Панас Мирний

Панас Мирний (справжнє пр звище Рудченко) - видатний український письменник  драматург123. В н народився 13 травня 1849 року в Миргород на Полтавщин .

Здобував осв ту в параф яльному училищ та пов товому училищ 1. Писав про селянське життя, соц альн

проблеми, нац ональну св дом сть. Сп впрацював з своїм братом Іваном Б лим2. Одружився з Олександрою

Шейдеман2. Брав участь у громадському рус 2. Помер 28 с чня 1920 року в Полтав 12.

Особливост пейзажв

Особливост пейзаж в у Мирного. Картина розкв тлої весни змальована соковито , головне, в рус . Для цього автор вживає, ми бачимо, переважно д єсл вн синон ми

(Скр зь розвернулося. Розпустилося, зацв ло пишним цв том; ск льки зглянеш — роз слало зелений килим; з неба ллється

на землю блискучий св т сонця; легенький в терець подихає з теплого краю, переб гає з нивки на нивку, живить, осв жає кожну билинку  т. д.).

П. Мирний почав св й роман описом весни св домо. За прикладом свого вчителя Т. Г.

Шевченка, Мирний натхненно, н жно змалював красу

с льської природи, виявив своє ставлення до народу, поневоленого експлуататорами.

Пейзаж в Мирного допомагають глибше розум ти думки й почуття героїв твору, допомагають у розкритт дейного спрямування всього твору.

Особливост портретв

Описи душевного стану Ч пки. У багатьох м сцях роману П. Мирний майстерно, з проникливою психолог чною глибиною в дтворює душевний стан свого героя. Мета цих опис в — всеб чно зобразити пафос Ч пки як

пафос ц льного у своїй бунт вливост , у своїх невтомних шуканнях характеру.

Перший разючий зразок такого опису — опис Ч пчиного розпачу п сля смерт баби, опис, що має антирел г йне спрямування.

Другий опис — це в дтворення душевного стану Ч пки, яким поглиблюється його почуття розпачу, в дчаю. Ч пку, що виступив на захист скривджених селян, катують. І що, найтяжче, його н хто не п дтримав, нав ть його найближч товариш — Лушня, Матня, Пацюк.

Нарешт , ще один момент з переживань  думок Ч пки. Його виключено з земства. Остання над я, останн й св тлий пром нь в його житт погас.

Мирний виявив своє розум ння минулого України. Л ризм автора виявився в любов до трудящого селянства, у захопленн

його працьовит стю, у неприхован й ненавист до пом щик в, царських

чиновник в.  Сила теплого людського ставлення Мирного, наприклад, до Ч пки як безталанної дитини свого часу, така велика, що в читача

не залишається н презирства, н ненавист до цього центрального

образу роману, незважаючи на те, що п д к нець твору Ч пка д є як звичайний розб йник. Поряд з л ричними в дступами автор нод супроводжує свою розпов дь невеликими в дступами-роздумами, як спонукають читача до б льшої вдумливост , до узагальнюючих висновк в про долю героїв.

Іван Нечуй-Левицький

Народився в Стеблев в 1838 роц в с м'ї с льського священика Семена Степановича

Левицького. Іван навчався у с льськ й школ , у

1847 роц вступив до Богуславського духовного училища, яке зак нчив у 1853 роц  в якому

викладав до вступу до духовної академ ї. Нечуй-

Левицький був переконаним україноф лом, при цьому вважав, що створювати книжкову

українську мову сл д на народн й основ , активно опираючись як її русиф кац ї, так  полон зац ї.

Особливост творчої манери Івана Нечуя-Левицького

Реал зм  нац ональна спрямован сть: Левицький активно використовував український мовний матер ал у своїх творах  створював реал стичн зображення життя селян та козак в, розкриваючи нац ональн особливост українського народу.

1.       Глибока психолог чна прониклив сть: Левицький вдалий у розкритт внутр шнього св ту своїх героїв, їхн х мр й, переживань та страждань.

2.       Сатира та гостра критика сусп льства: У своїх творах Нечуй Левицький часто висм ював негативн риси сусп льства та показував несправедлив сть  соц альну дискрим нац ю. 3. Л рика  поез я: Письменник поєднував прозу  поез ю в своїх творах, створюючи л ричн образи  використовуючи поетичн засоби мови.

4. Любов до р дного краю: Твори Нечуя Левицького часто пронизан патр отизмом та любов'ю до України, її природи, стор ї  культури.

Особливост пейзажв

1.                          Нац ональний колорит: В н намагався передати у своїх пейзажах особливий дух та нац ональний колорит України, в дображаючи українську природу в її типових для цього рег ону аспектах.

2.                          Детал зован сть: Левицький в дзначався детальною описовою манерою, намагаючись передати читачам реал стичн образи природи, її кольори, текстури та звуки.

3.                          Емоц йна насичен сть: В н намагався передати не лише зовн шн й вигляд природи, але й емоц йну сп вв дносн сть з нею. Пейзаж Левицького можуть вражати поетичн стю  л ричн стю.

4.                          Символ зм: Певн пейзаж в творах Михайла Левицького могли мати символ чне значення, в дображаючи психолог чний стан персонаж в чи в дт няючи загальний настр й опов дання.

5.                          Поєднання природи та сусп льства: В багатьох своїх творах Левицький використовував природний фон, щоб п дкреслити взаємозв'язок м ж людьми та природою, або використовував природн елементи як символи сусп льних аспект в.

спльн ознаки

Пейзаж й жанров сцени письменникв мають дейнокомпозицйне значення

Портретам персонажв письменники надали соцально-психологчного

спрямування, тобто пдкреслили т

риси, як характерн для того соцального прошарку,

представниками якого вони були.

Письменники для всеб чного змалювання використали вс багатства нац ональної мови.

І. Нечуй-Левицький та Панас Мирний дуже добре волод ли словом та були справжн ми знавцями свого народу. Ц письменники дуже влучно змальовували типов характери нашого народу. Окр м цього, обидва з

автор в мали ч тку сусп льну позиц ю, см ливо в дстоювали свою думку нав ть у сфер пол тики.

І Панас Мирний,  І. Нечуй-Левицький дуже добре знались на психолог ї людської душ . Так, Панас Мирний започаткував жанр соц ально-

психолог чного роману. З особливою майстерн стю в н створював образи у твор «Х ба ревуть воли…».

Отже, обидва письменники мають чимало сп льних рис. Зокрема, їх єднає бажання зобразити людськ душ та в днайти особлив характери.

Окр м цього, письменники мали однакову життєву та громадянську позиц ю, яка була непохитною до к нця їхн х дн в  знайшла в дображення в їхн й творч й манер .