Формування естетичних компетентностей Стаття "Формування естетичних компетентностей на уроках музичного мистецтва відповідно до вимог нової української освіти"

«Формування естетичних компетентностей на уроках музичного мистецтва відповідно до вимог нової української освіти»

         Василь Олександрович Сухомлинський був одним з перших українських педагогів, який комплексно вивчав та масштабно впроваджував засоби мистецтва у художньо-естетичному розвитку дітей всіх вікових груп. Сухомлинський писав, що одним із засобів гармонійного розвитку особистості, формування її культури є музика. Вона збуджує думки і почуття, викликає натхнення і насолоду, збагачує духовний світ людини, адже «музика – це джерело думки…, музика – це найсприятливіший фон, на якому виникає духовна спільність вихователя і дітей». «Музика поєднує моральну, емоційну та естетичну сфери людини. Музика є мовою почуттів. Мелодія передає найтонші переживання, недосяжні слову. Музика починається там, де закінчується слово».

         В. Сухомлинський висловив думку, що кожна людина талановита і завдання вчителя полягає в тому, щоб знайти «родзинку» в кожній дитині.

Творча особистість формується тільки творчою особистістю, якій притаманні різноманітні емоції, почуття. Тому лише педагог - творець (особливо педагог музики й співу) може формувати активну, творчу особистість. 

          Формування нового покоління дітей і підлітків нового тисячоліття не можливо без мистецтва, яке стає органічною складовою загальної середньої освіти. В Законі України «Про освіту» зазначається, що метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності. Ця мета реалізується і через мистецьку освіту, яка перебуває в періоді реформування і оновлення.

         Згідно нового базового закону “Про освіту”, концепції Нової української школи з вересня 2018 року розпочалося упровадження нового змісту освіти, який заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.

Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентноспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.

        Сучасна освіта спрямована на впровадження компетентнісного підходу в систему шкільної освіти. Важливим акцентом також є інтеграція змісту предметів для навчального розвантаження учнів, орієнтація на потреби та інтереси учнів.

            Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Водночас, через образний зміст творів мистецтва, відкриваються широкі можливості ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.

Зміст оновленої програми з мистецтва орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які передбачені концепцією «Нової української школи». Міжпредметна естетична компетентність дозволяє учням орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності з позиції сформованих інтегрованих художньо-естетичних знань поза мистецьким колом. А предметна мистецька компетентність полягає в здатності учня до пізнавальної та практичної діяльності у певному виді мистецтва.

Як відомо, провідною ключовою компетентністю для освітньої галузі «Мистецтво» є загальнокультурна компетентність, яка реалізується через етнокультурну, полікультурну, культурно-дозвіллєву компетенції.

Кожен вчитель музичного мистецтва має прагнути цілісності художнього розвитку особистості та застосовування таких основних видів діяльності учнів:

• Художнє сприймання твору,
• Аналіз-інтерпретація та оцінювання,
• Художнє самовираження, формування власних думок і почуттів у процесі використання знань, вмінь на практиці.

       Отже, естетична і мистецька компетентність школяра – це багатогранний показник результативності загальної мистецької освіти, що інтегрує широке коло компонентів:

• Когнітивний (знання)
• Практичний (уміння)
• Аксіологічний (цінності)
• Креативний (досвід самовираження)
• Комунікативний (досвід спілкування).

     Таким чином, музичне мистецтво покликане розвивати в учнів комплекс музичних естетичних компетентностей, сформувати які можливо лише у процесі активної музичної діяльності школярів (слухання, виконання, створення). Урок музичного мистецтва є тим середовищем, у якому розгортається процес взаємодії, спілкування між вчителем і учнем, вчителем і музикою, учнями і музикою. Саме компетентнісний підхід посилює важливість творчої, проектної, інтерактивної та практичної діяльності. Разом із цим він обумовлює діалогічність, самоорганізацію, вибірковість щодо вибору форм і змісту  діяльності, перенесення акцентів з аналізу художнього матеріалу вчителем на самостійний пошук учнями інформації та її інтерпретацію, креативні та інтерактивні методи, медіа технології.

Для того, щоб урок музичного мистецтва був творчий, мав цілеспрямований, активний та емоційний характер, потрібно застосовувати різні форми роботи: фронтальну, кооперативну, індивідуальну. Для активізації творчої діяльності, формування естетичних компетентностей учнів використовувати міжпредметні зв’язки – література, образотворче мистецтво. Саме інтегровані уроки навчають дітей орієнтуватися у світі творчості; помічати аналогії у творах усіх родових і жанрових стихій, інтегрувати, синтезувати в своїй свідомості знання про різні види мистецтва, переживати і проживати сильні емоційні почуття.

З метою активізації розумової і творчої діяльності учнів, застосовувати  активні методи і прийоми роботи на уроці:  метод проектів, рольові імітаційні ігри, виконавський конкурс, асоціативні павутинки та ланцюжки, метод моделювання процесу творчості; метод порівняння. Цікавими для учнів будуть запропоновані завдання художньо-естетичної спрямованості, які передбачають комплексне використання музики, літератури та образотворчого мистецтва.

Для зацікавлення учнів мистецтвом, пробудження інтересу до музики та вивчення творчості композиторів, розвитку творчих здібностей школярів застосовувати різноманітні форми проведення уроків: урок-вікторина, урок-концерт, урок-екскурсія, урок-конкурс, урок-квест. З метою профілактики та корекції негативного емоційного стану, нормалізації емоційно-вольової сфери особистості, що сприяє як духовному, так і фізичному оздоровленню учнів, на уроках доцільно використовувати науково обґрунтовані та експериментально перевірені арттерапевтичні вправи: „Музичні знайомства”, „Голоси природи”, „Аромат квітів”, „Звукові хвилі” та інші.

 Навчальний процес обов’язково будувати за допомогою  постійної активної взаємодії всіх учнів. Це спів, навчання, взаємонавчання (колективне, групове, у співпраці). Велику увагу приділяти впровадженню новітніх технологій навчання, дбати про осучаснення уроку. Працювати над створенням мультимедійних проектів та презентацій, відеорядів, слайд-шоу, без яких неможливо уявити сучасний урок музики.

             Пам’ятайте, музика – це мова почуттів, за допомогою яких формується естетична компетентність особистості.