ЗНАЧЕНЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ В СЦЕОГРАФІЇ ДИТЯЧИХ ТЕАТРАЛІЗОВАНИХ СВЯТ

ЗНАЧЕНЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ В СЦЕОГРАФІЇ ДИТЯЧИХ ТЕАТРАЛІЗОВАНИХ СВЯТ

У статті розглядаються особливості та принципи художнього оформлення масових театралізованих видовищ на сучасному етапі. Проводиться огляд більш поширених засобів оформлення видовищ, їх використання в сучасній режисурі.

Ключові слова: театралізоване видовище, тематичний концерт, сценографія, декоративне оформлення, образно – художній задум, художній образ.

The article deals with the features and principles of decoration mass theatrical performances at the contemporary stage. A review of more common design shows, their use in modern direction.

Key words: theatrical spectacle, thematically concert, stenography, decorative design, figurative – art design, art image.

Питанню сучасної сценографії присвячені окремі видання та численні статті в спеціальній періодичній пресі. У сучасному розумінні сценографія включає в себе оформлення будь – якого сценічного (концертного) майданчика, телевізійної студії, відеороликів, музичних кліпів, виставок, презентацій, оформлення будь – якого заходу дієвого характеру. Сценографія містить в собі прийом і засоби постановки концертних номерів і програм, що є визначальними в організації простору видовища.

Художня творчість починається з образно – художнього задуму майбутнього твору. Процес цей складний, неоднозначний, дуже індивідуальний. У теорії мистецтва творчий процес ділиться на три етапи:  перший – пізнання і творча переробка вражень, знань дійсності; другий – виникнення художнього задуму;  третій – реалізація задуму, його втілення в масовому театралізованому дійстві [3,c.28]. Але слід зазначити, що головним фактором задуму є створення художнього образу, сценічної метафори, яка б максимально відображала суть того, що відбувається, і могла емоційно впливати на глядача. Пошук точної сценографії метафори – один з важливих моментів у створенні художньої образності сучасного видовища [4,c. 48].

Робота педагога – організатора є важливою складовою режисерсько – постановчого процесу при створенні майбутнього театралізованого заходу. Педагог – організатор повинен допомагати своїм сценічним оформлення режисерові та дійовим особам більш виразніше виявити їхні творчі задуми. Недостатньо відобразити місце дії, треба зробити таке сценічне оформлення, яке давало б можливість усім учасникам діяти в них. [2,c.356].

Досягнення науки, техніки і технології, що впроваджуються в сфери мистецтва і культури, розширюють їх можливість, стимулюють виникнення нових видів мистецтва, нових синтезованих жанрів. На сучасному етапі в режисурі театралізованих видовищ велику роль відіграють відеопроекції та екрани. Сьогодні режисер – постановник може використовувати світлодіодні    екрани і табло. В основному вони застосовуються в режисурі просто неба [1, c.16].

Сценографія формує середовище сценічної дії. Вона не повинна створювати копію реального, побутового середовища. Так, стенографічний пошук спрямовується не лише на те, щоб знайти найнеобхідніші елементи оформлення сцени, а, в ідеалі, здатний пробудити у глядачів їх фантазію, асоціативні зв’язки, змушуючи глядача доповнити і домислити все інше. 

В сценографії дитячих театралізованих свят повинна поєднуватися ціла система художніх образів. Культура свята складається із сукупності різних театралізованих напрямків – культури гри, слова, руху, звуку, костюма, етикету, художнього оформлення. Будь – яке дитяче свято повинно розважаючи повчати формуванню загальної культури; забезпечення необхідних умов для особистісного творчого розвитку дітей; придбання знань і практичних умінь у галузі театрального мистецтва.

В цьому і є чарівна сила дитячих свят. Тому художні образи в сценічному оформленні повинні бути знайомими дитині, зрозумілими та повчальними. Адже знайомлячись  зі сценою дитина повинна відчувати, що потрапила у казку. І дати їй таку можливість можуть вірно підібраним і відтвореним у оформленні сцени, у костюмах, у музиці і світлі художній образи.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Базанов В.В. Основные проблемы использования техники в современном спектакле // В.В. Базанов //  Сценическая техника и технология. – 1973. - №2. – С. 15 – 18.
2. Березкин В.И. Искусство сценографии мирового театра: от истоков до середины ХХ века /  В.И. Березкин. – М., 1997. – 544с. Театральне, кіно -, телемистецтво,  хореографія.
3. Захаров М. Раскрепощенность / М. Захаров // Художник , сцена: сб. ст. /сост. Е.Б. Ракитина. – М.: Сов. художник, 1978. – 213с.
4. Листовский В.В. Пути развития сценографической науки/ В.В. Листовский //  Сценическая  техника и технология. – 1977. - №3. – С. 46 – 58.
5. Шеповалов В.М. Становление теории сценографии и ее роль в науке о театре / В.М. Шеповалов // Искусство  и эстетическая культура : сб. науч. Тр. – СПб., 1992. – С.112 – 128._GoBack_ GoBack.