Конспект уроку "Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки та синтаксична роль"

Про матеріал

Урок вивчення нового матеріалу на основі використання опорної схеми. Конспект уроку передбачає поглиблення знань учнів про іменник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; збагачення словникового запасу учнів; розвиває вміння аналізувати матеріал, працювати з опорною схемою.

Перегляд файлу

Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета.

Навчальна: Поглибити знання учнів про іменник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; збагачувати словниковий запас учнів.

Розвивальна: розвивати вміння аналізувати матеріал, працювати з опорною схемою.

Виховна: виховувати інтерес до матеріальної культури українського народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: урок-екскурсія до української світлиці.

Між предметні зв’язки: українська література (О. Довженко «Зачарована Десна», ЛРК Н.Баклай)

Матеріали та обладнання: підручник, зошит, опорна схема, роздатковий матеріал.

 

Хід уроку

Епіграфом до нашого уроку будуть слова Д. Білоуса.

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав – іменник?

Іменник! Він узяв на плечі

Велике діло – називати речі…

 

І. Організаційний момент.

1. Привітання. Добрий день, діти.

2. Емоційний стан. Перед вами лежать невеликі малюночки. Давайте визначимо, з яким настроєм ви прийшли сьогодні на урок. Сонечко – веселий, хмаринка з дощиком – сумний, якщо вам важко визначитися, то оберіть сонечко, яке сховалося за хмаринку. А потім в кінці уроку порівняємо, чи змінився настрій під час роботи на уроці. Вибрали, то відкладіть у бік. А зараз погляньте на свого сусіда по парті , посміхніться йому і побажайте удачі на уроці.

Наш урок я хочу розпочати віршем Наталії Баклай «Світлиця».

Вибілю хатину, вимию віконця.

Випрошу в бабусі давні образи.

Рушники розвішу квітами до сонця

Й запрошу в світлицю – світлу від краси.

На Різдвяні свята занесу калину,

На святки клечані – клечання з роси.

Хай в світлиці буде видно всю Вкраїну,

Хай у ній лунають друзів голоси.

За столом широким буде що згадати:

Про поганців змовчимо – славних пом’янем.

Тож нехай довіку в ній святиться Мати,

Й коровай високий, той що Хлібом звем.

Хай щебечуть діти у новій світлиці,

Хай в ній завжди буде тісно від гостей.

Будь, моя світлице, щедра на гостинці,

Будь, моя світлице, світла від людей.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Отже, я запрошую вас до нашої світлиці, де живе чудова родина. А яка саме, ми дізнаємося, розгадавши кросворд.

1

і

 

 

 

2

м

 

 

 

3

е

 

 

 

4

н

 

 

 

5

н

 

 

 

6

и

 

 

 

7

к

 

 

 

 

 

 

 

 


1. У хаті, як у …(вінку).

2. На печі гаряче, а на лавці тісно, на лежанці пече, а на полу … (смішно).

3. Люди добрі, хата .. (тепла).

4. Не відчиняй двері, як не … (знаєш) кому.

5. Бабусі допомагає … (онука).

6. … (Дивна) річ, що в хаті піч.

7. Моя хата … (скраю).

Ми з вами завітали у світлицю, де живе родина Іменників. Кожна родина має властиві тільки їй звичаї і традиції, живе за своїми законами. Так і родина Іменників має своє лексичне значення, свої морфологічні ознаки, форми змінювання та словотворчі засоби. Жодну іншу  родину не можна сплутати з цією. Давайте почнемо знайомство з мешканцями нашої світлиці.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

У світлиці в Іменників усюди є таблички з назвами. І всі, хто заходив до них у гості, запитували «Хто? Що?». Чому , як ви думаєте, саме такі питання ставили гості? (Учні формулюють правило – визначення іменника).

Епіграфом до нашого уроку будуть слова Д. Білоуса.

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав – іменник?

Іменник! Він узяв на плечі

Велике діло – називати речі…

Тема нашого уроку  «Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль». Записуємо сьогоднішню дату, класна робота та тему у зошити.

Девіз: Працюй і не зважай на втому,

           І не чекай, що зробить хтось.

           А як зробив, то щоб нікому

          Переблять не довелось.

Сьогодні ми не просто учні, а гості родини Іменників. А ідучи до людей, ми повинні про них 

     ЗНАТИ – яка частина мови називається іменником;

                    Які морфологічні ознаки має іменник;

                    Яку роль  виконує у реченні.

    Уміти -   знаходити іменники у реченнях і текстах;

                   Визначати морфологічні ознаки;

                   З’ясовувати роль у реченні.

   Цінувати – красу українського слова;

                      Матеріальну культуру українців;

                      Батьківську хату.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Пояснення вчителя з використанням опорної схеми.

 Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. В 11-томному «Словнику української мови» нараховується 135 тисяч слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменниками дієслів удвічі менше. І тільки завдяки граматичній дисциплінованості у родині завжди панує лад і спокій.

Іменники поділяються на власні та загальні. Загальні іменники називають усі предмети певного роду, а власні використовуються для того, щоб виділити з ряду предметів певного роду якийсь один предмет. Назвіть іменники власні назви, зображені на схемі. Молодці! А тепер – іменники загальні назви.

Всі члени родини знають, що власні назви пишуться з великої букви, а загальні – з маленької. До назв істот належать іменники, які відповідають на питання … (хто?), до неістот …(що?). На схемі зображено істоти - …. (господар і господиня), неістоти …. (піч, віник, рушник).

Ви знаєте, що кожному іменнику властивий граматичний рід. Щоб дізнатися, до якого роду належить іменник, треба додати до них займенники: він, мій; вона, моя; воно, моє. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняється стать і вік істот: господар - господиня, хлопець – дівчина. У назвах неістот рід не має реального значення, бо ми не можемо пояснити, чому одні іменники належать до певного роду : понеділок, рушник, віник, вікно.

Крім жіночого, чоловічого та середнього роду, іменники можуть належати до спільного роду: бідолаха, нероба, сирота, лівша. У реченні вони виступають то як іменники чоловічого, то як жіночого роду. Назвіть одним словом:

Хто цурається фізичної праці? Хто любить багато говорити? Як називають вередливу людину?  Як назвати неслухняну дитину? (нероба, базіка, вереда, непосида).

А тепер назвіть іменники чоловічого, жіночого та середнього роду, дивлячись на схему.

 

  1. Робота з текстом вправи. Діти поділяються на групи по 4 учнів: перша група – підкреслює у тексті іменники власні назви, друга – загальні назви, третя – назви істот, п’ята – назви неістот і т.д.

«Хто й коли збудував нашу хату, які майстри – невідомо. Здавалось нам, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом, і схожа була також на стареньку білу печерицю. Дуже мальовнича була хата. Одне, що не подобалось в ній, і то не нам, а матері, - вікна повростали в землю і не було замків. У ній ніщо не замикалось. Заходьте, будь ласка, не питаючись, - можна? Милості просимо! Мати жалілася на тісноту, ну, нам, малим, простору й краси вистачало, а ще коли глянуть у віконце, так видно й соняшник, і груші, й небо. А на білій стіні під Богами, аж до мисника, висіло багато гарних картин – Почаївська лавра, Київська лавра, вид Ново-Афонського, Симоно-Кананитського монастиря поблизу города Сухума на Кавказі. Над лаврами трималися в повітрі Божі Матері з рушниками і білі ангели, як гусаки крилаті»  О. Довженко «Зачарована Десна».

 

  1. Пояснення вчителя.

Іменники – товариський народ. Вони залюбки спілкуються з іншими частинами мови і можуть змінюватися. Змінюються іменники за відмінками і числами.

В українській мові іменники можуть вживатися в однині і в множині. Є іменники, які вживаються тільки в однині, або тільки в множині. Наведіть приклади.

Іменники, пов’язуючись у реченні з іншими словами, змінюються за відмінками. В українській мові є сім відмінків.

  1. «Плутанка» . на половині листа написані відмінки і питання до них, які переплуталися, коли господиня прибирала в кімнаті. Чи можна це виправити? Ви допоможете? Що для цього потрібно?

Називний кого? Чого?                         Називний хто? Що?

Давальний хто? Що?                           Родовий кого? Чого?

Родовий кому? Чому?                         Давальний кого? Чого?

Знахідний кого? Що? Знахідний на кому? На чому?                                    

Орудний ким? Чим? Місцевий на кому? на чому?

Кличний (при звертанні) Кличний відмінок (при звертанні)  

Місцевий ким? Чим? 

 

Молодці, справилися із завданням.           

Називний є одночасно початковою формою іменника. Називається він прямим, усі інші – непрямими. Називний і кличний відмінки вживаються завжди без прийменників, місцевий – завжди з прийменником. Усі інші відмінки можуть вживатися як з прийменниками, так і без них.

  1. Виберіть, будь ласка, кожен собі слово до вподоби із предметів хатнього вжитку або мешканців і провідміняйте за відмінками.

 

  1. Робота з деформованим текстом. (усно) Прочитати, розкриваючи дужки. З’ясувати відмінки іменників, виділити закінчення.

Ти стежив за (мати), як вона ступає по (підлога), як осміхається, як тримає вже посічену сивиною (голова). Навіть тоді, коли не мали ніякого (діло), руки (мати) не залишалися в абсолютному (спокій), вони легенько ворушились, як ворушаться під (вода) стебла водяних (лілії) від ледь чутної (течія).

І невсипно працювали. Жодної (хвилька) не відаючи (відпочинок), руки (мати) знаходили (робота). Вони владарювали на (припічок), в (піч), на (комин), на (мисник). Так багато в (життя) переробивши, вони не зупинялись, не могли зупинитись, а постійно священнодіяли.

 

  1. Робота з підручником. Зараз поділимося на групи (осінні, весняні, літні, зимові іменинники).

І група - Вправа 237 виписати іменники, що можуть означати осіб і чоловічої і жіночої статі.

ІІ група - Вправа 241 виписати іменники спільного роду.

ІІІ група - Вправа 253 виписати із кожного речення по одному іменнику і з’ясувати відмінок.

ІV група - Вправа 255 подані в дужках іменники поставити у формі кличного відмінка.

 

  1. Слово вчителя.Є ряд іменників, які не відмінюються. Це слова іншомовного походження, жіночі прізвища на приголосний та на -о. А також абревіатури (складноскорочені слова). Такі іменники називаються незмінюваними.

Поєднуючись з іншими частинами мови, іменники утворюють словосполучення. У словосполученнях вони можуть бути і головним, і залежним словом. У реченні іменник може бути будь-яким членом речення. (пишу на дошці)

Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому рушнику – то висока ознака гостинності українського народу. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню святиню.

 

  1. Творче завдання

За поданим початком скласти невеликий твір (5-6 речень) про свою рідну домівку, використовуючи іменники різного роду, назви істот і неістот, власні й загальні.

Хато моя, рідна батьківська хато! Ти випливаєш із туманної далечі минулих літ і стоїш переді мною білим видивом, немов хмарина серед буйного цвітіння вишень.

Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою і материнською ласкою віє від тебе, рідна хато!

З батьківської хати розпочинається пізнання світу.

Хато моя, рідна батьківська хато!

 

V. Підсумок уроку.

1. А тепер давайте підведемо підсумок нашої роботи: попрацюємо з узагальнюючою схемою.

Отже, сьогодні на уроці ми з’ясували, що ….

Повернемося трішки назад і перевіримо, чи виконали ми завдання, яке ставили собі на початку уроку? Що ми знаємо? Вміємо? Цінуємо?

2. Метод «Мікрофон» - незакінчені речення

Іменник – це…

За родами іменники поділяються на …

Іменники за числами можуть вживатися…

Іменники змінюються за…

 

3. Скажіть, будь ласка, у класі є такі учні, які на початку уроку сумували, а зараз настрій покращився? А навпаки? Як ви думаєте, в чому причина?

4. Заключне слово вчителя.

Ось і уроку кінець,

Хто працював, той молодець!

Так, урок наш скінчився,

Кожен, мабуть, дуже втомився,

Бо ж працював сумлінно,

Щоб отримать за тему «відмінно».

Давайте подякуємо гостинним господарям і скажемо до побачення, до наступних зустрічей.

VІ. Домашнє завдання.

 

 

 

 

doc
Додано
19 травня
Переглядів
129
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку