Інтегрований урок. Історія + математика Історія розвитку соляного промислу у Слов’янську (історія) Діїї зі звичайними дробами (математика)

Інтегрований урок. Історія + математика

Історія розвитку  соляного промислу у Слов’янську (історія)

Діїї зі звичайними дробами (математика)

Автори:

 Боднарчук І.О.,  вчитель математики (вища категорія),

 Рубежанська Ю.І., вчитель історії ( спеціаліст),

 НВЗ  середньої загальноосвітньої школи №1  м. Слов’янська

Мета:

• Формування уявлень  учнів про становлення соляного промислу Слов’янщини;
• Розвиток умінь учнів складати історичні портрети гетьманів;
• Удосконалення умінь і навичок учнів  виконувати дії зі звичайними дробами;
• Застосування умінь і навичок  виконання дій зі звичайними дробами для розв’язування нестандартних задач;
• Розвиток логічного мислення, пам'яті,вміння аналізувати, культури мовлення;
• Виховання  любові до рідного краю, свідомого ставлення до історичного минулого Слов’янщини;

Реалізація наскрізних ліній:  Громадянська відповідальність,  Екологічна безпека та сталий розвиток, Підприємливість та фінансова грамотність

Тип уроку. Застосування знань, умінь і навичок

Форма проведення. Інтегрований урок

Обладнання: мультимедійна презентація, роздатковий матеріал: зелені картки з текстом для дидактичної гри «Реставратор», жовті картки з текстами задач, білі картки для роботи з кросвордом, рожеві картки для рефлексії.

Хід уроку

І. Підготовчий етап. Організація класу. Мотивація.

                 Учитель математики: Сьогодні у нас, дорогі п’ятикласники, незвичайний урок, у якому об’єднались два предмети – історія та математика! Слайд 1

                Учитель історії: Незвичайно? Так! Але ж і цікаво! Сподіваюсь вам сподобається така креативна суміш! Протягом уроку ви зануритесь у давно минулі часи та дізнаєтесь цікаві факти про історію виникнення нашого міста.

•                 Учитель математики А також ми з вами спробуємо переконатись що математика це не лише цифри. Використання  математики  допомагає осмислено  опановувати  будь який предмет! 

Перед початком роботи налаштуйте мозок на ефективну працю. усміхніться, і почнемо працювати!

ІІ Основний етап. АОЗ, застосування умінь і навичок з тем

Слайд 2

                    Учитель історії: Увага на екран.  Хто знає що зображено на слайді?  (герб міста Слов’янська) 

Учитель математики Давайте уважно розглянемо кожний елемент  на гербі нашого міста.

У зеленому полі щита знаходиться золотий кадуцей, над кадуцеєм розташований срібний сокіл з розпростертими крилами, внизу - золотий козацький хрест, з боків - два срібних ромба. Щит обрамований декоративним картушем  і увінчаний срібною міською короною.

       Учитель історії: Срібний сокіл символізує пісню «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» яку написав уродженець міста поет Михайло Петренко.Козацький хрест символізує козаків, який захищали  місто і побудували фортецю для захисту від татарських  набігів. Кадуцей вказує на торговельну специфіку міста і належність його до Слобожанщини (Харківщини). Зелений колір — колір природи, підкреслює функцію міста як курорту.

Особливої  уваги заслуговують срібні ромби, які символізують солеварні промисли. Сіль –  головне багатствоСлов’янщини. Саме завдяки солі виникло наше місто.

З історичними фактами щодо  виникнення Слов’янська  ми знайомилися на минулому уроці. Сподіваюсь, що ви  були уважні  на минулому уроці, добре попрацювали вдома і вам буде легко  відновити деякі слова в  грамоті, яку склав п’ятидесітник Афонька Карнаухов Слайд 3 для звіту перед Чугуївським  отаманом.

Робота в парах. Дидактична гра «Реставратор»  основна мета якої – реставрувати пошкоджений текст, у якому бракує слів, дат, певних назв і т. д.

Текст ( зелені картки)

Прибули ми до Торських озер.  В Торжському острожку живуть козаки, селіни, духовенство, міщани. Займається населення заготівлею дров, риболовлею, видобутком солі, захистом від нападів татар. Будинки та інші споруди зроблені з дерева.

 Плануємо  будувати  фортецю, близько татарського прелаза на лівому березі річки Сольниці. Буде вона у вигляді чотирикутника, по кутах чотири вежі, на баштах по шість пищалей і навколо рів.  В середині фортеці залишимо  озеро Червленне. Стане Торський острожек потужною фортецею в Білгородській межі. І не страшні будуть жителям набіги татар.

Робота учнів  з текстом, перевірка завдання

Учитель історії: Видобуток солі сприяв виникненню  міста, та його розвитку. Цікаво, а як же видобували сіль у давні часи?  Все було дуже просто. Приїжджали козаки, та інші охочі люди, облаштовували табір.     Слайд 4

Частину возів використовували як оборонні укріплення.  Будували тимчасові курені для себе та печі для виварювання солі.  В сусідніх лісах заготовляли дрова. І розпочинали роботу.

Розпалювали печі, на них ставили великі сковороди або казани, Слайд 5 в них наливали з озера рапу і чекали поки вода википить, в сковороді залишиться сіль. Сіль  пакували в чували. Ось і все виробництво. 

Учитель математики «У природі існує багато такого, що не можна  глибоко зрозуміти, без допомоги і втручання математики». – стверджував сер Фре́нсіс Бе́кон англійський політик, державний діяч, вчений, філософ.  Слайд 6

Давайте застосуємо математику, щоб краще зрозуміти  історичні події. Розв’язуючи задачі,  умова яких має історичне підґрунтя ми також повторимо дії зі  звичайними дробами.

Робота в парах. Дидактична гра «Вибір зроблено». Діти розв’язують задачі, а обирають з даних варіантів відповідей правильну.

Ми вже сьогодні допомагали Афоньці Карнаухову. Слайд 7 Допоможемо ще раз. Козака дуже цікавило майбутнє і він хотів хоча б одним оком   туди зазирнути. Створимо для Афоньки картину майбутнього.

Але спочатку розкриємо зошити з математики, запишемо число, класна робота.

У кожного на парті є жовта картка з задачами та файл з пазлами. Працюючи в  парі ви розв’язуєте задачі, отримуєте відповіді та шукаєте на зворотній частині  пазла числа, які будуть відповідати розв’язкам.  Шість задач- шість пазлів. Якшо всі задачі будуть розв’язані правильно то з пазлів ви складете картинку.  І допоможете козаку зазирнути в майбутнє (можна перші дві задачі розв’язати фронтально).

Задачі: (Жовті картки)

1. 1628 році для виварювання солі з’їхались козаки на 56 возах,  ¾   возів використали  для облаштування  укріплення. Скільки возів використали на укріплення?  (56:4•3=42)

2. Для виварювання солі  привезли сковороди. 2/17   сковорід  зіпсувалася в дорозі, що складає 12 шт. Скільки  сковорід  привезли?(12:2•17=102)

3. За  літо 1635 року було вивезено 270 возів  солі.   1/9 частину возів по дорозі пограбували татари. Скільки возів залишилось цілими. (270꞉9•1=30, 270 - 30=240)

4. У 1664 році  до Торських озер було направлено робітничих, охоронців та службовців. Робітників приїхало   215 чоловік, що складає  5/7 від кількості всіх  приїжджих.  Скільки всього приїхало людей? (215:5•7 =301)

5. У 1697 році на фортецю Тор напали татари.  Курені  розорили, казани – розбили.  В полон взяли козаків  - охоронців та робітничих.  Серед полонених 104 були козаками, що складає  4/9 від усіх  полонених. Скільки всього людей взяли в полон турки? (104:4•9=234)

6. Робітники 4/13 частини вивареної солі залишали собі, а решту продавали. Яку частині здобутої солі продавали? (9/13).

Учні розв’язують задачі. Складають пазли.

Відкрити дошку з розв’язанням задач

Учитель математики Якщо ви правильно розв’язали всі задачі, то у вас повинна вийти така картинка, як на екрані. Слайд 8 Ось саме таке майбутнє хотів побачити козак.

Як ви вважаєте, що зображено на картині? (відповіді учнів).

На картині зображено панорама Слов’янських сільзаводів.  Так вони виглядали   у 1864 році. Для козака Афоньки це дійсно майбутнє, бо він приїхав до Торських озер у 1646 році (218 років).

Учитель історії:  Розповідь вчителя історії про виробництво солі у промислових масштабах.

Труднощі в забезпеченні соляних заводів робочою силою, спричинили скорочення видобутку солі, і тому в 1782 році був виданий указ на припинення виробництва солі, але у зв'язку з нестачею солі в регіоні в 1819 році жителям Слов'янська було дозволено знову виробляти сіль.

У 1837 році для кращого видобутку солі було побудовано перший завод під кам’яне вугілля. З 1837 по 1864 роки видобуто 1 млн пудів солі. (1 пуд = 16, 3 кг)

 Солеваріння у Слов'янську інтенсивно почало розвиватися в 70-ті рр 19 століття, коли були виявлені розсоли з високим вмістом солі, а вже в  1874 році була  побудована  промислова свердловина  для видобутку розсолу.

Наприкінці ХІХ ст.  у місті було 20 діючих сільзаводів та 9 свердловин.

На початку 20 ст. слов'янські сільзаводи збільшили виробництво солі, завдяки відкриттю нових варниць. 

Станом на 1913 рік  28 сільзаводів видобували 8 721 388 пудів (1 пуд = 16, 3 кг) солі на рік. Найбільш відомим та великим було виробництво родини Заліских (3 заводи ), товариство братів Гольберг, виробництво «Триплекс» Південно-російського товариства. Продукція слов'янського виробництва швидко і стійко зайняла своє перше місце на ринках збуту. Сіль користувалися підвищеним попитом у покупців. Попрацюйте з текстом в якому міститься інформація про видобуток солі у Слов’янську.  А потім дайте відповіді на питання кросворду

Робота з текстом. Розгадування кросворду. (білі картки).

Перший завод з печами під кам'яне вугілля був побудований в 1837 р. на північному березі Вейсового озера (в 1885 році, завод "пішов" під землю, глибина провалля 80 м). У 1871 році на сільськогосподарській виставці у Харкові слов'янська сіль була нагороджена срібною медаллю. В той же самий час активно  розвивався видобуток кам'яної солі у Артемівському родовищі, яке знаходиться в м. Бахмут. Видобуток солі в Слов’янську та Бахмуті продовжується і зараз.

Слайд  9  Питання кросворду на екрані

Питання до кросворду
1.На березі якого озера був побудований перший завод під кам'яне вугілля?
2.Який вид палива для соляних прийшов на зміну дровам ?
3.У якому місті відбулася виставка, на якій слов'янська сіль отримала медаль?
4.Яке родовище солі розвивалося паралельно з соляним промислом у Слов'янську?

Відповіді кросворду  Слайд 10

Слайд  11

Учитель математики. Рівень виробництва солі та об’єми видобутої солі змінилися у ХІХ ст. порівняно з  .  Розв’язання математичних задач допоможе нам глибше  це зрозуміти.

Слайд 12   Задачі на екрані.

1. У кінці ХVIII ст.. в місті видобували поварену та кам’яну сіль.  У 1897 році  видобуток повареної солі складав  1/20 від загального видобутку, у 1898р. – 3/20, а у 1899 р.- 7/20.  Яку частину видобутої за три роки солі складала поварена сіль? Яку частину видобутої за три роки солі складала кам’яна сіль?( 1/20 +3/20+7/20=11/20;

 1-11/20=9/20

Додаткове завдання.

Звертаючи увагу на те,що за  літо 1635 року було вивезено 270 возів  солі, а на один завантажували 60 пудів, порівняйте, в якому році 1635 чи 1913 солі було видобуто більше. Чому?

Учитель історії: Звичайно видобуток солі в нашому місті продовжується. За 2015 рік загальна кількість видобутої солі становила 2 мільйони 200 тисяч тонн продукції. До речі фахівці стверджують,що якщо скласти всю сіль, яка була здобута  то вийде купа висотою в чотири піраміди Хеопса і в сорок разів більше її в обсязі.

Слайд 13

ІІІ. Рефлексія.

Учитель математики Ось і добігає кінця наш урок. Сподіваюсь вам сподобався мікс математики та історії.

Нам цікаво дізнатися вашу думку про урок. І тому я пропоную вам дати відповіді на запитання анкети, які ми потім уважно розглянемо. Будь ласка, візьміть рожеві листочки, саме на них є запитання анкети , та уважно ретельно дайте відповіді на запитання.

Діти відповідають на запитання анкети. (рожеві картки)

Домашнє завдання ( не екрані) Слайд 14

      Математика: підготувати проект «Звичайні дроби в побуті»

      Історія:  §28, на ст.233 за поданим планом скласти опис про один із пам'ятників нашого міста, який найбільше вам подобається або вражає.