Інтелектуально-розважальна гра для старшокласників "Спадок нації"

Тема: «СПАДОК НАЦІЇ» (Всесвітній день вишиванки, третій четвер травня)

Мета: поглибити знання дітей про українські народні традиції, символи, обереги; розвивати пам’ять, вміння швидко здійснювати аналіз, логічно мислити, працювати в команді; виховувати почуття патріотизму та культурної приналежності.

Форма проведення: інтелектуально-розважальна гра.

Вікова категорія: старша.

Матеріали та обладнання: столи та стільці для учасників, ноутбук, засоби проектування, секундомір, прапорці різних кольорів, картки червоного та зеленого кольорів, різнокольорові олівці, аркуші паперу, ручки, дошка для запису набраних балів, роздатковий матеріал, грамоти й призи учасникам. Тривалість: 1,5 години.

 

Хід заходу

І. Вступна частина

(Звучить фонова музика. Вболівальники займають відведені місця в залі)

Ведучий 1: Доброго дня, шановні пані та панове! Запрошуємо вас на змагання справжніх інтелектуалів-патріотів, які точно знають, який безцінний скарб ми отримали від наших предків. Тож зустрічайте учасників інтелектуально-розважальної гри «Спадок нації»!

(Команди у складі 5 осіб під представлення ведучого

займають місця за столами)

ІІ. Основна частина

Ведучий 2: Що таке вишиванка? Українська вишиванка – це спадок нашої нації, бо ж недарма її одягали і бідні, й заможні, в козацький похід і до весільного рушника, у будень і свято. Ви ніколи не сплутаєте за орнаментом вишиту сорочку для коханого з тією, яку дівчина вишила для рідного брата. А ще українська вишиванка – це сакральні знання, молитви, обереги, що передаються нам із глибокої-глибокої давнини на рівні підсвідомості. Тому сьогодні намагатимемося стати якомога ближчими до витоків нашого народу, щоб і надалі передавати у спадок українську самобутність.

Ведучий 1: Пропонуємо вам гру «Спадок нації» і коротко розкажемо її правила.

Ведучий 2: Гра складається з трьох етапів.

Перший тур – закриті запитання, на які потрібно відповісти словами «Так» або «Ні».

Другий тур – відповіді на відкриті запитання.

Третій тур – творчий турнір.

Ведучий 1: Команди-учасниці зобов’язані не допускати по ходу гри некоректної поведінки по відношенню до організаційної групи, суперників і глядачів. Підказувати учасникам варіанти відповідей категорично забороняється. У разі порушення цього правила з команди, за яку вболіває порушник, буде знято 1 бал.

Ведучий 2: А стежити за дотриманням правил, виконанням завдань та дотриманням часу буде високоповажне журі.

(Представлення членів журі)

Ведучий 1: Ну, що, знавці мистецтва вишивки, готові помірятися знаннями? Тоді розпочинаємо гру. Отже, умови першого туру: учасники відповідають на запитання підняттям червоної або зеленої картки. Якщо, на вашу думку, твердження є правдивим, підіймаєте зелену картку, якщо ні – червону. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Починаємо?

Ведучий 2: Українське мистецтво вишивки має давнє походження, його витоки сягають Скіфської доби (VII–III ст. до н. е). Так.

Ведучий зачитує факти: Стародавнє походження одягу з вишивкою на території України підтверджують зображення на творах декоративно-ужиткового мистецтва Скіфської доби: золота пектораль із кургану Товста могила (IV ст. до н.е.), срібна ваза з кургану Чортомлик (IV ст. до н.е.), чаша з кургану Гайманова могила (IV ст. до н.е.).

Ведучий 1: Вишивка хрестиком – одна з основних технік, у якій ще з давніх-давен оздоблювали полотняні вироби. Ні.

Ведучий зачитує факти: Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційною, прийшла до нас із Європи лише в XIX столітті.

Ведучий 2: Вишивання однієї сорочки тривало від двох тижнів до трьох років. Так.

Ведучий зачитує факти: Це залежало насамперед від складності техніки. Для того, щоб вишивати «білим по білому», дівчата готувалися декілька років: білили біль, щоб нею шити традиційний орнамент на сорочках і рушниках.

Ведучий 1: Нитки для вишивання виготовляли за допомогою природних барвників. Так.

Ведучий зачитує факти: Для фарбування використовували кору вільхи, дуба, ягоди бузини, цибулиння, личинки червця, а потім нитки ще й запікали в житньому тісті для закріплення кольору.

Ведучий 2: Вишиту сорочку з білого полотна одягали кожен день. Ні.

Ведучий зачитує факти: Вишиту з білого полотна сорочку з традиційним візерунком носили тільки у свята. У будні одягали сорочки з полотна сірого кольору — так звані «буденки».

Ведучий 1: Першу сорочку для новонародженого завжди перешивали з батьківських речей. Так.

Ведучий зачитує факти: Вважалося, що в одязі матері і батька укладена позитивна енергетика, яка зможе захищати дитину від хвороб, зурочення, недобрих людей і злої долі.

Ведучий 2: Мистецтво вишивання зароджувалось виключно як чоловіче заняття, а жінкам торкатись ниток було заборонено. Ні.

Ведучий зачитує факти: Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Традиційно, перш ніж почати вишивати, дівчина постилась, молилася і мила руки. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки.

Ведучий 1: Вишиванки із сусідніх сіл відрізняються. Так.

Ведучий зачитує факти:  Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки з сусідніх сіл можуть відрізнятися фасоном, кольором, візерунком.

Ведучий 2: Єдиний рослинний орнамент, який колись міг прикрашати чоловічу вишиту сорочку, – листя дуба. Так.

Ведучий зачитує факти: Традиційно рослинним орнаментом прикрашали жіночий вишитий одяг, а чоловічий – геометричним візерунком. Єдиний рослинний орнамент, який міг прикрашати чоловічу вишиту сорочку, – листя дуба – символ сили й мужності.

Ведучий 1:  День вишиванки святкують у більш ніж 70 країнах світу і навіть в Антарктиді. Так.

Ведучий зачитує факти: З 2018 року до святкування Дня вишиванки долучаються навіть українські полярники з антарктичної станції «Академік Вернадський».

Ведучий 2: А поки наше журі готується оголосити результати першого туру, зустрічайте…

(Музичний номер)

Ведучий 1: Шановний голово журі, з якими балами команди завершують перший тур?

(Оголошення результатів. Помічники записують бали на дошці)

Ведучий 2: Другий тур – це відповіді на відкриті запитання. Ведучий зачитує запитання і після звукового сигналу (або команди «Час пішов») дає 2 хвилини на обмірковування. Команда, яка готова дати відповідь, повинна підняти вгору прапорець. При піднятті прапорців на декількох столах право першої відповіді надається тій команді, яка зреагувала раніше.

Ведучий 1: Якщо команда піднімає прапорець до умовного сигналу, то фіксується «фальстарт» і вона втрачає право відповідати на запитання. У цьому випадку команди-суперниці мають право продовжити обговорення. Якщо перша команда відповіла неправильно, інші продовжують обдумувати запитання і, в свою чергу, повідомляють про свою готовність підняттям прапорця. За правильну відповідь команді нараховується 2 бали.

(Текст запитань дублюється на екрані.

В ході туру помічники записують бали на дошці)

Ведучий 2: Увага на екран! Відеозапитання. (Ведучий вмикає фрагмент «Експрес-уроку» Олександра Авраменка (Додаток 2) і зупиняє після слів: «Як правильно: вишивАнка чи вишИванка?» (0:27) Після відповідей всіх команд вмикається продовження відео. Бали отримує та команда, яка дала правильну відповідь, піднявши прапорець раніше). (Правильно і вишивАнка, і вишИванка)

Ведучий 1: В епоху Київської Русі мистецтво вишивки зазнало розквіту і поширення в побуті знатних родин. Вишивка для духовенства та осіб княжого двору оцінювалась як надзвичайна коштовність і небезпідставно. Чому вишивка майстринь Київської Русі так високо цінувалась? (Дівчата вишивали золотими і срібними нитками та оздоблювали вироби коштовним камінням)

Ведучий 2: Вишивка мережилась там, де тіло виглядало з-під сорочки: на комірі, пазусі, манжетах рукавів, подолі сорочки, бо так оздоба могла захистити людину.

Виходячи з крою сорочки, назвіть, яку ще функцію виконує розташування вишивки. (Декоративно-маскувальна. Якщо уважно подивитися на крій сорочки, то, як правило, можна помітити, що вишивка зосереджується на конструктивних лініях – з'єднаннях деталей крою або завершеннях краю виробу)

Ведучий 1: Фотозапитання. Створюючи орнаменти для вишивок, майстрині зверталися до природи, навколишнього світу, при цьому вони не прагнули копіювати побачене, а створити художній образ у спрощеній стилізованій формі, зберігаючи характерні особливості. Уважно розгляньте орнаменти традиційної української вишивки (Додаток 1.1) та назвіть 3 найбільш характерні види. (Геометричний, рослинний, тваринний)

Ведучий 2: Мереживо на блузках панянок ХІХ століття вражало українських вишивальниць. Тому сорочки, оздоблені в техніці білим по білому, були рясно вкриті дірочками з вирізуванням, виколюванням, прозорими техніками. Часто українки не розумілися на технології виготовлення мережива, але природний розум підказував, як створити власні артефакти, особливо якщо не хочеться різати полотно. Опишіть прийом, яким користувалися вишивальниці, для створення ефекту мережива. (Чорними нитками зашивались ті місця, де мали би бути вирізи. Створювався зоровий ефект, який тільки нагадував мереживо. Такий прийом називався «обманкою»)

Ведучий 1: На межі XIX - XX століть вишита чоловіча сорочка «відривається» від традиційного костюму і починає носитися в поєднанні з буденним одягом. Видатний український поет і письменник першим почав одягати під сюртук вишиванку, чим відрізнявся від інших представників тогочасної української інтелігенції. Фото відомого українця ми часто носимо з собою. Назвіть ім’я та прізвище цієї видатної постаті. (Іван Франко, якого ми називаємо Великим Каменярем)

Ведучий 2: Як бачите, українська вишивка розвиває не тільки відчуття природного естетизму, а й логічне мислення. Тож за другий тур маємо такі бали… Шановне журі, ви погоджуєтесь?

(Ведучий оголошує набрані бали)

Ведучий 1: А наші вболівальники без роботи не сиділи. Вони теж хочуть, щоб їхні старання та музичні здібності були гідно оцінені. Тому я оголошую конкурс для вболівальників. Отже, всі отримали завдання підібрати якомога більше пісень (народних та сучасних), в яких би згадувалась вишивка або символи, які використовуються для оздоблення сорочок чи рушників. По черзі команди співатимуть завершену фразу з пісні. Кожна зарахована співанка приносить команді 1 бал. Повторюватись не можна.

(Помічники записують на дошці по 1 балу за кожну зараховану пісню)

Ведучий 2: Погодьтеся, шановні гості, у нас є таланти не лише до вишивання, а й до музики! По скільки балів наспівала кожна команда?

(Оголошуються результати конкурсу вболівальників)

Ведучий 1: Час переходити до останнього, заключного туру нашої гри – творчого турніру. Команда, яка першою правильно виконає завдання, отримає 3 бали, та, яка впорається останньою, – 1 бал, а команди, які творитимуть повільніше, ніж перша, і швидше, ніж остання, здобудуть по 2 бали. За невірно виконані завдання бали не нараховуватимуться. Отож, перше завдання.

Ведучий 2: Ось уже декілька століть поспіль українці прикрашають одяг різноманітними вишитими візерунками та орнаментами. Як ми вже знаємо, вишиванки у різних регіонах країни значно відрізняються одна від одної як технікою самої вишивки, так і формою, кольоровою гамою і візерунками. Складіть карту України з фрагментів традиційної вишивки, притаманної певному регіону. Час пішов. (Додаток 1.2)

(Музичний фон. Помічник фіксує час виконання завдання

кожною командою)

Ведучий 1: Ще 1892 року Михайло Коцюбинський писав про унікальні вишиті роботи селянок із Поділля на виставці в Чикаго. З початку ХХ століття клембівську вишивку продавали в Англії, Німеччині, Данії. А було й таке, що із Франції надійшов лист із проханням «прислати машини, які так вишивають», і для зразка — клаптик клембівської вишивки. Довелося пояснити, що це не вишивка машиною, а ручна робота клембівських рукодільниць... Уважно розгляньте зразок клембівської вишивки (Додаток 1.3) і, користуючись покажчиком символів та кольорів (Додаток 1.4), напишіть, для кого була призначена сорочка та що «зашифровано» в орнаменті.

(Музичний фон. Помічники фіксують час виконання завдань,

збирають відповіді та передають журі)

Ведучий 2 (коментує): По крою сорочки можна чітко визначити, що це чоловіча вишиванка. Основний орнамент – ромб із крапкою всередині, що символізує засіяне поле, переважаючі кольори: чорний  ̶  символ землі, а на Поділлі ще й багатства та добробуту, і жовтий – колір благополуччя і радості. Можемо припустити, що в цій вишиванці «закодоване» побажання бути гарним господарем, жити в злагоді й достатку. До речі, сорочку, яку ви бачили на фото, виготовила клембівська майстриня для свого юного сина.

Ведучий 1: Кожна сорочка унікальна, адже наповнена особливою енергетикою того, хто вишивав, і того, для кого виріб призначається. Створіть макет унікальної вишитої сорочки як символу вашої команди. Для виконання завдання у вас є  не більше 5 хвилин, шаблон сорочки (Додаток 1.5), кольорові олівці і, звісно ж, покажчик символів (Додаток 1.4). Додатковий бал ви зможете отримати за вдалу презентацію вашої особливої вишиванки. Отже, час пішов.

(Музичний фон)

Ведучий 2: Час на виконання завдання закінчився. Команди вже встигли вишити свої особливі сорочки-символи і готові розказати нам, що ж означають обрані орнаменти та кольори.

(Презентація командних робіт)

Ведучий 1: Як бачите, вишита сорочка ще довго залишатиметься унікальним явищем, адже ми можемо знову і знову наповнювати її основу новими символами та знаками, творити нову історію. А поки журі підсумовує, на скільки балів постаралася кожна команда, до виступу запрошується…

(Музичний номер)

Ведучий 2: Сорочка-вишиванка! Модно й гарно!

Гаптує жінка. Ніжиться свічá.

Шукати двох подібних – справа марна,

У кожній вишивці – історія і час.

Ведучий 1: Українська вишивка – особливий океан барв, кольорів, символів, глибину якого може осягнути лише той, хто серцем і душею українець, кому предки передали у спадок віру, мудрість, традиції. Сьогоднішня гра ще раз довела, що ми маємо чим пишатися і нам буде що передати наступним поколінням. А для оголошення результатів інтелектуальної гри «Спадок нації» я запрошую на сцену голову журі…

(Виступ голови журі, оголошення результатів)

ІІІ. Підсумки/Рефлексія/Фідбек

Нагородження команд.

Танцювальний флешмоб або спільне виконання тематичної пісні під караоке-версію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Додаток 1

Роздатковий матеріал для дітей

1.1 Орнаменти традиційної української вишивки: геометричний, рослинний, тваринний.

 

 

 

 

1.2 Карта України з позначенням особливостей вишитого орнаменту в окремих регіонах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.   Література та онлайн-ресурси

https://youtu.be/cT9wSc4swCw  «Експрес-урок» Олександра Авраменка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Вишита чоловіча сорочка с. Клембівка, Ямпільського р-ну, Вінницької обл.

1.4 Покажчик символів вишитих орнаментів та кольорів

 

Білий  ̶  невинність, непорочність, чистота.

Червоний  ̶  любов до людини, до життя, енергія сонця, радості.

Чорний  ̶  земля-годувальниця, символ плодовитості. На Поліссі чорний символізує скорботу та смерть, а на Поділлі чорна вишивка на одязі обіцяє власнику багатство та добробут.

Синій  ̶  символ неба і води, захист від хвороб і небезпек.

Зелений  ̶  молодість, краса, безтурботність, захист від природних стихій.

Золотий або жовтий  ̶  символ благополуччя, достатку, багатства і радості.

 

 

1.5 Шаблон сорочки

 

Додаток 2

Література та онлайн-ресурси

https://youtu.be/cT9wSc4swCw  «Експрес-урок» Олександра Авраменка