Громадкість: сучасні виміри виховання

Громадкість : сучасні виміри виховання

У статті розкрита сутність категорії «громадянськість»,  викладені основні параметри виховання громадянськості в сучасному суспільстві, обґрунтована необхідність виховання цієї якості у підростаючого покоління.

Ключові слова: громадянськість, виховання, громадянське виховання.

In the article market out the essence of category “civic consciousness”,are given the key parameters of education of civic consciousness in modern society, is necessity of the quality of education in the younger generation.

Keywords: citizenship, education, civic education.

Тенденції розвитку українського суспільства висунули на передній план життя проблему громадянськості як якості суспільства, і як якості особистості.

Громадянськість – це якість, котра не надається формально, а виховується. Це поняття соціально – психологічне, бо в ньому фіксується передусім психолого – етичний зв'язок особистості с державою. Громадянськість може зберігатись навіть після втрати громадянства й належить до емоційної сфери, душі.[ 1,c.3].

Демократизація освіти і виховання обумовлює необхідність громадянської освіти і громадянського виховання. Особливої актуальності ця проблема набуває для сучасної української ситуації, котра характеризується недорозвиненістю та слабкістю громадянського суспільства й масовим синдромом неможливості відстояти свої громадянські права перед державними інституціями.

Фахівці соціальної роботи і психології свідчать, що здатність і готовність виступити в ролі активного і свідомого члена суспільства може бути розвинута в особистості, якщо вона буде відповідальна за рішення будь – якої проблемної ситуації, особливо на рівні прийняття рішень. У шкільному віці це, насамперед, вирішення певних учнівських проблем, участь у громадянському житті школи, учнівському самоврядуванні.

Сучасна вітчизняна педагогіка називає низку умов щодо формування в дітей почуття Батьківщини, виховання громадянськості:

• створення державних нормативно – правових основ громадянської освіти й громадянського виховання;
• розробка  методології й методики громадянської освіти й громадянського виховання;
• створення інформаційної мережі в галузі громадянської освіти й громадянського виховання;
• створення різних центрів підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів громадянської освіти й громадянського виховання;
• фінансово – економічне забезпечення громадянської освіти й громадянського виховання;
• розробка навчального курсу з громадянської освіти для середніх шкіл;
• створення системи громадянського виховання в усіх навчально – виховних закладах;
• розвиток паралельних шкільництву структур виховання громадянськості;
• урахування особливості впливу громадянських добровільних об’єднань  на формування громадянських цінностей і переконань;
• сприяння шкільного самоврядування, як активної форми  соціалізації  школярів;
• активна діяльність виховних інститутів з організації громадянського виховання за місцем проживання;
• розвиток і запровадження нових, оригінальних шляхів громадянського виховання молоді;
• залучення до системи громадянського виховання закладів культури і мистецтва [1,c.5].

Громадянськи вихована молодь – це величезний творчий потенціал для сучасного українського суспільства, який буде насамперед визначатися її готовністю взяти на себе відповідальність за майбутнє України.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Киричук О.В. Конвенція виховання підростаючих поколінь суверенної України// Ра.школа . -  1991. - №5. – С.3 – 6.