для учнів 1-4 класів
Фразеологізми, крилаті слова і вираження – це образні, влучні, стійкі вирази, вислови, звороти мови, що увійшли в загальне вживання. Їх називають крилатими, тому що вони швидко прилітають з уст в уста. Зміст таких виразів часом буває непросто розгадати, адже він не складається з значень вхідних в них слів.
Фразеологічні обороти дуже прикрашають нашу мову, роблять її виразною, образною. Чим багатше словниковий запас, тим цікавіше, яскравіше людина висловлює свої думки. Вивчення фразеологізмів допомагає прищепити дитині інтерес до слова, до історії рідної мови.
Розуміння фразеологізмів під час читання художньої літератури, газет і журналів, при перегляді фільмів, вживання їх в усній і письмовій мові, є показником рівня володіння рідної мови.
Фразеологізм - це стійке сполучення слів, яке, позначають поняття, відтворюється в мові за традицією, автоматично.
Фразеологізми можуть формуватися у синонімічні ряди та антонімічні пари.
A
Фразеологізми-антоніми
Б
В
Д
З
Л
М
Н
Фразеологізми-антоніми
О
П
Фразеологізми – антоніми
C
Фразеологізми-антоніми
Х
Ц
Щ
Я
як стій – негайно.
як макогін на ночви – зовсім не схожий.
як виросте трава на помості – категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи.
як за гріш ма́ку – дуже багато.
як мак начетверо – вживається для підсилення зазначеного слова.
як мак процвітає – гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей).
як ма́ку – дуже багато.
як після маку – міцно, непробудно, дуже добре.
як медом мастити – говорити з кимось улесливо, нещиро і т. ін.
яблуку ніде впасти – людно.
як по писаному – не збиваючись.
Фразеологізми-антоніми
Ясна голова — з метеликами в голові
Лексичні завдання
1. З якої професії
Назвіть, з якої професії прийшов у мову поданий фразеологічний зворот.
2. Фразеологізми на уроці математики
Допишіть замість крапок число, яке загубилося.
3. Фразеологізми в зоопарку
1) Замість крапок вставте назви тварин.
Злий як …
Упертий як …
Покірливий як …
Здоровий як …
Хитрий як …
Полохливий як …
Колючий як …
Надутий як …
Шкідливий як …
Німий як …
Брудний як …
Балакучий як …
Голодний як …
Глухий як …
( Відповідь: тхір, осел, ягня, ведмідь, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря).
2) Пригадайте ще тварин або птахів, які є у фразеологізмах.
( відповідь: працює як віл, ведмежа послуга, крутитися як білка, надувся як сич, крокодилячі сльози, курей восени рахують, курці ніде сісти, як кіт наплакав, живуть як кіт із собакою, треті півні, ходити півнем, ось де собака заритий, лебедина пісня, гидке каченя, вовк в овечій шкурі, нагадати козі смерть, як корова язиком злизала, підколодна змія, мокра курка, козел відпущення, гора народила мишу, робити з мухи слона, де раки зиму, плюватися як верблюд, повертатися як слон, злий мов собака, далеко куцому до зайця).
3) Фразеологізми-синоніми
Доберіть до кожного слова схожий за значенням фразеологізм з правої колонки.
Стомитися – очі колоти
Втекти – не чути ні рук, ні ніг.
Дорікати – надути губи.
Червоніти – робити з мухи слона.
Ледарювати – тримати язик за зубами.
Викривати – дрижаки ловити.
Тремтіти – виводити на чисту воду.
Мовчати – пекти раків.
Перебільшувати – накивати пятами.
Розсердитися - байдики бити.
4) Зрозумій
Знайдіть улюблені вирази дідуся й бабусі. Поясніть, чому вони викликали непорозуміння у дітей.
1) Що каже дідусь Веремій?
Це дідусь хороший мій,
Звуть його так — Веремій.
Так він дивно розмовляє,
Що попробуй зрозумій!
В цирку був я з дідусем —
Ми там бачили усе:
І жонглера, і ведмедя
На швидкім велосипеді…
Я крутивсь, дідусь спитав:
— Ти прийшов ловити ґав?
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
Грались ми з Рябком кудлатим —
Посварилися із братом.
Брат мовчав і я мовчав,
А дідусь обох повчав:
— Так до бійки недалеко!
Що це ви розбили глека?
Братик, плачучи, сказав:
— Глека я не розбивав!
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
Ми були біля криниці.
З неї я хотів напиться.
Нахиляюсь, гнуся, гнусь —
До води ж не дотягнусь…
А дідусь мій:
— Що? Попив?
Шилом патоки вхопив?
Знов мені не зрозуміло:
Тут — ні патоки, ні шила.
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
Братик спать ніяк не хоче:
Хоч і сонні в нього очі,
Вередує: — Я не ляжу!
А дідусь ласкаво каже:
— От якби ти зараз ліг,
Ти б заснув без задніх ніг!
Братик ліг, питає в нього:
— Де ж у мене задні ноги?
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
Я, сестричка й менший брат
Втрьох збирали виноград,
Сперечалися ми все:
Хто з нас кошик понесе?
Дідуся ми розгнівили:
— Що ви кашу заварили?
— Де ж та каша? — мовив брат. —
Ми ж збирали виноград!
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
Грицько Бойко
2) А що каже бабуся Маруся?
– Сашко, не грюкай: уже пізно, сусіди сплять, – сказала мама.
А Сашко грюкає.
– Припини стукіт! – гукнув батько.
А Сашко стукає.
– Як об стіну горохом, – говорить бабуся Маруся. – Йому хоч кілок на голові теши, а він все своє робить. Відберу молоток!..
Стукає…
Сказано – зроблено! Бабуся забрала у внука молоток і заховала.
– Віддай, бабусю!
– Завтра. А зараз молотка тобі не бачити, як своїх вух!
Сашко похнюпив носа.
– Я машину ремонтую…
А бабуся Маруся:
– Ти що, з неба впав? Пізно вже, всі сплять.
– Не всі. Ми не спимо.
– Досить воду у ступі товкли. Мерщій у ліжко!
Батько сказав:
– Яка у нашої бабусі багата мова! Що не речення – крилатий вислів або приказка.
А бабуся відповідає:
– Кашу маслом не зіпсуєш!
5) Який? Яка? Яке? Які?
Дайте відповіді на подані питання так, щоб утворилися фразеологізми.
Язики… Вовк…
Красуня… Доля…
Душа… Очима…
Послуга… Лоб…
Риба… Сирота…
Птах… Півень…
Ріки… Пам’ять…
Голова… Вода…
Руками… Кістка…
Стіна… Спокій…
Горобець… Річ…
Апетит… Руки…
Вулиця… Голова…
Кров…
“Бити байдики”
Значення:
Бити байдики – нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати.
Походження:
Фразеологізм «бити байдики» виник в ту пору, коли на Русі їли кашу дерев’яними ложками. Для виготовлення дерев’яних ложок потрібні були осикові чурочки, які називали байдиками. Для цієї роботи годилися зазвичай підмайстри, так як робота – колоти осикові цурки – вважалася дріб’язковою. Ось і виник вислів «бити байдики», як зразок неробства.
Приклад:
- Глянеш, скільки тих старшокласників – парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байдики б’ють. (Гончар)
- Та коли воно таке було, щоб ото прості люди, та своїх дітей байдики бити привчали. (Збанацький, «Морська чайка»)
Із народної скарбнички:
Робити нічого Іллюші –
Цілий день він б’є … . (байдики).
“Ведмежа послуга”
Значення:
«Ведмежа послуга» - безглузда послуга, яка незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності.
Походження:
Своїм поширенням цей фразеологізм завдячує російському байкареві Івану Крилову. У творі «Пустельник і Ведмідь» він розповів про самітника і його косолапого друга – нерозлийводу. Якось пустельник приліг відпочити і заснув, а ведмідь старанно відганяв мух, щоб не заважали спати. Він зігнав набридливу муху з його щоки, потім із носа, але вона сіла на лоб. Це розлютило ведмедя і він, схопивши важкий камінь, щосили вбив муху. Однак і друг його, Пустельник, «недовго там лежать лишився».
Приклад:
(Думка Сокола). А правда – річ відносна. Правда – це хвилевий настрій, що на кожнім кроці робить нам ведмежі послуги. (Качура, Вибрані твори, т. II, 1958, стор.20).
- Сусід зробив мені ведмежу послугу, відпустивши цуценя.
Із народної скарбнички:
«Ведмежа послуга»
(Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини))
В одному лісі жили їжачок і білочка. Вони були великими друзями. Разом проводили багато часу. Їжачок пригощав білочку різними ласощами.
Та одного разу трапилося так, що вони посварилися. На одинокій дикій груші, яка росла на узліссі, достигла велика груша. Друзі помітили і вирішили поласувати нею. Як же її дістати? Білочка швиденько стрибнула на гілочку, але груша не втрималася своїм хвостиком і зірвалася з гілочки. Тож руда ласунка не встигла підхопити її. Їжачок знизу помітив, куди падала грушка, і тому швиденько клубочком покотився в те місце, де вона впала.
Груша була така соковита і ароматна, що друзі не втрималися і посварилися через неї. Кожному хотілося її з’їсти, не поділившись із другом.
Довго вони сварилися, і ось їжачок говорить:
— Ходімо до ведмедя, він нас розсудить.
Білочка погодилася. Довго вони розшукували його, та нарешті знайшли у малиннику. Колишні друзі, перебиваючи один одного, розповіли про свою пригоду. Ведмідь їх уважно вислухав, і сказав:
— Грушу я забираю собі.
Білочка із їжачком здивовано вигукнули:
— Чому?!
— Тому, що я найбільший лісовий мешканець, тож усе, що знаходиться в цьому лісі, моє.
Так і ні з чим повернулися білочка з їжачком після сварки.
Отже, ніколи не сваріться, а добре подумайте і правильно розсудіть, щоб із вами не трапилося такого, як із білочкою та їжачком.
“Води в рот набрати”
Значення:
«Води в рот набрати» - уперто мовчати; нічого не говорити.
Походження:
У одній сім’ї жив дідусь, який дуже любив лаятися. Та ось одного разу мама сказала своєму сину: «Набери, де води, коли дід ляятися почне, і тримай у роті, поки він припинить». І так щоразу. У підсумку дідові лаятися стало нецікаво, сварки припинилися. І тому такий вислів, як води в рот набрати.
Приклад:
- Вже я й мовчу, вже я й набираю води в рот – все одно ..він виведе тебе з останнього терпіння (Ю.Збанацький)
- І твій тато злякався, заховав листа в шухляду, набрав води в рот (О. Мінковський).
Із народної скарбнички:
***
Сталося таке у школі,
Правил зовсім я незнав,
І коли мене спитали –
Мов води у рот набрав.
“Водити за ніс”
Значення:
«Водити за ніс» - обманювати , вводити в оману, обіцяти і не виконувати обіцяного.
Походження:
Вираз було пов’язано з ярмарковою розвагою. Цигани водили ведмедів на показ за допомогою цільця, протягнутого через ніздрі. Примушували їх, бідолах, робити різні фокуси, обманюючи обіцянкою подачки.
Приклад:
... Отакої! – здивувався тепер уже Кулик. На мить він розгублено замовк, а потім посміхнувся : розумію, мовляв, це так годиться. Жінка мусить спочатку відмовити, трохи поводити за ніс.
(С. Журакевич)
Із народної скарбнички:
Дуже швидко він підріс,
Бо його … ( водять за ніс).
“Волосся дибки”
Значення:
«Волосся дибки» - так кажуть, коли людина дуже злякалася.
Походження:
«Стояти дибки» - це стояти струнко, на кінчиках пальців. Тобто, коли людина лякається, у нього волосся ніби навшпиньки на голові стоять.
Приклад:
- Коли я його побачила, холод пробігав по моєму тілу і волосся ставало дибки.
Із народної скарбнички:
(із медичної скарбнички):
При страху, волосся дійсно стає дибки, цю ж техніку використовують кішки для викликання страху у ворога
“Гави ловити”
Значення:
«Ловити гав» - марно витрачати час, нічим не займатися; байдикувати; виявляти неуважність, бути неуважним; не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду.
Походження:
Вислів «Ловити гав» походить із дитячої, шкільної буденності, оскільки дітлахи дуже часто неуважні, байдужі, тобто люблять ловити гав.
Приклад:
- У мене голова болить, - одказує Настя понуро. (Пані) - …А гав ловити, то в тебе й не болить тоді голова?.. (Марко Вовчок, Твори, т. І,1955, стор.264);
- Цілу чверть ловив наш Петя в класі гав (Д.Білоус);
Із народної скарбнички:
***
В цирку був я з дідусем –
Ми там бачили усе:
І жонглера, і ведмедя
На швидкім велосипеді.
Я крутивсь, дідусь спитав:
«Ти прийшов ловити гав?»
Аж піднявся я із лави:
«Та які ж у цирку гави?».
“Заварити кашу”
Значення:
Заварити кашу – затіяти якусь неприємну, клопітку справу.
Походження:
За старих часів, коли на Русі ще не знали картоплі, каша була основною стравою у селян. Зрозуміло тому, чому саме з кашею було пов’язано багато фразеологічних зворотів: «з ним каші не звариш» - говорили про людину з якою не можна було робити спільну справу, «мало каші з’їв» - молодий і недосвідчений. Каша готувалася швидко, на це не було потрібно великого вміння. Якщо каша виходила несмачною, її всеодно доводилося їсти (розсьорбувати). «Заварив кашу» - говорили про людину, яка, не обдумавши і не розрахувавши наслідки, створили складну ситуацію для себе і оточуючих. Для того, щоб розплутати цю ситуацію, доводилося «розсьорбувати кашу» - тобто прикладати великих зусиль для виправлення створеної ситуації.
Приклад:
Прокіп заварив таку кашу, з якої, мабуть, не вийти цілим ні йому, ні, доведи господи, й дочці його.
( Дмитренко, «Наречена», 1959, стор.68)
Із народної скарбнички:
Її заварюють, затіваючи яке – не будь неприємну, клопітку справу, а потім розсьорбують, розплутують цю ситуацію.
(Кашу)
“Зарубати на носі”
Значення:
«Зарубати на носі» - запам’ятати, добре засвоїти раз і назавжди.
Походження:
У давнину письменні люди носили із собою дощечки, на яких зарубками робили різні позначки, тобто примічали, що потрібно запам’ятати: вели облік боргів, роботи, різного товару, тощо. Ці дощечки називали носами, бо їх носили.
Приклад:
- Дивіться всі на їхні муки – ї зарубайте на носі: така смерть жде кожного (В. Малик)
Із народної скарбнички:
Гриць катався на льоду,
не спитавшись мами,
та й потрапив у біду:
шурхнув з ковзанами.
Мамин гнів хлоп'я мале
пам'ятає й досі:
«Бить не битиму, але
зарубай на носі»
Дивно це було сприймать
хлопцеві малому:
«Як? На носі зарубать?
Ще й собі самому?»
Може, нині смішно вам
в теплім дружнім колі.
Гриць тепер сміється й сам,—
Гриць давно вже в школі.
В літгурток він став ходить
і знайшов розгадку:
ніс походить від носить
в даному випадку!
(Д.Білоус)
“Надути губи”
Значення:
«Губи надути» - ображатися, гніватися, вередувати, хизуватися.
Походження:
Надути губи – це спосіб показати іншій людині своє розчарування. Хоча це виглядає по-дитячому, кожен може навчитися дутися тонко і переконливо, щоб домогтися бажаного результату.
Приклад:
- Вийшов судящий, на всіх позирнув, Ретязь начеплює, губи надув (Щоголів, Поезії, 1958, стор.477).
Із народної скарбнички:
(із оповідання)
***
… Маринка надула губи на маму через те, що змушена сидіти вдома, коли діти ліплять снігову бабу на вулиці…
“Пекти раків”
Значення:
«Пекти раків» - червоніти від чого-небудь (сорому, перегрівання тощо)
Походження:
Вислів «пекти раків» походить від почуттів людині, оскільки, коли вона потрапляє у неприємну ситуацію, їй стає соромно перед іншими, і тоді вона червоніє, - «пече раків».
Приклад:
- Коли так, то за це я тебе, Тарасе… Не доказала (Оксана). Обоє здригнулись і розсунулись. Обом стало жарко. Обоє пекли раків. (Васильченко, Твори, т. II, 1959, стор.379);
- І директор, і вчителі пильно дивилися на Курила. А він пік раків посеред кімнати (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 174);
Із народної скарбнички:
« Не вмієш пекти хліба - будеш пекти раків…»
(народна мудрість).