Формування компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних технологій

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ВІННИЦЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

21100  м. Вінниця, вул.Грушевського,13, тел.67-08-85,

E-mail: bil@mail.vinnica.ua

ВИПУСКНА ТВОРЧА РОБОТА
Виконана у формі реферату
НА ТЕМУ: Формування компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних технологій
слухача курсів підвищення кваліфікації
Рибак Галини Степанівни
(прізвище, ім’я, по батькові)   вчитель математики
(посада)   Навчально-виховний комплекс:середня загальноосвітня школа І-ІІІст. М.Гайсин
(повна назва закладу освіти)
За спеціальністю «вчитель математики»
Терміни та форма організації навчання:
09.01 – 11.01   – 25.06 – 27.06   2018 р.
заочна
Дата подачі роботи “29”травня 2018 р                                     ______________________  (підпис слухача)
Науковий керівник:	Рецензент:
(прізвище, ім’я, по батькові)	(прізвище, ім’я, по батькові)
(наукове звання, посада) КВНЗ «ВАНО»	(наукове звання, посада) КВНЗ «ВАНО»
( назва закладу освіти)	(назва закладу освіти)

Вінниця – 2018

 

Зміст

ВСТУП.…………………………………………………………………… 3

Розділ І. Теоретичні основи компетентностей та компетентнісного підходу. ………………………………………………………………………. 5

 

1. Значення терміну «компетентність»  та «компетентнісний підхід»...5
2. Класифікація компетентностей за умов реалізації компетентнісного підходу…………………………………………………………………6.

Розділ ІІ.   Формування ключових компетентностей учнів  на уроках математики   …………………………………………………………….10  

      Розділ ІІІ.Застосування інтерактивних педагогічних технологій на уроках математики. ……………………………………………….……….15

                                                                                                                                                           1.  Форми інтерактивного навчання………………………………..……15

3. Метод проектів як технологія формування в учнів самоосвітніх компетентностей……………………………………………………....16

 

ВИСНОВОК………………………………………………….………………19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

     В умовах соціально-економічних перетворень та якісних суспільних нововведень останнього часу школа не може залишатись недоторканою стабільною системою, освітні заклади не можуть розвиватись, не проектуючи свою діяльність у нових соціокультурних умовах. На їх розвиток впливають демографічні й етнічні чинники, оновлення філософії та парадигми освіти, освітній простір, розробка нових концепцій змісту та структури навчання, концепцій управління тощо. Це викликає необхідність модернізації парадигми освіти, тобто об'єктивно обумовлює особливу значущість інновацій   у педагогічній сфері. Отже, важливим фактором ефективності освіти стає впровадження нових педагогічних технологій. Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння ,взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня,формують його життєві компетентності,потрібні для успішної самореалізації у житті,навчанні та праці.(Концепція «Нова українська школа»)  .   Сьогодні школа покликана, ґрунтуючись на особистісно зорієнтованому підході в освіті, формувати компетентності, що дозволять кожному випускнику стати успішною, життєспроможною особистістю, здатною до творчої самореалізації. Школа повинна не просто дати учням той чи інший обсяг знань і вмінь, а й сформувати таку людину, яка здатна критично мислити, приймати рішення, виробити свою позицію в житті, власний світогляд, ставлення до себе й інших і вміння адаптуватись до умов життя, змінюючи його на краще.

Це, відповідно, вимагає оновлення стратегії управління процесом навчання, за якою акценти переносяться на особистість як суб'єкт навчальної діяльності. Тому постала проблема перебудови й  підвищення ефективності педагогічного процесу, надання йому особистісно зорієнтованого характеру. Така перебудова обумовлюється спроможністю вчителя позбутися стереотипів, готовністю до перегляду власних поглядів, постійною самоосвітою та самовдосконаленням. Сучасний педагог  повинен  бути готовим до змін, здатним сміливо приймати педагогічні рішення, виявляти ініціативу, творчість. Проблема ефективності, результативності педагогічного процесу може бути розв'язана лише за умови забезпечення високої компетентності та відповідної професійної майстерності кожного педагога.

Отже, стратегічною метою системи освіти є якісні зміни результатів загальної освіти - розвиток компетентностей.

      Компетентнісний підхід передбачає переорієнтацію на створення умов для задоволення потреб у якісній освіті громадян, суспільства та ринку праці з метою оновлення структури та змісту освіти, формування системи неперервної освіти, що повинна забезпечити можливості навчання протягом життя. Знаннєвий підхід передбачає виконання таких основних завдань системи освіти, як забезпечення високого рівня знань, підготовку молоді до суспільно корисної праці, виховання активної життєвої позиції. За компетентнісного підходу такими основними завданнями є забезпечення якості освітніх послуг, запровадження компетентнісно орієнтованих технологій освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Теоретичні основи компетентностей та компетентнісного підходу.

1. Значення терміну «компетентність»  та «компетентнісний підхід».

     Ознайомлення з психолого-педагогічною літературою з проблеми компетентнісного підходу показує, що єдине його тлумачення відсутнє, як відсутнє і загальноприйняте визначення компетентності.

      За новим тлумачним словником української мови  компетентна людина визначається як така, що має достатні знання у будь-якій галузі, яка добре обізнана, тямуща у будь-чому [4].

             «  Компетентність -  динамічна комбінація знань,способів мислення поглядів,цінностей,навичок ,умінь,інших особистих якостей ,що визначає здатність особи успішно проводити професійну ,або подальшу навчальну діяльність».  [2].

     Природа компетентності така, що хоч вона є продуктом учіння, але вона не прямо випливає з нього, а є наслідком саморозвитку індивіда, його не стільки „технологічного”, скільки особистісного зростання, цілісної самоорганізації і синтезу діяльнісного й особистісного досвіду. Отже, компетентність – це така форма існування знань, умінь, освіченості в цілому, які зумовлюють особистісну самореалізацію, знаходження тим, хто навчається, свого місця у світі, внаслідок чого освіта, що приводить до компетентності, високо мотивована і по-справжньому особистісно орієнтована, тобто забезпечує максимальну затребуваність особистісного потенціалу. Компетенція – це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них; готовність людини до вирішення завдань професійної та непрофесійної діяльності на основі використання особистістю внутрішніх і зовнішніх ресурсів. Компетентнісний підхід – це конкретне формулювання мети діяльності як компетенцій, необхідних (важливих) у професійній діяльності фахівця. Він забезпечує відповідну підготовку запитам ринку праці, відповідно підвищує конкурентоздатність робітників, ефективність їх професійної адаптації і діяльності.

 

2.Класифікація компетентностей за умов реалізації компетентнісного підходу.

    Реалізація компетентнісного підходу в освіті передбачає грунтовне розробляння системи компетентностй різного рівня. Упершу чергу увагу педагогів привертають життєво важливі компетентності,набуття яких надасть людині змогу орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.Саме тому серед важливих завдань упровадження компетентнісного підходу в освіту важливу роль відіграють ключові компетентності. «Ключові компетентності являють собою освітні результати на мета рівні ,який є універсальним ,інтегрованим як відносно побудованих за галузевим принципом освітніх стандартів ,так і щодо складених за предметним принципом навчальних програм.» [3].   Ключові компетентності це ті знання    ,яких кожен потребує  для особистої реалізації ,розвитку,активної громадянської позиції,соціальної інклюзії та працевлаштування іякі здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

Нові освітні стандарти будуть ґрунтуватися на «Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей ціложиттєвої освіти» (18.12.2006), але не обмежуватимуться ними.

Відповідно  нового базового Закону «Про освіту» [1]. ключовими для Нової української школи визначено такі компетентності:

1.     Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2.     Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

Зі школи мають випускати учнів із хорошим знанням кількох мов.

Про це заявила міністр освіти й науки України Лілія Гриневич, - передає Газета.уа.

«Вони повинні вивчати українську мову, рідну мову, якщо це не українська, й іноземну. Щоб якість вивчення мов зросла, плануємо ввести у школах окремі дисципліни – «Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами», «Спілкування іноземними мовами», «

3.     Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

підвищити рівень інтелектуальних здібностей школярів через розвиток: – уваги – логічного мислення – пам’яті – культури мислення.

 

4.     Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

 

5.     Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та  кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

визнають визначення найважливіших ключових компетентностей.

6.     Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

Учитель має розвинути в дітей навичку:

1)      Швидко діяти в нестандартних ситуаціях.

2)      Вчитися все життя.

3)   Працювати в сучасних інформаційних системах , уміти здобувати, аналізувати інформацію отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення.

4)      Вступати в комунікацію, вміти працювати в команді.

5)      Бути гнучким, мобільним, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці.

6)      Критично мислити.

7)      Використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем.

8)      Генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність.

9)      Вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій.

10)      Цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави.

11)  Бережливо ставитись до свого здоров’я та здоров’я інших як до найвищої цінності.

12)  Бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

 

7.     Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8.     Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

9.     Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середо- вища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

уміння читати і розуміти прочитане • уміння висловлювати думку усно і письмово • критичне мислення • здатність логічно обґрунтовувати позицію • ініціативність • творчість • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект • здатність до співпраці в команді.

 

Нова школа потребує нового вчителя, який може стати агентом змін.

Школа українська буде успішна, якщо в неї прийде успішний учитель. До дітей має прийти людина-лідер, яка може вести за собою, яка любить свій предмет, яка його фахово викладає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ.   Формування ключових компетентностей учнів на уроках математики.

Зміст математичної освіти Нової української школи

Компетентності	Уміння	Завдання	Навчальні ресурси
Математична	Оперувати інформацією: – числовою – геометричною. Логічно мислити під час розв’язання завдань, що мають відношення до реальних об’єктів Будувати, досліджувати та інтерпретувати математичні моделі реальних процесів. Використовувати математику в життєвих ситуаціях	Прищепити повагу до математичної культури Бачити важливість математики для опису навколишньої дійсності	Математичні задачі, що відтворюють реальні життєві відносини
Природнича	Виокремлювати природничі проблеми, що можуть розв’язуватися математичними методами. Будувати, досліджувати та інтерпретувати математичні моделі природних об’єктів, явищ, процесів	Розуміти математику як універсальну мову науки, техніки, технологій	Інфографіка, що демонструє залежність антропогенного впливу на природу
Інформаційно-цифрова	Працювати з алгоритмами Структурувати дані. Визначати необхідні дані для правильного розв’язання завдань. Оцінювати достовірність даних. Доводити істину	Усвідомлювати необхідність ІКТ для розв’язання математичних завдань Критично ставитись до інформації	Використання ІКТ при побудові інфографіків
Культурна	Розраховувати особливості: – пропорції – перспективи – просторового розміщення – об’ємів Візуалізувати: – геометричні фігури – математичні моделі – графіки – діаграми – схеми	Розуміти зв’язки між математикою і культурою на прикладах: – музики – образотворчого мистецтва – архітектури – дизайну	Задачі про золотий переріз
Спілкування українською (рідною) мовою	Логічно мислити Використовувати математичну термінологію .Ставити запитання. Наводити аргументи .Розуміти тексти задач. Грамотно висловлювати свою думку	Усвідомлювати важливість лаконічного формулювання, чітких висловлювань	Доведення теорем
Спілкування іноземними мовами	Використовувати при спілкуванні іноземними мовами: – математичні терміни –числівники. Формулювати завдання. Прослідковувати кореляцію між математичними термінами, їх позначенням, перекладом з іноземної мови	Розуміти необхідність знання іноземних мов для оволодіння математичною компетентністю	Математичні тексти іноземною мовою
LLC — освіта впродовж життя	Визначати ціль та засоби навчання. Планувати навчальну діяльність Будувати свою освітню траєкторію. Визнавати власні судження хибними або істинними	Усвідомлювати важливість набуття нових компетентностей упродовж життя	Особисті освітні траєкторії
Соціальна та громадська активність	Відстоювати власну думку. Наводити переконливі аргументи. Ухвалювати оптимальні рішення Обдумувати наслідки рішень: правові екологічні етичні соціальні Працювати в команді. Використовувати статистичні дані, математичні методи і моделі при аналізі: – соціально-економічної ситуації – сімейного бюджету	Формувати: – ощадливість – активну громадянську позицію – поміркованість – взаємоповагу – відповідальність за спільну справу	Соціально-економічні задачі
Підприємницька	Генерувати нові ідеї. Аналізувати Моделювати  .Приймати оптимальні рішення .Захищати свої переконання. Стратегічно мислити	Виховувати такі якості: – ініціативність – впевненість у власних силах – взаємопідтримку	Оптимізаційні задачі

 

Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Сьогодення загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, на формування функціональних, мотиваційних та соціальних компетентностей.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Компетентнісний підхід до вивчення математики передбачає вміння на основі знань вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.

     Продуктивне  навчання забезпечує засвоєння знань та умінь,  володіючи

якими випускник  знаходить підґрунтя для свого подальшого життя.

Продуктом школи є людина, особистість, тому підлягають реалізації такі

задачі:

   - створення умов для розвитку та самореалізації учнів;

   - задоволення запитів та потреб підлітків;

   - засвоєння продуктивних знань, умінь;

   - розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;

   - виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

Для розв'язання цих задач вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від стажу роботи, категорії, технології, яку він використовує:

- Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви

  формуєте.

- Не   предмет   формує   особистість,   а   вчитель   своєю   діяльністю,

   пов'язаною з вивченням предмета.

- На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль.

- Сьогоднішній активний учень - завтрашній активний член суспільства.

- Ставте учнів у ситуації, котрі  вимагають виявлення та пояснення

  розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

- Допомагайте  учням  оволодіти  найбільш  продуктивними  методами

   навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

- Привчайте учнів думати та діяти самостійно.

- Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного  

   відтворення.

- Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.

- Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси.

Розділ ІІІ. Застосування інтерактивних педагогічних технологій на уроках математики

 

3.1. Форми інтерактивного навчання

Інтерактивне навчання ─ спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, метою якої є створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

«Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів: спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання.» [5].  

Під час організації та планування інтерактивного навчання вчителю необхідно:

•                      на високому рівні підготувати методичний матеріал (наприклад різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо) ;

•                      навчити дітей виконувати самостійні підготовчі завдання;
•                      старанно спланувати і розробити заняття;
•                      мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших питань, проблем, виробити критерії оцінки роботи учнів;
•                      знати і досконало володіти різноманітними  методами для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни;
•                      підібрати до уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням відповідь на поставлені питання;
•                      проводити спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентувати увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі

 Активні  методии навчання математики:

1. Метод конкретної ситуації (краще розв’язати одну задачу декількома способами, що сприяє розвитку у школярів  критичного мислення, вчить аналізувати, узагальнювати, бачити різні варіанти подолання поставленої проблеми).     

2. Метод мозкового штурму (привчає учнів давати свої варіанти відповідей). 

3. Метод евристичних питань (спонукає учнів аналізувати ).

4. Кооперативний метод (використовується при роботі в групах ).

5. Метод інциденту (залучення учнів в  математичних конкурсах, вікторинах, в олімпіадах, у міжнародній грі «Кенгуру», пробних тестах. Учні вчаться долати стресові ситуації, пасивність).

Орієнтована структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій.

  1.На етапі мотивації, метою якого є сфокусувати увагу дітей на проблемі, зацікавити їх, пропонуються нескладні інтерактивні технології («Мозковий штурм», «Мікрофон» ,розв’язування задач за готовим малюнком. )

  2.Перевіряємо домашнє завдання… Основна умова на цьому етапі ─ виконати перевірку швидко та ефективно. Справитися з цією проблемою дозволяють:

•                     Робота в парах (учні одне в одного перевіряють письмове домашнє завдання, усні відповіді на питання; якщо виникають спірні питання, їх виносять на загальне обговорення). Така робота дає можливість перевірити підготовку усього класу.
•                     «Акваріум» ─ це рольова гра, в якій беруть участь 2─4 учня, а інші є спостерігачами, що дозволяє одним «проживати» ситуацію, а іншим ─ аналізувати ситуацію збоку.  

3.Подання нового матеріалу вчителем:шкільна лекція,семінари,мозковий штурм , використанням інформаційних технологій, інших технічних засобів навчання.

 

 5. Рефлексія результатів:

 «Займи позицію», «Карусель», «Дерево рішень», «Знайди помилку».

6. Підсумки. На цьому етапі прояснюємо зміст проробленого; підбиваємо підсумок засвоєння знань; встановлюємо зв’язок між тим, що відомо і тим, що повинно вдосконалюватися в майбутньому.

 

3.2. Метод проектів як технологія формування у школярів самоосвітніх компетентностей

 

Метод проектів ─ освітня інноваційна технологія. Головна її відмінність ─ раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне використання. Основні вимоги до використання методу проектів:

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка вимагає дослідницького пошуку для її розв’язання .

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

3. Самостійна (індивідуальна , парна, групова) діяльність учнів.

4. Визначення базових знань із різних областей, необхідних для роботи над проектом.

5. Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів).

6. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми задач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотези, їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, корегування, висновки.

   З урахуванням сказаного, використання методу проектів дозволяє:

• формувати вміння в учителя й учнів виділяти й обирати найбільш цікаві і практично значущі теми для проектів;
• учням ─ оволодіти значним арсеналом методів дослідження (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та обробка даних, висунення гіпотез та методів їх вирішення тощо);
• учителю ─ надати пріоритет різним видам самостійної діяльності учнів;
• учням ─ набути комунікативної компетентності(вміння організувати й вести дискусії, вислуховувати інші точки зору, генерувати ідеї та інше);
• учням і учителя ─ більш досконало оволодіти інформаційно – комунікаційними технологіями.

Метод проектів має велике значення для розвитку життєвої, соціальної, інформаційної, предметної компетентності учнів. Метод дозволяє:

• перевірити  та закріпити на практиці теоретичні знання;
• забезпечити продуктивний зв’язок теорії та практики у процесі навчання;
• набути життєвого досвіду;
• розвивати вміння аналізувати, систематизувати,, узагальнювати вивчений матеріал;
• здійснювати організовану пошукову, дослідницьку діяльність на підставі спільної праці учнів;
•  навчати учнів самостійно працювати з додатковою літературою;
• вчити вміння самостійно працювати над творчими завданнями;
• підвищувати інтерес учнів до вивчення математики;
• виховувати повагу, вміння працювати в колективі;
• формувати власну життєву позицію.

Алгоритм роботи над проектом

1. Організація поекту: визначення теми і мети проекту; формулювання проблеми; гіпотези щодо її роз’язання.

2. Планування діяльності в проекті: визначення джерел інформації; опис бажаних кінцевих результатів; розподіл завдань.

3. Дослідження теми проекту: збір необхідної інформації; аналіз вибраної інформації; висновки, пропозиції.

4. Результати: оформлення результату; демонстрація, презентація результату; оцінка і підбиття підсумків.

« Учителю, організовуючи навчальне співробітництво учнів один з одним на уроках, необхідно враховувати загальні психологічні характеристики спільної навчальної діяльності. Якщо учні ніколи не працювали в малих групах, можна організувати спочатку пари. Коли вони навчаться працювати в парах, можна переходити до роботи в групі. Маленькі групи є ефективнішими, оскільки їх можна швидше організувати; вони ретельніше виконують завдання та дозволяють кожному учасникові зробити вагоміший внесок у спільну справу». [6].  Досвічені методисти рекомендують утворювати групи з різнорідним складом учнів (сильні, середні та слабкі учні; юнаки та дівчата). У різнорідних групах стимулюють творче мислення й інтенсивний обмін ідеями, учні приділяють більше часу, коли висловлюють власну точку зору, можуть обговорити проблему з різних сторін, у таких групах будуть конструктивніші взаємини між учасниками.

Майже всі дослідники наголошують на позитивному впливі ролі групового співробітництва на результат діяльності, на особистість учня, на формування навчальної групи як колективу. Це все досягається завдяки діям складних психологічних механізмів, які регулюють міжособистісну взаємодію. Одне із важливих місць серед них займає рефлексія, через яку встановлюється ставлення учасника до власних дій і забезпечується перетворення цієї дії у відповідності до змісту і форми спільної діяльності. У ситуації спільної роботи з іншими учнями виникають і розвиваються рефлексивні моменти діяльності, зокрема дій контролю (самоконтролю), оцінки (самооцінки). Тим самим, навчальне співробітництво сприяє повноцінному формуванню ключових компетентностей школярів.

Метод проектного навчання — процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок. У процесі навчання відбувається взаємодія між учителем і учнем, а не просто вплив учителя на учня. Вчитель може навчати учнів безпосередньо або опосередковано — через систему завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                ВИСНОВОК

Світ, у якому доведеться жити нашим дітям, змінюється вчетверо швидше, ніж наші школи — зазначає відомий американський педагог, доктор В. Дагет.

І справді, в школу приходять покоління дітей, які живуть в інформаційному суспільстві, у цифровому середовищі, і, щоб скористатися його перевагами, нам, педагогам , необхідно переосмислити самоцінність знань та самодостатність учителя як джерела інформації. «Компетентнісний підхід передбачає використання активних та інтерактивних методів навчання, за яких учень відходить від позиції спостерігача, споживача навчальної інформації, а стає активним учасником навчального процесу. Самостійність, ініціативність ,творчість учнів забезпечують вирішення творчих, проблемних завдань, завдань практичного спрямування, аналіз життєвих ситуацій, проведення навчального дослідження.» [3].  Специфіка предмета математики створює найбільш широкі можливості для цілеспрямованого формування не тільки практичних, але й інтелектуальних умінь для досягнення тих навчально-виховних цілей, які постають перед сучасною школою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017р-  [электронный ресурс] .

 

2.Концепція «Нова українська школа « ухвалена рішенням колегії МОН 27.10.2016р. [электронный ресурс] .

 

3.Василенко Н.В. Компетентнісний підхід в освіті: реалізація теорії та практики. Харків .Видавнича група «Основа» 2017р .-128с.

 

 

4. Новий тлумачний словник української мови: [в трьох томах] / [уклад. В. Яременко, О.Сліпушко]. – ІІ вид. – К.: Аконіт, 2005. – 2717 с.

 

5.Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології .Навчальний посібник –К.Академ.видав.,2014р -352с .

 

6.Гладій Л.К. Метод проектів на уроках математики. Видав.«Ранок»,2012р-160с.