Інтегроване заняття гуртка «Народна лялька» на тему «Виготовлення найпростішої ігрової текстильної ляльки».

Інтегроване заняття гуртка   «Народна лялька» на тему

«Виготовлення найпростішої ігрової текстильної ляльки».

Мета: навчити дітей конкретним  навичкам при роботі з тканиною, нитками, на прикладі виготовлення ляльки – мотанки;

- ознайомити вихованців з історією появи народної ляльки, з обрядами і традиціями, пов'язаними з виготовленням ляльок;

 - ознайомити  з елементами культури народів світу;

- ознайомити з елементарними знаннями з історії; географії, математики, народознавства та інтегрувати отримані знання  з традиціями виготовлення народної ляльки;

- прищепити інтерес до культури своєї Батьківщини, до витоків народної творчості;

- розвивати образне мислення та творчі здібності вихованців.

Обладнання: географічна карта світу і глобус; виставка ляльок-мотанок, ілюстрації; фотографії національних костюмів, карти інструкцій по виготовленню ляльки.

Інструменти і матеріали: різноманітні за структурою текстильні матеріали, нитки різного кольору, мереживо, тасьма, декоративна стрічка, ножиці.

Форма проведення: усний журнал.

Хід заняття

1. Організаційний момент.

Перевірка готовності учнів до  заняття.

Сьогодні наше  заняття пройде у формі усного журналу, який має назву «Лялька-мотанка: історія і сучасність».

- Я знаю, що ви дуже любите читати та дізнаватись багато нового, тож бажаю вам приємного читання. Але для того, щоб відкрити наш журнал, нам потрібно відповісти на кілька запитань.

2. Актуалізація опорних знань

• Як ви гадаєте, що означає слово «лялька»?
• Як ви розумієте його значення?
• Який образ виникає у вас в свідомості при слові «лялька»?

       ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  Наш журнал налічує  7  сторінок.

Відкриваємо першу сторінку нашого журналу, яка  має назву «Історична»

                                          Наш оберіг ішов з землі,

                                          Коли нас скіфами ще звали.

                                          І талісман той берегли,

                                          І щастя в доленці шукали.

                                          Або коли була війна,

                                          Ворог йшов на схил Дніпровий,

                                          Чи то котилася чума,

                                          Чи хтось був дуже тяжко хворий…

Все, що відбувалося навколо первісної людини, було незрозумілим, страшним і лякаючим для неї. З неба лилася вода, стрілами падав вогонь (дощ і блискавка). Вода змивала та руйнувала житла людей, забирала врожаї. Блискавки вбивали людей і худобу. Сонце теж не завжди було ласкавим до людини і землі. Були часи, коли воно спалювало все засіяне, позбавляючи людей урожаю. Вітер виривав з корінням дерева, руйнував житла. І людина ставила собі питання: «А хто все це робить?» І знайшла  відповідь: «Звичайно, це були вищі і могутніші істоти – боги». Люди подумали, а що коли створити зображення богів і дати їм імена? Тоді можна буде знати, у кого просити допомоги і захисту, кому поклонятися. Так з'явилися боги: Сварог (бог вогню), Дажьбог (бог сонця), Макоша (богиня води, землі, сімейного вогнища і рукоділля), Перун (бог грому і блискавки), Стрибог (бог вітру) та інші. Найчастіше зображали богів у людській подобі.

Напевно, це і були найперші ляльки в історії людства! Люди  сподівалися на їх захист. Так перші ляльки  допомогали полегшити життя стародавніх людей.

Коли люди просили про щось у богів, то  обов'язково приносили їм данину. В давнину це були людські жертвопринесення. Але одного разу хтось запропонував в данину замість живої людини віддати ляльку. Узяли гілку з дерева, зав’язали її в хустку, одягли спідницю і принесли в данину богам. Боги жертву прийняли. Так лялька-гілочка врятувала життя людини.

Поступово обряди жертвопринесення перетворилися на справжні свята. Різним богам почали приносити в жертву різних ляльок-опудал, у яких були свої імена: Моренна, Купайло, Ярило та інші. Ляльок із ритуальними піснями «віддавали» богам - топили в річці або спалювали на вогнищі. А  для себе  просили міцного здоров'я, щедрого врожаю та вірної любові.

Друга сторінка нашого журналу «Географічна»

        - На цій сторінці  дивний малюнок - це мапа та глобус…

         -Діти, а ви знаєте що таке мапа? Так, це дуже зменшене зображення  певної території. А наука, яка вивчає  землю, називається географія. 

- Ляльки, як дитячі ігрові так і обереги родини та Роду були могутнім оберегом-символом зв’язку між поколіннями. Їх знають в традиціях багатьох народів земної кулі - від Аляски до Австралії, від Африки до України. (керівник гуртка показує на глобусі країни) 

Африканські ляльки переважно виготовляються з дерева. Дуже багато народів населяє африканський континент. І в кожного свій спосіб виготовлення ляльок. Ці ляльки мають різне призначення. Люди з племені карамоджонг вірять, що доля ляльки Чечеру, яку дарують дитині на третій рік життя, передається її власнику. Чим міцніша деревина, з якої вирізали ляльку, тим відважніший буде її власник.  Чим гарніша лялька, тим привабливішою виросте її власниця.

Існують індіанські кукурудзяні ляльки. Протягом багатьох століть діти індіанців бавились традиційною лялькою, виготовленою з листя кукурудзи. При виготовленні такої ляльки, матері своїм дітям розповідають: «Було це давно, Кукурудза, сестра Квасолі і Гарбуза - захотіла зробити щось особливе для людей. Великий Дух благословив її, і вона зробила зі свого листя маленьку ляльку. Ця лялька мала розважати дітей. З тієї пори обов’язковою іграшкою у дитини повинна бути кукурудзяна лялька».

В Стародавньому Єгипті, Греції та Римі виготовляли іграшки з нескладними дротяними механізмами. Конструкція давньоримських ляльок була проста: голову і тіло витесували з однієї кістки, а ноги прикріплювали  гвинтиками. Це робилося для того, щоб вберегти свого господаря від нанесених в боях ран.

        Cтаровинні ляльки російського народу мали магічний характер і, переважно, виконували  роль оберегів від зла. Найперші відомі ляльки були виготовлені з попелу. З вогнища брали попіл, змішували його з водою. Потім зкочували кульку, яку загортали у шматочок тканини і прикріплювали його до спідниці. Така лялька не мала головного убору і звалася  Бабою. В Росії «Баба» - жіноче язичницьке божество. "Баба" передавалася по жіночій лінії від бабусі до онуки, дарувалася в день весілля.

Існують різні типи японських ляльок, здебільшого вони захищають немовлят. Інші - захисники імператорського двору, це воїни і герої, казкові персонажі, боги і демони. Декоративні паперові ляльки мають давню традицію, їх виготовляли починаючи з першої половини І тисячоліття нашої ери, коли секрет виробництва паперу був ввезений з Китаю до Японії. Японці дбайливо оберігають традиції виготовлення цих ляльок.                        

 Дивовижні залізні фігурки людини були знайдені у селищі Вані в Грузії, під час археологічних досліджень. На них були прикраси із золота, а також залишки лляного савана, які «хвилюють розум та уяву, хто вони, умовне зображення божества або загиблої в далекій чужині людини, і тому похований з усіма людськими вшануваннями»: написав Отар Лордкіпанідзе в своїй книзі «Місто-храм Колхіди». 

         Ляльки різних народів відрізнялися між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені –  вони здебільшого кам’яні або дерев’яні, десь з глини, а ще десь зроблені з тканини. Але суть і призначення їх одне – вони захисники свого власника від всього лихого.

Наступна сторінка нашого журналу «Фізкультхвилинка»

          На сьоднішнім уроці

Ми про ляльку взнати хочем

Щоб усе запам’ятати,

Нам потрібно відпочити.

З за парт по волі встанем

Фізхвилинку проведем.

-Трава низенька-низенька,

(діти присідають)

Дерева високі-високі,

(встають і піднімають руки вгору)

Вітер дерева колише-гойдає

(обертаються)

То направо, то наліво нахиляє,

(нахиляються вправо, вліво)

То вгору, то назад

(тягнуться вгору, назад)

То вниз нагинає,

(нахиляються вперед)

Птахи летять-відлітають,

(махають руками-«крилами»)

А учні тихенько за парти сідають

(сідають за парти)

І до роботи приступають!

- Гортаємо далі наш журнал. І наступна його сторінка  «Народознавча».

Різні в світі є країни,

Різні люди є на всіті,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти…

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То прекрасна Україна

Нашого народу дім.

      - Пропоную вам відгадати кілька загадок, в яких головні герої виготовлені людьми, як лялька, із природного матеріалу. Тож слухайте уважно:

Виріс цей хлопчина

З малої деревини

У печі зміючку спік,

Сам на дерево утік.

Його гусятко врятувало-

На крилечка свої взяло

Принесло до тата й мами

Частувати пирогами.

(Івасик-Телесик)

- Молодці, відгадали! Слухайте наступну загадку:

Я бичок-третячок,

Смоляний в мене бочок,

Із соломи дід зробив,

Бік смолою засмолив.

(Солом’яний бичок)

• Лялька-мотанка з давніх давен була оберегом в українській родині.

       Кожна мати робила її для своєї дитини, щоб та гралась. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Обличчя  у традиційної української  ляльки-мотанки немає. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею - з хрестом замість обличчя. При виготовленні ляльки-мотанки ні в якому випадку не можна користуватися голкою, або проколювати її. Бо тоді її господар може захворіти. Ляльку можна була лише намотувати та зав’язувати лляною або конопляною мотузкою.  Лялька-мотанка не має очей, бо, згідно із давньою архаїчною традицією, у них може влетіти дух живої істоти. 

      Молода жінка зберігала свою ляльку аж до появи первістка. Таку ляльку клали до колиски перед тим, як покласти туди дитятко. Також міфічна лялька-мотанка вважалась втіленням душі предків, заступницею проти злих чар.

-Український народ завжди був розважливим та працелюбним. Мабуть тому до наших часів із вуст в уста передається народна мудрість.

  -На цій сторінці вас очікує гра «Закінчи прислів’я». Я називаю початок прислів’я, а ви повинні його продовжити.

- Хто рано встає, … (тому Бог дає).

- Зробив діло, … (гуляй сміло).

- Народ скаже, … (як зав’яже).

- Праця чоловіка годує, а … (лінь марнує).

- Маленька праця краще за … (велике безділля).

- Вік живи - … (вік учись).

- Вчення – світло, а … (невчення - тьма).

- Книга вчить, як … (на світі жить).

- Хто дбає, … (той і має).

- Слово не горобець: … (вилетить – не впіймаєш).

Наступна сторінка має назву «Зроби сам»

З глибини століть прийшли до нас традиції виготовлення ляльок з шматочків тканини (ганчіркові або текстильні ляльки). 

Ганчіркових ляльок починали «вертіти» з п'яти років. Такі ляльки були в будь-якій селянській сім'ї, в деяких будинках їх налічувалося до сотні. Ляльки робили з великим старанням. Лялька - мотанка зображала людину, вона була партнером у грі, оберегом та навчала розуміти внутрішній світ людини.

Найулюбленішою і найпам'ятнішою завжди була і буде тільки та лялька, яка зроблена своїми руками, в яку ви вклали частинку своєї душі. У ній є щось таке, від чого стає тепліше на серці. Як ви думаєте, чи відрізняється сучасна фабрична лялька від ляльки, яка виготовлена власноруч? Якщо так, то чим?

(відповіді вихованців)

       На цій сторінці журналу ми навчимося намотувати голівку  та виготовимо найпростішу лялечку. У вас на робочих столах знаходяться шматочки тканини різної геометричної форми. А яку назву мають ці фігури (прямокутник, квадрат, ромб, трикутник) . (керівник гуртка нагадує учням правила безпеки при роботі з ножицями) Ось із цих шматочків геометричної форми ми будемо виготовляти лялечку.

           А розпочнемо з найголовнішої деталі – голівки. Шматочок тканини (10х5) см складаємо по ширині вдвоє і намотуємо «руликом». Потім «рулик» кладемо на середину шматочка  іншої тканини (15х15) та формуємо голівку. Щільно огорнувши основу тканиною, робимо «шию» – обмотуємо мотузкою по колу. Мотати треба обов’язково від себе – за рухом сонця. 

• Потім виготовляємо ручки. Із шматочка тканини квадратної форми (8х8) зкручуємо по діагоналі ручки. Потім беремо кольорову стрічку та формуємо тіло ляльки. Після виконання цих завдань переходимо до  оздоблення - виготовляємо важливі деталі костюму мотанки - намисто та фартух. Фартух - це символ єднання із Землею, а намисто – символ достатку власника ляльки.

- Наша лялечка готова.

Закріплення нових знань

 Ми перегортаємо останню сторіночку нашого журналу - «Кросворд».

Грубий джгут із лляних або конопляних волокон. (мотузка)

Цим інструментом не можна користуватися при виготовленні ляльки. (голка)

Текстильний матеріал, з якого намотуються ляльки (тканина)

Вона ж «дівоча краса». (коса)

Його виплітають із квітів та прикрашають голівку ляльки. (вінок)

Нею в дитинстві граються переважно дівчатка. (лялька)

Жіноча нагрудна прикраса, що символізує достаток  (намисто)

- Молодці, відгадали! Тепер ми зможемо прочитати головні слова нашого кросворду – «лялька-мотанка».

     У нашому журналі  залишилася рубрика, яка має назву «Мікрофон». 

Необхідно відповісти на запитання:  

- Яка сторінка в журналі мені найбільше сподобалася?

- Мені цікаво було дізнатися на занятті про…

- Чому люди так шанували та берегли ляльку?

- Чим мені подобається лялька, яку я виготовив на занятті?

ІV. Підсумки заняття

V. Демонстрація кращих робіт.