Тренінг дитячо-батьківських відносин «Витривалість батьків і дітей: турбота про себе» (для батьків та здобувачів освіти 1-4 класів)

Тренінг дитячо-батьківських відносин

«Витривалість батьків і дітей: турбота про себе»

 (для батьків та здобувачів освіти 1-4 класів)

Мета: підвищення дитячо-батьківської обізнаності з питання здатності людини витримувати всі складнощі життя та успішно протистояти життєвим проблемам та труднощам; формування вмінь і навичок самовідновлення та самоконтролю в кризових ситуаціях; розвиток уміння будувати діалог і взаємодію під час вирішення проблемних ситуацій; сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я у дітей та батьків, психологічної компетентності батьків, залучення їх до співпраці зі школою; створення дружньої атмосфери в групі.

Аудиторія: здобувачі освіти 1-4 класів, батьки учнів 1-4-х класів.

Тривалість: 90 хвилин.

Обладнання: листи паперу А-4, олівці, ручки, маркери, скотч, плакат «Правила роботи групи»,  плакат «Витривала людина – це …».

Хід тренінгу

I. Організаційний етап

1. Вступ  (1 хвилина)

Психолог.  Війна є важким випробуванням для кожної людини. У цей непростий час нас постійно переслідують стреси, тривога, втома, нетерпіння. Іноді ми відчуваємо, що сили покидають нас, і це може вплинути на навчання, роботу та життя. Як дорослі, так і діти повинні турбуватися про себе та свою безпеку, про свій психологічний стан, уміти застосовувати ті профілактичні заходи й техніки, які б знижували рівень тривожності, занепокоєння, пригніченості та паніки. Для цього треба знати принципи першої психологічної допомоги у будь-якій кризовій ситуації. Щоб допомогти дітям і батькам знизити рівень тривожності, впоратися з емоційним навантаженням та навчити батьків піклуватись про здоров'я, безпеку і розвиток дітей під час війни, треба бути обізнаними та відповідальними.  На занятті ми спробуємо розібратися в цьому та навчитися протистояти життєвим проблемам та труднощам.

2. Знайомство. Вправа «Мій настрій» (14 хвилин)

Мета: вивчення рівня психологічного комфорту кожного учасника та готовності до взаємодії, його настрою, сприяння згуртованості групи.

Матеріали: ручки, листи паперу А-4.

Психолог. Усі ми знаємо важливість групової атмосфери під час будь-яких занять як для дітей, так і для дорослих. Тому пропоную Вам наступну вправу, яка дозволяє отримати дані про це дуже простим способом.

      Мені важливо, щоб ми з’ясували, наскільки кожен із вас зараз почуває себе комфортно, чи готовий до активної взаємодії  та який настрій у вас переважає.

Завдання: Батьки з дитиною на листі паперу А-4 малюють кожен свою емоцію настрою.

Психолог. Настав час познайомитися. Назвіть своє ім’я і розкажіть, як ви себе почуваєте і наскільки ви готові до активної взаємодії. Презентація себе.

3. Правила роботи (10 хвилин)

Мета: вироблення правил роботи на тренінгу, спрямування учасників на активну, злагоджену роботу.

Оснащення: плакат «Правила роботи групи», маркери, скотч.

Психолог. Пропоную учасникам створити умови, щоб кожен почувався зручно і робота в групі була ефективною. Для цього необхідно виробити правила:

1. Бути активним.

2. Бути щирим.

3. Говорити коротко, не перебиваючи один одного.

4. Слухати і чути.

5. Говорити від свого імені.

6. Правило «вимкненого телефону».

7. Правило «вільної ноги».

4. Вправа «Наші очікування» (10 хвилин)

Мета: визначити очікування учасників щодо тренінгу, зацікавленість темою.

Хід вправи: учасники по черзі ознайомлюють групу з власними очікуваннями.

II. Основний етап

5. Мозковий штурм «Витривала людина – це …» (10 хвилин)

Мета: виявити уявлення учасників про поняття «Витривала людина – це …».

Матеріали: плакат «Витривала людина – це», маркери, скотч.

Завдання: Сьогодні тема нашого тренінгу «Витривалість батьків і дітей: турбота про себе». Будь ласка,  подумайте і скажіть, як ви розумієте: «Хто така витривала людина?». Психолог  фіксує відповіді учасників на плакаті, після чого аналізує їх і підводить всіх до визначення.

Висновок психолога:

Витривала людина - це людина, яка вміє витримувати всі складнощі життя та успішно протистояти життєвим проблемам і труднощам.

6. Лекція «Витривалість - важливий ресурс в умовах війни» (10 хвилин)

Мета: сприяти обізнаності батьків і дітей із проблеми підвищення життєстійкості до переживання наслідків стресу, пошук і актуалізація особистого ресурсу в стресових ситуаціях.

 Чому одна людина здатна подолати найтяжчі випробування, а в другої все навпаки? Під час війни, коли емоційний стан є нестабільним (і це нормально), не завжди та не всім допомагають одні й ті ж поради щодо пошуку власного ресурсу.

Я хочу розповісти Вам, що може допомогти дорослим підтримувати ресурс під час війни, а також спеціальні завдання та ігри для відновлення ресурсу дітей.

Психологічний ресурс - це те, що наповнює кожну людину. Дорослі, які мають достатньо психологічного ресурсу, є підтримкою та опорою для дітей, адже вони можуть підтримувати інших та множити їхні сили лише тоді, коли самі мають достатньо ресурсу.

Можна виділити три види ресурсів: власний (залежить від фізичного та психоемоційного стану людини), ресурс у взаєминах (це спільні справи та спілкування з родиною чи близькими людьми) та ресурс в команді/колективі. Кожен із нас використовує або один, або декілька рівнів відновлення ресурсу.

      То що ж може допомогти дорослим для підтримки ресурсу під час війни?

       Піклування про себе. Це елементарні дії: їсти, пити та створювати собі комфортні умови для роботи, тобто забезпечення базовими потребами.

       Рутина. Рекомендуємо додати у свій день справи, що були звичними раніше. Якщо раніше ви випивали чашку кави перед роботою і зараз ви зна ходитесь в безпеці, то можете підтримувати себе через таку традицію.

       Розмови. Обговорюйте з близькими свої переживання та емоції, виписуйте їх на папір. Пам’ятайте, що кожен наш стан є зараз нормальною реакцією на ненормальні події. Якщо вам некомфортно говорити про емоції з близькими, скористайтеся допомогою психолога або груп психологічної підтримки.

      Безпека. Ви також можете відновлювати відчуття безпеки через турботу про безпеку себе та родини: спробуйте створити безпечне місце для перебування під час повітряної тривоги.

      А що «якщо?». Крім того, можна створити план на будь-який випадок, думки про який викликають занепокоєння, наприклад, «Як діяти, якщо окупант наблизиться до мого місця перебування?», «Що робити, якщо потрібно буде виїхати з країни, тощо?»

      Діяльність, гумор, музика, хобі. Допомога іншим, гумор, пісні, творчість також відновлюють наш психологічний ресурс. Варто користуватися буквально всім, що дає нам сили й натхнення, а також відчуття власної цінності й важливості.  Багатьох дійсно надихає творчість або творіння чого-небудь своїми руками. А взагалі-то будь-яка нова діяльність - найкраще джерело ресурсу; зробити те, чого ніколи не робив, спробувати себе в чомусь невідомому, це ще й плюс до вашого саморозвитку.

      Джерел енергії та ресурсів насправді безліч. Наша задача - знайти те, що наповнюватиме саме Вас. Бо натхненна людина не скаржиться на труднощі життя, а живе, вперто і наполегливо рухається до своєї мети. Натхненна людина не засуджує і не шукає винних, а бере відповідальність за своє життя і робить усе, щоб здійснити свої мрії. Яким би важким і складним не здавалося життя, завжди потрібно знаходити те, що додасть вам сил, радості, енергії, принесе вам щастя. Натхнення можна шукати будь-де: в природі, музиці, улюбленій роботі, своєму хобі, навчанні, тощо.

Але перед тим, як ми відправимося на його пошуки, раджу скористатися чарівними правилами життя:

Серед творчих прийомів та методів самозцілення, зняття напруги, відновлення ресурсу можу рекомендувати Вам кілька своїх улюблених:

Беручись за будь-яку справу, пам’ятайте: час нас шліфує то болем, то раною. Чим частіші удари, тим краще огранювання. Шедевром мистецтва ми станемо не відразу. Діамант теж був колись просто алмазом.

Щоб відновити Ваш ресурс, діти, під час війни, я рекомендую спеціальні завдання та ігри. Намагайтеся протягом дня робити з батьками вправи з фізичної активності: повторюйте рухи під музику, повторюйте, як рухаються звірі тощо.

Проговоріть, як Ви може сигналізувати про те, що Вам потрібна підтримка, наприклад, придумайте таємне слово, яке Ви зможе використовувати.

Пропоную Вашій увазі завдання для дітей молодшого шкільного віку:

1. Розфарбовуйте розмальовки.
2. Допомагайте мамі або татові по господарству.
3. Ліпіть із пластиліну та солоного тіста різні вироби.
4. Робіть цікаві яскраві аплікації.
5. Грайте в настільні ігри.
6. Складайте пазли.
7. Читайте цікаві книжки.
8. Малюйте.
9. Вчиться танцювати.
10.  Робіть цікаві колажі з журналів.
11.  Спілкуйтеся з друзями, батьками, сестрами, братами.
12.  Грайте з друзями на вулиці в різні цікаві ігри.
13.  Організовуйте різні челенджі, акції. Наприклад, челендж «Добрих справ» і фото справи, «Мої домашні улюбленці» - фото або малюнок , «Як я вмію заспокоюватись» - малюнок чи словесна порада тощо.
14.  Пропонуйте батькам прогулянки в ліс, парк, спортмайданчик тощо.
15.  Можна задіяти всю родину у зйомках у Тік Тоці. Наприклад, про домашніх тварин, чи про вивчення якоїсь науки з цікавими фактами тощо.
16.  Домашній театр .

Шановні батьки, я хочу познайомити Вас з порадами «Як підтримати дітей в кризовій ситуації» :

1. Заохочуйте спілкування дитини з однолітками.

2. Плануйте майбутнє.

3. Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини.

4. Будьте уважними до змін у поведінці дитини.

5. Говоріть і слухайте.

Дітям потрібно, щоб їх утішили, відчути себе в безпеці, щоб їх прийняли такими, якими вони є, зрозуміли та підтримали не зважаючи на те, що вони думають чи відчувають, знати, що у них є хтось, на кого вони можуть покластися, поговорити з дорослим, який може пояснити, що відбувається,

забезпечити невеликі перерви від хвилювань і страху.

 Діти повинні інтерпретувати те, що відбувається навкруги, відповідно свого віку та рівня розвитку, щоб почуватися у безпеці. Їм потрібен час, аби розповісти про те, що з ними сталося, і висловити свої емоції, пов’язані з поганими спогадами. Для цього батьки повинні бути готові слухати. Чуйне слухання означає знаходити правильний момент для розмови та давати достатньо часу дітям, щоб говорити та висловлювати складні речі до кінця. Це означає показувати, що ви уважно слухаєте дитину і зацікавлені в тому, що вона говорить. Варто давати підбадьорливі коментарі та запитання, а також демонструвати зацікавлення своєю мовою тіла та тоном голосу. Це також означає прийняття всіх відчуттів дитини. 

6. Подивіться разом улюблені фільми.

7. Дозвольте емоціям бути.

8. Обіймайтеся.

9. Долучайте до допомоги іншим.

Поради батькам щодо дітей:

• намагайтеся не реагувати надмірно, контролюйте себе, якщо потрібно;
•  заспокойтеся, перш ніж говорити з дитиною про тривожну ситуацію;

• поясніть простими словами і на тому рівні, щоб дитина зрозуміла, уникайте насильницьких подробиць;
• дітям потрібно повторювати – наберіться терпіння;
• дозвольте дитині виражати емоції через гру, малювання, написання чи розповідання своєї історії;
• виділіть час, щоб провести його разом з дитиною;
• діти повинні мати віру, що ситуація покращиться.

Поради батькам щодо самих себе:

• розпізнавайте свої емоції;
• не ставте до себе занадто високих вимог;
• зосередьтеся на тому, на що ви можете вплинути – це допомагає зменшити стрес;
• майте на увазі, що члени сім'ї по-різному реагують та дають собі раду в кризовій ситуації;
• звертайтеся за допомогою до вашої родини, друзів чи людей навколо вас, коли ви відчуваєте, що вам це потрібно;
• навіть якщо ви у розпачі, покажіть дитині, що ви – сильна людина.

Не дозволяйте собі та своїм дітям слухати або дивитися новини годинами:

•         Якщо можливо, тримайте дітей подалі від новин.
•         Контролюйте те, що вони дивляться.
•         Але пам'ятайте, що дітям потрібно підтримувати зв'язок з друзями.

Спробуйте встановити звичний розпорядок дня, подбайте навіть про маленькі дрібниці – це сприяє стабільності та відчуттю безпеки.

Звичайний розпорядок дня та чіткі правила:

•    Якщо можливо, дотримуйтесь розпорядку дня, це допоможе дітям почуватися в безпеці.
•    Дотримуйтеся звичайних правил перед сном, наприклад мити руки та обличчя, чистити зуби тощо.

7. Вправа «Три важливі слова» (10 хвилин)

Мета: виявити уявлення батьків і дітей про слова «підтримка», «спілкування», «ресурс».

Матеріали: аркуші паперу, олівці, фломастери.

       Учасники отримують завдання об’єднатися в 2 групи (батьки, діти). Кожній групі пропонується зашифрувати в малюнках слова: «підтримка», «спілкування», «ресурс». Групи по черзі презентують свої малюнки, інші учасники відгадують зашифроване слово.

8. Вправа «Безпечне місце» (15 хвилин)

Мета: формування ресурсних умінь, розвиток уяви.

Матеріали: аркуші паперу, олівці, фломастери.

Завдання:  Сісти зручно з закритими очима.

Інструкція. Сьогодні ми навчимося використовувати нашу уяву, щоб створювати приємні образи і почуття. Коли ми себе почуваємо погано, корисно уявити місце, де нам добре і ми відчуваємо себе в безпеці. Я прошу вас згадати місце, де ви відчуваєте себе спокійно і щасливо. Це може бути реальне місце, де ви були, місце, про яке ви чули і хочете там побувати, або місце, яке ви придумали самі.

Зробіть кілька глибоких вдихів. Закрийте очі й уявіть місце, де ви відчуваєте себе спокійно, безпечно, щасливо (пауза). Уявіть, що ви стоїте або сидите там (пауза). Подивіться навколо себе. Запам'ятайте деталі і предмети, які  вас оточують (пауза). Зверніть увагу на кольори (пауза). Уявіть предмети на дотик (пауза). Тепер подивіться далеко вперед. Що ви бачите? Постарайтесь побачити різні кольори, тіні. Це ваше особливе місце, і ви завжди можете його собі уявити.

Коли ви тут, ви відчуваєте себе спокійно і впевнено. Уявіть, що ви босоніж стоїте на землі. Запам'ятайте це відчуття (пауза). Повільно починайте йти і запам’ятовуйте все, що навколо вас. Що ви можете чути? (пауза). Можливо, легкий подих вітерця? Або шум моря? Чи спів птахів? Який там запах? (пауза). Можливо, це запах моря? Або квітів? Чи улюбленої страви? (пауза). У вашому особливому місці ви можете слухати, відчувати, бачити приємні речі. Ви спокійні та щасливі.

Тепер уявіть, що хтось особливий із вами поруч (може бути фантастичний герой, герой мультфільму). Цей хтось, ваш друг, він тут, щоб допомогти вам. Уявіть, що ви вдвох повільно гуляєте і дивитесь навкруги (пауза). Ви щасливі бути поруч із ним. Ця людина - ваш друг і помічник. Вона може вирішити ваші проблеми. Подивіться ще раз навколо. Запам’ятайте його добре. Ви зможете в будь-який час повернутися сюди знову. Ваш помічник завжди буде тут, де б ви не були (пауза). Приготуйтеся відкрити очі і покинути своє особливе місце. На рахунок 1,2,3.

Відкрийте очі й намалюйте це місце. Після того, як ви закінчили малювати, я пропоную вам уважно подивитися на свій малюнок і урахувати всі деталі! Тепер у вас є свій особистий інструмент для заземлення! Раджу вам користуватися своїм малюнком, коли ви відчуваєте себе безпорадними, або якщо вам здається, що виходу немає, або коли ви нервуєтеся, тривожитеся та не можете заспокоїтися!

9. Вправа «Заземлення» (3 хвилини)

Мета: повернення людини до реальності під час панічної атаки, травматичного спогаду чи досвіду. Зосередившись на тому, що її оточує, людина може краще усвідомити безпеку та заспокоїтись.

Завдання. Для активного заземлення просимо дітей і батьків тупнути лівою ногою, тупнути правою ногою, а потім глибоко вдихнути і повільно видихнути. Продовжуємо цю зв’язку.

10. Гра «Квітка та свічка» (2 хвилини)

Мета: зняття тривожності.

Завдання. В момент тривоги дуже важливим є вміння повільно дихати. Уявіть, що ви тримаєте пахучу квітку у лівій руці, а свічку, що повільно горить, у правій. Повільно вдихніть через ніс, коли будете нюхати квітку і видихніть через рот, коли будете задувати свічку.

11. Вправа «Намалюй коло» (10 хвилин)

Мета: переключення уваги, підняття настрою, зменшення відчуття тривожності.

Матеріали: аркуші паперу, олівці, фломастери.

Завдання. Візьміть аркуш паперу й накресліть на ньому велике коло. Далі - просто малюйте. Малювати можна будь-що, що спадає на думку. Або навпаки - те, що малюється без залучення свідомості. Використовувати для малювання можна будь-які матеріали – олівці, фарби, ручки тощо. Колір також не має значення.               Треба виконувати цю вправу впродовж хоча би 10 хвилин. Ви можете поставити собі будильник, щоби не відволікатися на споглядання годинника.

Цю вправу рекомендується виконувати щодня самостійно, бажано під вечір, але можна і вдень для зменшення тривоги. Вона допомагає переключити увагу, підняти настрій, відпочити, заспокоїтися, а також (за регулярного виконання) зменшує відчуття тривожності.

       Вправу можуть виконувати і діти, і батьки.

III. Підсумок заняття

12. Зворотній зв’язок (5 хвилин)

• Чи здійснились Ваші очікування?
• Що «візьмете» з собою?
• Чи корисна була інформація?
• Що нового ви дізналися?

Тренінг для здобувачів освіти 2-4 класів «Долаємо страхи»

Мета: Навчитися ефективним технікам та способам подолання страху. Формування практичних навичок самоконтролю, саморегуляції в різних ситуаціях. Сприяння вихованню навичок збереження психічного здоров’я; створення дружньої атмосфери в групі.

Аудиторія: учні 2-4-х класів.

Тривалість: 60 хвилин.

Обладнання: плакат «Правила роботи групи», плакат із намальованою скринькою, фарби, пензлики, стаканчики для води, пластикові пляшки, портретні колоди МАК: «Persona», «Personita», колода карток «Cope», кошик для сміття.

Хід заняття

                                                                         Зроби перший крок, і ти зрозумієш, 

                                                                         що не усе так страшно

                                                                                                                Сенека

Вступ.  Доброго дня, діти. Сьогодні ми з вами поговоримо про страхи. Скажіть, будь ласка, чи чули ви це слово і що ви про це знаєте? Сьогодні ми з вами навчимося контролювати свої страхи, або взагалі перестанемо боятися того, чого боїмося. Спробуємо?

1.Знайомство. Вправа «Настрій» (10 хвилин)

Мета: створити сприятливу атмосферу для спілкування.

Завдання: А зараз мені б хотілося, щоб кожен з вас  подумав: на що схожий ваш настрій? Зосередьтеся, подумайте хвилинку, а потім поділіться з нами. Презентація себе. «Мене звуть…, мій настрій зараз схожий на …».

2. Правила роботи (3 хвилин)

Мета: вироблення правил роботи на занятті, спрямування учасників на активну, злагоджену роботу.

Оснащення: плакат «Правила роботи групи», маркери, скотч.

         Психолог пропонує прийняти правила роботи групи. Правила повинні бути такими, щоб всім було:

1. Цікаво! Для цього необхідно бути активним та уміти слухати кожного.

2. Комфортно! Забороняються образи, докори, звинувачення. А ось увага до позитивних сторін кожного вітається і навіть заохочується.

3. Безпечно! Все, що відбувається на заняттях, - для всіх, окрім нас, секрет.

4. Корисно! Виконуємо завдання сумлінно.

Діти можуть запропонувати свої правила, і якщо група згодиться, вони включаються в основний список.

Якщо діти згодні із запропонованими правилами, вони разом з психологом приймають правила.

3. Очікування. Вправа «Чарівна скринька» (5 хвилин)

Мета: виявити і сформулювати очікування учасників тренінгу.

Оснащення: плакат із намальованою скринькою, липкі стікери.

Психолог. Зараз кожен із вас отримає кольоровий папірець-діамант, на якому напише своє очікування від заняття (учасники тренінгу зачитують свої очікування, приклеюють стікери на плакат із намальованою скринькою).

4. Вправа «Що таке страх?» (5 хвилин)

Мета: виявити уявлення дітей про страх.

     Діти показують «страх» мімікою і жестами. Потім психолог пропонує пригадати приклади висловлювань і прислів’їв про страх (наприклад, «серце у п’ятах», «коліна тремтять», «у страху очі великі»).

    Під час обговорення слід звернути увагу дітей на те, що всі люди переживають відчуття страху. Причому вони не обов’язково є боягузами. Просто бувають ситуації, коли щось чи хтось навіює на нас страх.

5. Вправа «Портрет страху» (10 хвилин) (індивідуальна робота)

Мета: мотивація до подолання власного страху, зниження агресивності, замкнутості.  Розвиток мислення, уяви.

Оснащення: вологі серветки, фарби, пензлики, стаканчики для води.

Завдання 1. Психолог. Пропоную вам на вологій серветці намалювати свій страх або  те, що спонукає вас на страх, тривожність. (І пам’ятайте, малювати можна все, так як ви уявляєте, навіть якщо це буде незрозумілий малюнок). Головне, щоб ви спробували намалювати те, що вас бентежить, або хмурить, що викликає неприємні емоції. Відтворюйте свої емоції щодо вашого страху на серветці. Діти обирають різноманітні кольори, коли малюють свої страхи.

2. Дайте відповіді на запитання:

1. Чого саме ви боїтесь? 

2. Чому ви його боїтесь?

3. Коли саме ви почали його боятися?

Відповіді дітей не обговорюються.

6. Вправа «Долаємо страхи» (10 хвилин)

Мета: пошук шляхів подолання власного страху.

Оснащення: портретні колоди МАК «Persona», «Personita», колода карток «Cope».

Завдання:

1. Робота з колодою карток «Personita». З відкритої колоди карток візьміть одну картку-портрет дитини,  схожої на тебе, яка чогось боїться (Додаток 1).
2. Робота з колодою карток «Persona». З відкритої колоди карток візьміть одну картку-портрет дорослого, який міг тобі допомогти. Оживи цю людину. Уяви, що ви спілкуєтесь між собою. Що цей дорослий міг би  тобі сказати, як допомогти? (Ти не один, у тебе все вийде!) (Додаток 2).
3. Робота з колодою карток «Cope». Уявіть, що у дорослого є можливість, щось вам подарувати.  З відкритої колоди карток виберіть картку-подарунок (Додаток 3). А тепер, заплющте очі, покладіть руку на груди і прислухайтесь до себе, що ви зараз відчуваєте? І давайте зробимо висновок, для чого була ця вправа?

7. Хвилинка релаксації «У страху очі – великі» (2 хвилини)

Мета: розслаблення, відпочинок, зняття напруги.

 Психолог. Діти пропоную вам закрити очі та уявити себе і свій страх. Не бійтеся його, а навпаки відкрийте перед ним очі широко, погляньте  йому у вічі і крикніть про себе голосно «Не боюсь і т.д.».

8. Вправа «Прощавай, страх» (5 хвилин)

Мета: позбавлення страху.

Оснащення: волога серветка з намальованими страхами, пластикова пляшка, кошик для сміття.

Психолог. Кожен із вас хотів би щось зробити зі своїми страхами? Я вам пропоную взяти в руки свої страхи (вологу серветку зі зображенням страхів), згорнути її й акуратно помістити у пластикову пляшку. А тепер скажіть своїм страхам слова прощання. Закрийте пляшку міцно і викиньте у кошик для сміття.

9. Словесне малювання «На що схожий мій настрій» (5 хвилин)

Мета: відстеження емоційного настрою наприкінці заняття.

Психолог. А зараз давайте закриємо очі, прислухаємося до свого стану, до свого настрою і скажемо, на що він схожий  саме зараз, якого він кольору, який  на вигляд. Поділіться з усіма, як змінився ваш настрій.

10.  Зворотній зв’язок (5 хвилин)

• Чи здійснились ваші очікування?
• Що нового ви дізналися?
•  Що «візьмете» із собою?
• Чи корисна була інформація?

Тренінг для підлітків «Моя соціальна мережа підтримки»

Мета: налагодити позитивну взаємодію між однолітками, допомогти підліткам створити соціальну мережу підтримки, виявити ресурси для покращення емоційного стану, розвивати мислення та уяву. 

Матеріали: стікери, кольорові олівці, фломастери, ручка, папір формату А4.

Час проведення: 1,5 - 2 години.

Категорія учасників: підлітки.

Хід заняття

1.Вступ (2 хвилини)

    Психолог. Доброго дня. Сьогодні ми  спробуємо знайти відповідь на важливі питання та виклики долі, а саме: як подолати можливі життєві травмуючі ситуації, хто буде підтримкою для нас і кого підтримаємо ми самі.

Під час травмуючих подій з вами, підлітками, іноді стаються деякі психологічні зміни, про які ви повинні знати. Це -  зміни в ставленні до себе (втрата інтересу до себе; від­чуття самотності, непотрібності, непридатності; втрата самоповаги; зниження самооцінки, розчарування в собі); зміни в ставленні до інших людей, суспільства (відраза до людини, яка була причиною негативної ситуації; уникання від контактів і спілкування; недовіра до людей; образа на інших тощо); зміни в ставленні до життя (тривога за своє майбутнє і майбутнє близьких людей; втрата інтересу до життя; нем­ожливість повірити в те, що сталося; відчуття втрати сенсу життя тощо).

   Щоб своєчасно реагувати на ранні прояви і запобігти тривожності, страхам, негативним проявам у соціумі, я пропонує вам створити собі соціальну мережу підтримки та виявити ресурси для покращення емоційного стану. Тому  сьогодні ми будемо створювати свою власну соціальну мережу підтримки. Пропоную спочатку познайомитись.

2. Вправа-знайомство   «Фризбі» (18 хвилин)

Мета: налаштувати учасників на роботу з теми, активізувати відчуття особистості.

Психолог. Пропоную почити з приємних слів та гарних побажань один одному. Ваше привітання має бути коротким,  декілька слів. Зараз  попрацюємо з уявою. Ви кидаєте уявний летючий диск «фризбі», і, поки він повертається до вас, говорите приємні слова: «Сьогодні хочу всім побажати…», «Бажаю моїм одноліткам…» або «Зичу вам гарного дня, приємних новин, цікавих зустрічей..».

        Важливо щоб «фризбі кинув» кожен учасник тренінгу. 

3. Вправа «Скарбничка правил роботи» (10 хвилин)

Мета: сприяти усвідомленню учасниками потреби у виробленні і дотриманні правил, за якими будується взаємодія людей у групі.

Психолог. Для того, щоб нам було комфортніше працювати в групі, давайте приймемо  такі правила роботи:

-         поважати думку іншого;

-         говорити по черзі, не перебивати;

-         говорити від себе (від 1-ї особи);

-         зберігати конфіденційність;

-         бути  активним;

-         дотримуватись регламенту.

  4. Вправа  «Галявина очікувань» (15 хвилин)

Мета: навчити визначати і формулювати власні очікування учасників  відповідно до мети.

      Учасники тренінгу на стікерах-квіточках пишуть свої очікування від заходу та прикріпляють на «Галявину очікувань».

5. Міні –лекція (15 хвилин)

Мета: надання інформації про важливість підтримки один одного, позитивного ставлення до себе, навчити здобувачів освіти своєчасно реагувати не різні негативні прояви, підвищувати групову згуртованість.

     Психолог. Що ж таке мережа соціальної підтримки? Це комплекс взаємопов’язаних стосунків, що допомагають кожному з нас долати щоденні життєві негаразди. Це той фізичний та емоційний комфорт, який дає нам наша сім’я, друзі, однолітки. Це усвідомлення того, що ми є частиною спільноти людей, які люблять, цінують і піклуються про нас. Мережа складається зі знайомих осіб, із якими ми регулярно бачимося і спілкуємося. З людей, від яких ми географічно віддалені, проте на них можна покластися в разі необхідності. Така мережа має свій обсяг і структуру. Якщо ми підтримуєте контакт з людьми різних типів, то мо­жемо сподіватися на різноманітні варіанти допомоги і підтримки. Людина, долучена до такої мережі, є більш стійкою до життєвих викликів, їй легше зберігати гарний настрій та внутрішню рівновагу.

6. Вправа «Соціальна мережа підтримки» (15 хвилин)

Мета: створення соціальної мережі підтримки, виявити ресурси допомоги  підлітків.

 Психолог. Як можна створити соціальну мережу підтримки?

а) Спочатку складіть список людей, до яких ви зможе­те звернутися за  допомогою. До цього списку необхідно за­писати:

- членів вашої родини, з якими ви бачитеся регулярно;

- друзів, з якими ви часто зустрічаєтеся чи спілкуєтеся за допомогою різних Інтернет ресурсів (мережі фейсбук, тік-ток, телеграм тощо), по телефону;

- сусідів, якщо ви постійно обмінюєтеся з ними візита­ми;

- однокласників, якщо ви часто контактуєте з ними;

- будь-яку людину, котра емоційно важлива для вас, хоча ви тимчасово не контактуєте з нею.

б) З'ясуйте для себе, чи існують якісь зв'язки між людьми, чиї імена ви записали.

в) Потім біля імені кожної людини, яку ви внесли до списку, зробіть позначку про те, який варіант кризової підтримки вона зможе вам надати. Варіанти підтримки можна позначити таким чином:

Е - емоційна підтримка;                     П - практична допомога;

Т - товариська підтримка;                  І - інформація та порада.

г) Після цього візьміть чистий аркуш паперу і складіть схему вашої мережі, позначаючи кодами чи асоціацією членів сім'ї, три­кутниками - друзів і квадратами - однокласників. Поєднайте лініями тих людей, між якими існують будь-які зв'язки і які можуть надати вам схожі варіанти підтрим­ки. Тепер у вас є схема вашої соціальної мережі підтримки, список людей, до яких ви можете звернутися за  допомогою.

        Проаналізуйте, чи можете ви розраховувати на підтримку всієї мережі, чи тільки окремої її частини? Од­ні й ті ж самі люди використовуються для всіх чотирьох ви­дів підтримки, чи ви розподіляєте навантаження?  Розду­ми над цими запитаннями дають змогу виявити ресурси допомоги.

        Запитання для обговорення:

-         Чи легко було визначити людей, які на вашу думку входять до мережі підтримки?

-         Яких категорій людей у вас найбільше, а яких найменше?

-         Які можливості (ресурси) для себе ви знайшли?

Обговорення вправи.

7.Вправа «Вулиця Підтримки» (20 хвилин)

Мета: покращення емоційного стану, командної взаємодії, розвиток уваги і творчої уяви, навичок розслаблення.

Психолог. У дні щоденних тривог, переживань у нашій уяві ми хочемо бачити образ красивої, затишної, безпечної вулиці, з красивими будинками, деревами та кущами, оповиту сонцем, де живуть щасливі люди.  Пропоную всім разом скласти казку про самотнього равлика, який знайшов свою вулицю Підтримки. Я зараз почну, а ви продовжите.

В одному чудовому лісі на галявині жила родина равликів. Це була прекрасна галявина, де росли красиві квіти, маленькі й великі дерева, густі кущі. А ще - багато мешканців: птахи, комахи, ящірки, жуки, які розташувалися біля маленького озера. Всі вони були однією дружною сім’єю. Коли равлик став підлітком, він зовсім засумував. Йому набридло на собі все носити, стали дратувати мешканці, дитячі ігри та веселі посиденьки. Він вже подорослішав, тому хотілося  нових вражень та нових друзів. Равлик підготувався, взяв рюкзак із необхідними речами та їжею, виліз зі свого безпечного будиночка, який слугував йому захистом від ворога, та пішов у невідомий світ. Він мандрував, співаючи улюблену пісеньку, аж раптом…..

     А зараз кожен  по черзі буде доповнювати один одного.

 Після завершення казки психолог узагальнює вправу. Потім дає завдання намалювати равлика та створити уявну вулицю Підтримки. 

8.Вправа «Молекулярна гра» (10 хвилин)

Мета: розвиток уяви, групової взаємодії, покращення емоційного стану.

Психолог.  Знову попрацюємо з уявою. Вам потрібно уявити себе атомами і по команді об’єднатися у молекули. Також оберемо ведучого, який подає команди.     

       Підлітки уявляють, що вони «атоми», обхоплюють себе руками за плечі. «Атоми» постійно рухаються і час від часу об'єднуються в «молекули» за командою. Число «атомів» у «молекулі» визначає тренер-психолог. Якщо він  говорить: «Три», «атоми» об'єднуються в «молеку­ли» по три, якщо говорить: «Чотири», то по чотири. Учасники, об'єднані в «молекулу», утворюють коло, беручись за руки. Ведучий називає таку кількість «атомів молеку­ли», яка дає змогу кожному учаснику ввійти до складу «молекули». Наприкінці гри ведучий називає число, що відповідає загальній кількості учасників.

          Після руханки діти обговорюють емоційний стан.

Примітка.  Психолог може брати участь у вправі разом з групою. Якщо гра проводиться онлайн, то учні записують на папері, з ким вони ввійшли до складу  «молекул».  Можна дати дітям завдання знайти щось спільне між ними тощо. Така гра може бути діагностичною та допомогти психологу визначити соціальні зв’язки у даному класі.                  

9. Рефлексія. Вправа «Емоційний ланцюжок» (10 хвилин)

Мета: навчитися переключати увагу, врівноважувати емоції учасників, налаштовувати на атмосферу приємного завершення тренінгу.

Всі учасники висловлюють свої емоції з приводу тренінгу, своїх очікувань, дякують один одному за гарну роботу, плідну співпрацю та дарують емоційний подарунок (усмішка, міміка обличчя, показати руками сердечко, супер або клас двома руками).

Тренінгове заняття для старшокласників

«Навички самостійного відновлення»

Мета: підвищення емоційної стійкості здобувачів освіти старшого шкільного віку, формування навичок самостійного відновлення та свідомого ставлення до своїх ресурсів (можливостей), встановлення довіри та взаєморозуміння між однокласниками, зняття емоційної напруги та скутості шляхом розслаблення, розвиток здатності до релаксації.

Матеріали: слайди із записами, стікери, плакат з правилами, ситуації, аркуші паперу А-4, фломастери, олівці, малюнки.

Час проведення: 2 години.

Хід тренінгу

1.Вступ (2 хвилини)

      Психолог. Жорстока реальність  заполонила наше життя сьогодні. Ми з вами проживаємо новий досвід, вчимося по-новому виживати.

У цей непростий час дуже важливо знайти свій спосіб, щоб зміцнити здатність відновлюватися після негараздів,  навчитися піклуватися про себе, розпізнавати негативні зміни в організмі, в поведінці, у спілкуванні з іншими, щоб вчасно попередити  проблеми, які можуть виникати.

Після того, як відбулися травмуючі  події, ваше тіло може відчувати сильні емоції, які, як хвилі в океані, приходять і накривають берег. Ці хвилі то накривають, то відступають назад в океан. Така метафора дуже доречна, коли ми  говоримо про наш емоційний стан. Якщо вам погано, варто попросити про допомогу  у рідних, вчителя, психолога. Навіть дорослим потрібна допомога в такий час, це все нормально при ненормальних обставинах.  Разом ми обов’язково вистоїмо.

А зараз хочу вас запросити на тренінг, в якому  поговоримо про те, як покращити емоційний стан під час навчання, проаналізуємо свої індивідуальні особливості, зробимо крок на шляху до формування позитивного ставлення до себе, сформуємо навички  самостійного відновлення, зрозуміємо природу негативних проявів, попрактикуємося у виконанні дихальних вправ, помалюємо.  Тож  вперед до нового досвіду!

2. Вправа-знайомство  «Футболка з іменем» (10 хвилин)

Мета: налаштувати учасників на роботу з теми, активізувати відчуття особистості.

Психолог. Уявіть собі, що сьогодні ви всі отримали в подарунок футболку з вашим ім’ям та фото на ній. Розкажіть, що це за фото, яка кольорова гама, які риси характеру, про кого це фото, тобто презентуйте себе.

          Обговорення:

-  Чи є такі учасники, в яких однаково збіглися кілька відповідей?

- Що цікавого ми дізналися один про одного?

3. Вправа «Наші правила» (5 хвилин)

Мета: вироблення та прийняття правил для ефективної роботи.

Психолог. Для того, щоб нам було комфортніше працювати в групі, давайте приймемо  такі правила роботи:

-         поважати думку іншого;

-         говорити по черзі, не перебивати;

-         говорити від себе (від 1-ї особи);

-         зберігати конфіденційність;

-         бути  активним.

  4. Очікування.  Вправа  «Інтерсіті знань» (15 хвилин)

Мета: навчити визначати і формулювати власні очікування учасників  відповідно до мети.

Психолог.  А зараз ми попрацюємо з уявою. Що роблять люди, коли чекають на потяг? Думають. Розмовляють. Читають книжки. Слухають аудіо. Правильно. Зараз ми будемо робити дещо схоже, а саме: уявно переходити зі станції на станцію і наповнювати наш потяг (психолог об’єднує учнів у 3 групи.  Працюємо на платформі Zoom).  Ви бачите три ватмани з назвами станцій:  «Знати»,  «Уміти» та  «Відчувати». Кожна група займає місце біля окремої станції і записує все, що очікує від тренінгу, а потім озвучує.

   «Знати» - які нові знання ви б хотіли отримати.

   «Уміти» - які навички хотіли б засвоїти.

   «Відчути» - який новий досвід, які нові відчуття хотіли б пережити.

5.  Вправа. «Чотири квадрата» (15 хвилин)

Мета: аналіз індивідуальних особливостей, формування позитивного ставлення до себе і прийняття себе, розвиток і підтримка толерантних стосунків з оточуючими.

Матеріали: аркуші паперу А4, лінійка, ручка.

Психолог.  Візьміть аркуш паперу і розділить його на чотири квадрата. У кутку кожного квадрата поставте цифри 1, 2, 3, 4.

      Тепер у квадраті 1 напишіть п’ять ваших якостей, які вам подобаються і які ви вважаєте позитивними. Можна  назвати якості одним словом, наприклад, винахідливий. А можна описати їх кількома словами, наприклад, вмію по справжньому дружити.

       Після того як завдання виконано, тренер пропонує заповнити квадрат 3. Напишіть у ньому п’ять ваших якостей, які вам не подобаються, які ви вважаєте негативними. Ви можете писати абсолютно щиро, якщо ви не захочете, ніхто не дізнається про те, що ви написали.

      Після того, як заповнили квадрат 3, тренер пропонує: «Тепер уважно подивіться на якості, які ви записали в квадраті 3 і переформулюйте їх так, щоб вони стали виглядати як позитивні. Для цього ви можете уявити, як ці якості назвала б людина, яка вас любить і якій у вас подобається все. Запишіть переформульовані якості в квадраті 2».

      Після того, як заповнений квадрат 2, тренер пропонує: «Тепер уявіть, що вас хтось дуже не любить, і тому навіть ваші позитивні якості він сприймає, як негативні. Подивіться на якості, записані в квадраті 1, переформулюйте їх в негативні (з точки зору ваших недругів) і запишіть в квадраті 4».

        Після того, як всі квадрати заповнені, тренер пропонує: «А тепер прикрийте долонею квадрати 3 і 4 та подивиться на квадрати 1 і 2. Бачите, яка чудова людина вийшла!»

       Тепер закрийте долонею квадрати 1 і 2 та подивіться на квадрати 3 і 4. З такою людиною складно спілкуватися.

        А зараз подивіться в цілому на свій лист, адже насправді ви описали одні й ті ж якості. Це все ви, тільки з двох точок зору.

       Намалюйте на перетині квадратів коло і напишіть в ньому велику букву «Я».

Обговорення. Бажаючі презентують свій чарівний квадрат.

Психолог.  Ви зрозуміли, що всі ми різні, у нас є і позитивні, і негативні якості. Ми можемо бути лагідними, толерантними,  а можемо бути злими, сердитими, наляканими. Для того, щоб зрозуміти природу негативних проявів, потрібно спочатку зрозуміти, чого ми насправді боїмося, що нам подобається, а що ні. Тобто потрібно  вивільнити  негативні почуття, а потім спробувати перетворити їх на можливості.

6. Вправа «Чого я боюся?» (10 хвилин)

Мета: визначення в учнів причин хвилювань.

Психолог. Діти,  послухайте дані твердження, подумайте, оберіть відповідь, яка найбільше підходить саме зараз:

Я хвилююся з приводу свого навчання.

Я сильно нервую перед контрольною роботою і під час її виконання.

У мене часто болить голова або живіт.

Мені важко зосередитися.

Мені важко ухвалювати рішення.

Іноді мені важко знайомитися з новими людьми.

Я відчуваю, що на мене тиснуть інші люди.

Вночі я не завжди відпочиваю добре.

Думаю, я дуже багато хвилююся.

Дорослі дуже багато чого від мене чекають.

Я боюся помилятися.

Мені страшно залишатися наодинці.

Я боюся темряви/невідомого.

Обговорення. Чи схожі ваші проблеми? Чи багато хто з вас відповідав на запитання однаково?

Психолог. Людині властиво хвилюватися в ситуаціях, коли є якась невизначеність.

7. Вправа «Моя школа зараз» (10 хвилин)

Мета: можливість озвучити свою думку про школу і побачити позитивне в новій ситуації, навчитися конструктивно ставитися до шкільних проблем.

Психолог. У житті нам постійно доводиться звикати до чогось нового.  Ви вже відчули, що навчання відрізняється від того, що було раніше. Дистанційне навчання має свої плюси й свої мінуси. Давайте поговоримо про те, що вам подобається в школі цього року, а що - ні.

      Потрібно записати всі відповіді учасників. Бажано, щоб висловилися всі. Наприклад, вчитися стало складніше, невідомо коли дадуть світло, ніколи відпочити, ми майже не спілкуємося разом.

Обговорення.

1. Як ви думаєте, чи всі переживають однакові почуття стосовно  школи?

2. Чому враження одних відрізняються від вражень інших? (тому що ми різні, неповторні).

8. Вправа «Подобається - не подобається» (15 хвилин)

Мета: проаналізувати емоційних стан учнів, вивчити можливі труднощі та знайти ресурси для відновлення.

Психолог. Я пропоную записати на аркуші паперу в лівій частині негативні відповіді, а в правій - позитивні на наступні запитання.

Ліва сторона аркуша.

А. Що мені не подобається в школі?

Б. Що мені не подобається вдома?

В. Що мені не подобається в житті?

Права сторона аркуша.

А. Що мені  подобається в школі?

Б. Що мені  подобається вдома?

В. Що мені  подобається в житті?

Обговорення вправи. Важливо дотримуватися послідовності у відповідях та знаходити ресурси у позитивних результатах.

     Психолог.  Зараз кожен зачитає позитивні відповіді й скаже, які можливості для вас відкрилися.

9. Вправа «Мокрий собака» (10 хвилин)

Мета: зняття емоційної напруги та скутості шляхом розслаблення, спробувати на практиці елементи самостійного відновлення.

     Психолог. Я хочу показати вам, як можна звільнитись від неприємних почуттів. Часто ми згадуємо про минулі не­приємності та невдачі. Це забирає у нас багато сили, робить нас невпевненими у собі. Кожен із вас бачив, як обтрушується мокрий пес. Він трясе і спиною, і головою, і хвостом так, що во­да летить на всі боки. Давайте зробимо, як він. Станьте так, щоб біля вас було достатньо місця, і почніть трясти долоні, лікті, плечі. При цьому уявляй­те, як все неприємне - погані почуття, тяжкі турботи і погані думки про самого себе - злітає з вас, як вода з собаки. Потім обтрусіть свої ноги від носка до стегна. Потрясіть головою. Буде корисно, якщо ви будете ви­давати якісь звуки. Тепер струсніть обличчя і послу­хайте, як смішно змінюється ваш голос. Уявіть собі, як весь неприємний тягар злітає з вас, ви стаєте бадьорі­шими, веселішими.

10.Вправи для самостійного відновлення (посилання на ютуб канал https://www.youtube.com/watch?v=oq8spe-xgA4)

      Психолог. А зараз - дихальна гімнастика та рухові вправи.

1.Дихальна гімнастика: зробити підряд 3-4 глибоких вдихи; глибоко вдихнути через ніс, затримати повітря на кілька секунд і повільно видихнути повітря через рот – 5 разів.

2.Обнімашки: обняли себе за плечі руками навхрест, погойдалися вліво-вправо,  як маятник, 10 разів.

3.Покажи силу: піднімаєте руки через сторони до рівня плечей. Напружуєте м’язи  та стискаєте кулаки – 5 разів.

4.Потанцюй: руки опущені вниз, згинаєте і опускаєте то праву, то ліву руку – 6 разів.

5.Імітуєте рухи: нахил вперед, взяли сніжку, розігнулися, кинули 4 рази кожною рукою.

6.Присідання виконуєте 5 разів.

7.Віджимання від підлоги  в упорі лежачи – 10-15 разів.

8.Зірка: підскочити догори, піднімаючи одразу дві руки, а ноги на ширину плечей – 10-15 разів.

9.Рівновага на одній нозі – по 2 хвилини на кожній.

10.Релаксація – занурюємося у себе на 1-2 хвилини у повній тиші.

https://www.youtube.com/watch?v=oq8spe-xgA4

11. Вправа  «Плями» (20 хвилин)

Мета: навчити новим способам розслаблення, пошук ресурсів, зняття емоційного напруження.

 Дітям потрібно взяти небагато фарби того кольору, якого хочеться, та капати на аркуш паперу. Потім треба домалювати будь-який позитивний образ.  Наголосити, що всі плями індивідуальні та неповторні. Також ця  вправа може  виконуватися в парах. Один учасник бере небагато фарби того кольору, якого йому хочеться, і капає на аркуш паперу. Його партнер домальовує «пляму» до якого-небудь образу, потім вони міняються ролями.

 Ця вправа сприяє налагодженню взаємодії між дітьми, крім того, вона володіє деякою діагностичною цінністю. Агресивні і пригнічені діти часто вибирають фарби темних кольорів. Вони «бачать» у «плямах» агресивні сюжети (бійку, страшне чудовисько). До агресивної дитини корисно посадити спокійну, яка малюватиме світлими фарбами і бачитиме приємні, спокійні сюжети.

Діти, схильні до гніву, обирають переважно чорну або червону фарбу. Діти з поганим настроєм віддають перевагу ліловим і бузковим тонам. Сірі та коричневі тони вибираються дітьми напруженими, конфліктними. Проте нерідко неможливо прослідкувати чіткий зв'язок між обраним кольором і психічним станом дитини, тому на основі малюнків не можна робити серйозних висновків, можна говорити лише про загальні тенденції, які допоможуть обрати вірний напрям роботи при поглибленій діагностиці. Обговорення вправи.

Примітка. Ця вправа виконується в парах, але, зважаючи на впровадження дистанційного навчання, можна проводити індивідуально. За інструкцією психолога учасники фарбами малюють плями, потім домальовують якісь образи. Після малювання психолог об’єднує дітей в пари  у групі Viber, де вони обмінюються малюнками та обговорюють образи.

12.Вправа «Зворотній зв’язок» (10 хвилин)

   Психолог. На початку тренінгу ви писали свої очікування, згадайте їх і  висловіть свої враження від заняття. Чи справдилися вони? Які нові знання ви  отримали, які навички засвоїли та який новий досвід додали до своєї інтелектуальної скарбнички?

13. Вправа «Віночок побажань» (10 хвилин)

    Учасники  тренінгу обмінюються побажаннями.

Список використаних джерел

1. Дитячі психологічні травми, страхи. Як їх запобігти // Завуч. - 2002. - №17 - 18. С. 62 - 63.
2. Корольчук М. С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності у звичайних та екстремальних умовах / М.С.Корольчук, В.М.Крайнюк.– К.: «Ніка-Центр», 2006. – 580 с.
3. Методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій». Лист МОНУ 1/3872-22 від 04.04.2022.
4.  Оніщенко Н. В. Екстрена психологічна допомога постраждалим в умовах надзвичайної ситуації: теоретичні та прикладні аспекти: монографія /

Н. В. Оніщенко. – Х.: Право, 2014. – 584 с.

5.  Перша психологічна допомога: посібник для працівників на місцях. — Київ: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2017. — 64 с.
6.  Програма «швидка самодопомога» як інструмент у навчанні підлітків мистецтву самокерування. Газета «Психолог» №2, січень 2015, с. 16-23.

     7. Шеремет О. Вийдемо зі стресу разом. Соціально-психологічний тренінг//Психолог. - №23-24 (263-264) 2007.

Інтернет-ресурси:

1.https://soulbooks.com.ua/ua/p230589565-metaforicheskie-assotsiativnye-karty.html

2.  https://www.youtube.com/watch?v=oq8spe-xgA4