Новомиколаївський ліцей

Новомиколаївської сільської ради

 Скадовського району

Херсонської області

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

 

 

Формування компетентностей саморозвитку і самоосвіти на уроках фізики з використанням методу проєктів

 

 

 

 

Виконала: учитель фізики та інформатики вищої категорії, старший учитель

Дудченко Тетяна Миколаївна

 

 

 

 

2021

У методичному посібнику зібраний  та систематизований матеріал з організації та проведення уроків фізики  з використання  методу проєктів та формування компетентностей саморозвитку і самоосвіти. (Із досвіду роботи вчителя фізики  та інформатики Новомиколаївського ліцею Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області Дудченко Тетяни Миколаївни.)

 

 

 Укладачі:

 

           Дудченко Т.М. –  учитель фізики та інформатики  Новомиколаївського ліцею Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Новомикола.

 

 

 

 

 

Дана методична розробка розкриває методи вивчення окремих питань з фізики за рахунок використання проєктної діяльності учнів для закріплення знань.

У даній роботі представлено матеріали для впровадження проєктної діяльності під час уроків фізики. Основні методи і прийоми для засвоєння набутих знань з використанням інтерактивних технологій, а саме методу проєктів. Важливою ознакою методу проєктів є творча робота учнів у групах, що сприяє реалізації діяльнісного підходу до вивчення фізики, а також сприяє розвитку таких компетенцій як відповідальність, комунікативність, здатність до саморозвитку.

Використання методу проєктів в  освітньому процесі спрямоване на впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти освітньої галузі «Природознавство» та навчальної програми з фізики  для  загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечує набуття здобувачами освіти ключових, галузевих та  предметних  компетентностей.

 

Призначена  для вчителів закладів загальної середньої освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

	Вступ	4
1.	Метод проєктів – ефективний метод особистісного вивчення фізики	5
2.	Метод проєктів як засіб розвитку дослідницької компетентності у процесі вивчення фізики	7
3.	Основні аспекти методів проєкту	8
4.	Інтернет-ресурси як засіб реалізації методу проєктів на уроках фізики	12
5.	Підготовчий етап проєкту «Розвиток засобів зв'язку на сучасному етапі».	14
6.	Методична розробка уроку «Фізичні основи сучасних бездротових засобів зв'язку. Радіолокація»	17
7.	Методичні рекомендації щодо проведення уроку	23
	Висновки	24
	Список використаних  джерел	25
	Додатки	27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В даний час використання проєктної технології – є однією з найбільш актуальних і цікавих тем в освітньому середовищі. В основі методу проєктів лежить розвиток дослідницької компетентності учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. Такі педагогічні технології потрібні для, того щоб стимулювати інтерес учнів до вирішення певних проблем, а потім показати практичне застосування отриманих знань. Іншими словами від теорії до практики.

У пояснювальній записці до нової навчальної програми з фізики для учнів 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів зазначено, що головною метою навчання фізики полягає у розвитку особистості, становленні наукового світогляду й відповідного стилю мислення, формуванні предметної, науково-природничої та ключових компетентностей учнів засобами фізики як навчального предмета. Значний потенціал для розвитку індивідуальних здібностей, самостійності учнів закладено у дослідницькій компетентності. Ефективним засобом формування дослідницької компетентності на уроках фізики є навчальні проєкти.

 Провідна ідея досвіду

 У своїй роботі спираюся на досвід вчених, які висвітлили  проблему спрямованості освітнього процесу на формування та розвиток компетентностей: І.Агапов, В.Болотов,        Ю. Громико, С.Додока, О.Дахін, І.Зимня, Т.Іванова, В. Кальней, В.Краєвський, Г.Левітас, В.Ледньов, Г. Селевко, В.Сєріков, А.Хуторський, С.Шишов та інші.  Компетентнісний підхід до освіти розглядається також українськими вченими за різними напрямами: уміння вчитись як ключова компетентність. (О. Савченко); досвід закордонних країн і стратегія впровадження в українську систему освіти компетентнісного підходу (Н. Бібік, О.Сухомлинська, О.Пометун, О. Овчарук, С.Трубачева); формування життєвої компетентності старшокласників загальноосвітніх шкіл України (І.Єрмаков, І.Ящук).   Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще у 20-і роки минулого сторіччя в США. Його називали також методом проблем, і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії й освіті, розробленими американським філософом і педагогом Джоном Дьюї та його учнем В. Кілпатріком. Дж.Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі через діяльність учня відповідно до його особистого інтересу в цьому навчанні.

Актуальності досвіду

 Проєктна робота забезпечує нас широким спектром діяльності. Участь у проєктній діяльності дає змогу самореалізуватися як учневі, так і педагогу, розкриває інтелектуальний потенціал усіх учасників проєкту.

 Проєкт дозволяє вийти за рамки уроку, змінити відносини між учнями та вчителем і ставлення до самого себе, сформувати ключові життєві компетенції у школярів. Найсучасніші сфери людської діяльності базуються на проєктуванні. 

Саме тому ця методика завжди буде актуальною й однією з найперспективніших.

Теоретична база досвіду

 Сучасна шкільна освіта в Україні спрямована на надання учневі необхідних знань, вироблення умінь і навичок, за період навчання він має засвоїти певну суму навчального матеріалу.  Проєктна діяльність – нині одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. 

Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проєкту.

Застосування методу проєктів на уроках фізики

Використання методу проєктів на уроках фізики спрямоване на активізацію пізнавальних інтересів учнів, розвиток творчих здібностей, формування критичного мислення школярів. Він допомагає вирішити низку важливих питань: як 

- формування  прийомів  нестандартного  мислення  на  уроках;

- підвищення  якості  знань;

- розвивати  творчі  здібності  та  логічне  мислення;

- опанування  змістом  освітньої  галузі   фізики.

 Ефективність застосування методу проєктів на уроках фізики залежить від багатьох факторів: опанування учнями теоретичного матеріалу, місце уроку в темі, загальний рівень підготовки учнів, їхнє ставлення до творчих завдань, психологічний клімат у класі, майстерність учителя, чіткість питань, мети, інструкції. Планування  проєктної діяльності у різних класах відбувається відповідно до вікових особливостей учнів. Вважаю, що найбільш доцільно використовувати метод проєктів на узагальнюючих уроках, на уроках  вивчення наукових досягнень, уроках вивчення нового матеріалу. Під час вивчення фізичного матеріалу використовую метод проєкту на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано. Метод проєктів дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання учнів з певної теми (розділу).

 Результативність роботи

 Моніторинг навчальних досягнень учнів, з фізики, серія контрольних робіт, які систематично проводяться протягом навчального року, опитування учнів, батьків, учителів показали, що рівень навчальних досягнень учнів має позитивну динаміку.  Є певні здобутки і в конкурсах та олімпіадах. Учні кожен рік приймають участь у Міжнародному конкурсі «Левеня». Багато з них мають добрий та відмінний результат.

 Результати і практика моєї діяльності були надані на засіданні шкільного методичного об'єднання: круглий стіл «Педагогічні стратегії розвитку ключових компетентностей учнів у процесі навчання», робота у складі динамічної групи  школи «Проєктні технології», фестиваль «Перлини професійної майстерності».

 Даний досвід представляє інтерес для викладачів будь-яких дисциплін як спосіб підвищення пізнавальних здібностей учнів подальшій роботі над інтерактивними методами пізнавальної діяльності.

Перспективи подальшої роботи

В основі методу проєктів  лежить розвиток основних компетенцій: пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися у різних джерелах інформації, застосовувати на практиці отримані знання, виділяти проблеми і визначати шляхи їх ви рішення, планувати, прогнозувати, аналізувати, зіставляти, порівнювати, оцінювати, робити висновки, виробляти особисту думку, презентувати результати проєктної діяльності. Проєктна технологія сприяє вихованню толерантності і комунікативності, адже передбачає роботу у групах, у парах, вимагає співробітництва учнів різного віку. Цей метод формує критичне та творче мислення учнів, а отже, відповідає основному завданню школи — вихованню соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Метод проєктів – ефективний метод особистісного вивчення фізики

У сучасної людини значно зростає потреба в самоактуалізації, самоосвіті, самореалізації. Актуальним стає пошук нового шляху в професії, набуття авторського стилю діяльності, усвідомлюється необхідність розроблення і реалізації особистої освітньої, професійної, життєвої програми, і таким чином, просування за індивідуальною освітньою траєкторією. Тут в нагоді і стає метод проєктної діяльності, який дає змогу підготувати учнів до дорослого життя.[3]

Слово «проєкт» запозичене з латинської, яке буквально означає «кинутий уперед». У сучасному розумінні проєкт — це намір, який буде здійснено в майбутньому. Проєкт — сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного практичного продукту.

Основою методу проєктів є розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватись в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

 Важливою ознакою даного методу є те, що він зорієнтований на самостійну дослідницьку діяльність учнів. Перед учнями ставиться проблема, вирішення якої може здійснюватися різними методами і підходами з використанням знань, набутих не лише на уроках фізики, а й під час вивчення інших предметів.

Проєктна діяльність передбачає застосування основних методів підходу до навчання (а саме: методи активного навчання, методи активізації творчого мислення, методи взаємонавчання), забезпечення реалізації класичного дидактичного принципу повноцінного зв’язку навчання із практикою (реальною дійсністю) тощо. [4,5]

Використання проєктної діяльності під час уроків фізики дає змогу учням оволодіти певними компетенціями, обрати для себе найбільш цікавий вид діяльності, набути навички практичної діяльності. Отримані навички роботи в проєктах спонукають академічно здібних учнів до участі в роботі Малої Академії Наук, різноманітних конкурсах, конференціях, семінарах тощо. Досвід роботи в науково-практичних проєктах є безцінним для успішного майбутнього. Тому безпосередніми плюсами використання проектного методу на уроках фізики для учнів є набуття навичок планувати свою роботу, розподіляти час, вміння опрацьовувати різні джерела інформації і виділяти основне, аналізувати, порівнювати, набувати навичок аргументувати власні думки та представляти результати своєї роботи – розвивати комунікативні навички. [6]

Проєктна робота, як елемент уроку або як позаурочний спосіб опанування навчального матеріалу, передбачає сукупність дослідницьких, проблемних методів, що сприяють здійсненню індивідуального підходу до учнів з різними здібностями вивчення та засвоєння навчального матеріалу. [8]

1. Метод проєктів як засіб розвитку дослідницької компетентності у процесі вивчення фізики

Під дослідницькою компетентністю розуміємо здатність до ефективної навчально-дослідницької та науково-дослідної діяльності, готовність до самоосвіти та самовдосконалення, інтеграція дослідницьких дій в єдине ціле, визначальну динаміку переходу від виконавчої до творчої діяльності [1].

Зазначимо, що робота в навчальному проєкті з фізики, здебільшого пов’язана з проєктуваннями, дослідженнями, інформаційним пошуком та організаційною діяльністю. Під дослідженням розуміють процес створення нових знань, тобто один з видів пізнавальної діяльності людини, яка не передбачає, на відміну від проєктування, отримання певного запланованого об’єкту. Таким чином, проєктування та дослідження принципово різні за направленістю, логікою і змістом види діяльності.

Також потрібно розрізняти дослідницький та проєктний підхід до організації навчального процесу з фізики. Дослідницький підхід спрямований на розвиток у учнів навичок та умінь наукового, інформаційного пошуку пов’язаного з вивченням об’єкту, або розв’язанням проблемної ситуації. Проєктний підхід передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя. Учитель здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності учнів, допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошук інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач. Окремо визначимо поняття навчальний проєкт з фізики, як форму організації занять в процесі навчання фізики, через активні способи дій по досягненню свідомо поставленої мети, результатом якої може бути учнівський творчий проєкт [9].

 Мета методу проєктів на уроках фізики полягає у створенні умов, при яких:

                 учні навчаються самостійно добувати знання з різних джерел; використовують їх для виконання навчальних, пізнавальних та наукових завдань з фізики теоретичного та практичного спрямування;

                 освоюють способи навчальної діяльності;

                 набувають комунікативних навичок;

                 розвивають практичне і проектне мислення;

                 формують дослідницьку компетентність.

Серед навчальних завдань методу проєктів на уроках фізики найбільше значення мають такі [4]:

1. Активізація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення фізики за рахунок посилення їх мотивації в ході вирішення поставлених завдань;

2. Розвиток стосунків у шкільному і класних колективах, системи управління навчально-виховним процесом, а також розвиток комунікативної компетентності;

3. Оволодіння ефективними методами самостійної навчальної роботи індивідуально, або в складі групи;

4. Заняття дітей цікавими творчими справами, виховання усвідомленої потреби в суспільно-корисної діяльності і потреби в саморозвитку;

5. Продуктивна співпраця учителя і учня;

6. Навчання комплексному застосуванню знань при вирішенні практикоорієнтованих теоретичних завдань;

7. Розширення світогляду і збагачення життєвого досвіду.

Особливе завдання – засвоєння учнями понять, котрі описують проєктну діяльність. Учитель в розмові з дітьми користуємося поняттями: «мета, завдання, ресурси, способи, результат, критерії», але не завжди розкриває, що вони означають. І виходить, що доросла мова, начебто описує діяльність, а насправді, нічого не пояснює дитині, та не допомагає вибудувати власне розуміння. Зате якщо учень докладно описав свій задум, та на кожному етапі мав можливість обговорити, осмислити зроблене, то він не тільки зрозумів суть проєктної роботи, але і термінологію непомітно освоїв і тепер може вести діалог на зрозумілій мові з педагогами та ровесниками.

Різні варіанти представлених результатів роботи над проєктом за характером домінуючого виду діяльності, запропонованої Є.С. Полат [7]:

                 Дослідницькі проєкти підпорядковані логікі невеликого дослідження і мають чітку структуру, наближену до справді наукового дослідження або повністю збігаються з ним;

                 Творчі проєкти зазвичай не мають чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проекту. Оформлені результати можуть бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята тощо;

                 Ігрових проєктах структура залишається відкритою до їхнього закінчення. Учасники беруть на себе певні ролі, результати можуть визначатися на початку проекту або до його завершення;

                 Практично орієнтовані з самого початку мають чітко визначений результат діяльності учасників проекту, який обов'язково орієнтований на соціальні інтереси самих учасників.

Завдяки проєктному методу навчання учні усвідомлюють усю технологію розв’язання задач – від постановки проблеми до отримання результату. Так досягається зв’язок теоретичних знань із практичними вміннями. Замислюючи проєкт, учитель перш за все подумки уявляє собі цю проблему, завдання, пов’язані з нею, можливі шляхи розв’язання, конкретні результати. Розглянемо дії учня й учителя в процесі проєктної діяльності при вивченні фізики (таблиця 1):

Таблиця 1

Комплекс дій вчителя

Комплекс дій учня

Сприяє створенню проблемного поля певного фізичного поняття, явища; — Допомагає учням визначити мету навчальної діяльності;  — Рекомендує джерела і способи отримання навчальної інформації; — Розкриває можливі форми і способи організації діяльності;  — Консультує, навчає прогнозуванню результатів виконання проекту;  — Стимулює активність учнів;  — Координує навчальний проект; — Заохочує і підтримує учнів;  — Сприяє організації презентації; — Допомагає оцінити отриманий результат, виконати рефлексію.

Виявляє суперечності, проблему у навчальному матеріалі з фізики, ставить мету, формулює завдання; — Обговорює можливі варіанти дослідження, обирає засоби; — Актуалізація знань і самоосвіта при консультативній допомозі вчителя; — Продумає план дій, розподіляє обов’язки; — Виконує дослідження: аналізує, компонує, виконує окремі завдання; — Узагальнює результати і робить висновки; — Презентує предметний результат навчально проекту; — Аналізує успіхи і помилки; — Корегує результат

 

Місія вчителя під час підготовки полягає в тому, щоби бути поруч, допомагати, ненав’язливо керувати, спрямовувати, координувати, консультувати, долати конфліктні ситуації, підтримувати бажання пізнавати і творити.

Метод проєктів активізує всі аспекти особистості учня: його інтелектуальну та емоційне сферу, індивідуальні особливості, впливає на розвиток таких рис характеру, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність, комунікабельність, адаптивність, креативність, усвідомлення моральних цінностей. Крім того цей метод спрямований на розвиток навичок співробітництва та ділового спілкування в колективі, передбачає поєднання індивідуальної самостійної роботи з груповими заняттями, обговоренню дискусійних питань.

Метод проєктів спонукає самого педагога до самовдосконалення й саморозвитку, підвищує його фаховий рівень, сприяє тому, щоб процес навчання був цікавим і ефективним, щоб залучити до роботи кожного учня. У такий спосіб проєктна діяльність розвиває дослідницьку компетентність учня (таблиця 2), навчає дитину самостійно мислити, аналізувати, робити вибір, адаптуватися до умов, висловлювати і відстоювати власні думки.

Узагальнивши результати досліджень, можна зробити висновок, що використання методу проєктів є важливим засобом організації самостійної роботи учнів з фізики, оскільки в основі даного методу лежить формування дослідницької компетентності, що сприяє самовираженню особистості, стимулювання процесу мислення, допомагає навчатися, бути більш успішним в подальшому житті, дозволяє учневі стати гнучким, конкурентоздатним. Вміння педагога ефективно організувати та впровадити проектну діяльність в навчальний процес є показником високого рівня його професійної компетентності. Метод проєктів належить до прогресивних освітніх технологій ХХІ століття і є важливим педагогічним засобом у формуванні компетенцій особистості.

 

 

Таблиця 2

Види дослідницької компетентності учня з фізики	Зміст методу проєктів
Мотиваційно-ціннісні	Виховує свідоме ставлення учнів до свого майбутнього, ціннісне ставлення до світу, до діяльності людей, до самого себе. Створюючи проекти діти свідомо пов’язують своє життя з життям у реаліях сьогодення.
Фізичні знання	Стимулює використовувати учнів наявних фізичних знань, а також розвивати свої знання з фізики виконую навчальні проекти. Організаційні Метод проектів організовує навчальну, самостійну, колективну роботу в залежності від вибраного типу проекту.
Змістовно-інтелектуальні	Стимулює засвоювати, перетворювати і застосовувати теоретичні знання методи пізнання створюючи власні проекти з фізики.
Інформаційна	Стимулює дослідницькі вміння й навички, які передбачають використання допоміжної літератури, комп’ютерних інформаційних джерел – бажання й вміння орієнтуватися в інформаційному просторі.
Комунікативна	Пов’язана зі спілкуванням. Проекти на уроках фізики створюють умови для спілкування учнів між собою, та фахівцями у галузі фізики та інших галузей
Діяльнісно-практична	Стимулює до самостійності і творчої активності, виховує самостійність учнів у пізнавальній діяльності; створення проектів (самостійна творчість дітей)
Рефлексивна	Допомагає усвідомити рівень власних знань, стимулює використовувати механізм самооцінки власних досягнень у проектній діяльності. Стимулює бажання самовдосконалення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 3. Основні аспекти методу проєктів

 В умовах стрімких змін сучасного життя важливою є проблема формування мотивації навчальної діяльності учнів, тому при викладанні фізики та інших навчальних предметів необхідно систематично збуджувати пізнавальний інтерес, формувати ключові компетентності. Оскільки сьогодні основним підходом організації навчального процесу є особистісно-діяльнісний підхід, то, на мою думку, проєктне навчання повністю відповідає вимогам освітнього процесу. Метод проєктів дозволяє досить ефективно використовувати інноваційні технології (технології проблемного навчання, розвитку критичного мислення, інтерактивного навчання) [9].

Проєктна технологія – це форма організації освітнього процесу, в основі якої лежить комплексний підхід до вивчення запропонованого питання, розгляд його з усіх можливих сторін. Розглянемо, що ж необхідно для створення проєкту – певна сукупність навчально-пізнавальних засобів і прийомів – дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. [10]

До обов'язкових структурних елементів проєкту належать:

 - мета проєкту – результат (стаття, реферат, доповідь, відеоматеріали тощо);

- предмет інформаційного пошуку – поетапність пошуку з визначенням результатів;

- аналітична робота над зібраними фактами;

- висновки – корекція, у разі потреби – подальший пошук інформації;

- аналіз нових даних;

- висновки – оформлення результатів.

За видом діяльності проєкти поділяють на:

✓ дослідницькі (чітко продумана структура, визначена мета, актуальність, соціальна обґрунтованість, чітко сформовані методи роботи)

✓ творчі (не мають чіткої структури, може змінюватися під час роботою над проектом)

 ✓ ігрові (структура таких проектів залишається відкритою до їхнього закінчення, учасники беруть на себе певні ролі, результати можуть визначатися на початку проекту або до його завершення)

✓ інформаційні (мають чітку структуру і зорієнтовані на збір, аналіз та опрацювання інформації)

✓ практично орієнтовані (мають вже на початку чітко визначений результат діяльності учасників проекту, зорієнтовані на соціальні інтереси учасників).

За змістом проєкти поділяють на:

➢ літературно-творчі

➢ природничо-наукові

➢ екологічні

➢ мовні (лінгвістичні)

➢ культурологічні

➢ рольово-ігрові

➢ спортивні

 ➢ географічні

➢ історичні

➢ музичні.

Достатньо широкий спектр прийомів дозволяє передавати учням не лише суму знань, а і навчити їх ці знання здобувати самостійно.

Тому займаючись проєктами, учні розвивають свої пізнавальні здібності, креативне мислення, дивергентне мислення, активність і самостійність, просторову уяву, критичне мислення та сенсомоторні навички. Також проєктна діяльність на уроках фізики сприяє реалізації діяльнісного підходу до вивчення предмета та дозволяє розвивати наступні компетентності:

•                соціальна зрілість (відповідальність, ініціативність);
•                інформаційна компетентність (уміння орієнтуватись в інформаційному просторі);
•                здатність до творчої діяльності (уміння  планувати роботу, поєднувати знання, набуті в різних галузях навчального процесу) [11,12].

Отже проєктну діяльність варто розглядати як особливий вид діяльності в рамках навчального процесу, яка дає змогу учителю оцінити рівень компетентності учня. В процесі роботи над проєктом учень розуміє важливість здобутих знань і набуває навичок їх практичного застосування. Завдання ж вчителя допомогти учневі знайти баланс між академічними знаннями і їх практичним  застосуванням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Інтернет-ресурси як засіб реалізації методу проєктів на уроках фізики

Інтенсивний розвиток інформаційнокомунікаційних технологій веде за собою значні зміни в інформаційному суспільстві, що знаходить своє відображення і в сфері освіти. Кожен висококваліфікований вчитель повинен вміти не тільки використовувати ІКТ на уроках, а й правильно вибирати і застосовувати саме ті технології, які відповідають змісту та меті вивчення конкретної дисципліни та індивідуальним особливостям учнів. На сьогоднішній день досить великої популярності набуває використання методу проєктів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [18]. Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03 квітня 2012 року № 409 затверджені Типові навчальні плани
загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, які вводитимуться в дію
поетапно, починаючи з 2013/2014 навчального року для 5-х класів і закінчуючи 2017/2018 навчальним роком для 9-х класів. Вивчення фізики за програмою, розробленою відповідно до нового державного стандарту, розпочнеться у 2015/2016 навчальному році. Як зазначено в «Навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням фізики для 8-9 класів» «…практично в кожному розділі програми запропоновано орієнтовні теми навчальних проектів і зазначено кількість навчальних годин, яка виділяється на цей вид навчальної діяльності учнів на уроці.» [19, c.6].

Метод проєктів дозволяє вирішувати завдання формування і розвитку
інтелектуальних умінь, навчити учнів самостійному критичному мисленню,
розмірковувати, базуючись на певних законах, робити висновки, приймати
самостійні рішення і, що досить важливо працювати в команді, виконуючи
свою роль. Усім цим умінням школярів необхідно навчати, саме з цією метою і використовується проєктний метод навчання у співпраці.

Засоби ІКТ дозволяють учням єефективно збирати дані, аналізувати їх і
представляти в чіткому вигляді з візуальним супроводом. Важливо навчити
учнів використовувати традиційні джерела інформації (енциклопедії,
довідники, словники і т. і.). За цих обставин не менш важливим є сформувати
навички роботи з електронними енциклопедіями і бібліотеками, базами даних.

В основі методу проєктів лежить розвиток критичного мислення,
пізнавальних, творчих навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої
знання й орієнтуватися в інформаційному просторі. Актуальним є завдання:
сформувати в учнів критичне ставлення до знайденої інформації, навчити
перевіряти її достовірність, розуміти рівень компетентності використаних
джерел і обов'язково співставляти декілька джерел, перш ніж скористатися
інформацією [15].

Ідея включення проєктної діяльності в освітній процес була запропонована американським педагогом і філософом Джоном Дьюї більше століття тому. Вперше у вітчизняній педагогіці актуальність цієї проблеми вивчав А. Макаренко, який говорив про проєктування особистості як суб'єкта педагогічної праці. Таку думку не раз висловлював В. Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проєктування людини. Визначення суті проектування як педагогічного явища є досить складним, бо надзвичайно складними є система проєктування і сам педагогічний процес.

Проєктування в загальному його розумінні – це науково обґрунтована
побудова системи параметрів майбутнього об'єкта чи якісно нового стану
існуючого проєкту прототипу передбачуваного або можливого об'єкта стану чи процесу. Проєктування – особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація, практично спрямованетдослідження.

До основних вмінь, яких набувають учні в результаті проєктної діяльності, можна віднести такі: планувати свою роботу, прораховуючи можливі результати; використовувати багато джерел інформації в тому числі й електронні ресурси; самостійно збирати і накопичувати матеріал; аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку; приймати рішення; розвивати комунікативні здібності (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним); створювати "кінцевий продукт" (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій); вміння представити отриманий результат перед аудиторією; самооцінювання та оцінювання інших.

Метод проєктів є педагогічною технологією, що зорієнтована не на
інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (частіше
всього через самоосвіту). Активне включення учнів у зміст тих або інших
проєктів дає можливість засвоїти нові способи навчально-пізнавальної
діяльності в соціокультурному середовищі.

За існуючою класифікацією проєкти поділяються:

- за домінуючою діяльністю: дослідницькі, пошукові, творчі, рольові, прикладні, ознайомлювально-орієнтовані, інформаційні тощо;

- за предметно-змістовою галуззю – на: монопредметні, міжпредметні, позапредметні (надпредметні);

- за характером координації: з безпосередньою координацією, з прихованою координацією;

- за характером контактів: серед дітей однієї вікової групи
(класу), серед учнів школи, району, міста, країни, світу;

- за кількістюучасників: індивідуальні, парні, групові;

- за тривалістю: короткострокові (2-6 годин), середньої тривалості (в межах місяця), довгострокові (до кількох місяців).

Акцентуємо увагу на дослідницьких проєктах та їх організацію.
Дослідницький проєкт за змістом може бути: монопредметним (виконується
на матеріалі одного предмета); міжпредметним (інтегрується суміжна тематика декількох предметів, наприклад математика, фізика, інформатика);
підсумковим, коли за результатами його виконання оцінюється засвоєння
навчального матеріалу; поточним, коли на самоосвіту і практичну діяльність
виноситься із навчального курсу лише частина змісту навчання.

Найскладнішим для впровадження у навчальний процес дослідницьких
проєктів є організація діяльності з його реалізації. Завдання дослідницького і творчого характеру суттєво підвищують інтерес учнів до вивчення будь-якого предмету. Виконання проєкту передбачає самостійну роботу, яка не є легкою, але в той же час дуже цікава. Крім того, проєктна технологія носить творчий характер, оскільки вимагає вибору і структурування інформації, яка знайдена учнем в Інтернет – просторі, оформленні результатів проєкту і його презентації з використанням мультимедійних технологій» [13]. Не менш важливим є захист результатів такої роботи. Представлені до звіту матеріали повинні відповідати змісту дослідження та естетичним вимогам до їх подання.

Одним із видів подачі результатів – портфоліо проєкту. Портфоліо проєкту – це комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів до навчального проєкту, розроблений з метою його ефективної організації та навчання з теми, яка відповідає навчальній програмі базового курсу [1,с.134].

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для внесеення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; планованість оцінювального процесу; елементи самооцінки учня тощо.

З огляду проаналізованих аспектів цікавим і корисним є приклад проєкту «Становлення і розвиток знань про фізичні основи машин і механізмів» з розділу «Механічна робота» (7 клас) зазначеного плану учні опрацьовують знайдений матеріал, аналізують його і оформляють результати у вигляді презентації [17].

Досвід переконує, що з метою досягнення позитивних результатів у
запровадженні методу проєктів кожен педагогічний колектив має пройти через багаторівневу систему підготовки і перепідготовки педагогічних працівників.

Отже, слід зазначити, що проєктна діяльність, реалізована
засобами інформаційно-комунікаційних, Інтернет – технологій сприяє розвитку творчого мислення, навичок роботи з електронними ресурсами, комунікативних рис характеру, розглядає важливі аспекти соціального проєктування як одного з важливих напрямів життєвої практики учнів. При цьому зростає рівень самостійності учнів, уміння співпрацювати, бути відповідальним, приймати рішення.

Метод проєктів вважається одним із перспективних видів навчання,
оскільки він створює умови для творчої самореалізації школярів, підвищує
мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей.

Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проєктують у навчанні.
 

 

5. Підготовчий етап проєкту «Розвиток засобів зв'язку на сучасному етапі».

Ми з учнями реалізовували найрізноманітніші проєкти з фізики та астрономії.

Хочу навести приклад одного з таких проєктів для учнів 9-го класу: Розділ 3. Механічні та електромагнітні хвилі. Даю учням для ознайомлення орієнтовні теми:

1. Звуки в житті людини.
2. Застосування інфра- й ультразвуків у техніці.
3. Вібрації й шуми та їхній вплив на організми.
4. Електромагнітні хвилі в природі й техніці.
5. Вплив електромагнітного випромінювання на організм людини.
6. Види шумового забруднення. Вимірювання рівня шумового забруднення. Вивчення впливу шумового забруднення на організми.
7. Духові музикальні інструменти.
8. Розвиток засобів зв'язку на сучасному етапі.

Ознайомлюю з орієнтованимиі критеріями оцінювання навчального проекту:

1.     Актуальність -1 бал.
2.     Оформлення роботи (паперові носії) - 2 бали.
3.     Достовірність - 1 бал.
4.     Науковість - 2 бали.
5.     Представлення - 2 бали.
6.     Презентація (малюнки) - 2 бали.
7.     Обговорення - 2 бали.

Ознайомлюю з орієнтовним оформленням проєкту (паперові носії та презентація)

1.     Назва проєкту.
2.     Тип проєкту.
3.     Керівник проєкту (вчитель).
4.     Виконавці проєкту.
5.     Проблема.
6.     Мета.
7.     Очікуваний результат (для дослідження).
8.     Завдання проєкту.
9.     Хід роботи.
10. Висновки.
11. Використані джерела інформації.

Типи проєктів

     Дослідницький.

     Інформаційно-пошуковий.

     Творчий.

     Рольовий.

Проєкт - це «п'ять П»

     Проблема.

     Проєктування (планування).

     Пошук інформації.

     Продукт.

     Презентація (представлення результату).

Пропоную додаткові теми експериментальних досліджень:

1. Виготовлення різноманітних джерел звуку та вивчення їхніх акустичних характеристик.

2. З’ясування залежності висоти звуку від частоти коливань джерела звукових хвиль.

3. Вивчення процесів відбиття, заломлення та накладання механічних хвиль на поверхні води.

Додаткові теми:

1. Механізм утворення хвиль на поверхні води.

2. Дивовижне відлуння.

3. Що таке акустичні резонатори та де їх застосовують.

4. Ефект Допплера та його використання для контролю швидкості руху транспортних засобів.

5. Чоловічі, жіночі, дитячі голоси: як і чому вони відрізняються.

6. Засоби захисту від шумів у мегаполісах.

7. Ультразвукова кавітація.

8. Застосування ультразвуку в техніці.

9. Утворення інфразвуку в океані.

10. Візуалізація звукових коливань.

11. Радіохвилі в нашому житті.

12. Історія винайдення радіо.

13. Електромагнітний смог.

14. Використання радіолокації в астрономії.

15. Ефект Допплера в астрономії, або Як доведено, що галактики розлітаються.

16. Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини.

17. В. Рентґен чи І. Пулюй: хто першим відкрив Х-промені?

18. Історія вивчення світлових явищ.

 

Тема уроку: «Фізичні основи сучасних бездротових засобів зв'язку. Радіолокація».

Тема проєкту: Розвиток засобів зв'язку на сучасному етапі.

План реалізації проєкту:

I етап: Занурення в тему проєкту.

Учитель формулює тему, мету, завдання.

Мета проєкту: Запропонувати ідею приладу для комунікаційних систем, або провести міні дослідження в обраному напрямку: радіо, телебачення, Інтернет, стільниковий зв'язок, телефон, телеграф.

Завдання проєкту:

• Зібрати і узагальнити інформацію з даного типу зв'язку.

• У проєкті висвітлити питання: назва приладу, в якій області комунікаційних систем розроблений прилад, для чого він призначений, принцип роботи, плюси і мінуси.

• Для дослідження необхідні відомості: історичні відомості; тема дослідження; висновки; створіння буклету.

• Звіт по проєкту оформити у вигляді мультимедійної презентації.

Цей етап можна реалізувати на уроці, на якому у формі мультимедійної презентації, підготовленої вчителем, дати короткий огляд основних видів сучасного зв'язку. Сформульовати тема, цілі, завдання проєкту.

II етап: Організація діяльності.

Учитель: Організовує поділ учнів, учасників проєкту на групи. Кожній групі пропонується список складу, щоб учні, в відповідності зі своїми бажаннями і можливостями визначили свою роль в підготовці проекту і спланували свою діяльність.

Учні: за своїм бажанням розподіляються в групи, вибирають ролі і складають план своєї роботи над проектом.

Цей етап учні проводять в позаурочний час, консультуючись з учителем.

III етап: Здійснення діяльності роботи над проєктом.

Учні на цьому етапі дуже активні. Шукають матеріал в довідковій літературі, Інтернет, проводять систематизацію зібраної інформації, визначають тему дослідження проводять його або придумують ідею приладу, оформляють презентацію, готуються до захисту проекту.

На проведення цього етапу відводиться два уроки, або позаурочний час. Далі учні  самостійно доробляють свою роботу.

IV етап: Презентація результатів роботи над проєктом.

Це урок захисту проєктів з теми: «Механічні та електромагнітні хвилі.».

Оформлення класу до захисту проєкту.

1. Дошка. Постер. Буклети. Плакат: Конференція молодих вчених «Розвиток сучасних бездротових засобів зв'язку».

2.Комп'ютер, екран, проєктор.

3. Складені таблиці, статті, вміщені в загальний постер.

Групи по черзі виходять до екрану, захищають проєкт. Учасники інших групп задають питання. Йде жваве обговорення проблеми.

Вчителю належить досить складна робота: оцінити внесок кожного в виконану роботу. Тому я спочатку попередньо виставляю оцінки у заздалегідь підготовлену таблицю з питаннями та критеріями оцінювання. Оцінювання ведеться окремо в кожній групі. Потім обговорюємо їх безпосередньо з учасниками групи.

Реалізуючи з учнями протягом всього вивчення курсу фізики навчальні проєти, можна виділити такі позитивні моменти:

1. Цей метод дозволяє учням придбати комунікативні навички спілкування, практичні вміння, розвивати предметні компетенції та зацікавленість вивчення предметів природничого циклу, зокрема такого складного та цікавого предмету, як фізика. Учні опановують вміннями використовувати дослідницькі методи отримання та обробки інформації. Метод проєктів допомагає формувати у школярів критичне і творче мислення.

2. Якщо учень зуміє впоратися з роботою над навчальним проектом, можна сподіватися, що в справжнього дорослого життя він виявиться більш компетентним: зуміє спланувати власну діяльність, орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, спільно працювати з різними людьми, тобто адаптуватися до життєвих умов дорослого життя.

3. Даний досвід може бути використаний в будь-якому класі починаючи з 7-го, коли учні починають знайомитися з предметом. Цілі, завдання, тема проєкту повинні формулюватися з урахуванням вікових особливостей дітей.

За цим методом майбутнє, недарма він віднесений до технологій ХХI століття, що передбачає, перш за все, вміння адаптуватися до стрімко мінливих умов життя людини в постіндустріальному суспільстві. Потрібно вчити саме тому, що може стати в нагоді, тоді наші випускники зможуть гідно представляти досягнення української освіти.

Останнім часом в список соціальних потреб потрапили такі необхідні сьогодні якості особистості: компетенція та компетентність, володіння універсальними способами діяльності, володіння комунікативними навичками, навичками колективної праці, володіння специфічними навичками навчальної праці (здатність до самоосвіти), норми і стандарти соціальної життєдіяльності (вихованість). Якщо учень буде володіти зазначеними властивостями, то він буде, з більшою часткою ймовірності, реалізований в сучасному суспільстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Методична розробка уроку «Фізичні основи сучасних бездротових засобів зв'язку. Радіолокація»

Мета: 1) сформувати наукове уявлення про стільниковий мобільний радіозв’язок і радіолокацію;

2) продовжити формування інформаційної компетентності учнів: від пошуку необхідної інформації, її відбору, аналізу до оприлюднення для загалу класу; наукового підходу під час опису принципу роботи;

3) продовжити формування соціальної компетентності учнів під час роботи по підготовці проєктів на запропоновані теми; продовжити формування екологічної компетентності.

Очікувані результати: учні розуміють властивості ультракоротких радіохвиль, які застосовують у стільниковому зв’язку, супутниковому телебаченні, що таке стільниковий зв'язок,  принцип роботи радіолокатора та застосування радіолокації.

Формування компетентностей: спілкування державною мовою (уміння

доречно та  коректно використовувати  фізичні терміни, поняття), математич

на (розуміти та застосовувати математичні методи для обґрунтування та розкриття змісту фізичних теорій), основні компетентності у природничих науках і технологіях  (розуміти і пояснювати принцип дії та побудови сучасних технічних засобів, приладів та обладнання, технологій, створених на фізичній основі, розв’язувати кількісні та якісні задачі з фізики), уміння вчитися впродовж життя (спостерігати, аналізувати, робити висновки, набувати нові знання;), ініціативність і підприємливість  (працювати в колективі), соціальна та громадянська компетентності (поважати думки і погляди опонентів;цінувати та шанувати внесок видатних українських фізиків, техніків, інженерів, конструкторів у розвиток суспільства;), екологічна грамотність і здорове життя (визначати потенціальну  загрозу та на побутовому рівні запобігати шкоді, яку може спричинити безвідповідальне використання науково-технічних досягнень )

Тип уроку: урок – семінар.

Обладнання: презентація, проєкти, підготовлені дітьми.

Хід уроку

І Організаційний момент (1 хв.)

ІІ Проблемне питання (2 хв.)

Діяльність учителя: Сьогодні ми з вами поговоримо про ультракороткі радіохвихі. Для чого людина використовує властивості ультракоротких радіохвиль?

Компетентності: формування пізнавального інтересу до вивчення теми уроку.

Діяльність учнів: висувають гіпотези.

ІІІ Захист проєктів (25 хв.) 

За місяць до проведення уроку учні були поділені на групи, кожна група отримала завдання-дослідження на задану тематику.  

Вступне слово учителя: Звернувшись до шкали електромагнітних хвиль можна побачити, що найбільша її ділянка належить радіохвилям. Оскільки частоти цих хвиль значно відрізняються (від 3 кГц до 3 ТГц ), достатньо широкий діапазон і довжин хвиль (від100 км до 0,1 мм),  то відповідно   різняться і властивості радіохвиль, наприклад, поширення в атмосфері Землі.

За своїми властивостями ультракороткі радіохвилі дуже близькі до світлових променів: поширюються в межах прямої видимості, їх можна посилати вузькими пучками,які  фокусують за допомогою спеціальних антен. Такий вузький промінь менше розсіюється, що дозволяє застосовувати менш потужні передавачі, його простіше приймати, до того ж напрямлене випромінювання створює менше перешкод іншим системам зв’язку. Слід зазначити, що на такий промінь не впливають атмосферні явища.  

Саме ці властивості забезпечили широке застосування ультракоротких радіохвиль у радіолокації, бездротовому зв’язку, супутниковому телебаченні.

 Сьогодні ми з вами розглянемо розвиток засобів. І почнемо з традиційних, історія яких почалася… Про це нам розкажуть дослідники (по черзі виходять групи, що готували свої дослідження, захист не більше 3 хвилин на кожну групу). Учні захищають свої проєкти.

ІV Мозковий штурм (10 хв.)

Учні у групах(не більше 5 в одній) виробляють правила користування мобільними телефонами.

Діяльність учителя: У сучасному світі людство досить інтенсивно використовує стільниковий зв'язок, в більшості випадків не задумуючись про раціональність її використання. Складемо правила «Як безпечно для здоров’я користуватися мобільними телефонам?»

Компетентності: формування комунікативної та соціальної компетентності (спілкування у групах, знаходження спільних думок)

Діяльність учнів: складають правила (5 хв).

Кожна група оголошує свої і разом з учителем зводять їх до загальних для всіх.

Слово учителя:     Мобільні телефони роблять життя людини комфортним та інформативно насиченим, але всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) уже давно класифікує електромагнітні випромінювання мобільних телефонів, як один із можливих канцерогенів людини.

 Тому, питання   сьогодні полягає не в тому, щоб позбутися мобільних телефонів, а щоб максимально захиститися  від їхнього негативного впливу.

 V Рефлексія («рийом «Закінчи фразу») (5 хв.)

Сьогодні я дізнався...   Було цікаво...   Було важко...

Я виконував завдання...   Моїм найбільшим досягненням на уроці є...

 VІ Домашнє завдання

§21,  вправа № 21:№3- 4 – за бажанням, с.139.

Випромінювання мобільних телефонів пригнічує електромагнітні імпульси клітин живих організмів (експериментально доведено, сигнали мобільних телефонів змінюють   електричні імпульси головного мозку), нагріває організм «зсередини». Скласти пам’ятку про безпечне використання мобільних телефонів «Не стань рабом мобільного телефону».

 

7. Методичні рекомендації щодо проведення уроку

Урок фізики «Фізичні основи сучасних бездротових засобів зв'язку. Радіолокація» супроводжується додатковими засобами: анімаційна демонстрація, перегляд відеофайлу, інтерактивним методом «Робота у групах». Інтерактивні методи навчання сприяють кращому розумінню навчального матеріалу, підвищують зацікавленість учнів при вивченні фізики і є додатковим мотивуючим фактором.

Поєднання сучасних методів навчання та комп’ютерних технологій доцільно використовувати для уроків різних типів, що дає змогу більш повно розкрити тему уроку та зацікавити учнів. Одним із методів активізації навчальної діяльності, формування і вдосконалення навичок роботи в команді є метод проєктів. Тому урок побудований так, щоб дати змогу учням продемонструвати продукт роботи над проєктом, що значно покращує якість знань, збільшує зацікавленість при вивченні запропонованих питань.

При підготовці до даного уроку слід наперед розділити учнів у класі на групи, оголосити групам теми проєктного дослідження. Групи учнів формуються з урахуванням психологічної сумісності, але з різним рівнем підготовки.

Для закріплення отриманих знань рекомендовано підібрати різні види перевірочних завдань.

Обов’язковим є виконання творчих домашніх завдань. Тематику таких завдань підбирає вчитель.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Підбиваючи підсумки, необхідно зазначити, що проєктна технологія є одним із найбільш ефективних засобів реалізації особистісно-орієнтованого підходу у навчанні. Вона знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, оскільки:

• необхідність не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки навчити їх здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних задач;
• актуальність розвитку в учнів комунікативних навичок, умінь працювати в різноманітних групах, виконувати соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника і т. ін.), долати конфліктні ситуації;
• необхідність широких людських контактів, точками зору на одну проблему, знайомства з різними культурами;
• значущість для діяльності людини умінь користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.

На мою думку процес викладання фізики повинен бути структурований таким чином, щоб засвоєння знань учнями, умінь і навичок відбувалося переважно у формі діяльності.

Метод проєктної діяльності повністю підходить для такого способу отримання знань з фізики. В освітньому процесі тут головним виступає не учитель, а учень, а учитель координує, направляє, ставить проблемні ситуації, які учень виконує опрацьовуючи матеріал та виконуючи той чи інший проєкт.

Важливим аспектом використання проєктної діяльності є ріст професійної майстерності учителя і пізнавальної самостійної роботи учня, що буде не зайвим у дорослому житті для учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Буйницька О.П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання.
[Навч. посіб.]/О.П. Буйницька – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 240 с.
          2. Власюк О. Проектна діяльність – перспектива розвитку особистості // Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: Науково-методичний посібник / За редакцією С. М. Шевцової, І. Г. Єрмакова, О. В. Батечко, В. О. Жадька. – К.: Департамент, 2008. – 520с.

3. Женжера Ю. О. Дослідницька компетентність учня в системі навчання фізики основної школи /Юлія Олександрівна Женжера. // Науковий часопис національного педагогічно університету імені М.П.Драгоманова. – 2014. – №50. – С. 48–52.

4. Зазуліна Л. В. Педагогічні проекти: науково-метод. посіб. / Л. В. Зазуліна. — Кам'янець-Подільський: Абетка — НОВА, 2006. — 40 с.

5. Мельник Л.С. Формування ключових компетентностей методами інтерактивного навчання. //Фізика в школах України. - Основа, 2008, №5, 32ст.

6. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром/ Упорядники: Андрєєва В.М., Григораш В.В. – Х.: Вид.група «Основа», 2006. – 352 с.

7. Островерхова Н. нестандартні форми навчання// Директор школи. - №40.- 2001

8. Полат Е.С. Метод проектов: типология и структура / Е.С. Полат // Лицейское и гимназическое образование. — 2002. — № 9. — С.9-17.

9. Полетило С.А. Групова діяльність учнів у навчальному процесі з фізики. – Луцьк, 1992.

10. Поліхун Н.І. Розвиток творчої діяльності старшокласників у процесі навчання фізики з використанням проектної технології: автореф. Дис.. пед.. наук: 13.00.02/ Поліхун Н.І.; НПУ ім. М.П.Драгоманова – К., 2007. – 20 с.

11. Петросян О.Р. Метод проектів на уроках фізики. //Фізика в школах України. - Основа, 2010, №6, 36ст.

12. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць / автори-укладники Н.П. Наволокова, В.М. Андрєєва. - Х.: Вид.група «Основа», 2008. – 117 с. (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).

13. Полат Е. Что такое проект?/ [Е.Полат, И.Петрова, М.Бухаркина,
М.Моисеева] // Відкритий урок.- 2004.-№5-6.- С.10-17

14. Слободяник О.В. Особливості використання ІКТ у практичній діяльності вчителя /О.В. Слободяник, С.П. Величко //Збірник наукових праць Кам’янець - Подільського нац. ун-ту. Серія: педагогічна: К-П. нац. ун-тет ім.. Івана Огієнка,2010.- Вип. 16: Формування професійних компетентностей майбутніх учителів фізико-технологічного профілю в умовах євроінтеграції. – С.78-81

15. Соколюк О.М. Особливості використання засобів ІКТ у предметноорієнтованій проектній діяльності [електронний ресурс]./О.М.Соколюк//Інформаційні технології і засоби навчання. - 2011.-№6 (26) – режим доступу до журналу: journal.iitta.gov.ua

16. Соколюк О.М. Елементи навчальної творчості у процесі виконання
інтернет орієнтованих навчальних досліджень з фізики у середній школі/
О.М. Соколюк // Інформаційні технології і засоби навчання, -2 (34). -2013.-C.
91-100.
          17. http://mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs

/1349869088/
         18.http://mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations/
         19.http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

Приклади проєктних робіт:

1. Бактерії
2. Вологість і температура
3. Всесвіт 1
4. Всесвіт 2
5. Глобальне потепління – чи є загроза?
6. Глобальне потепління 1
7. Глобальне потепління 2
8. Дифузія навколо нас
9. Дифузія та її значення
10.  Електромагнітні хвилі в природі та техніці
11.  Енегрозбережувальні технології
12.  Космос далекий та близький 1
13.  Космос далекий та близький 2
14.  Космос
15.  Майбутнє Сонця і Зір
16.  Оптичні ілюції
17.  Паски безпеки в транспорті 1
18.  Паски безпеки в транспорті 2
19.  Паски безпеки
20.  Робота дощового черв’яка
21.  Розвиток сдно- та повітряплавання
22.  Світ галактик
23.  Спостереження зоряного неба
24.  Спостереження
25.  Чи не перетвориться Земля на пустелю?
26.  Чому ми бачимо один бік Місяця
27.  Чому ми завжди бачимо лише один бік Місяця