Інтегрований урок "Цитата як спосіб передачі чужої мови Використання цитування як виражального засобу усного та писемного мовлення"

Українська мова 9 клас
Тема. Цитата як спосіб передачі чужої мови
Використання цитування як виражального засобу усного та писемного мовлення

Мета уроку: формувати навички і вміння застосовувати раніше набуті знання про цитату як спосіб передачі чужої мови; розвивати уважність, вдумливість, аналітичне мислення; виховувати любов і повагу до краси українського слова через поезію Ліни Костенко; розвивати художнє мислення, виховувати високі моральні якості, естетичні смаки; вчити  учнів  доводити  власні  думки.

Тип уроку:  інтегрований урок ( українська мова та література, географія, російська мова), урок  формування вмінь і навичок

Обладнання: посібники, дидактичний матеріал, опорні конспекти «Цитата як

спосіб передачі чужої мови», мультимедійні засоби наочності, ТЗН.

Культурологічна тема. Ліна Костенко – геній українського слова.

 

Епіграф: 

Що доля нелегка, – в цім користь і своя є, 
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє. 

 

Ліна Костенко

 

Хід уроку

 

  І. Організаційно-вступна частина
ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція  опорних знань

1. Тестові завдання

1. Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається
а) прямою мовою;
б) непрямою мовою;
в) словами автора.
Скласти (пригадати) й записати речення, у якому чуже мовлення передане без змін (напр.: Віти й трави тихо моляться уклінно: “Невмируща будь, калино-Україно!” (Д.Білоус).

2. Якщо слова автора стоять після прямої мови, між ними ставиться
а) двокрапка;
б) тире;
в) крапка з комою.
Скласти (пригадати) й записати речення з прямою мовою перед словами автора (напр.: “Крильми метелик аплодує літу”, – маестро наш не марно ж бо сказав (Л.Тендюк).

3. Діалог – це
а) слово, що вживається жителями певної території;
б) різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;
в) чиясь мова, передана від імені автора у формі складного речення.
Скласти й записати діалог з 4–5 реплік.

2.Робота з контрольними картками( індивідуальна робота)
 

Контрольна картка №1.
Завдання: 1)перепишіть речення; 2)вставте пропущені орфограми; 3)розставте необхідні пунктограми;  4)побудуйте схеми речень. 
1.Підв...ди мої вії з...лені просить дерево в лузі (А.Малишко).
2. Ти поглянь мені ...казала мати ро...цвіла ромашка біля хати (Г.Кривда). 

      Контрольна картка №2.
Завдання: 1)перепишіть речення; 2)вставте пропущені орфограми; 3)розставте необхідні пунктограми;  4)побудуйте схеми речень. 
1.Спить оз...еро спить ліс і очерет  верба рипіла все Засни засни (Леся Українка).2. Мовчать уста німіють руки писав М.Філянський так сумно сонце день в...де...
 

Контрольна картка №3.
Завдання: 1)перепишіть речення; 2)вставте пропущені орфограми; 3)розставте необхідні пунктограми;  4)перебудуйте речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою.  
1.На заклик кошового отамана Івана Сулими радісно відгукнулося козацтво Чого нам справді нидіти в Січі? В...ди нас батьку Визволим н...вільників.
2. Добре діти!  Вес...ло говорив Сулима Тепер запалимо люльки та й далі! (За А.Кащенком).

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Слово вчителя.

Любі діти, сьогодні вас чекає незвичайний урок . Ми закріпимо навички і вміння застосовувати раніше набуті знання про цитату як спосіб передачі чужої мови, а також поринемо стежками життя і творчості геніальної поетеси нашого часу Ліни Василівни Костенко. А підсумком нашої роботи буде створення рубрики

 « Цитата дня», у який ввійдуть влучні вислови поезії Ліни Костенко.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

1. З’ясування емоційного настрою учнів. Обмін побажаннями.

2. Актуалізація  знань.

Учитель пропонує учням відкрити зошити, записати дату та письмово дати відповіді на запитання

                                            - від уроку?

Чого Ви очікуєте             - від вчителів?

                                            - від однокласників?         

 3. Перегляд та обговорення міні-фільму « Доля. Ліна Костенко».

Мульт створено спеціально для заходу "Ліна. Інша акустика", що відбувся

2 квітня 2010 року в Запоріжжя і був присвячений ювілею Ліни Василівни .

 4. Коментар епіграфа уроку.

V. Вивчення  нового матеріалу (вступні, мотиваційні, пізнавальні вправи)
  1) « Ажурна пилка».

Інструктаж учителя

Під час роботи за допомогою методу "Ажурна пилка" ви повинні бути готовими працювати в різних групах.

♦ Спочатку ви будете працювати в "домашній" групі.

♦ Потім в іншій групі ви будете виступати в ролі "експертів" з питання, над яким ви працювали в домашній групі та отримуєте інформацію від представників інших груп.

♦ Ви знову повернетесь у свою "домашню" групу для того, щоб поділитися тією новою інформацією, яку вам надали учасники інших груп.

"Домашні" групи:

♦ Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.

♦ Вам бажано обрати в групі головуючого, тайм-кіпера (той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожний розуміє зміст  матеріалу (див. Додатки 1, 2, 3).

2) Виконання учнями асоціативних завдань (картка дається на кожну парту)

Перекладіть цитати українською мовою. Складіть з ними речення, поставте відповідні розділові знаки.

1. Тот, кто жил для вещей, все теряет с последним дыханием, тот, кто жил для людей — после смерти живет средь живых (М. Шефнер).

2. Дела определяются их целями: то дело называется великим, у которого великая цель (А. Чехов). Не дал слово — крепись, а дал слово — держись (Нар. творчість).

3. Человек должен трудиться, работать в поте лица, кто бы он ни был, и в этом одном заключается смысл и цель его жизни, его счастье, его восторги (А. Чехов).

4. Чтобы быть вполне счастливым, недостаточно обладать счастьем, надо еще заслужить его (В. Гюго).

5. В своем поведении мы руководствуемся основным правилом: я должен вести себя так, чтобы было удобно и приятно другим, а не только мне самому (А. Первенцев).

 

Під час виконання завдання  1 учень з кожної групи отримує завдання підготувати запитання за біографією Ліни Костенко.

 3) Cловесна "дуель" трьох учнів у вигляді запитань і відповідей.

 Оцінюється формулювання запитань, їх суттєвість і глибина, а також правильність і повнота відповідей.

Релаксація.

Діти, перегляньте відеоматеріал « Вірші про осінь» Л.Костенко, декламує Лев Луцкер. Зануримося у чарівні звуки поезії.

 

 

 

2.Слово вчителя

Зараз я пропоную вам дібрати на кожне вивчене  правило цитату зі збірки поезій Ліни Костенко. Найвлучніші вислови занесемо до «Цитатника».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заповнення опорного конспекту (див. Додаток 5).

«ЦИТАТА ЯК СПОСІБ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОЇ МОВИ»

№ з/п	Особливості цитування	Приклади
1.	Як пряма мова зі словами автора.
2.	Як частина речення.
3.	Скорочений варіант цитати.
4.	Віршований текст (в лапки не береться)
5.	Кілька цитат (коми між ними)

VІ. Підсумок уроку.

Слово вчителя 

 Діти, підсумок нашої роботи складається з двох етапів.

І етап – створити сенкан за пропонованою схемою. Ключове слово повинно стосуватися вивченої теми ( поезія , Ліна Костенко, цитата тощо).

 

( складання за правилами коротких «віршів»)

1-й рядок – словникове слово  ( іменник)	Поезія
2-й рядок – прикметники ( опис )	Милозвучна, сильна
3-й рядок – дієслово ( дія )	Чарує, вабить,  веселить, надихає.
4-рядок – речення	Поезія – це глибина душі
5-рядок – висновок	Краса.

  ІІ етап –  створення рубрики « Цитата дня»

 Перегляд відеоматеріалів « Цитата дня»

Учні по черзі  зачитують  цитати з віршів Ліни Костенко, аргументують свій вибір, клас вирішує, які рядки занотовуються на дошці.

 ІІІ етап – визначити на карті України місця , з якими пов’язане ім’я Ліни Костенко ( див. Додаток 4).

VІ . Рефлексивно-оцінювальний етап.

1.                     Письмова рефлексія.

Учні підводять підсумки, відповідаючи на запитання:

Чи досягнув я поставлених цілей?

Якщо так, то завдячуючи чому?

Якщо ні, то що цьому завадило?

2.                     «Мікрофон»

Чи справдилися мої очікування?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання (диференційованого характеру)
   1.Опрацювати матеріал підручника (стор.34-35).
   2. Виконати вправу 55 (стор.36).
* 3. Випишіть із «Повчання дітям» Володимира Мономаха дві цитати. Підготуйте усну розповідь про зазначений твір, використовуючи виписані цитати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                 Додаток1

Життєвий шлях

 

Лі́на Костенко - українська письменниця, поетеса. Народилась 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів.
  Принципова жінка з чоловічим характером, сталими принципами та поглядами на життя, з дитинства дивилася на світ аналітичним, навіть критичним поглядом. У 1936 році родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.

  Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педагогічному інституті, а згодом - у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила 1956 року. На ті часи - це була хороша школа, де бутони таланту розпускалися і ставали прекрасними квітами, щоправда вже з гострими шипами. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50-60-х років. Період так званих в історії "шестидесятників.
     Творчий розвиток Ліни Костенко - поетеси гострої думки і палкого темпераменту - не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні "опали" в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим до сьогодні твором - романом у віршах "Маруся Чурай", за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.
   Вона стала почесним професором Національного університету "Києво-Могилянська академія", її завжди обожнювали студенти і з трепотом ходили на її лекції пишаючись тим, що можуть слухати "титана" українського слова.
  У неї чимало регалій: почесний доктор Чернівецького національного університету (2002); лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1987, за роман "Маруся Чурай" і збірку "Неповторність"); лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000). Також її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.
   Усі ці заслуги ніколи не стануть показником істинного світогляду поетеси до тих пір, доки ви не візьмете до рук її збірки; до тих пір, доки ви не помітите як промайнув день за читанням її поезій; до тих пір, доки ви не прочитаєте "Марусю Чурай" і задумаєтесь про долю українського жіноцтва. Ліна Костенко бачила світ по-новому, вона говорила правду без прикрас і чудово знала, що: "Жонглює будень святістю і свинством". Як писав Богдан Лепкий: "Для України варто не лише вмирати:" і вона жила, творила, страждала, раділа, була воїном і просто жінкою, матір'ю і царівною: "Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, - у мене жодних претензій нема до Долі - моєї обраниці"

 

 

                                                                                                                 Додаток 2    

                                    Творчість
    Ліна Костенко є видатною постаттю українського культурного життя завдяки своїй сильній особистості, принциповому запереченню позиції пристосуванства, яка характеризує багатьох радянських письменників, здатності мовчати в час, коли це мовчання означало відмову від спокус облаштувати своє життя ціною поступок.

Ліна Костенко є також авторкою кіносценаріїв та кваліфікованим перекладачем польської лірики, зокрема поезій Марії Павліковської-Ясножевської. Поетеса уникнула репресій, яких зазнала частина непокірних українських письменників, її довголітнє мовчання, що мало бути покарою влади за оборону прав людини і, сказати б, прав культури на існування, переросло в загальний вияв протесту й обернулося високим авторитетом не тільки в сфері літератури. Від 1961 по 1977 рік поетесу не друкували, а підготовлені" у видавництві збірки лірики були розсипані. Перед періодом вимушеного мовчання видала три поетичні книжки: "Проміння землі" (1957), "Вітрила" (1958), "Мандрівки серця" (1961).

Чергова книжка "Сонячний інтеграл" (1963) була порізана внаслідок втручання цензури. Те саме спіткало й книжку "Княжа Гора" (1972), підготовлену після багатьох років мовчання. Тому в певному сенсі збірка "Над берегами вічної ріки" стала в 1977 році наче новим дебютом, який відразу повернув Ліні Костенко чільне місце в літературі. Відтоді вона опублікувала кілька важливих поетичних книжок: "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987).

Захоплено сприйнята читачами книжка "Вибране" (1989), видана тиражем 70 тисяч примірників і швидко розкуплена, заповідала час великих перемін в Україні. Та після активних 70-80-х років Ліна Костенко знову друкує небагато, не бере участі в публічному літературному житті й далі залишається мовчазним авторитетом сучасної української літератури, яка ніяк не може вийти поза навички мислення категоріями минулої епохи. Пише книжку про чорнобильську трагедію.

Характеризуючи еволюцію поетеси на площині вірша, змін у поетиці, Микола Ільницький відзначає поступове ускладнення внутрішнього світу її ліричного "я" і ліричного героя. Цей процес він окреслює як "шлях від парадоксу до драматизму".

 Драматизму внутрішньої діалектики, який є основним нервом творчості Ліни Костенко, твердить критик і додає: "Ця діалектика має свою логіку, яка веде від раціоналістичних антитез до осягнення складності життя, суперечливості художнього пізнання, хоч не раз доводиться заперечувати себе саму".

                                                                                                                  Додаток 3

Громадська діяльність

 

Ліна Костенко і Чорнобиль

Ліна Василівна Костенко, Чорнобильська берегиня, ще з початку 90-х років неодноразово їздила в  Чорнобильську зону, стала постійним учасником експедицій Центру захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій (при Міністерстві з надзвичайних ситуацій), що його очолює Ростислав Андрійович Омеляшко. В Україні і сьогодні не уявляють наслідків катастрофи цього «клаптика» землі в 4000 кв.км., у самому центрі Слов’янського світу. Зникає на очах цілий ареал давньої культури поліщуків (це стосується і їхніх сусідів з крайнього півдня Білорусі). Понад 80 відселених сіл — це справжня трагедія сплюндрованої, випаленої землі. Люди повернулися до зони «відчуження»Учасники постійно діючої експедиції — справжні санітари душ Чорнобильщини, яка поступово перетворюється на Атлантиду в якихось ста кілометрах від Хрещатика.«Вони працюють не на показ, вони не суєтні. Той, хто не знає зони, той дуже багато про Україну не знає», — сказала Ліна Василівна Костенко.

 

Ліна Костенко і сучасність

Поставивши діагноз «декоративної незалежності» ще на початку 90-х, Ліна Костенко відійшла від політики у «внутрішню еміграцію» і відмовлялася давати будь-які коментарі політичним процесам. «Та й немає в нас політики, — переконана поетеса. — У нас блатні розбірки. А політика — це мистецтво управляти країною». "Я повертаюся з еміграції, бо тут почалося життя", - так пояснила поетеса свій публічний виступ на­передодні доленосних для українського народу подій революційної осені-зими 2004 р. Ліна Василівна, яка все життя уникає телекамер, з'явилася на телеекрані "5 каналу" в час, коли тривало голодування журна­лістів. "Я поїхала до "5 каналу", бо вже не можу диви­тися на них на екрані. Але у них усіх нормальний настрій - як у людей, які впевнені у своїй правоті, - сказала вона журналістам. - І взагалі - серед сту­дентства я побачила зовсім іншу Україну".

Ліна Костенко - за духом опозиціонер. Знаменно й те, що вона ж стала довіреною особою лідера опози­ції Віктора Ющенка. На прес-конференції з цієї на­годи Ліна Василівна, пояснюючи свою тривалу від­сутність у громадському та політичному житті, про­цитувала свій вірш, написаний ще в 1993 р. у добірці "Коротко як діагноз": "І знов сидять при владі одесную. Гряде цинізм. Я в ньому не існую". А ще зазначила, що « лише тимчасово покинула свою "еміграцію"» і на деякий час стала публічною особою, і підкресли­ла, що коли Ющенко не зможе гідно керувати краї­ною, то їй доведеться піти в опозицію. Ліна Костенко може дозволити собі ці слова,що  «поет не може бути за­лежним від влади, інакше він утратить право зали­шити свій чистий глибокий слід на землі».

                                                                                                   Додаток 4

                                                                                                        Додаток 5

                                                                                                                                                                                                                                                 

Ліна Костенко (афоризми)

Найкращий вірш не ходить на свободі 
 
Чи нас Господь почує усіх разом, 
Коли так просить кожен про своє? 
 
Коли в людини є народ, тоді вона уже людина. 
 
Нерівня душ – це гірше, ніж майна! 

З-за ґрат свободу краще видно. 
 
У пеклі наших доль не знаєш сам – ти бранець чи обранець. 
 
Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі. 
 
Здушили сльози – не виходь на люди. Болить душа – не виявляй на вид. 
 
Ми любимо тих, що знали нас молодими. Їхня па-м’ять – музей коштовностей, які ми колись розгубили. 
 
Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист. 
 
Страшні слова, коли вони мовчать.  
 
Де є та грань – хто люди, хто юрма?    
 
Душа, зруйнована, як Троя, своїх убивць переживе. 
 
О найстрашніше з літочислень – війна війною до війни!  
 
Пішов у смерть – і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є 
  
Якщо платити злочином за злочин, то як же й жити... на землі? 
 
Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там. 
 
Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство. 
 
Де воля спить, її ще й приколишуть.  
 
Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить. 
 
Єдиний, хто не втомлюється, – час. 
 
Самотнім добре – жодної розлуки. 
 
Я знаю грамоту свободи – її підписують мечі!  
 
Всі слова уже були чиїмись.  
 
Кожне покоління вип’є свою чашу. Але чому вони повинні пити ще й нашу?  
 
Од звичайного погляду скрите відкривається лиш дивакам. 
 
На спіритичних сеансах історії найголосніше говорять мертві.  
 
Не бий на сполох в невідлитий дзвін. 
 
Є вірші – квіти. 
Вірші – дуби. 
Є іграшки – вірші. 
Є рани. 
Є повелителі і раби. 
І вірші є – каторжани. 

Хіба це мало – незабутня мить? 
А слово – струм. 
А слово – зброя. 
А віще слово – вічове. 
Художнику, ти – пілігрим: 
Йдеш по святих місцях людського духу. 
Колись творилися слова, тепер – абревіатури.  
 
Не було епохи для поетів, але були поети для епох!  
 
Діапазон мети і метушні 
Поету мстить в неправедному слові.  
  
Колись були Орфеї, а тепер корифеї. 
Податись можна, а подітись – ні. 
 
Історія проситься в сни нащадків. 
Поет – це медіум історії.  
 
Народ шукає в геніях себе.  
 
Що доля нелегка, – в цім користь і своя є, 
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє. 

 
Душа пройшла всі стадії печалі – 
Тепер уже сміятися пора.