ІНДЗ на тему: "Природоохоронний фонд Охтирського району"

Природоохоронний фонд Охтирського району Підготувала: Зубченко Т.О.

На сьогодні екологічний стан довкілля району визначається як складний, спостерігається спрямованість підприємств на екологізацію та ресурсозбереження, упровадження заходів щодо запобігання негативного впливу виробничих процесів на природне середовище, заходів, спрямованих на зменшення всіх видів відходів. На території району накопичено майже 51,965 тонни відходів І-ІV класів небезпеки, основними джерелами утворення яких є підприємства агропромислового комплексу. Із загальної кількості водних свердловин виявлено 15 (12,8%) недіючих, які можуть бути потенційними забруднювачами підземних вод, та 17 – підлягають сантехнічному тампонажу. Загальні відомості про охорону навколишнього природного середовища району

Для забезпечення у 2013 році підвищення рівня суспільної екологічної свідомості, рівня екологічної безпеки, поліпшення екологічної ситуації; досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища; забезпечення збалансованого використання природних ресурсів; удосконалення регіональної екологічної політики визначені наступні завдання: створення захисних лісових насаджень на еродованих землях, вздовж водних об’єктів та полезахисних смуг; проведення робіт, пов’язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму річок, боротьба із шкідливою дією вод, реконструкція споруд для очищення стічних вод, ліквідаційний тампонаж недіючих артезіанських свердловин; проведення заходів з озеленення селища та сіл району; збереження природно-заповідного фонду; раціональне використання та зберігання відходів виробництва і побутових відходів; сприяння розвитку екологічної освіти, виховання та пропаганда екологічних знань, громадська екологічна діяльність.

Кількісні та якісні критерії ефективності реалізації завдань Реалізація зазначених завдань сприятиме зменшенню обсягів скиду стічних вод у поверхневі водні об’єкти, зниженню рівня забруднення поверхневих об’єктів забруднюючими речовинами, поліпшенню технічного стану водойм; створенню нових, розширенню існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду, припиненню втрат біологічного та ландшафтного різноманіття; удосконаленню обліку відходів та забезпеченню їх екологічно безпечного зберігання; збільшенню лісистості, захисту ріллі; формуванню екологічної культури.

На території Охтирського району діє три Заказники загальнодержавного значення і один національно-природний парк парк

“Климентіївський заказник”

Бiля м. Охтирка в заплавi чарiвної р. Ворскла на площi в тисячу гектарiв в 1979 роцi було створено гiдрологiчний заказник мiсцевого значення "Климентiвський". На його територiї, сильно розчленованiй старицями i болотами, нiколи не проводились гiдромелiоративнi та культуртехнiчнi роботи. Завдяки цьому тут збереглась незаймана водна, прибережно-водна, болотна та лучна рослиннiсть. Цінні водно-болотні природні комплекси у заплаві р. Ворскли. Трапляються зозулинець болотний, а також видра річкова, журавель сірий, поліксена, джміль моховий, занесені до Червоної книги України . Територiя заказника виконує роль регулятора грунтових вод i водного режиму Ворскли. Зваживши на виняткову наукову та екологiчну цiннiсть цiєї територiї, Указом Президента України вiд 09.12.98 р. статус заказника "Климентiвський" було пiдвищено до гiдрологiчного заказника загальнодержавного значення. У 2009 році увійшов до складу Гетьманського національного природного парку.

Поліксена Джміль моховий Видра річкова Зозулинець болотний

“Бакирівський заказник”

Бакирiвський гiдрологiчний заказник загальнодержавного значення розкинувся на площi 2606,0 га у Тростянецькому, Охтирському i Великописарiвському районах. Це величезний обводнений заплавний комплекс рiчки Ворскла. Тут охороняється одне з найбільших боліт лісо-степової зони, цінна флора, фауна (видри, ондатри, різних птахів). Поверхню водоймищ вкриває ряска. Зустрічається водяна сосонка — оригінальна рослина, яка дійсно нагадує невелику сосну. У прибережній смузі трапляється аїр. Це цінна лікарська рослина з приємним ароматом. Над річкою і берегами стариць зростає очерет. У центральній частині затону тягнеться смуга рогозу широколистого. Зустрічається осока, хвощ річковий. У смузі біля берега є заболочені луки. Бакирівський заказник є місцем проживання багатьох водно-болотяних птахів. Основними видами є пастушок, качка, бугай, бугайчик,крячки, кулики, очеретянки, вівсянка. Тут гніздиться журавель сірий. Бакирівський заказник грає дуже важливу роль в сезонній міграції птаха — служить місцем відпочинку зграй гусей, качок і куликів. На його території також можна зустріти шуліку чорного — птаха, який занесений до Червоної книги України.

Шуліка чорний бугайчик

“Хухрянський заказник”

Територiя Хухрянського гiдрологiчного заказника загальнодержавного значення знаходиться в Охтирському районi i має площу 4591,6 га. Це - один iз найбiльших заказникiв Сумщини. Тут зберiгся типовий для регiону заплавний комплекс з переважанням справжнiх i заболочених лук, болiт та водойм. На пiдвищеннях розкинулись типовi справжнi луки, представленi переважно угрупованнями костриць схiдної i лучної, мiтлицi тонкої та тимофiївки лучної. Цi злаки утворюють досить високий i густий травостiй, в якому зустрiчаються лучнi види такi, як пахуча трава звичайна, тонконiг лучний, деревiй звичайний, суховершки звичайнi, дзвiнець малий. Цiкавою є частина заказника мiж селами Журавне i Хухра. Тут переважають угруповання високотравних i осокових болiт, а також заболочених лук. Справжнi луки займають незначну площу. Серед осокових угруповань найбiльшi площi займають угруповання осоки гострої. У густому травостої крiм неї зустрiчаються iншi види осок - омська, дерниста, пухирчаста), а також болотне рiзнотрав'я. Привертають увагу рожевi квiти плакуна прутовидного та червонувато-лiловi квiти чистцю болотного. Водне дзеркало мiлководних стариць заросло водяним рiзаком алоевидним та жабурником звичайним. Мiж ними видiляються острiвцi чудових квiтiв латаття бiлого та глечикiв жовтих. На територiї заказника виявлений цiкавий заплавний фаунiстичний комплекс, в складi якого зустрiчаються регiонально рiдкiснi види такi, як велика бiла чапля, руда чапля, сiра чапля, чорний шулiка, мала курочка. Пiдлягає охоронi куниця лiсова, яка водиться в лiсах та болотах заказника. Заказник "Хухрянський" - один iз найбiльших за площею заплавних заказникiв України. Це один iз небагатьох наших заказникiв, в яких зберiгаються значнi площi лук. 

Куниця лісова Руда чапля Латаття біле

Гетьманський національний природний парк був створений Указом Президента України 27 квітня 2009 року, хоча робота над його створенням тривала близько 10 років. Назва парку пов’язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини, правили тут чотири гетьмани: Іван Скоропадський, Павло Полуботок‚ Данило Апостол і Кирило Розумовський. На території сучасної Сумщини знаходилися центральні державні установи Гетьманщини. Гетьманський нацпарк пролягає територіями Охтирського, Тростянецького та Великописарівського районів. Загальна його площа 23 360,1 га, з них 11 673,2 га вилучаються і надаються парку у постійне користування, а ще 11 686,9 га — землі, що включаються до складу НПП без вилучення у землекористувачів. Основне завдання національного природного парку — збереження, відтворення і раціональне використання типових та унікальних комплексів Лівобережного лісостепу, а також охорона та відродження річки Ворскла. З усіх річок області саме заплава Ворскли в найменшій мірі зазнала втручань людини у природні процеси. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України. Не дивно, що саме територія басейну Ворскли стала «ядром» Гетьманського нацпарку. У долині річки один за одним ідуть 12 заповідних урочищ. Найбільше з них, «Литовський бір», безпосередньо прилягає до русла ріки. Це унікальний реліктовий сосновий бір, в якому ростуть дерева, вік яких нараховує понад 300 років.

Загалом же на території парку зустрічається 16 видів представників фауни, занесених до Червоної книги. Це і підорлик малий, і орел-карлик, і видра, і горностай, і мінога, і махаон, і мнемозина... А ще унікальні рослини, також із Червоної книги, — пальчатокорінник травневий, зозулинець болотяний, любка дволиста, лілія лісова, плаун річковий, барвінок малий, купальниця європейська, наперстянка великоцвіта. У заплаві Ворскли розташована значна частина Тростянецького лісового масиву — відомого у світі лісу природного і штучного походження. Тут вже понад 120 років проводять свої дослідження видатні вчені, серед яких були М. Орлов, Г. Висоцький, П. Погребняк, О. Жуков, Б. Шустов, В. Гурський та інші. Сьогодні перебіг природних процесів у лісових екосистемах вивчає Красно-Тростянецька лісова дослідна станція, заснована ще у 1923 році. Взагалі, традиція створення штучних лісових насаджень на Тростянеччині виникла дуже давно. Ще у 1896 році тростянецькі лісівники на виставці у Харкові отримали золоту медаль за успіхи в лісозведенні на великих площах. Лише на території станції росте до ста видів дерев.

Унікальність Гетьманського національного парку полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу — від низинних заплав, сфангових боліт до реліктових корінних лісів. Мальовничістю своїх берегів та чистотою води Ворскла завжди приваблювала людей на відпочинок. І Гетьманський національний природний парк створено для того, щоб зробити ці території справжньою перлиною Сумщини і центром зеленого та екологічного туризму області.

Лілія лісова Барвінок малий Орел карлик горностай