21 квітня о 15:00Вебінар: Як організувати дистанційний урок «на 12 балів»

Формування соціокультурної компетентності учнів на уроках англійської мови (методичні рекомендації)

Про матеріал
В основу роботи покладено дослідження поняття «соціокультурної компетентності», особливостей формування соціокультурної компетентності учнів у процесі навчання англійської мови, а також методичні рекомендації вчителя англійської мови стосовно формування соціальної компетентності учнів на уроці й позаурочний час. Методичні рекомендації адресуються вчителям англійської мови.
Перегляд файлу

 

 

Похожее изображение 

Радомишльська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. ступенів №3

Житомирська область

 

 

 

 

Формування соціокультурної компетентності

учнів на уроках англійської мови

(методичні рекомендації)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Радомишль – 2019 р.

 

Автор:

Волошина Лариса Євгеніївна, вчитель англійської мови, вища кваліфікаційна категорія, вчитель-методист, загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 м. Радомишля Житомирської області

 

 

Схвалено методичним об’єднанням гуманітарного циклу Радомишльської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Житомирської області (Протокол №3 від 12.12.2019 р.)

 

В основу роботи покладено дослідження поняття «соціокультурної компетентності», особливостей формування соціокультурної компетентності учнів у процесі навчання англійської мови, а також методичні рекомендації вчителя англійської мови стосовно формування соціальної компетентності учнів на уроці й позаурочний час. Методичні рекомендації адресуються вчителям англійської мови.

 

 

Рецензент:

Яковлева І.В. – вчитель англійської мови Радомишльської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Житомирської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, «Учитель-методист».


ЗМІСТ

 

ВСТУП.............................................................................................................................4

 

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА  УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ...................................6

1.1. Дослідження поняття «соціокультурна компетентність» у науково-педагогічній і методичній літературі.............................................................................6

1.2. Особливості формування соціокультурної компетентності учнів у процесі навчання англійської мови.............................................................................................9

Розділ ІІ. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ...............13

2.1. Методика формування соціокультурної компетентності учнів на уроках англійської мови............................................................................................................13

2.2. Методичні рекомендації вчителя англійської мови стосовно формування соціокультурної компетентності учнів на уроці й у позаурочний час.....................20

 

ВИСНОВКИ.................................................................................................................25

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................27

 

ДОДАТОК.....................................................................................................................29


ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Основоположна мета навчання іноземної, зокрема англійської мови – це розвиток комунікативної компетентності учнів, яких навчають здійснювати іншомовне спілкування. Тенденції в навчанні англійської мови як засобу спілкування відповідають сучасним потребам суспільства і проявляються в комунікативній спрямованості цілей, змісту, принципів і методів навчання. Згідно освітньому стандарту середньої повної освіти з іноземної мови, вивчення іноземної мови направлено на розвиток іншомовної комунікативної компетентності в сукупності всіх її складових: речової, мовної, соціокультурної, компенсаторної й навчально-пізнавальної.

Отже, новий Закон України «Про освіту», державний стандарт загальної середньої освіти, оновлена навчальна програма з іноземних мов диктують новий підхід до навчання, сутність якого полягає в перегляді методики навчання окремих аспектів мовної системи, в забезпеченні культурознавчої спрямованості навчання. Оволодіння іноземною мовою на основі ознайомлення учнів з культурою, традиціями і реаліями країни, мова якої вивчається, є сьогодні одним із базових принципів навчання предмету.

Згідно з новою програмою з іноземної мови для загальноосвітніх шкіл, основною ціллю шкільної іншомовної освіти в Україні є формування в учнів комунікативної компетентності. Одним із елементів цієї комунікативної компетентності є соціокультурна компетентність, яка  включає в себе знання з країнознавства, культурології, фонові знання, тощо, уміння використовувати ці знання у процесі спілкування з представниками інших культур.

Отже, для того щоб спілкування відбулося, необхідно опанувати фонетичними, лексичними, граматичними і структурно-композиційними засобами і вміти вживати в основних видах мовленнєвої діяльності, що означає формування лінгвістичної компетентності, мовленнєвих навичок і вмінь як складової частини комунікативної компетенності. Спілкування з носіями мови обумовлено соціальними, психологічними і культурними факторами. Його успішність багато в чому залежить від знання країнознавчих реалій, особливостей національних стилів поведінки, принципів мислення, морально-етичних цінностей і культурних норм, міжкультурних відмінностей невербального спілкування, норм етикету. Усе це визначає суть соціокультурної компетентності.

Публікації науковців О. Локшиної, Л. Зєні, Н. Бориско, Л. Калініної, С. Ніколаєвої, О. Паршикової, О. Першукової, Т. Полонської, В. Редька, І. Самойлюкевич, О. Шаленка та інших присвячено питанню компетентнісно орієнтованого навчання іноземних мов, у яких висвітлюються їхні погляди на це питання.

Отже, все вище зазначене обґрунтовує актуальність теми випускної роботи «Формування соціокультурної компетентності учнів на уроках англійської мови».

Мета дослідження: визначити особливості формування соціокультурної компетентності учнів у процесі навчання англійської мови та сформувати умови для її ефективного розвитку в  школярів.

Об’єкт дослідження: процес формування соціокультурної компетентності учнів на уроках англійської мови.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування соціокультурної компетентності учнів на уроках англійської мови.

Завдання дослідження:

1. Визначити зміст поняття «соціокультурна компетентність» у психолого-педагогічній літературі.

2. Проаналізувати зміст методики вчителя стосовно формування соціокультурної компетентності учнів на уроках англійської мови.

3. Надати методичні рекомендації щодо формування соціокультурної компетентності учнів на уроках англійської мови.

 

 

 

 


Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА

 УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

 

1.1. Дослідження поняття «соціокультурна компетентність» у науково-педагогічній і методичній літературі

 

Соціокультурну компетентність досліджували науковці Е. Боголюбова, Б. Гершунський, В. Зінченко, В. Ледньов, Б. Ліхачова, Н. Пахомов, Н. Розов, Н. Щуркова та інші) та вітчизняні (В. Буряк, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремінь, В. Мадзігон, Н. Ничкало, М. Євтух та інші) педагоги. Педагоги досліджували діяльність на засадах комунікативних умінь та навичок у процесі вивчення гуманітарних дисциплін і стверджували, що соціокультурна компетентність є важливою складовою загальнокультурного розвитку суспільства. Теоретичне підґрунтя для формування соціокультурної компетенції особистості закладено у працях зарубіжних авторів М. Бірама, Дж. Вальдеса, Ж. Зарат, М. де Карло, В. Сафонової, П. Сисоєва, С. Ніколаєва, О. Першукова.

Важливість формування соціокультурної компетентності визначають А. Печеї, К. Роджерс, П. Сорокін, М.А. Бердяєв, В.Н. Соловова, А. С. Макаренко, В. А. Сухомлинський, І. А. Зязюн, Г. А. Бал, І. Д. Бех, А. В. Глузман, С. В. Савченко, А. І. Капська).

Л. Калініна підкреслювала, що соціокультурна компетентність – це комплекс знань про цінності, вірування, поведінкові зразки, звичаї, традиції, мову, досягнення культури, властивих певному суспільству [9, с. 12].

Першукова О. трактує соціокультурну компетентність як знання учнями національно-культурних особливостей країни, мова якої вивчається, вміння здійснювати мовленнєву поведінку відповідно до цих знань, готовність жити і взаємодіяти в сучасному полікультурному світі [13, с. 18-19]. На думку І. Закір’янової. соціокультурна компетентність є інструментом виховання міжнародно орієнтованої особистості, яка усвідомлює взаємозалежність і цілісність світу, необхідність міжкультурної співпраці у вирішенні глобальних проблем людства [8, с. 17].

І. Алєксєєнко розглядала соціокультурну компетенцію як аспект комунікативної здатності, який включає в себе такі специфічні риси суспільства і його культури, які проявляються в комунікативній поведінці членів цього товариства [1, с. 438].

Н. Бачинська підкреслювала, що використовуючи свій лінгвокультурний досвід і свої національно-культурні звичаї і традиції, суб’єкт міжкультурної комунікації одночасно намагається враховувати інший мовний код (розвиток мовленнєвого досвіду), інші звичаї і звички, інші норми соціальної поведінки, усвідомлюючи при цьому факт їх чужорідності [3].

Країнознавча компетентність – це знання учнів про культуру країни, мова якої вивчається (знання історії, географії, економіки, державного устрою, особливостей побуту, традицій та звичаїв країни).

Лінгвокраїнознавча компетентність передбачає оволодіння учнями особливостями мовленнєвої та немовленнєвої (міміка, жести, що супроводжують висловлювання) поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування, тобто сформованість в учнів цілісної системи уявлень про національно-культурні особливості країни, що дозволяє асоціювати з мовною одиницею ту саму інформацію, що й носії мови, і досягати в такий спосіб повноцінної комунікації.

Ґрунтуючись на визначенні соціокультурної компетентності, яка розглядається як здатність застосовувати знання, вміння та особистісні якості для успішної діяльності в певній галузі, вважаємо, що соціокультурну компетентність школярів можна визначити, як здатність застосовувати соціокультурні знання, вміння, здібності та особистісні якості у процесі іншомовного спілкування.

Формування соціокультурної компетентності учнів здійснюватиметься шляхом паралельного і взаємопов’язаного навчання всіх видів мовленнєвої діяльності. Відповідно до їхніх вікових особливостей відбуватиметься перехід на продуктивні види роботи, які спонукатимуть учнів до творчого мислення, розвитку самостійності у визначенні мовного оформлення мовленнєвих дій і вибору способів їх засвоєння [2, с. 143-144].

Оволодіваючи іноземною мовою, учні ознайомляться зі світом іншої культури. Розвиток країнознавчої мотивації, в основі якої лежить інтерес до життя однолітків за кордоном, до народу країни, мова якої вивчається, є однією із основних цільових установок у методиці навчання іноземних мов. Її успішній реалізації сприятиме різноманітний навчальний матеріал, що в цікавій формі відображає життя зарубіжних однолітків.

Таким чином, серед ключових компетентностей значне місце посідає соціокультурна компетентність як складне інтегроване утворення у характеристиці особистості. Основними складовими частинами соціокультурної компетентності є культурознавча та лінгвокультурознавча, соціальна, соціо-лінгвістична та країнознавча компетенції.

Якщо перераховані складові сформовані на належному рівні, то це дає змогу учню легко орієнтуватися в іншомовному середовищі, швидко адаптуватися до нього та конструктивно вирішувати перешкоди, які виникатимуть у процесі міжкультурної комунікації. Оволодіння школярами соціокультурною компетентністю передбачає засвоєння необхідного рівня соціокультурних знань, подальше формування навичок і вмінь узгоджувати свою поведінку відповідно до цих знань.

Аналіз наукової літератури показав, що поняття «соціокультурна компетентність» розглядається досить різнобічно. Соціокультурний компонент змісту навчання іноземних мов знайомить учнів з різними аспектами життя їхніх зарубіжних однолітків, історією та сучасністю країни, поглиблюючи і диференціюючи уявлення школярів про дійсність. Цей компонент змісту становить країнознавчу і лінгвокраїнознавчу компетентності.

 


1.2. Особливості формування соціокультурної компетентності учнів у процесі навчання англійської мови

 

Згідно з лінгвокраїнознавчим підходом процес навчання англійської мови слід будувати як процес пізнання учнями іншої культури, за якого відбувається зміщення акцентів у навчанні з розвитку лише мовленнєвих умінь на формування соціокультурної компетентності, яка є компонентом змісту навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах [4, с. 140].

Структура соціокультурної компетентності містить загальнокультурну, країнознавчу, лінгвокраїнознавчу, соціолінгвістичну та соціальну компетентності людини. Всі компоненти соціокультурної компетентності взаємопов’язані через поняття культурного та соціального контекстів. Якщо контекст культури передбачає знання реалій, загальних для всього народу-носія мови, то соціальний контекст – це знання конкретних соціальних умов спілкування, прийнятих у країні, мова якої вивчається [5, с. 8].

Соціокультурна компетентність формується як фонові знання, як загальнокультурна обізнаність комуніканта із світовою історією, географією, літературою, мистецтвом тощо, знання про предмети, явища, факти суспільно-культурного життя, загальноприйняті у певній мовній громаді норм етикету, або комунікативні моделі поведінки (вербальні і невербальні).

Формування соціокультурної компетентності має певні особливості на кожному етапі навчання в школі. Так, до змісту соціокультурної компетентності при вивченні англійської мови належать національні реалії: державна символіка (прапор, назва країни, столиці), імена однолітків, відомих персонажів, назви тварин, ігор, свят; елементарні вербальні етикетно-візуальні формули спілкування (привітання, прощання, знайомства, вдячності, вибачення, схвалення). Учні вчиться писати свої ім'я та прізвище, імена батьків та друзів, правильно вживати привітання, форми звертання, вигуки, вирази народної мудрості. Компонентом змісту соціокультурної компетентності під час розвитку фонетичних навичок в учнів є елементи фольклору малих форм: лічилки, віршики, пісеньки тощо, які містять багато національних реалій і є джерелом фонових знань учнів.

На цього етапу важливо навчити учнів розуміти соціокультурну інформацію з допомогою іншомовних коментарів, виокремлювати соціальну оцінку фактів, визначати характеристику соціально-культурного портрета народів і країн, мови яких вивчають, порівнювати іноземну культуру з рідною: учні вивчають теми «Україна» та «Велика Британія». Для оптимізації роботи із даними темами пропонується використовувати карту, виконувати різні завдання тестового характеру. Наприклад, отримують завдання: – називається відомий топонім (гора, річка, місто); – ліворуч дано початок речення. Потрібно скомбінувати його із частиною речення у колонці праворуч; – гра «Передай м’яч»: учні передають один одному м’яч. Після сигналу «Стоп» учень, який тримає м’яч,  повинен назвати 5 слів до певної теми: назвати 5 українських/англійських міст, річок, сусідніх держав [19, с. 214-215].

Універсальним прийомом роботи з країнознавчим та лінгвокраїнознавчим матеріалом можна вважати квіз – опитування, яке складається за принципом тесту множинного вибору або тесту із конструйованою відповіддю.

Старший ступінь є завершальним у процесі оволодіння учнями  іншомовним мовленням. Рівень навичок та вмінь усної мови і писемного мовлення, досягнутий на середньому ступені, має бути підтриманий. Велика увага на старшому ступені навчання приділяється усному мовленню, яке набуває якісно нового розвитку стосовно змістовності, більшої природності, вмотивованості та інформативності. Основна роль у процесі навчання іноземної мови на цьому ступені відводиться читанню. Тексти для читання мають бути складнішими у порівнянні з середнім ступенем. При навчанні читання формуються вміння читати суспільно-політичні тексти з метою одержання повної та основної інформації, а також уміння переглянути і вибрати необхідну статтю. Навчаючись письма, учні повинні оволодіти вмінням складати план, тези до усного повідомлення, писати анотацію та резюме прочитаного, складати реферат, робити письмові повідомлення в межах вимог до монологічного мовлення у 5-11 класах.

На старшому ступені завершується формування активного словника школяра та продовжується робота з формування рецептивного словника. Програма передбачає рецептивне засвоєння певної кількості лексичних одиниць. Граматичний матеріал, призначений для вивчення в 10-11 класах засвоюється тільки до рівня розпізнавання та розуміння при читанні; в 11 класі мас місце систематизація граматичного матеріалу, що вивчався у 5-11 класах.

У 10-11 класах навчання спрямоване на опанування багатьох культурних тем (спосіб, стиль життя) та освітніх традицій [16, с. 41].

Отже, використання лінгвокраїнознавчої інформації під час вивчення англійської мови сприяє свідомому засвоєнню матеріалу, створенню позитивної мотивації, забезпечує підвищення пізнавальної активності школярів, усвідомлення цінності англійської мови як предмета, стимулює самостійну роботу над мовою, розвиває мислення, мовну кмітливість учнів, здатність порівнювати і зіставляти, здійснює морально-етичне виховання ліцеїстів, сприяє розширенню загального кругозору учнів, усвідомленню насамперед цінності культури свого народу, її внеску у світову культуру.

Ефективність процесу формування соціокультурної компетентності може бути забезпечена шляхом максимального залучення учнів до навчальної діяльності, яка створює умови для професійного орієнтованого та міжкультурного спілкування. На заняттях з іноземної мови слід надавати перевагу роботі в малих групах, дискусії, мозковій атаці, кейс-методу, симуляції, презентації, інсценізації, рольовим, діловим іграм .

На уроках з англійської мови слід використовувати різновиди ігор: ділові, сюжетні, ситуаційно-рольові. Наприклад, ділова гра включає імітаційні завдання, ігрове проектування, аналіз ситуації. При цьому формується комплекс комунікативних умінь і уміння відчувати партнера зі спілкування, уміння ідентифікувати себе з ним, знаходити способи досягнення позитивного кінцевого результату [14, с. 157-158].

Беручи до уваги рівень комунікативних умінь учнів, слід обирати найбільш адекватні завдання, які вимагали б від школярів уміння швидко приймати умови, запропоновані ситуацією, використовувати імпровізацію[11, с. 17].

Отже, поряд з формуванням соціокультурної компетентності необхідно працювати над наступними розвиваючими і виховними завданнями: розвиток емоційно-оцінного ставлення до світу; формування здатності до самоспостереження, самооцінці; розвиток таких особистісних якостей, як цілеспрямованість, уміння працювати у співпраці, толерантність, відповідальність, самостійність, творча активність; забезпечення особистісного самовизначення учнів, їх соціальної адаптації; забезпечення розвитку інтелектуальних і пізнавальних здібностей, готовності до самоосвіти за допомогою мови; вдосконалення досвіду продуктивної творчої діяльності.

Формування соціокультурної компетентності буде успішним за умови систематичного виконання вправ і завдань, які передбачають розвиток умінь: формувати позитивне ставлення до культури народів, мова яких вивчається; проводити паралелі між двома культурами; вибирати соціокультурні явища відповідно до завдань учителя; оцінювати соціокультурні події та знаходити відмінності; формувати асоціативні вміння та естетичні почуття; коментувати іншомовний матеріал соціокультурного змісту, висловлюючи при цьому власну думку; висловлювати своє ставлення до важливих подій іншомовної культури; інтерпретувати соціокультурну інформацію для формування вмінь критичного мислення; виконувати завдання соціокультурного змісту в умовно-комунікативних ситуаціях.

 

 


Розділ ІІ. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

2.1. Методика формування соціокультурної компетентності учнів на уроках англійської мови

 

Початкова школа. Більше уваги слід приділити вивченню правил мовленнєвого етикету країни, мова якої вивчається [18, с. 54].

Навчання етикету носіїв виучуваної мови, на що вчителів орієнтує шкільна програма, має для учнів молодшого шкільного віку пізнавально-комунікативне, виховне значення: діти вчаться бути ввічливими, чемними, толерантними, стриманими в оцінках. Під час введення лексичних структур вітання, прощання, знайомства важливо навчити учнів також правил мовленнєвого етикету та невербальної поведінки в процесі комунікації, наприклад: Учитель: Ми з вами їдемо на канікули до Лондона. Підготуємося до зустрічі з англійськими школярами, які, зазвичай, дуже ввічливі. Запам'ятаємо такі правила поведінки: Однолітків, друзів, рідних можна вітати словами: Неllo! Ні! Нey! Для офіційного вітання обирайте вирази: Good morning, Good afternoon або Good evening.(Тут важливо дітям пояснити, що good morning вживаємо з 6:00 до 12:00, good afternoon – з 12:00 до 18:00, good evening – з 18:00 до 24:00. Слід зазначити також, що для вітання в денний час не вживається вираз good day, а good night означає «На добраніч!»).

За сучасним етикетом першим вітається молодший зі старшим, учень з учителем, дитина з дорослим. На відміну від України, в англомовних країнах прийняті такі звертання до дорослих: Mister (до чоловіків), Missis (до заміжньої жінки) та Miss (до незаміжньої жінки). Жест піднятої руки долонею від себе, легка посмішка посилюють слова привітання Ні або Неllо. У відповідь ви почуєте: Hi! How are you? (Привіт! Як ти поживаєш (як ся маєш)? Прийнято відповідати: Fine, thanks. And you? або (I'm) OK, thank you. При знайомстві з однолітками привітно усміхнись, привітайся, назви себе, звідки ти: I am Bohdan. I am from Ukraine. Дізнавшись, як вас звуть, вони обов’язково скажуть: Nice to meet you. Ви маєте відповісти: Nice to meet you too.

Після пояснення пропонуємо учням скласти діалоги відповідно до отриманих ролей (чоловік, жінка, школяр) з опорою на наочність (діти обирають на столі фрази, необхідні для конкретної ситуації). Для формування СКК учням необхідно володіти фоновими знаннями, які  розглядаємо як знання, характерні для жителів конкретної країни і здебільшого невідомі іноземцям, що може ускладнити процес спілкування [6]. Так, кожному британцю відомо, що означає абревіатура UK (Сполучене Королівство) або словосполучення Union Jack (назва прапору Великої Британії) чи то Downing Street (уряд Великобританії). Українським школярам слід обов'язково коментувати і пояснювати подібні лексичні фони. Наприклад: lunch – другий сніданок. Українською мовою його називають ланч або ленч, за часом він відповідає нашому обіду – між 12 і 15 годинами. Окрему увагу слід приділяти безеквівалентній лексиці, під значенням якої розуміють лексичні одиниці, які неможливо порівняти з будь-яким іншомовним поняттям. Слід пояснити дітям, що такі слова як double-decker, pub, City, Tower на іншу мову не перекладаються. Значення таких слів слід розкривати шляхом тлумачення, бажано з використанням наочності або відео. Дамо приклад лінгвокраїнознавчого коментаря як перехідної ланки від взаємодії в ситуації «Getting about London» до психологічної розрядки у формі колективного виконання пісеньки «Hot cross buns». Учитель: Прогулянка Лондоном була цікавою та корисною. Але ми трохи зголодніли. Котра година? 12:00? Це ж час ланчу! Давайте скуштуємо свіжих булочок і послухаємо старовинну англійську пісеньку «Hot cross buns» (пропонуємо учням прослухати пісню і переглянути відео для забезпечення розуміння тексту Hot cross buns, Hot cross buns, One a penny, Two a penny, Hot cross buns. Give them to your daughters, Give them to your sons, One a penny, Two a penny, Hot cross buns. If you have no daughters, Give them to your sons, One a penny, Two a penny, Hot cross buns. Після першого прослуховування пояснюємо значення слів hot (гарячий), buns (булочки), cross (хрест). Розповідаємо, що в Англії такі булочки споживають напередодні Великодня. За допомогою питань перевіряємо ступінь розуміння тексту, у тому числі слова penny. Для забезпечення цілковитого розуміння пропонуємо інший варіант відео (http://www.youtube.com/watch?v= Ndd-6WB5vlo), з якого стає зрозумілим, що penny – це британська монета. Переглядаючи цікаве відео і підспівуючи, діти «занурюються» в ситуацію спілкування і легко запам’ятовують слова пісні, яку потім можна використати на уроках як елемент релаксації.

Моделюючи таку ситуацію спілкування, важливо згадати українську культуру, навчити учнів розповідати іншомовним ровесникам про звичаї і традиції своєї країни [6, с. 213]. Учитель: а що традиційно випікають в Україні на Великдень? Так, правильно, паски (Paska Bread). Богдан: а я вмію розписувати писанки! Мене навчила мама, а маму – бабуся. Учитель: Так, дійсно, таких писанок, як в Україні, мабуть ніде не знайдете. Тому ця назва на всіх мовах світу звучатиме однаково: pysanka. а зараз Богдан проведе для наших друзів майстер-клас з розпису писанок. (На аркушах паперу чорно-білі зображення писанок. Діти повинні розмалювати їх відповідно до інструкцій, які вони сприймають на слух (розвиток навичок аудіювання). Богдан: Colour the big flowers red. Now colour the small flowers blue. Colour the leaves green… Учитель: Давайте за українською традицією обміняємося нашими писанками і побажаємо один одному щасливого Великодня, так як це роблять в Англії: Easter is here, That’s why I’m here, Greeting you with much cheer: Have a great Easter! Розгляд зазначених вище питань показав, що формування СКК молодших школярів є цілісною методичною системою. Її запровадження в масову шкільну практику потребує розробки інноваційних технологій, форм, методів і режимів роботи.

Середня та старша школа. Пошуково-творчі соціокультурні завдання для середньої школи спираються на види вербальної наочності, як краєзнавчий текст, уривок з автентичної статті, художній текст тощо. На цій основі учням пропонується знайти більш детальну інформацію про соціокультурні явища, творчо опрацювати її в реальних іграх, дискусіях і проектній роботі.

1. Робота з країнознавчим матеріалом.

У середній школі розвиток соціокультурної компетенції переходить в нову площину: учні не тільки отримують інформацію, знайомляться, вивчають. Вони порівнюють різні аспекти країнознавства: географія, історія, тісно пов'язані з ними питання культури, традиції та звичаї різних народів, говорять про стереотипи нашого сприйняття. Дуже доречним є використання діаграми Вена, коли учні порівнюють одне й теж явище в різних країнах. Наприклад, під час вивчення теми «Різдво в Англії» учні порівнюють традиції святкування цього свята англійцями та українцями. Тому вони пишуть в лівому колі ключові слова (наприклад, January,7, 12 dishes, didukh, kolyadkas,etc.). Після роботи із текстом учні заповнюють праве коло інформацією про Англію (December,25, carols, turkey etc.). Потім учням пропонується проблемне питання: «Що спільне?». Після обговорення заповнюється середня частина діаграми (one of the most important holidays, family gathering, traditional dishes, songs, etc.). Aбо проблемне питання можна обговорити до читання тексту. Після читання тексту учні перевіряють свої передбачення щодо спільного, вони можуть вже вказати, чім Різдво в Англії відрізняється від того самого свята в Україні і заповнити інформацією друге коло. Контроль цього завдання здійснюється шляхом використання фронтальної технології інтерактивного навчання. Уданому випадку можливе застосування прийому під умовною назвою «Мікрофон». «Мікрофон» надає можливість кожному учню сказати швидко по черзі, передаючи уявний мікрофон наступному учаснику. Говорити має право лише той, хто тримає мікрофон. У підсумку пошуково-дискусійної роботи діти висловлюють свою думку й отримують таким чином додаткову інформацію [17, с. 155-156].

2. Робота з автентичним матеріалом. Рольові ігри допомагають розвивати в учнів здатність бути мовним партнером, правильно вибирати слова і фрази, які відповідають тій чи іншій ситуації, вміння використовувати невербальні засоби спілкування (міміка, жести). У зв’язку з введенням соціокультурного компоненту вивчення іноземних мов, гостро постає проблема автентичності мовного середовища. Остання досягається за допомогою застосування автентичних текстів як одиниці спілкування. Знайомлячись із інформацією країнознавчого та культурологічного характеру, учні засвоюють особливості іншої культури й аналізуючи їх, вчаться краще розуміти власну культуру. Не лише тексти (читання, аудіювання) можна використовувати як автентичний матеріал. Велика різноманітність прагматичних матеріалів: газети, квітки, афіші, етикетки, рекламні проспекти з туризму допомагають створювати життєві ситуації, вирішувати проблеми з різних сфер спілкування. Їхня специфіка полягає в тім, що вони забезпечують спілкування з реальними предметами. Великі можливості закладені у змісті навчального матеріалу, який пропонують різні автентичні джерела: твори англійської та американської літератури, періодика, підручники Longman, Oxford University Press, Express Publishing, Macmillan [15, с. 202-203].

Одним із шляхів модернізації освітньої системи України постає впровадження в навчальний процес у школі інноваційних педагогічних технологій і методів. У основі системи інноваційної освіти повинна лежати методика «Акме», яка виникла ще у 83-му р. до н. е. У перекладі з грецької «акме» означає досягнення вершини майстерності, що передбачає всебічний розвиток творчої особистості. Згідно з педагогікою «акме», людина не повинна залежати від обставин, а навпаки, обставини мають залежати від людини. Мета, ціль педагогіки «акме» полягає в тому, щоб виявити й розвинути талант дитини, сформувати творчу особистість.

На допомогу педагогіці «акме» йдуть інноваційні методики:

– глобальне навчання, коли через призму світової культури учні пізнають і свідомо виходять на свою національну культуру. Вивчення англійської мови, літератури Великої Британії, знайомство із шедеврами англійських художників, архітекторів, співаків, пробуджує в учнів інтерес до вивчення національної культури.

– когнітивне навчання, мета якого – навчити дітей самостійно вчитися. Учитель дає завдання, модульний пакет з текстами, питаннями, а учні самостійно працюють, шукають відповіді. Вчитель, як консультант, тільки допомагає. Для такої роботи іноді не вистачає в достатній кількості необхідної літератури, часу, адже школярі перевантажені. Під час когнітивного навчання, використовують форми організації навчання:

– формальні кооперовані групи і групи бригадного поділу досягнень. Формальні кооперовані групи складаються з трьох-чотирьох учнів. До таких груп входять учні з різним рівнем інтелектуального розвитку. Якщо в групі є учні тільки з низьким рівнем знань, то така група не справиться із завданням. Наприклад, вивчаючи тему «Англійські вчені», ознайомившись із лексикою з теми, прочитавши тексти про вчених, клас об’єднується в кооперовані групи для подальшого вивчення матеріалу. Кожна група одержує завдання.

Одна група готує наукову доповідь про відкриття Ісаака Барроу в галузі фізики, математики. Для такої роботи учням необхідно опрацювати додаткову наукову літератури [12, с. 18].

Інша група презентує діяльність Джорджа Кейлі – англійського вченого і винахідника, піонера аеродинамічного конструювання, що опублікував на початку 19 століття описи принципів польоту планера. Він запропонував схему колеса зі спицями із дроту, запатентував гусеничний хід транспорту, подав ідеї, що пізніше привели до розробки двигунів внутрішнього згоряння, реактивного і порохового двигунів. У цій групі учні демонструють знання англійської мови, акторські здібності. Учні залюбки беруть участь в інсценізації казок англійською мовою для молодших школярів. Ставили казки «Рукавичка», «Червона шапочка», «Солом’яний бичок», «Бременські музиканти» та інші.

Третя група показує прес-конференцію англійських винахідників, учених Пакла Джеймса англійського письменника, винахідника і юриста, відомого, значною мірою, у зв’язку з отриманням від короля Георга І 25 липня 1718 р. патенту на кулемет; Вільяма Парсонса – ірландського астронома. Спроектував і збудував у своєму ірландському родовому маєтку Берр-Кастл в 1840 92-сантиметровий рефлектор, в 1845 – 182-сантиметровий рефлектор з фокусною відстанню 17 м, котрий довго залишався найбільшим телескопом у світі і дозволив Парсонсу відкрити багато раніше невідомих деталей будови туманностей; Томаса Севері – англійського винахідник. Відомий завдяки винаходу першої парової машини, яка знайшла виробниче використання.

Працюючи в таких групах, учні на уроках англійської мови розкривають свої таланти, розвиваються як творчі особистості. У групах бригадного поділу досягнень учні підбадьорюють один одного, порівнюючи відповіді. Разом розв’язують проблеми, які виникають, разом вирішують питання, адже результат і досягнення групи залежать від індивідуальних балів, які сумуються і дають загальний результат.  Робота у групах дає позитивний результат. Слабі учні «тягнуться» за сильними, щоб не підвести групу.

 – сурогенне навчання – це навчання за допомогою інтерактивних методів. Це новизна форм уроку англійської мови, типологія яких повинна бути різною для початкового, середнього і старшого етапів навчання [2, с. 77]. Інтерактивне навчання – це діалогове навчання, яке заперечує домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою. Воно передбачає: постійну, активну взаємодію, взаєморозуміння вчителя та всіх учнів класу  учасників процесу навчання; вирішення загальних, але значущих для кожного учасника завдань, проблем; рівноправність учителя й учнів як суб'єктів навчального процесу. Інтерактивні методи у процесі навчання англійської мови завжди присутні на уроках-конференціях, уроках-подорожах, уроках-екскурсіях, уроках-казках, уроках-вікторинах, диспутах, бінарних, інтегрованих уроках. Усі ці нестандартні уроки включають елементи рольової гри [10, с. 217].

Отже, формування соціокультурної компетентності  передбачає знайомство учнів на уроках англійської мови з національно-культурною специфікою мовленнєвої поведінки і здатністю користуватися елементами соціокультурного контексту, релевантними для породження і сприйняття мовлення з точки зору носіїв мови. Ці елементи – звичаї, правила, норми, соціальні умовності, ритуали, соціальні стереотипи, країнознавчі знання та ін.

 


2.2. Методичні рекомендації вчителя англійської мови стосовно формування соціокультурної компетентності учнів на уроці й у позаурочний час

 

Сучасний стан і пріоритетні напрямки викладання іноземної мови спрямовують учителя на пошук нових можливих способів активізації процесу говоріння іноземною мовою. Будь-яка діяльність передбачає наявність компонента мотивації. Основним джерелом інтересу до навчальної діяльності є насамперед її зміст [4, с. 143-144].

Формуючи соціокультурну компетентність учнів на уроці й у позаурочний час, учителю необхідно відібрати відповідний соціокультурний матеріал, організувати його опрацювання так, щоб сформувати в учнів позитивне ставлення до іншомовної культури, навчити їх бачити спільне й різне у своїй та чужій культурах, сприймати їх як рівноправно існуючі.

Для підвищення стимулюючого впливу змісту навчання необхідно використовувати прийоми створення ситуації новизни, актуальності, наближення змісту до реальних життєвих ситуацій. Тому метод «живого спілкування» рекомендується застосовувати більш активніше. Під цим методом розуміємо процес взаємодії та обміну інформацією із носієм мови у формі усного або писемного мовлення.

Щоб навчитися плавати, потрібно плавати; щоб навчитися ходити, потрібно ходити; щоб навчитися спілкуватися на іноземній мові, потрібно постійно вдосконалювати свої навички і бажано з носієм мови, що вивчається. Це сприяє більш швидкому й успішному засвоєнню учнями англійської мови на високому рівні. За допомогою такого живого спілкування з носієм мови в невимушеній дружній атмосфері поступово долається мовний бар’єр та страх спілкування на іноземній мові.

Специфіка такого методу полягає в тому, що він міжпредметний: яку б проблему не взяли, обговорення проводиться англійською мовою. Саме тому створюється мовне середовище й умови для формування потреби у використанні іноземних мов як засобу реального спілкування в процесі міжкультурної взаємодії.

Такі методи роботи вчителя англійської мови активізують навчальний процес, підвищують інтерес та мотивацію учнів до вивчення іноземних мов.

Метод візуалізації навчального матеріалу передбачає використання інтернет-ресурсів та новітніх комп’ютерних програм в організації навчальної діяльності вчителя англійської мови.

Вчительський блог – це невичерпний ресурс для обміну інформацією між колегами, інноваційний прийом спілкування з учнями. Це вирішення проблеми систематизації файлів, що накопилися за весь педагогічний стаж роботи вчителя та доступу до них в будь-якому куточку світу та з будь-якого комп’ютера. Блог – є незамінним помічником при запровадженні ідей дистанційної освіти в школах та допомагає при роботі з обдарованими дітьми [14, с. 119].

Використання популярних соціальних мереж зменшує дистанцію між вчителем та учнем і перетворює учня з пасивного слухача на активного дослідника.

 Комп’ютерна програма «Skype» дає можливість зануритися в справжнє середовище іноземного спілкування без особливих витрат на квиток до іншої країни. Проведення веб-конференцій з носіями мови створює сприятливе підґрунтя для самоосвіти учнів та підвищення їх мотивації у вивченні англійської мови.

Для розвитку вмінь учнів у процесі навчання англійської мови пропонуємо використання комп’ютерних програм типу Text2Mind Map або Edraw Mind Map. Майндмеппінг (mindmapping, ментальні карти) – це зручна і ефективна техніка візуалізації мислення і альтернативного запису.

Карти пам'яті (англ. Mind map) – спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Може розглядатися як зручна техніка альтернативного запису. Карти пам'яті використовуються для створення, візуалізації, структуризації і класифікації ідей, як засіб для навчання. Вони дозволяють збільшити творчі здібності учнів при створенні і подальшому використанні карт, генеруванні ідей, і покращує запам'ятовування інформації, що міститься в карті.

Карти знань ідеально підходять для використання у процесі навчання англійської мови і можуть бути застосовані до будь-яких видів завдань, так як активно привертають увагу учнів різного віку, розвивають творче мислення.

Гнучкість карт знань дозволяє розглядати будь-яку тему або питання, вони можуть використовуватися для всього класу, групи або індивідуально. Можливості карт знань дозволяють поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова і образи, генерувати ідеї, надихнули на пошук рішення, аналізувати результати або події, підсумовувати інформацію та організувати взаємодію між учнями в груповій роботі або рольових іграх [9, с. 33].

Синтезувати або поєднувати елементи в єдине ціле – унікальна властивість конкурентоспроможної особистості. Розвитку даних навичок допомагає комп’ютерна он-лайн програма Wordle. Вчитель англійської мови може створити свою власну хмаринку із слів (ключових термінів та елементів), на які він хоче звернути увагу учнів лише за декілька хвилин. Потім даний постер можна зберегти на комп’ютер, в інтернеті чи відразу роздрукувати.

При вивченні англійської мови дана програма допомагає розвивати навички усного і писемного, діалогічного і монологічного мовлення учнів, виступаючи в ролі плану чи опорної таблиці. Учні вчаться поєднувати окремі слова в надфразові єдності та цілі речення. Таким чином створюється платформа для невимушеного спілкування англійською мовою при чому на основі тої лексики, яку обрав учитель.

Метод проектів – це комплексний навчальний метод, який дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї діяльності.

У контексті вивчення англійської мови, проект – це діяльність учнів, під час якої розвиваються різні аспекти володіння мовою, тобто, аудіювання, читання, писемне мовлення, діалогічне та монологічне мовлення інтегровано. Тут діє один із принципів комунікативного методу у вивченні іноземної мови – головна увага приділяється не формі, а суті, що означає, що діяльність учнів у більшій мірі концентрується на темі роботи, аніж на досягненні певних мовленнєвих цілей.

Проект може виконуватись за короткий термін (один урок або кілька уроків англійської мови) або виконуватись впродовж кількох тижнів, семестру чи року. Метод проектів може охоплювати учнів, вчителів англійської мови. Прикладами кінцевих продуктів можуть бути:

– альбом із творами та ілюстраціями; письмовий звіт; стіннівка; тематичний концерт, підготовлений учнями; відеоролик; виставка; електронна газета; мультимедійна презентація; публікація; створення ресурсного центру; організація мовного табору або навіть допомога у вирішенні суспільно важливих проблем, таких, наприклад, як боротьба з ВІЛ/СНІДом.

Метод «креативної студії» передбачає у процесі навчання англійської мови залучення учнів до активної взаємодії в позаурочний час і є одним із ефективних методів стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

Організація пришкільних англомовних клубів допомагає учням долучитися до міжнародної спільноти та знайти багато друзів в Україні, закордоном.

Євроклуб – форма організації молоді, що сприяє творчій реалізації її членів, залученню молоді до участі в європейських ініціативах, інформуванню з питань європейської інтеграції, громадянській освіті та громадській діяльності молоді. За участю активних членів євроклубів можна реалізовувати тематичні вечірки, концерти або мовні табори вихідного дня.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 03 лютого 2015 року №89 Про здійснення заходів щодо організації літніх мовних таборів стимулював створення мовних таборів по всій Україні.

Учні отримали можливість спілкуватися іноземною мовою та застосовувати її у різних формах діяльності (в ігрових та концертних програмах, театральних виставах, повсякденному житті тощо). У мовному таборі дитина поєднує активний відпочинок з вивченням іноземної мови.

Літні мовні табори проводяться під час найдовших канікул, коли школярі потребують відпочинку. Саме тому вивчення іноземних мов не повинно перетворюватися на продовження навчального процесу. Основна мета мовного табору – зацікавити учнів іноземними мовами та сприяти самостійній підготовці вдома [11, с. 12].

Жоден табір не уявляє свого життя без римовок, пісень, віршів чи девізів. Звичайно, в мовному таборі дітей потрібно якомога глибше занурити в атмосферу іншомовного спілкування, тому робочою мовою в таборі повинна стати англійська. Перегляд мультфільмів чи відеороликів сприяє чіткішому розумінню іноземної мови, навіть за наявності незнайомих слів. Квести, граматичні, фонетичні та лексичні ігри стануть незамінними помічниками при організації навчально-пізнавальної діяльності в мовному таборі.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що виділені нами методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів як на уроці, так і в позаурочний час сприяють формуванню соціокультурної компетентності учнів лише при застосуванні системного підходу щодо їх використання у процесі навчання англійської мови.

 

 


ВИСНОВКИ

 

В умовах глобальної інтеграції різних культур іноземна, зокрема англійська мова відіграє вирішальну роль при спілкуванні та при порозумінні представників різних мов, культур та соціальних сфер. Сучасна соціокультурна ситуація у світі знайшла відгук в українському суспільстві: з’явилися нові можливості та перспективи співпраці із зарубіжними країнами, що сприяє розвитку діалогу культур, взаємодії та розумінню інших культурних цінностей. Саме тому соціокультурний аспект стає визначальним при формування соціокультурної компетентності учнів на уроках англійської мови в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі.

Формування в учнів соціокультурної компетентності, як елементу комунікативної компетентності, є пріоритетом при навчанні англійської мови. У зв’язку з введенням соціокультурного компоненту у вивчення іноземних мов гостро постає проблема автентичності мовного середовища. Остання досягається за допомогою застосування автентичних текстів як одиниці спілкування. Знайомлячись із інформацією країнознавчого та культурологічного характеру, учні засвоюють особливості іншої культури й, аналізуючи їх, вчяться краще розуміти власну культуру. Метою соціокультурної освіти є формування та динамічний розвиток соціокультурної компетентності, яка допомагає вільно орієнтуватися у різних типах культур та співвідносних з ними нормах комунікативного спілкування, адекватно інтерпретувати явища та артефакти, вибирати стратегії взаємодії для вирішення особистих питань у різних типах сучасного міжкультурного діалогу.

Уміння ефективно користуватися у спілкуванні соціокультурними мовними знаннями, означає, що той, хто говорить іноземною мовою, володіє соціокультурними компетентностями. Саме соціокультурна компетентність в більшості випадків визначає успіх спілкування.

Згідно сучасних методичних поглядів, читання автентичних англомовних текстових матеріалів на заняттях з англійської мови, націлене на формування соціокультурних компетентностей, є доцільним, так як представляють собою фрагмент національної культури. Формування в учнів соціокультурної компетентності покликане залучити їх до фонових знань, що стосуються іншомовних культур.

Таким чином, процес навчання англійської мови слід спрямовувати на ознайомлення учнів із новим способом спілкування – міжкультурним спілкуванням, із культурою та звичаями народу, мова якого вивчається. Соціокультурна компетентність, таким чином, це знання учнями національно-культурних особливостей соціальної та мовної поведінки носіїв мови: їх звичаїв, етикету, соціальних стереотипів, історії та культури, способів використання цих знань в процесі спілкування.

У процесі формування соціокультурної компетентності учнів, вони дізнаються про іншу культуру, вивчають її історію, знайомляться з різноманітними сферами сучасного життя представників іншої культури та моделями поведінки носіїв мови, що вивчається. Це виводить процес вивчення іноземних мов на якісно новий, продуктивний рівень і дозволяє сформувати в процесі навчання різносторонньо розвинуту й багатогранну особистість, в майбутньому гнучкого спеціаліста, здатного адаптуватися до умов нового середовища, та до вимог суспільства, що постійно змінюються. У процесі вивчення англійської мови як засобу міжкультурного спілкування учень пізнає іншу культуру, вивчає інші зразки соціальної поведінки, має можливість порівняти їх зі знаннями, набутими у рідній для нього культурі, і таким чином вчиться розуміти представників інших культур.

Отже, формування в учнів соціокультурного компоненту передбачає не лише знайомство з історією, традиціями, звичками країни, мова якої вивчається, а й першочергово воно повинно давати знання, які можуть стати в пригоді безпосередньо у ситуаціях спілкування.

Таким чином, соціокультурна компетентність повинна виступати як мета і результат підготовки учнів до соціокультурної взаємодії у світі та суспільстві 21 століття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алєксєєнко І. В. До проблеми конструювання змісту уроку іноземної мови у старшій школі / І. А. Алєксєєнко // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць / [ред. кол., гол. ред. В. М. Мадзігон; наук. ред. О. М. Топузов]. – К. : Пед. думка, 2011. – Вип. 11. – С. 437-446.

2. Алєксєєнко І. В. Мовленнєві опори як засіб навчання усного мовлення на уроках іноземної мови в старшій школі / І. В. Алєксєєнко // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць [ред. кол.; наук. ред. – О. М. Топузов]. – К. : Пед. думка, 2012. – Вип. 12. – 231 с.

3. Бачинська Н. Я. Лінгвістичні основи формування соціокультурної компетенції учнів. – Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua

4. Вєтохов О. М. Врахування вікових психологічних особливостей учнів під час навчання англійської мови / О. М. Вєтохов // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2014. – № 1. – С. 136-144

5. Гальскова Н. Д. Межкультурное обучение: проблема целей и содержания обучения иностранным языкам / Н. Д. Гальскова // Иностранные языки в школе. – 2013. – № 1. – C. 3-8.

6. Гришкова Р. О. Формування іншомовної соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей : [монографія] / Р. О. Гришкова: – Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2012. – 424 с.

7. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладення, оцінювання / наук. ред. укр. Видання С. Ю. Ніколаєва. – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.

8. Закір`янова І. А. Формування соціокультурної компетентності у майбутніх вчителів іноземної мови в процесі професійної підготовки : автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / І.А. Закір`янова. – К., 2016. – 22 с.

9. Калініна Л. В. Навчання англійської мови та культури у соціокультурному аспекті // Іноземні мови. – 2008. 2. – 48 с.

10. Максимець М. Формування соціокультурної компетенції у процесі вивчення англійської мови / М. Максимець // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – 2016. – Вип. 21. – С. 211-218.

11. Колодько Т. М. Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах : автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.1 4. «Теорія і методика професійної освіти» / Т. М. Колодько. – Київ, 2015. – 24 с.

12. Першукова О. О. З історії розвитку соціокультурних аспектів вивчення іноземних мов у Європі / О. О. Першукова // Іноземні мови. – 2017. – № 4. – С. 16-19.

13. Першукова О. О. На шляху до міжкультурної свідомості // Іноземні мови. – 2016. 5. – 60 с.

14. Редько В. Г. Компетентнісно орієнтоване навчання іноземних мов учнів початкової школи: лінгводидактичний аспект / В. Г. Редько // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць/ [ред.кол. ; голов. ред. – О. М. Топузов]. – К. : Педагогічна. – 2017. – Вип. 18. – 282 с.

15. Риске И. Э. Формирование социокультурной компетенции у учащихся старшей ступени обучения на материале англоязычной поэзии : дис… канд. пед. наук: 13.00.02. / И. Э. Риске. – СПб, 2010. – 259 с.

16. Рудакова Я.П. Методичний апарат для засвоєння соціокультурної інформації у процесі читання художньої літератури // Іноземні мови. – 2014. – № 3. – С. 39-41.

17. Сафонова В. В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций / В. В. Сафонова. – Воронеж : Истоки, 2012. – 237 с.

18. Скляренко Н. К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок та вмінь.// Іноземні мови. – 2015. – № 3. – С. 54.

19. Федоренко Ю. П. Формування у старшокласників комунікативної компетенції в процесі вивчення іноземної мови : дис. … канд. пед. наук: 13.00.09 / Федоренко Юлія Петрівна. – Луцьк, 2005. – С. 200-250.


ДОДАТОК

 

Інтелектуальна гра «Брейн-ринг»

 

Мета та завдання: узагальнити та закріпити вивчений матеріал; розвивати пам’ять та увагу учнів; розширювати світогляд школярів; зацікавлювати учнів до вивчення англійської мови; виховувати почуття відповідальності, взаємоповаги та співпраці; розвивати інтелектуальні, мовленнєві та творчі здібності учнів; повторити та закріпити вивчений матеріал; формувати позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови та до пізнавальної діяльності.

Правила гри: дві команди гравців одночасно відповідають на одне і те ж питання, причому команда, що першою правильно відповіла позбавляє суперника можливості відповісти на це ж питання. У цей час існує кілька версій правил «Брейн-рингу», що відрізняються кількістю питань та способом нарахування балів за правильні відповіді. Перемагає команда, яка набрала більше балів.

Хід гри.

 Ведучий 1 (В1): Розпочинаємо гру! Сьогодні ми зібралися, щоб визначити найкмітливішу команду. Давайте поділимось на команди. Кожна із них оберає капітана та назву команди. Пам’ятайте! Команди по черзі відповідають на запитання. Якщо команда не може дати відповідь – іншій команді надається таке право.

Ведучий 2 (В2): Зараз ми роздамо вам сигнальні картки, які ви будете піднімати, коли команда буде готова дати відповідь.

В1: Наш перший конкурс „Привітання”.  Слово надається команді __________ Запрошуємо команду____________ (Команди кажуть свою назву та девіз).

В2: Отож, маємо команду «» і команду «».

В1: Наш наступний конкурс – BrainBox. Правила конкурсу: за 10 секунд запам’ятати якнайбільше інформації з картки. Кожна з команд обере по 3 картки із BrainBox. Після того кидаєте кубик з цифрами – таким чином визначаєте номер запитання.

В 2: Наступна гра бліц-запитання: 1. Кого називають поліглотом? (Хто знає багато мов). 2. Закінчити відому фразу німецького поета Йоганна Гете: «Хто не знає іноземної мови, той … (… нічого не знає про свою власну»). 3. Назвіть столиці 5 англомовних країн (Лондон, Вашингтон, Оттава, Канбера, Веллінгтон). 4. Яка найстаріша частина Лондона (Сіті). 5. Що є квітковим символом Уельсу (Нарцис). 6. Чим прославилась мадам Тюссо (створила музей воскових фігур знаменитостей). 7. Скільки штатів входить до США (50). 8. Яка неофіційна назва міста Нью-Йорк (Велике яблуко). 9. Що означають кольори американського прапора (червоний – мужність, білий – чистота, синій – справедливість). 10. Яка форма державного правління у Великобританії? (Парламентська монархія) 11. Хто був першим президентом США? (Джордж Вашингтон) 12. Що таке Скотланд Ярд? (Поліцейська служба в Лондоні).

B1: Наступне завдання на знання лексики. Зверніть, будь ласка, увагу на екран. В словах змішані літери. Ваше завдання: скласти слова та перекласти їх українською:

1) lisheng (English).

engalauge (language)

 ndecinepdene (independence)

 normevgten (government).

2) tainbri (Britain)

rsocidevy (discovery)

 dcolihodh (childhood)

 etnralmapi (parliament).

 В2: Ви отримаєте картки з реченнями, в яких є помилки. Ви маєте їх знайти та виправити. SENTENCES: 1. We see a cartoon last night. 2. A tree is more taller than a flower. 3. Ann is the most prettiest girl in her form. 4. Bob didn’t went to the library yesterday. 1. Jack don’t like hamburgers. 2. We wasn’ t happy yesterday. 3. My hands is clean. 4. May I have a apple, please. Keys: 1. saw, 2. no “more”, 3. no “most”, 4. go. 1. doesn’t, 2. weren’t, 3. are, 4. an. На це завдання ви маєте три хвилини.

В1: А як щодо загадок? Якщо ви знаєте відповідь, то піднімаєте сигнальну картку. 1. It has no legs but just for fun, it always on the run. (a ball) 2. An old with 12 children, some short, some long, some cold, some hot. (a year) 3. It is white, cold and sweet. All children like to eat. (ice-cream) 4. Five sons with one name. (fingers) 5. It is not a man, it is not a woman, but it teach me. (a book) 6. What year lasts only one day? (New Year) 7. What month of the year is the shortest in spelling? (May) 8. What man cannot live inside the house? (a snowman).

 В2: It was good job. Перед вами слова вітання різних країн, вам потрібно відгадати якій країні належить, тe чи інше вітання. Merhaba( Мерхаба) - привітання в Туреччині. AsalamuAleicum( АсаламАлейкум) - привітання в Єгипті. Shalom( Шалом ) - привітання в Ізраїлі. Dziendobry( Дзендобрий) - привітання в Польщі. Bongours. Salut ( Бонжур , Салю) - привітання у Франції. BuenosDias ( БуеносДіас) - привітання в Іспанії. GutenTag( Гутентаг) - привітання в Германії. Hello ( Хелоу) - привітання в Англії. Bongiorno( Бон джіорно) - привітання в Італії.

B1: Знайти відповідність прислів’їв. Вам дається прислів’я українською мовою і до кожного прислів’я декілька англійською мовою. Ваше завдання знайти відповідне прислів’я:

 1. A man is known by the company he keeps. (Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти).

2. A friend in need is a friend indeed. (Друг пізнається в біді).

3. A soundmindin a soundbody. (В здоровому тілі здоровий дух).

4. Alliswell, thatendswell. (Все добре, що добре закінчується).

5. At home even the walls help. ( Вдома і стіни допомагають).

6. A gift in the hand is better than two promise. (Краще синиця в долоні, ніж журавель в небі).

7. A bad workman always blame shistools. (У поганого майстра погана пила).

8. A bird may be known by its song. ( Видно птаха по польоту).

9. All is not gold that glitters. (Не все золото, що блищить).

10. Since Adam was a boy. (За царя Гороха).

В2: Мова загадка. (Ведучі по черзі читають на слайдах презентації п’ять підказок, команди на стікерах пишуть відповіді – назву мови. )

1

 

docx
Додано
6 лютого 2020
Переглядів
2485
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку