Сценарій "Не згасне вогнище родинне, в людських запалених серцях"

 

Не згасне вогнище родинне,

в людських запалених  серцях

РОДИННЕ      СВЯТО

 

Мета. Розширити поняття про родину. Прищеплювати любов до близьких людей, повагу до старших, ровесників та молодших за себе. Довести, що найсильніше зігріває родин­не вогнище, материнське тепло, батьківська підтримка і порада.

 

Хід свята

Звучить пісня у виконанні Оксани Білозір «Святкова»

(Діти стоять біля входу в кімнату).

1. Вступне слово вчителя.

Дорога наша класна та шкільна родино! Шановні гості! Сьогодні ми зібралися у цій класній кімнаті, щоб ще раз довести, яке велике значення має для виховання дитини материнське тепло, батьківська порада, підтримка близь­ких. Тільки повноцінна сім'я, родина, в якій панує мир, спокій, злагода, є найкращим прикладом для дітей. Адже наші діти — це майбутнє української нації. І тільки від нас з вами залежить, яким воно буде.

1-ий учень

Сьогодні в нас родинне гарне свято,

Зійшлися мами, тата, бабці, дідусі,

Сестрички, братики — усіх нас так багато!

Нам так хотілось, щоб зібрались всі.

 2-ий учень

І ось сьогодні ми усі зійшлися

Поспілкуватися у ці весняні дні,

Здружитися щоб всі ми спромоглися,

Побути разом, поспівать пісні.

3-ий учень

Бо це ж чудово, як батьки і діти

У свято й будні завжди поруч йдуть.

Сьогодні всім нам можна порадіти,

Що в нас родини дружно так живуть.

 4-ий учень

Сьогодні свято. Пісня хай лунає

І хай щасливим буде кожен день.

Батьки і діти — і душа співає,

Тож хай лунає більше тих пісень!

2. Пісня «Ой зелене жито, зелене».

 5-ий учень

Гостей наших радо усіх зустрічаєм,

 Для них привітання від класу ми маєм.

 Ми хочем, щоб ви всі щасливі були,

Щоб смуток і горе назавжди пішли.

6-ий учень

Щоб діточки ваші здорові росли,

Щоб радість і спокій у дім ваш несли,

 Щоб був у вас достаток завжди,

Щоб ви не знали ніколи біди.

3. Пісня  «Дитинство»

4. Вірш.

НАЙКРАЩИЙ КРАЙ

Найкращий край - це рідний мій куточок.

Мого дитинства тут тече струмочок.

В нас найродючіші садочки і поля

 І найбагатша матінка-земля.

Тут народився я, й зростаю,

 І мову рідную вивчаю.

 У школі вперше пролунав дзвінок,

І розпочався перший у житті урок.

Мені так дзвінко пташка щебетала,

 Про день весняний пісеньку співала,

А ліс приємно листям шелестів,

 Немов таємну він розмову вів.

7-ий учень

Усе і рідне, й дороге, як в сні.

Матуся ніжно посміхається мені.

Я буду працювати спритно і завзято,

 Щоби мною міг гордитися тато.

5. Слово про маму.

Вчитель. Мама! Це найдорожче в світі слово. Рідна ненька нагодує і прибере, порадить і приголубить, вилікує і пожаліє. Матері щасливі тоді, коли щасливі діти. Саме від нас залежить, скільки радісних днів буде у неї. Тож давайте будемо дарувати матусям тільки найкраще, бо в них турбот і так вистачає.

8-й учень.

Мене ви, матусю, під серцем носили

І, ще ненароджену, вже полюбили.

Ви перші почули крикливе дитятко,

На руки уперше взяли немовлятко.

9-й учень.

Ви пестили, ніжні слова говорили

Та з пелюшок мене розуму вчили.

Я вдячний, матусю, за те, що ви є,

За те, що до праці привчаєте мене.

10-й учень.

А голос у вас, мов спів пташеняти,

Так ніжно і дзвінко він кличе до хати.

Мене ви зустрінете і посміхнетесь,

Я щось запитаю — ви зразу озветесь.

Вчитель.

Діти, а без чого не може існувати гарна сім'я?

На сцену виходять Любов, Радість, Добро.

Л ю б о в. У цій залі стільки ласки і любові, стільки доброти і щедрості, що я прийшла до вас людиною, я — Любов.

Любов — найбільше в світі почуття!

Вона не має меж — безкрая!

З Любові починається життя,

Вона усе найкраще починає.

І крила для польоту нам дає,

І доброту народжує, і ласку,

Пустіть любов у серденько своє,

Вона народить в ньому дивну казку. (Із Н.Красоткіної)

Добро

Я — Добро. Як ви думаєте, з чого починається людина.

Людина починається з добра,

Із ласки, щирості, любові,

Із батьківської хати і двора,

Із теплоти, що є у кожнім слові.

Людина в світ приходить для добра,

Щоб в світі цім добро творити.

Вам, розуміти, діточки, пора,

 Що в серденьку з любов'ю треба жити.

Радість.

Я — Радість. Як без мене жити?

Я з задоволенням іду до всіх!

Веселим жартом можу насмішити,

Люблю здоровий, життєдайний сміх!

Я — Радість! Як без мене жити?

Тому й прийшла сьогодні я до всіх.

 Щоб в свято вас розвеселити,

Подарувати вам веселий сміх.

6. Пісня «Усмішка»

Учитель.

Любі діти, шановні батьки, дорогенькі бабусі і дідусі, ша­новні гості!

В народі кажуть: «Не потрібен скарб, якщо в домі лад». А щоб був лад, любов, добро, злагода кожна мати молиться за свою родину, за своїх ді­тей, за їх щастя і вдачу.

А дитина кожного дня звертається до Бога з проханням дати здоров'я своїм батькам.

7. Пісня «Мама вишила мені»

8. Молитва до мами (читає учень)

(Горять свічки).

Господи! Почуй мою молитву!

 Неньку від біди убережи.

 І вступи з усім нещастям в битву,

Що її Ти любиш, покажи.

Всемогутній, так, про це я знаю,

 Не пройди й повз цього зла.

Не собі — матусі я благаю

 Щастя і сердечного тепла.

 Знаєш, що їй випало на долю,

 Все життя — страждання і печаль.

Випусти весь біль її на волю,

Хай іде в безлюдную він даль.

 Простягни назустріч дужі руки.

Я за мамине здоров'я помолюсь.

 Віджени від неї сильні муки.

Я завжди за неї заступлюсь.

(Мами танцюють вальс із синами під пісню «Сину, сину, ангел мій»).

Учитель. Шановні батьки, діти дуже старанно готувались до цієї зустрічі. Ми запрошуємо вас на екскурсію в минуле. Діти підготува­ли фотогазету «Коли були маленькими».

 

 (Батьки роздивляються газету.)

Вчитель.

 А я пропоную провести незвичайний урок — урок Любові, який буде проводитись виключно для наших шановних батьків.

(Учитель веде бесіду, батьки дають відповідь за бажанням.)

— Де вперше зустріли майбутню дружину? чоловіка?

— Чому саме на неї (нього) звернули увагу?

— Коли відбулося весілля?

— Коли народилися дітки?

— На честь кого їх так назвали?

— Ким би хотіли бачити своїх дітей у майбутньому?

8. Слово про тата.

А тато у мене такий роботящий!

Його я не скривджу ніколи, нізащо.

Татусеве  прізвище гордо ношу,

 Та інше — ніколи його не зміню.

11-ий учень

Він учить мене бути дужим і спритним

Та хоче, щоб син його був працьовитим.

 Ще вчить мене слабших усіх захищати,

Поганого прикладу не подавати.

12-ий учень

Якщо мені важко — до тата я йду,

Розв'яже він швидко проблему мою,

 А ще — допоможе писати уроки.

 Не буде у нього зі мною мороки.

9. Пісня «Татусеві»

Вчитель.

Так, у кожного з вас є своє ім'я, прізвище та по батькові. Кожна людина повинна їх добре зна­ти. Хто дає людині ім'я? Хто дає прізвище та ім'я, по батькові? )    А  чи   знаєте  ви  свої

прізвища, ім'я, по бать­кові? (Відповіді дітей). І    Ви повинні знати не тільки, як звати вас, а й імена своїх батьків, дідусів, ба­бусь. Всі разом ви нази­ваєтесь родом. Старші члени родини ма­ють великий досвід у житті і допомагають молодшим. На них тримається рід. Подібно, як дерево на корінні. Давайте ж розглянемо дерево роду.

Коріння - це батьки ваших дідусів і бабусь.

Стовбур - це дідусі і бабусі. Ваші батьки, тьоті і дяді — це гілки. А хто ж зобра­жений у вигляді листочків? Як ви гадаєте? Отже, ми створили дерево роду. Чим більший рід, тим міцніше буде дерево. І кожна гілочка, корінець має своє ім'я.

10. Пісня «Понад ставом стежечка»

11. Слово про бабусю

13-ий учень

Тепер не забудем згадать про бабусю.

Без неї не було б моєї матусі.

Вона так, як ненька, мене колисала

І щастя й здоров'я мені теж бажала.

 Вчитель.

Бабуся!.. Бабунечко!.. Бабусенько!.. Ви тільки вслухайтесь... Які ніжні, лагідні, пестливі й теплі слова. А чому? Та тому що бабуся — це мамина або татова мама. Вона прожила на світі вдвічі більше від ва­ших батьків. Ви — її онучата, пташенятка, ластів'ятка, го­луб'ятка. Ви — її дитиночка-кровиночка. Правду кажуть у народі: діти — це діти, а справжні діти — це онуки!

14-й учень.

Бабуся нас вчить всім серцем любити

 І кривди ніколи й ніде не чинити.

До неї міцненько весь час я горнуся,

Й за неї, рідненьку, я Богу молюся. 

 15-й учень.

Щоб ви були, бабцю, веселі, здорові,

Щоб ніжно звучали ваші колискові,

 Щоб руки до серця мене пригортали,

І щоб вони втоми ніколи не знали.

12. КОЛИСКОВА (виконує бабуся)

Спи, моя донечко, спи, мій синочку,

Киця клубочком згорнулась в куточку.

Час уже в ліжечка, спати пора,

 В домі затихла уся дітвора.

В полі, у лузі травичка вже спить,

Лиш без кінця десь сова гомонить.

Місяць на небі заснув вже давно,

 Дід-дрімотун загляда у вікно.

Будете спати — потрапите в казку,

Вдягнете ви на балу свою маску.

В казці добро переможе все зло...

 Хочу, щоб справді було так воно.

Спіть, мої дітоньки, спіть, засинайте,

Швидше в солодкому сні підростайте.

Спіть, мої дітоньки, міцно так спіть.

Матусі на радість здорові ростіть.

16-а учениця.

Щоб сльози втирали лишень ви від сміху,

Щоб внуки росли тільки на втіху.

Я хочу, щоб зранку мене ви чесали

І сонячні промені в коси вплітали.

 17-а учениця.

Татусина мама у мене теж є,

Мені сумувати вона не дає.

Я з нею свій перший рушник вишиваю

І пісню веселую їй заспіваю.

13. (Пісня "Бабця, бабуся»).

18-ий учень

Засиділись вже ми, мерщій танцювати,

 Щоб нами гордились і мама, і тато.

На святі ми вам не дамо сумувати.

Танок український станцюємо завзято.

14. Слово про дідуся.

19-ий учень

Про бабцю сказали, тепер про дідуся.

На нього з любов'ю я теж подивлюся.

З ним я не плачу, а тільки сміюся,

Йому на коліна тихенько вмощуся.

Спитаю про хмари, спитаю про осінь.

Чому не лягає дідусь мій ще досі,

 Чому вже на скронях блищить сивина?

Але дідуся прикрашає вона.

15. ПІСНЯ «МІЙ ДІДУСЬ»

Мій дідусь старенький,

Як голуб, сивенький.

По садочку ходить,

Онученька водить. (Двічі)

Онученька водить

І  йому говорить:

Люби свою землю

Дуже-дуже древню. (Двічі)

По садочку ходить

І йому говорить:

Люби всю родину

І свою Вкраїну.      (Двічі)

16. Слово про сестричку і брата.

20-ий учень.

У мене сестричка малесенька є.

До столу тихенько вона підійде.

«Ти вчишся? — спитає, — не буду заважати,

Але без тебе я буду сумувати».

21-ий учень.

А брат мій старший мене захищає,

Усі перешкоди він швидко долає.

На нього схожим у всьому я буду,

Корисних порад його не забуду.

22-ий учень.

На старшу сестру я схожою буду,

Корисних порад її теж не забуду.

— Навчи мене, сестро, що треба робити,

 Щоб мама за мене могла лиш радіти.

23-ий учень.

— Дочкою потрібно уважною бути,

 Що вчила матуся, не можна забути.

Ще треба у школі старанно учитись

 І за своїх рідних потрібно молитись.

17. Молитва.

(Горять свічки)

Разом.

Ой, Ісусе, глянь на мене,

Зроби добре дитя з мене.

В мене серце ще маленьке,

Хто в нім буде?

Ти, Ісусе, дорогенький.

Я Тебе благаю, рученьки зношу,

Для діда, бабусі здоров'ячка прошу.

Для мами, для тата, всієї родини.

Вислухай, Боже, малої дитини.

18. МОЛИТВА МАМИ ЗА СВОЇХ ДІТЕЙ (читає мама)

Бережи дітей, Мати Божа,

Не від болю, а від біди.

Бережи їх від пожежі,

Бережи ще від води.

І від всякого чоловіка,

Що в собі чорне зло несе,

 Від любові, що невелика,

Від зневір'я - понад усе.

Бережи дітей серед ночі

І на дні голубого дня,

Щоб не втратили зору очі,

 Щоб не падали діти з коня.

 Бережи дітей, Матір Божа,

В лісі, в полі і на шляху...

 Хай молитва оця допоможе

 У годину вашу лиху.

Вчитель. А ще сьогодні діти прочитають про свої роди­ни твори, які вони напередодні написали до родинного свята. (Кілька дітей читають свої кращі твори про родину).

Вчитель. Я хочу, щоб ви пам'ятали, що родина - це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, школа і весь народ український. Родина до родини - народ. Ми з вами усі - український народ, який складається з родин малих і ве­ликих, дружних і працьовитих. Як могутня ріка бере си­лу з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується українськими родинами, сім'ями.

19. НАКАЗ

Ваші батьки приготували для вас, діти, свій наказ. По­слухайте його.

(Читає один із батьків)

Батько й мати тобі життя дали і живуть для твого щас­тя.

Не завдавайте їм болю, образи, прикрощів, страждан­ня.

 Все, що тобі дають батько й мати, - це їхня праця, піт, утома.

Умій поважати працю батьків.

Найбільше щастя для матері й батька — твоя працьовитість, любов до науки, повага до старших.

Якщо люди вважають тебе не­доброю людиною - це велике горе для твоїх батьків.

По-справжньому любити їх означає приносити в дім мир і спокій.

Твоя сім'я - це не тільки батько й мати. Це й ви, діти. Це твоя поведінка, твої вчинки. Запитуй у батька і матері дозволу на те, що без них робити не можна.

Справжня свобода сина й дочки - бути слухняними діть­ми.

Три нещастя є в людини: смерть, старість і лихі діти, говорить українська народна мудрість. Старість - невідворотна, смерть — невловима, перед цими нещастя­ми ніхто не зачинив двері свого дому. А від лихих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тіль­ки від батьків ваших, а й від вас самих.

Бути хорошими дітьми означає не допустити, щоб старість батька й матері була отруєна вашими поганими вчинками.

Вмій віддячу­вати батькам. Близько приймай до серця найважчі душевні муки батька й матері. їхня хвороба - твоє горе, їхні невдачі, неприємності на роботі - твоя біда.

Вмій бути добрим у думках і почуттях. Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що ранню старість і хвороби батькам прино­сить не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, пе­реживання, тривоги, прикрощі. Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки.

Будьте гідними своїх батьків!

24-ий учень.

Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам.

Тому вклонитися доземно ми повинні

За диво й за життя - своїм батькам.

Батьки для нас — це найдорожчі люди,

Вони піклуються і думають про нас.

І хай завжди в нас тато й мама буде,

Й ніколи світлий не проходить час.

25-ий учень.

І хай здоров'я буде у родині,

Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів!

Родині ми складаєм славу нині

І скажемо багато добрих слів.

Бо все найкраще в дітях від родини!

Привітність, щирість, щедрість, доброта,

Усі традиції народні і святині,

Та мудрість й віра чиста і свята.

26-учень

На те й родина, щоб допомагати

В скрутну хвилину нашого життя.

І тітонька пригорне, наче мати,

Ту сиротину, скривджене дитя.

Тож хай міцними будуть всі родини,

І дружними, й святими в добрий час.

Щоб не було - нерідної дитини

Ні в кого з нас, ні в кого з нас...

20. Пісня про родину

Вчитель

І ось завершилось родинне наше свято.

Ми від душі повеселились всі.

Тож дай вам Бог добра і сил багато,

Щоб сонце піднімалося в росі,

Щоб зігрівало вас його тепло і ласка,

А доброта всіх пригортала вас.

Й життя хай буде ніби добра казка.

Живіть усі щасливо! В добрий час.

Учитель. Спасибі Вам за вашу щирість, за участь у святі.

Швидко промайнув час нашого свята. Ми були б дуже раді й щасливі, якби від сьогоднішнього свята наші діти залишили у своєму серці хоча б краплину любові до своєї сім'ї.

21. Пісня «Многії літа».

Виконують всі