Евристичні методи і прийоми роботи з художніми текстами. Організація процесу мислення-спілкування на уроках зарубіжної літератури

 Евристичні методи і прийоми роботи з текстом. Організація мислення – спілкування для здобуття істини.

1.Прийом передбачення:

А) Онєгін отримав листа Тетяни. Реакція? Дії? (за типом «вернісаж ідей»). Як це відбувалось насправді (докладний аналіз тексту)?

2. Метод образного бачення «навпаки». До речі, метод образного бачення є основою багатьох вправ, що пропонуються учням. Сутність методу. Метод образного бачення передбачає так зване емоційно – образне дослідження об’єкта, створення на підставі прочитаного своїх символів, знаків, образів, за допомогою яких можна потім відтворити певну інформацію.

 Метод раджу використовувати учням під час вивчення творів напам’ять і в будь – якій ситуації, де можна відтворити інформацію в малюнках, схемах, образах: дерево біографії письменника, сходинки письменника або героя до успіху, букет достоїнств героя тощо.

А тепер запропонуємо метод «навпаки». На вступному уроці за творчістю Достоєвського пропоную питання: «Які асоціації виникають у вас, коли називають місто Петербург?» Традиційними асоціаціями є мости,  Нева, набережні, палаци, пам’ятники, архітектурні споруди тощо. Демонструються слайди.  Потім пропонується  переглянути перші кадри фільму – серіалу «Злочин і кара», режисер Дм. Свєтозаров.

А тепер яке враження??? (бідні брудні квартали і сходинки, кімната – шафа…..). Робимо відкриття, що поряд з блискучим життям існує інше, до якого і звертається автор. І тут вже можна перейти безпосередньо до тексту роману і його героя, скласти схему взаємовідносин основних героїв (див. приклади раніше) (можна колективно).

3. Стимулювання до уважного, вдумливого читання, звертання уваги на деталі, авторську характеристику

М. Гоголь. «Шинель». Що у поведінці А.А.Башмачкіна може служити найкращим доказом того, що після придбання нової шинелі його життя кардинально змінилось? Діти висказують безліч варіантів, як він вів себе у департаменті, як йшов додому тощо. Учитель запрошує раз відразу звернутись саме до тексту і знайти ті влучні слова, які розв’яжуть поставлене питання. І ось знаходиться цитата  (відкриття) «…після обіду він уже нічого не писав…». Чому саме ці слова є відповіддю на питання про кардинальні зміни? (Написання паперів – це самий світ і життя Акакія Акакієвича. Жодного разу він не обходився без письма навіть вдома, під час відпочинку або вільного часу, та й письмо було і його відпочинком, і вільним часом…).

4. Ромашка запитань Блума

 «Читаємо та запитуємо» або «Ромашка запитань Блума» . Цей методичний прийом роботи спрямований на формування вмінь формулювати запитання та знаходити на них відповіді у тексті. Американський психолог і педагог Бенджамін Блум розробив систематику запитань за рівнями пізнавальної діяльності. Тому вона і дістала назву «Ромашка запитань» або «Ромашка Блума». Прийом можна використовувати як для перевірки знання учнями змісту твору (індивідуально скласти запитання кожного типу), так і для організації роботи в групах, де групи отримують завдання скласти запитання певного типу до тексту, а потім озвучують ці запитання, інші групи відповідають, відбувається обмін питаннями, думками, інформацією, і таким чином реалізується спілкування у підсистемі «учень - клас», у різнорівневих групах можна кожному члену групи підготувати питання відповідно його рівню підготовки тощо. Можна придумати і інші варіанти роботи із запитаннями.

5. Складання  опорних таблиць (схем) для узагальнення результатів.  Екзюпері «Маленький принц»

1.Мета подорожі Маленького Принца?

2.Які вади суспільства і людей розкриває в алегоричних образах автор?

Які розумні слова нам можна взяти для користування у своєму житті?

Складаємо таблицю, третя частина є умовною, вона не записується учнями, служить для організації бесіди вчителем:

 Підсумкове завдання: складіть поради кожному з героїв (тобто власний творчий продукт)

 М Лермонтов. «Герой нашого часу»

На першому уроці за романом окреслюємо питання, пов’язані із жанром роману і його основним призначенням, сенсом назви  (портрет покоління = типові герої у типових обставинах).

Складіть портрет покоління, про яке йдеться у  вступі до роману «Герой нашого часу», використовуючи  вірш «Дума» (строфи1, 4) і  сповідь Печоріна (с. 482, підручник Ю. Ковбасенка)

Висновок – узагальнити портрет покоління: продовжити речення «Це люди, які….»

Подальша робота з образом Печоріна на уроках буде пов’язуватись із даним портретом покоління, який паралельно будемо постійно доповнювати. Наприклад, із раніше визначених взаємовідносин Печоріна з героями (див. попередні записи), доповнюємо портрет відсутністю співпереживання, любові, дружби, гра долями інших людей тощо…

6. Казка – новела Гофмана «Крихітка Цахес…». Метод образного бачення: створення «портрету» князівства Керепес, виходячи із визначення жанру твору.

Спочатку «фантазуємо», «передбачаємо» за назвою твору його зміст. Адже слово «крихітка» вжито у зменшено – ласкавій формі. Тоді пропонується прочитати портрет Цахеса, що подається з початку твору, і визначити, чи відповідають наші очікування реальності? Чому? Що виділяємо у характеристиці героя (надзвичайну злобність).

Наступне питання, що пропонується для розв’язання, пов’язано із жанром твору: «казка про реальне». Створюємо імпровізований портрет князівства:

КЕРЕПЕС

(князівство): реальне і фантастичне (заповнюємо однойменну  таблицю під час читання уривків із твору, враховуючи визначення жанру як «казка про реальне» )

Чому наслідки виселення фей є негативними? Що поганого в буденності? (Гофман – романтик, феї несли ідеї романтизму (які?))

7. Враховуючи проблему сучасності щодо читання художніх творів у повному обсязі, пропоную таку організацію роботи, яка стимулює учнів до подальшого здобуття інформації. Починаємо з «готового»: наприклад, на першому уроці  за твором «Злочин і кара» пропоную  ряд цитат, де учні повинні виділити слова, якими Раскольніков характеризує своє «підприємство» :

1)…но с некоторого времени он был в раздражительном и напряженном состоянии…

2)На какое дело хочу покуситься и в то же время каких пустяков боюсь!

3)Вот эдакая  , хотя какая – нибудь глупость, какая-нибудь пошлейшая мелочь, весь замысел может испортить! Да, слишком приметная шляпа…

4)Теперь же, месяц спустя, он уже начинал смотреть иначе и, несмотря на все поддразнивающие монологи о собственном бессилии и нерешимости, «безобразную» мечту свою  как-то поневоле привык считать уже предприятием, хотя все еще сам себе не верил. Он даже шел теперь делать пробу своему предприятию…

5) «Если о сю пору я так боюсь, что же было бы, если б и действительно как-нибудь случилось до самого дела дойти?..»

6) «И тогда, стало быть, также будет солнце светить!..»

7) «Да разве ТО будет? Неужели и в самом деле будет?. Он бросил скамейку и пошел, почти побежал; он хотел было поворотить назад, к дому, но домой идти ему стало вдруг ужасно противно: там – то в углу, в этом ужасном шкафу и созревало все ЭТО вот уже более месяца…»

(Таким чином знаходяться слова «діло», «задум», «потворна» мрія, ТОДІ, ЦЕ.. – звертаюсь до учнів: про що ж йдеться мова цими словами? (злочин) Чому ж Раскольніков не називає це діло прямим словом? Боїться?)

Після різних варіантів відповідей (міркування)  даю інформацію для роздуму: «…он решил…, что рассудок и воля остануться при нем, неотъемлемо, во все время исполнения задуманного, единственно по той причине, что задуманное им – «не преступление»…»          ????????  От і відповідь: він не вважає це злочином. До речі, учні, які читали роман, можуть самі знайти цю цитату.

Знаходиться нагода надати «довгострокове» питання: чому не злочин? Чи можемо ми зараз відповісти на питання (ні, відповідь потребує знання подальшого тексту, причин, обставин тощо) – таким чином з’являється стимул для читання твору.

8. Поєднання медіатекстів і художніх текстів: за уривками з фільму «Злочин і кара» визначити життєву філософію героїв (Соня, Мармєладов тощо). Співставити сцену перегонів у фільмі «Анна Кареніна» з текстом, знайти відповідності і розбіжності (таку роботу можна проводити з будь - яким медіа – і художнім текстом)

9. Прийом «Щоденник подвійних нотаток». Сутність: Застосування цього методичного прийому дає змогу розмірковувати над текстом, дискутувати, викладати власні думки на папері, ставити собі запитання під час читання, пов’язувати даний матеріал зі своїм життєвим досвідом. Для того, щоб зробити такий щоденник, необхідно чистий лист паперу розділити на 2 частини. Зліва записати епізод або якийсь образ, вислів із тексту, який уразив найбільше, можливо, нагадав щось із власного досвіду, здивував. Праворуч  від лінії треба прокоментувати цей абзац. Що саме в цій цитаті примусило її записати? На які думки вона наштовхнула? Які запитання вона викликала?

 Спочатку таку роботу учні проводять під керівництвом учителя (він готує для них певні цитати), а потім вже долучаються до виконання завдання у «чистому» вигляді.

Щоденником нотаток можна скористатись під час роботи над різними творами. Наведу приклад роботи над повістю «Гобсек» Оноре де Бальзака (Тема: «Влада золота та її філософія в повісті…»). Учням пропонуються цитати (кожній парі - одна), за якими їм слід створити своє бачення образу героя. Наприклад:

Якщо людяність та спілкування між людьми вважати релігією, то Гобсек у цьому відношенні був переконаним атеїстом.

Якщо доживете до мого віку, ви зрозумієте: з усіх земних благ варто домогатися тільки золота. В золоті зосереджені всі сили людства.

Щастя або в сильних емоціях, які підточують наше життя, або в розмірених заняттях, які перетворюють його на щось подібне до чудово настроєного англійського механізму.

«А я невблаганний! – сказав він. – Я приходжу як привид помсти, як докір сумління».

Я люблю бруднити підошвами чобіт килими в оселях багатіїв – не з дріб’язкового самолюбства, а щоб дати їм відчути пазуристу лапу Невідворотності.

Одне слово, я володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною ніякої влади.

Я досить багатий, щоб купувати людську совість, щоб управляти міністрами… Хіба це не влада, хіба це не могутність?

9. Діккенс «Пригоди Олівера Твіста»

На підсумковому уроці для створення ситуації міркування можна використати цитату із підручника для 10 класу (Ю.І. Ковбасенко, стор. 141: «У світовій літературі мало письменників, які б могли зрівнятися з Діккенсом за соціальною дієвістю творчості, причому дієвістю прямою, яку можна побачити на власні очі») та запропонувати подумати, як Діккенс своїм романом допоміг суспільству? Використати методику незакінченого речення (за варіантами):

*Діккенс викрив….

* Д. розказав про…..

* Д. виявив своє відношення до ….

* Д. зобразив….

* Д. надав можливість зрозуміти….

3.4.10. До казки – новели Гофмана пропоную завдання: створити кар’єру Цахеса від потворного курдупля до міністра у символах або малюнках (курдупдь, вихованець пастора, найкращий наїзник, обдарований студіозус, поет, музикант, таємний експедитор в міністерстві іноземних справ, таємний радник з особових справ, нагороджений орденом зелено-пятнистого тигра, жених Кандіди, міністр). Як так могло статися?

Варіант 2 виконання завдання: учням пропонуються всі перелічені кар’єрні сходинки у «змішаному» вигляді, а їм необхідно встановити послідовність відповідно тексту (прийом встановлення послідовності подій)