Гра-подорож "Свято книги в початковій школі"

 

                                                               Статкевич  Наталія  Володимирівна

                                                               Вчитель  початкових  класів

                                                               «спеціаліст вищої категорії»

                                                               Брилівської  ЗОШ І-ІІІ ступенів

                                                               Олешківський район

                                                               Херсонська область

 

                                           Свято  книги  у  початковій школі

(Гра – подорож для учнів 2 – 4  класів проводиться за маршрутними  листами)

Мета:  в  театралізованій формі розкрити  роль книг у розвитку особистості учнів;пізнання для себе  нового, незвіданого;  повторення раніше  отриманих  знань; прививати шанобливе ставлення  до  книги; розкрити  історію їх  створення.

 

Перед початком  свята бібліотечний працівник  оформляє виставку  книг – новинок.

 

1 учень:  Дорогі  учні, шановні гості.

              В  нас  сьогодні книжчине свято.

             Будемо  разом його  відзначати,

              Книгу – друга  шанувати.

 

2  учень:  Дружба  з книгою - це свято,

                Не було  б його у  нас,

                Ми  б  не  знали так  багато

                Про  новий  та  давній час.

 

3 учень:   В  кожнім домі, в кожній  хаті,

                І  у  місті, й на селі -

                Хто навчився вже читати

                Має книжку на столі. 

 

4 учень: Книги дружать  з дітворою,

              Полюби їх у житті -

              І  улюблені герої

              Будуть  друзями в  путі.

 

Вчитель:  Це просто  чудово, що ви  прийшли  на  наше свято. На вас чекає зустріч  з улюбленими  героями. На  святі ви  дізнаєтеся про створення  книг. Але  спочатку  скажіть:  чи всі ви  любите  мандрувати?

Отож ми сьогодні з  вами відправляємося  в подорож до Країни книг.

Кожен клас  отримає  певний маршрут, по якому  буде подорожувати, та  відвідає станції:

  « Історична»,

 «Казкова»,

 «Загадкова»,

 «Художня»,

 «Бібліотечна»,

  «Театральна»,

 «Підсумкова».

        Станція «Історична»

 Вчитель:  Великий  шлях подолала книга, поки набула  сучасного  вигляду. Про  те,       як з`явилася  книга, вам  розкажуть  учні  2-Б  класу.

 

1. учень:  Давним-давно  на  Землі  не  було ніяких книг, бо  люди  не вміли  їх  виготовляти. «Сторінками» найдавніших книг  служили  глина,  камені, стіни печер, посуд, щити, листя  та  кора  дерев, шкіра  тварин, бамбук, папірус, шовк.  Ось такі  книги  були насправді.

 

2. учень: Розмочували глину, робили  з неї невеличку  пластину, і по вогкій  поверхні  писали  спеціальною паличкою. Потім  табличку сушили на сонці або випалювали  на вогні, щоб не кришилася.

 

    Вчитель: Та  хіба  в  такий спосіб  багато напишеш? До того  ж  книги  із  глини  були дуже  важкі і  незручні.

 

3. учень: У колишній столиці Єгипту  Фівах  зберігається така  кам`яна книга, «сторінки»  якої сягають  у ширину  40 метрів.

 

 

4. учень: Найпоширенішим  матеріалом  книг у  Київській Русі був берест – тонкий  лист березової кори. Кістяними  або мідними  стрижнями  наносили літери.  Звичайно  , такі  книги  швидко  ламалися  і розсипалися.

 

5. учень: Сучасний матеріал  для книжок – папір -  винайшли  в  Китаї  ще 2000 років  тому.  І  в багатьох країнах почали писати  саме  на  ньому.  Саме писати. Бо книги на  той час  були  лише рукописними. Одну книгу  могли писати  або переписувати лише кілька років.

 

6. учень:  Зовсім  нове життя у  книг почалося, коли винайшли  друкарський верстат. «Батьком» книгодрукування вважається німецький  майстер Йоганн Гутенберг. Зробив він  свій винахід  у 1450 році.  Його книги стали дешевшими і  зручнішими.

    А його спосіб  друкування існує  і досі.  Понад 400 років  тому в старовинному  місті  Острозі було надруковано  перший  вітчизняний «Буквар».

 

7. учень: У  книгах  зібрано всі знання, надбані  людством  за часи його існування. Без книги  не  можна ніким  стати, набути професію, побудувати дім, виростити  дерево, чи  гарні овочі, займатися домашнім господарством. Усе ви робитимете краще, якщо  візьмете  собі  в помічники книгу, досвід інших  людей. Книга  потрібна  людині.  Як  повітря, як  світло.  З нею цікавіше і  змістовніше  жити.

 

8. Вчитель: Дякуємо, вельмишановні, за ваші  цікаві  розповіді.  А вас ми  проводжаємо на іншу  станцію.

Станція   «Казкова»

 

Вчитель:  По дорозі до  нас  заїхала  героїня  дуже  цікавої  казки. Давайте  зустрінемо  її.

Попелюшка.  Доброго  дня  мої дорогі друзі!  Я  заїхала до вас лише на  одну хвилинку, бо  дуже  поспішаю на   королівський  бал. Моя улюблена  хрещена попередила,  що  я повинна  встигнути  повернутися  до півночі, а  інакше…

 

Вчитель:  Діти, хто ця героїня? Що з нею  трапиться, якщо вона  не  встигне  повернутися до півночі?

 

Попелюшка: А  на  згадку  про  себе, я хочу  подарувати  вам  свою пісеньку.

Звучить  пісня «Хоть  поверьте, хоть  проверьте…»

 

Попелюшка: Сподіваюся, що ви виростите гарними, працелюбними  дітьми, і в  цьому  вам  допоможуть  книги.

 

Вчитель: Дякуємо  тобі, Попелюшко  за гарні  поради  і  давайте зустрінемо ще  одного  гостя.

 

Буратіно: Доброго  дня! Я б  хотів вам  теж   дати  деякі поради.

Ви  ніколи  не  вмивайте руки, шию,  щоки, ніс.

Назавжди  ви  зрозумійте,  що заняття  ці дурні.

Знову  руки забрудняться, шия, вуха та  лице.

Час  не  гайте, сил  не  тратьте, нащо  вам  усе  оце?

Стригтись  також  не потрібно.  Марні гроші  і  слова.

В старості  сама  собою облисіє голова.

 

Вчитель: Діти, що  це  за  казковий  герой? А  чи  гарні  поради  він  вам  дає?  Що ж ви йому відповісте?

 

Буратіно: Насправді  я вам  дав  жартівливі поради  Григорія  Остера.  А від себе  хочу додати іншу  пораду:

Щоб  ви  не дивились  похмуро  і  косо,

Ніколи,  ніколи не  вішайте носа!

 

Вчитель: Ну  що ж діти,  чи   вам  сподобалося  на цій  зупинці?

Хто з вас  знає, хто  автор цих казок?

Пропоную вам продовжити  подорож  далі…

Станція «Загадкова»

 

Вчитель: До  нас  прийшли телеграми  від  казкових героїв, які  не змогли приїхати  до нас на свято.  Відгадайте, хто міг  їх надіслати.

«Дуже засмутилася, ненароком розбила яйце, та ще й  - непросте…»(мишка – норушка)

 

«Все скінчилося погано. Мене побили, а хвіст залишився у  ополонці…»(Вовчик – братик)

 

«Не  полечу я з вами. Як  була я на  лужку, та  й виломила ніжку…»(Кривенька качечка)

 

«Дорогі гості, виручайте  павука-злодія зарубайте…»(Муха – цокотуха)

 

Вчитель:  Назвіть авторів даних  творів.

 

Вчитель: А  зараз проведемо гру «Чорний ящик».  У  цьому ящику  сховані  предмети з  якоїсь  казки. Відгадайте  їх.

 

«У цьому предметі знаходиться  життєва сила  одного  персонажа…»(яйце)

 

«За  допомогою цього  предмета  персонаж міг побачити, що  відбувається  навколо.»(Дзеркало)

 

«Використання одного  предмета-зцілює  рани, оживляє, а  іншого – навпаки»(Жива і  мертва вода)

 

«В  цьому  предметі  заховалося  багато  звірів» (рукавичка)

 

«Цей  предмет був  загублений, але потім  допоміг головній  героїні  вдало вийти заміж»

(Кришталевий  черевичок)

 

«Ці  предмети  використані  для швидкого  пересування  простором»(мітла, килим-літак , чоботи-швидкоходи).

Станція «Бібліотечна»

 

Вчитель:  На  нашій  станції  вас  теж чекають цікаві  завдання. Вам  треба з`єднати ліву  і  праву частини  так, щоб утворилося прислів`я  і пояснити  їх.

 

Книга - твій друг…       багато  знати.

Дім  без  книги  …     вікно.

Книги читати  …  як  голова без розуму.

Знання – сонце. Книга … як  без рук.

 

Вчитель: А які  ви  ще знаєте прислів`я  про книги? Розкажіть.

Станція  «Художня»

 

Вчитель: На  нашій  станції  вам треба  проявити  свої художні  здібності. Треба  розгадати  закодоване  слово, а  потім  із  закритими  очима  намалювати це  слово.

 

Кажї,  лонс,  сакуг, цаьєз,  ребза,  бурачешак,  рокколид,  роавко.

(Їжак, слон, гуска, заєць, зебра, чебурашка, крокодил, корова)

Станція  «Лікарняна»

 

Вчитель: На  адресу нашої  станції надійшла  телеграма: «Дуже просимо допомогти.  Не маємо  обличчя. Без початку  і  кінця.»  і  підпис: «Книжки  Маринки».

Ну що,  спробуємо  допомогти  Маринчиним  книжкам?

На  нашій станції  ми  з  вами  повчимося  лікувати  книжки.

 

(Вчитель демонструє, як треба підклеювати  книжки, а  потім  учні  виконують  роботу  самостійно.) (3-4 класи)

 

(Для 2  класів  інше  завдання – скласти  правила поводження  з книгою.)

Станція «Театральна»

 Вчитель: Відгадати загадку і зімітувати  даний  предмет:

 

Довгі ноги, довгий  ніс,

Прилетів - обід  приніс.

Смачненьких  жабеняток

Для  своїх  маляток    (журавель)

 

Батьків  не  має,

В  лісах  літає.

Кладе яєчка

В чужі гніздечка.   (зозуля)

 

Хто  з хвостиком і  з  вушками,

У  кого  лапки  з подушками?

Як  іде, ніхто не чує,

Тихо, крадучись  полює.

І  маленькі, сірі  мишки

Утікають  геть  від… ( кішки)

 

 

Крильця  має,  а  не  літає.

Змалечку  воду  полюбляє.

До  всіх  гукає «кря-кря».

Здогадались…  (каченя)

 

Куди  не  повзе -

З  собою  домівку  везе.

І  не  полишає,

Навіть, коли  пірнає   .(черепаха)

 

 Вчитель:  З  яких  казок  наші  герої?

Станція:  «Підсумкова»

В кінці  подорожі  учні  всіх  класів  зустрічаються  біля  виставки  книг.

 

1. Виступ  бібліотекаря.

2. Заключне слово вчителя.

Кожна  книжка – це  друг, що веде нас у  дивовижний світ, знайомить  з  прекрасними  людьми. Читаючи їх, ви самі  стаєте  добрішими, мудрішими, сильнішими.

А  які правила  поводження  з книгою  ви взяли  для себе?

(діти називають правила)

А  я  нашу  гру -  подорож хочу завершити    такими словами:

Любі, хлопчики й дівчатка!

Закінчилось наше  свято,

Ми вам хочемо побажати –

Книг  багато прочитати.