Індивідуальний і системний підходи до  вивчення сім’ї

Індивідуальний і системний підходи до  вивчення сім’їВиконала Рябчич Л. М.

Завдання психолога полягає у: виявленні індивідуальних особливостей членів сім'ї, що утруднюють сімейну адаптацію. Системний підхід переміщує центр діагностики з індивіда на групові процеси сім'ї як системи, а проблеми членів сім'ї в цьому разі вважаються такими, що відбивають дисфункції сімейної системи.

При індивідуальному підході сім'я розглядається як стрес-фактор, з яким має впоратися член сім'ї, який звернувся за консультацією до психолога. Завдання психолога полягає у виявленні індивідуальних особливостей членів сім'ї, що утруднюють сімейну адаптацію. Системний підхід переміщує центр діагностики з індивіда на групові процеси сім'ї як системи, а проблеми членів сім'ї в цьому разі вважаються такими, що відбивають дисфункції сімейної системи.

 .  У межах індивідуального підходу використовують діагностичні засоби, спрямовані на дослідження таких сфер сімейного життя, як подружні стосунки, стосунки батьків і дітей, стилі виховання і їх вплив на становлення особистості дитини. Діагностика подружніх стосунків спрямована насамперед на виявлення факторів, що знижують задоволеність шлюбом і, отже, порушують його стабільність

діагностикаконсультація тренінг спостереження бесідатестування анкетування Методи вивчення сім'ї

Психологічні методи вивчення сім'ї спрямовані на теоретичне узагальнення даних, що розширюють професійний кругозір психолога-практиканауково-досліднідіагностичніза допомогою яких отримують конкретні дані, необхідні для роботи з певною сім'єюкорекційно-діагностичніабо психотерапевтичні, спрямовані на визначення форми і змісту корекційної роботи з сім'єю.

• Психологічна діагностика сім'ї передбачає розв'язання таких завдань з'ясування того, чи є проблема сім'ї об'єктом впливу психолога або інших фахівців (психіатра, юриста, дефектолога тощо)виявлення об'єкта психологічної допомоги (дитина, її батьки, сім'я загалом)вибір способу впливу (індивідуальна робота з дитиною, її батьками, подружньою парою, дитиною і батьком, групою дітей, батьків, сім'єю загалом)психодіагностика під час корекційного впливу з метою визначення тактики корекційного процесу (реакції членів сім'ї на психолога й один на одного, особливості їхньої поведінки тощо).

 психофізіологічних властивостей індивідуальності членів сім'ї; при цьому передбачається насамперед визначення сумісності типів вищої нервової діяльності подружжя, їхніх темпераментів з можливим використанням експресметодик (тести- опитувальники Айзенка, Стреляу та ін.)Діагностика подружніх стосунків

характеристик ціннісно-мотиваційної сфери подружжя характерологічних властивостей членів сім'ї співвідношення психологічних сімейних ролей

 Діагностика подружніх стосунків на основі адаптивного підходу припускає вивчення характеристик міжособистісних стосунків, внутрішньосімейного спілкування і взаємодії, виявлення тих їх аспектів, що призводять до непорозумінь і конфліктів, з метою пошуку резервів адаптації подружжя один до одного.

 При цьому часто використовують прийом “рефлексивної імітації", коли пропонують заповнити за партнера той чи інший опитувальник, а потім виявляють ступінь розуміння подружжям один одного, а також рівень реалізації їхніх очікувань щодо партнера.

Шкала подружньої адаптації задачно-ігрові методи техніку “репертуарних грат" тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом" шкали суб'єктивної задоволеності шлюбом моделювання суб'єктивної ситуації конфлікту метод семантичного диференціала