Година спілкування «Про що розповіли речі»
Мета: формувати уявлення про зовнішній вигляд людини; вчити дітей стежити за собою і своїм одягом; розвивати акуратність, дбайливе ставлення до своїх речей; формувати чіткі уявлення щодо зовнішнього вигляду учня школи.
Обладнання: картки із зображенням речей для гри «Про що розповіли речі»
Хід години спілкування
І. Оголошення теми
- Сьогодні ми вестимемо розмову про те, якою повинна бути людина. Але мова піде не про характер, звички людини, а про її зовнішню оболонку – зовнішній вигляд. Хоч і говориться в приказці: «Не суди за одягом», все ж таки зустрічаємо ми насамперед «за платтям» і за зовнішнім виглядом.
ІІ. Розповідь учителя з елементами бесіди
Сподіваюсь, серед нас немає таких, хто не любив би чистоту і порядок і не знав, що це таке. Навряд чи комусь сподобається сидіти в брудній, неприбраній кімнаті, де на підлозі валяються обгортки від цукерок і лушпайки від насіння. Та й по брудній вулиці неприємно ходити – серед обривків паперу, целофанових пакетів та іншого сміття. Навпаки, нас тішать чистота вулиць, квітучі та доглянуті газони. Іншими словами, кожний з нас цінує красу і порядок в усьому, що нас оточує. А чи замислювався хтось із вас над тим, , що ми всі і кожен із нас – це частина навколишнього світу? Зараз ми сидимо в чистому, затишному класі, а чи було б нам приємно, якби біля дошки стояло відро зі сміттям? Звичайно, ні, адже це неприродно. А тепер подивимося на самих себе з боку і поміркуємо, чи гармонуємо ми самі з нашою чистою кімнатою? Може, когось потрібно виставити за двері, щоб не псувати загальний вид?
Багато хто з вас уже здогадався, до чого я веду всю цю розмову, адже неохайно одягнена людина справляє таке саме неприємне враження, як неприбрана кімната, невимитий посуд, брудна підлога. І тому саме зараз час подивитися на самих себе уважним поглядом, глянути нібито збоку, чужими очима. Поверніться одне до одного, і нехай кожний з вас стане дзеркалом для свого сусіда. Подивіться, чи все як слід із зовнішнім видом вашого товариша. Якщо ви помітили бідь-який непорядок, чемно вкажіть на це своєму сусідові, порадьте, як його виправити.
Гра «Дзеркало»
Діти у парах по черзі обговорюють зовнішній вигляд одне одного, дають поради щодо виправлення недоліків у зовнішньому вигляді.
ІІІ. Продовження розповіді вчителя.
-Молодці, діти, ви добре впоралися із завданням. Правду кажучи, іноді буває, що навіть стоячи перед дзеркалом деякі діти не бачать себе. Точніше, вони не бачать нічого такого, що могло б їм не сподобатись. Брудний комірець? Нічого страшного, під довгим волоссям не видно. Відірвався ґудзик? Пусте, ніхто і не помітить! Блузка не підходить під колір спідниці? Ще чого, кому яке діло!
Але ж усі ці дрібниці можуть розповісти багато чого про людину. Тому варто уважніше підходити до свого зовнішнього вигляду і звертати увагу в тому числі й на дрібниці. Також під час вибору одягу варто пам’ятати про важливі правила: одяг має відповідати віку, особливостям зовнішності, порі року і температурі повітря, майбутнім заняттям і обстановці.
Виходячи з дому, не забудьте подивитись на себе в дзеркало. Нехай це стане вашою звичкою. І якщо ви акуратно одягнені і причесані, ваше взуття почищене, шнурки зав’язані, нігті підстрижені, усі гудзики на місці та міцно пришиті, а в кишені лежить чиста носова хусточка, то можна сміливо виходити на вулицю. Тож давайте прагнути до акуратності й охайності в усьому.
ІV. Читання й обговорення розповіді О.Буценя «На вулиці».
Іде дівчинка до школи. Бантики чистенькі, платтячко випрасуване, черевички блищать. Поряд із нею – мама, несе її портфель. А позаду ідуть два хлопчики, розмовляють. Один каже:
V. Розповідь учителя з елементами бесіди.
-Отже, наш одяг вимагає турботи і дбайливого ставлення. Адже це не годиться – за кілька хвилин до виходу з дому починати пошуки плаття або штанів, які ще вчора лежали в кріслі, а тепер невідомо куди поділися. Та й навряд чи можна мати гарний вигляд і найкращому светрі, що тривалий час «зберігався» під диваном. Сподіваюся, що серед вас немає людей, які й досі не знають, що для збереження одягу існують шафи та вішалки, а не цвяхи й спинки стільців. Кожна річ повинна мати своє постійне місце. І, крім того, одяг треба вчасно чистити й прати, щоб його можна було в будь-яку хвилину одягти.
Іноді з нашими речами відбуваються «нещасні випадки», тому необхідно вміти надавати речам «першу допомогу».
- Чи вмієте ви надавати таку допомогу своїм речам?
- Як ви це робите?
VІ. Дидактична гра «Про що розповіли речі»
Учням роздають картки із зображенням різних предметів одягу в гарному і поганому стані. Дітям пропонується уявити себе цією річчю і продумати її розповідь про себе, про свого хазяїна, про те, як їй живеться.