Година спілкування "Ти наше диво калинове, кохана українська мово!"

Ти наше диво калинове, кохана  українська мово!

Мета: показати красу і багатство української мови за допомогою народної творчості,творів письменників і поетів,викликати бажання вивчати рідну мову,милуватися її красою;розширювати уявлення про влучність , красу рідного слова, пробудити інтерес до нього; виховувати любов до рідної землі, свого народу, рідної мови.

Вчитель.

У нас сьогодні ніби свято ,

Гостей зібралося багато,

Ану ж на мене подивіться,

І веселенько усміхніться!

Сьогодні ми всі зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу українську мову. Ми живемо на мальовничій землі,-в...Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо і ми. Із задоволенням милуємося красою рідної природи, вслухаєиося у чарівні мелодії пісень, вбираємо у себе ніжні звуки української мови.

1учень

.Ще не знаємо ми всіх літер,

      але букви вже зливаєм.

      Хоч маленькі ми на вигляд-

      рідну мову полюбляєм!

2 учень.

Наша мова-соловїна .

Визнав це уже весь світ.

Мові рідній і чарівній

шлем дитячий ми привіт!

3 учень.

Ми читати вже навчились, пишемо свої вірші.

До Шевченка нам далеко, та із ним нам по путі.

4 учень.

Мову станем прославляти, щоб жила вона в віках!

Бо вона , як рідна мати,

не відвернеться від нас!

Ведуча.

Діамант дорогий на дорозі лежав..

Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде у нас

Заспівайте ж ви нею пісень нам скоріш!

Пісня «Що нам осінь принесе»

Вчитель. Кожному народові дорога його мова.Народна мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як саме життя». Без мови не може існувати народ, його культура.

  Українська мова –одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу.

1учень.

Ну що б здавалося слова...

Слова та голос-більш нічого.

А серце бється , ожива,

Як їх почує!...

Знать од Бога і голос той

І ті слова ідуть між люди.

2 учень.

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове

Кохана материнська мова!

3 учень.

А Вкраїні ж мова-мов те сонце

Дзвінкотюче, мов те золото блискуче

Вся і давність, і обнова-українська мова.

Вчитель. Що ж таке мова?

У народі кажуть: слово до слова-зложиться мова. Мова це багатюща людська скарбниця, у яку народ вкладає багатий досвід свого життя, свої мрії, сподівання.

 Любов до мови починається ще з раннього дитинства. Мати, заколисуючи дитину співає їй колискові пісні, і де, як не у колисковій пісні відчувається краса рідного слова, ясравість і милозвучність мови.

Учень.

І тихо мовляться слова,

і шепче зірка вечорова,

І чуть, як засина трава

І колисковій рідній мові.

(Дівчатка колишуть ляльок і співають їм колискові)

1.Люлі, люлі прилетіли гулі

  Та й сіли на люлі.

  Ой ви, гулі, не гудіть,

  Колисочки не будіть.

  Колисочка хитається,

  Дитиночці дрімається.

  А-а-а...

2.Баю, баю, баю!

   Дровець нарубаю

   І в печі натоплю

   Буде тепло в хаті,

   Буде дитя спати.

   А-а-а...

3.Ой баю, мій баю котка заспіваю а-а-а...

  Щоб дитятко спало, горенька не знало а-а-а

  Щоб дитятко спало, щасливим зростало а-а-а...

  Щоб дитятко спало, здоровим зростало а-а-а...

4.Ой ти. коте, не гуди

  Ой ти, коте, не збуди

  Дитяточко маленьке,

  Воно спати радесеньке.

( Учні виконують колискову ...)

Вчитель.В українській мові дуже багато загадок, іх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі.Спостережлива людина завжди відгадає загадку.

  Перевіримо, чи спостережливі ви. А допоможе нам квітка ромашка.(учні відривають пелюстки і загадують загадки)

1.Що за пані у білім жупані? Дружить з рогачами, горщиками, казанами. В роті в неї смакота. Що за пані то така?(піч)

2.Без рук. без ніг, кланяється в кожний бік.(колиска)

3.Спереду горб,ззаду горб, ніг нема, а замість голові дірка (горщик)

4.Літом наїдається, зимою висипається.(ведмідь)

5.Сірий, зубастий, полем блукає, ягнят шукає.(вовк)

6. Хто спить, а очей не зажмурює.(заєць)

7.Під землю, під нірки, а над ними робить гірки. (кріт)

Вчитель. До перлин української мови належать прислівя  та приказки. Віками їх складав народ, вони навчали людей мудрості

Пограємо у гру «Хто правильно закінчить прислівя»

Праця годує,...(а лінь марнує)

Зробив діло...(гуляй сміло)

Хто знання має...(той мур зламає)

Хто морем плавє..(тому калюжа не страшна)

Друга шукай...(а знайдеш – тримай)

Яка головонька...(така й розмовонька)

Вчитель. Український народ любить жартувати. Якою засмученою не була людина, але почувши дотепний жарт-посміхається.Сум проходить і замість нього панує веселий сміх.(учні читають усмішки)

Усмішка П Глазового «Кухлик».

Автор.

Дід приїхав до села,

Ходить по столиці.

Має гроші-не мина

Жодної крамниці.

Попросив він:

Дід.

Покажіть кухлик той, що з краю.

Продавець.

Што? Чєво? Я не понімаю.

Дід. Кухлик, люба, покажіть,

       той,що з боку смужка.

Продавець.

Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід. (у руки кухлик взяв і насупив брови).

В Україні живете

Й не знаєте мови...

Продавець.

У мене є свій язик

Да к чєму мнє мова...

Дід.

Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має бідна язика

І не знає мови.

(звучить жартівлива пісня «Грицю, Грицю, до роботи!»

1й ведучий.

На святі сюрпризів по саму завязку

А ми пропонуєм вам казку.

В казці цій себе пізнайте,

Щось не так, не дуже лайте.

А тепер усі мовчок

Починаймо «Колобок!»

(На сцені укр. хата, біля неї дерево, під ним лавка, на ній сидить Дід та Баба)

2й ведучий.

У хатині біля граба

Жили собі Дід та Баба

І синочка вони мали,

Колобком його назвали

В день, коли була осіння вже погода,

Трапилась із ним така пригода.

Дід.

Де це внучок наш подівся?

Який сон йому наснився?

Бачив, як ішов до хати,

Вже, напевно, вклався спати?

Баба.

Внучку, внучечку, озвися!

Та до школи повернися!

Знов приніс, напевно, двійку,

Або десь устряв у бійку...

(зявляється Колобок, позіхає)

Ну, чого ви розкричались?!

З друзями ми просто грались.

(співає і пританцьовує)

Ой, як набридло, як набридло

До школи кожен день ходить,

Ой, як все мені набридло

Читати там, писать, лічить,

Ой, як набридло, як набридло

Якби це тільки хто з вас знав!

За що, за що, скажіть, всім дітям

Хтось кару отаку наслав?!

(Дід з Бабою плачуть)

Колобок. (сердито) Не піду я більш до школи

І до вас не повернусь ніколи!

(На сцені панно із зображенням осіннього лісу)

1й ведучий.

Колобок наш покотився-

І у лісі опинився,

Озирнувся, роздивився

І з ведмедиком зустрівся.

(Виходить ведмідь з великою жуйкою)

Колобок. Михайле, може підемо до школи?

Ведмедик.

Ти що?Туди? Ніколи!

Кажуть всі, що я ледащо

То начатись мені нащо?

Писать, читать, рахувати...

Краще жуйку подавати!

Колобок, ти не лови ворон,

А купи у мене ось «Дірол!»

(Ведмідь протягує Колобкові жуйку, той відмовляється)

Як не хочеш купувати,

Піду іншим продавати!

(Ведмідь виходить, на сцені зявляється Вовк)

Колобок. Нумо, Вовчику-соколе,підемо мерщій до школи!

Вовк.

Я до школи не піду,

Бо навчатись не люблю!

Щось не так-я зразу бац!

І зубами клац та клац!

Щось усі мене боялись,

Щось усі мене лякались!

Менших люблю ображати,

Ну а старших-обзивати!

(Вовк погрожує всім кулаком і виходить. З-за куща виглядає Заєць-боягуз)

 Заєць.

Не піду туди ніколи!

І всього я там боюся

Перелякано дивлюся/ !

Затряслася кожна жилка

Геть усе мене лякає,

Певно, кожен про це знає.

Життя у мене нелегке,

Бо серце маю я слабке.

Нічого не навчуся,

Я так всього боюся!

(Заєць ховається за кущ. На сцені зявляється Лисичка з пляшкою «Кока-коли»).

2й ведучий.

Далі Колобок рушає, Лиску-модницю стрічає.

Колобок. Хто це хвостиком махає та з уроків утікає?

Лисичка. Сиди, не рухайся,навчайся, слухайся-

усі мені торочать, а я заміж хочу.

(Лисичка показує глядачам пляшку «Коли».)

Діти! Не ходіть до школи!

Пийте краще «Кока-колу!»

(Лисичка виходить.Колобок потягується)

Колобок. Крайнім теж бути не хочу, піду висплюся досхочу.

1й ведучий. Але тут летить Сорока, вісті знає вона всі.

(Зявляється Сорока, говорить злякано).

Сорока. Гей, мерщій спішіть до школи, бо ви свято проспите!

Там же осінь зустрічають

Ще й дарунки діти мають!

(Всі дійові особи вибігають на сцену, вони розгублені)

2й ведучий.Скажіть, друзі, що робити, як вас розуму навчити?

Колобок. За школою я скучив і сняться вчителі...Батьків навіщо мучив? Так соромно мені!

(Звертається до всіх дійових осіб)

Ми з вами , любі друзі,

З країни майбуття.

Після батьків усім нам

Продовжувать життя.

1й ведучий. Отож усе залишимо

І злісу вийдем ми

А у серцях залишемо,

Що станемо людьми!

Вовк.Не будемо, обманювать!

Заєць. Боятись.

Лисичка. Хитрувать!

Всі разом.Бо дуже всім нам хочеться все на 12 знать!

(Звучить укр. пісня «Ой я молода»)