Інтерактивні прийоми на уроках мови та літератури ( методика проведення)

Про матеріал

У сучасній педагогіці існує багато різноманітних форм та методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань учнями, розвиток їх розумової діяльності, виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальщому розвитку самоосвіти і самореалізації. Пропоную деяки прийоми технологій розвитку критичного мислення.

Перегляд файлу

Інтерактивні прийоми на уроках мови та літератури ( методика проведення).

 

   Зміст освіти останнім часом переорієнтовуеться на заняття, що мають виховувати загольнолюдські цінності, орієнтують учня на звернення учня до навколишнього світу й до себе, на дбайливе ставлення до всього, що його оточує, на творчий пошук, саморизвоток, вміння шукати й знаходити своє місце в житті, бачити красу світу та людей. Звичайно, міцні знання необхідні, але важливо, щоб ці знання не стали самоціллю, а перетворювалися на засіб розвитку особистості, створили передумови до вдосконалення здібностей.

 

  Одним із пріоритетних векторів розвитку освіти , згідно національної доктрини, є впровадження інновацій, інформаційних технологій до навчально-виховного процесу новітніх технологій навчання.

 

   На даний момент віддано ряд педагогічних технологій, які дозволяють вчителям виконувати завдання сучасної освіти.

 

   Інтерактивні методи навчання сьогодні можуть вирішити проблему підвищення ефективності уроку літератури, ставлячи учнів перед необхідністю мислити, самостійно шукати шляхи вирішення навчальних завдань, долати труднощі, творчо підходити до розв’язання проблем, розвивати творче мислення, уяву.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. «Сенкан» - п'ятирядковий  неримований вірш, який складається за схемою:

          1 рядок – слово-тема  ( іменник);

          2 рядок – 2 прикметники ( означення теми);

          3 рядок -  3 дієслова ( активність, дієвість, пов'язана з темою);

          4 рядок – фраза з чотирьох слів ( ставлення до теми);

          5 рядок – слово – висновок ( іменник, синонім ( або висновок) до теми).

 

Бароко;

Несподіване, непередбачуване;

Вражає, дивує, стверджує;

Почуття в стані афекту;

Перлина.

 

 

 

 

2. « Броунівський рух» - прийом, за допомогою якого за короткий проміжок часу учні вивчають великий за обсягом теоретичний матеріал і повідомляють його зміст однокласникам.

   Іншими словами – «навчаючись сам, навчаю інших».

   Кожна група отримує картку з текстом. Після прочитання й обговорення змісту тексту члени групи переходять до інших груп, повідомляють їм здобуту інформацію. Процес переходу від групи до групи завершується після того, як кожен учень класу отримав увесь обсяг теоретичного матеріалу, що вивчається.

 

 

 

 

3. «Мікрафон» - використовується для підбиття   підсумків уроку, передбачає відповідь – узагальнення кожного учня; тривалість відповіді обмежена в часі ( як правило, формулюється одним реченням або однією фразою. )

 

 

 

4. «Гронування» - запропонований вид роботи спонукає учнів вільно думати і відкрито висловлюватися на певну тему. Його завдання-установити зв'язки між окремими поняттями. Для роботи обирається опорне слово, поняття, термін ( слово-тема). До нього підбирають слова за певними зв'язками, асоціаціями. Грона бувають одно рівневі ( від одного відправного слова) та багаторівневі ( кожне слово наступного рівня стає опорним). Багаторівневе гроно являє собою розгорнену опору за темою, в основі якої лежить принцип гіперзв'язків.

 

 

5. «Вільне письмо» - вид роботи допомагає зосередитись на думках способом їх  безперервного записування. На виконання роботи надається певний час ( 5-10хв). До уваги не беруть стиль, орфографічні або пунктуальні помилки. Суть роботи полягає в тому, що учні мають можливість зафіксувати свої емоції. «Вільне письмо» ( «письмо від себе») варто використовувати на етапі усвідомлення матеріалу та на уроках вивчення літературних творів.

 

 

 

6. «Карусель» . Кожна група отримує аркуш паперу із записаним на ньому запитанням. Обговоривши запитання впродовж чітко визначеного часу

 ( 3хв.), на цьому ж аркуші представник групи коротко записує відповідь. Групи по черзі обмінюються аркушами, ознайомлюються із запитаннями, читаючи відповіді своїх попередників, дають власні відповіді  ( на роботу відводиться 2хв.). Робота продовжується доти, поки  аркуші не повернуться у «свою» групу. Отримавши «свій» аркуш, група ще раз перечитує запитання, усі варіанти відповідей, робить узагальнення, після чого з результатами роботи ознайомлює весь клас.

 

 

 

7. «Кола Вена» - навчальна методика, яка використовується з метою навчити учнів здійснювати порівняльний аналіз з обов'язковим синтезом його результатів. У процесі роботи вчитель виділяє напрямки ( підтеми, проблеми, літературні образи, біографії авторів), до вирішення яких необхідно звернутися в ході розкриття теми. Інформація, що стосується конкретної проблеми, заноситься до окремого кола. У спільну частину записується інформація , що є спільною та стосується всіх виділених складових.

 

 

 

 

8. Таблиця « Елвермана». Прийом, спрямований на формування в учнів уміння здійснювати всебічний аналіз запропонованої  проблеми, організацію дискусії та формування чіткої позиції щодо обговорюваних проблем, використовуючи дібрані аргументи. Зміст проблеми формулюється таким чином,щоб відповісти як позитивно, так і негативно. Кількість аргументів і контраргументів повинна бути однаковою.

 

 

 

9. « Лист до автора» . Призначення прийому – стимулювати діалог між двома читачами. Спочатку кожен записує 2-3 запитання, які йому хотілося б  поставити автору. Потім ці запитання він пропонує сусідові; той формулює відповіді, суть яких стисло записується. Після завершення роботи в парах запитання, на які відповіді знайдено не було, озвучуються, і клас відповідає на них.

 

 

 

10. Прийом «ЗХВ» ( « Знаю-  хочу дізнатися – Вивчив»). Таблиця складається із трьох колонок. До першої колонки учні записують те, що їм відомо із запропонованої теми («первинні знання»); заповнення другої колонки має на меті  сформувати мотивацію навчальних досягнень (учні записують, яку інформацію очікують отримати). До останньої колонки записують узагальнену щойно отриману інформацію ( «вторинні знання») . Після того  як учні повідомляють, що вони дізналися нового, потрібно виявити, чого вони в опрацьованому тексті не знайшли, на яке запитання не отримали відповіді. У такому разі учитель або вказує, де таку інформацію можна знайти, або сам відповідає на запитання.

 

 

 

11. «Збережи останнє слово за мною» . Для проведення цього прийому запитання попередньо готує вчитель або їх формулюють учні самостійно. Запитання записується на окремих аркушах, відповідь на нього учень записує на звороті. У подальшій роботі учень, який розпочав обговорення твору чи сформулював запитання, передає естафету обговорення наступному учневі. Після завершення обговорення слово повертається до того, хто розпочинав запитання: він підбиває підсумки або запитує свою відповідь.

 

 

 

12. «Ланцюжок» . Учні ставлять запитання один одному по черзі, той, хто відповідає, ставить запитання наступному.

 

 

13. «Методика одного речення» використовується для того, щоб прокоментувати епіграф до заняття, цитату, проблему, зробити узагальнення. Таке загальне групове обговорення надає можливість кожному висловити власну думку чи позицію. Відповіді не коментують і не оцінюють, учитель робить лише узагальнення.

 

 

 

14. «Мозковий штурм»  ( «мозкова атака») – метод опитування, за якого приймаються будь-які відповіді учасників щодо обговорюваного питання чи теми.

   На першому етапі учасники активно висувають свої ідеї, у тому числі й нереалістичні, нелогічні. Головне – кількість ідей, а не їхня якість. На цьому етапі забороняється оцінювати висунуті ідеї. Кожну пропозицію приймають і записують на дошці або аркуші паперу. Від учасників не вимагається обґрунтувати пропозицію або пояснити думку.

   Другий етап – оцінювання та обговорення ідей, ранжування їх за рівнем значущості, поділ на групи тощо.

   Переваги цього методу:

  • за короткий час збирається максимальна кількість різних думок;
  • до роботи залучаються ті, хто зазвичай є пасивними ;
  • активізуються уява і творчі можливість учасників, вони отримують можливість відійти від стереотипних уявлень стандартних схем;
  • дає можливість для наступного обговорення в групах.

 Для організації мозкового штурму необхідно:

  1. Сформулювати запитання, проблему або ситуацію і попросити учасників висловити свої ідеї та пропозиції.
  2. Обрати в групі протоколіста .
  3.  Повідомити, що учасники можуть пропонувати будь-які ідеї, які спадають їм на думку.
  4. Не обговорювати ідеї відразу після того, як їх запропоновано.
  5. Записувати так, щоб кожен член групи міг добре бачити нотатки.
  6. Після того, як названо 10-15 ідей, підвести риску.
  7. Опрацювати спільно з учасниками список ідей: додати нові вилучити ті, що не стосуються теми, розподілити ідеї за категоріями, відібрати найкращі.

 

 

 

15. «Кутки». Цей вид роботи спрямований на формування вмінь прислухатися до того, що говорять інші, формувати власну точку зору та відстоювати її в словесній полеміці.

   Спочатку вчитель формулює запитання до класу.

   Учні в зошитах креслять і заповнюють таблицю. Вони повинні підібрати по 3 виважені аргументи для позитивної та негативної відповідей.

 

ТАК

НІ

1

 

2

 

3

 

 

Робота продовжується біля дошки, на якій заздалегідь учитель накреслив шкалу

 

Кожен учень  робить позначку, яка відповідає його особистій позиції, оцінюваної певною кількістю балів. На основі заповненої шкали учні об'єднуються в 3 групи: 1 – «Так», кількість балів 4-9; 2 група – «Ні», кількість балів 4-9; 3 група – кількість балів від «так» 3 до «ні» 3.

Створені групи обговорюють підібрані кожним її членам аргументи та виробляють спільну позицію для ведення дискусії. Група обирає речника, який висловлює думки членів групи.

   Свої позиції групи представляють по черзі, групи  також дають відповіді на запитання членів інших груп і висувають свої контраргументи.

   Кожен має право зі своєї групи перейти до іншої, пояснивши, який саме аргумент переконав його змінити думку.

 

 

 

 

16.  Прийом « Одне слово» використовується для узагальнення опрацьованого матеріалу. Учитель говорить початок речення, учні по черзі додають до нього по одному слову, яке на їхню думку найбільш точно відповідає змісту речення.

      Наприклад:

Завершити речення «Ліричний герой Гейне».

 

 

 

 

17.  «Квадрати Вена» - прийом, розрахований на порівняння трьох і більше елементів.

 

     В. Гюго                                                              В. Сюсюра

 

Ю. Словацький                                                      О. Пушкін

 

 

 

18. Методика «Прес» - покликана допомогти учням навчитися формулювати чіткі, повні та аргументовані відповіді. Відповідь будується за схемою:

   1. Власна позиція: « Я вважаю, що…» .

   2. Обґрунтування « ……тому що …»

   3. Приклад. «Наприклад…».

    4. Висновки. Отже, (тому), я вважаю…»

 

 

 

19. Прийом «Займи позицію».

   - Чи можна виправдовувати зраду? ( учитель записує на різних кінцях дошки «так», «ні», кожен учень повинен визначитися з своєю позицією, записати її на підтримку не менше двох аргументів. Не висловлюючи їх, діти по черзі стають по різні боки класу, відповідно до зайнятої позиції. Починають по черзі висловлювати свої думки. В процесі обговорення учні однієї групи можуть стати на інший бік, вони повинні пояснити чому змінили вибір.

 

 

20. «Кластер» ( «сузір’я» , «пучок») – виділення смислових одиниць тексту і графічне їх оформлення в певному порядку у вигляді грона, пучка або сузір’я.

   Прийом «Кластер» - це прийом, в якому інформація розташована у вигляді  «грона винограда».

   При цьому між всіма гронами повинен бути чіткий логічний зв'язок. В будь-якому кластері є ісходна точка, навколо якої розташовані грона.

   Етапи підготовки кластера :

  1. Прочитати текст, виділити смислові одиниці.
  2. На листку аркуша в прямокутних рамках записати приняті назви.
  3. Коротко виписати відомості, які відповідають змістовим блокам.
  4.  Встановити зв’язки  між окремими  блоками, з'єднати їх  стрілочками.
  5. Після обговорення в групі доповнити кластери  новими «гронами» - відомостями.

 

 

 

21. «Кроссенс» - асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає «перетин значень і придумане за аналогією зі словом кросворд». Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти картинок.

123

456

789

Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок.

Завдання того, хто розгадує крос сенс – знайти асоціативний зв'язок між сусідними картинками.

 

 

22. Прийом «Фішбоун» ( рибій скелет) , де голова – питання теми, верхні кістки – основні поняття теми, нижні кістки – суть понять, хвіст – відповідь на запитання. 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
4.0
Загальна:
4.3
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Rogov Oleg
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
doc
Додано
19 лютого 2018
Переглядів
4645
Оцінка розробки
4.3 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку