ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР, ЙОГО СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНА РОЛЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ

Про матеріал
Навчальна мета: сформувати поняття світосистеми, геопростору, розуміння їх суті з глобальних та національних позицій, проаналізувати взаємодію та взаємовплив складових світосистеми, визначити положення України у ній та відповідні стратегічні напрями розвитку, визначити системоутворювальну роль геопростору. Розвивальна мета: розвивати науково-філософське світосприйняття, аналітичне та системне мислення. Виховна мета: виховувати гордість за свою країну та прагнення до її розвитку.
Перегляд файлу

11 клас

 

Урок №19

 

Дата:

 

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР, ЙОГО СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНА РОЛЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ

 

Навчальна мета: сформувати поняття світосистеми, геопростору, розуміння їх суті з глобальних та національних позицій, проаналізувати взаємодію та взаємовплив складових світосистеми, визначити положення України у ній та відповідні стратегічні напрями розвитку, визначити системоутворювальну роль геопростору.

Розвивальна мета: розвивати науково-філософське світосприйняття, аналітичне та системне мислення.

Виховна мета: виховувати гордість за свою країну та прагнення до її розвитку.

Тип уроку: формуванняновихзнань, умінь, навичок.

Обладнання: підручник, атлас, карта світу, карта України.

Опорні та базовіпоняття: світосистема, «центр», «напівпериферія», «периферія», географічнийпростір.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

 

II. Мотиваціянавчальної та пізнавальноїдіяльності

Післярозпаду СРСР країни, що входили до його складу, різко переходили на капіталістичнівідносини. Дозволили приватнувласність, почали вводитиринковівідносини, зазначилипрагнення доєднання з колишніми «ворогами»…Здавалося, щетрохи — і будеможити, як заможнієвропейцічиамериканці. Час спливає, а очікуванихрезультатівнемає. Поганавлада, корупція, обмеженість людей тощо — причини дійсносуттєві, але є щестримувальнічинники. Ми бажаємо результату, малорозуміючизакономірностісвіту, якийсформувався за стіноюрадянськогосоціалізму. Спробуєморозібратися в них з поглядузагального простору та оцінитисвоїможливості та очікування.

 

ІII. Актуалізаціяопорнихзнань, вмінь і навичокучнів

- У чомупринциповавідмінністьімперій та союзнихоб’єднань держав з позиційекономіки, організаціївлади, експансивнихзазіхань?

- Як вирозумієтекапіталістичніформиорганізаціїекономіки?

 

IV. Вивчення нового матеріалу

 

1 Світосистема як результат і процесформуванняглобальноїєдності в системі «суспільство —природа»

Людина є компонентом природи, функціонує за її законами. В той же час людина — істотасуспільна і розвивається за законами суспільства. Природна система та суспільнаіснують не окремо одна відодної, а в комплексі, утворюючиєдністьматеріальногосвітуземноїповерхні. Видом існуваннясоціальноїсистеми є світосистема — спільність з єдиною системою поділупраці та множинністюкультурних систем. На думку І. Валлерстайна, світосистема — це альтернативна можливістьорганізаціїматеріальногосвіту: не суспільство, не національна держава, а особливаодиницяаналізугоризонтальнихзв’язківміжісторичнимиспільнотами і в ціломуміжісторико-географічнимирегіонами, етносами, економіками.

З позиційсвітосистемногоаналізукапіталістична система маєієрархічну структуру з концентрично розташованих зон «центру», «напівпериферії» і «периферії», тобтоможливостіновачківзайнятивищіпозиціїобмежені. Простекопіюванняуспішних форм діяльності не зумовлює такого самого результату. Різкепіднесенняновихлідерів, занепадстарихвикликаєдестабілізацію та потрясіння (світовівійни, глобальніекономічнікризи).

Центр (ядро) — зона економічного, військово-політичного та культурно-технологічногопереважання в системі. Периферія — переважновідсталі й віддаленівід центру спільноти і економіки,в якихпереважаютьтрадиційніформивиробництва і соціальноїорганізації. Є зосередженням основногонаселеннясвітосистеми, ресурсів, некваліфікованоїпраці. Напівпериферіяформується з економік і спільнот, якізаймаютьпроміжнеположення. Складається з колишніхлідерів та новачків з периферії, щодинамічнорозвиваються. Займаєважливемісце в регіональнійгеополітичнійструктурі, в системному перерозподіліресурсів і праці, виконує роль компенсатора і амортизатора. Нерідкоє джереломінноваційнихзмін.

Світосистемнийпідхідмає як прибічників, так і противників.

 

2 Функціонально-компонентний склад світосистеми: демографо-екологічна, економічна,інформаційно-технологічна, соціально-культурна, політичнапідсистеми

Немає однозначного розуміння структури світосистеми.

Демографо-екологічна підсистема визначає вплив експоненціально зростаючої чисельності населення на відповідне зростання виробництва, антропогенне навантаження на географічну оболонку.

Як фундаментальна в теоріїсвітосистемивисуваєтьсяекономічнапідсистема, а самеміжнароднийподілпраці. Переважає не стадійнийпідхід до способіввиробництва, а структурний.

Інформаційно-технологічна сфера визначає не тількиособливостісучасноговиробництва, а, відповідно, умов існування, вона сприяєсвоєрідному «викривленню» часово-просторовихвідносин.

Соціально-культурна сфера визначаєдуховнежиттясуспільства, формуєумови для розвиткуі спрямуванняінтелектуальногопотенціалу. Характеризуєтьсянайбільшимрізноманіттям у глобальнійсвітосистемі, інколималопередбачуванимчинникомвпливу на іншіпідсистеми.

Політичнапідсистеманайбільш проста у формахорганізації і в той же час дуженепередбачуванау своїхфункціональнихможливостяхвпливу на світ (авторитарнілідери, ядерний шантаж).

 

3 Географічнийпростір, йогосистемоутворювальна роль і характеристики

Географічнийпростір — дискусійнепоняттясучасноїгеографії.

Якщоспрощено, то географічнийпростір — цеприроднесередовищелюдства, щозазнаєвпливуостаннього. Чим вищийрозвитоксуспільства як в якісному, так і в кількісному аспектах, тимбільшиййоговплив на природу, а відповідно, на перетворення природного середовища, що в свою чергуланцюговоюреакцієюзмінюєсуспільство. Межігеографічного простору постійнозмінюються в напрямірозширеннязавдякитехнічномупрогресу. Збільшення у меншіймірійдевглибину (точковепроникненнянадглибокихсвердловин), але все більшепроникає у Космос. Простір — не лишесередовище,де відбуваютьсявсіприродні та суспільніпроцеси, форма їхіснування, а й умоваїхбуття, активнийчинник, щовпливає на характер усіхоб’єктів, їх систем — господарських, природних, суспільних, демографічнихтощо. Саме тому вимагаютьгеографічнихметодівдослідження.

Концепціїгеографічного простору започатковані у працях К. Ріттера і А. Геттнера. У середині XX ст.

Р. Xартшорн до ідеї простору додав поняття часу, тобтоокресливкомплексністьпросторово-часовоїструктури. Прикладом такоїструктури є географічнийподілпраці, геополітика, геостратегія, інтеграція, диференціаціятощо.

Характеристики такісамі, як у географічноїоболонки, поєднані з характеристиками соціальноїскладової, тобтоприродних і зумовлених волею та свідомістюлюдини як суспільноїсутності (цілісність, зональність, ритмічність, ієрархічність, цілеспрямованістьвпливу та перетворень та ін.).

 

V. Закріпленнявивченогоматеріалу. Рефлексія

-Чизгодніви з позицієюгеографічногодетермінізму (територія з їїприроднимиумовамивизначаєрозвитокдержави)?

-ЯкіможливостізміниположенняУкраїни у світосистемівибачите?

 

VI. Підсумки уроку

 

VII. Домашнєзавдання

-Опрацювати § 19.

- Скласти схему світосистеми.

1

docx
Додано
5 квітня 2020
Переглядів
3627
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку