Вечорниці на свято Андрія

 

План заходу

 

Тема: Вечорниці на свято Андрія.
 

Мета:

1. Поглибити знання учнів про зимові календарні свята;
2. Познайомити їх зі звичаями святкування андріївських вечорниць, відроджувати календарно-обрядові звичаї нашого народу;
3. Виховувати любов і повагу до народних звичаїв і традицій; почуття патріотизму.

Завдання заходу:

• Донести інформацію до учнів про свята, обряди, традиції українського народу;
• Виховувати у підростаючого покоління український національний характер, світогляд, національні і загальнолюдські цінності.

Обладнання: ноутбук, екран, носії інформації, аудіозаписи (пісні «Мій

                        рідний край», «Зеленеє жито, зелене…», «Цвіте терен»,

                        «Кучерява Катерина», «Ой у вишневому саду», «Вареники»,

                        «І в нас, і у вас хай буде гаразд»)

                        Інтер’єр української хати: вишиті рушники, хлібина, калита,

                        палиця зі стрічкою на кінці для прив’язування калити,

                        вареники, цукерки, печиво для гадання, інвентар для ігор.            

Учасники вечорниць: учні, педагоги, гості.

 

Хід виховного заходу:

І. Вступна частина.

1.1. Організаційна частина

- перевірка присутності учнів.

ІІ Основна частина.

2.1. Передумова.

Вступне слово викладача:

Історія культури українського народу – це явище глибинне і розмаїте. Воно потребує турботливого ставлення та ретельного вивчення молодою генерацією.

Сьогодні ми зібралися, щоб доторкнутися до джерел власної ментальності, скласти уявлення про первинні елементи внародних традиціях та обрядах.

Свідомо обмежимо коло цікавих проблем і зосередимо увагу на календарній українській обрядовості.

Викладач

Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь і вважається парубоцьким святом. Андріївські вечорниці припадали на період посту. На вечорниці першими, ще до заходу сонця, збиралися дівчата, аби встигнути до приходу хлопців приготувати спільну вечерю і найголовніше, спекти Калитку-круглу пшеничну паляницю з отвором посередині або з боку. Кожна з дівчат місила свою невеличку частинку, а потім ці шматочки клали до спільної діжі, додавали родзинки, сушені вишні, горіхи і ліпили Калиту, примовляючи: «А ми Калиту місили, З усіх криниць воду носили; Як балабушки місили - з ополонки воду носили…»

Дуже багато різних ворожінь на Україні побутувало, що ніхто не перелічить - не порахує. Свято Андрія пов'язане з дуже багатьма обрядами та ритуалами, ми тільки маленьку часточку знаємо.

 

Слайд № 1 (Зображення на мультимедійному екрані теми виховного заходу)

Викладач

Сьогодні ми зібралися, щоб доторкнутися до джерел власної ментальності, скласти уявлення про первинні елементи внародних традиціях та обрядах.

Свідомо обмежимо коло цікавих проблем і зосередимо увагу на календарній українській обрядовості.

Це і буде цариною наших пізнавальних шукань.

У народі побутує прислів’я: «Введення прийде, свят наведе».  

 

Слайд № 2

4 грудня - Введення. І справді, за цим днем ішла низка багатих обрядовою символікою, ритуальними діями, міфологічними сюжетами свят, на яких ворожили про щасливе одруження.

 

Слайд № 3

7 грудня — свято Велико Мучениці Катерини, яку вважали опікункою дівочої долі, й тут переважали різноманітні дівочі ворожіння.

 

Слайд № 4

Та найбільшим молодіжним святом було Андрія (13 грудня). Святого вважали покровителем молоді, який сприяв щасливим шлюбам. Серед зимових свят він найбільше виділяється поетичністю й неповторністю. Його ще називають у народі-Калита.

 

Слайд № 5

14 грудня — Святого пророка Наума. «В цей день наука в школі на ум піде»

 

Слайд № 6

17 грудня — Свято Великомучениці  Варвари. У фінському місті жив багатий і знатний чоловік Діоскор і сам виховував свою єдину дочку Варвару. Варвара вирішила стати християнкою і прийняла святе хрещення. Коли батькодовідався, що його дочка стала християнкою, він відмовився від неї і приказав стратити.

 

Слайд № 7

19 грудня — Святого Миколая Чудотворця. Зимового Миколая, на відміну від весняного, обов’язково відмічали. Його з давніх часів вважали захисником бідних і знедолених, а особливо діток. Під цю пору зима вже остаточно утверджується в своїх правах, тому й говорили: «До першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепло ніколи».

 

Слайд № 8

22 грудня —Свято Святої Анни На цей день припадає зимове сонцестояння, після чого воно повертає вже на літо. З Ганниного дня починали вже готуватися до Різдва — вибілювали й чепурили хати, наводили порядок у господарстві. Літні люди завбачували погоду: «Яка Ганна до полудня, така зима до кінця грудня. Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки».  А ще в народі говорили: сніг у грудні глибокий — урожай буде високий.

 

Слайд № 9

Ми вирішили взяти таку тему нашого виховного заходу: «Вечорниці на свято Андрія», яка зацікавила б сучасну молодь. Адже «все вертається на круги свої», і ми всі зараз теж повертаємось обличчям до витоків, традицій нашого народу.

 

Слайд № 10

Українська пісня – бездонна душа українського народу, це його слава.  Тому саме з піснею не розлучається наш український народ.

Цікавим було життя на Україні в минулому з його прекрасними звичаями і обрядами, з його співучими дівчатами і парубками, які довгими зимовими вечорами збиралися на вечорниці, посиденьки, толоку.

 

Пісня «Мій рідний край».

 

Слайд № 11

Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь і вважається парубоцьким святом. Андріївські вечорниці припадали на період посту. На вечорниці першими, ще до заходу сонця, збиралися дівчата, аби встигнути до приходу хлопців приготувати спільну вечерю і найголовніше, спекти Калитку-круглу пшеничну паляницю з отвором посередині або з боку. Кожна з дівчат місила свою невеличку частинку, а потім ці шматочки клали до спільної діжі, додавали родзинки, сушені вишні, горіхи і ліпили Калиту, примовляючи: «А ми Калиту місили, З усіх криниць воду носили; Як балабушки місили - з ополонки воду носили…»

Дуже багато різних ворожінь на Україні побутувало, що ніхто не перелічить - не порахує. Свято Андрія пов'язане з дуже багатьма обрядами та ритуалами, ми тільки маленьку часточку знаємо.

 

Слайд № 12

Дівчата дуже прагнули знати: багатого чи бідного чоловіка будуть мати. Для того брали навмання поліно і його розглядали. Якщо поліно сукувате, то чоловік багатий буде, а якщо - гладеньке, то бідний посватає.

 

Слайд № 13

Чого дівчата тільки не видумували. Вони коржики –«балабушки» випікали, а кожна дівчина свій коржик якось позначала, щоб між іншими свій впізнала, їх на стільчик клали, а в кімнату собаку впускали. Чий коржик собака з'їсть, ця дівчина, швидше за подруг, вийде заміж. Андріївське дівоче ворожіння - давні поганські вірування й обряди, якими подекуди забавляється й наше покоління.

 

Вірш «До дня Святого Андрія»

Святого Андрія, це – молоді свято,
Нас завжди збиралося досить багато,
Картоплю варили і тісто місили,
Вареники разом швиденько ліпили…

Капуста, картопля були за начинку,
В цей вечір хтось міг собі вибрати жінку,
Якщо попадався вареник із клоччям,
То значило хлопцю женитись пророчать.

Коли із вівсом попадався вареник,
То хлопець на вечорі був, як «крученик»,
Бажання любого на цих вечорницях
Виконував чітко і навіть в дрібницях…

Вертепи робили, дівчата гадали
І нові колядки частенько складали.
Прийти на вечірку – це кожного мрія
У вечір на свято – Святого Андрія.

 

Слайд № 14

Колись в Україні, особливо в селі, осінньо-зимовими вечорами дівчата й хлопці на вечорниці збиралися в самотньої господині. Вона лад в усьому давала: за молоддю наглядала та дівчатам вечерю готувати допомагала. Дівчата приносили з дому продукти. Наперед домов­лялися, хто що принести має: одна - масло, інша - сметану, третя - сиру та борошна на вареники. А хлопці для дівчат за їх старання приносили ласощі: цукерок купували, горішки, яблука заздалегідь для вечорниць припасали.

 

Слайд № 15

Уявіть собі подорож. Ні, не комерційний тур. Відвідувати будемо інший часовий вимір, ну хоч би 19 століття.

Задля цього досить перевтілитися в наших прабабусь та прадідусів і подивися, як саме їм вдавалося без телевізорів, дискотек, музичних центрів та комп'ютерів цікаво та весело проводити дозвілля?

Перевтілення починається.

 

 

 

 

Слайд № 16

 

Сценка святкування Андрія

 

Пора вечорниць — це довгі вечори глибокої осені і зими. Завітаймо до однієї української хати, де нас уже чекають добрі господарі.

 

Господиня. Добрий вечір, добрі люди!

Господар. Хай здоров’ячко вам буде!

Господиня. Будьмо знайомі. Я — Одарка, господиня вечорниць.

Господар. А я їх господар — Гриць.

Обоє. Щиро просимо до нашої хати, На вечорниці завітати.

Господар. Одарко, ти ще вечері не зварила? А вже скоро молодь зійдеться.

 

Слайд № 17

Господиня. А в мене вже майже все готове. Уже вечір, та ні хлопців, ні дівчат немає.

(За дверима стиха звучить українська народна пісня «Ой там на горі»)

 

Господиня. А ось і вони! Чуєш, вже йдуть!

(Дівчата стукають у двері)

 

Голос за дверима.
Господарю, господине,
Чи пустите нас до хати?
Ми вміємо співати й танцювати!

 

Господар. Та заходьте вже, дівчата!

(Дівчата заходять, сідають на лаву)

 

Господиня. Дівчата, може, щось заспіваєте?

 

Слайд № 18

Дівчина. А чому ж не заспівати!

(Дівчата співають пісню «Цвіте терен»)

 

Слайд № 19

Господиня. Дівчата, щось веселе заспівайте!

(Дівчата співають пісню «Кучерява Катерина».

 

Чути голоси, сміх, стукіт у двері) 

 

Хлопці Агов! Чи є тут хтось у цьому домі?

 

Господиня. Заходьте, заходьте, чекаємо уже вас.

(У хату заходять хлопці)

 

Хлопець 1.
Добрий вечір тому,
Хто у домі цьому!
Всім гостям оселі
І хазяйці веселій!

 

Хлопець 2.
А чому такі сумні, дівчата?
Гей, на наших вечорницях
Хто сумний — розвеселися!
Співи й танці, небилиці —
Гарні будуть вечорниці.

 

Господар. Дівчата, може, затанцюєте?

 

Слайд № 20

 

Дівчина. А чому ж не затанцювати!
(Дівчата танцюють український народний танець «Гопак»)

 

Дівчина.
Чи до пісні, чи до танцю
В нас охота здавна,
Наша славна Україна
Таночками славна.

 

Хлопець.
Хай квітне наш рідний край!
Гей, годі журитися!
Грай, музико, дужче грай —
Будем веселитися.
 

Слайд № 21

 

Господар. Хлопці, а що ж ми сидимо? Нумо, калиту кусати!
(Підстрибують по черзі, хто не вкусить калити — господиня загадує загадки)

* * *
На дворі горою, а в хаті водою.
(Сніг)

* * *
Без рук, без голови, а вікна малює.
(Мороз)

* * *
Махнула птиця крилом
І покрила весь світ
Білим килимом.
(Зима)

* * *
Розсипає з неба сніг
Білим килимом до ніг.
Миколайчики приносить,
Новий рік у гості просить.
(Грудень)

* * *
Його не мили, а він блищить, його не смажили, а він хрустить. ( сніг )

 

Господар. Одарко, а що ж це за вечорниці без вареників?

 

Слайд № 22

 

Господиня. Та несу вже, несу!
(Господиня ставить на стіл макітру з варениками. Звучить пісня «Варенички». Гості їдять вареники. Хвалять господиню)

 

Хлопець.
Та, мабуть, давайте люди,
За гостину дякувати будем.
І за те, що нас приймали,
І за те, що частували.

 

Дівчина.
А тепер хочемо вам побажати,
Щоб була багата ваша хата
І ділами, й пирогами,
І друзями, і гостями.

 

Слайд № 23

 

Хлопець.
Ще бажаєм дуже сили.
Щоб ніколи не хворіли.
Хай стежки встеляються квітом-рястом,
Зичимо здоров’я, миру, щастя!
(Звучить пісня «Хай у нас і у вас все буде гаразд»)

 

Слайд № 24

- Як бачимо, з обрядовим хлібом пов'язана основна дія святкування.

«Калита» під стелею – це символ сонця і бога предка, і бога шлюбу;

мак у коржі – зорі на небі, дітки сонця; мак - зорі, віщує безліч кіл на полі (високий урожай).

Напевно ось так, відбувалось дійство на традиційному святі «калити», яке дійшло до нас з прадавніх часів.

 

Слайд № 25

Передбачити долю могли і півні, дівчата вносили їх з сідала до хати і пускали на долівку, де були заздалегідь підготовлені купка зерна, мисочка з во­дою і дзеркало. Якщо півень перш за все стане клювати зерно — дівчина вийде заміж за гарного господаря, буде жити в достатку; почне пити воду — за п'яницю піде; стане дивитися у дзеркало — чоловік буде ледащо, вертітиметься перед дзеркалом і на чужих молодиць поглядатиме, а якщо, борони, боже, щось наробить на підлозі — то дівчина покриткою буде, як кажуть в народі, «в пелені принесе».
 

Слайд № 26

Передбачали долю і при допомозі воску, розплавляли його над свічкою, виливали в тарілку з холодною водою і дивилися, що ж там вийде: обручка — заміж піде, квіточка — буде дружкою на весіллі, гребінець — ще довго розчісува­тиме дівочі коси. По воскових фігурках, що спливали на воді, відгадували і професію судженого.

Слайд № 27

Знімали дівчата по одному чобітку чи черевику і вимірювали від стола до порога, чий перший чобіт на поріг стане, та перша заміж піде. Іноді чоботи перекидали через хату або ворота і дивилися, куди носком впаде — туди і заміж піде.

 

Слайд № 28

Так чи інакше, наша Україна

Віддавна святкує Андрія

Ми показали, як колись жило

Без будинків культури

Українське село.

 

Питай, цікався, пізнавай,

Яким же був колись твій край!

Бо хоче рідна Україна,

Аби росла достойна зміна.

 

Ви сьогодні дізнались про традиції нашого народу, а саме про святкування Андрія. І вважаємо, що ви будете зберігати і підтримувати їх.

Якщо вам сподобався цей захід, то оплесками подякуйте учасникам.

 

Слайд № 21

 

Господар. Хлопці, а що ж ми сидимо? Нумо, калиту кусати!
(Підстрибують по черзі, хто не вкусить калити — господиня загадує загадки)

* * *
На дворі горою, а в хаті водою.
(Сніг)

* * *
Без рук, без голови, а вікна малює.
(Мороз)

* * *
Махнула птиця крилом
І покрила весь світ
Білим килимом.
(Зима)

* * *
Розсипає з неба сніг
Білим килимом до ніг.
Миколайчики приносить,
Новий рік у гості просить.
(Грудень)

* * *
Його не мили, а він блищить, його не смажили, а він хрустить. ( сніг )

 

Господар. Одарко, а що ж це за вечорниці без вареників?

 

Слайд № 22

 

Господиня. Та несу вже, несу!
(Господиня ставить на стіл макітру з варениками. Звучить пісня «Варенички». Гості їдять вареники. Хвалять господиню)

 

Хлопець.
Та, мабуть, давайте люди,
За гостину дякувати будем.
І за те, що нас приймали,
І за те, що частували.

 

Дівчина.
А тепер хочемо вам побажати,
Щоб була багата ваша хата
І ділами, й пирогами,
І друзями, і гостями.

 

Слайд № 23

 

Хлопець.
Ще бажаєм дуже сили.
Щоб ніколи не хворіли.
Хай стежки встеляються квітом-рястом,
Зичимо здоров’я, миру, щастя!
(Звучить пісня «Хай у нас і у вас все буде гаразд»)

 

Слайд № 24

- Як бачимо, з обрядовим хлібом пов'язана основна дія святкування.

«Калита» під стелею – це символ сонця і бога предка, і бога шлюбу;

мак у коржі – зорі на небі, дітки сонця; мак - зорі, віщує безліч кіл на полі (високий урожай).

Напевно ось так, відбувалось дійство на традиційному святі «калити», яке дійшло до нас з прадавніх часів.

 

Слайд № 25

Передбачити долю могли і півні, дівчата вносили їх з сідала до хати і пускали на долівку, де були заздалегідь підготовлені купка зерна, мисочка з во­дою і дзеркало. Якщо півень перш за все стане клювати зерно — дівчина вийде заміж за гарного господаря, буде жити в достатку; почне пити воду — за п'яницю піде; стане дивитися у дзеркало — чоловік буде ледащо, вертітиметься перед дзеркалом і на чужих молодиць поглядатиме, а якщо, борони, боже, щось наробить на підлозі — то дівчина покриткою буде, як кажуть в народі, «в пелені принесе».
 

Слайд № 26

Передбачали долю і при допомозі воску, розплавляли його над свічкою, виливали в тарілку з холодною водою і дивилися, що ж там вийде: обручка — заміж піде, квіточка — буде дружкою на весіллі, гребінець — ще довго розчісува­тиме дівочі коси. По воскових фігурках, що спливали на воді, відгадували і професію судженого.

Слайд № 27

Знімали дівчата по одному чобітку чи черевику і вимірювали від стола до порога, чий перший чобіт на поріг стане, та перша заміж піде. Іноді чоботи перекидали через хату або ворота і дивилися, куди носком впаде — туди і заміж піде.

 

Слайд № 28

Так чи інакше, наша Україна

Віддавна святкує Андрія

Ми показали, як колись жило

Без будинків культури

Українське село.

 

Питай, цікався, пізнавай,

Яким же був колись твій край!

Бо хоче рідна Україна,

Аби росла достойна зміна.

 

Ви сьогодні дізнались про традиції нашого народу, а саме про святкування Андрія. І вважаємо, що ви будете зберігати і підтримувати їх.

Якщо вам сподобався цей захід, то оплесками подякуйте учасникам.