Газети до свят, пов'язаних з мовами

Харківська загальноосвітня школи І – ІІІ ступенів № 22 Харківської міської ради Харківської області Творчий проект Тимченко. В.І., вчитель української мови та літератри. Газети до свят

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що прохо-дила 26 жовтня -17 лис-топада 1999 року в Парижі. Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, котрі активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менше 100 осіб, не задокументовані. Мова наша – серце наше21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Мова наша – серце наше. НАЙДЗВІНКІШЕ СЛОВО Наче з поля чи з лугівки, У розповні літа Чую голос перепілки З чебреців чи жита. То говорить поле хлібне,Луг, трава щовкова…Найдзвінкіше слово рідне,Найрідніша мова. М. Сингаївський. РІДНА МОВА Разом із щастям і журбою Зеленим листом шелестить,У небі яснім над водою Нам рідна мова мерехтить. Це символ мудрості твоєї,Моя Вкраїно. Він горить!Тож мови рідної своєї Не відцураймось ні на мить!К. Коврик. СЛОВО А Вкраїни мова — Мов те сонце дзвінкотюче, Мов те золото блискуче, Вся і давність, і обнова — Українська мова. Розцвітай же, слово,І в родині, і у школі,Й на заводі, і у полі Пречудесно, пречудово Розцвітай же, слово!Хай ізнов калина Червоніє, достигає, Всьому світу заявляє: Я — країна Україна — На горі калина!П. Тичина. ЛИШ ПО-УКРАЇНСЬКИ Українські діти Всім говорять сміло: Свій народ любити — То велике діло. Лиш по-українськи Любо говорити, І по-українськи Господа молити. Треба й чужі мови Старанно вивчати, Та з усіх найбільше Рідну шанувати. А. Незнаний. Ой, яка чудова – українська мова!Не загинула вона у течії віків. Мова солов’їна, мова колискова Рідного народу і моїх батьків. РІДНА МОВА Спитай себе, дитино, хто ти є,І в серці обізветься рідна мова;І в голосі яснім ім’я твоє Просяє, наче зірка світанкова. З родинного гнізда, немов пташа,Ти полетиш, де світу далечизна,Та в рідній мові буде вся душа І вся твоя дорога, вся Вітчизна. У просторах, яким немає меж,Не згубишся, як на вітрах полова. Моря перелетиш і не впадеш,Допоки буде в серці рідна мова. Д. Павличко9 листопада – День української писемності і мови

День украї́нської писе́мності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ «Про День української писемності та мови», в якому зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця». День української писемності і мови. Кирило і Мефодій — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати. Не́стор Літопи́сець (1056, Київ - 1114, Київ) — преподобний, київський літописець та письменник-агіограф. З 1073 чернець Києво-Печерського монастиря. Вважається упорядником «Повісті врем'яних літ». Помер і похований у Києво-Печерському монастирі.

Свято встановлено 6 грудня 2001 р. наприкінці Європейського року мов Радою Європи за підтримки Європейського Союзу з метою надихнути жителів Європи на вивчення мов, бо збереження та розвиток мов, включаючи малі, декларується в якості офіційної мовної політики Євросоюзу. Єврокомісія зазначає, що Європейський день мов ставить за мету прийти від популяризації мультилінгвізму до вивчення громадянами ЄС іноземних мов упродовж життя та неурядового співробітництва. Офіційний логотип Європейського дня мовЄвропейський день мовЄвропейський день мов — свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу щорічно 26 вересня. Не випадково саме зараз приділяється велика увага мовній різноманітності. Європейський союз об'єднує 27 держав. Але мов, на яких спілкуються європейці, значно більше. Так, в європейських інститутах рівноправно використовуються наступні мови: естонська, англійська, шведська, чеська, болгарська, французька, угорська, фінська, грецька, словенська, датська, словацька, ірландський, румунська, іспанська, португальська, італійська, польська, латиська, нідерландський, литовська, мальтійська, німецька. Тобто всього 23 офіційно визнаних мови. Але крім них існує ще близько 60 регіональних мов і мов національних меншин.

День слов'янської писемності і культури встановлений в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. Відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. День слов'янської писемності і культури Крім України, День слов'янської писемності і культури святкують також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Придністров'ї, Чорногорії та у ряді інших країн.

9 листопада – День української писемності і мови. Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця. Преподобний Нестор-літописець — киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя. Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського: Як парость виноградної лози,Плекайте мову…

Тарас Григорович Шевченко (відомий також як Кобзар; 25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, (нині Черкаська область) — 26 лютого (10 березня) 1861, м. Санкт-Петербург) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч. Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).9 березня - день народження Тараса Григоровича Шевченка