалася мною і чоловік якої загинув, захищаючи державу. Думаю, це справедливо.

Журналіст: Як же сталося так, що бойовий офіцер імперської армії, взірцевий службовець російської державної машини згодом стає членом таємного «Товариства малоросійського» і пише перший твір нової української літератури? Поему, що є протестом проти державної політики імперії?

Котляревський:  Ви знаєте, будь-яка нація успішно будує державу, якщо більшість її представників має високий рівень честі і патріотизму. Над «Енеїдою» я працював близько 30 років, роблячи перерви. Я мав осмислити і донести і самим українцям, і всьому світові, що ми народ, ми нація, зі своєю історією, культурою, мовою. Я хотів, щоб «Енеїда» не просто була першим твором написаним і надрукованим живою народною мовою, а пробудила національну свідомість  моїх співвітчизників.

Журналіст: Іване Петровичу, від імені  нащадків хочу сказати, що вам це вдалося. Ваш твір із захопленням читають і через 200 років, шукаючи снагу і силу духу для сьогодення.
Котляревський: Дякую.

Журналіст: Дякуємо вам, до побачення.

Робота в ротаційних трійках: ІТ-група працює з Інтернет-джерелами, «Літературні дешифратори» з текстом «Енеїди», «Креативники» створюють майндмеппінг. Після кожного етапу учні змінюють групу.)

І етап. Національна ідентичність та мова.

ІТ-група (Інтеграція з ІКТ та правознавством). За Інтернет-джерелами он-лайн визначають суть понять: ідентичність, національна ідентичність, основна ознака ідентичності нації, державна мова України.(Використовують Інтернет-словники, статті, Конституцію України. В результаті роботи визначають поняття національної ідентичності, її основну ознаку – мову, підтверджують, що державною мовою в Україні є українська мова (ст. 10 Конституції України)).

Група «Літературні дешифратори». Працює з текстами «Енеїди» Вергілія та Котляревського, досліджуючи відмінні ознаки (Інтеграція із зарубіжною літературою та мовознавством).

Цими словами з благанням звернулась до нього Юнона: «Батько богів, всього роду людського володар, Еоле, Дав тобі владу вгамовувать хвилі, їх вітром здіймати. Плем'я, ворожее мені, вже пливе поТірренському морю Й Трою везе до Італії й здоланих в битві пенатів. Дай же силу вітрам, потопи кораблі їх в пучині Чи розжени їх урозтіч, все море вкриваючи трупом.

Здоров, Еоле, пане-свату! Ой, як ся маєш, як живеш? — Сказала, як ввійшла у хату, Юнона. — Чи гостей тиждеш?.." Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом, Сама же сіла на ослін. "Будь ласкав, сватоньку-старику! Ізбий Енея з пантелику, Тепер пливе на морі він.

          Ми бачимо відхід Котляревського від старокнижної мови — твір написаний народною мовою. Слова – власне українські. Українські імена Терешко, Охрім, Лесько, Панько змішуються з античними, деякі з останніх «українізуються». Еней — Енеєчко, Анхизович, Анхизенко; Лавінія — Лавіса, Лавісонька; Евріал — Еврусь тощо. Автор вдається до фразеологізмів, нагромадження синонімів, жаргонізмів, народнопоетичних порівнянь. Це підтверджують такі  конструкції української мови: пане-свату, як ся маєш, як живеш? Будь ласкав, сватоньку-старику! Розкудкудакалась, як квочка. Його щоб душка полетіла к чортам, і щоб і дух не пах.

Деякі вислови сьогодні є афоризмами:

-      Не загоїться рана в серці.

-      Немає ніякого порятунку у війні.

-    Досвід - найкращий наставник.

Отже, робимо висновок, що твір написаний українською мовою.

ІІІ група. Проектна група «Креативники».

 Створюють майндмеппінг в національному стилі (Інтеграція з інформатикою, хоча можна створити і у вигляді малюнка).

Наприклад: Ми бачимо нашу карту пам'яті у вигляді українського віночка, до якого вплели барвінок – символ вічності, бо «Енеїда» -це твір, який житиме  віки, мак –символ пам'яті народної та соняшник – символ стійкості, бо саме про таких троянців-українців іде мова у творі. Стрічки – це складові нашої карти пам'яті. Для складової українська мова ми обрали малинову стрічку   -символ душевності і щирості- і конкретизували такими поняттями: власне українські слова, фразеологізми, імена, афоризми.

ІІ етап. Територія та національний колорит твору.

Група «Літературні дешифратори».

Використовуючи  текст твору «Енеїда»,  визначають про які території і країни іде мова. Показують на карті світу маршрут троянців (Інтеграція з географією). Додаток 1.

   Троянці подорожууть до мети – Латиніїї через Кріт, Сіцилію, Карфаген,  Кумську землю. Все як і у Вергілієвій «Енеїді». Та при цьому ми бачимо міста, які є лише на Україні:  Переяслав, Опішня, Решетилівка, Полтава, Лубни. Згадується єдина в своєму роді Січ.

         Також, на нашу думку, у поемі змальована українська природа: рослини, дерева, кущі (папороть, васильки, петрів батіг, конвалія, терен, шипшина, липа, дуб, сосна); тварини дикі і свійські (вовк, ведмідь, тхір, заєць). Та й сама Троя сприймається як зруйнована Катериною ІІ Січ. Тому ми вважаємо, що подіі «Енеїди» Котляревського відбуваються в Україні, тільки завуальованій автором.

ІТ-група.

Використовуючи Інтернет- джерела знайдіть інформацію:

•                   Які звичаї і обряди змалював у поемі «Енеїда» Котляревський?(Інтеграція з українознавством).

Наприклад: Обряди. Еней поминає свого батька Анхіза («сороковини»). Загиблого Паланта жінки обмили, вдягли в нове вбрання, «запхнули за щоку п’ятак». Мимохідь сказано й про один з моментів весільного обряду: у Латина все було приготовлено до прийому сватів — рушники і «всяка всячина», «що на сватання давали».

 Звичаї. Так, ідучи в гостину, люди підносили господарям хліб і сіль. (Юнона — Еолові, посли Енея — Латину). Еней гостинному Ацесту «за хліб подякував, за сіль». При зустрічі герої, навіть незнайомі, «віддають поклон», Лавінія після смерті матері вбралася в чорний одяг.

Народна медицина. Наляканого морською бурею Енея, за словами Венери, «насилу баби одшептали». Сівілла вміє «трясцю відганяти», «завушниці пошептати», «волос ізігнати», «переполохи виливати».

•                   Які фольклорні образи використав у поемі «Енеїда» Котляревський?

Крім численних прислів’їв і приказок у поемі названо пісні різних жанрів (історичні, козацькі, побутові, до танцю), а також фольклорні образи — персонажі та предмети (кобиляча голова, мавки, упирі, зцілюща вода, скатерть-самобранка, чоботи-скороходи тощо). Сівілла своїм зовнішнім виглядом, поведінкою, ворожбитськими вміннями близька до казкової Баби-Яги; автор часом так її і називає.

Висновок: У «Енеїді» І. Котляревського змальовано звичаї та обряди українців, використано українські фольклорні образи.

Група «Літературні дешифратори».

•                   Які предмети побуту зобразив Котляревський у поемі?

Українська кухня здобула доброї слави в усьому світі. В «Енеїді» названо близько ста страв і напоїв — більше, ніж у спеціальній праці П. Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян» (1860).

Предмети побуту. Чоловіче, жіноче й дівоче вбрання, речі хатнього вжитку, господарський реманент.

Розваги. У різних місцях тексту названо двадцять народних ігор («у свинки», «у Панаса», «в тісної баби», «в горидуба» тощо) і майже стільки ж танців (горлиця, дуб, санжарівка, гопак, трепак, гайдук та ін.).

•                   Які професії та ремесла, притаманні українцям,  згадано у творі?

У творі названі професії, поширені в українському суспільстві: чумак, паромщик, канцелярист, суддя, піп, купець, шинкар, швець, кравець, коваль, косар, військовий. автор змальовує предмети домашнього вжитку, хатній інтер'єр, вони свідчать про майстерність українця у всякому ремеслі.

Домашнє творче завдання:  «Презентація «Народознавство поеми «Енеїда» Котляревського» чи використати джерела ютуб-каналу https://youtu.be/_e7VzDQKDh4.

Висновок: У «Енеїді» І. Котляревського змальовано предмети побуту, професії та ремесла українців.

ІІІ група. Проектна група «Креативники».

Наступні складові майндмеппінгу ми зобразили таким чином. На коричневій стрічці – символі землі-розмістили територію України, а саме Січ, українські міста,природу.

На жовтогарячій – символі достаку –українське народознавство: звичаї, обряди, побут (страви, одяг, музичні інструменти, танці, пісні,  знаряддя), розваги, професії.

Слово вчителя. Отже, який висновок ми можемо зробити, про яку країну  й народ іде мова?

ІІІ етап. Історичне минуле та люди (Інтеграція з історією).

Група «Літературні дешифратори».

•                   Які історичні постаті України згадуються у поемі «Енеїда»?

Це твір про славну козацьку старовину, тут згадуються часи Сагайдачного, Дорошенка, Залізняка, Запорізька Січ, битви під Полтавою і Бендерами і ще віддаленіша монголо-татарська навала.

-Які суспільно-політичні процеси України відтворено в поемі?

            Котляревський  натякає на царювання Катерини II, використовуючи алегоричний образ Цирцеї, яка живе на острові, ця «люта чарівниця  дуже злая до людей».

            Є і натяк на запровадження кріпацтва в Україні та його трагічні наслідки для народу: «Пропали всі ми з головами… // Пропали! Як Сірко в базарі,//Готовте шиї до ярма». Пророкуючи Енеєві великі багатства і владу, Зевс зазначає, що троянський герой «на панщину весь світ погонить».

           Гостро сатирично зображує він загарбницькі війни царської імперії: Війна в кривавих ризах тут, / За нею рани смерть, увіччя, / Безбожність і безчоловіччя / Хвіст мантії її несуть.

- Які зовнішньополітичні події та природні катаклізми, що відбувались на Україні, змальовано у творі?

Війна зі шведами, землетрус у першій половині ХVІІІ ст., страшні напади сарани, набори пікінерів.

    ІІ група ІТ –група (Інтеграція з інформатикою).

Працює он-лайн з ресурсом LearningApps.org. Вгадай героя за характеристикою та склади пазл. https://learningapps.org/display?v=p5wrbbqc517

        Домашнє творче завдання. Хлопець-козак: Гра «Відгадайка». Справжні козаки завжди поважали жінок та дівчат і, повертаючись з походів, дарували їм подарунки. Цей подарунок я віддам тій дівчині, яка добре знає українську мову і вгадає 1 з найдавніших  прикрас, описаних в поемі, яка знаходиться зараз у мене в скриньці. (Намисто).                           

ІІІ Група «Проектна група «Креативники».

     Наступний елемент карти пам'яті фіолетова  стрічка – символ  мудрості  - історія України: гетьманство, кріпацтво, царська імперія, війна зі шведами, зруйнування Січі. Інший елемент – зелена стрічка –символ життя – український народ: козаки, прості люди.

V. Підсумок уроку

1. Узагальнення матеріалу вчителем.

     «Енеїда» з’явилася в епоху, коли історичні умови поставили під знак питання існування не лише української мови, а й усієї української культури та й України загалом. На питання «Бути чи не бути українському народові?», який на той час утратив рештки автономії й перетворився на «малоросійське дворянство» і кріпаків, «Енеїда» Котляревського відповіла: «Бути!».

Цей твір актуальний і для нас, українців ХХІ ст., які здобувають свободу й незалежність іноді навіть ціною життя.

2. Мікрофон.

       Як ви вирішили для себе: чи є  «Енеїда» І.Котляревського - самобутнім оригінальним твором  української літератури, який репрезентує українську національну ідентичність?

3. Оцінювання роботи учнів за картками оцінювання. Додаток 2.

4. Подяка учням. Сподівання вчителя щодо усвідомлення учнями  себе справжніми українцями.                                                       

V. Інструктаж до виконання домашнього завдання.

Підготувати усний роздум  «Я в Україні і Україна в мені».

  Додаток 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Додаток 2.

Картка оцінювання___________________________

Завдання	Бали
ІТ-тестування (домашнє завдання)
ІТ –група
Літературні дешифратори
Проектна група. Карта пам'яті
Творче завдання
Кількість балів
Оцінка