Інтегрований урок з літературного читання та музичного мистецтва "До їжі вовк, а до роботи заєць. «Грицю, Грицю» (жартівлива народна пісня)"

Про матеріал

На уроці вивчається українська жартівлива народна пісня "Грицю, Грицю, до роботи". Для того, щоб учням було цікаво на уроці - я об'єднала два уроки (літературне читання та музичне мистецтво) в один інтегрований.

Перегляд файлу

Тема. До їжі вовк, а до роботи заєць. «Грицю, Грицю» (жартівлива народна пісня)

Мета: сприяти цілісності навчання; продовжити ознайомлення учнів з кращими зразками усної народної творчості; вчити визначати основну думку твору; вдосконалювати навички виразного читання віршованих творів, читання за особами; розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, увагу; визначити роль музики жартівливого характеру в жит­ті людини і місце жартівливих пісень в українському фольклорі; виховувати любов до художнього слова, працелюбність.

Тип уроку: урок закріплення і застосування знань, умінь і навичок.

Вид уроку: інтегрований урок літературного читання та музичного мистецтва (3 клас).

Музичний матеріал: українська народна пісня «Грицю, Грицю, до роботи»; І.С. Бах «Жарт», Р.Щедрін. «Пустотливі частівки».

Обладнання: підручники «Літературне читання» та «Музичне мистецтво»; портрет української піснярки Марусі Чурай; портрет Р.Щедріна;  ілюстрації по темі; музичний центр, елементи костюму (солом’яний бриль, хустинка).

Хід уроку

  1.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учні заходять до класу під музику І.С.Баха «Жарт».

 

  1.    МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
  1.     Робота над чистомовкою

Па-па-па — розсипана крупа. 

Пе-пе-пе — кошеня м’яке.

По-по-по— річка Лімпопо.

Іп-іп-іп — зеленіє кріп.

Ап-ап-ап — травку щипле цап

Уп-уп-уп—поживний суп.

Оп-оп-оп — у річці короп.

Пу-пу-пу — по широкому степу.

D:\УРОК читання та музики\гарбуз 1.gifПи-пи-пи— золотаві снопи.

 

  1.     Робота над скоромовкою

На город заліз гарбуз, у землі засів, загруз.

Налетіла враз гроза й намочила гарбуза.

Зморщив лоба той гарбуз:

«Ох, забув узять картуз...»

 

  1.     Артикуляційні вправи.
  • «Дмухання на пригорщу».
  • «Понюхай квітку».
  • «Пий чай із блюдця».
  1. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «У художньому музеї»

Учні демонструють свої малюнки. Зачитують рядки української дитячої пісеньки «Два Півники», які вони проілюстрували.

  1. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
  • Сьогодні на уроці ми познайомимося із одним із яскравих музичних жанрів української пісенної творчості. Але щоб назвати цей жанр, вам потрібно буде знайти одну із його рис, відгадавши загадку. Ось вона:

Негренята босоногі

Жартували з носорогом

Глянь, шкарпетку носоріг

Начепив собі на ріг.

Це – жарт. Українському народу притаманні ці риси. Вони допомагають у житті, створюють гарний настрій.

  • А як же тоді називаються пісні, яким властива ця особливість виконання?
  • Жартівливі.
  • Так, правильно!
  • Жартівливі пісні створювались українським народом надзвичайно легко і швидко, неначе із однієї іскринки. Вони потребують аудиторії, бо розраховані на співучасть, на те, щоб дотеп, каламбур, жарт був почутий, розрадив і розвеселив слухачів. Жартівливі пісні часто виконуються як приспівки до танцю.
  1. СПРИЙМАННЯМ УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ ЖАРТІВЛИВОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ «ГРИЦЮ, ГРИЦЮ» (с.55)
  1.    Робота в парі

Самостійне читання пісні в парі

  • Про що ця пісня?
  • Чому вона жартівлива?
  • Що в ній засуджується?
  1.    Гра «Актори»
  • D:\Фотки\ШКОЛА 4\PC011220.JPGРозіграйте сценку за змістом пісні: шість мовців по черзі звертаються до Гриця, а він інтонацією і жестами показує свою ліниву вдачу.
  1.    Гра «Добери риму»

До роботи — … (чоботи).

До телят — ... (болять).

Молотити ...(робити).

Дрова — ... (нездоровий).

Хліб — ... (охрип).

Їсти — ... (сісти).

  1.     Гра «Віднови прислів'я»

Робота в групах

  •              Відновіть прислів’я. Доберіть те, що найбільш повно розкриває зміст жартівливої народної пісні «Грицю, Грицю»

 Не взявшись за сокиру,

 Не дивись на чоловіка,

Не кайся рано встати,

Не місце красить чоловіка,  

До їжі вовк,

Недаром говориться,

Праця чоловіка годує,

Ранні пташки росу п’ють,

Роби до поту,

Треба нахилиться,

а пізні - слізки ллють.

а лінь марнує.

а їж в охоту.

 хати не зробиш.

 а кайся довго спати.

 а на його діло.

щоб з криниці води напиться.

 а чоловік місце.

 а до роботи заєць.

 що діло майстра боїться.


5. Хвилинка відпочинку.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть,

А тепер їх опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,


За роботу, все гаразд.


VІ.  РОЗУЧУВАННЯ ПІСНІ «ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ»

  1.     Слухання української народної пісні «Грицю, Грицю» у виконанні Раїси Кириченко.

 2.   Розповідь вчителя.

D:\Documents\УРОК читання та музики\Маруся Чурай.jpgВважається, що пісню «Грицю, Грицю, до роботи» склала славетна українська піснярка Маруся Чурай. За легендою, вона народилася в 1625 році у Полтаві, в родині козацького сотника Гордія.

D:\УРОК читання та музики\008-3.jpgВ юності у дівчини було багато шанувальників, а нареченим її став Гриць Бобренко, син хорунжого Полтавського полку. Саме йому Маруся присвятила пісні «Грицю, Грицю, до роботи» і «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». А ще її вважають автором низки інших пісень, які здобули таку популярність, що стали справді народними: «Віють вітри, віють буйні», «В кінці греблі шумлять верби», «Засвіт встали козаченьки»...

D:\УРОК читання та музики\Грицю.jpgВже чотири століття пам’ять славетної піснярки вшановується україн­ським народом. На основі легенди про її життя Ліна Костенко написала роман «Маруся Чурай». Існує чимало скульптурних зображень дівчини, одне з них встановлено в 2006 році у Полтаві, на батьківщині піснярки.

D:\Downloads\Rodion_Shchedrin19.jpgУ пісні йдеться про лінивого хлопця, який все знаходить причину, щоб не  виконувати роботу, яку просять зробити. Але коли мова заходить про обід, то у нього одразу ж прокинувся апетит та бажання пообідати. Можна сказати, що в образі ледачого Гриця зображується людина, яка хоче, не докладаючи зусиль, щось гарне мати.

      3. Робота з підручником, стор. 58-59.

      4. Слухання музики. Родіон Щедрін «Пустотливі частівки».

      3.  Поспівка „Гриби

Не тепер, не тепер по гриби ходити!

Восени, восени, як будуть родити.

Пішов дід по гриби, баба по підпеньки,

Баба свої посушила, дідові сиренькі.

Як ідете по підпеньки, кличте нашу Ксеньку,

Наша Ксенька не сліпенька, бачить, де підпеньки.

 

      4. Розучування пісні «Грицю, Грицю, до роботи».

 Спочатку діти слухають твір, а потім співають усім класом.

      5.  Інсценування пісні

  •    А зараз ми її інсценуємо (робота в парі). Для виконання використовуємо атрибути костюму (для хлопчика – солом’яний бриль, а для дівчинки - хустинка).
  • Послухайте вірш Грицька Бойка. Чи можна його назвати жартівливим?

Як невдаха виступав


— От я вчора виступав!

Ви б почули, як співав!

Хоч немає слуху,

я горлав щодуху:

до-ре-мі-фа-соль-ля-сі!

Голос мій почули всі!

А скінчив — що сталось!

З місць усі зірвались,

сцену ледь не рознесли,

а мене вхопили —

аж на вулицю несли

і вже там... набили!


  • Як ти вважаєш, чи успішно виступив співак? Що він зробив неправильно?

Поміркуй, які рядки вірша слід читати із захопле­ною, а які — з сумною інтонацією.

  1. ПІДСУМОК УРОКУ
  • Сьогодні ми познайомилися із жанром української пісенної творчості – жартівливими піснями, визначили їх головні риси та особливості виконання та звучання.
  • Яку пісню читали і співали на сьогоднішньому уроці?
  • Яка ця пісня за змістом і настроєм?
  • Що в ній засуджується?
  • Який висновок з прочитаного ви для себе зробили?

Оцінювання учнів з літературного читання.

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати жартівливі народні пісні. Вивчити слова пісні «Грицю, Грицю, до роботи».

 

D:\Фотки\ШКОЛА 4\PC011223.JPG

D:\УРОК читання та музики\Грицю, Грицю.jpg

docx
Додано
15 жовтня
Переглядів
68
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку