ТЕМА: ІВАН АНДРІЙОВИЧ КРИЛОВ І ЙОГО БАЙКИ
Мета уроку:
навчальна: Продемонструвати багатство художнього світу байок І. А. Крилова; вчити працювати з перекладом та оригіналом художнього тексту
розвивальна: розвивати творче мислення учнів, уміння висловлювання свої думки й обгрунтовувати їх;
виховна: виховувати всебічно розвинену людину, особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства
Тип уроку: підсумковий
Форма проведення: інтерактивний урок
Обладнання: портрет І. А. Крилова, виставка ілюстрацій до його байок, дидактичний матеріал, презентація „Байки І. А. Крилова” (на комп’ютері), матеріал до вправи „Настрій”, музичний супровід, мікрофон.
Зміст уроку
І. Підготовка учнів до сприйняття навчального матеріалу.
1. Вправа „Настрій”.
Учні сигналізують про свій емоційний стан за допомогою карток із стилізованими малюнками. Кожна дитина показує одне з „личок” відповідно до свого настрою.
2. Слово вчителя.
Дивна річ – настрій людини. Змінюється частіше, ніж погода за вікном. Ми можемо залишатися байдужими до того, чому радіють інші, а можемо засмутитися через якусь дрібницю. Але у світі є вічні цінності – ті, які перевірені часом. Вони не залишають байдужими нікого. До таких дивних творів належать байки Крилова. (Звертається до портрета) Чудовий світ байок вражає своєю оригінальністю та життєвою достовірністю. Сьогодні на вас чекає зустріч з багатьма героями Крилова.
ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
1. Слово вчителя.
Академік Д. Лихачов сказав:”...Не повинно бути сліпих до краси, глухих до слова і справжньої музики, черствих до добра, безпам’ятних до минулого. Читайте художню літературу і розумійте її... і будьте душевно багатими”.
Ось сьогодні я запрошую вас до зустрічі зі справжнім майстром російської байки – І. А. Криловим. Сподіваюсь, що спілкування з яскравими героями його байок буде для вас незабутнім і принесе емоційне задоволення й збагатить вас. До того ж ми спробуємо проаналізувати вираз:
Базікають, що байка вік свій одробила
І час її списать в архів...
Наприкінці уроку кожен висловить свою думку з цього приводу.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
1.Складання асоціативного куща зі словом „Байка” ( у формі ромашки)
На парту учні отримують паперові пелюстки, на яких мають написати епітети до слова „байка”. (злободенна, сучасна, мудра, крилата, справедлива, зубаста, повчальна, сильна, інтернаціональна, дійова)
БАЙКА
Правдива Життєва
Викриває вади Смілива
Актуальна
2. Літературний диктант „Істинне – хибне” ( згодні +, не згодні - )
1). Байка – це розповідь, що виражає уявлення стародавніх людей про світ(-)
2). Засновником жанру байки вважають Езопа. (+)
3). Авторів байок називають байкарями. (+)
4). Лафонтен – видатний російський байкар. (-)
5). Байки завжди писалися тільки віршованою мовою. (-)
6). Байка складається з 3 частин: вступу, розповіді і повчання. (-)
7). Головні герої байки – люди, птахи, рослини, тварини. (+)
8). Частина байки, в якій є повчання, називається алегорією. (-)
9). Першим байкарем вважають Федра. (-)
10). Крилов – видатний російський байкар. (+)
11). Езоп писав байки прозою. (+)
12). Головний принцип творення байки – алегорія. (+)
3. Завдання із „чарівного конверта”.
Завдання по групам:
Прочитати фрагмент байки, вказати мораль, проілюструвати її.
Проінсценізувати байку, вказати мораль.
Якомога точніше переказати зміст байки, проілюструвати її.
Створити паспорт байки: назва, жанр, автор, країна, час створення, мова твору, мораль.
4.Повідомлення групи „Інформаторів” (самостійне опрацювання матеріалу на комп’ютері)
5. Валеологічна хвилинка «Австралійський дощ»
6. Інтерактивна вправа „Мозковий штурм”
- Що спільного і відмінного в байках Крилова і Езопа.
Проста оповідка Драматична сценка
Прозова форма Віршована форма
Прості за будовою речення Різноманітні речення за будовою
Персонажі схематичні Персонажі життєві, індивідуалізовані
Мораль наприкінці твору Мораль на початку і в кінці буває
Лаконічний діалог Розгорнутий діалог
7. Вікторина „Кращий знавець творчості Крилова”
1)«Мартышка к старости слаба глазами стала» («Мартышка и Очки»
2)«Ты всё пела? Это дело:
Так поди же, попляши!» («Стрекоза и Муравей»)
3)«Слона-то я и не приметил» («Любопытный»)
4)«Ай, Моська! Знать она сильна,
Что лает на слона!» («Слон и Моська»)
5)«Когда в товарищах согласья нет,
На лад их дело не пойдёт» («Лебедь, Щука и Рак»)
6)«Чтоб музыкантом быть, так надобно уменье» («Квартет»)
7)«И в сердце льстец всегда отыщет уголок» (Ворона и Лиса»)
8)«А Ларчик просто открывался» («Ларчик»)
9)«Хоть видит око,
Да зуб неймёт» («Лисица и Виноград»)
10)«Промолвить можно бы спасибо тут и нам» («Листы и Корни»)
11)«Невежда также в ослепленье
Бранит науки и ученье,
И все учёные труды,
Не чувствуя, что он вкушает их плоды» («Свинья под Дубом»)
ІV. Етап рефлексії
1.Заключне слово вчителя.
Минуло близько двох століть, як байки Крилова завоювали увагу читачів. У російській літературі після Крилова не було жодного рівного йому байкаря. Тож можна сказати, що він панує над світом байки.
2. Стратегія „Мікрофон”
- відповідь на проблемне запитання
3. Читання байки Є. Васильченка „Осел і Соловей”
Осел побачив солов’я:
- Послухай, друже!
У тебе голос гарний дуже,
Авторитиет, посада, слава! Я...
Я теж хотів би знаменитим стати,
Мені б рекомендацію дістати,
У мене, знаєш, бас,
А в хорі є вакансії якраз...
-Ну що ж, колего мій вухатий,
Це добре, що для тебе є взірець.
Ось папірець.
Іди і починай співати.
Егей!
Ти що накоїв, Соловей?!
4. Вправа „Настрій”
V. Оцінка діяльності окремих учнів та груп
1.Виставлення оцінок, їх мотивація
2. Домашнє завдання.
- підготувати виразне читання напам’ять байки( за власним вибором)
- Любі діти, ось і скінчився урок. Дякую за приємну зустріч, за співдружність, розуміння.