19 квітня о 18:00Вебінар: Екологічна свідомість: від теорії до практики, або як почати сортувати сміття та зіровейстити

ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЛЕКСИКОГРАФІЧНІЙ ПРАКТИЦІ (НА МАТЕРІАЛІ НАВЧАЛЬНИХ ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Про матеріал
Тлумачні словники англійської мови – це писемні пам’ятки, які зафіксували історію розвитку лінгвістичної думки в англомовних країнах. Поява нових підходів до укладання тлумачних словників, застосування нових принципів відбору слів та відображення їх відношень, зміни у структурі словникових статей та кількості параметрів опису слова, нові способи презентації цих параметрів, використання нових технологій представлення обсягу лінгвістичної інформації та поява нових, фактично безмежних можливостей автоматизованих підходів до більш глибокого вивчення мовної системи свідчать не тільки про розвиток лексикографії як науки, а й про поступовий рух в осягненні мовної системи в цілому. Отже, дослідження тлумачних словників англійської мови саме в аспекті фіксації досягнень лінгвістичної думки з використанням новітніх технологій є актуальним завданням лексикографії.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЛЕКСИКОГРАФІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

 (НА МАТЕРІАЛІ НАВЧАЛЬНИХ ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКІВ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ) 

 

 

 

 

 

Цопа Дарина Костянтинівна, 

ЗДНВР, вчитель англійської мови,

спеціаліст І категорії

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП ................................................................................................................. 3

РОЗДІЛ    1    ТЕОРЕТИЧНІ    ЗАСАДИ    ВИВЧЕННЯ    ТЛУМАЧНИХ

СЛОВНИКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ............................................................ 6

1.1      Поняття про лексикографію та типологію словників ............................... 6

1.2      Історія створення тлумачних словників англійської мови ..................... 10

1.3     Особливості макро- та мікроструктури тлумачного словника ............... 14

РОЗДІЛ 2ЛЕКСИКОГРПАФІЧНИЙ АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНИХ ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ТОЧКИ ЗОРУ

ВПЛИВУ      НОВІТНІХ      ТЕХНОЛОГІЙ      НА      СПЕЦИФІКУ      ЇХ

ОРГАНІЗАЦІЇ ................................................................................................... 17

2.1      Основні напрями розвитку компютерної лексикографії ....................... 17

2.2      Переваги роботи з компютерними словниками ..................................... 20

2.3       Процес створення компютерних тлумачних словників ........................ 23

2.4                   Аналіз мікроструктури начальних тлумачних словників англійської

мови ………………………………………………………………………………26

2.5            Ускладнення організації навчальних тлумачних словників англійської

мови як результат інноваційних процесів......................................................... 35 ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 48

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................... 51

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................ 56

SUMMARY ........................................................................................................ 58

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Тлумачні словники англійської мови – це писемні пам’ятки, які зафіксували історію розвитку лінгвістичної думки в англомовних країнах. Поява нових підходів до укладання тлумачних словників, застосування нових принципів відбору слів та відображення їх відношень, зміни у структурі словникових статей та кількості параметрів опису слова, нові способи презентації цих параметрів, використання нових технологій представлення обсягу лінгвістичної інформації та поява нових, фактично безмежних можливостей автоматизованих підходів до більш глибокого вивчення мовної системи свідчать не тільки про розвиток лексикографії як науки, а й про поступовий рух в осягненні мовної системи в цілому. Отже, дослідження тлумачних словників англійської мови саме в аспекті фіксації досягнень лінгвістичної думки з використанням новітніх технологій є актуальнимзавданням лексикографії.

Різні аспекти лексикографічної проблематики знайшли висвітлення в роботах як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Теоретичну базу даноїроботиутворили монографії та статті таких вчених, як В.І.  Перебийніс [40], Л.П. Ступін [50], С. Ландау [29], Л.М. Полюга [42], В.В. Морковкін [51], І.В. Федорова [54], В.А. Широков [57], Б. Свенсен [63], Р. Хартман [62],            

Л. Згуста [64].

Об’єктом нашого дослідження є паперові та електронні навчальні тлумачні словники    англійської мови,          створені      у        межах         різних лексикографічних шкіл. Предмет дослідження – новітні тенденції та технології у сучасній лексикографічній практиці, зокрема в процесі укладання навчальних тлумачних словників англійської мови.

Мета дипломної роботи – виявлення особливостей впливу інноваційних процесів в лексикографічній практиці на специфіку організації навчальних тлумачних словників англійської мови. 

Реалізація сформульованої мети пов’язана з розв’язанням ряду завдань:

-  систематизувати критерії класифікації лексикографічних довідників та визначити місце навчальних тлумачних словників серед словників інших типів;

-  розглянути історію розвитку англійської лексикографії;

-  проаналізувати особливості макро- та мікрорівневої організації тлумачного словника;

-  охарактеризувати          основні       напрями     розвитку     комп’ютерної лексикографії;

-  визначити вплив новітніх технологій на процес укладання тлумачних словників;

-  проаналізувати комп’ютерні версії традиційних навчальних тлумачних словників англійської мови, виявити їх переваги та недоліки.

Методи дослідження: метод лексикографічного та системного аналізу (для аналізу паперових та електронних словників різних серій), описовий метод (для опису розвитку лексикографії), метод компаративного аналізу (для представлення відмінностей та спільних рис різних навчальних тлумачних словників англійської мови).

Матеріаломдослідженнястали навчальні тлумачні словники англійської мови: Oxford Advanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglish, Longman Dictionary of Contemprorary English, Macmillan English Dictionary for Advanced Learners, Cambridge Advanced Learner's Dictionaryта їх електронні версії.

Теоретичне значення роботи полягає у виявленні ролі інноваційних процесів в ускладненні організації навчальних тлумачних словників англійської мови відповідно до потреб сучасних користувачів.

Практичне значення дипломної роботи обумовлюється можливістю застосування отриманих результатів в лекційних курсах з лексикології, лексикографії, комп’ютерної лінгвістики, на практичних заняттях з англійської мови, в практиці укладання словників.

Структура роботи. Дипломна робота  складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. У вступі аргументується вибір теми, обґрунтовується її актуальність, характеризується об’єкт і предмет дослідження, формулюється мета і вирішені завдання, розкривається теоретичне і практичне значення.

У першому розділі представлено теоретичні засади вивчення навчальних тлумачних словників. Другий розділ роботи присвячено проблемам комп’ютерної лексикографії, зокрема, у ньому подаються результати практичного дослідження, а саме компаративного аналізу паперових та електронних навчальних тлумачних словників англійської мови. У висновках отримані результати розглядаються у більш широкому контексті – з точки зору розвитку науки про укладання словників та в контексті перспектив подальшого дослідження.

Список використаної літератури нараховує 72 джерела. Загальний обсяг роботи 58 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКІВ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

 

1.1 Поняття про лексикографію та типологію словників

 

 

 Як відомо, будь-яке вивчення іноземної мови починається з вивчення нових лексичних одиниць, які в подальшому дають змогу повного розуміння, обґрунтування та відтворення тексту. Словниковий склад мови відображено у лексикографічних довідниках, створенням яких і займається лексикографія

Отже, лексикографія (від грец. λεξικογραφία та грец. λεξικόν – словник і грец. Γράφω – пишу), словникарство – розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад [31]. Лексикографія виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос, тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг [3, с. 17]. Сучасна лексикографія займається словникарським кодифікуванням лексики якоїсь мови в цілому, зокрема її літературного різновиду [16, с. 38].

Як будь-яка наука, лексикографія має дві сторони: науково-теоретичну та практично-прикладну. Перша ставить загальні теоретичні проблеми та працює над їх розв’язанням. Друга займається укладанням словників різних типів на базі теоретичних рішень основних проблем [1, с. 20]. Відповідно до цього виділяють практичну й теоретичну лексикографію.

Отже, термін «лексикографія» зараз має три значення:

1)    наука, точніше, особлива галузь мовознавства, яка вивчає принципи укладання словників різних типів;

2)    сама практика словникової справи, тобто укладення словників; 3) сукупність словників даної мови [11, с. 42].

Як частина науки про мову, лексикографія тісно пов’язана з такими лінгвістичними дисциплінами, як лексикологія, граматика, стилістика, етимологія, фонологія. З цими дисциплінами лексикографія має спільну проблематику. Інколи вона використовує результати досліджень, а частіше випереджає їх у вирішенні деяких проблем [26, с. 34].

Залежно від призначення словники поділяються на два типи: енциклопедичні й лінгвістичні. Енциклопедичні словники подають стислу характеристику предметів, явищ, історичних подій, життя видатних політичних діячів, провідних вчених, діячів культури, різних понять, що позначаються тими чи іншими словами. Вони вносять до реєстру здебільшого тільки іменники та іменникові словосполучення, не дають власне мовних ознак реєстрових слів, широко наводять власні назви  [48,  с.

 33]. 

У лінгвістичних словниках пояснюються саме слова: з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, наголошування тощо [48, с. 132]. Лінгвістичні словники можуть бути одномовними, двомовними, багатомовними.

Вершиною словникарства є тлумачні словники, які достатньо повно подають лексико-фразеологічний склад мови з поясненням прямого й переносного значення слів, граматичних та стилістичних особливостей, наводять зразки вживання слова [48, с. 148].

Отже, тлумачним словником називають такий словник, основною метою якого є тлумачення значень слів і фразеологізмів будь-якими засобами тієї самої мови. Тлумачення дається за допомогою логічного визначення значення слова або шляхом підбору синонімів. У деяких тлумачних словниках значення слів в разі потреби ілюструються малюнками та схемами[58, с. 5]. Більшість слів супроводжується прикладами – типовими словосполученнями, в яких вони фігурують. Іноді вказуються інші додаткові відомості, наприклад, граматичні характеристики, особливості вимови, наголос тощо [4, с. 13].

Зазвичай тлумачні словники є словниками сучасної літературної мови. Хоча деякі з них несуть строго нормативний характер і відсікають усе, що хоча б трошки відхиляється в бік просторіччя. Проте переважна більшість словників розглядають це питання більш широко і включають в себе елементи розмовної і сленгової лексики, при цьому вказуючи вимоги літературно-мовних норм [13, с. 87].

Як правило, тлумачні словники дають також граматичну характеристику слова, вказуючи за допомогою спеціальних поміток на частину мови, граматичний рід іменника, вид дієслова і т.д. І приводячи в потрібних випадках окрім «представницької», або «словникової», і деякі інші граматичні форми даного слова. У тій чи іншій мірі вказується і вимова слова, іноді представлено і різні інші, додаткові відомості [54, с. 212].

Таким чином, головне завдання тлумачного словника – розтлумачити значення слів і їх застосування у мові, відмежувати правильне від неправильного, показати зв’язок слів зі стилями мови, дати відомості про особливості граматичних форм слова[9, с. 57]. 

У ХХ ст. на стиці лексикографії й методики викладання іноземних мов розвивається навчальна лексикографія. Це, перш за все, було пов’язано з появою градуальних серій навчальних тлумачних словників.В англомовній лексикографії найбільш відомими серіями навчальних словників є словники А.С. Хорнбі у Великій Британії, словники Торндайка–Барнхарта, лексикографічних шкіл Вебстер, Фанк–Вагналз у США, словники канадського варіанта англійської мови під редакцією У.С. Ейвіса.

Серед специфічних рис навчальних словників необхідно зазначити наступні:

1.                      Мінімізований підхід до укладання реєстру слів, який виражається у переважному відборі лексичних одиниць загальновживаного характеру.

2.                      Антропоцентрична спрямованість, яка проявляється у тому, що навчальні словники укладаються з урахуванням особливостей потенційного користувача. При цьому до уваги беруться соціальні, психологічні, методичні фактори, а саме орієнтація на користувача певного віку, рівня освіти, роду занять, орієнтація на навчання різних видам мовленнєвої діяльності.

3.                      Спадковість у системі словників, призначених для різних рівнів оволодіння мовою [21 с. 41].

Більша частина навчальних словників – одномовні, оскільки вони призначені для всіх студентів у світі, що вивчають англійську як мову міжнародного спілкування. Одне з їхніх завдань – навчитися користуватися словником, тому сучасні навчальні словники починаються із системи вправ і тестів, спрямованих на формування навички роботи зі словником і вміння швидко знайти інформацію – фонетичну, орфографічну, лексичну, граматичну й т.д. [2, с. 47].

Для надійного забезпечення розуміння, навчальні словники включають:

1)  дефініцію, що складається із простих слів;

2)  словесний приклад, що ілюструє контексти слововживання (типову фразу, прислів'я, приказку, рядок з пісні й т.д.)

3)  ілюстрацію у вигляді схеми, фото, малюнка й т.д. [61].

У роботах, які присвячені проблемам навчальної лексикографії [29], [32], [42], [50], [51], [54], [57], [62], [63], [64]як правило даються рекомендації щодо укладання нових навчальних словників, приводиться огляд існуючих лексикографічних довідників, тобто такі роботи насамперед указують на недоліки наявних словників і на можливості їх усунення. Суттєвим кроком на шляху покращення якості навчальних тлумачних словників стало застосування інноваційних процесів в межах розвитку комп’ютерної лексикографії. Однак перш ніж розглянути вплив новітніх технологій на наявну лексикографічну продукцію звернемося до історії створення тлумачних словників англійської мови.

 

 

 

1.2 Історія створення тлумачних словників англійської мови

 

 

Перші словники в сучасному розумінні цього слова (широкопланові мовні довідники) з’явилися  в Західній Європі не раніше, як у XVII ст. Проте не можна забувати про те, що історія англійської лексикографії починається набагато раніше, а саме ще з кінця VI ст., коли Англія прийняла християнство. У ті часи мовою церкви була латинська, тому вона й вивчалася в усіх навчальних закладах та при монастирях, що і призводило до необхідності тлумачення окремих складних латинських слів простішими латинськими словами або англосаксонськими еквівалентами. Такі  тлумачення писалися одразу ж поряд із  самими текстами і мали назву глоси (глоса – семантизація незрозумілого слова або словосполучення прямо в тексті рукопису). Пояснюване слово мало назву лема. Глоси були інтерлінеарними   (міжрядковими)  та маргінальними (знаходилися на полях)

 [29, с. 20]. 

Згодом стали укладатися збірники глос, які називалися глосаріями. Спочатку слова в глосаріях розташовувалися в тому порядку, в якому вони зустрічалися в текстах. Пізніше глоси почали розміщати за алфавітом (Corpus Glossary – від назви одного з коледжів кембріджського університету),  а також за темами (Aelfric glossary – від імені автора) [17, с. 47]. Подібні глосарії укладаються аж до XIV-XV ст. Отже, глосарії задовольняли потребу в більш повному розумінні текстів, у засвоєнні значень малопоширених іншомовних слів, які входили в англійську мову. Подання слів в алфавітному порядку спрощувало   пошук, воно було свідченням усвідомлення того, що звуковий склад слів є відносно сталим і передача звуків за допомогою графічних знаків-букв може бути використана і для впорядкування подачі лінгвістичних знань про слова як позначення понять [34, с. 26].

Наступним етапом в практиці англійської лексикографії стала праця

Томаса Еліота «The Dictionary». Тоді вперше було використано слово «dictionary» дляназви лексикографічного довідника. «The Dictionary» – латинсько-англійський довідник, у якому латинські слова тлумачаться англійською мовою, за допомогою англійських перекладних еквівалентів. Словник містить велику кількість цитат-ілюстрацій із творів класичної латинської літератури, а також латинські прислів’я і приказки, які пояснюють семантику латинських слів [50, с. 48].

Словник Томаса Еліота був дуже популярним і перевидавався багато разів. Із безсумнівних достоїнств словника треба виділити такі: 1) намагання відобразити в словнику якомога більшу кількість слів і виразів як латинської, так і англійської мов; 2) спробу граматично охарактеризувати окремі слова; 3) використання цитат із творів латинських авторів для підтвердження значення слів та ілюстрації їхнього стилістичного забарвлення; 4) спробу документувати в словнику цитати, подаючи ім’я автора; 5) розташування слів, включно з власними іменами, в алфавітному порядку; 6) намагання дати різноманітну інформацію про слова, яка часто переходила у власне енциклопедичну, історичну чи літературознавчу [33, с. 53].

Таким чином, Томас Еліот був першим, хто почав формувати класичну структуру англійських словників та словникових статей, а саме: слова було розміщено в алфавітному порядку; окремі слова отримали граматичну характеристику (що стало прототипом граматичних ремарок); було використано цитати як ілюстративний матеріал для зображення слововживання та висвітлення стилістичного забарвлення слова. Створення такого словника було значним проривом у тогочасній англійській лексикографічній науці й значно вплинуло на подальший досвід укладання та редагування власне тлумачних словників [53]. 

Словник Т. Еліота став свідченням того, що в час, коли він створювався, було усвідомлене значення граматичної характеристики слова. Література почала розглядатися як практичне використання мови, як сфера, функціонування слів у якій можна вивчати, робити певні узагальнення, як авторські приклади слововживання, які можна фіксувати й використовувати як ілюстративний матеріал для інших людей [53].

У кінці 16, на початку 17 ст. в Англії виникла необхідність пояснювати не тільки іншомовні слова, але й так звані важкі для розуміння англійські слова (hard words, ink-horn terms), це, по-перше, запозичення з латини і грецької (слова, які вводили в англійську мову вчені, письменники, перекладачі); по-друге, застарілі англосаксонські слова, вживання яких стало модним середписьменників і вчених того часу; і, по-третє, запозичення з нових західноєвропейських мов,які проникали в англійськуу зв’язку з активними економічними і культурними контактаминародівЄвропи [27,  с.

 87].

Першим таким словником став словник шкільного вчителя Роберта Кодрі, виданий у 1604 р. (A Table Alphabeticall, conteyning and teaching the true writing, and understanding of hard usuall English wordes, borrowed from the Hebrew, Greeke, Latine, or French, etc. With the interpretation there of by plaine

English words… Lnd., 1604) [34, с. 67].

Мета словника була суто практичною – допомогти читачеві оволодіти словами давньоєврейського, грецького, латинського, французького походження [33, с. 74].  Хоч у словнику пояснювалися слова іншомовного походження, але вони входили до лексичного складу   англійської мови того часу. Р. Кодрі був першим англійським   лексикографом, який звернувся до словникового складу книжної англійської мови. Його словник був першим одномовним, англо-англійським словником. Довідник Р. Кодрі нараховував приблизно 2,5 тис. словникових статей. Подібні словники важких слів постійно з’являлися впродовж 17-18 ст. [49, с. 134].

Отже, до 18 ст. мова ще не усвідомлювалася як цілісна система, у якій кожне слово є важливим, необхідним для відображення світу й зв’язків у ньому.  До початку 18 ст. в Англії жоден лексикограф не вважав за потрібне реєструвати в словнику найпростіші повсякденні слова, які, на перший погляд, не становили труднощів для розуміння й використання в мовленні.

Першим звернув увагу на прості слова Джон Керсі (A New English

dictionary…, J. K. Lnd., 1702). Його словник був виданий в Лондоні 1702 року. Поряд з простими «найбільш потрібними і важливими словами, які щоденно використовуються в мові», він увів і книжні слова, терміни, запозичені з латинської, грецької тощо мов. У словник було введено 28 тис. слів. Словник Дж. Керсі – це перший значний крок на шляху створення всеосяжного тлумачного словника англійської мови, який реєструє англійську лексику, актуальну в певний період розвитку мови. Разом з тим робота Дж. Керсі свідчить про усвідомлення важливості, необхідності кожного слова в мові. Проте Дж. Керсі дуже скоротив визначення слів (переважно тлумачення складалися з 1-2 слів). 

У 1721р. в Лондоні був виданий словник англійської мови Н. Бейлі (A  Univesal Etymological English Dictionary… Lnd.,1721) Майже по кожному слову в словнику є інформація про його етимологію [49, с. 127]. У майбутньому етимологічні відомості про слово стали невід’ємною частиною словникової статті тлумачного словника англійської мови. Етимологія слів показує, як формувалося значення конкретного слова, як воно еволюціонувало, фіксує “шлях думки” від конкретного значення до абстрактного, “матеріалізує” особливості національного світобачення й мислення [49, с. 134].

У цілому в 18 столітті було видано близько 50 лексикографічних довідників, у 19 столітті їх кількість зросла вже до 300 словників. У 19 столітті формуються нові принципи укладання словників. Перш за все, нормативний підхід у лексикографічному відображенні словникового складу мови замінюється дескриптивним. Отже, словники вже не нав’язували правила слово розуміння і слововживання, вони фіксували мову такою, якою вона була. По-друге, словники будували на історичному принципі, тобто при відображенні семантичної структури слів першими наводилися найдавніші лексико-семантичні варіанти, а сучасні значення розташовувалися наприкінці словникових статей. Отже, тлумачні словники давали уяву про розвиток словникового складу англійської мови. І нарешті, основним завданням лексикографії став опис лексеми як системи. Таким чином, укладачі тлумачних словників намагалися дати всебічну характеристику всіх аспектів лінгвістичної сутності мовних одиниць. Вищезазначені зміни в лексикографічній практиці були пов’язані з становленням мовознавства як самостійної наукової дисципліни, із розвитком порівняльно-історичного методу, із використанням системного підходу до вивчення мовних явищ.

 

 

1.3 Особливості макро- та мікроструктури тлумачного словника

 

 

Як вже зазначалося тлумачним словником називають такий словник, головним завданням якого є тлумачення значень слів (і  фразеологізмів) якої-небудь мови засобами цієї ж мови [57, с. 95]. Тлумачення дається за допомогою логічного визначення концептуального значення (наприклад, розжаритися – нагрітися до дуже високої температури), за допомогою підбору синонімів (настирливий – докучливий, нав'язливий) або у формі вказівки на граматичне відношення до іншого слова (прикриття – дія за значенням дієслів прикривати і прикриватися). У деяких тлумачних словниках значення слів розкриваються в потрібних випадках за допомогою малюнків [22, с. 49]. 

Емоційні, експресивні і стилістичні конотації вказуються за допомогою спеціальних позначень («схвально.», «презир.», «жарт.», «ірон.», «книжн.», «розм.» тощо). Окремі значення в міру потреби й можливості (залежно від обсягу словника) ілюструються прикладами – типовими поєднаннями, в яких зустрічається це слово (наприклад, праска розжарилася, атмосфера розжарилася – де дієслово виступає вже в переносному значенні: «стала напруженою»), або ж цитатами авторитетних письменників [57, с. 95]. 

У словнику виділяють два основні аспекти – йогомакро- та  мікроструктуру.

Макроструктура словника – це організація словника в цілому. Так, тлумачний словник складається з:

1)       вступної статті;

2)       переліку умовних скорочень, пам’яток;

3)       алфавіту;

4)       словникових статей;

5)       додатків;

6)       переліку джерел [60, с. 167].

Макроструктура ідеального універсального словника характеризується значним функціональним навантаженням. Їй властиві наступні універсальні функції: навчальна, систематизуюча, довідкова та нормативна. Серед сутнісних ознак макроструктурної організації словника виділяють її відповідність таким принципам лексикографування, як принцип відносності, традиційності, стандартності, економності, простоти, повноти, ефективності та семантичної поступовості щодо опису значення слова [44].

Розглядаючи мікроструктуру словника, необхідно охарактеризувати будову його словникової статті. Отже, словникова стаття – це основна структурна одиниця словника; текст, що роз’яснює заголовну одиницю в словнику та описує її основні характеристики [12, с. 23].

Сукупність заголовних слів утворює реєстр слів, чи ліву частину словника. Вибір реєстру слів залежить від призначення словника

(вузькоспеціальний, універсальний і т. п.) [17, с. 72]. 

 Словник може складатися з таких мовних одиниць: 

      фонем (звуків) – останнім часом такі словники отримують широкий розвиток у зв'язку з розробкою програм автоматичного розпізнавання мови; 

      морфем (приставок, коренів, суфіксів) – для словників морфем, граматичних словників, словотворчих словників; 

      лексем (слів в «основній формі») – за цим критерієм побудована більшість словників; 

      словоформ (слів у певному числі, відмінку) – для граматичних словників, словників рим; 

      словосполучень (не одне слово, а кілька так чи інакше пов'язаних слів) – наприклад, для фразеологічних словників, словників ідіом, словників кліше[19, с. 39].

Права частина словника – та, в якій пояснюється заголовна одиниця. Структура словникової статті визначається завданнями словника. Зони правої частини розробляються для кожного словника [39, с. 73]. Це можуть бути: перелік синонімів даного слова (для словника синонімів), переклад слова (для словників іноземних слів), розкриття поняття, яке описується даним словом, з можливим додатком графіків, схем, малюнків (для енциклопедичних словників) і т. д. Наприклад, права частина тлумачного словника, як правило, включає  такі зони:

      граматична; 

      стилістична; 

      зона тлумачення; 

      ілюстрації (цитати, вислови); 

      тип значення (пряме, переносне); 

      словотвірне гніздо; 

      так звана «заромбовая» частина (фразеологізми) [45, с. 18]. 

Отже, розглядаючи макро- та мікроструктуру словника слід звертати увагу на його призначення. Нажаль, ідеальний, універсальний словник поки що не створено, але при укладанні словника необхідно максимально дотримуватися усіх вищезазначених принципів. Це робиться для того, щоб доступ до інформації, яка міститься у словниках, був легшим та простішим.

РОЗДІЛ 2

ЛЕКСИКОГРПАФІЧНИЙ АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНИХ ТЛУМАЧНИХ

СЛОВНИКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ТОЧКИ ЗОРУ ВПЛИВУ

НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ НА СПЕЦИФІКУ ЇХ ОРГАНІЗАЦІЇ

 

 

             2.1          Основні напрями розвитку комп’ютерної лексикографії

 

 

Початок 80-х років 20 ст. ознаменувався комп’ютерною революцією, яка полягала у створенні та поширенні мільйонними тиражами персональних комп’ютерів, головним ринком збуту яких стала галузь діловодства (Office and business automation). Серед суто лінгвістичних функцій цих програм слід відзначити такі: виправлення орфографічних, синтаксичних та стилістичних помилок, автоматизоване редагування, автоматичний переклад, пошук інформації в природномовних текстах [20, с.24].

У сучасній комп’ютерній лексикографії можна виділити три основні напрямки. Перший – автоматична обробка текстів різних словників за допомогою комп’ютерів. Цей напрямок започаткований із перших кроків автоматизації словникових робіт, коли обчислювальна техніка розглядалася лексикографами як засіб автоматизації рутинної роботи в підготовці словників (наприклад, як зручне сховище текстів) [42, с. 23]. 

До цього напрямку належать найбільш ранні спроби автоматизованої обробки словника значного розміру як цілого. Ці спроби були здійснені Олні та Рівердом  у дослідницькій групі корпорації Systems Development США під керівництвом Боба Симмонса наприкінці 60-х рр. минулого століття. Основною метою для дослідників було вивчення частоти появи слів у словникових дефініціях 7-го видання Нового словника Вебстера. Автоматизація такого роду робіт практично не впливала на постановку та розв’язання основних проблем лексикографії, зокрема, типології словників, теорії структури словникової статті, питання про створення дефініцій. Проте такі роботи знайшли своє застосування в інших напрямках [19, с. 157].

Другий напрямок комп’ютерної лексикографії представлений теорією та практикою укладання машинних словників, які функціонують як елементи лінгвістичного забезпечення інформаційних систем та комп’ютерних програм різноманітного застосування, у системах штучного інтелекту, машинного перекладу та в інформаційно-пошукових системах. Словники цього типу суттєво відрізняються від традиційних словників [35, с. 18]. 

Перша структурна праця з комп’ютерної лексикографії була здійснена Джейкобом Амслером  під керівництвом Б. Симмонса та була тісно пов’язана зі згаданою розробкою. Автори мали на меті встановити частково вручну, частково за допомогою алгоритмічних методів таксономічну структуру репрезентованої вибірки кишенькового словника New Merriam-Webster Pocket Dictionary. Автори першими показали шляхом чітко визначених процедур, що словники є текстами, ідеально структурованими для таксономічної організації, оскільки всі слова, які використовуються у тлумаченнях, самі водночас  наявні в переліку  заголовкових слів словника

 [7].

Такі видання, як Longman Dictionary of Contemporary English  (LDOCE), а також Oxford Advanced Learners Dictionary of Current Language (OALD), Macmillan English Dictionary for Advanced Learners(MEDAL), Cambridge Advanced Learner's Dictionary (CALD), побудовано так, наче вони спеціально розроблені для досліджень з комп’ютерної лінгвістики, хоч насправді нові формати, застосовані в них, було розроблено для іноземців, які недостатньо володіють англійською мовою. Електронна версія LDOCE стала найбільш вживаним для автоматизованої обробки текстів англійським словником. LDOCE призначений для осіб, що вивчають англійську як другу мову. Він містить 76 тис. смислових дефініцій, які стосуються 40 тис. орфографічних форм слів [32, с. 73].

Третій сучасний напрямок комп’ютерної лексикографії – створення інтегрованих   лексикографічних   систем  [47, с. 77]. Втілення   традиційного словника на ЕОМ дозволяє проводити різнобічні лексикологічні та лексикографічні роботи в автоматизованому режимі, надає можливість створення   лінгвістичних, зокрема лексикографічних, баз даних та знань з метою використання їх у дослідницькому та технологічному режимах [41, с. 18].

З розвитком систем електронних комунікацій, глобальних комп’ютерних мереж комп’ютерно-лінгвістична проблематика набула ще більшої актуальності у зв’язку з необхідністю спілкування по комп’ютерних мережах різними мовами, а також пошуку інформації природною мовою у повнотекстових базах даних [43, с. 292].

Відцентрова лінія пов’язана зі створенням однопараметричних словників, прагненням лексикографувати кожне окреме явище мови або сукупності мов, кожний вимір мовної структури. Прикладами однопараметричних словників є існуючі майже в кожній мові орфографічні (параметр знакового складу), орфоепічні (параметр вимови), словотвірні, словники синонімів, антонімів, фразеологізмів та ін. Така теорія викладається в монографії В.А. Широкова «Інформаційна теорія лексикографічних систем», у другому розділі «Теоретико-методологічні засади моделювання лексикографічних систем» [58, с. 145]. 

Комп’ютерна лексикографія займає чільне місце в комп’ютерній лінгвістиці як комп’ютерний лексикографічний інструментарій у мовознавстві. Завдання комп’ютерної лексикографії – розробити комп’ютерні алгоритми, програми, системи та технології для укладання та використання словників [52, с. 58].

Лексикографічні системи дають змогу формувати словникові статті; зберігати текстову, візуальну тазвукову інформацію; здійснювати обробку словникової інформації (аналіз, пошук, фільтрування,відтворення тощо) [30,  с. 60]. Використання у словникових статтях аудіо- та відеоінформації вимагає потужного програмного та технічного забезпечення і призводить до ускладнення структури баз даних та інтерфейсу користувача лексикографічних систем. Комп’ютерні лексикографічні системи і програми залежно від мети їх використання можна поділити на дві великі групи: 1) програми підтримки лексикографічних робіт; 2) автоматичні словники різних видів, що містять лексикографічні бази даних [55]. Автоматичні словники розробляють як для інших програм обробки текстової інформації (програмперекладачів, програм перевірки орфографії та автоматичного виправлення граматичних помилок тощо), так і для кінцевого споживача у вигляді окремого програмного лексикографічного виробу [37, с. 15].

Отже, комп’ютерно-лінгвістична проблематика набула ще більшої актуальності у зв’язку з необхідністю спілкування по комп’ютерних мережах різними мовами, зі зростанням інтересу до вивчення іноземних мов, із збільшенням попиту на лексикографічну продукцію.

 

 

             2.2          Переваги роботи з комп’ютерними словниками

 

 

 Комп’ютерним словником часто називають «словник, процедури   укладання якого здійснює комп’ютер» [38, с. 64]. Однак багато авторів, розглядаючи традиційні книжкові словники та їх аналоги на електронних носіях, часто одночасно вживають на їх позначення терміни автоматичні словники, електронні  словники та комп’ютерні словники. Терміни автоматичні та електронні словники можна вважати загальнішими та рівнозначними, а термін комп’ютерні словники – як один з їх підвидів

 [15, с. 27].

 Таким чином, автоматичні або електронні словники, за їх носієм та засобами відтворення, поділяють на: 1) комп’ютерні (словники, які відтворюються з допомогою персонального або портативного комп’ютера); 2) кишенькові (записані на кишенькових електронних пристроях тощо та відтворюються їх засобами, наприклад кишенькові перекладачі); 3)   мобільні (записані в мобільних телефонах та відтворюються на екрані телефону) тощо [28, с.60]. 

Комп’ютерні словники, своєю чергою, можна поділити на такі типи: 1) стаціонарні (встановлюють на жорсткому диску комп’ютера); 2) переносні (записують на компакт-дисках і відтворюються на комп’ютері тільки за наявності в дисководі); 3) інтернет-словники (розміщують на комп’ютерісервері в мережі й доступні з інтернету). Можливі комбінації таких комп’ютерних словників [18, с. 78].

Електронні словники і енциклопедії розробляються сьогодні як автономні і мережеві програмні продукти [46, с. 12]. Не викликає сумніву той факт, що електронні словники надають користувачеві безліч додаткових можливостей в порівнянні з паперовими аналогами [5, с. 39]:

              дозволяють зберігати великий обсяг інформації за рахунок використання гіперпосилань;

              електронний словник має ефективну систему пошуку (повнотекстовий пошук, одночасний пошук в декількох словниках, швидкість пошуку);

              у електронних словниках можуть застосовуватися засоби мультимедіа: озвучування заголовних слів, введення ілюстративного матеріалу з фотографіями, анімацією, відеофрагментами;

              можливість використання словників в локальній і глобальній мережах;

              значна економія часу і матеріальних ресурсів при створенні комп'ютерних словників [10, с. 60].

Кажучи про специфіку змісту комп’ютерного словника, відзначимо, що слово в електронному варіанті реалізується в семантичному макрополі, що складається з декількох полів, збудованих в певну систему [14, с. 71]:

              поле індексації служить для зручного пошуку в базі даних;

              поле заголовного слова;

              поле граматичної інформації, прагматичне навантаження якої пов'язане з конкретним граматичним статусом в текстах;

              поле етимологічних довідок;

              поле авторського тлумачення будується не по всій семантичній парадигмі слова, а лише по її основній частині, тематично пов'язаній зі сферою вживання;

              поле ілюстрацій працює для верифікації дефініції, тим самим виявляє семантику слова в певному контекстуальному оточенні, важливо відзначити, що в словнику ілюстрації з текстів різних жанрів використовуються і в традиційному вигляді як контекст слововживання (це особливо важливо для метафоричних значень) і як лексикографічний прийом, що допомагає створити просторову, часову і соціально-історичну перспективи;

              поле фразеології;

              поле енциклопедичних відомостей відображає основні етапи становлення даної дефініції [47, с. 83].

Таким чином, головна особливість електронного словника – можливість обійти найбільшу проблему словника друкованого: чим більше інформації він пропонує, тим важче ним користуватися. Електронні словники поєднують великий об’єм та зручність користування. Це, насамперед, досягається завдяки машинному механізму пошуку. Це адекватна передача сучасної лексики, яка постійно змінюється та утворює нові слова. «Паперові»  словники на це не здатні лише тому, що вони дуже довго готуються і потім майже не оновлюються. Фактично більшість з них сьогодні просто застаріли [36, с. 34].

 Отже, електронні словники володіють рядом очевидних та незаперечних переваг у порівнянні зі словниками традиційними. Велика перевага словників он-лайн полягає у тому, що вони значно скорочують час пошуку слова і у всесвітній мережі можна скористуватися не одним тлумачним словником.

             2.3          Процес створення комп’ютерних тлумачних словників

 

 

Аналізуючи структуру комп’ютерних систем, які використовують природну мову чи є орієнтованими на обробку природномовних текстів, можна дійти висновку, що їхню інформаційну базу складають комп’ютерні словники[59, с.59]. А це означає, що рівень та якість відповідних програмних продуктів залежать від того, наскільки інтелектуальними є ці словники, як враховані в них лінгвістичні, інформаційні та когнітивні феномени, наскільки повно відображено в них форму та зміст слова як комунікативної одиниці[23].

За допомогою автоматизації в створенні тлумачних словників можна ефективно вирішувати ряд завдань, зокрема: 

1.                      Своєчасно слідкувати за змінами вживання лексики у текстах, генерувати тексти й текстові комплекси для їх багатократного та різнопланового використання.

2.                      Робити деякі теоретичні узагальнення та проводити різноманітні лексикографічні роботи в автоматичному режимі при втіленні та моделюванні тлумачних словників на комп’ютерах. 

3.                      Проводити комплексний аналіз раніше виданих словників та створювати авторські словники, чим постійно забезпечувати лексичну повноту реєстру загальномовних тлумачних словників. 

4.                      Створювати науковообґрунтовану базу лексикипевної мови з визначенням її належностідопевногосемантичноготаграматичногокласу [55].

Початковим етапом у створенні будь-якого словника, в тім числі і електронного тлумачного, є побудова та наповнення словникової бази даних, причому інформація для цього етапу може надходити різними способами: як результат роботи програм автоматизованого аналізу тексту, як результат аналізу інших словників, в результаті ручного вводу інформації користувачем тощо[6, с. 95]. Всі майбутні інформаційні та текстологічні зміни, доповнення вносяться виключно в бази даних первинного етапу. Над ними проводиться комплексний аналіз структурної та семантичної коректності зібраної інформації. Для кожного конкретного застосування створюються додаткові спеціалізовані програмні засоби, які здійснюватимуть реструктуризацію даних у структуру, оптимальну та зручну саме для цього застосування. Такий підхід дозволить гарантувати ідентичність інформації у всіх подальших застосуваннях словника [8, с.34].

Необхідність єдиної початкової словникової бази зумовлена ще й тим, що у традиційній лексикографії інформація про один і той же елемент реєстру у різних типах словників є різною, а часом і суперечливою. Утворення різних типів словників на основі єдиної початкової словникової бази даних дозволяє мінімізувати дану проблему[6, с. 101].

Таким чином, автоматизація лексикографічних робіт розглядається як технологічна лінія, де на різних етапах застосовуються різні пакети програм, як спеціалізованих так і загальних, які комплексно впроваджують у лексикографію новітні інформаційні технології[56, с.68]. Така лінія повинна відповідати ряду вимог, зокрема: взаємозв’язок між складовими повинен відбуватися на рівні обміну даними; пакети програм повинні бути зручними у користуванні і відповідати сучасним вимогам, а також бути гнучкими для постійного оновлення та удосконалення [2, с. 58].

Для того, щоб краще уявити весь процес творення тлумачного словника по такій технологічній лінії, розділимо її на етапи:

1.                      Підготовчий етап. На цьому етапі застосовуються програми, що служать автоматизації обробки джерел укладання словника, та програми, які забезпечують створення  початкової картотеки.

2.                      Етап наповнення та супроводу початкової бази даних. Програмні засоби цього етапу повинні дозволяти ручний ввід інформації, імпорт даних з попереднього етапу, виправлення та доповнення введеної інформації, комплексну перевірку структурної та семантичної коректності, несуперечливості та повноти зібраних даних [14, с. 128].

3.                      Етап реструктуризації лексикографічної бази даних та вибору даних для конкретних застосувань. На цьому етапі програмні засоби забезпечують перетворення громіздкої лексикографічної бази в систему інформаційних баз з конкретними застосуваннями (створення електронної довідкової системи) [14, с. 131].

4.                      Конкретні застосування зібраних даних. На цьому етапі реструктуризовані дані знаходять своє пряме застосування. Це може бути спеціалізована інформаційно-довідкова система (власне самостійний тлумачний словник), складова частина іншого програмного комплексу (словникові комплекси, або енциклопедії), або як вхідні дані різних лінгвістичних досліджень тощо [14, с. 135]. 

Центральною складовою такої технологічної лінії є база словникової інформації, яку прийнято називати лексикографічною базою даних (ЛБД). ЛБД не обов’язково відповідає одному конкретному словнику, оскільки містить широку сукупність різноманітної інформації і може служити джерелом не одного, а кількох словників[55]. Отже, очевидним є той факт, що основним завданням у процесі налагодження технологічної лінії є реалізація ЛБД за допомогою комп’ютера [55].

Рядзперерахованихвищекомп’ютернихтехнологійбуловикористаноприук ладаннітакихвеликихмережевихнавчальних

тлумачнихсловниківанглійськоїмови, якOxfordAdvanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglishOn-line [72], Longman Dictionary of Contemprorary EnglishOnline[70], Macmillan English Dictionary for Advanced LearnersOn-line [71],Cambridge Advanced Learner's Dictionary On-line[69]. Лексикографічні бази даних цих лексикографічних довідників були створені наоснові відповідних паперових словників [25].

Отже, фахове редагування укладених паперових словників, як здається, найбільш насичене операціями, що вимагають суто людських зусиль. На сьогодні це найважча галузь для автоматизації в усьому лексикографічному процесі[24].

Автоматизація процесу укладання словників відноситься до потужних новітніх технологій, що значно впливають на специфіку організації словників, сприяють ускладненню їх макро- та мікрорівневої структури, дозволяють якомога більше наблизитися до плідного поєднання двох основних принципів лексикографії – принципу науковості та принципу доступності. 

 

 

2.4 Аналіз мікроструктури начальних тлумачних словників англійської мови

 

 

Навчальні тлумачні словники відіграють важливу роль у процесі оволодіння іноземною мовою, бо за їх допомогою людина може отримати найбільш повну інформацію про необхідне слово та різноманітні варіанти його тлумачення [6, с. 95].

В процесі розвитку лексикографії змінювалася і структура словникової статті, а отже, змінювався макрорівень навчальних тлумачних словників. Яскраво цей процес проявився у ХХ столітті. Саме за допомогою новітніх технологій та їх впливу на специфіку організації навчальних тлумачних словників англійської мови їх мікроструктура зазнала таких значних модифікацій та має майже досконалий вигляд.

У сучасному навчальному тлумачному словнику в одній словниковій статті поєднана інформація про різні аспекти лінгвістичної сутності слова:етимологічний та семантичний, ілюстративний та картинний, енциклопедичний та тематичний, словотвірний та фразеологічний та інші[22,

с. 295]. Раніше для отримання інформації такого роду необхідно було працювати з багатьма словниками різних типів [25]. Отже, зараз майже вся інформація про слово та його тлумачення міститься в одній словниковій статті, що значно полегшує роботу та великою мірою заощаджують час.

Розглянемо, специфіку організації сучасних навчальних тлумачних словниках англійської мови на прикладі чотирьох лексикографічних джерел, а саме OxfordAdvanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglish [68], Longman Dictionary of Contemporary English [66], Macmillan English Dictionary for Advanced Learners [67],Cambridge Advanced Learner's Dictionary [65].

Розглянемо спочатку словникову статтю зі словника Longman Dictionary of Contemporary English[66]. Для лексикографічного аналізу ми взяли словникову статтю іменника «face».

face noun face [countable]

1.front of your headthe front part of your head, where your eyes, nose, and mouth are: She had a beautiful face.

Her face was white with fear.

A big smile spread across his face.

I could see from the look on her face that something was wrong.

I felt like punching him in the face.

 Something is on someone's face, not in their face.

2.    expressionan expression on someone's face

3.    keep a straightfaceto not laugh or smile, even though something is funny

4.    pale-faced/ round-faced etchaving a face that has a particular shape or colour: a pale-faced youth

red-faced

5. grim-faced/ serious-faced etcshowing a particular expression on your face: Negotiators emerged grim-faced after the day's talks.

barefaced, po-faced, poker-faced, stony-faced

6.person a person

New/different face (=someone who you have not seen before) There are a few new faces in class this year.

7. face to face

a) if two people are standing face to face, they are very close and are looking

at each other meet somebody/talk to somebody/explain something etc face to face (=to meet someone and talk to them, instead of just hearing about them, talking to them on the phone etc) I've never met her face to face.

8.                      say something/tell somebody something to their faceif you say something unpleasant to someone's face, you say it to them directly, rather than to other people: I told him to his face just what I thought of him.

9.                      face down/downwards with the face or front towards the ground: Keith was lying face down on the bed.

10.                  face up/upwards with the face or front towards the sky: The body was lying face up in the rain.

Ця словникова стаття містить орфографічний, орфоепічний, акцентологічний параметри. Тобто у ній наводяться інформація про написання слова, його вимову та наголос. Також повно та широко розкритий семантичний аспект. Словник дає десять значень слова «face», наводячи яскраві авторські приклади. Також словникова стаття включає фразеологічний параметр. В ній представлені найбільш важливі мікроконтексти слововживання, тобто даються відомості про те, у якій саме ситуації слід використати це слово, або фразу, до якої воно входить. Вдалим є те, що словник містить інформацію про різноманітні варіанти вимови слів: британський та американський, та дає відомості про те, як саме сполучення зі словом частіше використовується в мовленні носіїв того чи іншого варіанту англійської мови, отже наявним є і ареальний параметр. Використання у комплексі цих параметрів значно підвищує інформативну цінність лексикографічного довідника, дозволяючи читачам отримати повну уяву про вживання реєстрованої одиниці в мовленні. Дана словникова стаття не включає синонімічний, антонімічний та енциклопедичний параметри, але вони використовуються у  Longman Dictionary of Contemporary English[66] для тлумачення в інших словникових статтях.

Тепер розглянемо мікроструктуру словника OxfordAdvanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglish [68]тієї ж лексичної одиниці.

Основний принцип побудови словникової статті майже не відрізняєтьсявід попереднього лексикографічного довідника.

face noun front of head

1 the front part of the head between the forehead and the chin a pretty/round/freckled face

He buried his face in his hands.

You should have seen the look on her face when I told her!

The expression on his face never changed.

At that time, her face was on the covers of all the magazines.

2.an expression that is shown on somebody's face a sad/happy/smiling face

Her face lit up(= showed happiness) when she spoke of the past.

His face fell(= showed disappointment, sadness, etc.) when he read the headlines.

Sue's face was a picture(= she looked very surprised, angry, etc.) as she listened to her husband's speech.

 -faced

3.                       (in adjectives) having the type of face or expression mentioned pale-faced, grim-facedperson

4.                       (in compounds) used to refer to a person of the type mentioned She looked around for a familiar face.

A well-known face on our television screens.

It's nice to see some new faces here this evening.

I'm fed up of seeing the same old faces every time we go out!

side/surface

5.a side or surface of something the north face of the mountain The birds build their nests in the rock face.

Ivy covered the front face of the house.

How many faces does a cube have?

6.                      character/aspect face of something the particular character of something

7.                      face of something a particular aspect of something

Словникової статтявключає заголовне слово, транскрипцію, варіанти вимови, визначення частиномовної належності, інші граматичні відомості про слово, ілюстративний приклад, мікроконтексти вживання слова, його стилістичну забарвленість, фразеологічний та дериваційний параметри. Слід відмітити, що у цьому словнику повніше та детальніше розкривається семантична структура обраного іменника, подається більше дефініцій, до яких включені і переносне, і конотативне, і фразеологічно-зв’язане значення цього слова, зазначаються мікроконтексти вживання різних лексикосемантичних варіантів. Детальне роз’яснення вживання слова, проілюстроване прикладом, що дозволяє краще зрозуміти ситуацію мовного спілкування. Отже, у словнику OxfordAdvanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglish [68] словникова стаття побудована з використанням таких параметрів: орфоепічного, орфографічного, семантичного, стилістичного, фразеологічного, тематичного та ареального. У інших словникових статтях цього довідника використовується також етимологічний та синонімічний параметри, але взагалі відсутні такі параметри, як енциклопедичний та картинний.

             Наступною    розглянемо    структуру    словникової    статті    словника

Macmillan English Dictionary for Advanced Learners [67].

«face»:

the front part of your head, where your eyes, nose, and mouth are She wiped her face.

He had a big smile on his face.

The ball hit me in the face.

Thesaurus entry for this meaning of face 

a. the expression on someone's face, that shows how they are feeling Marsha came back in with a worried face. Thesaurus entry for this meaning of face  b. used for referring to a person a familiar face  (=someone you know or recognize): It was very nice to see all

the familiar faces again. a new face  (=someone you did not know before): Look out for a couple of

new faces in the team.

Thesaurus entry for this meaning of face 

2. a side of a mountain or building that is high and very steep the north face of the Eiger a cliff face

Thesaurus entry for this meaning of face 

У мікроструктурі цього довідника використані наступні лексикографічні параметри: орфоепічний, орфографічний, семантичний та фразеологічний. Тобто у ній наводяться інформація про написання слова, його вимову та наголос. Також повно та широко розкритий семантичний аспект. Слід відмітити, що на мікрорівні словника не представлені такі аспекти як етимологічний, стилістичний, синонімічний. Характеризуючи іменник, словник наводить яскраві авторські приклади. Також словникова стаття включає фразеологічний параметр. В ній представлені найбільш важливі мікроконтексти слововживання, тобто даються відомості про те, у якій саме ситуації слід використати це слово або фразу, до якої воно входить. Усе це дає змогу детально ознайомитися з різними випадками використання цього слова у мовленні, чіткіше вміти розрізняти відтінки значення. Але, нажаль, відсутня картинна ілюстрація, що дає змогу найкраще уявити предмет, позначеного заголовним словом.

Останнім довідником, який ми розглянемо для порівняння наявності або відсутності певних лексикографічних параметрів мікроструктури словника, буде  Cambridge Advanced Learner's Dictionary [65].

Face noun (HEAD) /feɪs/ 

A1 [C] the front of the head, where the eyes, nose, and mouth are: 

She's got a long, thin face.

She had a puzzled expression on her face.

A1 [C] an expression on someone's face: 

I was greeted by smiling faces.

He had a face like thunder (= he looked very angry). make/pull a face  

B1 to make a strange expression with your face, usually to show that you do not like someone or something: 

"This tastes horrible," said Tom, pulling a face at his glass.

I was pulling silly faces to make the baby laugh.

Словникова стаття містить інформацію про написання слова, його вимову та наголос, що дає змогу грамотно вживати слово у висловлюванні. Тобто у словниковій статті міститься орфографічний, орфоепічний, семантичний аспекти. Також повно та широко розкритий семантичний аспект. Характеризуючи іменник, словник наводить  різні яскраві приклади, що дають змогу зрозуміти  та використовувати це слово в різних значеннях. Також словникова стаття включає фразеологічний параметр. В ній представлені найбільш важливі мікроконтексті слововживання, тобто даються відомості про те, у якій саме ситуації слід використати це слово або фразу, до якої воно входить. 

Результати лексикографічного аналізу мікроструктури навчальних тлумачних словників англійської мови наведені у таблиці(див. таблицю 2.1):

Табл. 2.1

Мікроструктура навчальних тлумачних словників англійської мови

 

Лексикографічні параметри

Навчальні тлумачні словники англійської мови

 

 

Oxford

Advanced

Learner's

Dictionary ofCurrent

English,

Longman

Dictionary of

Contempo rary

English

Macmillan English

Dictionary for

Advanced

Learners

Cambridge

Advanced Learner's

Dictionary

1.

Орфоепічний

+

+

+

+

2.

Орфографічний

+

+

+

+

3.

Акцентологічний

+

+

+

+

4.

Семантичний

+

+

+

+

5.

Етимологічний

+

-

-

+

6.

Енциклопедичний

-

-

-

-

7.

Фразеологічний

+

+

+

+

8.

Стилістичний

+

+

+

+

9.

Синонімічний

+

-

-

+

10.

Антонімічний

+

-

-

+

11.

Тематичний

-

-

+

+

12.

Ареальний

+

+

+

+

13.

Ілюстративний

+

+

+

+

14.

Картинний

-

+

-

+

 

Отже, проаналізувавши словникові статті чотирьох лексикографічних довідників англійської мови за чотирнадцятьма лексикографічними параметрами ми виявили, як спільні, так і відмінні елементи структури словникової статті. Так, наприклад, для OxfordAdvanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglish [68], Longman Dictionary of Contemporary English[66], Macmillan English Dictionary for Advanced Learners [67],Cambridge Advanced Learner's Dictionary [65] спільними є наявність орфоепічного, орфографічного, акцентологічного, семантичного, фразеологічного, стилістичного та ареального параметрів, що дає користувачам більш детальну дефініціюслова або виразу, розвиває їх комунікативні здібності, абстрактне мислення та полегшує вивчення англійської мови та запам’ятовування слів.

Але на ряду зі спільними рисами, є і відмінності. Наприклад, в словникових статтях Longman Dictionary of Contemporary English[66], Macmillan English Dictionary for Advanced Learners [67] відсутні етимологічний, синонімічний, антонімічний параметри, хоча вони наявні у OxfordAdvanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglish [68] та Cambridge

Advanced Learner's Dictionary [65]. Також, відсутністю тематичного параметру словникової статті характеризуєтьсяOxfordAdvanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglish [68] та Longman Dictionary of Contemporary English[66].

Таким чином, мікроструктура навчального тлумачного словника англійської мовиCambridge Advanced Learner's Dictionary [65] має найбільш ускладнену структуру (відсутній лише енциклопедичний параметр з чотирнадцяти), що дає можливість користувачам детальніше ознайомитися зі значенням лексем. На другому місці, по складності мікроструктури, буде навчальний тлумачний словник англійської мови OxfordAdvanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglish [68] (відсутні три параметри: енциклопедичний, тематичний та картинний). Відповідно третє місце посідають навчальні тлумачні словники англійської мови Longman Dictionary of Contemporary English[66],Macmillan English Dictionary for Advanced Learners[67]за відсутністю у складі в мікроструктурі п’яти параметрів: етимологічного, енциклопедичного, синонімічного, антонімічного, тематичного в LDОCE, та картинний в MEDAL.Отже, на нашу думку, найкращим  навчальним тлумачним  словником англійської мови для користувачів є Cambridge Advanced Learner's Dictionary [65]. 

Отже, ускладнення структури сучасних лексикографічних довідників, збільшення обсягу інформації про реєстрові одиниці – це досить ефективний та доцільний спосіб підвищення мотивації при вивченні англійської мови. Це дозволяє краще збагачувати словниковий запас учнів та підвищувати індивідуалізацію навчальної діяльності, оптимізувати засвоєння мовних структур та подолати монотонність вивчення слів

 

 

2.5       Ускладнення організації навчальних тлумачних словників англійської мови як результат інноваційних процесів

 

 

З розвитком інноваційних технологій більш актуальним є використання електронних навчальних тлумачних словників он-лайн. Для порівняння візьмемо тлумачні словники Oxford Advanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglishOn-line[72], Longman Dictionary of Contemporary English Online [70], Macmillan English Dictionary for Advanced Learners On-line [71],Cambridge Advanced Learner's Dictionary On-line [69]та проаналізуємо переваги цих словників.

            Оксфордський       навчальний тлумачний словник         (Oxford Advanced

Learner's Dictionary On-line[72]) містить слова всього англомовного світу.

Лексикографічною основою комп’ютерної бази для цього словника послужило сьоме видання Oxford Advanced Learner’s Dictionary. Словник містить 183500 слів британського й американськоговаріантів англійської мови. База ілюстративного матеріалу включає в себе 85 тис. прикладів слововживання. Пояснено етимологію 20 тис. слів. У цьому словнику більше 2000 малюнків і фотографій, 2600 енциклопедичних статей та понад 10000 статей з інформацією про  різні аспекти британської й американської культури.

Довідник Oxford Advanced Learners Dictionary Online[72] є зручним та простим у користуванні навіть для пересічного користувача. Його дружній інтерфейс допоможе швидко і без зусиль знайти необхідну статтю (див рисунок 2.1 – Вигляд пошукової сторінки Oxford Advanced Learner’s Dictionary On-line). Словник містить лише актуальну інформацію

 

 

Рисунок 2.1 – Вигляд пошукової сторінки Oxford Advanced Learner’s Dictionary On-line

 

Порівнюючи мікроструктури словникових статей обох, паперового та електронноголексикографічних довідників, Оксфордських видань, варто наголосити на відмінностях презентації словникової структури. В словнику OALD on-line статті не є роздільно структурованими і подають інформацію без її категоріальної приналежності до того чи іншого лексикографічного параметру. 

Загалом Оксфордськийон-лайновий словник є одними з найбільш авторитетних. Цим він завдячує, як потужній лексикографічній базі, так і комп’ютерному її втіленню. 

Одним з найкращих тлумачних словників англійської мови вважається

Longman Dictionary of Contemporary EnglishOn-line[70] (надалі LDOCE). Він включає понад207 000 слів та виразів.Дикторами-носіями British та American English озвучені усі слова, включаючи антропоніми та топоніми. При наявності мікрофона можна порівняти свою вимову з еталоном. Чудово продумана структура словникової статті – з обов’язковими прикладами, фразами та реченнями з класичної літератури. Наведено понад 155 000 поширених словесних комбінацій, що дають зрозуміти, як і коли слово вживається. 1000000 додаткових речень, які показують дефініцію слово в контексті. Понад 88 000 речень озвучено.Часто додається ілюстративний матеріал – більш ніж 1500 слів зображено на кольорових фото.При наведені дефініцій використовується лише 2000 розповсюджених слів, що робить визначення зрозумілим та доступним. До 5500 слів додаються таблиці, в яких наведено усі форми слова. 3000 слів найчастіше вживаних у повсякденній мові виділяються. Writing Assistant – ефективна інтерактивна допомога при написанні ессе та інших робіт, дозволяє позбавитися помилок при письмі. Usage note – функція, яка підкаже, в комбінаціях з якими прикметниками найкраще вживати те чи інше слово. Pop-up dictionary – функція, яка дозволяє тлумачити слова в режимі будь-якої програми лише при наведенні курсору миші.

Структурно LDOCEOn-line складається з трьох частин, покликаних максимально спростити процес вивчення мови: Dictionary, Activator та комплекс вправ. Модуль Activator використовується для активного розширення запасу лексичних структур та фраз та дозволяє максимально швидко вивчити мову. Комплекс готових вправ допомагає успішно підготуватися до екзаменів типуCAE, TOEFL та IELTS, охоплює різноманітні лексичні та граматичні категорії знань та містить зручну систему підказок, які заповнять прогалини. В он-лайн версії є зручна функція – при подвійному натисканні на будь-яке слово відкривається нове віконце з його поясненням.

 

Розглянемо механізм роботи зі словником на прикладі слова «face». Для початку необхідно ввести слово у рядку вводу і натиснути кнопку

«пошук»(див. рисунок 2.2 – Рядок вводу LDOCE):

 

                                         

 

Рисунок 2.2 – Рядок вводу LDOCE

 

Перед нами виникає перелік можливих варіантів слова – тобто різних частин мови та усталених виразів (див. рисунок 2.3 – Результати пошуку у LDOCE).

 

 

 

Рисунок 2.3 – Результати пошуку у LDOCE

 

             Натискаючи    на    потрібний    варіант,    бачимо    тлумачення    слова

(див.рисунок 2.4 – Інтерфейс словникової статті LDOCE).

 

 

Рисунок 2.4 – Інтерфейс словникової статті LDOCE

Отже, LDOCE пропонує розгорнуту та детальну дефініцію, що вказує форми слова, різні його значення та фразеологізми, кожен з яких супроводжується декількома озвученими реченнями. Міститься транскрипція, фотоілюстрація; стаття наведена у різних кольорах, що розмежовують інформацію за змістом.

Повернувшись до переліку інших комбінацій зі словом «face» та тестуючи кожне, переконуємося, що усі з них озвучені, зрозуміло пояснені та проілюстровані прикладами та реченнями з класичної літератури.

Macmillan є міжнародним видавництвом, що спеціалізується на енциклопедіях, словниках та навчальних посібниках. Macmillan English Dictionary for Advanced Learners[71](MEDAL) впершебулонадрукованоу 2002 році. З тих пір словник зазнав значних змін, зокрема було випущено його електронну версію, про яку далі і піде мова.

Основні характеристики MEDAL:містить більш ніж 100 000 словникових статей, а також 30 000 ідіом та сталих виразів; понад 500 ілюстрацій;7500 слів, що найчастіше вживаються у розмовній лексиці, виділено червоним кольором; кожне слово озвучується; для вправ типу аудіювання пропонуються різноманітні аудіо тексти на повсякденні теми; наводиться корисна інформація про синоніми, антоніми, найпоширеніші помилки тощо;Language awareness – розділ, що присвячено найбільш актуальним проблемам сучасного English; біля кожного слова розташована червона кнопка «Т», що є гіперпосиланням на Тезаурус – перелік синонімів та фразеологізмів.

Механізм роботи з MEDAL: у рядку пошуку вводимо слово, з запропонованого переліку результатів пошуку обираємо необхідне та можемо ознайомитись з тлумаченням слова (див. рисунок 2.5 – Інтерфейс словникової статті MEDAL).

 

 

Рисунок 2.5– Інтерфейс словникової статті MEDAL

 

Словникова стаття детальна та містить вичерпну інформацію щодо значень цього слова. При натисканні кнопки «Show less» подається стислий варіант тлумачення. Форми слова та в деяких випадках можна побачити, натиснувши «Word forms». Також використання посилань на Тезаурус дає змогу легко розширювати свій словниковий запас.

Видавництво Cambridge University Press працює з 1970-х років і протягом тридцяти років стало одним із світових лідерів у галузі англомовних навчальних матеріалів. Основні характеристики словника

Cambridge Advanced Learner's DictionaryOn-line[69](CALDOn-line): понад 170

000 словникових статей; велика кількість неологізмів; більш ніж 90 000 речень-зразків демонструють слова у контексті; вимову кожного слова можна прослухати, а також порівняти свою вимову з еталоном;Common Learner Error – розділ, який містить понад 200 поширених помилок, допоможе навчитися їх уникати;Extra help – розділ, який містить карти, фото та

ілюстрації; тезаурус розширить словниковий запас.

CALDOn-line має вдосконалену систему пошуку, який здійснюється навіть за граматичною категорією та за змістом. Дуже вдало виконано розділ «рубрикатор», в якому слова розподілені відповідно до тематики. Цікаво виглядає словникова стаття, в якій все, що не стосується основного значення та прикладів, сховано за додатковими кнопками. Питанням спеллінгу присвячені розділи Word building іVerb endings. Розділ Collocations освячує проблему поєднання лексичних одиниць. Недоліком можна вважати те, що всі ілюстрації були вилучені зі словникових статей і поміщені у окремий ресурс Extra help.

Механізм роботи з CALDOn-line. Варто зазначити, що на даному ресурсі озвучення слів не подається, що є значним мінусом.

Вводимо слово у рядку пошуку, далі на екран виводиться перелік можливих значень з цим словом, обираємо потрібний варіант і бачимо тлумачення (див. рисунок 2.6 – Інтерфейс словникової статті CALD).

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.6 – Інтерфейс словникової статті CALD

 

Дефініція досить примітивна, прикладів мало, наведено лише похідні слова та його форми. Фразеологізми, сталі вирази, прислів’я в даній статті відсутні. Транскрипції можна побачити, натиснувши на кнопку «Show phonetics». Щоб більш глибоко охопити зміст слова, треба ознайомитись з

іншими варіантами, поданими в переліку.

Онлайновий тлумачний словник Cambridge Advanced Learner's Dictionary On-line[69]був створений одним з перших на базі паперового видання. Паперовий CALD мав чітку формалізовану структуру і завдяки цьому зацікавив лінгвістів.

Аналіз електронних версій навчальних тлумачних словників англійської мови свідчить про те, що ілюстративний та картинний параметри словникової статті більш повно розкривають дефініцію слова або виразу, що дає змогу користувачеві краще усвідомити тлумачення того чи іншого слова.

Загальновідомим є той факт, що ніяке тлумачення не може зрівнятися з ілюстративним прикладом. Малюнки можуть слугувати самостійним матеріалом на заняттях англійської мови при вивченні будь-яких тем і сприяють більш ефективному запам’ятовуванню більшої кількості слів, тому що побудовані за тематичним принципом.

В електронних навчальних тлумачних словниках укладачі досить вдало використовують кольори для полегшення роботи з такими довідниками. В паперових навчальних тлумачних словниках – такий прийом використовується значно рідше.

Наявність ілюстрацій у проаналізованих словниках відображено у наступній таблиці.

Табл. 2.2

Ілюстрації в навчальних тлумачних словниках англійської мови

 

Назва

Вербальні ілюстрації

Картинні ілюстрації

Використ ання

кольоров ої гами

 

 

Авторс ькі

приклад и

Прислів

я/

приказк и

Цитати зі світової літ-ри

Табли ці

Малю нки

У слов

нико вій

статт і

У табл

иці / мал

юнка х

1.

Oxford       Advanced

Learner's Dictionary ofCurrentEnglish

+

+

-

+

+

+

-

2.

Longman Dictionary of Contemporary

English

+

+

-

+

+

+

+

3.

Macmillan English Dictionary for

Advanced Learners

+

+

-

+

+

+

+

4.

Cambridge Advanced

Learner's Dictionary

+

+

-

+

+

+

-

 

Взявши до уваги використання ілюстрацій в навчальних тлумачних словниках англійської мови бачимо, що в OxfordAdvanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglish [72], Longman Dictionary of Contemрorary

English [70],         Macmillan        English         Dictionary        for        Advanced

Learners[71],Cambridge Advanced Learner's Dictionary [69] відсутні цитати зі світової літератури. Також не використовується кольорова гамав таких навчальних тлумачних словниках, якOxfordAdvanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglish [72] та Cambridge Advanced Learner's Dictionary [69], а саме у таблицях та малюнках. Беручи до уваги всі інші параметри використання вербальних ілюстрацій (авторські приклади, прислів’я та приказки), картинних ілюстрацій (таблиці та малюнки), та використання кольорової гами у словниковій статті, можемо зробити висновки, що ці аспекти в мікроструктурі навчальних тлумачних словників англійської мови сприяють більш ефективному використанню користувачами даних лексикографічних довідників.

Отже, електронні навчальні тлумачні словники мають ряд очевидних та істотних переваг у порівнянні зі словниками традиційними. До останнього часу єдиним їх недоліком було встановлення і використання на комп’ютері користувача. Однак цей недолік сьогодні усунуто внаслідок зростаючих темпів комп'ютеризації і появи он-лайн версій в Інтернеті.

Таким чином, однією з найбільш явних переваг електронного словника є різке скорочення обсягу. На одному компакт-диску міститься інформація, яка зберігатиметься в декількох томах паперового словника. Сучасні електронні тлумачні словники не тільки значно перевершують за обсягом паперові видання, а й дають можливість знаходити необхідне слово або словосполучення за кілька секунд.

Найголовніша перевага хороших електронних тлумачних словників, таких як Longman Dictionary of Contemporary English[70],Macmillan English Dictionary for Advanced Learners[71] - одночасний пошук не лише за назвою словникової статті, а й за всім величезним обсягом словника, що просто нереально в паперовому варіанті. Такий пошук створює багатовимірний портрет слова, при цьому витягуються з словникової статті не тільки конкретні приклади його використання і стійкі вирази, в яких слово зустрічається, але і стають явними мовні закони, яким підкоряються правила словотворення.

Головнаособливістьелектронногословника– можливістьобійтинайбільшупроблемусловникадрукованого: чимбільшеінформаціївінпропонує, тимважченимкористуватися. Зацієюпричиною«паперові»словникиділятьсянадвікатегорії.         Перша– популярнікишеньковісловники, відноснозручні, аледостатньопримітивні, в

нихнерідкопотрібнісловапростовідсутні.                                                Друга–

об’ємніпрофесійнівидання,непридатнідляшвидкогоотриманняінформаціїчере зсвоюнемалувагутавеликийформат.

Електронні   тлумачні словникипоєднуютьвеликийоб’ємтазручністькористування. Це, насамперед, досягаєтьсязавдякимашинномумеханізмупошуку. Щобзнайтипотрібнеслово, достатньопростонадрукуватийогоукомандномурядку, натиснути«Ввод»–і в окремомувіконціз’явитьсятлумачення. Деякісловникидозволяютьтлумачитислова, невиходячизтекстовогоредакторучиіншоїпрограми.

Корисністьелектронного тлумачного          словника–йогоосновназадача, тобтовінмаєзадовольнитипотребиширокоїрізноманітноїаудиторії, користувачівзбудь-якиммовнимдосвідом.

Цезабезпечуєтьсяшляхомструктуризаціїсловниковоїстатті,

щовиділяєосновнітипиінформаціїпрослово. Такожбудьякийелементможебутигіперпосиланнямнаіншустаттю.

Цясистемазабезпечуєможливістьшвидкогодоступудопотрібноїінформаціїбезв иснажливихпошуків, однимнатисканняммиші.

Іншийаспект,          заякимелектроннийсловникєкращим        – цеадекватнапередачасучасноїлексики,

якапостійнозмінюєтьсятанароджуєновіслова, тому що багато словників, які сформувалися в середини ХХ століття, сильно застаріли. В них не вказано сучасні тлумачення старих слів, а багато нових слів просто відсутні.

«Паперові» словникинаценездатнілишетому, щовонидужедовгоготуютьсяіпотіммайженеоновлюються. 

Такожелектронні навчальні тлумачні словникинабагатозручнішідлятих, хтопрацюєнадтекстомікомутребачітковловити,

яксловапоєднуютьсяміжсобою,        якісполучникиприцьомувикористовуються, чиєдоречнимисталівирази.

Якщоз«паперовимсловником»виконатицюзадачудужеважко,

тонакомп’ютерікористувачможевідкритиодразудекількастатей, порівнятиїх, дослідитинайдрібнішінюанси тлумачення слова та має можливість почути правильну вимову слова. Отже, електронні тлумачні

словникиволодіютьрядомочевиднихтанезаперечнихперевагупорівняннізіслов никамитрадиційними.

Однак електронні словники успадкували деякі недоліки звичайних словників. В основному це проблема неповноти словника, а так само підтримання словника в актуальному стані. Дані проблеми не так яскраво виражені, як у їх паперових попередників, але все-таки мають місце. Неповнота електронних словників вдало вирішується з використанням комп'ютерних програм шляхом:

-         залучення фахівців для поповнення словників;

-         надання можливості користувачам самим поповнювати і редагувати словники;

-         імпорту даних з вже існуючих словників (в тому числі і з відсканованих копій паперових словників, з використанням інструментіврозпізнавання).

Але ці невеликі недоліки відходять на другий план у порівнянні з суттєвою кількістю переваг.

Отже, проведений порівняльний аналіз мікрорівневої організації друкованого та електронного варіантів навчальних тлумачних словників англійської мови свідчить про те, що популярність електронних словників не є безпідставною.

Характерною рисою технології тлумачної лексикографії є її комплексність, яка ґрунтується на створенні, системному узгодженні та використанні усіх забезпечувальних ланок лексикографічного процесу – електронної бібліотеки текстів, автоматизованої лексичної картотеки та власне технологічної лексикографічної підсистеми. Завдяки комплексному підходу до проблематики тлумачної лексикографії постають реальнішими контури національної словникової бази.

Отже, машинні версії словників, постійно поповнюють фонд реєстрових одиниць, додають нову інформацію про ці одиниці, поглиблюють та розширюють їх характеристики, даючи можливість користувачам, різних рівнів володіння мовою отримати більш ґрунтовну дефініцію слова або виразу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

В наш час словники англійської мови відіграють важливу роль у різних сферах людської діяльності. Цим обумовлюється активна наукова діяльність у сфері теоретичної та практичної лексикографії, яка здійснюється багатьма вітчизняними й закордонними вченими-лінгвістами.

Потрібно зазначити, що практична навчальна лексикографія бурхливо розвивається протягом останніх десятиліть. Навчальна спрямованість англійських словників об’єктивно обумовлена тим, що англійська мова вивчається у всьому світі. Популярність цих словників серед користувачів значною мірою обумовлюється і широким використанням новітніх технологій при їх створенні.

В ході опрацювання теоретичних джерел і лексикографічного аналізу словників таких відомих лексикографічних шкіл, як Oxford, Longman, Cambridge,Macmillan ми дійшли певних висновків щодо організації навчальних тлумачних словників та ролі інноваційних процесів в її ускладненні.

Розгляд структури лексикографічного довідника передбачає можливість його умовного розподілу на два взаємопов’язані рівні – рівень словника в цілому (макроструктуру) та рівень словникової статті (мікроструктуру).

Макроструктура тлумачного словника складається з чітко визначеного та послідовного включення певного ряду структурних елементів: вступної частини, словникових статей (або реєстру одиниць), переліку умовних скорочень, пам’яток, алфавіту, додатків (у вигляді таблиць, малюнків), переліку джерел.

Макроструктура ідеального універсального словника характеризується значним функціональним навантаженням. Їй властиві наступні універсальні функції: навчальна, систематизуючи, довідкова та нормативна. Серед визначальних параметрів макроструктурної організації словника виділяють її відповідність таким принципам лексикографування, як принцип відносності, традиційності, стандартності, економності, простоти, повноти, ефективності та семантичної поступовості щодо опису значення слова.

Мікроструктура словника – це його словникова стаття, яка містить заголовне слово, фонетичну транскрипцію, граматичну характеристику, помітки, що характеризують зону вживання лексичної одиниці та її стилістичне забарвлення.

Проаналізувавши навчальні тлумачні словники англійської мови

OxfordAdvanced Learner's Dictionary ofCurrentEnglish, Longman Dictionary of Contemporary English, Macmillan English Dictionary for Advanced Learners,Cambridge Advanced Learner's Dictionary, ми дійшли висновків, що ускладнення мікроструктури лексикографічних довідників збільшує їх інформаційну насиченість, а отже, робить їх більш ефективним знаряддям в процесі оволодіння іноземною мовою, сприяючи розвитку комунікативних здібностей та абстрактного мислення, подоланню монотонності вивчення нових слів.

Загальновідомим є той факт, що ніяке тлумачення не може зрівнятися з ілюстративним прикладом, як вербальним, так і картинним. Малюнки можуть слугувати самостійним матеріалом на заняттях англійської мови при вивченні будь-яких тем і сприяють більш ефективному запам’ятовуванню великої кількості слів, тому що побудовані за тематичним принципом.

Покращення ілюстративного та картинного параметрів також є важливим завданням на сучасному етапі розвитку лексикографії. В навчальних тлумачних словниках укладачі досить вдало використовують кольорову гаму, вербальні та картинні ілюстрації для полегшення користування такими довідниками. За допомогою наведених прикладів в навчальних тлумачних словниках англійської мови користувач має змогу розширити дефініцію слова або виразу, кольорова гама допомагає краще та швидше  усвідомити та запам’ятати отриману інформацію. Таким чином, використання інноваційних технологій при  укладання універсальних тлумачних словників англійської мови з більш повним використанням як вербальних, так і наочних ілюстративних прикладів – це одне з актуальних завдань сучасної лексикографії.

Електронні навчальні тлумачні словники мають ряд очевидних та істотних переваг у порівнянні зі словниками традиційними. Однією з найбільш явних переваг електронного словника є різке скорочення обсягу. На одному компакт-диску міститься інформація, яка зберігатиметься в декількох томах паперового словника. Сучасні електронні тлумачні словники не тільки значно перевершують за обсягом друковані лексикографічні довідники, а й дають можливість знайти необхідне слово або словосполучення за кілька секунд. Використання он-лайнових навчальних тлумачних словників англійської мови на уроках сприяє більш продуктивному використанню аудиторногочасу та кращому запам’ятовуванню нової інформації. Прослуховування вимови слова або виразу дає змогу почути правильний та чіткий варіант. В цілому специфіка організації комп’ютерних словників сприяє розвитку комунікативних та когнітивних здібностей не лише учнів, студентів, а й широкого загалу користувачів, які вивчають іноземну мову.

Проаналізовані лексикографічні довідники підтверджують прагнення провідних видавництв зробити словники якісно новими й поповнити їх лексикографічними параметрами, що сприяють підвищенню рівня адекватності відображення англійського лексикону і дозволяють значно спростити зусилля користувача при пошуку необхідної інформації.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що на сучасному етапі розвитку практичної лексикографії широко використовуються новітні технології, завдяки яким покращується та вдосконалюється макро- та мікроструктура навчальних тлумачних словників англійської мови. Вплив інноваційних процесів на специфіку організації словників знаходиться в стані розвитку, і тому це питання є перспективним для подальшого вивчення.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1.                       Алексеев П. М. Статистическая лексикография / П. М. Алексеев – М. : Наука, 1978. – 160 с.

2.                       Балог В. Сучасний стан української комп’ютерної лінгвістики / В. Балог // Лексикографічний бюлетень (ІУМ). – 2005. – Вип. 11. – С. 47-58

3.                       Баранов      А.      Н.      Введение    в        прикладную         лингвистику           /

А. Н. Баранов – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 358 с.

4.                       Бархударов Л.С. Тетрадипереводчика / Л. С. Бархударов. – 1971. – Вып. 8. – С. 13-17.

5.                       Берков В. П.  Двуязычная  лексикография / В. П. Берков. –   СПб :

СПУ, 1996. – 248 с.

6.                       Богуславский И. М. Аннотированный корпус русских текстов: концепция, инструменты разметки, типы информации // Труды Международного семинара по компьютерной лингвистике и её приложениям «Диалог – 2000» / И. М. Богуславский. – Протвино :АТС, 2000. – С. 94-125.

7.                       Большаков И. А. Электронные  словари: для людей и компьютеров

[Электронный     ресурс]     /     И.     А.     Большаков.     -     Режим     доступа

:http://www.gelbukh.com/CV/Publications/1999/Forum-Dicts-rus.htm

8.                       Волошин В. Г. Комп’ютерна лінгвістика: навчальний посібник / В. Г. Волошин. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2004. – 382 с.

9.                       ГакВ.          Г.       Лексикография.

Лингвистическийэнциклопедическийсловарь / В. Г. Гак. – М. :Вече, 1990. – 260 с.

10.                   Герд А.      С.      Основы       научно-технической      лексикографии    /

А. С. Герд. – Ленинград :  Изд-во Ленинградского Ун-та, 1986. – 270 с.

11.                   Дарчук Н. П. Комп’ютерна лінгвістика (автоматичне опрацювання тексту) : підручник [для студ. вищих навч. закладів] / Н. П. Дарчук. – Київ :

Київський університет, 2008. – 352 с.

12.                   Девкин В.Д. О «несерьезных словарях» / В. Д. Девкин //Лексика и лексикография – 1999. – Вып. 10. – С. 19-25.

13.                   Девкин В.Д. Словари, которые не напечатали / В. Д. Девкин // Вопросы языкознания. – 2001. – Вып. 1. – С. 85-96.

14.                   Демська О. М. Вступ до лексикографії / О.М. Демська – К.:

Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2004. – 268 с.

15.                   Дичківський І. М. Інноваційніпедагогічні технології/ І.  М. 

Дичківський. – К. : Академвидавництво, 2004. – 208 с.

16.                   Дубічинський  В. В. Українська лексикографія: історія, сучасність та комп’ютерні технології / В. В. Дубічинський. – Х. : НТУ «ХПІ», 2004. –

 203 с.

17.                   Ельконін Д. Б. Планування статусу української мови та шляхи розвитку національної термінологічної лексикографії / Д. Б. Ельконін, В. К. Войнов, С. С. Лук’яненко // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2002. – №538. – С. 71-112.

18.                   Зубов          А.      В.      Информационные         технологии          в           лингвистике:

Учеб.пособие для студ. лингв. фак-тов. высш. учеб. Заведений/ А. В. Зубов. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 208 с.

19.                   Карпіловська Є. А. Вступ до прикладної лінгвістики: комп’ютерна лінгвістика / Є.А. Карпіловська.– Донецьк :ТОВ«Юго-Восток, Лтд», 2006. – 188 с.

20.                   Квеселевич Д.І. Практикум з лексикології сучасної англійської мови/ Д. І. Квеселевич, В. П. Сасіна – Вінниця : Нова Книга, 2001. – 206 с.

21.                   Клименко О. Л. Лексикографія: начальний посібник для студентів факультету іноземної філології освітньо-кваліфікаційного   рівня «бакалавр» професійного спрямування «Переклад (англійська мова)» / О. Л. Клименко, Ю. І. Голуб. – Запоріжжя : ЗНУ, 2014. – 116 с.

22.                   Комп’ютерна лінгвістика та викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах / Тези доповідей міжнародної наукової конференції. – Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1998. – 295 с.

23.                   Компьютерная лингвистика [Электронный ресурс]. – Режим доступа :http://www.krugosvet.ru/articles/92/1009220/1009220a1.htm

24.                   Корпусна лінгвістика [Електронний ресурс] / BrownCorpus. – Режим доступу : htth://en/wikipedia.org/wiki/Brown_Corpus.

25.                   Компьютернаялексикография [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.wikiversity.org/wiki/

26.                   Коцюк Л.М. Проблеми впорядкування термінівлексикографії: назви словників, що здійснюють лексикографічний опис декількох мов і зв’язків між ними / Л.М. Коцюк // Наукові записки. Серія Філологічна. – Острог :

Видавництво НаУ «Острозька академія». – 2011. – Вип. 20. – С.237-244.

27.                   Крысин Л. П. Лексикография. Энциклопедический словарь юного филолога / Л. П. Крысин. - М. :Высш. школа,1984 – 250 с.

28.                   Кульчицький І. М. Комп’ютерно-технологічні аспекти створення сучасних лексикографічних систем/ І. М. Кульчицький. – К. : Просвіта,2002. – 290 с.

29.                   Ландау С. Словники: мистецтво та ремесло лексикографії / Пер. з англ. Ольга Кочерга. – К.: К.І.С., 2012. – 480 с.

30.                   ЛаптєваМ.В. Створеннятематичнихелектроннихтлумачнихсловників

/ М. В. Лаптєва // Педагогікатапсихологія. Зб. наук.праць. ХДПУ. – 2002. – Вип. 12. –С.58-67.

31.                   Лексикографія     [Електронний      ресурс].      –        Режим         доступу           : http://uk.wikipedia.org/wiki/Лексикографія

32.                   Марчук Ю.Н. Основы компьютерной лингвистики / Ю. Н. Марчук.

 – М.: МГУ, 2000. – 225 с. 

33. Медникова Э.М. Значение словаи методы его описания/Э.  М. 

Медникова. – М.: Высш. школа, 1974. – 210 с. 

34. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови / М. І. Мостовий. –

Х. : Основа, 1993. – 256 с.

35. Нелюбин Л.Л. Инженерно–лингвистическое моделирование и компьютерная лингвистика / Л. Л. Нелюбин. – Минск: МГПУ, 1997. – 18 -

 21 с. 

36. Новоевзарубежнойлингвистике // Лексикография. – 1983. – Вып. 14.

– С. 27-39.

37.                   Панчук В. В. Збірник практичних завдань з комп’ютерної лексикографії / В. В. Панчук. – Луцьк : Ред. - Вид. Відд. «Вежа» Волин.

Держ. ун-ту ім. Л. Українки, 1999. – 240 с.

38.                   Панчук Р. Электронные словари / Р. Панчук // Домашний ПК. – 2004. – №7. – С. 64–66. 

39.                   Перебийніс В. І. Теорія і практика укладання навчальних словників /

В. І. Перебийніс // Вісник Житомирськ. держ. університету. – К., 2004. – №

17. – С. 73-75.

40.          ПеребийнісВ.       І.       Традиційнатакомп’ютерналексикографія /

В. І. Перебийніс, В. М. Сорокін. – К. : Вид.центрКНЛУ, 2009. – 218 с.

41.          Пещак М. М. Нариси з комп'ютерної лінгвістики / М. М. Пещак.– Ужгород : Закарпаття, 1999. – 200 с. 

42.          ПолюгаЛ.

Структураіфункціїсловниковихстатейулексиконахрізнихтипів / Л. Полюга //

Українськаісторичнатадіалектналексика: зб. наук. праць. –Львів : Аверс, 2003. –Вип. 3. – С. 16–23.

43.          РицарБ. Computer Science Terminological   Dictionaries  SlovoSvit / Б. Рицар // CSIT’2007 International Conference on Computer Science and Information Technologies: Proceedings of the International Conference

(September 27th–29th, L’viv, Ukraine). –Львів: Українськітехнології. –С. 292– 325.

44.          Селегей В. Электронные   словари   и   компьютерная лексикография [Электронный ресурс] / В. Селегей. – Режим доступа

:http://www.lingvoda.ru/transforum/articles/selegey_a1.asp.

45.          Сергеев В. Н. Словари – наши друзья и помощники / В. Н. Сергеев.

   М. : Просвещение, 1984. – 280 с.

46.                   Системы общения и экспертные системы. Справочник / Под ред.

Э.В. Попова. – М. : Радио и связь, 1990. – 461 с. 

47.                   Смирнов Ф. Человеческий язык и алгоритмы: на пути к взаимопониманию / Ф. Смирнов // Мир ПК.– 2004. – №11 – С. 76–89.

48.                   Ступин Л. П. Лексикография английского языка / Л. П. Ступин. –

Л. : Издательство Ленинградского Университета, 1979. – 310 с.

49.                   Ступин Л. П. Лексикография английского языка / Л. П. Ступин. – М. : Высшая школа, 1985. – 168 с. 

50.                   Ступин Л. П. Проблема нормативности в истории английской лексикографии / Л. П. Ступин. – М. : Высшая школа, 1985. – 480 с.

51.                   Теория        и        практика     учебной      лексикографи      /         Под           ред.

В. В. Морковкина. – М. : Ин-т русского языка, 1988. – 290 с.

52.                   Тэйв Д. Лингвотренажеры / Д. Тэйв. // Мир ПК.– 2005. – №7. – С.58

   73.

53.                   Український лінгвістичний портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.ulif.com.ua/about/aboutpage/php.

54.                   Федорова И. В. Учебная   лексикография.  Теория    и     практика /

И. В. Федорова. – М. : Издат. Цент «Академия», 2006. – 280 с.

55.                   Чепик Е. Ю. Компьютерная лексикография как одно из направлений современной прикладной лингвистики [Электронный ресурс] / Е. Ю. Чепик. – Режим доступа :http://workinggroup.org.ua/publchepik2.shtml.

56.                   Черницький В. Б. Комп’ютерна лексикографія : Навчальний посібник / В. Б. Черницький. – Миколаїв: НУК, 2004. – 180 с.

57.                   Широков В. А. Елементи лексикографії / В. А. Широков. – К. :

Наукова думка, 2005. – 280 с.

58.                   Широков В. А. Інформаційна  теорія лексикографічних систем / В. А. Широков. – К.: Довіра, 1998. – 350 с.

59.                   Широков  В. А. Корпусна лінгвістика / В. А. Широков – К. : Наукова думка , 2005. – 280 с.

60.                   Широков   В. А.   Феноменологія лексикографічних систем / В. А. Широков. – К. : Наукова думка, 2004. – 280 с. 

61.                   Электронные словари [Электронный ресурс]. – Режим доступа :http://www.napcom.ru/slov.htm.

62.                   Hartmann, R. R. K. Lexicography: Principles and practice / R. R.  K.  Hartmann. - London : Acad. press, 1983. – 228 p.

63.                   Svensen B. Practical Lexicography : Principles and Methods of Dictionary-Making / B. Svensen. – Oxford, New York : Oxford univ. press, 1993.

   315 p. 

64.                   Zgusta L. Manual of lexicography / L. Zgusta. – Praha: Academia, 1971.

   360 p.

 

 

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

65.                   Cambridge Advanced Learner’s Dictionary. – C. : Cambridge University Press, 1995 – 1780 p.

66.                   Longman Dictionary of Contemporary English 5th Edition. – L. :

Pearson, 2009. – 1100 p.

67.                   Macmillan English Dictionary for Advanced Learners / Michael Rundell. – B. : Palgrave Macmillan, 2007. – 900 p.

68.                   Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English 6th edition. – Oxford : Oxford University Press, 2000. – 1550 p.

69.                   Cambridge Advanced Learner’s Dictionary [Електроннийресурс]. –

Режимдоступу : http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british//

70.                   Longman     Dictionary   of       Contemporary       English        Dictionary

[Електроннийресурс]. – Режимдоступу : http://www.ldoceonline.com/

71.                   Macmillan   English        Dictionary   for     Advanced    Learners

[Електроннийресурс]. – Режим доступу : http://www.macmillandictionary.com/

72.                   Oxford Advanced  Learner's  Dictionary  of Current English

[Електроннийресурс].   –        Режим         доступу      : http://www.oxfordlearnersdictionaries.com/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

SUMMARY

 

 

The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the innovative processes in lexicographic practice (on the material of educational explanatory dictionaries of English). 

The object of the work is detection of features of influence of innovative processes in lexicographic practice on specifics of the organization of educational explanatory dictionaries of English.

The main aim of the paper consists that with development of systems of electronic communications, global computer chains, computer-linguistic perspective gained still big relevance due to the need of communication on computer chains different tongues, and also to information search by a natural language in full text databases. The computer lexicography takes the main place in computer linguistics. Creation of electronic versions of traditional paper lexicographic reference books, in particular educational explanatory dictionaries of English is one of the directions of its development. By means of the latest technologies and their influence on specifics of the organization of educational explanatory dictionaries of English their structure was experienced considerable modifications that raises their role in the course of acquisition of a foreign language.

 

Keywords: lexicography, lexicographic reference books, explanatory dictionary, micro and macrostructure, computer lexicography

 

pdf
Додано
21 лютого
Переглядів
69
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку