8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Художньо-естетичне виховання гуртківців хореографічного колективу засобами сучасної хореографії

Про матеріал
Естетичне виховання покликане сприяти формуванню творчо активної особистості, здатної повноцінно сприймати прекрасне, гармонійне, досконале у житті, природі, мистецтві, жити і творити за законами краси. Щоб людина мала можливість ефективно самореалізуватися, досягти мети, вона повинна бути втягнута у значиму для неї діяльність. Серед завдань художньо-естетичного виховання гуртківців засобами хореографії у хореографічній діяльності, відповідно до комплексної програми, можна виокремити: • ознайомлення з елементами культури народів України, світу; • формування гуманістичних загальнолюдських цінностей, характерних для сучасного громадянина світу; • формування пізнавального інтересу до мистецтва, зокрема музичного і хореографічного, виховання потреби у сприйманні й інтерпретації музичних творів і хореографічних вистав; • оздоровлення організму, корекція фізичних вад і психологічних відхилень, розвиток фізичних якостей – сили, рухливості, вимогливості, легкості, спритності та ін., формування краси і виразності рухів та танців; • розвиток творчих здібностей молоді, мотивації, художньо-образного асоціативного мислення, уяви, фантазії, формування досвіду активної художньо-естетичної діяльності, стимулювання проявів імпровізації; • виховання рис колективізму, культури, спілкування, усвідомлення своєї індивідуальності; формування позитивних рис характеру – наполегливості, вимогливості, терпіння, поваги, доброзичливості тощо; формування основ позитивного ставлення до людей протилежної статі, вмінь спілкування з ними.
Перегляд файлу

Методична робота

 «Художньо-естетичне виховання гуртківців хореографічного колективу засобами сучасної хореографії»

Автор: Ченцова Наталія Борисівна

 

1. Актуальність методичної роботи. В українському суспільстві за умов його розбудови, послідовного й цілеспрямованого вирішення складних проблем розвитку економічної, політичної, соціальної та культурологічної сфер, особливої гостроти й актуальності набуло питання художньо-естетичного виховання особистості із громадянською позицією, розвиненою національно-духовною культурою, яка не тільки має відповідні знання, а й дотримується морально-правових норм і цінностей життя, естетики стосунків між людьми. Естетичне виховання покликане сприяти формуванню творчо активної особистості, здатної повноцінно сприймати прекрасне, гармонійне, досконале у житті, природі, мистецтві, жити і творити за законами краси [4]. Щоб людина мала можливість ефективно самореалізуватися, досягти мети, вона повинна бути втягнута у значиму для неї діяльність. Рахуючись з його емоційним ставленням, інтересами, бажаннями знайти такий засіб, що стане збудником власної активності людини, і буде мотивувати її дії, пов’язані з розширенням знань, формуванням потрібних умінь і навиків, дозволяти займатися самостійною творчою діяльністю. Саме таким стимулом і є хореографія [5. с. 219]. Сучасна система освіти робить спробу належним чином забезпечити процес естетичного виховання дітей, створити педагогічні умови, які б сприяли підвищенню рівня їхньої естетичної вихованості. Вирішення цих завдань можливе за умов залучення вихованців до хореографічної діяльності, яка має значні можливості у вихованні підростаючого покоління, оскільки танець не лише розвиває розумові й фізичні здібності дітей, а й їхні почуття та творчу фантазію, а отже відбувається емоційно-чуттєвий і культурно-творчий розвиток особистості [2, с. 16].

2. Постановка проблеми. Зміни традиційних ідеалів, які супроводжуються переоцінкою цінностей, тягнуть за собою зміну моралі юного покоління. Тому однією з актуальних проблем на сьогодні є становлення особистості, що здатна сприймати, розуміти і примножувати цінності духовної культури. У вирішенні цієї проблеми суттєве місце посідає художньо-естетичне виховання дітей та учнівської молоді в системі освіти держави. Нині хореографічне мистецтво є вагомим засобом виховання особистості. Значення танцю виявляється у його можливості приносити естетичну насолоду, виховувати естетичні смаки, потреби, формувати емоційність, чутливість, позитивне ставлення до навколишнього світу. На нашу думку, танець викликає позитивні почуття, акумулює в собі естетичні норми і є причиною глибинних психологічних зрушень особистості – катарсису, завдяки якому формується внутрішній світ людини. Виконання танців в ансамблі виховує почуття відповідальності перед партнерами, колективізм, взаємодопомогу, оскільки від якості виконання кожним танцюристом поставлених завдань залежить успіх всього колективу.

3. Об’єкт методичної роботи  – гуртківці хореографічного колективу.

4. Предмет методичної роботи – художньо-естетичне виховання гуртківців хореографічного колективу засобами сучасної хореографії.

5. Мета – аналіз можливостей хореографічного мистецтва щодо естетичного виховання та естетичної культури гуртківців.

6. Завдання методичної роботи:

1. Дослідити ґенезу досліджень художньо-естетичне виховання гуртківців хореографічного колективу засобами сучасної хореографії.

2. Розглянути класифікації форм виховної роботи дитячих хореографічних колективів.

3.  Проаналізувати засоби художньо-естетичного виховання гуртківців хореографічних колективів.


Світ є динамічною системою, що постійно розвивається і оновлюється, адже все знаходиться у невпинному русі. Це незаперечні закони розвитку природи і людства, яких повинна дотримуватися кожна людина. Адже в самому русі та розвитку – і є сенс життя. Сучасне соціальне середовище потребує людей, котрі активно мислять і діють, швидко реагують на різноманітні зміни, легко вирішують нестандартні ситуації. Нашому суспільству конче необхідні креативні, з яскраво вираженою творчою індивідуальністю особистості. А кожна така особистість формується у процесі навчання і виховання.

Закон України «Про позашкільну освіту» основне завдання сучасної державної політики вбачає в забезпеченні дітей додатковими знаннями, вміннями і навичками у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах, мета якого – формування і розвиток інтелектуальних, творчих і фізичних якостей дітей, виховання всебічно розвиненої, культурної людини. Вирішення цих проблем зумовлює необхідність обґрунтування виховної дієвості хореографічного мистецтва, яке є одним із найбільш поширених засобів позашкільного художньо-естетичного виховання дітей.

Серед завдань художньо-естетичного виховання гуртківців засобами хореографії у хореографічній діяльності, відповідно до комплексної програми, можна виокремити:

 ознайомлення з елементами культури народів України, світу;

 формування гуманістичних загальнолюдських цінностей, характерних для сучасного громадянина світу;

 формування пізнавального інтересу до мистецтва, зокрема музичного і хореографічного, виховання потреби у сприйманні й інтерпретації музичних творів і хореографічних вистав;

 оздоровлення організму, корекція фізичних вад і психологічних відхилень, розвиток фізичних якостей – сили, рухливості, вимогливості, легкості, спритності та ін., формування краси і виразності рухів та танців;

 розвиток творчих здібностей молоді, мотивації, художньо-образного асоціативного мислення, уяви, фантазії, формування досвіду активної художньо-естетичної діяльності, стимулювання проявів імпровізації;

 виховання рис колективізму, культури, спілкування, усвідомлення своєї індивідуальності; формування позитивних рис характеру – наполегливості, вимогливості, терпіння, поваги, доброзичливості тощо; формування основ позитивного ставлення до людей протилежної статі, вмінь спілкування з ними.

Отже, реалізація виховних завдань відбувається через зміст художньо-естетичного виховання за допомогою засобів хореографії та має за ціль виховання цілісної особистості. Специфічність і різноманіття видів і жанрів хореографії дає можливість здійснювати внутрішню інтеграцію через танцювальні техніки різних народів, жанрів хореографічного мистецтва. А сучасний танець є важливим елементом спонтанної невербальної поведінки людини, що сформувалась під тривалим впливом естетичного виховання. 

Ще давньогрецькі філософи доби античності – Платон, Лукіан звертали увагу на виховну та розвиваючу цінність хореографічної культури, (її естетики, характерних особливостей, динаміки, художньо-образних і виражальних засобів, гімнастичного тренінгу й техніки). Танець, є високим естетичним мистецтвом і вливає на дитину комплексно, через музичні образи і їх пластичне втілення. Проблема естетичного виховання знайшла своє відображення у працях Г. Я. Баталіної, В. А. Бітаєва, Л. М. Ващенко, Л. В. Масол, А. І. Теращук, В. В. Фоміна та ін. Позакласна робота з естетичного виховання висвітлена в працях Л. А. Руденко, Н. С. Савченко, А. І. Терещук та ін. На важливості розвитку естетичної культури особистості, наголошують багато педагогів, психологів, діячів культури й мистецтва (Л. Виготський, Д. Кабалевський, М. Каган, А. Леонтьєв, А. Макаренко, Б. Неменський, В. Сухомлинський, С. Рубінштейн, В. Сластьонін, К. Ушинський, В. Шацька та інші).

Елементи хореографічного мистецтва залишаються важливою складовою естетичного, розумового, морального, патріотичного й фізичного виховання, які досліджували В. Верховинець, Ж. Компаньйон, Д. Локк, Лукіан, К. Орф, Р. Оузн, Платон, С. Русова та ін. Виховний аспект хореографічного мистецтва є предметом розгляду і сучасних досліджень. Зокрема, національне виховання висвітлюють у своїх роботах –  В. Годовський, Б. Колногузенко, А. Шевчук та ін.; естетичне –  Ю. Гончаренко, А. Тараканова, А. Фомін, Н. Хайкара, В. Шацька, Б. Юсов та ін.; морально-вольовий аспект розглядається в працях таких дослідників як –  Є. Вільчковський, М. Єфіменко, Н. Кот та ін.; виховання творчої особистості досліджували – Р. Акбарова, С. Акішев, О. Голікова, О. Горшкова та ін. Проблеми виховання молодших школярів засобами ритміки та танцю знайшли своє відображення в працях Т. Баришніковї, Л. Богаткової, Л. Івлевої, О. Конорової, В. Константиновського, В. Нілова та ін.

З аналізу досліджень щодо проблеми виховного впливу хореографії на розвиток дітей видно, що перелічені вище автори розкривали лише окремі питання щодо виховного потенціалу танцювального мистецтва. В їхніх доробках, не було висвітлено жодної класифікації форм виховної роботи дитячих хореографічних колективів, а також відсутні рекомендації щодо проведення виховних заходів.

Індивідуальні форми виховної роботи спрямовані на забезпечення повноцінного розвитку дитини, який досягається шляхом формування в неї позитивної Я-концепції, розвитку особистісних якостей та індивідуального потенціалу. До індивідуальних форм виховної роботи в дитячому хореографічному колективі можна віднести: етичні бесіди, доручення (заняття з іншими дітьми, підготовка костюмів та реквізиту до концерту, виготовлення інформаційних листів та газет про діяльність колективу тощо), колекціонування хореографічного матеріалу (ілюстрацій сценічних костюмів, портретів відомих танцівників та хореографів тощо), ведення зошита хореографічних занять та щоденника власних досягнень, відображення дітьми за допомогою малюнків своїх вражень від того чи іншого заняття та ін.

Групові форми виховної роботи проводяться з дітьми певної вікової категорії (дошкільного, молодшого, середнього або старшого шкільного віку) або відповідної статі (дівчатками, хлопчиками). До них ми віднесли: пізнавальні й етичні бесіди, вирішення проблемних ситуацій та творчих завдань, групові доручення, практичні майстерні сценічного гриму та виготовлення сценічного реквізиту, створення тематичних стендів, відвідування концертних програм з їх подальшим аналізом, вечори питань і відповідей, екскурсії, походи, пізнавальні й розважальні культурні заходи («Традиції зустрічі весни», «Свято іменинника», «Новорічний карнавал», «Батьки, а вам під силу?»).

Масові форми виховної роботи, до яких долучені усі учасники танцювального колективу, можуть включати: зустрічі з видатними людьми, обмін танцювальним досвідом з іншими творчими колективами, створення альбомів історії колективу, участь у конкурсах та фестивалях, проведення флешмобів (танцмобів), розважальних заходів («Танцювальний марафон», «Танець крізь століття», «Підсумки року», «Посвята у члени колективу» тощо), організацію тижнів з різних видів хореографії, виставок захоплень учасників колективу або фотоквестів та малюнків на різну тематику («Що для мене є танець?», «Кумедні випадки під час концертних виступів», «Перші кроки в хореографії»).

Варто зазначити, що практична форма виховної роботи має декілька напрямків. Так, заходи естетичного напрямку спрямовані на залучення дітей до сприйняття художньо-естетичних цінностей, формування естетичного досвіду та смаку, бажання долучитися до створення прекрасного, примножувати культурно-мистецькі надбання народу (відвідування концертних програм та балетних вистав, мистецьких виставок, музеїв, проведення лекцій - повідомлень із використанням наочного матеріалу тощо).

Виховний процес також може бути урізноманітнений трудовими заходами: організація трудових десантів (прибирання танцювальних класів або прилеглої території); участь у посадці дерев та квітів, догляд за ними; чергування на заняттях (провітрити клас, принести магнітофон) або під час концертних виступів (перевірити та віднести реквізит, прибрати в роздягалці); ремонт сценічного одягу (пришити ґудзик чи стрічки, втягти резинку); виготовлення елементів костюмів та реквізиту (шляпок, головних прикрас, намиста, масок) тощо.

Важливою та цікавою формою виховної роботи в дитячому хореографічному колективі є проведення культурно-розважальних виховних заходів, які сприяють об’єднанню та згуртуванню колективу, покликані формувати у вихованців почуття колективізму, створенню атмосфери доброзичливості й поваги. Прикладами таких заходів є: «Новорічний карнавал», «З 8 Березня, дівчатка!», «Танцювальний марафон», «В гостях у Терпсихори» та ін.

Однією з найбільш масштабних форм творчої діяльності, метою якого є ствердження в сучасному суспільстві ідеалів краси, добра, творчості є хореографічний фестиваль, що здатен залучити до процесу спілкування велику кількість учасників і глядачів. Хореографічний фестиваль може допомогти осмисленню і включенню в єдиний культурний процес нових форм, жанрів й  видів сучасного хореографічного мистецтва. Окрім того, він може стати платформою для талановитої та творчої молоді для їх подальших звершень і відкриттів. Концертна діяльність, відіграє важливу роль у формуванні культури, всебічному і гармонійному розвитку, творчій самореалізації. Адже сценічний досвід надає впевненості, допомагає удосконалити усі набутні навички та є одним із дієвих засобів активації виховного процесу. Він дає змогу побачити дитину та її батьків з інших  сторін. Згуртовує колектив, до дому вони їдуть з планами на майбутнє, очі сяють від радості того, що вони є членами однієї великої талановитої родини.

А. Макаренко зауважував: «Ніщо так не об’єднує колектив, як традиція. Виховати традиції, зберегти їх - найважливіше завдання виховної роботи колективу» [3, с. 129]. Кожен хореографічний колектив упродовж свого існування накопичує певні традиції. Наприклад, це: Свято вступу до колективу нових учасників; привітання з першим концертним виступом; привітання з Днем народження з обов’язковим врученням подарунків – значків з емблемою колективу, альбомів «Перші кроки в танцювальному класі» з кількома фотографіями дитини тощо; проведення внутрішньоколективних конкурсів-оглядів, творчих звітних концертів; святкування визначних дат колективу (день заснування); поповнення історії колективу – створення альбомів, книг спогадів; підтримання творчих зв’язків з іншими колективами; зустрічі випускників колективу; виготовлення фотостендів за минулий рік або за результатами виступів на фестивалі; розсилання листів-вітань учасникам колективу з нагоди свята; спільне проведення вільного часу та інші.

Ефективним засобом виховного впливу є дитяче самоврядування, що покликане згуртувати колектив, створювати умови для самовизначення, самоствердження й самореалізації кожної дитини. Йому також належить роль становлення атмосфери доброзичливості, взаєморозуміння, турботи один про одного та про весь колектив у цілому. Самоврядування виховує в дітях ініціативність, активність, самостійність, відповідальність, організаторські здібності; формує вміння планувати, обирати важливі напрямки роботи, чітко налагоджувати контроль і перевірку виконання, правильно розподіляти обов’язки, забезпечувати координацію дій.

В організації дитячого самоврядування невід’ємним елементом є врахування керівником колективу вікових особливостей групи та можливостей дітей, планування завдання, які вихованці зможуть виконати самостійно, використовуючи досвід, творчість та ініціативу. При оцінці виконання завдань характеристика повинна надаватись таким чином, аби робота дитини обов’язково була відзначена навіть тоді, коли вона була виконана не в повному обсязі. Танець як засіб, спрямовує особистість дитини на самостійну усвідомлену діяльність – самовдосконалення. Саме у танці вихованець досягає виразності існуючих рис характеру та здобуває нові, позбавляється тих, які вважає негативними. Таким чином, танець виховує характер, що є соціальнопсихологічним аспектом розвитку особистості. Характер можна не сприймати як стале утворення – танцівник може змінити ті риси характеру, які укорінилися в структурі особистості. Формування характеру – важлива проблема становлення особистості. Необхідною складовою цього процесу є спрямування до творчої діяльності як до змісту свого життя, соціальнозначущого; як до засобу реалізації власних потенційних знань, здібностей, мрій. Рушієм вчинків у естетичному вихованні гуртківців є вимогливість до себе, гуманізм, оптимізм, принциповість, правдивість, щирість, комунікативність.

Слід пам’ятати, що приклад дорослих є важливою умовою формування дружного колективу. Тому керівнику, з одного боку, важливо підтримувати добрі стосунки з педагогами-репетиторами, акомпаніаторами, які працюють з колективом, адміністрацією та керівниками інших гуртків, а з іншого – не допускати виникнення конфліктних ситуацій між батьками, проводити з ними своєчасну пояснювальну роботу.

Отже, створення сприятливих умов хореографічної роботи в дитячому колективі буде ефективним за умов планомірного та систематичного проведення виховної роботи, застосування різних форм та методів виховного впливу на дітей, своєчасного попередження та вирішення конфліктних ситуацій завдяки активній позиції керівника та його психолого-педагогічній компетентності, врахування індивідуально-диференційного підходу до кожного вихованця, поширення уявлень дітей про позитивні людські якості, засвоєння ними етичних норм спілкування й поведінки, впровадження методів самоврядування, збереження традицій колективу.


ВИСНОВКИ

Таким чином, виховне значення танцю виявляється у тому, що в процесі його виконання чи споглядання людина засвоює суспільні норми, звичаї, традиції.

Практичне оволодіння хореографічними навичками сприяє розвитку творчої активності, фантазії та уяви, здібності до імпровізації. Таким чином, виховні можливості хореографічного мистецтва визначають його вплив на основні сфери розвитку особистості, а саме на світоглядну, морально-етичну, інтелектуальну, емоційно-почуттєву, комунікативну та ін. Саме сучасна хореографія дозволяє людині відчувати, переосмислювати і виражати своє ставлення до оточуючого світу саме тут і зараз, що є одним з важливих чинників естетичного виховання. Саме сучасна хореографія дозволяє людині не замикатись у рамках стандартизованих програм бального танцю, канонічних елементах класичного (балетного) мистецтва. Тут людина відчуває себе повністю вільною, що дає їй змогу самостійно виробляти естетичну свідомість (одна з форм суспільної свідомості, що реалізується через художньо-емоційне  освоєння дійсності у формі естетичних почуттів, переживань, оцінок, смаків, ідеалів) та естетичний смак (здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відрізняти прекрасне від потворного). В свою чергу естетична свідомість, естетичні почуття, смаки, ідеали, переживання тощо, взаємодіючи між собою, зумовлюють естетичну поведінку, яка є втіленням прекрасного у конкретних вчинках людини. У контексті сучасних тенденцій естетичного виховання педагогічний потенціал танцювального мистецтва формує творчі здібності. Формування творчих здібностей – процес тривалий. Він може розвиватися в напрямі від оволодіння способами репродуктивної (відтворювальної) діяльності та поступового наповнення дій новими прийомами, привнесення в діяльність чогось свого, нового, оригінального. При цьому такі інновації можуть мати різний характер і різне значення: бути відомими іншим, але невідомими самій людині, отже мати значення для неї самої. Для забезпечення розвитку творчих здібностей у естетичному вихованні важливо спрямувати діяльність особистості на усвідомлене, мотивоване виконання творчих дій [1].

Варто зауважити і той факт, що процес хореографічного виховання добре впливає на подолання труднощів у стосунках між юнаками і дівчатами. Спільне виконання танців, зокрема парних, вчить їх доброзичливому та уважному ставленню один до одного, формує риси гуманності, людяності. Емоційно - забарвлена музика, різноманітність видів танців зацікавлюють і приваблюють вихованців.

 


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Джеджера К. Основи педагогіки і психології: навч. посіб. Клавдія Джеджера,              Надія              Шагай. – Рівне: Волинські обереги, 2011. – 391 с.

2. Комаровська О. Музика, театр, хореографія у позаурочний час / О. Комаровська // Шкільний світ. – 2005. – № 32. – С. 13-18.

3. Макаренко А. С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду. Про мій досвід // Твори: в 5 т. / А. М.Макаренко. - К.: Радянська школа, 1953. - Т. 5.

4. Сучасні стратегії розвитку естетичного виховання молодших школярів [Електронний ресурс] / О. Гудовсек. – Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/pedagog/106/19057).

5. Шевченко Г. П. Естетичне одухотворення студентської молоді / Г. П. Шевченко // Педагогічна і психологічна науки в Україні : Т. 4. – К. : Педагогічна наука, 2007. – С. 215-226.

doc
Додано
23 травня
Переглядів
51
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку