Година психолога для 5-9 класів: “Діти з особливими освітніми потребами серед нас”.
Мета:
• Ознайомити учнів із поняттям “особливі освітні потреби”.
• Сформувати толерантне ставлення до дітей з ООП.
• Навчити учнів основам спілкування та взаємодії з дітьми, які мають особливі потреби.
• Розвивати емпатію та співчуття.
Очікувані результати:
• Учні розуміють, хто такі діти з ООП.
• Формуються навички підтримки та поваги до різних людей.
• В учнів виникає бажання допомагати та взаємодіяти без упереджень.
Матеріали:
• Фліпчарт або дошка.
• Аркуші для вправи “Сонечко підтримки”.
• Картки із твердженнями для гри “
План заняття (45 хвилин)
1. Вступна частина (5 хвилин)
• Психолог вітає учнів:
“Сьогодні ми поговоримо про те, як важливо розуміти та підтримувати одне одного. Ми всі різні, але кожен із нас має право на любов, повагу і дружбу.”
• Питання для обговорення:
• Як ви розумієте, що всі люди різні?
• Що означає “особливі освітні потреби”?
• Чи є серед вас друзі, які потребують додаткової уваги чи допомоги?
2. Основна частина (30 хвилин)
А. Поняття “особливі освітні потреби” (5 хвилин)
• Розповідь психолога:
• Діти з особливими освітніми потребами — це ті, хто потребує додаткової уваги у навчанні через фізичні, психічні або емоційні особливості.
• Вони можуть мати труднощі з навчанням, спілкуванням, пересуванням, але вони також мають таланти та здібності, як і всі інші.
• Приклади:
• Дитина, яка користується візком.
• Дитина, яка має труднощі зі слухом або зором.
• Учень, який потребує більше часу на виконання завдань.
Б. Міфи та правда про дітей з ООП (10 хвилин)
• Психолог зачитує твердження, а учні відповідають “міф” чи “правда”.
1. “Діти з ООП не можуть навчатися разом із нами.” (Міф)
2. “Вони можуть бути талановитими в музиці чи малюванні.” (Правда)
3. “Вони не люблять спілкуватися.” (Міф)
4. “Їм потрібна наша підтримка.” (Правда)
В. Вправа “Уяви себе на їхньому місці” (10 хвилин)
• Учні отримують завдання уявити, як би вони почувались у певній ситуації:
• Не могли почути, що говорить вчитель.
• Мали труднощі з читанням чи письмом.
• Не могли пояснити свої думки через мовний бар’єр.
• Психолог обговорює з учнями:
• Як це впливає на емоційний стан?
• Що б вони хотіли почути чи отримати від інших у такій ситуації?
Г. Як допомогти? (5 хвилин)
• Правила взаємодії:
1. Поважай особливості іншого.
2. Питай, чи потрібна допомога, але не наполягай.
3. Будь терплячим і доброзичливим.
4. Не суди та не насміхайся.
• Приклади поведінки:
• Підказати дорогу дитині з вадами зору.
• Пояснити завдання другові, який не зрозумів матеріал.
• Запросити до гри або групового завдання.
3. Заключна частина (10 хвилин)
А. Обговорення:
• “Що нового ви сьогодні дізналися?”
• “Як ви можете підтримувати дітей з ООП у вашій школі чи класі?”
Б. Вправа “Сонечко підтримки”:
• На дошці малюється сонце. Учні пишуть на промінчиках, як вони можуть допомагати дітям з ООП (наприклад: “Запрошу до гри”, “Допоможу з підручником”, “Підтримую розмовою”).
В. Психологічна рефлексія:
• “Як ви почуваєтесь після сьогоднішньої зустрічі?”
• “Чи є у вас бажання щось змінити у своєму ставленні до інших?”