Геоекологічна ситуація в Україні.

Геоекологічна ситуація в Україні Макарчук В. Р.

Геоекологічна ситуація в Україні

Геоеколо́гія. Геоекологія - комплексна наука на стику екології, геології, геохімії, біології та географії. Зародження геоекології пов'язують з ім'ям німецького географа Карла. Троля, який ще в 30-х роках минулого століття розумів під нею одну з гілок природознавства, об'єднуючу екологічні та географічні дослідження у вивченні екосистем. На його думку, терміни «геоекологія» і «ландшафтна екологія» є синонімами. Карл Троль

Екологічне становище України. Екологічне становище в Україні оцінюється як кризове й продовжує погіршуватися внаслідок техногенного впливу на довкілля. Це є наслідком тривалої господарської діяльності, яка здійснювалася без урахування екологічних вимог. В Україні розвивалися переважно галузі важкої промисловості(хімічна будівельна,машинобудування,паливно-енергетична,металургійна,лісова) які є екологічно не­безпечними. Територіальна організація промислового виробництва, його технологія залишилися недосконалими.

Геоекологічні ситуації Німеччини і України. Головні проблеми Німеччини. Населення ФРН відноситься до "золотого мільярду" високорозвинених країн, і середній німець споживає незрівнянно більше, ніж житель країн, що розвиваються: енергії - в 20 разів більше за індуса, сталі - в 100 разів більше за філіппінця, алюмінію - в 15 разів більше за аргентинця. І все це на дуже обмеженій території - якщо порівняти з нашими масштабами, то вся ФРН дорівнює половині України. На цій порівняно невеликій площі зосереджений винятково потужний потенціал найбільш "брудних" галузей: вуглевидобутку, чорної металургії, великої хімії. На території ФРН знаходяться 19 діючих АЕС, її пронизує найгустіша мережа автострад. У містах вихлопні гази автотранспорту дають більше ½ всього забруднення.

Увага уряду. Зниження забруднення навколишнього середовища;Раціональне використання питної води;Переробка промислових відходів;Утилізація побутових відходів;Безпека біотехнологій транс генних продуктів харчування;Використання альтернативних джерел енергії;Розробка ресурсозберігаючих технологій і т.д.

Головні проблеми України• наслідки аварії на ЧАЕС;• деградація чорноземів України;• забруднення повітря у промислових районах, поверхневих вод та акваторії Чорного та Азовського морів;• зникнення окремих видів рослин і тварин унаслідок їх винищування або погіршення умов існування;• підйом рівня ґрунтових вод у містах і на зрошуваних землях.

Дуже забрудненими є річки, озера, водосховища, моря, підземні води, атмосферне повітря та ґрунти; збіднюються рослинний покрив і тваринний світ, ландшафти.

Законодавчі акти. В Україні прийняті законодавчі акти з охорони навколишнього середо­вища. Його збереження, раціональне використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки життє­діяль­ності людини є невід’ємною умо­вою сталого економічного і соціального розвитку України як незалежної держави. Кожний громадянин України має право на безпечне для його життя навколишнє сере­довище. У зв’язку з цим на території України підлягають регулюванню й державній охороні природні ресурси (земля, вода, багатства недр, атмосфера, ґрунти і т.д.). Охорона навколишнього середови­ща має здійснюватись на основі наукових досліджень природних умов і ресурсів, з урахуванням глобальних і регіональних прогнозів їх змін, природних та під впливом господарської ­діяльності.

Аварія на ЧАЕСЧорно́бильська АЕС (ЧАЕС) - будівництво якої почалось 1972. Розташована у східній частині білорусько-українського Полісся на півночі України за 11 кілометрів від кордону з Білоруссю, на березі річки Прип'ять, що впадає у Дніпро.

Аварія 26 квітня 1986, ліквідація наслідків. Основна частина робіт була виконана у 1986–1987, брали участь приблизно 240 000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів (включаючи подальші роки) становить близько 600 000. У перші дні основні зусилля були спрямовані на зниження радіоактивних викидів зі зруйнованого реактора і запобігання набагато серйозніших наслідків. Саркофаг над четвертим блоком. Потім почалися роботи по очищенню території і похованню зруйнованого реактора. Уламки, розкидані по території АЕС і на даху машинного залу були прибрані всередину саркофага або забетоновані. Довкола 4-го блоку почалось спорудження бетонного «саркофага» (так званий об'єкт «Укриття»). У процесі будівництва «саркофагу» було укладено понад 400 тисяч м³ бетону та змонтовано 7 000 тонн металоконструкцій. 30 листопада 1986 по завершенню його спорудження Актом Державної приймальної комісії законсервований 4 енергоблок був прийнятий на технічне обслуговування.