"Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. За походженням: власнеукраїнська лексика, запозичена" (Презентація)

Групи слів за значенням: синоніми, антоніми; за походженням: власне українська і запозичена лексика

Групи слів за значенням1) Синоніми — це слова, що мають різне звучання, але однакові чи близькі за своїм лексичним значенням (пахучий — запашний — ароматний — духмяний). Значеннєва подібність синонімів може бути більш чи менш повною.2) Антоніми — це слова з протилежним лексичним значенням (далекий — близький). До них належать переважно слова однієї частини мови. Вони об’єднуються в антонімічні пари і властиві словам, які називають ознаку, якість, оцінку предмета. Багатозначне слово може мати окрему антонімічну пару до кожного свого значення (сухий — мокрий (рушник), сухий — мякий (хліб)).

Групи слів за значенням3) Омоніми — це слова, однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за лексичним значенням (пара — фізичний стан води і пара — два). Вони виникають у мові внаслідок випадкового збігу різних слів чи форм слів. У мові розрізняють омоніми повні та неповні.

Омоніми. Повні омоніми. Неповні омоніми(мають однакове звучання і написання в усіх граматичних формах (ліра (музичний інструмент) і ліра (грошова одиниця))(називаються омоніми, які збігаються за звучанням і написанням не в усіх формах.

Неповні омоніми. Омоформи  − це слова, що однаково звучать тільки в певній граматичній формі (три  − числівник і три  − дієслово наказового способу). Омофони  − це слова, що звучать однаково, але пишуться по-різному (мене − займенник і мине  − дієслово). Омографи  − це слова, що пишуться однаково, але відрізняються наголосом (мука − мука).

Гра «П’ятий зайвий»1. Вести мову, розмовляти, говорити, співати, виголошувати. 2. Смуток, журба, скорбота, сміх, печаль. 3. Сильний, дужий, слабкий, потужний, міцний. 4. Хуртовина, дощ, віхола, завія, хурделиця. 5. Чемний, привітний, грубий, люб’язний, делікатний.

Серед поданих слів знайти пари синонімів. Робота, дорослі, дорога, відвага, праця, безділля, малюки, діти, діброва, шлях, страва, оселя, їжа, учень, вчитель, сарай, завірюха, подія, мужність, ліс, метелиця, будинок, пригода, школяр. Робота-праця, дорога-шлях, відвага-мужність, малюки-діти, діброва-ліс, страва-їжа, оселя-будинок, учитель-школяр, завірюха-метелиця, подія-пригода.

Перепишіть, підкресліть зайве слово.а) відвертий, нелукавий, працьовитий;б) чемний, ґречний, слухняний;Ґречний − шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний; який виражає шанобливість, увічливість.

Прочитайте прислів’я, вставляючи, де треба, замість крапок необхідні літери. Підкресліть антоніми. Біл..ше діла — мен..ше слів. Ластівка ден.. починає, а соловей кін..чає. Ран..я пташка дз..обик чистить, а піз..ня очиці жмурить. Праця чоловіка годує, а лін.. марнує. З малої хмари в..ликий дощ буде. Більше діла — менше слів. Ластівка день починає, а соловей кінчає. Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. З малої хмари великий дощ буде.

Випишіть із речень омоніми. Замість крапок вставте пропущені букви, назвіть орфограму. Сторож відімкнув ключами в..ликий замок. На горі віднієт..ся середньовічний замок. По схилах лісової гори били джерельні ключі. Журавлині ключі даленіли в осін..ьому небі. Я в дорогу взяв дорогу мені річ.

Які слова у поданих реченнях є омонімами?На узлісся вибігли руді лисички. На галявині ростуть лисички. Голосно співають молоді півники. У садку ростуть різнобарвні півники. Коса — дівоча краса. Коси, коса, поки роса.

 Із поданих слів складіть антонімічні пари. Запишіть їх. Початок, бідний, ненавидіти, вдень, мовчати, багатий, любити, вночі, кінець, говорити. Початок-кінець; бідний-багатий, ненавидіти-любити, вдень-вночі, мовчати-говорити.

Групи слів за походженням: власне українські й запозичені слова.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}НезапозиченіЗапозиченіСлова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови: спільнослов’янські слова (дочка, діти, день, ніс, гуска); спільносхіднослов’янські слова (давньоруський шар лексики): щавель, білий, кузня. Власне українські слова (мовлення Київської Русі і після її занепаду): кирпатий, стежка, джерело. Старослов’янізми (прийшли до української мови зі старослов’янської (староболгарської) мови, якою довгий час писали церковні книги). Ознаки старослов’янізмів: наявність звукосполучень -жд-, -ра-, -ла-, префіксів воз-, пред-, со-, а також звукосполучень -енний, -щий, -мий, -тель, -іє в кінці слів. З інших слов’янських мов (російської, польської, білоруської, чеської): завод, новатор, атомохід, пан, шляхетний, хвороба, бадьорий, дьоготь, ліпший, влада, табір.

Багато запозичених слів стали загальновживаними: Приклад: вишня, кімната, огірок, левада. Деякі запозичені слова мають у мові український відповідник: процент − відсоток, дефект  − недолік. Запозиченими словами не варто зловживати. Якщо запозичене слово можна замінити синонімом, то треба використовувати українські відповідники: азарт − запал; о’кей  − усе гаразд, добре. Та все ж таки майже дев’яносто відсотків слів —  це власне українська лексика, тобто слова, що виникли після утворення Київській Русі: лелека, цап, багаття, смуга, сніданок, вареник, галушка. Саме вони становлять основу української лексики і формують національні ознаки мови.

Наприклад: голова, берег, золото, город, єднання (єдин — один), учитель, братство, возз’єднати, роботящий.

Дібрати до слів іншомовного походження українські відповідники. Унікальний, Аудієнція Стимул Дистанція Раціональний. Шосе. Радикальний. Рідкісний. Прийом. Поштовх. Відстань. Розумний. Брук. Дієвий. Довідка: рідкісний, прийом, поштовх, відстань, розумний, брук, дієвий.

Виконайте вправиhttps://learningapps.org/view14032680https://learningapps.org/view6333230https://learningapps.org/view21724286https://learningapps.org/view3678159