Інтерактивні методи, вправи та ігри на уроках образотворчого мистецтва.

Чугуївський навчально-виховний комплекс №6

імені тричі Героя Радянського Союзу І.М.Кожедуба

 

 

 

 

 

Інтерактивні методи, вправи та ігри на уроках образотворчого мистецтва.

 

 

 

Підготувала: Шудрак Г.Ю.,

 вчитель образотворчого

 мистецтва вищої категорії

 Чугуївського НВК №6

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Чугуїв

Вступ

Мистецтво формує духовний світ кожної людини. З-поміж усіх видів мистецтва образотворче є унікальним, бо завдяки своїй універсальності плідно розвиває емоційно-чуттєву сферу, поглиблює знання, формує загальну та естетичну культуру. За його допомогою  ми вчимо школярів сприймати, аналізувати та відображати побачене, почуте засобами мистецтва. Дитина, вихована красою, буде не простим виконавцем, а людиною, яка вміє цінувати красу в природі, суспільстві, людських стосунках, зможе творчо підійти до того чи іншого виду діяльності.

Сьогодні гостро постає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, пошуку відповіді на запитання: «Як навчити, як створити умови для розвитку й самореалізації особистості в процесі навчання?» Цього можна досягти, перетворивши простий урок на інтерактивний, тому що в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають. Кризовим моментом  є те, що інколи наші випускники неготові до життя, а особливо до плідної спільної роботи в колективі, де йому доведеться жити та працювати. Учні не здатні, оскільки не вміють, а не вміють тому, що їх не навчили співпрацювати. Як найактивніше сприяють цьому інтерактивні  методи навчання, що активно розробляються останнім часом. Завдяки закладеним в їх суть самостійній діяльності та груповій взаємодії вони можуть бути корисними та перспективними для вчителя та для учнів.

Мета досвіду - дотримуючись програми, допомогти вчителеві побудувати навчальний процес найбільш повно й ефективно, використовуючи інтерактивні методи, вправи та ігри  на різних етапах уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтерактивні методи, вправи та ігри на уроках образотворчого мистецтва.

 

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де «inter» взаємний і «act» - діяти. Таким чином інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці). Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже подібні підходи застосовувалися з давніх часів, а протягом короткого часу на початку радянської педагогіки були дуже поширеними в школі (лабораторне та бригадне навчання 20-х років). Під час інтерактивного навчання учень стає не об'єктом, а суб'єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку.

Порівняльна характеристика пасивних та інтерактивних методів навчання

Критерії порівняння	Пасивні методики	Інтерактивні методики
1. Обсяг інформації	Невеличкий обсяг інформації потребує значного часу	За короткий проміжок часу можна ознайомитися з великим обсягом інформації
2. Глибина вивчення змісту	Як правило, орієнтовані на рівень знання й розуміння	Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка)
3. Відсоток засвоєння	Як правило, невисокий	Як правило, високий
4. Контроль над процесом навчання	Викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і перебігом , навчання. Результати роботи тих, хто навчається, менш передбачені	Викладач добре контролює обсяг і глибину вивчення, час і процес навчання. Результати роботи учнів , передбачені
5. Роль особистості педагога	Особисті якості педагога залишаються в тіні, він виступає як «джерело» знання	Педагог більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор
6. Роль учнів	Пасивна; учні не приймають важливих рішень щодо процесу навчання	Активна; учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання
7. Джерело мотивації навчання	Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, суспільство)	Внутрішнє (інтерес самого учня)

 

Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.

Існують деякі правила організації інтерактивного навчання:

1. До роботи залучаються всі учні.
2. Активна участь має заохочуватися.
3. Учні повинні самостійно розробляти і виконувати правила роботи в малих групах.
4. Учнів повинно бути не  більше 30 осіб.
5. Учні повинні бути підготов лені до роботи в малих групах.

Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі - спільну роботу та взаємонавчання всього класу.

Для ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого мистецтва вчитель повинен  старанно планувати свою роботу, щоб:

• Дати завдання дітям для попереднього підготування: прочитати, продумати, знайти необхідний матеріал, виконати самостійні підготовчі завдання;
• відібрати до уроку такі вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми;
• дуже важливо є обговорення за підсумками інтерактивної вправи;
• старанно продумати  додатковий матеріал;
• визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
• передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни; цьому, зокрема, можуть сприяти вправи-розминки,письмовий розподіл ролей у групах тощо.

 

Орієнтовна структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій

Етапи	Мета	Прийоми, методи
Мотивація	Сфокусувати увагу дітей на проблемі та викликати інтерес	Коротка розповідь вчителя, бесіда, «мозковий штурм», мікрофон» тощо).
Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів	Пояснити учням зміст їхньої діяльності, чого вони повинні досягти на уроці	Тему оголошує  вчитель, або її зачитує учень;звернути увагу на проблемні питання; учні оголошують очікувані результати, вчителю треба пояснити нові поняття; нагадати дітям, що нанаприкінці уроку ми перевіримо, наскільки досягли запланованих результатів.
Надання необхідної інформації	Дати учням достатньо інформації для того, щоб вони могли виконати практичні завдання	Лекції, ознайомлення з роздатковим матеріалом, застосування інформаційних технологій
Інтерактивна вправа	Засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку	Проведення інструктажів; об’єднання в групи;  виконання завдання, в якому вчитель виступає як організатор, помічник, намагаючись надати максимум можливостей для самостійної роботи; презентація результатів вправи.
Рефлексія результатів	Усвідомлення отриманих результатів	Індивідуальна робота; робота в парах, групах; дискусії; усна розповідь; колективне обговорення.
Підсумки	Підбити підсумок засвоєння знань і встановити зв'язок між тим, що відомо і тим, що повинно вдосконалюватися в майбутньому	Використовуйте запитання: Як? Чому? Що? ; домагайтеся, щоб учні взяли на себе зобов’язання щодо подальших дій.

 

Інтерактивні технології можна ефективно використовувати на різних етапах уроку. Починаючи урок, учитель має на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попередніх уроках.

Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) - 1-2 методи за урок.

 

1.Прийоми, методи мотивації навчальної діяльності й актуалізації опорних знань.

Кожен урок має починатися зі вступної частини, завданням якої є організація спеціальної діяльності учнів, спрямованої на актуалізацію й мотивацію навчання. На цьому етапі учитель спрямовує учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати і ставити запитання.             

 

• Метод « Мозковий штурм»

Наприклад:

1. На дошці вивішується аркуш паперу з надписом «Що таке «силует»?» для написання ідей, що висловлюватимуть учні.
2. Учитель пропонує учням відповісти на запитання: «Як ви гадаєте, що означає поняття «силует»?»
3. Учні висловлюють ідеї,а вчитель записує їх у порядку надходження.
4. Обговорюються найточніші ідеї та визначається спільна «формула» поняття.
5. Відбувається порівняння визначення поняття з науковим твердженням.
6. Проводиться обговорювання в групі та оцінювання діяльності членів групи.

Або тема «Перспектива з низькою лінією горизонту».

• Що ми називаємо гармонією?(Погодженість, відповідність усіх частин цілого, відповідність зовнішнього вигляду до внутрішньої суті.)
• Як називається закономірність зображення наочного світу на площині щодо зорового сприйняття? (Перспектива)
• Які види перспективи вам відомі? (Лінійна, повітряна, ілюзорна, фронтальна)
• Назвіть основні елементи, що необхідні під час побудови лінійної перспективи об’ємних предметів у просторі. (Лінія горизонту, точка зору)

 

• Метод «Ланцюжок» Наприклад: Учні по черзі називають осінні квіти, які їм відомі. Учитель вивішує на дошку картинки з зображенням квітів.
• Метод «Дешифрувальники»

1. Визначте ключове слово теми уроку.
2. Зашифруйте його за допомогою цифр.
3. Діти розшифровують та оголошують тему уроку.

 

• Метод «Блеф – турнір»

Учні мають погодитись або заперечити твердження, відповівши «так» або «ні». Якщо вони не згодні з твердженням, то повинні пояснити, чому саме. Наприклад: Тема «Основні правила композиції»

Твердження:

• Графіка – це вид образотворчого мистецтва.(Так)
• Колір – це виражальний засіб графіки.(Ні)
• З грецької слово «графіка» перекладається як «малюю». (Так)
• Крапка – це виражальний засіб графіки. (Так)
• Простий олівець, вугілля, фломастери – матеріали живопису. (Ні)
• Графіка ґрунтується на поєднанні білого та чорного. (Так)

 

• Вправа «Мікрофон»

Такий спосіб виражання своїх думок дає кожному учню сказати щось швидко, висловлюватися в довільній формі; діти виступають по черзі; відповіді не критикуються.

• Гра «Так – ні»

Вчитель ховає зразок або фото і  пропонує учням відгадати, про що йтиметься на уроці. Для цього вони мають ставити вчителеві запитання, на які він відповідатиме тільки «так» чи «ні».

Наприклад: Тема «Засоби виразності графіки»

Учитель ховає олівець. Орієнтовні запитання учнів:

• Це малюнок?(Ні)
• Це художній матеріал? (Так)
• Це фарби? (Ні)
• Це олівець? (Так) Учитель показує олівець.

 

• Гра «Морський бій» 

Тема уроку закодована.

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
А	Г	К	Х	Ж	Н	Я	Ф	Д	І	В
Б	С	У	Ю	О	Ф	Ч	І	Ж	А	Е
В	М	Н	И	Ь	К	С	І	Є	П	Ю
Г	И	І	Ч	Р	З	Ю	С	О	Д	Л
Д	Я	К	Р	Л	А	И	П	С	Щ	Ч
Е	І	М	Б	З	П	Т	О	С	Р	В
Є	Ц	У	Ю	І	О	Ь	Ж	С	К	Г
Ж	Ф	Ш	Д	Р	А	Б	Т	Л	О	У
З	Т	З	І	Є	В	Ю	Е	Д	Н	Ш
І	А	Х	К	Ь	Ж	О	З	Ї	В	У

 

Відповідь: натюрморт. А-5, Б-9, В-10, Г-6, Д-3, Е-2, Є-5, Ж-4, З-1.

• Розминка – експромт

Рядам пропонується поставити одне одному по три запитання на задану тему. Наприклад: Діти повинні поставити запитання на тему «Скульптура». Час на підготовку-30секунд.
- Що таке скульптура?

Назвіть види мистецтва, які ви вивчили.

- Що таке ракурс?

- Яку композицію називають статичною?

- Яку композицію називають динамічною?

- Назвіть виражальні засоби скульптури.

- Що таке фактура?

- Назвіть види скульптури.

- Чим кругла скульптура відрізняється від рельєфу?

 

2. Прийоми, методи засвоєння нових знань, формування вмінь, навичок.

Після початку уроку, що передбачає актуалізацію опорних знань, уявлень учнів, формування в них мотивів до опанування нової теми, вчитель має забезпечити активне опрацювання і повноцінне засвоєння учнями нового матеріалу. А це своєю чергою потребує підведення учнів до постановки запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них. Цю частину в активному навчанні називають етапом «побудови учнями знань», підкреслюючи таким чином, що учні не застосовують передавані кимось знання, а будують їх самостійно в процесі активного пошуку та розумової діяльності.

• Метод «Асоціативний кущ»

Учитель пропонує учням за короткий проміжок часу пригадати та сформулювати засвоєні раніше знання з теми, застосовуючи метод побудови асоціативного куща. Дані відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.

Наприклад:Вивчення теми «Скульптура» або «Види орнаментів»

 

пластика     камінь, глина, дерево, метал

монументальна      Скульптура            кругла

рельєф      горельєф          контррельєф

 

 геометричний           рослинний

Види орнаментів

Зооморфний

 

• Метод «Навчаючи вчуся»

Метод використовують під час узагальнення та закріплення ви­вченого та завершення роботи з теми.

Мета: дати учням змогу взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використан­ня цього методу дає загальну кар­тину понять і фактів у мистецтві, викликає певні запитання й підви­щує інтерес.

Порядок проведення:

1. Підготувати картки з факта­ми, що стосуються теми, по одній на кожного учня.

2. Роздати по одній картці кож­ному.

3. Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці.

4.  Після того, як учні прочитають інформацію, запропонуйте їм ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших одно­класників

5. Учень може одночасно роз­мовляти тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і само­му отримати певну інформацію від іншого учня.

6. Після того, як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм роз­повісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можна записувати на дошці.

Розгляньмо застосування ме­тоду «Навчаючи вчуся» на узагальнювальному уроці з теми «Понят­тя про архітектуру як художній об­раз. Від палеоліту до нашої доби» Під час підготовки до уроку допоможе наступна інформа­ція, оформлена у вигляді карток.

Картки містять інформацію про зміст поняття архітектури, вимоги до архітектурних споруд», види ар­хітектури за призначенням, худож­ньо-виражальні засоби архітектури, відомості про найвідоміші ар­хітектурні споруди.

• Метод «Експедиція»

Заздалегідь утворені учнівські групи отримують маршрути експедиції та матеріали для опрацювання.

Наприклад: тема «Походження мистецтва». Групи дітей отримують маршру­ти експедиції та матеріали для оп­рацювання: фото наскельних зо­бражень, матеріали енциклопедій та підручників з мистецтва та історії, статті, карти місць розташу­вання печер.

Експедиція до Альтамірської печери (північ Іспанії)

інформація для ознайомлення

1. Експедиція до печери Ласко (Франція).

2. Експедиція до печери Фон-де-Гом (Франція).

3. Експедиція до Канової пече­ри (Нижній Урал).

 

• Метод «Подорож»

Учні об’єднуються в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної проблеми, готують виступи. Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх проектів, які об’єднуються в довідник.

Тему «Писанкарство» учні сприйматимуть цікавіше, якщо її розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об'єднують­ся в групи.

1. «Історики» повідомляють про час та умови виникнення писанок.

2. «Народознавці» готують вис­туп про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок.

3. «Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.

4. «Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві.

5. «Знавці технік розпису» по­відомляють інформацію про кла­сифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису.

6. «Мистецтвознавці» ознайом­люють із легендами та піснями про писанки.

 

• Метод «Обмін інформацією»

У формі обміну інформацією можна провести фрагменти уроку або цілий урок. Особливістю є необхідність попередньої самостійної підготовки учнів. За 1-2 тижні до уроку учням дають завдання попрацювати в бібліотеці; підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі було висвітлено тему уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для сво­го виступу і розрахувати його на 1- 5 хв. (за вказівкою вчителя). Ба­жаючі можуть підготувати екскурси в історію дослідження, схеми, ма­люнки, таблиці, карти місцевості, відомості з історії мистецтв тощо. Для бажаючих проводять консуль­тації. Дають також інформацію з да­ної теми, яка є в навчальному ка­бінеті. Кожен учень приносить на урок хоча  б одну книгу, в якій дану тему розкрито найповніше.

Одне з головних завдань, які стоять перед учителем, - добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні під час роботи зі «своїми» книгами, подбати про дотримання регламенту, виділити істотну, актуальну і нову інфор­мацію. Результати такого виду на­вчальної діяльності можна пред­ставити у вигляді «Дерева мистец­тва». Наприклад,  на уроці, присвя­ченому вивченню творчості художників-імпресіоністів, «Дерево мистецтва» (на дошці прикріплюють портрети ху­дожників, репродукції картин, карту).

 

• Метод «Світська розмова»

Учні в парах аналізують твір з точки зору емоційно-смислового задуму композиції, колориту, засобів вираження, визначають приналежність твору до відповідного стилю, дають характеристику епохи. Репліки учні можуть починати словами: «Вельмишановний, а знаєте Ви, що…». Якщо в учнів виникають труднощі під час бесіди, то вчитель може запропонувати їм опорні фрази, записані на дошці або на картках:

• Перед нами живописне полотно, натюрморт з…
• У центрі картини розміщено…
• Чітко виділено композиційний центр – ближче до країв…
• Предмети набувають відтінків…
• Живописець використовує такі кольори…
• Тло написано…
• Художник пише мазками (плямами, штрихами)
• Картина, написана багато років тому, і сьогодні вражає глядачів…

 

• Вправа «Колорит»

Учням пропонується:

• Розглянути живописні твори
• Визначити їхній колорит

Визначити, який настрій передано на картинах.

• Вправа «Крісло автора»

Учні сідають у «крісло автора» і розповідають цікавинки на задану тему. Наприклад: морську тему. Декламування віршів.

ВОСЬМИНІГ                                              

Восьминогий восьминіг

В морі повза краще всіх!

Та не може бідолага

По землі ходити.

Що ж йому робити?

Білий світ хитається,

Ноги заплітаються:

Перша за Другу,

Третя за четверту,

П'ята за шосту,

Сьома за восьму.

І зітхає восьминіг:

«Не стачає пари ніг.

От було б їх десять,

То й на гору здерся б!»

   (О. Орач)

ПОТІШКА «ВОСЬМИНІГ»

Вісім ніг у восьминога.

Він, рушаючи в дорогу:

«Вісім ніг — це дуже мало».

Подивіться, у кальмара,

Ну, звичайно, він морську,

Думу думає гірку:

«У кальмара десять ніг».

Бідолаха восьминіг!

ВОСЬМИНІЖКА

Ми спитали восьминіжка:

— Де в воді твоя доріжка?

Відповів нам восьминіжка:

— Де гуляю, там й доріжка.

— А чому у восьминіжок

Рук нема і ніжок?

— А у нас, у восьминіжок

Вісім рук чи вісім ніжок...

 

• Вправа «Гронування»

Правила

1. Учитель записує проблему (проблемне питання) на дошці.
2. Учасники, обмірковуючи шляхи розв’язання проблеми, висувають свої ідеї.
3. На дошці записують усі запропоновані ідеї.
4. Кожна ідея сприймається схвально. Категорично забороняються критичні зауваження.
5. Після того, як усі ідеї зібрано, їх групують та аналізують.
6. Думки слід формувати лаконічного, конкретно і зрозуміло для інших.

Наприклад: тема «Оригамі».

Завдання:

1. Запропонуйте варіанти висло­вів, що асоціюються у вас з іме­нем Садако Сасакі.

2. Згрупуйте запропоновані варі­анти за ознаками, зробіть уза­гальнення.

Можливі варіанти відповідей:

1. Японія; ядерний вибух; лейкемія; журавлик як символ;

1000  журавликів  —   збудеться заповітне бажання;устигла зробити 644 журавлики; померла від лейкемії; працювала, незважаючи на хво­робу;побажання всім людям мирного життя й здоров'я.

2.Згрупувати запропоновані варі­анти можна таким чином:

нещастя в Японії:1000 журавликів як  заповітна мрія Садако Сасакі;

вічна людська доброта і щирість душі.

Можливий висновок: «Японський журавлик — символ здійснення всіх добрих мрій».

 

- Гра «Кольорові асоціації»

Для кращого розуміння цього визначення учням пропонується випереджальна гра.

Учитель демонструє і називає колір, а учні називають власні асоціації, що пов'язані з цим кольором.

Наприклад: червоний колір. Відповіді учнів:

•    помідор;

•    «валентинка»;

•    сором;

•    кохання...

Після гри учитель повідомляє висновки психологів щодо цієї про­блеми:

•    жовтий — сприймається легко і весело;

•    оранжевий — створює радісний настрій;

•    червоний — це енергія та життє­радісність;

•    блакитний — спокій, зосередже­ність;

•    коричневий — викликає відчуття спокою, стабільності, надійно­сті.

 

• Гра «Упізнай рослинку»

Наприклад: тема «Осінній букет». У дітей на партах лежать рослинки – листочки. Вчитель називатиме дерево, а учні повинні показати листочок із цього дерева.

• Гра «Що зайве?»

На дошці  - низка  робіт, серед яких одна відрізняється. Завдання полягає в тому, щоб визначити,яка з робіт є зайвою та чому саме. Наприклад: Тема «Засоби виразності графіки»

На дошці висять графічні роботи(лінійна, силуетна, тонова, світлотіньова), серед яких одна живописна. Висновок: до виражальних засобів графіки належать: лінія, штрих,крапка, пляма.

• Гра «Відгадай»

Учні відгадують загадки.

 

• Урок-конкурс

Конкурс – вид ігрового методу, що розкриває великі можливості для використання роботи з групами. Кожна група прагне зробити кращий зразок того самого завдання.

Наприклад: на уроці з тему: “ Будинок казкового героя ” поділяємо учнів на групи, пропонуємо групам однакові набори частин споруд та архітектурних деталей із картону. Вчитель повідомляє професію або вид діяльності казкового героя.

 Завдання:

1. змоделювати будинок із запропонованих частин;
2. приклеїти частини на аркуш, оздобити будинок придуманими або домальованими деталями, так щоб він відповідав характеру та професії казкового мешканця;
3. підготувати усний захист проекту.

Учитель аналізує роботи і визначає групу – переможця.

 

3. Прийоми, методи узагальнення, систематизації знань

Коли учні зрозуміли ідеї та поняття уроку, необхідно переходити до наступної частини уроку  - підсумкової.

• Метод «Акваріум»

Учитель розподіляє учнів на чотири групи і пропонує їм про­читати текст, що містить певний обсяг навчального матеріалу або розглянути ряд наочних посібників з описами та поясненнями впро­довж 3—5 хв. Потім одна з груп сідає в центр класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця гру­па отримує лист із завданнями та схемою роботи:

1. Прочитати вголос завдання.

2. Обговорити проблему, ви­користовуючи метод дискусії.

3. Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв.

Групі пропонують уголос прочи­тати ситуацію або завдання та обго­ворити її розв'язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втру­чаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3—5 хв. Після цього група займає свої місця, а вчи­тель ставить до класу запитання :

— Чи погоджуєтеся ви з дум­кою групи?

— Чи була ця думка достат­ньо аргументована, доведена?

— Який з аргументів ви вва­жаєте найпереконливішим?

На таку бесіду відводять до 2—3 хв. Після цього місце в «Ак­варіумі» займає інша група, яка обговорює наступне завдання. Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них слід обговорити всім класом. У межах «Акваріума» можна під­бити й підсумки уроку.

 

• Метод ПРЕС «Сьогодні на уроці я дізнався…»
• Метод «Рюкзак»

Хто вирушає  у подорож, той завжди збирає необхідні речі у рюкзак. Завершуючи урок,давайте зберемо наш рюкзак, щоб узяти в дорогу знання, уміння та настрій уроку. Перед учнями аркуші, на яких написані незакінчені речення. ( Я знаю­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­____; я вмію_____; мій настрій_____тому що______). Кожен з учнів висловлює свою думку щодо уроку.

Метод «Прес-конференція»

«Прес-конференція» - це рольова імітація гра. Для проведення уроку у формі прес-конференції потрібно поділити клас на групи «консультантів» (заздалегідь підготовлених учнів) та «репортерів» (учні, які готують питання з даної теми з метою отримання необхідної інформації).

Використати цей метод можна під час пояснення питання компо­зиції. «Консультанти» опрацьовують матеріал:

1. Види композицій + прикла­ди художніх творів.

2. Схема аналізу.

«Репортери» ставлять свої запи­тання з метою отримання від «кон­сультантів» якнайповнішої інфор­мації.

«Репортери» в ході уроку скла­дають наукові статті, що розкри­вають питання композиції.

Завдання для всіх учнів: створи­ти абстрактні композиції з геомет­ричних фігур (набори); робота в парах.

 

• Метод проектів

Застосування цього методу розраховане на розвиток уміння побачити проблему, замислитися над нею, знайти спосіб її розв'я­зання, застосовуючи набуті рані­ше знання та навички.

Для уроків образотворчого мистецтва можна рекомендувати творчі проекти. Наприклад,  ре­зультатом роботи всіх учнів класу на уроках з теми «Поняття про містобудівне та ландшафтне про­ектування» в 7-му класі може бути макет сучасного мікрорайону, в якому кожна група виконує макет споруди певного типу (житловий будинок, дитячий садок, магазин, школа, кінотеатр тощо).

Учні в групі можуть розподіли­ти ролі так: відповідальний за проект, організатор, генератор ідей, оформлював результатів.

Етапи роботи над проектом:

1. Оголошення вчителем теми.

2. Постановка проблеми. Учні визначають, які споруди необхідно внести до проекту; встановлюють характерні конструктивно - стилістичні особливості кожного типу споруд; пропонують варіанти виконання зав­дання .                    

3. Розподіл завдань серед груп, пошук інформації, визначення найкращого варіанту, встановлен­ня способів виконання макету.

4. Робота над завданням: добір необхідних матеріалів, креслення розгортки, виготовлення виробу

5. Попереднє обговорення от­риманих результатів в групах.

6. Захист(презентація проектів).

7.  Колективне обговорення. Висновки.

- Вправа «Займи позицію»

Правила

1. Учитель називає проблему і  пропонує  учням висловити свою думку щодо  запропонованого проблемного питання.
2. Учні обґрунтовують свою позицію щодо проблеми.
3. Якщо після обговорення учень змінив позицію, то він називає аргументи щодо її зміни.

Наприклад: тема «Оригамі». Вчитель читає дітям історію про дівчинку, після чого дає завдання: Чи вважаєте правильним твердження: «Садако Сасакі вчинила неправильно, попросивши у священного журавлика здоров’я для всіх своїх дітей планети? Аргументуйте свою думку.

 

• Вправа «Ти – мені, я – тобі»

Учню треба  сформулювати  запитання й поставити його сусідові по парті.

•  Вправа «Мистецький словник»

Учитель називає літеру. Учні мають пригадати терміни, які починаються з цієї літери, і пояснити їх.

• Вправа «Запитую – відповідай»

Учитель задає питання, учні відповідають.

Учитель. Насамперед пригадаємо те, що нам відомо про оригамі.

- Що означає це слово? («Ори» — складати, «гамі» — папір)

- Чого воно навчає? (Слухати усні рекомендації вчителя; виконува­ти послідовні дії; читати крес­лення.)

- Що    розвиває?    (Упевненість у своїх силах; творчі здібності; стимулює   розвиток    пам'яті; поліпшує окомір)

- Які фігурки в цій техніці ви ви­готовляли? (Кораблики, літачки, тюльпанчики, журавликів та ін.

- Де виникло це мистецтво? (Ви­никло в Давній Японії)

- Як передавалося це мистецтво? (По жіночій лінії)

 

- Вправа «Продовж думку»

Наприклад: тема «Оригамі»

1. Мистецтво оригамі зародилося в... (Японії).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

2. Слово «оригамі» означає...   («ори»  - складати, «гамі» - папір; походить  від японських слів).

3. Для того, щоб правильно виготовити фігурку оригамі, потрібно…                                                                                                   (чітко дотримуватися інструкції зі складання).                                                                                                 

4. Оригамі на Сході вважалось символом... (миру, спокою і сімейного вогнища).                                                                                                                                                                                                      

5.У Давній Японії мистецтво оригамі передавалося з покоління в покоління... (по жіночій лінії).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

6. Записки, складені у формі метелика, квітки, були... (символом і дружби,  прихильності,  доброго побажання).

• Гра «Доміно»

Учням потрібно скласти окремі частини речення в єдине ціле. Учні зачитують складені речення.

• Метод «Рефлексія»

Рефлексія як найважливіший принциповий момент інтерактивного навчання передбачає, що активні дії учнів уже завершені, й учень розмірковує про спосіб їх виконання, результати діяльності, можливість подальшого застосування набутих знань і навичок.

• Мені сподобався урок, тому що…
• Я дізнався…
• Я навчився…
• Мені не все вдалося…

Висновок:

Специфіка предмета «Образотворче мистецтво» дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, пробудити у них інтерес та стимулювати мотивацію, навчити самостійно мислити та діяти, поліпшити контроль над виконанням завдань, розвивати творчий потенціал учнів, Інтерактивні методи навчання захоплюють учнів. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від умінь, стилю роботи  вчителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

1. Білецький П.О. Мова образотворчих мистецтв. – К.: Радянська школа, 1973. – 128 с.
2. Вердіна С. В., Панченко  А.Г. Секркти педагогічної майстерності. Уроки для вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.
3. Житник Б. О. Методичний порадник. Форми і методи навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2005.
4. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н. П. Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2009.
5. Малафіїк І.В. Урок у сучасній школі: питання теорії г практики. — Рівне, 1997.
6. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007.
7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник. – К.: Вид. А.С.К., 2004
8. Рисунок. Живопись. Композиция: Хрестоматия/сост. Н.Н. Ростовцев и др.. – М.: Просвещение, 1989. – 207 с.
9. Школа изобразительного искусства: учеб. Пособие. – М.: Изобраз. Искусство, 986. – 192 с.