Презентація."Екологічні проблеми сучаcності".

Макарчук В.Р.

Зміни в атмосфері

явище в атмосфері Землі, при якому енергія сонячних променів , відбиваючись від поверхні землі, не може повернутись в космос , оскільки затримується молекулами різних газів.

Антропогенні викиди СО2, СН4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект.

Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом наступного сторіччя на 2-5*С, що призведе до зміни циркуляції вітрів і перерозподілу опадів.

процес поступового охолодження Землі. Гіпотеза не мала суттєвої наукової підтримки, проте на її користь говорять деякі публікації в науковій і науково-популярній пресі про циклічність льодовикових періодів і тренд зниження середньорічної температури. Зараз більше поширена в наукових колах гіпотеза глобального потепління, що пов`язане з техногенною діяльністю людини.

Потепління Похолодання

значне збільшення посушливості в основних зернових районах

підйом рівня Світового океану на 2-3 метри за рахунок танення полярних льодових шапок.

Озон – це речовина, що захищає нас від шкідливого ультрафіолетового проміння. Його найбільша концентрація у верхніх шарах атмосфери, де формується так званий озоновий шар. Заподіяні цьому шару ушкодження викликають занепокоєння. Озон також є парниковим газом.

Значної шкоди озоновому шару завдають також польоти висотних літаків, у вихлопних газах яких є окиси азоту,

а також запуски космічних апаратів, особливо таких, як Американські “Спейс Шаттл”, що працюють на твердому паливі й викидають особливо багато таких окисів. Підраховано, що 300 запусків “Спейс Шаттлів” підряд могли б повністю зруйнувати озоновий шар землі.

врожайність багатьох с/г культур знижується на 3-8% внаслідок ушкодження листя кислотами; кислі опади спричинюють вимивання з грунтів кальцію, калію та магнію, що веде до деградації флори і фауни; деградують і гинуть ліси; отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба і численні види комах; зникнення комах у водоймах призводить до щезання птахів і тварин, які ними живляться; зникнення лісів у гірських районах зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селей; різко прискорюється руйнування памґятників архітектури, житлових будинків; вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричинює захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо.

Ще на початку ХХ ст. тропічні ліси, включаючи вологі вічнозелені і сезонні, були поширені на площі 24 млн 500 тис.км2. Зараз площа цих лісів скоротилась до 10 млн км2. В цілому на Землі площа, зайнята тропічними лісами, за наше століття скоротилась з 16 до 7%. В окремих регіонах цей процес відбувається ще швидше.

Не краще становище лісів й на Північно-Американському, Європейському та Азіатському континентах. Якщо тут їх цілеспрямовано не випалюють та не вирубують (це було зроблено століттям раніше), то залишки лісових масивів гинуть від кислотних дощів (30% - у Австрії, 50% - У Німеччині, Польщі) та випадкових пожеж, спричинених людиною.

обмежене їх вирубування повна переробка деревини й супутньої сировини раціональне використання й збереження ягідних, кормових, лікарських, технічних рослин створення полезахисних і водоохоронних лісосмуг та ін.

Сьогодні під загрозою знищення знаходиться вже близько 600 видів птахів і 120 видів ссавців, велика кількість риб, земноводних, комах.

Природа - це не те, що ми отримали у спадщину від пращурів, а те що ми взяли у позику від нащадків.