Формування національно-патріотичного виховання учнів шляхом використання математичних задач з історичним змістом

Денисюк Тетяна Василівна

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня с.Грем’яче

Ківерцівського району Волинської області

Формування національно-патріотичного

виховання учнів шляхом використання історичного матеріалу

про відомих вчених-математиків

 У даній статті розкрито важливість національно-патріотичного виховання учнів при виченні математики. Математика є невід’ємним компонентом загальнолюдської культури На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається опосередковано, через умову математичної задачі.  Коли вміння розв’язувати задачу сплітається з історією, задача стає більш значимою і може стати дійсно цікавою кожному учню.

Оскільки історія нашого краю пов’язана найбільше з іменем відомого математика Михайла Кравчука, то в статті наведений приклад використання історичного матеріалу про вченого зокрема при  розв’язуванні квадратних рівнянь, написанні проектів, есе, тощо.

Будь-яка країна та нація потребують наявності дієвої, ефективної системи патріотичного виховання громадян, методи й форми якого можуть видозмінюватися й оновлюватися. Національно-патріотичне виховання пронизує весь навчально-виховний процес, базується на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни [3, c.5].

Великий педагог В.О. Сухомлинський підкреслював: «Навчання -  це лише одна з пелюсток тієї квітки, що називається вихованням у широкому розумінні цього поняття. У вихованні немає головного та другорядного... У вихованні все головне – й урок, і розвиток різнобічних інтересів дітей поза уроком, і взаємовідносини вихованців у колективі...». Таким чином, цілісною науково-методичною та дидактичною системою, що реалізує освітню, виховну і розвивальну функції навчання, залишається урок.

Було б неправильно стверджувати, що на уроках математики немає можливостей для виховання культури мовлення, мислення, почуття патріотизму, наукового світогляду, культури поведінки, естетичних почуттів.    Математика є невід’ємним компонентом загальнолюдської культури. Математична наука в процесі свого розвитку накопичила величезний запас загальнолюдських, загальнокультурних цінностей [6, c. 313].

Основні аспекти національно-патріотичного виховання на уроках математики виокремлено у Методичних рекомендаціях щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах [4].

На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається опосередковано, через умову математичної задачі  відповідно до вікових особливостей учнів.

Формуванню патріотизму в учнів, зокрема гордості за успіхи держави, сприяють задачі, що містять історичні чи статистичні відомості (загальнодержавні чи регіональні). Коли вміння розв’язувати задачу сплітається з історією, задача стає більш значимою і може стати дійсно цікавою кожному учню.

Не варто вчителю оминати патріотичний матеріал, що міститься в діючих підручниках. Потрібно звертати увагу учнів на прізвища українських математиків, на їх внесок у розвиток математики. Знайомство зі знаменитими земляками виховує гордість за свою Батьківщину, рідний край. Одне з таких прізвищ – прізвище академіка Всеукраїнської  Академії Наук 
М.П. Кравчука, якого 1938 року безпідставно репресували і заслали на Колиму, де він і загинув. На його пам’ятнику в Києві написано девіз його життя: «Моя любов – Україна і математика». Учням бажано якомога більше розповісти про цього та інших справжніх патріотів України.

Оскільки історія нашого краю пов’язана найбільше з іменем відомого математика Михайла Кравчука, то згідно щорічного плану роботи школи у вересні проводиться декада математики, присвячена пам’яті академіка М.П.Кравчука.

Навчання має бути емоційним і збуджувати позитивні емоції. Протягом усього часу навчання в школі дитина, а пізніше підліток, молода людина  потребують взірця для наслідування. В інтересах суспільства та й самих молодих людей формувати зразки для наслідування з допомогою справді видатних особистостей. Як показує практика, на уроці створюється сприятлива емоційна обстановка, якщо перед викладом нового матеріалу провести 2-3 хвилинну бесіду про українських учених математиків або місце математики в житті давніх і сучасних людей [2, c.24].

Так, зокрема, при виченні теми «Квадратні рівняння» у 8 класі можна вести з учнями наступну бесіду: «Для того, щоб дізнатися, скільки наукових книг надрукував Михайло Кравчук, розв’яжіть рівняння:

х² – 20х + 100 = 0  (Відповідь: 10).

Розв’яжіть  три рівняння і ви взнаєте ще цікаві факти із життя Михайла Кравчука:

 р³ – 625 р = 0 d³ – 1089d = 0     a³ – 1369a = 0                                       

Отже, Михайло Кравчук у р років став  приват-доцентом кафедри математики; у d років – доктором наук; у а років – дійсним членом Академії Наук України.

Відповідь: р=25, d=33, а=37.

Учнів основної та старшої школи варто також залучати до проектної діяльності, пов'язаної з вивченням діяльності відомих українських   математиків. Наприклад, учням можна запропонувати такі теми для розроблення проектів: «Пам'ятники українським математикам», «Збірник українських історичних задач» …

Старшокласникам можна запропонувати написати есе на тему «Чому можна навчитись у Михайла Кравчука». Такі завдання дозволять учням більш глибоко осмислити біографію ученого, вибрати цінні якості особистості та висловити власні міркування щодо співвідношення заслуг учених та їхніх морально-етичних якостей. При цьому в учнів виникає почуття гордості за свою країну та її співвітчизників.

Широкі можливості щодо виховання почуття патріотизму створюються при проведенні тематичних позакласних заходів, присвячених українським математикам: математичні вечори, вікторини, конференції, диспути, дискусії чи змагання тощо. На таких заходах можна розповісти учням про життя, діяльність та здобутки видатних українців, запропонувати розв’язати кілька задач, складених ними [5, c.19]. 

На закінчення  хочемо подати слова академіка І.Д. Беха, які мають стати дороговказом на шляху патріотичного виховання підростаючого покоління Українців. Особливого значення для патріотичного виховання набуває особистісно-орієнтований підхід, коли в центрі освітньо-виховного процесу стоять інтереси дитини, її потреби та можливості. Лише через таку ієрархію ціннісних підходів як людина (особистість) – народ (культура, історія, освіта) – держава (суспільство) можна реалізувати перспективну і демократичну модель виховання громадянина-патріота [1, c. 22 ]

Список використаних джерел:

1. Бех І. Д. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді/ І. Д. Бех, К. І. Чорна. – Київ, 2014. – 29 с.
2. Денисюк Т.В. Національно-патріотичне виховання на уроках математики.–Ківерці:відділ освіти.–51с.
3. Інноваційні технології виховання патріотизму дітей та учнівської молоді//Матеріали обласної науково-практичної інтернет-конференції. / Автор-упорядник Ю. М. Зоря. – Черкаси : КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР», 2016. – 182 с.
4. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641).
5. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (додаток до Наказу Міністерства освіти від 16.06.2015 р. № 641).
6. Таран З.В. Актуальні питання шкільної математичної освіти в умовах переорієнтації навчального процесу на особистість учня// Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: Збірник наукових праць.-КДПУ, 2001.-Т.1.: Теорія та методика навчання математики.-370 с.