Ілюстрація до твору Т.Г.Шевченка "Тече вода з-під явора".Урок

ПЛАН - КОНСПЕКТ

 уроку

з образотворчого мистецтва

в 6 класі

на тему:

 Виконання ілюстрації до твору Т.Г.Шевченк «Тече вода з-під явора»

Тема уроку:

Виконання ілюстрації до твору Т.Г.Шевченк «Тече вода з-під явора»

Мета уроку;

- навчати основам образотворчої грамоти;

- розвивати пам`ять, спостережливість, почуття єдності  образотворчих і виражальних засобів у рішенні художнього образу,  вміння планувати процес реалізації задуму;

- формувати вміння використовувати на практиці художні знання і навички, які стосуються інших дисциплін;

- виховувати естетичне відношення до дійсності, до явищ художньої культури.

Хід уроку

1. Організація класу.

• Добрий день діти. - Добрий день
• Сідайте для сьогоднішнього уроку вам знадобиться: альбом, олівець, ластик, фарби. Перевірте чи все готово до уроку.
•  

2. Виклад нового матеріалу

            1)Повідомлення теми;

            2)Вступне слово вчителя;

Учні, сьогодні ми з  вами спробуємо намалювати ілюстрацію до  твору Т.Г.Шевченка «Тече вода з під явора». Всім вам уже відомо, що цими днями весь український народ святкує річницю з дня  народження великого кобзаря. Перед вами автопортрет виконаний самим Тарасом Григоровичем. Отже, на сьогоднішньому уроці я познайомлю вас з Шевченком - художником.

    Іде розповідь біографії з супроводом репродукцій. Т. Г. Шевченко народився   9 березня 1814р.в селі Моринцях на Київщині, в сім’ї селянина - кріпака. Хлопчик ріс мовчазний завжди замислений. Ніколи не тримався хати ,  а все тинявся десь у бур’янах. (показ репродукції твору К. Трутовського «Тарас із сестрою Катериною»). Дуже скоро малий Тарас зазнав розчарувань. Несподівано, заучена важкою працею померла його мати.(показ репродукції картини В.Касіяна «Смерть матері »). Незадовго, після цього в 1825р. помер і батько.(показ репродукції твору В.Касіяна «Заповіт Тарасового батька»). Смерть батька приголомшила малого Тараса. Він приютився  у школі приходського дяка. Пізніше, Шевченко згадував того п’яницю-дяка, як першого деспота, який посилив  в його душу зневагу до будь-якого насильства людини над людиною(показ репродукції картини В.Кондратюка «Тарасова  наука»). Що тільки не довелося робити малому Тарасу. Носити воду школярам(показ репродукції твору Г, Світлицького  «Тарас носить воду школярам»), і пасти чужих ягнят (показ репродукції картини І. Їжакевича «Тарас-пастух»).  У вільний від роботи час, Тарас любив малювати і  писати за що не раз був покараний своїм поміщиком паном Енгельгардтом (показ репродукції твору К. Трохименка «Поміщик Енгельгардт  карає Тараса за малювання»). Сімнадцятирічний Тарас, як дворовий кріпак свого пане йде з ним до Петербургу. Тут він познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном  Сошенком (показ репродукції твору Г. Меліхова «Молодий  Тарас у К. Брюллова»), і з рядом інших видатних видатних людей: поетом  Жуковським, Григоровичем.

  Товариші вирішили визволити Тараса з кріпацтва у пана Енгельгардта ,який без всякої гуманності назвав ціну 2500карбованців. Тим часом Брюллов  знайшов спосіб зібрати суму. Він намалював портрет Жуковського ,  який було розіграно у лотерею в імператорській родині. Ціною портрета була куплена воля Т.Г.Шевченка( показ репродукції портрету Жуковського,написаний К,Брюлловим). Відпускну вручив Тарасові Жуковський 25квітня 1838року. День цей був найщасливішим у житті Тараса.(показ репродукції картини П.Сулименка «Вручення відпускної Т.Шевченку»). Цього ж року  Шевченко вступає в академію мистецтв, де мріяв вчитись.  Невдовзі  отримує срібні медалі за твори «Катерина », «Циганка-ворожка»(показ репродукцій). Але не довго довелось Шевченкові займатися улюбленою працею. У 1847році царські жандарми довідалися про існування Кирило-Мефодіївського товариства,  членом якого був також  Шевченко. Організація ставила своїм завданням ліквідувати кріпосницьку систему. І Тараса було заарештовано з забороною писати і малювати. Понад 17 років терпів Шевченко солдатську муштру. Десять у Оренбурзькому корпусі, сім тяжких років на півострові Мангишлак. Ці тяжкі роки зображують на полотнах  С.Кручаков «Шевченко в казармі», «Шевченко на засланні після Мугитри» В.Костецького – ( показ цих репродукцій).  Повернувшись із заслання продовжує писати й малювати. У своїх творах Шевченко зображує красу рідно природи, показує моральне здичавіння людей, викриває деспотизм існуючого ладу, закликає народ до боротьби за людські права і волю. В останні роки докладає зусиль, щоб його твори та твори інших художників дійшли до широких мас. У 1860році загальними зборами Академії мистецтв було присвоєно почесне звання Академіка. (показ репродукції твору І.Резніка «Тарас Григорович Шевченко одержує  звання академіка-гравера »).  10 березня 1861року, після тяжкої хвороби Т.Г.Шевченко  помер.(показ репродукції В.Петухова «Похорон  Т.Г.Шевченка».)

   Але, учні, він залишив велику спадщину літературних та образотворчих творів. І зараз ми спробуємо намалювати ілюстрацію до цього гарного ліричного твору. Але насамперед, давайте згадаємо, що таке ілюстрація?

• ілюстрація  - це малюнок, який розкриває зміст твору і поглиблює його.
• Давайте спробуємо розкрити зміст твору. Для цього треба прочитати твір. Хто бажає?

3. Читання твору учнем.

• Тече вода з-під явора

Яром на долину

Пишається над водою

Червона калина

Пишається калинонька

Явір молодіє

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою

Хлюпочуться качаточка

Поміж осокою

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску,  розмовляє

Розмовляє з дітками своїми.

Тече вода край города

Вода ставом стала

Прийшло дівча воду брати

Брало,  заспівало.

• Отже, що письменник хотів відобразити  у творі?
• Красу та чарівність української природи, любов народу до землі.
• Добре а зараз відкривайте альбоми і кожен з вас подумає, який момент буде відображати.

4. Практична робота.

Діти перед  вами висить план послідовності виконання ілюстрації, також маємо в наявності готові зразки. Давайте з`ясуємо чи правильно виконаний малюнок?

1. Аналіз зразку вчителем.

Першим пунктом, після розібраного тексту, є вибір формату. Кожен вибирає положення формату сам.

Другий пункт – композиційне рішення. Тут потрібно вміло  розташувати предмети, особи, які плануєте зображувати.

Третій пункт – промальовка плановості. Зверніть увагу, що у нас показано на першому, що на другому плані.

Четвертий пункт – детальніша промальовка одягу, антуражу тобто оточення того часу.

І останній пункт – вирішення у кольорі. Як вам здається автор справився з усіма пунктами плану?

    - Справився.

    - Отож ви повинні дотримуватися плану виконання, щоб малюнок був грамотним.

2. Виконання лінійного малюнка з повторенням матеріалу (вчитель робить зображення на дошці).

      - Можна почати роботу зображення дівчини, вона головна героїня нашого твору. Ми з вами вивчали будову тіла людини. Давайте згадаємо деякі правила побудови, щоб дівчина вийшла в нас гарною. Скільки разів голова міститься в людському тілі?

      -  Сім  разів голова міститься в людському тілі.

      - Добре, а яку частину становлять ноги?

      - Ноги становлять половину людської постаті.

      - Так, а яка довжина  рук у людини?

      - Витягнута рука у людини вздовж тіла  сягає половини стегна.

      - А  тепер згадаймо український одяг, який ми з вами вивчали і малювали. В чому буде одягнена героїня?

       - У сорочці вишиванці, у спідниці, можна намалювати і запаску.

        - Що можна зобразити на другому плані?

        - На другому плані зображуємо сільський пейзаж.

        - А з якими деревами ми зустрічаємося у творі?

        - З явором, вербами і калиною.

        - Шевченко любив порівнювати калину з дівчиною: «…зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина». Хатинки на задньому плані малюємо маленькими, чому?

       - Бо предмети, віддаляючись зменшуються.

       - Діти не тисніть олівцем, лінійний малюнок має бути легким, прозорим. Менше користуйтеся гумкою. Не треба забувати про наших качаточок. Можна зобразити як вони хлюпочуться  поміж  осокою.

5. Ігрова частина уроку

• Перед тим, як ми почнемо до колірного вирішення, трохи пограємося. Давайте спробуємо підібрати кольори до наших лінійних малюнків. Пригадуємо  як утворюються допоміжні кольори.
• Змішуванням двох основних. Наприклад суміш червоного і жовтого утворює оранжевий колір, синій з жовтим утворює зелений колір, а синій з червоним – фіолетовий.
• Яким кольором покриваємо землю?
• Теплим коричневим кольором.
• Якщо зелень довкола занадто яскрава, як ми приглушимо її?
• Додати до зеленого трохи коричневого або чорного,  хоча чорного додавати небагато адже він псує якість фарби .
• А якого кольору вода?
• Холодного синього, зеленувато-синього, блакитного, фіолетуватого, біля берегів завжди темніша, якщо потрібно показати глибину.
• А як колір зробити насиченим?
• Треба набирати на пензлик більше фарби а менше води. Задній фон навпаки, покриваємо прозорими, рідкими фарбами.

(Вчитель ходить поміж партами, дає зауваження, допомагає виправити помилки.)

• Давайте вирішуйте в кольорі кожен предмет.

6. Індивідуальна робота.

Аналіз учнями робіт

Учні аналізують роботи колег, виправляють усно помилки: недотримання композиції, неправильна будова людського тіла, неграмотна плановість у композиції, тощо.

7.Аналіз деяких робіт вчителем.

        Вчитель аналізує дотримання композиії, правильність побудови постаті, кольорове рішення. 

7. Підсумок уроку.

• Учні, всі ви дуже добре сьогодні попрацювали, були активними, проявили майстерність і, майже, всі справилися з ілюстрацією до твору Т.Г.Шевченка «Тече вода з-під явора». А на цьому наш урок завершений.

     До побачення