Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Національна проблематика у творчості Т.Шевченка періоду «Трьох літ». «Кавказ» ( інтерпретація поеми «Кавказ» через призму подій в

Урок української літератури в 9 класі

Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.  Національна проблематика у творчості Т.Шевченка періоду «Трьох літ». «Кавказ»

( інтерпретація поеми «Кавказ» через призму подій в Україні 2013-2021 рр.)

Цілі:

-формування ключових компетентностей:

- спілкування державною мовою;

- математична компетентність;

- компетентності в природничих науках і технологіях;

-  інформаційно-цифрова компетентність;

- уміння вчитися впродовж життя;

- соціальні та громадянські компетентності;

- підприємливість;

- формування предметних компетентностей:

-         власне читацька;

-         ціннісно-світоглядна;

-         комунікативно-мовленнєва;

-         діяльнісна;

-         громадянська;

-         продуктивна;

-         загальнокультурна;

-         інформаційна;

-         навчально-пізнавальна;

-         рефлексивна.

Тип уроку: урок формування й удосконалення навичок та вмінь

Форма проведення: обговорення і розв’язання проблеми.

Міжпредметні зв’язки: українська література, історія України, новітня історія України, музичне мистецтво.

Випереджувальні завдання:

1. Прочитати твір Т. Шевченка «Кавказ»

2. Індивідуальні учнівські повідомлення про Якова де Бальмена, про елементи сюжету твору, про Прометея.

3. Підготувати матеріал на тему: «Причини війни 1817 – 1864 років», «Події в Україні 2013-2020 років,  їх причини».

4. Підготувати телеміст «Timetrawelling»

Методи, прийоми й форми роботи: «Кольоровий настрій», «Незакінчене речення», «Мікрофон», «Мозковий штурм», евристична бесіда, групова робота, телеміст «Timetrawelling», соціальне опитування (відео), прийом контрасту.

Перебіг уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Відео про події на Майдані 2013-2014 рр. на фоні -  слова:

Христос воскрес!

Почуй, Тарас. –

Вірменськийхлопець

Чита «Кавказ».

Полює «Беркут»

«Убий»! – наказ.

Вірменськийхлопець

Чита «Кавказ».

Зламалосьтіло,

Здригнувся час.

Вірменськийхлопець

Чита «Кавказ».

 «Кольоровий настрій»

-  Доброго дня! З яким настроєм ви прийшли на урок: синім – гарним, урочистим, святковим, чи жовтим – незвичайним, схвильованим. Означте його кольоровою стрічкою.

-   Спільне наше емоційне налаштування – патріотичне!

- Діти, про які події вам нагадало переглянуте відео? (Київ, Майдан, Революція гідності))

- Чи звернули ви увагу, якими словами супроводжувалось побачене на  екрані?

- Хто автор цих рядків, з якого вони твору?

Як бачите, твір не втратив актуальності й досі. 

Учитель: Якщо порівняти людину з деревом, то гілля –це роки, листочки, які оновлюються щороку, - це теперішнє і майбутнє, а є ще коріння – його не видно, але без нього життя не можливе, і чим воно міцніше, тим легше встояти дереву під час бурь.

Отже, щоб бути освіченою людиною, патріотом своєї землі, треба вивчати минуле свого народу.

 Шевченка знає кожен із нас ще змалку й відчуває щось рідне. Тому і називають його батьком українського народу.

       На сьогоднішньому уроці ми розглянемо поему Тараса Шевченка «Кавказ», яка, думаю, не залишила вас байдужими,  через призму подій в Україні 2013 – 2020 років (записуємо число, тему)

2. Актуалізація  суб’єктивного досвіду й опорних знань.

-  Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

1. «Незакінчене речення».

Я хочу:  дізнатися…, зрозуміти…

2. Шкала сприйняття літературного твору

- Діти, знайдіть у зошиті таблицю «Читаючи поему Т.Шевченка «Кавказ», я..»

(* Потрібне підкреслити, додати власні спостереження)

ІІ. Цілевизначення і планування.

Представлення концепту теми та імені уроку.

Учитель:

дещо вам уже відомо з попереднього уроку про життя і творчість                                         Т.Шевченка, вдома ви читали його поему «Кавказ».

Тема сьогоднішнього уроку:

«Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Національна проблематика у творчості Т.Шевченка періоду «Трьох літ». «Кавказ»

( інтерпретація поеми «Кавказ» через призму подій в Україні 2013-2017 рр.)»

У надрукованих зошитах із запропонованих трьох варіантів оберіть ім’я уроку одне, найдоречніше (прокоментувати). Епіграфом нашого уроку стали рядки відомого сучасного співака, справжнього патріота, волонтера Святослава Вакарчука:

Гілля калин похилилося.

Мама, кому ж ми молилися?

Скільки іще забере вона

Твоїх дітей, не твоя війна?

Узгодження цілей уроку і плану роботи.

Додатково ми:

ознайомимося з  історичними передумовами створення поеми;

поєднаємо минуле з сьогоденням;

визначимо орієнтири патріотизму,  прометеїзму.

Проблемне запитання:

Прометей у поемі «Кавказ» і прометеїзм у сучасному житті України. Як виховати в собі Прометея?

  ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу:

(Протягом обговорення учні заповнюють опорний конспект)

Учитель: І. Франко назвав «Кавказ» «… огненною поемою…». « …. воля українського народу являлась йому (Шевченкові), мов сонце, що сходить скупане в крові українських ворогів». П.Куліш у 1846 році, приїхавши до Києва і познайомившись з новими творами поета промовив: «Се вже був не кобзар, а національний пророк»

Бесіда за змістом прочитаного:

Коли і де було написано поему «Кавказ», до якого періоду творчості належить твір?

-Яку історичну епоху відтворив Т.Шевченко  у поемі «Кавказ»? (У поемі «Кавказ» розповідається про боротьбу кавказьких народів проти загарбницької політики російського самодержавства.

Російський царат здавна зазіхав на цей «прекрасний, але дикий край». Уже Петро І розумів, яке значення мало б завоювання Каспійського моря і прилеглих до нього земель для воєнної та економічної могутності Росії. Активні воєнні дії за підкорення всього Кавказу ненаситній Росії розпочалися 1817 р. й тривали майже півстоліття (до 1864).

         Російська армія була неоднорідною: крім строкових солдатів у неї влилося багато кримінальних злочинців, усіляких авантюристів, хижих шукачів легкої наживи. Убивати, грабувати, руйнувати, нищити — стало їхньою професією, органічною потребою, засобом наживи. Для офіцерства різних рангів ця війна була доброю нагодою одержувати чини, ордени, монарші милості, багатства.

         Кавказька війна була дуже жорстокою. За наказом командування, озвірілі солдати руйнували аули, грабували майно тубільців, випалювали ліси, витоптували ниви й городи, вирубали сади й виноградники. Особливо жорстоко розправлялися з «непокірним» місцевим населенням. Чоловіків, старих людей убивали, а жінок, дітей, юнаків і дівчат продавали в рабство. Наприклад, тільки генерал Вельямінов за один лише 1823 рік продав у рабство ногайцям близько двох тисяч полонених кавказців по 150–250 карбованців за кожного. Він же утвердив звичай відрубувати голови горцям, за що платив солдатам по десять карбованців за одну, а черепи відправляли до Петербурга в Академію наук.

         Довгі десятиліття горці відчайдушно захищали свій край, але встояти перед численним і добре озброєним ворогом не мали змоги. Нечисленні поселення, які не чинили опору завойовникам (так звані мирні), були пограбовані також, а їхні мешканці перетворені в напіврабів, проте й серед них убито чимало.

 На «звільнених» землях царі селили «надійних людей»: росіян, козаків, «героїв» та інвалідів цієї війни, усіляких злочинців і приблуд. Найплодючіші землі дарувалися російським дворянам.

- Кому присвячений твір? ( Поема «Кавказ» присвячена Якову де Бальмену.

Шевченко не міг  не відгукнутися, особливо коли прийшла звістка про загибель у війні проти горців його друга Якова де Бальмена, художника, що ілюстрував «Кобзар», познайомившись влітку 1843 р., Бальмен і Шевченко щиро заприятелювали.

Як офіцер, де Бальмен мусив відбувати службу на Кавказі, хоча засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, що захищали свою незалежність.

Товариш, воюючи в складі російської армії загинув від рук кавказців, але поет розумів, що його і тисячі інших, таких, як він, вбив саме царат. Тому гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам. Розбурхані переживання вилилися поетичними рядками)

- Хто такий Яків де Бальмен?

 (  Рід де Бальменів походив із Шотландії. Але один із представників цього роду потрапив у Росію, служив у гвардійському полку, а пізніше оселився в Україні, в с. Липовці на Полтавщині, де і народився Яків. Хлопець закінчив Ніжинську гімназію вищих наук. Його пристрастями були література та малювання, але Яків став офіцером.

   Із Т. Шевченком він уперше зустрівся наприкінці червня 1843 року під час балу княгині

Т. Волховської.

  Як офіцер змушений був відбути військову службу на Кавказі, так як був противником політики російського самодержавства. А таких «інакомислячих», «нєугодних»  посилали «під черкеські кулі». У липні 1845 року Яків де Бальмен брав участь у Даргинському поході, під час якого і загинув.)

2. Визначення теми та ідеї твору:

 - Яка тема твору? ( Викриття загарбницької політики російського самодержавства, показ страждань поневолених народів Кавказу.)

Про ідею твору ми поговоримо після розв’язання проблемної політичної ситуації.

3.Робота з текстом:

Зверніть увагу, якими словами поет починає свій твір (виразне читання)

- Хто такий Прометей? Що для вас означає цей образ? (відео - опитування людей на вулицях міста про пам’ятник Прометею в нашому місті)

( Повідомлення учня. Прометей – титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям, за що був покараний Зевсом, - прикутий до скелі на Кавказі. Щодня прилітав орел, викльовував у Прометея печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей терпів жахливі муки.)

- Кого зображує письменник в образі Прометея і в образі орла – хижака?

 ( В образі Прометея Т. Шевченко показав незламність народів царської Росії, їх титанічність і життєдайність, а в образі орла – хижака автор змальовує російське самодержавство.)

- Чому поема починається таким похмурим пейзажем? Яка його роль?       ( Поема починається похмурим пейзажем гір, щоб підготувати читача до сприйняття трагічних подій.)

- Назвіть елементи сюжету твору і події, які їх підтверджують?

( Твір написаний у вигляді революційно – викривального монологу і звернений до багатьох адресатів.

 Елементи сюжету:

• Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір, згадка про давньогрецький міф про Прометея.

• Зав’язка: міркування автора над стражданнями, приниженням народу від утисків катів – гнобителів, засудження пасивності простого народу у зв’язку з цим.

• Кульмінація: монолог – звернення колонізатора до горця.

• Розв’язка: туга за загиблим товаришем, звинувачення царизму у його смерті.

Знайдіть рядки поеми, які підтверджують загарбницьку політику царизму, які справжні наміри ворога?

(робота з цитатним матеріалом)

-     Зверніть увагу на багаторазове повторення займенника «НАША» у поемі . Прочитайте самостійно уривок  до слів: «..У нас навчіться…»

Скільки разів Шевченко використав цей займенник і як ви гадаєте , чому саме НАША: (7)

(Це символізує, підкреслює солідарність з поневоленими народами, спільність їхньої долі з долею українців)

-      Зверніть увагу, як закінчується поема?

І тебе загнали. Мій  друже єдиний,

Мій Якове добрий! Не за Україну…

Чому закінчення «Кавказу» — цереквієм? Через що Т. Шевченко вважає винним у смерті друга самодержавство, а не горців?

Які художні засоби Т.Шевченко використовує в поемі (розлянути на уривку:

А сльоз, а крові? Напоїть

Всіх імператорів би стало

З дітьми і внуками, втопить

В сльозах удов’їх. А дівочих,

Пролитих тайно серед ночі!

А матерніх гарячих сльоз!

А батькових, старих, кровавих,

Не ріки – море розлилось,

Огненне море!

(градація – наростання, епітети, гіпербола)

Словникова робота (знайти приклади у поемі)

Іронія – прихована, часто доброзичлива насмішка

 Сарказм – пряма, дошкульна насмішка

 Гіпербола -  вид тропа. Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності і підкреслення сказаної думки.

Градація - наростання

Обговорення жанрових ознак:

Що ми називаємо поемою?

Які жанрові ознаки властиві цьому твору?

За жанром – це поема (робота в зошитах); сатирична поема з елементами ліричного. Хоча цей твір не є у повній мірі поемою. У ній немає героїв, сюжету, не зображено динаміки розвитку характерів персонажів через сюжет. Немає епічних картин, епізодів, твір наскрізь ліричний, філософський, емоційний. Але значущість проголошених у «Кавказі» гуманістичних ідей підіймає цей твір до рівня політичної і сатиричної поеми, у якій цілісною картиною зображено загарбницьку політику імперії і проголошено гімн волі та жалю за невинно загиблими;

Отже, цей твір – поема-інвектива (Словникова робота)

Інвектива - ( з лат. нападати, лайлива промова) – пряме, найгостріше засудження певної вади.

5. Представлення випереджувального завдання.

 Чи події 1817 – 1864 років на Кавказі не нагадують події у світі загалом і теперішні події в Україні?

Що ви знаєте про зміни в політиці України протягом 2013-2017 рр?

 Ви як представники молодого покоління маєте свій погляд на це питання, тож давайте спробуємо провести телеміст з минулим, щоб розібратися в проблемах сучасного («Мікрофон» -телеміст між горцями 19 ст. і українцями 21ст)

Висновок: 

Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая! (осн.думка)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Повернення до проблемного питання: Прометей у поемі «Кавказ» і прометеїзм у сучасному житті України. Якими рисами  виховати в собі Прометея? (учні записують, діляться думками)

Тож Прометей – це той, хто понад усе шанував людей. Прометеїзм – любов до свободи, незалежність, нескореність.

 Отже, яка ідея твору «Кавказ»? ( Схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців, гнівний осуд самодержавства, заклик об’єднаної боротьби всіх народів проти спільного ворога – російського царизму.)

- А яка ідея твору «Кавказ» у ракурсі подій на Україні 2013-2017 років?

( Утвердження безсмертя народу, боротьба за власну свободу і за краще життя велася і буде вестися як відповідь на будь – яке насилля.)

- Яке застереження для майбутніх поколінь висловлено у поемі «Кавказ»?

V. Домашнє завдання:

Обов’язкове: відсканувати код та виконати тестові завдання; 

знайти і записати рядки поеми, що стали афоризмами

За бажанням*: «У чиїх руках минуле і майбутнє України» (твір-мініатюра)

VI. Рефлексія. Оцінювання навчальної діяльності .

- Чи є бажання поділитися враженнями від уроку із своїми рідними?

-  Що у своєму житті ви б хотіли оминути?

- Чи справдилися очікування від уроку?

1. Робота з іменем уроку

- Чи змінився ваш вибір імені уроку? Якщо так, то чому?

- Чи змінився настрій? Означте стрічками.

2. Оцінювання діяльності учнів на уроці.

    - Хочу відзначити …

Учитель: наш урок завершується, дякую усім присутнім за одностайність в думці, що сила народу – в єдності, ми українці, а значить нас єднає Батьківщина, почуття любові до неї, поваги до її нелегкої, але героїчної історії. Бажаю, що почуття прометеїзму не полишало вас протягом усього життя, адже непоборним є тільки той народ, який відчуває себе єдиним цілим.

Відео «Застрелений у ході зіткнень з міліцією на вулиці Грушевського в Києві активіст Євромайдану Сергій Нігоян біля свого поста на барикадах читає уривок з поеми «Кавказ» Т. Шевченка , на фоні відео з Майдану):

Життя погасло,

Екран не згас.

Вірменський хлопець

Чита «Кавказ».

Гримить «Поборете!» –

фугас.

Вірменський хлопець

Чита «Кавказ».

Ти чуєш, Іроде?

Це Божий глас.

Вірменський хлопець

Чита «Кавказ».

                                                            В. Базилевський