Есе " Мої мрії - космонавтика"

                                Есе «Моя мрія - космонавтика »

 З давніх - давен незвідані космічні далі манили людину, щоразу спонукаючи  вигадувати щось нове: крила з воску та пір’я, аероплани, перші літаки… Мрія побачити мирну планету із космосу не давали спокою багатьом поколінням. Та поки фантасти писали неймовірні інопланетні історії,астрономи і техніки невтомно працювали. І сталося - 12 квітня 1961 року космічний корабель  «Восток-1» з людиною на борту облетів Землю по орбіті.

  Тільки уяви собі, який вражаючий краєвид багато років тому відкрився перед першим  космонавтом Землі – Юрієм Гагаріним! Увесь світ затамував подих -землянин у космосі!

  Напевно, багато хто у дитинстві мріяв стати космонавтом. Особисто для мене  космонавтика - це щось загадково – таємниче і притягуюче. Вперше про професію космонавта я почула у дитячому садочку і з того часу думки про космос мене не залишають. Зірки, незвідані планети весь час притягують мою увагу. Яким же чином ще більше дізнатися про мало вивчені і зовсім невідомі місця нашого Всесвіту? Як познайомитися зі світом, розгадати його загадки і таємниці? Саме тому для написання есе я вибрала цю тему. Чи легко бути космонавтом? На перший погляд , здається, що абсолютно нічого складного немає – сів і полетів. Але ж не кожна людина може освоїти цю професію, адже для цього треба мати не тільки знання, а й бути відповідальним, здоровим, сильним, виносливим, хоробрим. Хочете запитати, чому сильним і хоробрим? А хіба космнавту не потрібно мати такі якості? Адже він кожну секунду свого життя має бути готовим зустрітися з незвіданою таємницею і, навіть, зіткнутися з іншою цивілізацією. Кожний космонавт знаходиться у замкненому просторі. Він повинен володіти багатьма заннями й уміннями.

  Але не зважаючи на все це, я хочу втілити свою мрію  в життя – опанувати космічні простори, дізнатися як влаштовані зірки, побачити свою рідну Землю з небувалої висоти. Так хочеться побувати на інших планетах і дізнатися чи існує там життя. Тільки не знаю, чи вийде це у мене… Що може може бути  цікавішим, за роль космонавта? Адже нічне зоряне небо завжди притягує своїм загадковим пейзажем і зачаровує своєю величністю.  Мені здається, що багато  хто хотів би полетіти у космос, побачити, яка прекрасна наша планета з ілюмінатора . Це як інший світ, краса, яку неможливо описати словами і таємниця, яку дуже складно розгадати. Сьогодні, на жаль, трішки призабули про космос та космонавтику. Хоча зовсім недавно космосу присвячували телепередачі,пісні, наукові праці.

Ясної ночі дивлячись у зоряне небо, мимоволі завмираєш  перед величчю та красою космосу. Незліченні розсипи зірок, далекі й загадкові бентежать серце, ваблять погляд яскравим мерехтливим сяйвом – а раптом ми у Всесвіті не одні!?

Й у пам’яті виринають забуті поетичні рядки Бориса Олійника…

Дорога в космос!

О жага століть;

Ще з того дня,

Як напівдикий пращур

У небо кинув каменем із пращі,

Вона живе, і манить, і болить.

Дістати неба! О крамольна мисль,

Ти жевріла, хоч як Господь не стежив!

Тебе несли стріла і пружний спис,

І житня скирта, й вавілонська вежа.

І – сталося!

Дякуючи космосу, ми рухаємося вперед, хочемо дізнатися більше нового і створити щось ідеальне. Я розумію,щоб моя мрія здійснилася, одного бажання мало. Потрібно багато і вперто працювати над собою, адже космонавти – це люди з міцною волею і відмінним здоров’ям.

Багато хто каже, що якщо мріяти, то мрія стане реальністю. І я впевнена, у кожного з нас своя дорога до зірок, і вона не обов’язково повинна бути пов’язана  з космосом чи небом. Головне – вірити і тоді все  вийде. Не знаю, чи готова я до такої відповідальності у майбутньому, але було б цікаво випробувати свої сили. Тепер космонавтами стають лише одиниці, можливо, такий шанс випаде саме мені…