Фразеологічний словник для учнів 1-4 класів

Про матеріал

У цьому словнику вміщені лексичні завдання, головоломки, різного роду вправи, що успішно сприяють засвоєнню мовних норм.

Перегляд файлу

для учнів 1-4 класів

Фразеологізми, крилаті слова і вираження – це образні, влучні, стійкі вирази, вислови, звороти мови, що увійшли в загальне вживання. Їх називають крилатими, тому що вони швидко прилітають з уст в уста. Зміст таких виразів часом буває непросто розгадати, адже він не складається з значень вхідних в них слів.

Фразеологічні обороти дуже прикрашають нашу мову, роблять її виразною, образною. Чим багатше словниковий запас, тим цікавіше, яскравіше людина висловлює свої думки. Вивчення фразеологізмів допомагає прищепити дитині інтерес до слова, до історії рідної мови.

Розуміння фразеологізмів під час читання художньої літератури, газет і журналів, при перегляді фільмів, вживання їх в усній і письмовій мові, є показником рівня володіння рідної мови.

$C:\Users\User\Desktop\picture_57_09_04_01_17.png$

Фразеологізм - це стійке сполучення слів, яке, позначають поняття, відтворюється в мові за традицією, автоматично.

Фразеологізми можуть формуватися у синонімічні ряди та антонімічні пари.

А все-таки вона крутиться – вислів належить визначному італійському астрономові, фізику і механіку Галілею (1564-1642), який був притягнутий до суду інквізиції за визнання “єретичного” вчення Коперника про рух землі навколо сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був присягти в тому, що він відмовляється від “єресі”. Легенда твердить, ніби після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: “Все ж вона крутиться!”.
Легендарний вислів Галілея вживається для позначення глибокої впевненості, переконаності в чомусь.
ангельске терпіння – безмірне і доброзичливе терпіння.
аж з медом та з маком – сказати щось облесливо, нещиро, удавано доброзичливо.
аж жижки сіпає – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.
аж волосся дибки стало – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.

Фразеологізми-антоніми

Авгієві стайні — чистий як сльоза (скельце); чистої проби: чисто — голки не підточиш.

бабця надвоє сказала; бабця надвоє ворожила – невідомо, що трапиться.
байдики бити – нічого не робити; лінуватися.
битися як горлиця – побиватися; переживати.
битися як птах у клітці – жити в скрутних (матеріальних) умовах.
блудити словами – говорити без потреби; говорити нісенітницю.
брати на кпини – глузувати; кепкувати; насміхатись з когось.

Фразеологізми-антоніми
Байдики бити — не покладаючи рук; працювати до сьомого поту; єгипетська робота.
Богатирський сон; обійми Морфея — тонкий сон.
Брати під захист — брати під обстріл.
Брати на буксир (під захист) — викинути за борт.

ведмежа послуга – дуже сумнівна послуга
впадати в око (упадати…) – зацікавлювати; подобатись.
вискочити як голий (козак, Кузьма) з маку (зневажл.) – недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь.
втерти маку (часнику) – побити, суворо покарати кого-небудь.
вставляти палиці в колеса – перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось.
вибити з колії – порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. 2. Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось.
вибивати з голови – 1) позбутись якоїсь нав’язливої думки, перестати думати про когось, що-небудь. 2) примусити кого-небудь відмовитись від чогось.
ввести в оману – обдурити.
викинути з голови – забути.

Фразеологізми-антоніми
Вести перед, бути на чолі – пасти задніх.
Вирватися з лап – потрапити у тенета.
Виплисти на поверхню — піти на дно.
Виводити з рівноваги – давати спокій.
Взяти ноги на плечі – стояти, як укопаному.
Все в руках горить –і за холодну воду не братися.
Випадати з поля зору — брати до уваги.
Випадати з пам’яті; піти в непам’ять — жити в пам’яті.
Випускати з рук — брати в свої руки.
Відкривати очі — замилювати очі; вводити в оману.
Вільний птах — водити на мотузці.

дати лад – впорядкувати, розібратись.
ділити шкуру невбитого ведмедя – розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися ще не досягнутим.
до гробу – до самої смерті.
до певної міри – частково; трохи; все-таки.
до живця проймає – дуже хвилює, турбує, дошкуляє.
дуля з маком – вживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні.
дай Боже ноги, а чорт колеса – вживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись.
десята спиця в колесі – той, хто відіграє незначну роль у чомусь.
дрож сіпає – хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін.
думки колесом заходили – хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення.
дірка без бублика – нічого.
де Макар телят не пас – далеко.

Фразеологізми-антоніми
Давати горобцям дулі – крутитися як білка в колесі
Двох слів докупи не зв’язати, тримати язик за зубами – молоти язиком.
Дати джосу — стоїть як вкопаний.
Давати слово — взяти слово.

задати перцю з маком – дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. Розправлятися з ким-небудь. Завдавати клопоту.
за мить – 1) дуже швидко; 2) через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь, щойно; 3) безпосередньо перед чим-небудь.
з ма́ком і з та́ком – і краще, і гірше; всіляко, по-різному.
закрутилося колесо – розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.).
зупинити колесо історії – зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого.
за милу душу – охоче зробити.
заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.
згущувати фарби – надзвичайно перебільшувати що-небудь.
зробити великі очі – здивуватися.
за холодну воду не братися – нічого не зробити.

Фразеологізми-антоніми
Зарубати на носі – викинути з голови.
За три моря — за два кроки, під носом.
Збити з пантелику — навести (навернути) на розум.
Зібратися з думками — виживати з розуму.
Заливатися слізьми; ревма ревіти — заливатися реготом.
Залишатися в тіні — бути на виду; бути в авангарді.
Заяча душа — сильний духом.
з лежі не справиш одежі; Під лежачий камінь вода не тече — вода і камінь точить; крапля і камінь довбить
з тріском провалитися; терпіти крах; зазнати фіаско — лавровий вінок; пальма першості; у зеніті слави.
з щирим серцем — повертатися спиною.

лиха доля – невдача
лебедя рубати – верзти дурниці, робити щось дурне
ловити ґав – бути неуважним

мастити салом п’яти – готуватися до втечі або втікати звідки-небудь; відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися.
мастити словами – говорити (перев. нещиро) приємні речі; улещувати.
мозолити очі – набридати

Фразеологізми-антоніми
Міцний горішок – ні риба, ні м’ясо

на всі заставки – зі всіх боків.
на руку ковінька – пощастило.
на свою голову – мати проблеми.
не з маком – тяжко, погано, сутужно і т. ін.
накивати п’ятами – втекти.
нитка Аріадни – спосіб, що допомагає розв’язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища; порятунок.
ні за цапову душу – даремно, марно.
нiде гольцi впасти – людно.

Фразеологізми-антоніми

Не варить баняк – добре варить голова.
Не нюхати пороху — стріляний горобець.
Набратися тіла — спасти з тіла.
Набитий гаманець – вітер у кишенях свистить.
Набрати води в рот – точити баляси

облизати макогона – зазнати невдачі; мовчки зносити образу.
обіймати поглядом – дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії. Бачити щось на широкому просторі.

пасти задніх – відставти.
перегнути палицю – переборщити.
передати куті меду – переборщити.
про що мова, про що йдеться – не варто подяки, дрібниця.
порости травою (терном, биллям і т. ін.) – давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися.
пошитися (записатися, убратися) в дурні – зазнати невдачі.
просто неба опинитися – надворі.
прикусити язика – замовкнути.
пекти раків – червоніти.
п’яте через десяте – як-небудь.

Фразеологізми – антоніми

Припустити (за кимось) — тягнути ноги.
Побити горщики – нерозлий вода.
Побачити світ — піти зі світу.
По пальцях перелічити; з комарів носок — сила-силенна; хоч греблю гати.

світ за очі – далеко; щоб не бачити.
сісти на шию – робити щось за рахунок іншого, докучати.
сісти в калюжу – зазнати невдачі.
скоріш за все – найімовірніше.
сі́сти ма́ком – потрапити в скрутне становище, зазнати невдачі в чому-небудь.
сонне царство – напрочуд тихе місце, де нічого не відбувається.
сміятися на кутні – плакати.
сушити голову – важко думати над складною проблемою.
сім п’ятниць на тиждень – про тих, хто легко міняє свої рішення.

Фразеологізми-антоніми

співати дифірамби – поливати помиями;
Світитися від радості — як у воду опущений; чорна меланхолія.
Спішить, аж мухи п’яти обсіли — як муха в окропі; як білка в колесі; як очманілий.
Свого часу — у свинячий голос.

хоч вовк траву їж – абсолютно байдуже, що буде.
хоч трава не рости – абсолютно байдуже.
хоч мак сій – дуже тихо.
хоч до рани прикладай – про добру людину.
хоч греблю гати – дуже багато.

цвісти як мак – бути у розквіті фізичних сил.

ще мак росте у голові – хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. (=молоко на губах не висохло).

 як стій – негайно.

 як макогін на ночви – зовсім не схожий.

 як виросте трава на помості – категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи.

 як за гріш ма́ку – дуже багато.

 як мак начетверо – вживається для підсилення зазначеного слова.

 як мак процвітає – гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей).

 як ма́ку – дуже багато.

 як після маку – міцно, непробудно, дуже добре.

 як медом мастити – говорити з кимось улесливо, нещиро і т. ін.

 яблуку ніде впасти – людно.

 як по писаному – не збиваючись.

Фразеологізми-антоніми

 Ясна голова — з метеликами в голові

Лексичні завдання

1. З якої професії

Назвіть, з якої професії прийшов у мову поданий фразеологічний зворот.

Не святі горшки ліплять.
Міряти на свій аршин.
Створити зелену вулицю.
Намилити шию.
Під одну гребінку.
Видати на гора.
Грати першу скрипку.
Підвищувати тон.
Вставляти пальці в колеса.
Прясти тонко.
Розмотати клубок.
Як нитка за голкою.
Білими нитками шито.
Куй залізо, поки гаряче.
Брати в лещата.
Влучити в ціль.
Підносити на щит.
Залишити поле бою.
Не нюхати пороху.
На два фронти.
Брати на буксир.
Пливти за течією.
На всіх парах.
Кинути якір.
Викинути за борт.

2. Фразеологізми на уроці математики

Допишіть замість крапок число, яке загубилося.

Я знаю, як свої … пальців.
… пятниць на тиждень.
За …земель.
Сім разів відміряй - …раз відріж.
Один з сошкою, а … ложкою.
… без палички.
На всі… сторони.
Зігнувся в … погибелі.
Краще …раз побачити, ніж … раз почути.
Сім бід, … отвіт.
Сльози в …ручаї.
Один розум добре, а … краще.
Не звяже …слів.
Одна нога тут, .. – там.
Кований на всі … ноги.

3. Фразеологізми в зоопарку

1) Замість крапок вставте назви тварин.

Злий як …

Упертий як …

Покірливий як …

Здоровий як …

Хитрий як …

Полохливий як …

Колючий як …

Надутий як …

Шкідливий як …

Німий як …

Брудний як …

Балакучий як …

Голодний як …

Глухий як …

( Відповідь: тхір, осел, ягня, ведмідь, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря).

2) Пригадайте ще тварин або птахів, які є у фразеологізмах.

( відповідь: працює як віл, ведмежа послуга, крутитися як білка, надувся як сич, крокодилячі сльози, курей восени рахують, курці ніде сісти, як кіт наплакав, живуть як кіт із собакою, треті півні, ходити півнем, ось де собака заритий, лебедина пісня, гидке каченя, вовк в овечій шкурі, нагадати козі смерть, як корова язиком злизала, підколодна змія, мокра курка, козел відпущення, гора народила мишу, робити з мухи слона, де раки зиму, плюватися як верблюд, повертатися як слон, злий мов собака, далеко куцому до зайця).

3) Фразеологізми-синоніми

Доберіть до кожного слова схожий за значенням фразеологізм з правої колонки.

Стомитися – очі колоти

Втекти – не чути ні рук, ні ніг.

Дорікати – надути губи.

Червоніти – робити з мухи слона.

Ледарювати – тримати язик за зубами.

Викривати – дрижаки ловити.

Тремтіти – виводити на чисту воду.

Мовчати – пекти раків.

Перебільшувати – накивати пятами.

Розсердитися - байдики бити.

4) Зрозумій

Знайдіть улюблені вирази дідуся й бабусі. Поясніть, чому вони викликали непорозуміння у дітей.

1) Що каже дідусь Веремій?

Це дідусь хороший мій,

Звуть його так — Веремій.

Так він дивно розмовляє,

Що попробуй зрозумій!

В цирку був я з дідусем —

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді…

Я крутивсь, дідусь спитав:

— Ти прийшов ловити ґав?

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Грались ми з Рябком кудлатим —

Посварилися із братом.

Брат мовчав і я мовчав,

А дідусь обох повчав:

— Так до бійки недалеко!

Що це ви розбили глека?

Братик, плачучи, сказав:

— Глека я не розбивав!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Ми були біля криниці.

З неї я хотів напиться.

Нахиляюсь, гнуся, гнусь —

До води ж не дотягнусь…

А дідусь мій:

— Що? Попив?

Шилом патоки вхопив?

Знов мені не зрозуміло:

Тут — ні патоки, ні шила.

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Братик спать ніяк не хоче:

Хоч і сонні в нього очі,

Вередує: — Я не ляжу!

А дідусь ласкаво каже:

— От якби ти зараз ліг,

Ти б заснув без задніх ніг!

Братик ліг, питає в нього:

— Де ж у мене задні ноги?

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Я, сестричка й менший брат

Втрьох збирали виноград,

Сперечалися ми все:

Хто з нас кошик понесе?

Дідуся ми розгнівили:

— Що ви кашу заварили?

— Де ж та каша? — мовив брат. —

Ми ж збирали виноград!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Грицько Бойко

2) А що каже бабуся Маруся?

– Сашко, не грюкай: уже пізно, сусіди сплять, – сказала мама.

А Сашко грюкає.

– Припини стукіт! – гукнув батько.

А Сашко стукає.

– Як об стіну горохом, – говорить бабуся Маруся. – Йому хоч кілок на голові теши, а він все своє робить. Відберу молоток!..

Стукає…

Сказано – зроблено! Бабуся забрала у внука молоток і заховала.

– Віддай, бабусю!

– Завтра. А зараз молотка тобі не бачити, як своїх вух!

Сашко похнюпив носа.

– Я машину ремонтую…

А бабуся Маруся:

– Ти що, з неба впав? Пізно вже, всі сплять.

– Не всі. Ми не спимо.

– Досить воду у ступі товкли. Мерщій у ліжко!

Батько сказав:

– Яка у нашої бабусі багата мова! Що не речення – крилатий вислів або приказка.

А бабуся відповідає:

– Кашу маслом не зіпсуєш!

5) Який? Яка? Яке? Які?

Дайте відповіді на подані питання так, щоб утворилися фразеологізми.

Язики… Вовк…

Красуня… Доля…

Душа… Очима…

Послуга… Лоб…

Риба… Сирота…

Птах… Півень…

Ріки… Пам’ять…

Голова… Вода…

Руками… Кістка…

Стіна… Спокій…

Горобець… Річ…

Апетит… Руки…

Вулиця… Голова…

Кров…

“Бити байдики”

$C:\Users\User\Desktop\picture_25_18_02_01_17.png$

Значення:

Бити байдики – нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати.

Походження:

Фразеологізм «бити байдики» виник в ту пору, коли на Русі їли кашу дерев’яними ложками. Для виготовлення дерев’яних ложок потрібні були осикові чурочки, які називали байдиками. Для цієї роботи годилися зазвичай підмайстри, так як робота – колоти осикові цурки – вважалася дріб’язковою. Ось і виник вислів «бити байдики», як зразок неробства.

Приклад:

- Глянеш, скільки тих старшокласників – парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байдики б’ють. (Гончар)

- Та коли воно таке було, щоб ото прості люди, та своїх дітей байдики бити привчали. (Збанацький, «Морська чайка»)

Із народної скарбнички:

Робити нічого Іллюші –

Цілий день він б’є … . (байдики).

“Ведмежа послуга”

$C:\Users\User\Desktop\picture_45_19_04_01_17.png$

Значення:

«Ведмежа послуга» - безглузда послуга, яка незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності.

Походження:

Своїм поширенням цей фразеологізм завдячує російському байкареві Івану Крилову. У творі «Пустельник і Ведмідь» він розповів про самітника і його косолапого друга – нерозлийводу. Якось пустельник приліг відпочити і заснув, а ведмідь старанно відганяв мух, щоб не заважали спати. Він зігнав набридливу муху з його щоки, потім із носа, але вона сіла на лоб. Це розлютило ведмедя і він, схопивши важкий камінь, щосили вбив муху. Однак і друг його, Пустельник, «недовго там лежать лишився».

Приклад:

(Думка Сокола). А правда – річ відносна. Правда – це хвилевий настрій, що на кожнім кроці робить нам ведмежі послуги. (Качура, Вибрані твори, т. II, 1958, стор.20).

- Сусід зробив мені ведмежу послугу, відпустивши цуценя.

Із народної скарбнички:

«Ведмежа послуга»

(Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини))

В одному лісі жили їжачок і білочка. Вони були великими друзями. Разом проводили багато часу. Їжачок пригощав білочку різними ласощами.

Та одного разу трапилося так, що вони посварилися. На одинокій дикій груші, яка росла на узліссі, достигла велика груша. Друзі помітили і вирішили поласувати нею. Як же її дістати? Білочка швиденько стрибнула на гілочку, але груша не втрималася своїм хвостиком і зірвалася з гілочки. Тож руда ласунка не встигла підхопити її. Їжачок знизу помітив, куди падала грушка, і тому швиденько клубочком покотився в те місце, де вона впала.

Груша була така соковита і ароматна, що друзі не втрималися і посварилися через неї. Кожному хотілося її з’їсти, не поділившись із другом.

Довго вони сварилися, і ось їжачок говорить:

— Ходімо до ведмедя, він нас розсудить.

Білочка погодилася. Довго вони розшукували його, та нарешті знайшли у малиннику. Колишні друзі, перебиваючи один одного, розповіли про свою пригоду. Ведмідь їх уважно вислухав, і сказав:

— Грушу я забираю собі.

Білочка із їжачком здивовано вигукнули:

— Чому?!

— Тому, що я найбільший лісовий мешканець, тож усе, що знаходиться в цьому лісі, моє.

Так і ні з чим повернулися білочка з їжачком після сварки.

Отже, ніколи не сваріться, а добре подумайте і правильно розсудіть, щоб із вами не трапилося такого, як із білочкою та їжачком.

“Води в рот набрати”

$C:\Users\User\Desktop\picture_36_23_09_01_17.png$

Значення:

«Води в рот набрати» - уперто мовчати; нічого не говорити.

Походження:

У одній сім’ї жив дідусь, який дуже любив лаятися. Та ось одного разу мама сказала своєму сину: «Набери, де води, коли дід ляятися почне, і тримай у роті, поки він припинить». І так щоразу. У підсумку дідові лаятися стало нецікаво, сварки припинилися. І тому такий вислів, як води в рот набрати.

Приклад:

- Вже я й мовчу, вже я й набираю води в рот – все одно ..він виведе тебе з останнього терпіння (Ю.Збанацький)

- І твій тато злякався, заховав листа в шухляду, набрав води в рот (О. Мінковський).

Із народної скарбнички:

***

Сталося таке у школі,

Правил зовсім я незнав,

І коли мене спитали –

Мов води у рот набрав.

“Водити за ніс”

$C:\Users\User\Desktop\picture_16_18_02_01_17.png$

Значення:

«Водити за ніс» - обманювати , вводити в оману, обіцяти і не виконувати обіцяного.

Походження:

Вираз було пов’язано з ярмарковою розвагою. Цигани водили ведмедів на показ за допомогою цільця, протягнутого через ніздрі. Примушували їх, бідолах, робити різні фокуси, обманюючи обіцянкою подачки.

Приклад:

... Отакої! – здивувався тепер уже Кулик. На мить він розгублено замовк, а потім посміхнувся : розумію, мовляв, це так годиться. Жінка мусить спочатку відмовити, трохи поводити за ніс.

(С. Журакевич)

Із народної скарбнички:

Дуже швидко він підріс,

Бо його … ( водять за ніс).

“Волосся дибки”

$C:\Users\User\Desktop\picture_35_19_09_01_17.png$

Значення:

«Волосся дибки» - так кажуть, коли людина дуже злякалася.

Походження:

«Стояти дибки» - це стояти струнко, на кінчиках пальців. Тобто, коли людина лякається, у нього волосся ніби навшпиньки на голові стоять.

Приклад:

- Коли я його побачила, холод пробігав по моєму тілу і волосся ставало дибки.

Із народної скарбнички:

(із медичної скарбнички):

При страху, волосся дійсно стає дибки, цю ж техніку використовують кішки для викликання страху у ворога

“Гави ловити” $C:\Users\User\Desktop\picture_03_09_10_01_17.png$

Значення:

«Ловити гав» - марно витрачати час, нічим не займатися; байдикувати; виявляти неуважність, бути неуважним; не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду.

Походження:

Вислів «Ловити гав» походить із дитячої, шкільної буденності, оскільки дітлахи дуже часто неуважні, байдужі, тобто люблять ловити гав.

Приклад:

- У мене голова болить, - одказує Настя понуро. (Пані) - …А гав ловити, то в тебе й не болить тоді голова?.. (Марко Вовчок, Твори, т. І,1955, стор.264);

- Цілу чверть ловив наш Петя в класі гав (Д.Білоус);

Із народної скарбнички:

***

В цирку був я з дідусем –

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді.

Я крутивсь, дідусь спитав:

«Ти прийшов ловити гав?»

Аж піднявся я із лави:

«Та які ж у цирку гави?».

“Заварити кашу”

$C:\Users\User\Desktop\picture_09_13_02_01_17.png$

Значення:

Заварити кашу – затіяти якусь неприємну, клопітку справу.

Походження:

За старих часів, коли на Русі ще не знали картоплі, каша була основною стравою у селян. Зрозуміло тому, чому саме з кашею було пов’язано багато фразеологічних зворотів: «з ним каші не звариш» - говорили про людину з якою не можна було робити спільну справу, «мало каші з’їв» - молодий і недосвідчений. Каша готувалася швидко, на це не було потрібно великого вміння. Якщо каша виходила несмачною, її всеодно доводилося їсти (розсьорбувати). «Заварив кашу» - говорили про людину, яка, не обдумавши і не розрахувавши наслідки, створили складну ситуацію для себе і оточуючих. Для того, щоб розплутати цю ситуацію, доводилося «розсьорбувати кашу» - тобто прикладати великих зусиль для виправлення створеної ситуації.

Приклад:

Прокіп заварив таку кашу, з якої, мабуть, не вийти цілим ні йому, ні, доведи господи, й дочці його.

( Дмитренко, «Наречена», 1959, стор.68)

Із народної скарбнички:

Її заварюють, затіваючи яке – не будь неприємну, клопітку справу, а потім розсьорбують, розплутують цю ситуацію.

(Кашу)

“Зарубати на носі”

$C:\Users\User\Desktop\picture_04_20_09_01_17.png$

Значення:

«Зарубати на носі» - запам’ятати, добре засвоїти раз і назавжди.

Походження:

У давнину письменні люди носили із собою дощечки, на яких зарубками робили різні позначки, тобто примічали, що потрібно запам’ятати: вели облік боргів, роботи, різного товару, тощо. Ці дощечки називали носами, бо їх носили.

Приклад:

- Дивіться всі на їхні муки – ї зарубайте на носі: така смерть жде кожного (В. Малик)

Із народної скарбнички:

Гриць катався на льоду,

не спитавшись мами,

та й потрапив у біду:

шурхнув з ковзанами.

Мамин гнів хлоп'я мале

пам'ятає й досі:

«Бить не битиму, але

зарубай на носі»

Дивно це було сприймать

хлопцеві малому:

«Як? На носі зарубать?

Ще й собі самому?»

Може, нині смішно вам

в теплім дружнім колі.

Гриць тепер сміється й сам,—

Гриць давно вже в школі.

В літгурток він став ходить

і знайшов розгадку:

ніс походить від носить

в даному випадку!

(Д.Білоус)

“Надути губи”

$C:\Users\User\Desktop\picture_27_23_09_01_17.png$

Значення:

«Губи надути» - ображатися, гніватися, вередувати, хизуватися.

Походження:

Надути губи – це спосіб показати іншій людині своє розчарування. Хоча це виглядає по-дитячому, кожен може навчитися дутися тонко і переконливо, щоб домогтися бажаного результату.

Приклад:

- Вийшов судящий, на всіх позирнув, Ретязь начеплює, губи надув (Щоголів, Поезії, 1958, стор.477).

Із народної скарбнички:

(із оповідання)

***

… Маринка надула губи на маму через те, що змушена сидіти вдома, коли діти ліплять снігову бабу на вулиці…

“Пекти раків”

$C:\Users\User\Desktop\picture_19_23_09_01_17.png$

Значення:

«Пекти раків» - червоніти від чого-небудь (сорому, перегрівання тощо)

Походження:

Вислів «пекти раків» походить від почуттів людині, оскільки, коли вона потрапляє у неприємну ситуацію, їй стає соромно перед іншими, і тоді вона червоніє, - «пече раків».

Приклад:

- Коли так, то за це я тебе, Тарасе… Не доказала (Оксана). Обоє здригнулись і розсунулись. Обом стало жарко. Обоє пекли раків. (Васильченко, Твори, т. II, 1959, стор.379);

- І директор, і вчителі пильно дивилися на Курила. А він пік раків посеред кімнати (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 174);

Із народної скарбнички:

« Не вмієш пекти хліба - будеш пекти раків…»

(народна мудрість).

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Семенюк Антоніна Олексіївна

Пов’язані теми

Українська мова, 3 клас, Матеріали для друку

Додано

19 січня

Переглядів

5125

Оцінка розробки

Відгуки відсутні