Ігрові технології на уроках зарубіжної літератури

Використання ігрових технологій 

 на уроках зарубіжної літератури

та російської мови

Клименко Оксана Миколаївна,

учитель Ряшківської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

                ЗМІСТ

ВСТУП…. ……………………………………………………………2 

РОЗДІЛ 1.   Ігрові технології навчання

                      1.1.Роль гри в навчальній діяльності учнів………………5

                      1.2.Ігрові педагогічні технології, їх класифікація……...6

                      1.3.Технологія ділової гри……………………………….8

РОЗДІЛ 2.  Організація ігрової  діяльності учнів

2.1 .  Ігрові прийоми організації діяльності учнів на уроці………..9

2.2. Майстерність вчителя в запровадженні ігрових технологій….11

 ВИСНОВКИ…………………………………………………………14

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………...15

ДОДАТКИ…………………………………………………………….17

"У грі дитина живе, і сліди цього життя

глибше залишаються у ній, ніж сліди

реального життя"

(К.Д. Ушинський)

ВСТУП

        Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь та навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення й виховання відчуття постійної потреби до цього.

      Звичайно, досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності не можливо. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє впровадження у навчально – виховний процес активних методів навчання, серед яких провідну роль відіграють навчальні ігри. Гра супроводжує людину протягом усього життя. А для маленької дитини гра – це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання.

    Гра на уроках дає змогу стимулювати як пізнавальну, так і творчу активність школярів; під час гри між учнями відбувається обмін знаннями і наявним практичним досвідом; у грі створюється позитивний емоційний настрій учнів, що сприяє більш ефективному вирішенню поставлених навчально – виховних завдань; за допомогою гри є можливість значно підвищити їх значущість і дієвість; гра значною мірою сприяє формуванню моральних відносин, оскільки вона передбачає як особисте, так і групове та колективне обговорення та розв’язання проблеми. Навчальні ігри, на відміну від розважальних мають певні істотні ознаки і свою стійку структуру, до якої входять такі компоненти: Ігрова задумка; Правила гри; безпосередньо ігрові дії; дидактичні завдання; обладнання гри; результат гри.

Після ігрових уроків у учнів створюється позитивний емоційний настрій, що сприяє більш ефективному вирішенню завдань. Формуються моральні відносини, розвивається творча активність школярів. Під час виконання завдань вони навчатимуться формулювати, висловлювати та доводити власну думку, робити вибір і пояснювати позицію, вести дискусію.

В.Сухомлинський писав: «… у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно. Через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ». Видатний педагог порівнював гру з іскоркою, що запалює в дітях вогник допитливості і любові до знань. І це справді так, оскільки гра має надзвичайно багато навчальних і виховних можливостей.  

  Поняття «Ігрові педагогічні технології навчання» включає в себе  методи і прийоми організації навчального процесу у формі різноманітних педагогічних ігор. Педагогічна гра має чітко поставлену мету навчання та відповідні їй педагогічні результати, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді та характеризуються навчально – пізнавальною спрямованістю. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових ситуацій та прийомів, які виступають засобом спонукання і стимулювання до навчальної діяльності. Ігри виховують самостійність, формують певні естетичні та світоглядні позиції, співробітництво, комунікативність. Гра допомагає налагодити контакти між членами групи, вчить обмінюватися думками й почуттями, розуміти конкретні проблеми і шукати способи їхнього розв’язання. Вона допомагає:

• Реалізувати різні потреби учасників: у русі, у розрядці, у переживаннях, подоланні страху, бажанні спілкуватися тощо;
• Перебороти боязкість, сором’язливість, суспільні стереотипи тощо;

У сучасній школі гру можна використовувати для активізації та інтенсифікації навчального процесу, ігрову діяльність використовують у таких випадках:

• Як самостійні елементи в технології для опанування поняття, теми й розділу навчального предмета;
• Як елемент більш загальної технології;
• Як урок або його частина;
• Як технологія позакласної роботи.

Основні принципи педагогіки гри

1. Добровільність і безпечність участі.
2. Відмова від суперництва та вивільнення позитивних емоцій.
3. Розмаїтість використаних форм.
4. Використання усіх рівнів комунікації.

Функції навчальної гри

1. Розширює кругозір;
2. Практичне застосування знань, умінь і навичок;
3.  Сприяє розвитку пам'яті, уваги, мислення, фантазії, уяви, творчих здібностей тощо.

За характером педагогічного процесу ігри розрізняють: навчальні, тренінгові, контрольні, узагальнювальні; пізнавальні, розвивальні; репродуктивні, продуктивні, творчі; комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, імітаційні, операційні, змагання.

      У практиці використання дидактичні ігри комбінують із традиційними формами навчання. Часто складний для розуміння матеріал викладають звичайними методами (розповідь, лекція, проблемний виклад тощо), а менш складний, який учні можуть опанувати самостійно вивчають у формі гри. Зазвичай узагальнення та перевірка опанування навчального матеріалу проводиться за ігровими технологіями.

       Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю.

Саме з гри  розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, вдумуватися, бути самостійним. Розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну  потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід , порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

 Розділ 1. Ігрові технології навчання

1.1.Роль гри в навчальній діяльності учнів

Явище гри - цього, поруч з працею та навчанням, провідного виду людської діяльності - здавна привертало увагу вчених - філософів, культурологів, психологів, педагогів. Гра розглядається як своєрідна репетиція трудових процесів та суспільних стосунків.

Л.С.Виготський стверджував, що гра виникає як наслідок появи нереалізовуваних негайно потреб та наявності характерної для раннього дитинства тенденції до негайної реалізації бажань. Гра розглядається як освоєння дитиною світу тими засобами, якими вона володіє на даному рівні свого фізичного та інтелектуального розвитку. У вітчизняній науці психологічну теорію гри розробляли також Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, Д.Б.Ельконін.

На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку – чітко поставлену мету навчання з орієнтацією на відповідний педагогічний результат.

Пізнання світу в дидактичних іграх набуває форм, зовні не схожих на звичайне навчання: тут і фантазія, і самостійний пошук відповіді, і новий погляд на відомі вже факти і явища, виявлення подібності та відмінності між окремими подіями. Та найважливіше - що не під тиском, а за бажанням самих учнів під час навчальних ігор відбувається багаторазове повторення навчального матеріалу в його різноманітних поєднаннях та формах.

Окрім того, гра створює атмосферу здорового змагання, що змушує школяра не просто механічно пригадувати вивчене, а мобілізувати всі свої знання, міркувати, зіставляти, оцінювати. В ході гри, як правило, навіть учні, що відрізняються "лінощами розуму", мимоволі активізуються, захоплюються пошуком відповіді, починають розмірковувати; та й становище відстаючого у грі мало кого влаштовує.

При цьому суттєво, що для перемоги недостатньо самих лише механічних знань. Навчальна гра вимагає від потенційного лідера цілого комплексу якостей, що необхідні для повноцінної освіти: розвиненої уяви, вмінь бачити суттєве, спостерігати, швидше і точніше реагувати в складній ситуації, не лише мати хорошу пам'ять, але й вміння повноцінно її використовувати.

Ігри допомагають, за висловом К.Д. Ушинського, не тільки проявляти здібності та нахили, а й удосконалювати їх. Хороша гра в руках розумного організатора перетворюється на дієвий засіб виховання та навчання вимагаючи значного розумового напруження від учасників і одночасно даруючи їм насолоду успішної мисленнєвої діяльності.

Психологічні механізми ігрової діяльності спираються на фундаментальні потреби особистості у самоствердженні, самовизначенні, саморегуляції, самореалізації. Здатність включатися до гри не пов'язана з віком людини, але в кожному віці гра має свої особливості.

Зміст дитячих ігор розвивається від ігор, де основним змістом є предметна діяльність, до ігор, що відображають стосунки між людьми, і, нарешті, до ігор, у яких основним змістом виступає підпорядкування правилам суспільної поведінки і стосунки між членами суспільства.

Гра є провідним видом діяльності для дошкільного віку. Всі наступні за ним вікові періоди не витісняють гру, а продовжують включати її до процесу соціальних взаємин індивіда.

1.2. Ігрові педагогічні технології, їх класифікація

Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як засіб стимулювання учнів до навчальної діяльності.

Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при урочній формі занять відбувається за такими основними напрямками:

• дидактична   мета   ставиться   перед   учнями   у   формі   ігрового завдання;
• навчальна діяльність підпорядковується правилам гри;
• навчальний   матеріал   застосовується   в   якості   засобу   гри,   до навчальної діяльності включається  елемент змагання, який переводить дидактичне завдання в ігрове;

- успішне виконання дидактичного завдання пов'язується з ігровим результатом.

Згідно класифікації, яку пропонує Г.К.Селевко, виділяють ігри:

•   за галуззю діяльності - фізичні, інтелектуальні, трудові, соціальні, психологічні;
•   за характером педагогічного процесу:

а) навчальні, тренувальні, контролюючі та узагальнюючі (щодо етапу навчальної діяльності);

б) пізнавальні, виховні, розвиваючі (щодо провідної мети діяльності);

в) репродуктивні,   продуктивні,  творчі  (щодо  рівня  пізнавальної активності учнів);

г) комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні та інші (щодо провідного напрямку особистісного впливу).

-  за ігровою методикою: предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні, ігри-драматизації;

• за   предметною   галуззю   виділяються   ігри   з   усіх   шкільних дисциплін;
• відповідно   до   ігрового   середовища   можна   назвати   ігри   з предметами  і  без  предметів, настільні,   кімнатні,  на  вулиці,  на місцевості, комп'ютерні тощо.

Варіантом предметної гри можна вважати будь-яку гру настільного типу, що потребує певного інвентарю (це можуть бути також звичайні приладдя для письма, малювання тощо, за допомогою яких виконуються ігрові завдання).

Сюжетні  ігри  вирізняються  більш  чіткою  визначеністю  ігрових етапів, наявністю правил, що спрямовують, але в той же час і обмежують діяльність   учасників.   До    них   відносяться,    зокрема,    ігри-подорожі, популярні у молодшій та середній віковій групі.             

Ігри - драматизації являють собою розігрування в особах фрагментів літературних творів чи інших сценаріїв. Вони не ставлять за  мету певний виокремлений результат, він міститься в самому процесі гри. Це - зростання творчого потенціалу учасників, розвиток естетичних нахилів дітей, деталізація певних етичних моментів, збудження інтересу до наукових фактів тощо.

Близькоспорідненою з драматизацією є рольова гра. її часто ототожнюють з діловою, але відмінною є спрямованість на соціальні аспекти розвитку особистості дитини. Так, на уроці літератури може бути застосована гра "Суд над літературним героєм", завданням якої є реалізація об'єктивного підходу до іншої особистості - багатовимірне завдання, що не обмежується суто дидактичними цілями, хоча й випливає з них.

1.3.Технологія ділової гри

Особливостями гри у старшому шкільному віці є спрямованість на самоствердження перед товариством, гумористичне забарвлення, орієнтація на мовленнєву діяльність. Досить високий рівень соціалізації школярів цього віку дозволяє впроваджувати на уроках один із найскладніших різновидів дидактичної гри - ділову.

Технологія ділової гри, за Г.К. Селевком, включає три етапи:

- етап підготовки. Підготовка ділової гри починається з розробки сценарію (навчальна мета заняття,  опис  проблеми,  що вивчається, обґрунтування поставленої задачі, план ділової гри, загальний опис процедури гри, зміст ситуації та характеристик дійових осіб). Далі відбувається   вступ   до   гри,    орієнтація    учасників   та   експертів. Визначається   обсяг   роботи,   формулюється   головна   мета   заняття, обґрунтовується постановка проблеми і вибору ситуації. Видаються пакети матеріалів, інструкцій,  правил, установок. Збирається додаткова інформація. При необхідності учні звертаються до ведучого та експертів за консультацією.

В залежності від модифікації ділової гри можуть бути введені різні типи рольових позицій учасників (так, по відношенню до змісту роботи в групі це можуть бути генератор ідей, розробник, імітатор, ерудит, діагност, аналітик тощо; по відношенню до новизни - ініціатор, обережний критик, консерватор...);

- етап проведення.  Форми  групової роботи  над завданням,  що звичайно відкриває гру, включають: роботу з джерелами, тренінг, мозковий штурм, роботу з ігротехніком. Міжгрупова дискусія передбачає виступи груп, захист результатів, обговорення правил дискусії, роботу експертів. Сам педагог може включатися до ігрової діяльності, виконуючи одну з зарані визначених ролей, але, по можливості, не втручається у загальний хід гри без помітної потреби;

- етап   аналізу,   обговорення   і   оцінки   результатів   гри.   На закінчення обов'язково має відбутися обмін думками, захист учнями своїх рішень   та   висновків,   а   також   виступи   експертів.   Учитель   повинен констатувати досягнуті результати, відзначити помилки, формулює остаточний підсумок заняття. Звертається увага на встановлення зв'язку гри із змістом навчального предмету.

2.Організація ігрової діяльності учнів.

2.1. Ігрові прийоми організації діяльності учнів на уроці.

Сучасна педагогіка прагне перебудуватися з дидактичної, спрямованої на передачу суми знань, апелюючої до пам'яті, на педагогіку динамічну, розвивальну, яка спрямовує навчання на розвиток самостійного і творчого мислення, розвиток індивідуальності. Пошуком ігрових прийомів і обґрунтуванням їх доцільності займається, зокрема, соціоігрова педагогіка.

Основні принципи соціоігрової педагогіки:

- Зняття з педагога оцінюючої ролі судді, рекомендація йому дати можливість обраним учням або всім разом перевіряти виконання завдання. Наприклад, коли учні включені до естафети, (написання слів із орфограмами, розв'язання прикладів), їхню роботу оцінюють обрані судді, котрі визначають найшвидшу та найякіснішу роботу.

- Принцип ігрової рівноваги (грають і учень, і вчитель). Учитель, включаючись до гри, повинен поділяти з класом успіх і невдачі, розуміння й нерозуміння, тобто бути органічно включеним до процесу взаємодії. Вчитель продемонструє рівноправ'я в тому, що він підкориться правилам, як і інші учасники гри, відкрито демонструє свою зацікавленість грою. Якщо діти грають, а вчитель сидить і робить зауваження та розпорядження, запал гри зникає. Щоб ігрові вправи, прийоми виконували учні з інтересом, вчитель мусить бути захоплений сам: зібраний, підтягнутий, готовий разом з усіма сміятися, сумувати, хвилюватися, помилятися і виправляти по ходу помилки. Саме тоді в грі виникає рівноправ'я та співробітництво. Щоб цей принцип реалізувався, треба користуватися правилами: тримати надзавдання (в ім'я чого ця гра); не прагнути "розжовувати", давати місце для домислювання, не глушити активність, навіть якщо завдання виконується неточно; не боятися шуму, якщо він - свідчення азарту дітей у грі.

- Принцип поліфонії - активне використання життєвого досвіду учнів, який допомагає природно здійснювати міжпредметні зв'язки, що вселяє в учнів віру в себе (багато знаю, маю певний досвід).

- Включення ігрових прийомів передбачає активізацію не лише розумової, але й фізичної активності. Звідси один з важливих принципів соціоігрової педагогіки - зняття з дітей заборони на рухову активність.

Прийоми соціоігрової педагогіки можуть допомогти швидко й невимушено, педагогічно виважено розв'язувати різні завдання: встановити контакт на початку уроку, включити до діяльності, формувати когнітивну установку на вивчення теми, проведення перевірки знань і аналізу роботи.

Встановленню контакту вчителя з учнями на деяких уроках заважає несконцентрованість уваги дітей. Це наслідок різних причин (проблеми попереднього уроку, незацікавленість предметом, відсутність звички починати роботу організовано, невміння швидко перемикати увагу). При нездатності концентруватися, можна використати, наприклад, простий прийом "Слухаємо ритм". Вчитель задає ритм оплесками і пропонує всім по черзі підтримати цей ритм. Це нехитре завдання включає всіх дітей до спільної дії, викликає емоційне піднесення від злагодженої роботи, відчуття своєї причетності до неї. Для зібрання уваги дітей автори пропонують універсальну вправу на увагу "Руки-ноги" (Умова: "Один оплеск - команда рукам: їх треба підняти або опустити; два оплески - команда ногам: треба встати або сісти ").

Гра неможлива без правил, а їх виконання виховує дисципліну. Дотримання правил диктується умовами гри, а не безпосередньо вчителем. Так, при фронтальній перевірці знань можна запропонувати відповідати не за піднятою рукою, не за списком журналу, а використовуючи естафету, яка визначає чергу, вводить правило реакцій на неправильну відповідь (Процедура проведення гри: учні по одному встають і сідають в єдиному заданому ритмі. Головне - не підштовхувати, не викрикувати, не втручатися до роботи іншої людини, інакше ведучий повинен буде зупинити естафету).

Завдання для естафети можуть бути подані на будь-яких уроках: назвати головних героїв твору (на літературі), основні вивчені формули (фізико-математичний цикл), скласти речення за малюнком з використанням прийменників на уроках мови (наприклад, "книга на столі, під лампою, біля зошитів, у кімнаті") тощо.

Особливо доречне введення соціоігрових прийомів на етапі узагальнення й перевірки знань, тому що колективна ігрова діяльність допомагає уважніше поставитися до суті засвоєних знань. Наприклад, гра "Так - не так". Учням роздаються картки, які містять правильні й неправильні відповіді з певного предмета. Серед карток одна - містить правильно сформульоване твердження, а друга - неправильне. Учні розглядають картки, пропонується спочатку назвати картки з неправильною відповіддю, дається пояснення, потім знаходиться відповідник правильної відповіді.

Таким чином, соціоігрова педагогіка, пропонуючи уведення окремих прийомів до навчального процесу, прагне зняти монотонність уроку активними розумовими і фізичними діями учнів, зміною функцій учителя та учнів.

2.2. Майстерність вчителя в запровадженні ігрових технологій

Як бачимо, гра змінює взаємини вчителя з класом. З одного боку, вчитель, керуючи грою, зберігає за собою домінуюче положення як режисер або тренер. Але він не зможе керувати грою без щільної взаємодії з учнями.

Гра може не займати всього часу уроку, і вчителеві треба визначити тактику своєї поведінки, яка б дозволила йому у потрібний момент перейти до гри. Якщо вчитель надто офіційний на уроці, має формально - рольову позицію у спілкуванні, то несподіваний перехід до гри збентежить учнів, потрібного ефекту не буде. З іншого боку, слідування за інтересами учнів може відвести від виконання дидактичних завдань, бо діти часто бажають виконувати лише те, що їм цікаве, легше, приємніше, але не стосується навчального процесу.

Тому слід дотримуватися певних правил поведінки вчителя в грі.

1. Не бути однозначним у своїй поведінці; робити іноді те, що для учнів незвичайне (хоча це може вписуватися в хід заняття з методичного погляду, наприклад, задавати несподівані питання, висловлювати думки за асоціацією, жартувати (при цьому важливо, щоб гумор не зачіпав нікого з учнів особисто).
2. Бути   уважним   і   доброзичливим   до   учнів.   Уникати   оцінок "Неправильно", "Погано", заборонних вказівок: "Не можна". Ніколи не висловлювати  (навіть  мімікою   і  жестами)  зневажливого  ставлення до дитячих інтересів, прохань, думок. З цього, звичайно, не випливає, що вчитель  не  повинен  підтримувати  дисципліну,  виправляти  помилки  й управляти навчальним процесом у відповідності зі своїми функціями.

Для підтримки розумної дисципліни в грі можна (без іронії) скористатися формулами: "Вибачте, я приверну вашу увагу...", "Хвилиночку уваги, мені потрібна зараз ваша допомога...", "Ти мав на увазі (хотів сказати)...", і проговорити правильний варіант фрази або перепитати "Ти сказав...?'", чи просто повторити за учнем фразу, але правильно. У ході гри, не порушуючи її атмосферу, можна використати для дисциплінування учнів ігровий прийом "Замри", який допомагає без зауважень вчителя самим учням побачити недоречність своєї поведінки або "Хто мене чує". Останній варто використати й в інших ситуаціях уроку для зосередження уваги учнів.

Коли уваги класу немає, учні відволіклися від роботи, вчитель тихо, наче собі під ніс, говорить: "Хто мене чує, підніміть праву руку". Учні насторожилися. Вчитель продовжує: "Хто мене чує, підніміть обидві руки". Піднімається кілька рук. "Хто мене чує, - усе так само тихо продовжує бубоніти учитель, - сплесніть у долоні два рази". Пролунали сплескування, які насторожили навіть тих, кого й гучним голосом не докличешся. "Хто мене чує - встаньте", встають уже всі. В класі ідеальна тиша. "Хто мене чує - сядьте, увага до мене". Усі сідають. Тепер дещо підвищеним голосом вчитель продовжує пояснювати. Цей прийом був апробований з дітьми різного віку, починаючи з п'ятирічок, але найефективнішим він був на уроках зі старшокласниками.

3. Бути авторитетним і впевненим у своїх методичних вчинках і рішеннях. Усе, що робить вчитель на уроці, організовуючи гру, він повинен робити з таким виглядом, наче по-іншому й бути не може; при всій доброзичливості, він зберігає серйозність. Він спокійно, стримано й серйозно формулює завдання, надає допомогу, вдумливо аналізує.

Окрім цих важливих правил, слід керуватися правилами, сформульованими А. Осборном, автором "брейнстормінга" (групового методу вирішення проблем, що активізує творче мислення учасників):

•   Виключається критика, можна висловлювати будь-яку думку без побоювання, що її визнають неточною;
•   Заохочується   найнезвичайніше   асоціювання:    чим   дивнішими здаються ідеї, тим краще;
• Кількість запропонованих ідей повинна бути якомога більшою;
•   Дозволяється як завгодно комбінувати висловлені ідеї, а також видозмінювати, тобто "покращувати" ідеї, висунуті іншими.

Для досягнення ефекту в застосуванні ігрових технологій на уроці вчителеві необхідно розвинути певні якості, тренувати свій психофізичний апарат, звернувши особливу увагу на:

•                  вміння зчитувати справжній смисл поведінки учнів, цілі й мотиви їх дій;
•                  здатність швидко входити в контакт, підтримувати високий тонус взаємодії;
•                  уміння ставити гострі, неочікувані запитання;
•                  дотримання такту, обережності у висловлюваннях;
•                  здатність витримувати високий рівень психологічної напруги.

Ігровий стиль навчання передбачає винахідливість вчителя. Не всі педагоги готові до нього. Чим старшими стають учні, тим скромніша, на жаль, стає роль гри серед традиційних форм навчання.

ВИСНОВОКИ

Гра активізує й урізноманітнює навчальний процес, знімає напруженість дітей на уроці, створює стабільну ситуацію успіху в навчанні. Вона забезпечує розумовий, світоглядний і особистісний розвиток кожної дитини, сприяє позитивній зміні рівнів активності учнів: від репродуктивного через пошуковий до творчого.

1. Гра спонукає дітей до інтелектуальної роботи, успішне виконання якої дає учасникам моральну насолоду, оскільки піднімає їх у власних очах.
2. Гра впливає на формування особистості дитини: завдяки грі школярі вчаться виборювати перемогу, прагнуть до успіху, контролюють волю, досягають поставленої мети, вимогливо ставляться до себе, бачать перспективу власного зростання й усвідомлюють потребу самовдосконалення.
3. Гра сприяє вихованню в дітей товариськості, виховує навички колективної праці, поглиблює комунікабельність.

У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.

Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

ЛІТЕРАТУРА

1. «Всесвітня література в школі» :  науково-методичний журнал / засн. М-во освіти  і науки України ; голов. ред. Ігор Ненько. – №10,2009- К. : Педагогічна преса, 2009 -.- Щомісячн.
2. «Всесвітня література» :  науково-методичний журнал / засн. М-во освіти  і науки України ; голов. ред. Ігор Ненько. – 2005- К. : Педагогічна преса, 2005 -.- Щомісячн.
3. «Всесвітня література» :  науково-методичний журнал / засн. М-во освіти  і науки України ; голов. ред. Ігор Ненько. –№9, 2008- К. : Педагогічна преса, 2008 -.- Щомісячн.
4. «Зарубіжна література» :  науково-методичний журнал / за сприяння М-ва освіти  і науки України ; голов. ред. Віра Голяковська. – Листопад2012- К. : «Видавнича група «Основа».
5. «Зарубіжна література» :  науково-методичний журнал / за сприяння М-ва освіти  і науки України ; голов. ред. Віра Голяковська. – Вересень, 2012-  К. : «Видавнича група «Основа».
6. Завдання для оцінювання навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури. 7 клас. Яворів, 2015. – 48 с.
7.  Загоруйко, О. Я. Світова література. 5 клас (за підручником О.М. Ніколенко, Т. М. Конєвої, О.В. Орлової та ін.).- Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 144. : табл., іл. – (Серія «Мій конспект»).
8. Збірник завдань для розвитку навиків вдумливого читання на уроках світової літератури. 6 клас. Яворів, 2014. – 53 с.
9. Куцінко, О. Г. Професійний довідник учителя літератури. – Х. : Вид. група «Основа», 2012. – 381. [3]с. : табл. – (Серія «Професійний довідник»).
10.  Логінов, А. « Технології розвитку літературно-творчих здібностей дітей на уроках зарубіжної літератури» « Марія»-2001р.
11. «Нетрадиційні уроки зарубіжної літератури» , Харків-2004
12. Паращич, В.В. Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. ІІ семестр : [Текст]/ В.В. Паращич. – Х. : Вид. група «Основа», 2017. – 255, [1]с. : схеми, табл., іл. – (Серія «Усі уроки»).
13. Хроменко, І.А. Ігрові та творчі завдання на уроках зарубіжної літератури. 8 – 11 кл.-Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 172 с.
14. Чорна, О.В. Усі уроки світової літератури. 7 клас [Текст]/О.В. Чорна.- Х. : Вид. група «Основа», 2015. – 301, [3]с. : іл., схеми, табл., CD. – (Серія «Усі уроки»).

ДОДАТОК

«Вірю - не вірю»

Чи вірите ви, що в образі Фауста поєдналися риси сучасників Гете: Шиллера. Гердера. Вагнера, Шеллінга та ін..? ( Так.Цей герой увібрав у себе й риси самого Гете, який ніколи не спинявся у своїх пошуках вищого буття.)

Чи вірите ви, що романтики наслідували класицистів, стверджуючи, що у літературі повинна бути жанрова ієрархія? ( Ні.Романтики заперечували жанрову ієрархію, шукаючи нових шляхів у мистецтві.)

Чи вірите ви, що «Історія Карла Великого» Вольтера - історичне джерело поеми Байрона «Мазепа»? (Так. Як відомо,образ Мазепи надихав багатьох митців.)

Чи вірите ви, що король Річард з’являється у романі В.Скотта «Айвенго» під іменем Левине Серце? ( Ні. Він на сторінках роману має ще кілька імен: Чорний Лицар, Лицар Висячого Замка)

Чи вірите ви. Що у давньогрецьких міфах богиня Гера виступає покровителькою Геракла, не даремно ж його названо на її честь? ( Ні. Гера ненавиділа героя і хотіла знищити його, адже він- син смертної жінки і її чоловіка Зевса.)

«Упізнай мене»

«Не можу я міняти віру батьків моїх, як міняють одяг залежно від клімату тієї країни, де збираються поселитися...» ( Ребекка із роману В.Скотта «Айвенго»).

«Тут мені подобалося більше, ніж у Ліліпутії: по- перше, мені цілком довіряли; по- друге, тупоконечники виявилися славним милим народом і не збиралися ні на кого нападати...» ( Гуллівер.)

«Я не обратила никакого внимания на молодого француза, воспитанная в аристократических предрассудках, учитель был для меня род слуги или мастерового, а слуга или мастеровой не казался мне мужчиной...» ( Маша из повести А.Пушкина «Дубровский»)

«Я любив архідиякона так, як ніколи ні собака, ні кінь, ні слон не любили свого господаря...» (Квазімодо/)

«Снігова куля»

Слово- Ромео.

Речення-Ромео- перше і останнє кохання юної Джульєтти.

Запитання- Чому доля закоханих трагічна?

Відповідь- До трагічної загибелі закоханих призвела ворожнеча між сім’ями Монтеккі і Капулетті, представниками яких є Ромео і Джульєтта.

Тема уроку: Літерату ра та мистецтво епохи Відродження

Мета гри: активізувати роботу учнів; перевірити знання програмового матеріалу, художніх текстів; виявити обізнаність учнів у світовій культурі епохи Відродження; розвивати інтерес до предмету, виховувати читацький смак, сприяти розвитку зв’язного мовлення, поповнення словникового запасу, культурі спілкування; формувати вміння і навички самостійного читання та аналізу художнього твору, вміння знаходити головне, застосовувати на практиці знання теорії літератури; дати можливість проявитись учнівській особистості, її інтелектуальним здібностям, кмітливості, читацькій інформованості

Оформлення залу: дошка з обліком підсумків гри; портрети Данте, Шекспіра, Петрарки; міні-виставка: «Божественна комедія» Данте, «Гамлет» Шекспіра, сонети Шекспіра та Петрарки тощо; правила гри; епіграф

Наочність: картки з питаннями, ілюстративний матеріал, репродукції картин Рафаеля, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Ботічеллі, ілюстрації до сонетів Шекспіра, «Божественної комедії» Данте тощо, скринька з перлиною, зброя - 2 рапіри, чорна троянда для болільників; масло, вино, борошно, хліб, плоди, дзеркало

Фонозапис: симфонічна поема П.І. Чайковського «Франческа да Ріміні».

Форма проведення: інтелектуальна гра КВН

Це була епоха, якій потрібні були титани, і яка породила титанів за силою думки, пристрасті і характеру, вченості

Хід гри:

1.   Мотивація навчальних знань. Вступне слово вчителя.

В основі культури епохи Відродження лежить принцип гуманізму, утвердження краси і гідності людини, її розуму і волі, творчих сил і можливостей. Цей образ ідеалізований, героїзований, але саме він став сутністю ренесансної культури. Естетичний ідеал Відродження - образ людини, яка сама себе створює, немаючи жодних сумнівів. Звісно, це була висока мрія митців. Але в їхніх творіннях цей образ набуває живої сили, надзвичайної реальності. Люди в зображенні ренесансних майстрів є і зовсім живими, реальними, і водночас надзвичайними, не такими як усі. Вона належать водночас і до земного, і до вищого планів буття. Завдяки цьому сучасне переводилося на рівень вічного, утверджувалася богоподібність реальної людини.

Спробуємо дослідити як саме ці ідеї втілено у творчості тих письменників, твори яких ми вивчали на попередніх уроках.

2. Організаційний момент:

А) команди по черзі займають свої місця за столами в центрі залу. Болільники позаду столів, лічильники біля дошки.

Б) ведучий ще раз нагадує правила гри, бажає командам успіху. Болільникам активності у підтримці команд.

3. Представлення команд.

Кожна команда подає свою візитну картку, за її змістом команда - суперник визначає назву команди. Ця назва вписується в облікову таблицю.

4.   Розминка.

Команди задають одна одній підготовлені питання (1 хв.)

Питання для розминки:

Чому епоха Відродження в Італії почалась раніше, ніж в інших країнах? (Італія раніше ніж інші країни вступила на шлях буржуазного розвитку. Інтенсивнішим був розвиток міст, а саме Флоренції і Болоньї, які стали центрами культури Відродження.

Італія - батьківщина античної спадщини, країна де вона добре збереглась і стала основою гуманістичного світогляду)

Після вистави Гамлет іде до кімнати матері, він побачив короля Клавдія, і хапається за шпагу, але зупиняється. Чому?

Лунає музика - закінчення першого раунду.

5.      Початок основного етапу гри.

Кожна команда вибирає собі запитання і відповідає на нього, маючи на обдумування 1 хв.

На слова якого великого поета епохи Відродження написано цей музичний твір?

( Пролунала пісня у виконанні Алли Пугачової на слова В. Шекспіра)

Своєрідною музичною ілюстрацією до якого відомого твору є прослухана вами мелодія. Назвіть її автора? ( П. Чайковський «Франческа да Ріміні» до «Божественної комедії Дайте)

Подвійне запитання до обох команд:

А) Використовуючи свої знання епохи Відродження підберіть підпис до поданої ілюстрації ( сонет Шекспіра);

Б) Перед вами репродукція картини Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта». Підберіть до неї підпис. Використовуючи свої знання поезії епохи Відродження (сонет Петрарки)

Подвійне запитання:

А) Як відомо, італійські та англійські поети доби Відродження використовували своєрідні художні засоби у своїх сонетах. Які саме? Доведіть рядками сонетів( протиставлення, афористичні вислови. Наприклад:

Коли ж це не любов,

То що ж це бути може?

Коли ж любов.

Тоді скажіть яка вона?

Лиха? Чому ж той біль Такий солодкий, Боже?

(Петрарка)

Б) Із скількох віршованих рядків складається італійський та англійський сонет?

До якого відомого твору ця ілюстрація? Які рядки з цього твору тут доречні?

Чим відрізняється форма італійського та англійського сонетів. Вкажіть на відмінності у їх схемі римування.

Звучить фонозапис монологу Офелії про квіти. Чому вислухавши розмову божевільної сестри, Лаерт говорить: «У цьому безглузді багато глузду».

А) які очі були у коханої Шекспіра(відповісти рядками сонету);

Б) як відноситься Шекспір до кохання(відповісти рядками сонету).

Перед вами дві рапіри. Уявіть, що саме цією зброєю бились на своєму останньому поєдинку Лаерт та Гамлет. Чим відрізнялася їх зброя?.

У чому суть назви твору Данте? Що відбувається у дев’ятому колі дантового

пекла?

               Як починається відомий монолог Гамлета, у чому його суть?

Перед вами келих. У ньому знаходиться річ. Яку король Клавдій поклав у келих з вином перед поєдинком Гамлета та Лаерта. Що у келиху?

А) Чим пояснюється трагічний характер творів Шекспіра у другий період його творчості?

Б) Під час пожежі у театрі Глобус згоріли всі рукописи п’єс Шекспіра. Як вдалося відновити тексти цих п’єс?

За одну хвилину ви повинні пригадати і назвати найвидатніші світові музеї образотворчого мистецтва де знаходяться творіння митців епохи Відродження?( Прадо, Лувр, Ермітаж, Дрезден тощо)

6.      Лірична пауза.

Інсценування уривку з трагедії Шекспіра «Ромео і Джульетта».

7.      Продовження третього туру гри.

1.      Закритий конверт. У ньому король Клавдій посилає наказ, який везуть до

Англії друзі Гамлета Розенкранц та Гільденстерн. Що в наказі?

2.      В якому твору хто і про кого говорить ці слова:

Така людина? Виглядом придворний,

Словами вчений, войовник мечем,

Надія й вицвіт нашої держави,

Довершенності дзеркало й взірець.

(Офелія про Гамлета)

3. А) Яка завіса і які декорації були в театрі часів Шекспіра? Що свідчило про те, що йде вистава в театрі, та як можна було дізнатись про її жанр.

Б) Чим відрізняється зал глядачів в театрі Шекспіра і сучасний театр?Назвіть відомих жінок-актрис у театрі Глобус?

4.    Про що благає привид батька Гамлета та від чого застерігає?

5.. ставились Данте та Петрарка до сонета(«суровый Дант не призи рал сонета, в нем жанр любви Петрарка воспевал»)

6. А) Перед вами репродукції фрагментів з монументальних творів

Мікеланджело та Рафаєля. Що спільного між ними?

Перед вами

репродукції картин відомого художника італійського Відродження. Подумайте, що стало основою для їх створення

 Які вірші написав Гамлет у любовному листі до Офелії?

(Не вір зіркам блакитним,

Не вір, що сонце є,

Не вір і правді в світі,

В кохання вір моє.)

7.   У чому на ваш погляд причина трагедії та загибелі Гамлета?
8.           Хто був засновником художньої прози епохи Відродження? Назвіть найвідоміший твір цього автора, про що в ньому йдеться?(Боккаччо» Декамерон»)
9.      Як вдалося Гамлету підмінити листа з наказом Клавдія, який везли його «друзі» до англійського короля?

11.3 якою метою звернувся Данте до фантастичних картин загробного життя у своєму творі «Божественна комедія»?

12.   А) Кохання робить в серці все, що зна,

Воно господар у своїй хатині.

Відпочиває сонне в самотині,

Буває-мить, буває - вік мина.

Кому належать ці рядки - Данте чи Петрарці? Хто переклав їх українською мовою? (Данте, переспів Д. Павличка)

Б) Любов - вставання й падання без краю.

Я в ній народжуюсь і помираю, у належать ці рядки - Шекспіру чи Петрарці? (Шекспір)

8.    Лірична пауза.

Інсценування уривка з трагедії Шекспіра «Гамлет».

9.    Конкурс капітанів

-Яка дивна деталь є на цьому чудовому полотні?(Рафаєль «Сікстинська мадонна»)

-Кого зробив Данте у своїй «Божественній комедії» Символами людських пристрастей, вад і пороків? Символом чого була Беатріче?

-Як називалася отрута, влита у вухо датського короля, батька Гамлета?

-Пригадай поєдинок Гамлета і Лаерта, хто подавав їм рапіри?

10.       Змагання ерудитів

1. Яка сцена трагедії Шекспіра «Гамлет» немов підводить підсумок розчаруванням Гамлета у високому призначенні людини?

 2. Чому великого Данте було вислано з його рідного міста Флоренції?