Формування пізнавальних інтересів на уроках мови

Формування пізнавальних інтересів на уроках мови

Активність учнів на уроках може бути високою в тому разі, коли їхня діяльність не зводиться до самого лише слухання вчителя, простого відтворення вивченого, а включає спостереження над фактами мови, їх осмислення і зіставлення, застосування їх знань на практиці, - коли учень стає активним учасником пошуку, а не пасивним об’єктом навчання. Тому намагайтесь широко практикувати самостійне спостереження учнів над мовою з наступними висновками.

 Мовний матеріал для спостереження добирайте так, щоб учні могли самостійно дати оцінку мовним факти і зробити висновки. Перед спостереження чітко формулюйте завдання.

 Наприклад, вивчаючи тему „Способи вираження підмета”, запропонуйте учням самостійно проаналізувати подані на картках речення, щоб визначити, якими частинами мови виражається підмет. Для уточнення цих відомостей опрацюйте теоретичний матеріал підручника.

 Спостереження над мовою з наступними висновками поєднуйте з правами. Використовуйте наявні знання і навички, учнів опрацьовують незнайомі для них факти мови і в такий спосіб самостійно проникають у суть мовних явищ, узагальнюють виявлене в процесі виконання вправи, формулюють висновки.

 Велике місце при опрацюванні нового матеріалу доречно відвести самостійній роботі з книгою, що сприяє активізації навчального процесу та виявлення в учнів навичок самоосвіти.

 Запроваджуйте самостійну роботу над теоретичним матеріалом  підручника з певної теми. Досвід показує, що така робота дає позитивні наслідки тільки тоді, коли добре організована і цілеспрямована, тобто коли учні матимуть чітко визначене завдання.

 Ніколи не пропонуйте учням завдання просто прочитати підручник, а доповніть його іншим завданням теоретичного чи практичного характеру.

 Вид завдання визначайте, виходячи із особливостей мовного матеріалу, що вивчається.

 Ось види завдань, які можуть бути запропоновані учням при самостійному опрацюванні теоретичної частини:

1. виділити головну думка (наприклад, пряме і переносне значення слова)4
2. дати відповіді на поставлені питання;
3. назвати питання, які  раніше не вивчалися;
4. дібрати власні приклади на подані правила;
5. речення вправи розташувати у такому порядку, як розташовані правила;
6. виписати терміни тощо.

Робота зі словником

 Навички користування різними словниками потрібні як для успішної роботи в школі, так і для майбутньої практичної діяльності та самоосвіти.

 „Неможливо уявити собі культурну людину, –  писав М. Рильський,  –  яка б не мала потреби у словнику, ніколи не заглядала до нього, ніколи ним не користувалась”. А саме цих навичок не рідко бракує випускникам шкіл. Тому словники мають посісти помітне місце в лексичній роботі на уроках мови. Добре поставлена робота зі словником на тільки збагачує лексичний запас учнів, а й збуджує в них інтерес до предмета, розвиває мислення, чуття стилю, дозволяє уникнути мовних помилок, підносить культуру усного мовлення.

 У світ словників вводьте учнів поступово, разом із вивченням лексичних понять на уроках мови у 5 – 9-х класах. Це означає, що школяр усе глибше знайомиться зі слоником у процесі тривалої роботи з ним. В обіг  практичного користування вводьте різні види слов­ників поступово, а не зразу. Отже, про­тягом навчання з школі учні познайом­ляться з чималою кількістю лексико­графічних праць. Словник на уроках мови, виконує подвійну роль - як довідник і як навчальний посібник.

Так, наприклад, після вивчення теми «Лексика» у 5-му класі: запропонуйте  гру „Хто більше”

Завдання: за одну хвилину потрібно написати якомога більше багатознач­них слів. Щоб успішно справитися з таким завданням, учні неодноразово повинні заглядати  до тлумачного словника.

Або запропонуйте дібрати сино­німи, які закінчувалися на м'який  приголосний (на письмі ь).

Педагог (учитесь), хист (здіб­ність), сінокіс (сіножать), вистава (спектакль), недуга (слабість),  криця (сталь), оратор (промовець), свідок (охоронець).

До поданих слів іншомовного походження доберіть синоніми — ук­раїнські відповідники.

Дефект, апатія, шосе, контакт, емігрант, екзамен, економний тощо.

Запропонуйте перекласти  із російсь­кої мови, а потім зробіть перевірку за допомогою словника.

Мовлення наших школярів засмічує і неправильне наголошення українських слів які різняться місцем наголосу від аналогічних слів російської мови.

Тому тут не завадить школярам звернутися до орфоепічного і запам’ятати, що

                    Українською                                             Російською                                                           

                         мовою                                                         мовою

                     русло                                                       русло

                     дошка                                                       доска

                     дочка                                                       дочка

                     колесо                                                       колесо

                     кропива                                                       крапива

                     чотирнадцять                                             четырнадцать

                     олень                                                       олень

                     подруга                                                       подруга

                     рукопис                                                       рукопись

                     автори                                                       авторы

Перед тим, як пропонувати названі та інші завдання, треба добре навчити  дітей користуватися словниками синонімів, наголосів, тлумачним, орфо­графічним, двомовним. Допомагають уч­ням і тлумачні словники, подані у кінці підручників.

Щоб виробити звичку вдаватися де орфографічного словника, практикуйте диктант „Перевіряю себе”. Це найчастіше словникові диктанти. Учні підкрес­люють орфограми і перевіряють написане за допомогою словника. Са­мостійні виправлення не впливають на зниження оцінки.

Навчальні диктанти інформаційної дії

Під час вивчення різноманітних пра­вописних тем використовуйте диктанти інформаційної дії. Вони відрізняються від уже відомих тим, що їх текст не тільки сприяє формуванню грамотності учнів, а й несе певну наукову інформацію.

Такі диктанти виправдані психологіч­но, бо збуджують інтерес в учнів новою для них інформацією, що вміщена в са­мому тексті навчального диктанту.

Приклади легко запам'ятовуються учнями, а тому запам'ятовуються ті пра­вописні моменти, на закріплення яких спрямовано такий диктант. Тобто позитивний ефект від такого виду роботи обумовлений виключенням підсвідомого осмислення, запам’ятовування.

Такі диктанти виправдані й з педагогічного погляду. Вони поглиблюю знання учнів паралельно з вивченням граматики, спонукають їх до самостійного пошуку нової інформації, тобто сприяють розвитку самоосвіти.

Залежно від класу, теми й мети уроку обсяг і місце навчальних диктантів інформаційної дії можуть бути різними.

Інформація навчальних диктантів може бути різною, залежно від того, яке завдання поставив учитель, плануючи урок чи чи серію уроків з тією чи іншої теми.

У 5-му класі вивчається тема „Тире між підметом і присудком вираженими іменником в називних відмінках”. Дітям цікаво знати, що „тире” – слово французьке. У французькій мові воно означає „тягти” . першим застосував цей розділовий знак Микола Карамзін – відомий російський письменник й історик кінця XVIIІ — поч. ХІХ ст.

Крапка й кома — найдавніші розді­лові знаки. Вони з’явилися в перших друкованих книгах XVI ст. „Кома” — слово з латинської мови. Там воно мало таке значення: «кую, б'ю, відсікаю, відділяю». Крапка латинською мовою — пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктуаль­ний, пунктограма.

Цікавий вид завдань до навчального диктанту інформаційної дії — завдання спонукального характеру. Вони приму­шують учнів самостійно шукати відповіді на конкретні запитання чи зав­дання, що ставляться в тексті такого диктант. Наприклад, закріплюючи пра­вопис числівників, а водночас звертаю­чи увагу на ненаголошені е, й, тире, ви­користайте такий текст:

Найбільший острів на земній кулі — Гренландія. Його площа сягає за два мільйони квадратних кілометрів. Острів майже весь покритий двокілометровим льодовим панциром. А ще понад тисячу років тому па цьому острові люди виро­щували сади, займалися землеробством і скотарством.

Найглибше озеро в світі — Байкал. Його глибина шістсот двадцять метрів. В озеро несуть свої води понад триста річок, а витікає лише одна — Ангара.

Додому учні отримують завдання підібрати подібні факти. Дітям це подобається, вони працюють із додатковою літературою і врешті-решт знаходять цікаві повідомлення. На уроці виступають з інформацією.

Наприклад, учениця розповіла, що австрійський композитор Моцарт із п'яти років складає свої музичні твори, а в шість — став знаменитим музикантом світу.

У дев’ять років  Леся Українка написала свій перший вірш „Надія”, а дев’ятнадцять – підручник з історії для молодших сестер.

Винахідник електричної лампочки Павло Яблучко у дванадцять років винайшов землемірний прилад, яким люди користуються й зараз.

Ті учні, що цікавляться зоологією, повідомлять, що кінь може жити до шістдесяти років, тривалість життя бегемота й тигра – до п’ятдесяти, зубра і лева – до тридцяти п’яти.

Довжина язика у мурахоїда досягає шістдесяти сантиметрів. Своє єдине яйце альбатрос висуджує протягом вісімдесяти днів. Довжина кроку страуса від чотирьох до п’яти метрів. Він може розвивати швидкість до п’ятдесяти кілометрів на годину. Курка пробігає за годину чотирнадцять кілометрів.  

Навчальні диктанти інформаційної дії спонукають учнів самим шукати цікаву інформацію, занотовувати, запам’ятовувати, а потім використовувати на вечорах типу „Що?Де?Коли?”. Звичайно до кожного такого диктанту ставиться відповідне завдання, де учні повторюють правописні норми, виконують різноманітні розбори, а разом із тим розширюють свій світогляд.

При тривалості життя 72 роки – 22 роки в людини йде на сон, а 10 – на  працю, 6 – на їжу. Склавши ці три числа, ви побачити, що вони становлять трохи більше половини від 72. А що сталося з рештою – 34 роками? Це вже залежить від самої людини, на що вона їх витратить.

Творче завдання. Продовжуючи думку останнього речення, висловіть власні міркування.

Вправи з ключами

Цікавий вид вправ — вправи із зашифрованими в них ключами, які водночас уносять у навчальну роботу елементи гри й творчого азарту, стимулюють ро­боту: адже перед дитиною є близька мета — розшифрувати приховане, проникну­ти з таємницю, виконуючи таку вправу, учень набуває навичок групувати явища за певними ознаками, виробляє в собі такі важливі якості, як уважність, зосе­редженість, наполегливість і дістає мо­ральне задоволення від правильно вико­наного завдання.

Наприклад, вивчаючи у 5-му  класі тему «Спрощення в групах приголос­них», запропонуйте вправу, де треба, вставити пропущені букви т, д, к. Слова записати у дві колонки:

1. у які не вставляли букв;
2. у які вставляли пропущені букви.

Швидкіс...ний, якіс...ний, улес..ливий, осві..читися, хвас..ливий, контрас...ний, щас..ливий, блис...нути, аген..ство, волейболіс..ці  (давальний відмінок від волейболістка), заїз...ний, їж...жу (від їздити), учас...ник, заздріс...ний, ус...ний, стис..нутий, випус...ний, скатер...ка, буревіс...ник, студен..ський, п'я..десят.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв скла дається кінцівка вислову В.Сухомлинського «Дорожить людина тим, у що вона...» (вклала частку життя).

Вивчаючи апостроф, для самопере­вірки запропонуйте записати подані сло­ва у дві колонки:

1. ті. у які вставили апостроф;
2.   ті, які пишуться без апострофа.
   Дев...ятсот, серм...яга, хутор...янин, зв...язок, духм...яне, пор...ядок, бур...ян, без...язикі, тьм...яно, цв...ях, присв...ята, реп...ях, п...ятдесят, з...ясовано,             Солов-...йов.

Ключ. Із останніх букв прочитаєте назву вірша В.Сосюри («Так ніхто не кохав»),

Завдання-гра «Допоможи мандрівникам»

Жителі планети «Філології» з діда-прадіда мандрівники, що в подорожах вивчають свою планету. Цього разу вони вирушили повітряною кулею, та на­летів вихор-ураган і розкидав їх у різні країни.

Допоможи кожному мандрівникові зорієнтуватися, до якої країни він по­трапив і з якої країни він сам. (Виявив­ши «мандрівника», школярі підкреслю­ють його, називають, яка це частина мови, а також вказують країну, де від опинився.)

1.               Дружній, товариський, дружелюб­ний, дружба. (Іменник у країні Прикметниковії)
2.               Перемога, змагання, переможе, допомога. (Дієслово в Іменниковії.)
3.               Нарізно, різні, по-різному, різно­манітне. (Прикметник у Прислівни­ковії.)
4.               Перешкоди, перешкоджати, пере­шкодити, ушкоджено.  (Іменник у
   Дієсловії.)

А тепер допоможи «мандрівникам» зібратися разом — вони відкриють тобі таємницю.

(Учні виписують «мандрівників» по порядку і читають вислів «Дружба пере­може різні перешкоди».)

Завдання-гра

Дібравши правильно синоніми та антоніми до слів, заповнити кросворд

1. Синонім до неголосно.
2. Синонім до праця.
3. Антонім до отой.
4. Синонім до опустися.
5. Антонім до ваше.
6. Синонім до прямуєш.
7. Синонім до артист.

Якщо кросворд заповнено правиль­но, одержимо відгадку на загадку:

Ніжна, гарна, запашна очі милувала — Королева квітів всіх в садку розквітала.

                                                                                           (Троянда.)

Завдання-гра «Прочитай слова народної пісні»

Якщо правильно поділити слова на склади й узяти у 1-му й 4-му стовпчиках 1-й, а в 2-му й 3-му — 2-й склад, то мож­на прочитати слова народної пісні.

у — ра                         мо — жу

на — ріст                         по — ра

див — но                         ща — вель

ся — ду

ра — до                        ко — валь — ський

сів — ба                        но — жів — ка

гри — би                        пель — ме — ні
          сум — них

Склавши склади, діти прочитають: «Унадився журавель до бабиних конопель...»

Відомо, що інтерес до навчання ви­никає тоді, коли учень із пасивного су­б'єкта перетворюється на творця, співав тора уроку. Тому намагайтеся залучати школярів до проведення й підготовки певних завдань, формуйте прагнення працювати з додатковою літературою. Проведення фразеологічних хвилинок дає можливість розвивати пізнавальну активність. Учні розповідають про по­ходження фразеологізмів, пояснюють їх значення.

Продуктивною і цікавою є вправа на добір усталених виразів до поданих слів.

Ключ. У кожному фразеологізмі підкреслити першу літеру, склавши які можна прочитати прислів'я. (Сім раз відміряй, а раз відріж.)

Викрити на місці злочину; так, що ні до чого причепитися; абсолютно тихо; посваритися; вразливе місце; щиро; вере­дувати, знущатися з кого-небудь; не за­лишилось ніяких слідів; пильнувати з на­пруженою увагою; про кого-небудь, хто має дуже стомлений, хворобливий вигляд; давно зник; говорити зайве; повільно, без бажання; слідом, не відстаючи; оголоси­ти щось давно відоме; близько; дуже зля­катися; затамована злоба; про таке, що може й не відбутися; не турбуватися; зовсім промокнути; слухати із захоплен­ням, довірливо; комічне і сумне; даремно сподіватись.

Довідка: спіймати на гарячому; і ко­мар носа не підточить; мертва тиша; роз­бити глек; ахіллесова п'ята; з відкритим серцем; варити воду; і кінці у воду; диви­тися обома; мов з хреста знятий; і слід прохолов; розводити балачки; як мокре горить; йти по п'ятах; Америку відкри­вати; рукою подати; аж у піт кинуло; за пазухою камінь; вилами по воді писане; і в ус не дути; до нитки промокнути; розві­сити вуха; і сміх і сльози; ждати з моря погоди.

Завдання: Знайти зайві слова, букви. Виписати їх у колонку, за першими літе­рами прочитати слово.

1. собака, коза, олень, корова;
2. хлібина, батон, торт, кекс, сир;
3. іграшка, гайка, молоток, рубанок;
4. лопата, сапа, ніж, граблі;
5. а, о, у, й, ь.

Відповідь: осінь.

Завдання: За поданими лексичними значеннями записати слова.

Ключ. Якщо відповідь правильна  то з букв кожного слова складається при­слів'я (порядковий номер букви у коді). Пояснити зміст прислів'я.

Код: 3, 5, 5, 4, 3, 2, 1, 1,5 ,4, 1, 6, 3, 2, 4, 4.

1.    Колекція засушених рослин. (Гер­барій.)
2.    Пташка, яка співає високо в небі. (Жайворонок.)
3.    Лісове білокоре дерево. (Береза.)
4.    Одиниця часу, яка у 60 разів мен­ша за хвилину. (Секунда.)
5.    Найхолодніша пора року. (Зима.)
6.    Смолиста маса, якою заливають дороги та тротуари. (Асфальт.)
7.    Рослина з високими жовтими зернами, які зібрано у качани. (Кукурудза.)
8.    Скляна посудина з водою для риб. (Акваріум.)
9.    Приміщення, де відбуваються ви­стави. (Театр.)
10. Складна машина, яка косить, молотить, віє. (Комбайн.)
11. Масове опадання листя з дерев  восени. (Листопад.)
12. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд.)
13. Тверда, кристалічна, прозора, хо­лодна речовина, яка при нагріванні пе­ретворюється на воду. (Лід.)
14. Інструмент з двома ніжками для креслення кіл. (Циркуль.)
15. Палаюча купа дров або хмизу (Вогнище.)
16. Лісовий чагарник, на кущах яко­го ростуть горішки. (Ліщина.)

Відповідь: розум — скарб людини.

Загадка як дидактичний матеріал

Загадка — своєрідний і дуже давній вид народної творчості. У сиву давнину загадкам надавали магічного значення. Вони були засобом випробування муд­рості, зрілості людини.

У наш час загадки також широко побутують .у народі. І не лише ті, що були створені у минулому, а й нові, народ­жені сучасним життям.

Багаті на мудре, дотепне слово, на вигадку, загадки мають велике історико-пізнавальне і виховне значення. Це — прекрасне джерело розвитку кмітли­вості, тямущості, уважності, засіб зба­гачення художньої уяви, формування естетичних смаків.

З метою розширення уявлення учнів про навколишній світ, розвитку їхнього мовлення та мислення, уміння зістав­ляти, бачити в буденному незвичайне, гарні загадки часто використовуйте на уроках мови.

К.Ушинський зауважував, що загад­ки він уміщував не стільки для того, щоб їх неодмінно відгадували, скільки для того, щоб дати корисну вправу для ро­зуму школярів. Цікава загадка міцно за­ляже в пам'яті «приєднуючи до себе і всі пояснення, до неї прив'язані».

Утім використання загадок допомо­же учителеві-словеснику зацікавити дітей, зосередити їхню увагу, активізу­вати процес мислення. Варто давати зав­дання, побудовані на матеріалі загадок, для колективного чи індивідуального виконання в класі на закріплення ви­вченого.

Вивчаючи тему «Поняття про звуки мови», учні розгадують метаграми, слова-відгадки записують у зошити, підкрес­люють однакові частини слів і вимов­ляють звуки, якими вони різняться.

З к дерева захищає і на них вона завжди;

З н звірятко заховає, коли треба від біди;

З г з-за хмари виглядає, шапку сніжну не скидає

(кора — нора — гора).

На неї птах сідає, вона його гойдає, а г на б змінить, — звірятком стане вмить (гілка — білка).

На Далекому я Сході — і завжди в морській воді; коли к на г змінити, — ста­ну деревом тоді (краб — граб).

Під час вивчення матеріалу про го­лосні і приголосні звуки та позначення звуків на письмі доцільно виконати на­ступні вправи.

Відгадайте загадки. Слова-відгадки запишіть і полічіть у них голосні та при­голосні звуки; встановіть відмінність між ними.

1. Без рук, без сокири, а зроблена ха­тина   (гніздо).
2. Що то за гість, що темряву їсть?     (День.)
3. Повернулося до сонця золоте денце  (соняшник).
4. Вам розкаже всі пригоди, а сама мовчить із роду (книжка).
5. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє (письмо).

Розподільний диктант. Відгадайте загадки. Слова-відгадки запишіть у два стовпчики: в перший — слова, у яких є відповідність між зву­ковим і буквеним складом, у другий — слова, у яких такої відповідності не­має.

1. Не мотор, а шумить, не пілот, а  летить, не гадюка, а жалить (бджо­ла).
2. Без рук, без ніг, тільки з рогами, а  ходить попід небесами (місяць).
3. Як подивишся на нього, бачиш в нім себе самого отаким, яким буваєш. Що це,
   друже? Відгадаєш? (Дзеркало.)
4. На городі молода пишні коси розпліта, у зеленії хустинки золоті хова  зер­нинки (кукурудза).
5. Стоїть півень на току в червоному ковпаку (мак).
6. Біла латка, чорна латка по дереву скаче (сорока).
7. Стоїть дід над водою і хитає голо­вою (очерет).

Вибірковий диктант. Випишіть із загадок слова, в яких букви я, ю, є позначають два звуки.

1.     Один з трубою тягне всіх за собою(паровоз).

2.     Крильми махає, а не літає (вітряк).

3.     Дуже люблять молодця, а б'ють його без кінця (м'яч).
4.     У вогні народився, бензину напився і в поле з'явився (трактор),
5.     Без дров, без огня, а світить і гріє щодня (сонце).
6.     Вертиться, крутиться, ніколи не стане, на ній живуть люди, є і гори, й ями (земля).

Диктант з коментуванням .Запишіть загадки і відгадайте їх. По­ставте, де треба, апостроф, поясніть пра­вила вживання його.

1. Де йшла сотня косарів — вийшли  п 'ять богатирів: косять, в 'яжуть заодно і молотять на зерно (комбайни),
2. Хвіст — як ниточка, сама — як калиточка, а очі — як сім 'я  (миша).
3. Висить груша, а не з "їси (електро­лампочка).
4. Поясок ясний зіткала, небеса опере­зала, після дощику з 'явилася — ніжнобарвно заіскрилася (веселка).

Такі та інші загадки при вивченні мовного матеріалу кожен учитель може використовувати на свій розсуд. Важли­во, щоб вони послужили засобом зміцнення знань школярів, а мовна, син­таксична і стилістична довершеність цьо­го жанру народної творчості дасть змогу збагатити їхній словниковий запас, на­вчить говорити образно, чітко, стисло.

ІГРИ, ЦІКАВІ ВПРАВИ,

КОНКУРСИ НА УРОКАХ МОВИ

Фонетика (5-й клас)

1.               Додайте до поданих слів у кінці приголосний звук, щоб утворилося сло­во з новим значенням:

 Коло (с), лис (т), коса (р), верес (к), перо (н), база (р), тор (т, г).

2.               З поданих звуків утворіть 25 імен­ників у називному відмінку. Одні й ті самі звуки можуть повторюватися у сло­вах.

А, о, й, м, л, с, к.

Відповідь: сало, солома, маса, оса, лом, коса, каса, килим, мак, миска, сак, коло, мило, око, кома, скала, ласка, смак, лико, колосок, лак, молоко, клас, смола, маска, осока, оскома.

Виграє той, хто утворив.25 і більше слів.

3.               Переставте в поданих словах зву­ки, щоб утворилися інші слова з новим значенням.

Село, смола, руки, борг, жила, пила, варта, кабан, балка, внуча, горн, вина, траса, дно.

Відповідь: осел, масло, кури, горб, лижа, лила, трава, банка, лавка, чавун, роги, нива, Тарас, Дон.

4. Утворіть якомога більше слів із звуків слова перевесло, зірочка та ін.
5. Змінивши один приголосний звук на інший, перетворіть свійську тварину,що відзначається впертістю, у птаха  (осел — орел).

Конкурси

1. «Хто більше»
Пропонується назвати якомога більше прислів'їв із числівником сім (або приказок).

Відповідь:

Сім раз відмір, а раз відріж.

Семеро одного не ждуть.

Краще раз побачити, ніж сім раз по­чути.

У кого дочок сім, то й щастя усім.

Сім мішків гречаної вовни.

Бути на сьомому небі.

Сім чудес світу.

Сім п 'ятниць на тиждень,

2. Хто швидше складе десять слово­сполучень, у яких опорні слова були
або головним, або залежним компонентом.

Опорні слова: писати, вчитися, гар­ний, життя, мрія, сонце, вище, бити, прийняти, боротьба.

3. «Впіймай словосполучення»
Учитель двічі читає текст, учні слу­хають. Потім по пам'яті записують словосполучення, які помітили. Перемагає той, у кого словосполучень виявиться більше.

4. Завдання-змагання

За дві хвилини знайти у тексті й ви­писати іменні словосполучення. Хто виписав усі іменні словосполучення вчасно, той і переміг.

 Калина — це символ рідної землі, от­чого краю, батькової хати. У розлуці з цими неоціненними вартостями ми тужи­мо, згадуємо калину, і вона співпережи­ває разом з нами. Козак у похід готуєть­ся, і думи важкі обступили його.

 Калина — це той символ безсмертя, невіддільний від життя, що пам 'ять людсь­ку береже, нагадуючи про милі краї. Ко­зак, умираючи на чужині, просить:

 Казав собі насипати високу могилу,

 Казав собі посадити в головах Калину:

 «Будуть пташки прилітати калинонь­ку їсти,

 Будуть мені приносити від радоньку вісти».

(За А.Кондратюком.)

 Досвід і спеціальні дослідження по­казують, що в результаті взаємодії знань із окремих дисциплін, поєднуваних під час вивчення програмового матеріалу, відбувається не просте їх нарощування або нашарування, а далеко складніший процес, який полягає у формуванні но­вих міжпредметних знань. Тому мову можна вивчати й у зв'язку з географією.

Гра «Хто швидше»

 Запропонуйте учням записати на дошці притоки Дніпра, які впадають у нього на Україні і розмістити ці гео­графічні назви в алфавітному порядку. Виграє той, хто швидше це зробить.

 Довідка: Ворскла, Трубіж, Сула, Орель, Інгулець, Прип'ять, Самара, Базавлук, Тетерів, Рось, Ірпінь, Конка, Псьол, Десна, Тясмин.

 Вивчаючи у 6—7-х класах частини, мови, для пожвавлення роботи викори­стайте запропоновані вправи, кросвор­ди, ребуси, що пропонуються і далі.

«Доповни текст прикметниками»

 Дрімав у тиші молодий сад. Яблуні важ­ко висли до самої трави, сріблястої від густих рос, бо вже плоди притягали їх, за законом Ньютона, донизу. Груші влашто­вувались пірамідами, цнотливо ховали грушки в листі, сливи теж вміло маску­вали кульки серед гілля. Ще не настав час садові відверто і зухвало хизуватися свої­ми дарами.

Відповідь: передсвітанковій тиші, роз­логі яблуні, плоди, тугі й зелені, мозо­листі груші, рівненькими пірамідами, ок­руглі грушки, густому листі, дрібненькі сливи, зелені кульки, щедрими дарами.

Відмінювання іменників

 «Сховані слова»

Запишіть у клітинки іменники, що відпо­відають коротким визначенням, які подані нижче.

У виділеному стовпчику ви прочитаєте назву відміни, до якої вони належать.

1. Птах, що полюбляє стояти на одній нозі. (Чапля.)
2. Прийняття їжі увечері. (Вечеря.)
3. Природне явище. (Гроза.)
4. Назва фрукту, що росте на дереві. (Гру­ша.)
5. Військовий чин. (Старшина.)

«Сховане слово»

У клітинки запишіть іменники, які оз­начають назви істот малих щодо віку, що відповідають наведеним нижче ви­значенням.

У виділеному стовпчику ви прочитаєте назву відміни, до якої належать ці іменни­ки.

1. Свійська водоплавна птиця. (Каченя.)
2. Цар звірів. (Левеня.)
3. Великий хижак з сімейства котячих(Тигреня).
4. Персонаж, який часто зустрічаєтьсяв казках. (Ведмежа.)
5. Птах, один з персонажів байки І.Крилова. (Лебеденя.)
6. Птах, що має гострий зір. (Орля.)
7. Дитинча корови. (Теля.)
8. Назва птаха, що співзвучна з ім'ям дівчини. (Галченя.)

«Сховане слово»

Впишіть у клітинки дієслова в 1-й особі однини теперішнього або майбутнього часу, утворюючи, їх від поданих нижче дієслів неозначеної форми, і у виділеному вертикальному рядку ви прочитаєте назву фонетичного явища, яке відбувається при утворенні та зміні цих дієслів.

1. Кликати.  6. Ставити.
2. Вибирати.  7. Вставати.
3. Стерти.  8. Зім'яти.
4. Нагнути.  9. Гнати.
5. Випустити.  10.Оглянути.

Повторення вивченого

з лексикології

Мета уроку: повторити, узагальнити і систематизувати знання учнів з даної теми, формувати вміння доречно вжи­вати слова у своєму мовленні, виклика­ти цікавість до виучуваного.

1. Бесіда:

• Які поняття вивчаються у розділі «Лексикологія»?
• Що вам відомо про лексику нашої мови?
• Які прислів'я знаєте ви про слово?
• Як їх розумієте? Поясніть.

2. Пояснювальний диктант

Нема просто слова. Воно або проклят­тя, або поздоровлення, або краса, або біль, або бруд, або квітка, або брехня, або прав­да, або світло, або пітьма (Р.Гамзатов).

Поясніть розділові знаки в даному реченні.

3. Кодовий диктант

За поданими лексичними значення­ми записати слова.

Ключ. Якщо відповідь правильна, то з букв кожного слова складеться при­слів'я (порядковий номер букви у коді). Пояснити зміст прислів'я.

Код: 5, 1,5,3,4, 1,7,6,3,4,3,2,2,2,1,9,2,1,4,1.

1. Попереднє оголошення про фільм, спектакль. (Анонс.)
2. Природна або штучна заглибина, заповнена водою. (Озеро.)
3. Документ про направлення на відпочинок або санаторне лікування. (Путівка.)
4. Письмове оголошення про концерт, виставу, тощо. (Афіша.)
5. Усі слова, які вживають у мові, утворюють її словниковий склад або ...
   (Лексику.)
6. Невеличкий мішечок. (Торбинка.)
7. Інструмент з двома ніжками для креслення кіл. (Циркуль.)
8. Розмова двох чи кількох осіб. (Діалог.)
9. Періодичне поліграфічне видання.
   (Журнал.)
10. Морський ластоногий ссавець, що живе на півночі і має цінне хутро. (Котик.)
11. Воїн і мешканець Запорозької Січі. (Козак.)
12. Ряд речень, об'єднаних спільним змістом і розміщених у потрібній для розкриття теми послідовності. (Текст.)
13. Другорядний член речення, який відповідає на питання де? коли? куди?
    (Обставина.)
14. Найкращий результат під час ви­конання поставленого завдання. (Ре­корд.)
15. Слово або словосполучення в реченні, яке називає того, до кого звер­тається мовець. (Звертання.)
16. Любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові (патріотизм).
17. Розвалина будинку чи поселення. (Руїна.)
18. Великі муровані ворота. (Брама.)
19. Злітно-посадочний пристрій, призначений для пом'якшення ударів під час посадки літака. (Шасі.)
20. Людина, яка багато років прослу­жила в лавах армії або пропрацювала у виробничій чи невиробничій сфері. (Ве­теран.)

Відповідь: совість гризе без зубів

Що скажете про словосполучення совість гризе (вжите у переносному зна­ченні)?

Гра «Хто уважніший»

Завдання: підкреслити рядки, у яких усі словосполучення мають переносне значення.

1. Гострий розум, гострий спис, гос­тра шабля.
2. Крилатий птах, крилатий вислів, крилата людина.
3. Голова зборів, голова капусти, го­лова колони.
4. Дощ плаче, море сміється, літо прилетіло.
5. Ліс дрімає, дитина дрімає, зима ридає.

6. Залізна воля, золоте серце, свіжа думка.

 – У якому стилі мовлення найчас­тіше вживаються слова, вжиті у перенос­ному значенні?

• На які групи поділяються слова за своїм лексичним значенням?

«Четверте зайве»

Усно визначити зайве слово

1. Бігти, мчати, летіти, сидіти.
2. Відповідний, підхожий, доцільний, відвертий.
3. Полетять, полинуть, промайнуть, ясне.
4. Щирий, щиросердечний, відвертий, сміливий.

Гра «Знайди пару»

1. Працелюбство.                  1. Суворий.
2. Ясний.                              2. Шкідливий.
3. Корисний.                   3. Темний.
4. Ласкавий.                   4. Лінь.
5. Любити.                              5. Правда.
6. Кривда.                              6. Ненавидіти.

Відгадайте загадки

1. Яке місто ширяє над головами? (Орел.)
2. З якого крана не набереш води? (З підйомного.)
3. Яку річку можна зрізати ножем? (Прут.)
4. Яку державу можна носити влітку на голові? (Панама.)
5. З якої байки плаття не пошиєш? (З літературної.)

• — Де найчастіше використовуються омоніми? (У каламбурах.)

Учні зачитують жартівливі вірші, знаходять однозвучні слова, пояснюють, чому це омоніми.

Ну й охочий брат мій Ігор

До усяких жвавих Ігор.

Де яка у світі гра є,

Залюбки у неї грає.

Ну й морока з хитрим зайцем

Знов проліз до клубу «зайцем».

Та на цей раз пильний цап

 Хитруна за лапу цап.

Список використаних джерел

1. Лозниця В.С. Основи психології та педагогіки. – Київ, 2001. – с. 216-217.
2. М’ясоїд П.А Загальна психологія. – Київ, „Вища школа”, 1998. – с.243-338.
3. Ткачук Т. Розвиток пізнавальної активності дітей. – Дошкільне виховання. – 2002. - №9.- с.10-11.
4. Солодуха Л. Розвиток пізнавальних інтересів на уроках мови. – Українська мова та література. – 2002.- №5. с. 9-11.
5. Кузьміна О. Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках мови. – 2005.- №6. – с. 3-7.
6. Щербина Л. Використання інтерактивних технологій на уроках української літератури. – 2005. - №1. – с. 27-30.
7. Сергієнко А.  Методика використання технологій групового навчання на особистісно-орієнтованому уроці української літератури. – Українська мова та література в школі. – 2005. - №1. – с. 31-34.
8. Ільченко Н.  Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури. – українська література в загальноосвітніх школах. – 2005. - №11. – с.16-20.
9. Педагогічний словник. За редакцією Ярмаченка М.Д.// АПН України. – К. І Педогогічна думка, 2001. –  516 с.
10. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Методичний посібник       К. : АПН, 2002.