Ірина Жиленко. "Жар-Птиця". "Підкова". "Гном у буфеті". Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього
Конспект уроку з української літератури
6 клас
Вчитель: Гончар Н.І.
Урок №41
Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього
Мета: розвивати вміння коментувати зміст поезії, знаходити і пояснювати яскраві художні образи, культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, робити власні висновки; знаходити і пояснювати художні засоби; формувати світогляд учнів; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко, інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Очікуванні результати:
- учні уміють прокоментувати зміст поезії;
- учні знаходять і пояснюють художні засоби;
- учні висловлюють власні роздуми про щастя і шляхи до нього.
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
Прийом «Методика одного речення».
Учні зачитують і коментують зміст цитати.
Поміркуй: «Світ навколо нас повний краси, вона виявляється в найменших перелітних образах, яких часто не помічають люди. У краплині води, взятої з калюжі, вирує цілий світ… Відкрий тільки очі і дивись». (Г. К. Андерсен).
— А чи помічаєш ти красу навколо себе?
II. Актуалізація і корекція опорних знань.
1. Робота з тлумачним словником
Жар-Птиìця – у східнослов 'янській народній творчості — казковий птах сонячного царства із сліпучо-золотавим, мов жар, пір'ям (тому птаха називають ще золотою птицею); одного його пера досить, щоб освітити ввесь казковий сад; чародій краде Жар-Птицю, але не вбиває її, бо не можна вбити сили природи, що постійно відроджується; Жар-Птиця встигає знести яйце, і саме сонце постає яйцем, що його поклала Жар-Птиця; символ щастя, чогось величного, ідеального; чарівне перо Жар-Птиці завжди приносить удачу, щасливу долю, кохання.
2.Виразне читання учнями поезії «Жар-птиця».
2.1. Тема: зображення жар-птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям радість і щастя.
2.2. Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх радісними, веселими; засудження заздрості, зла (ґава).
2.3. Основа думка: у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґавa), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьому перемагає світле, радісне і щасливе.
2.4. Обговорення змісту поезії за питаннями:
- Про кого йдеться у вірші?
— Яку історію змальовує поетеса?
— Як ви уявляєте Жар-Птицю? Змалюйте її портрет.
— Що символізує Жар-Птиця?
— Які почуття в тебе викликає Жар-Птиця? Чому «хороше жити під сонцем Жар-Птиці».
— Як ти розумієш словосполучення «птаха екзотична».
— Якими настроями та почуттями пронизана поезія?
— Пригадайте, що називається уособленням. Кого уособлює у вірші «трьохсотлітня ґава», яка себе називала Павою? А «вороняча орава».
— Що символізує Жар-Птиця?
— Коли відбуваються події, зображені у творі? Реальні вони чи фантастичні?
• Де і в яких умовах жила жар-птиця?
• Чому птаха покинула чарівницю?
- Як сталося, що вона вилетіла з клітки?
• Як сприйняли люди появу жар-птиці?
• Чим пояснити поведінку ґави?
- Як вона себе називає?
- Знайдіть та прочитайте опис ґави?
- Чому птаха не сподобалася ґаві?
• Чому «скрекотняву» ґаву поетеса називає лютою?
• Знайдіть і прочитайте, якою ж була реакція людей, коли вони дізналися про зникнення жар-птиці.
• Що трапилось із жар-птицею? Як про це зазначено у творі?
(Ну, от і простудилась трішки,
лежить вона терпляче в ліжечку,
п’є молоко, клює родзинки,
чита «Барвінок» і «Мурзилку)
• А що необхідно робити для запобігання хвороби у зимову пору року?
• Чому, на ваш погляд, люди не байдужі до того, що трапилося з жар-птицею?
• А як ви ставитеся до птахів у зимовий період? Для чого ми повинні їм допомагати?
• Як пояснити народну мудрість: «Не лови гав»
- Прочитайте останні рядки поезії. Чому, на вашу думку, поетеса каже, що Жар-птиця злетить на «новорічну радість нам»?
2.5. Характеристика героїв твору. Прийом «Тренування». Користуючись текстом вірша, запишіть характеристику Жар-Птиці і Ґави
1) Жар-птиця: «золота», «очі-намистинки», «чудесна», «непристойно яскрава», «нескромна птиця», «птаха екзотична, південна, до снігів незвична», читає «Барвінок» і «Мурзилку», «клює родзинки», «п’є молоко»;
2) Ґава: «трьохсотлітня», «старезна, без ока, …кульгава», у неї «люта стрекотня», заздрісна, підступна, називає себе Павою.
2.6. Художні особливості твору:
епітети: «золота, чудесна жар-птиця», «жар-птиця непристойно яскрава», «люта скрекотнява», «нескромна птиця», «лиха гава»;
метафори: «яснішали лиця», «освітилась казково столиця», «лиця посмутніли», «жар-птиця простудилася», «птаха чита», «справа пішла».
риторичні оклики: «Як хороше жити під сонцем жар-птиці!», «Вона яскра-яскра-яскрава-а-ва!», «Ганьба!», «Таку нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці!», «О, не сумуйте!», «…на новорічну радість нам!».
ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
3.1. І. Жиленко любила зиму: «Знову я пишу про зиму, золотий сніг. Кажуть, Андерсен всі свої казки писав напередодні Нового року, — тільки в різдвяні сутінки прочиняються двері в те, чого нема». Письменниця не зрадила своїй традиції і в поезії «Підкова». Читач має можливість зануритись у неповторну, чарівну атмосферу Нового року — улюбленого дитячого свята.
— Що символізує підкова? (Здавна побутує повір’я, що знайдена на дорозі кінська підкова приносить щастя. Ліричній героїні вірша «Підкова» теж поталанило знайти чудесний талісман).
— Запишіть слова-асоціації до слова «щастя». (Здоров’я, батьки, мир, злагода, сім’я, друзі, милосердя, достаток, успіх… )
3.2.Виразне читання твору «Підкова»..
3.2.1. Тема: зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову, загублену конем Дідуся Мороза, і прагнула, щоб за її допомогою здійснилися всі бажання і мрії.
3.2.2. Ідея: кожна дитина відчуває себе щасливою, коли у новорічні свята всі її сподівання і мрії стають реальністю.
3.2.3. Основна думка: кожна дитина мріє про здійснення власних бажань, вірить у Діда Мороза, щасливу підкову.
3.2.4. Опрацювання змісту твору за питаннями:
- Опишіть красу зимової природи, яка відображена у творі.
- Згадайте, яким ви бачили сніг взимку за сонячної погоди? Якими фарбами він переливався?
- Як про це сказано у поезії? (Сніг зелений, рожевий, фіалковий, голубий, ніжно-фіалковий)
- Які казкові образи є в поезії?
- Знайти підкову — що означає ця прикмета? Чи знаходили ви у своєму житті підкову? Чи допомогла вона вам?
- Якою у творі ми побачили підкову? (Золота, схожа на місяць, «серпиком лежала»)
- Яке враження справила підкова на оточуючих?
- Кого символізує в творі образ «семисот роззяв». (Під ним легко вгадують тих, хто заздрить чужому щастю.)
- З яким проханням звернулася лірична героїня твору до підкови? («Щоб все мені збулося!»)
- Чому діти вірили у чарівність підкови?
- Як у творі уявне пов’язано з реальним?
- Чому героїня поезії вирішила повернути підкову Дідові Морозу?
- Що свідчить про бажання дівчини повернути підкову Діду Морозу?
- Чим можна пояснити зміну снігу з кольорового на білий?
Колір теж може бути образом, може щось означати. Наприклад, зелений — колір молодості, природи, життя; рожевий, голубий означають чистоту, ніжність, красу; жовтий уособлює тепло, радість. Отже, кольором автор видає себе, розкриває свої емоції, почуття. Найбільш уживаний колір у поезії І. Жиленко — золотий. В аналізованому вірші — це золота підкова (Це ознака дорогоцінного, сонячного, життєдайного. Кольори символізують стан душі поетеси, допомагають відтворити власний емоційний «характер». зобразити казковий світ, у якому живуть герої поезій).
- Чи здійснюються бажання, які вами загадуються у Новий рік? За що ми любимо це свято?
- А що необхідно зробити для обов’язкового здійснення наших мрій?
- Чим ця поезія пов’язана з попередньою?
3.2.5. Художні особливості твору.
метафори: «ішов сніг», «Дід Мороз протрюхикав», «розгубились в небі літаки», «літали, кричали, крильцями дрижали».
епітети: «сніг зелений, фіалковий, рожевий», «золота підкова».
3.3. «Гронування».
— Охарактеризуйте ліричну героїню вірша. (Ліричною героїнею є дівчина, можливо, сама поетеса. Вона вірить в силу чарівних речей, фантазерка, мрійниця, відповідальна, чесна, правдива, порядна).
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Що означає для вас бути щасливим?
— Чи допоможе досягти щастя знайдена підкова?
4.1. Напевно, поетеса Ірина Жиленко не мислила свого життя без польоту мрій. Атмосфера свята продовжує панувати і у вірші «Гном у буфеті».
— Хто такі гноми? Що вам відомо про них?
4.2.Словникова робота.
Гном — у давньому фольклорі романських і германських народів — дух у вигляді потворного бородатого карлика, що нібито жив у надрах землі й охороняв підземні скарби.
Маркіза — дружина або дочка маркіза (маркіз — дворянський титул, середній між графом і герцогом).
Франт — той, хто модно й вишукано одягається; чепурун.
4.3. «Гном у буфеті».
4.3.1. Виразне читання твору.
4.3.2. Тема: шанобливе ставлення до буфетного гнома, який у всі століття живе в реальній дитячій уяві.
4.3.3. Ідея: возвеличення почуття пошани, любові до гнома як сімейної реліквії.
4.3.4. Основна думка: дитинство — це чарівний, дивовижний час кожної людини, коли вона сприймає все казкове, цікаве, навіть гнома, що «нашіптує … казки».
4.3.5. Обговорення змісту поезії за питаннями:
- Як поетеса ставиться до гнома?
- Чому гнома можна вважати за сімейну реліквію?
- Чи є у твоїй родині речі, що належали дідусю, мамі, а тепер тобі? Як ти ставишся до них? Що, по-твоєму, є справжньою родинною цінністю?
- Опишіть, яким ви уявляєте старенького гнома. Він добрий чи злий, з ним цікаво чи нудно?
- Чи схожий наш герой на того, чий опис подано в словнику?
- Як гном виховує малят? Що про це зазначено у творі?
- Що полюбляє смакувати гном? Як це його характеризує?
- Хто і для чого навчив гнома чемним манерам?
- Які звуки в буфеті свідчать про наявність у ньому гнома? («Бурмоче, зітха, шарудить. І тупа, і плямка в куточку, і дзвонить в буфетні шибки»)
- За що діти полюбляють гнома?
- Чого вчить нас ця поезія? Яке значення приділяється гному як істоті, що виховує не одне покоління дітей?
4.3.6. Художні особливості твору:
епітет: «буфетний гном»;
метафора: «золотить сервізи», «багріє його ковпачок»;
4.4. Гра «Заповни анкету».
— Заповніть жартівливу характеристику-анкету гнома.
|
Ім'я: |
Буфетний гном. |
|
Вік: |
три століття. |
|
Риси зовнішності: |
старенький, у багряному ковпачку, має вигляд франта. |
|
Заняття: |
золотить на свята сервізи, нашіптує дітям казки. |
|
Уподобання: |
любить довго і солодко спати, пити какао, смоктати м’ятні гостинці. |
|
Друзі: |
дідусь, мама, діти, маркіза з фарфору, цвіркуни-музиканти. |
|
Риси характеру: |
добрий, працьовитий, відповідальний, чемний, ввічливий, клопітливий, непосидючий, вміє підтримувати дружні стосунки. |
Пофантазуй Які казки міг би нашіптувати старенький гном? Здається, він зараз промовить:
Зараз я покинув гори,
Кинув темний гірський ліс.
Сядь і слухай — скільки дивних
Я казок тобі приніс.
Слухай, слухай першу казку,
Всі слова її хватай...
На землі, під самим небом,
Розіславсь таємний край.
Олександр Олесь
5.Буфетний гном ніби оберігає наше дитинство від втручання в нього проблем, життєвих негараздів, буденщини й сірості, що часто переповнює доросле життя. Він завжди чекає на нас у буфеті, готовий у будь-який момент нагадати, що дива нікуди не поділися, що казка завжди поряд — слід тільки про неї пам’ятати й іноді зазирати в закутки своєї душі, аби віднайти й пробудити її. А підкова обов’язково коли-небудь зробить свою справу й подарує щастя, адже ті, хто вірять у нього, докладають для цього багато зусиль і завжди отримують бажане.
Отже, кожен з розглянутих віршів Ірини Жиленко дарує читачам свято зустрічі зі справжньою поезією — яскравою та образною.
ІV. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
«Поєднай поняття».
|
Гном |
світло |
|
Підкова |
добро |
|
Жар-птиця |
чудеса |
|
Ґава |
щастя |
|
Дід Мороз |
сірість |
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
— Прочитавши вірші Ірини Жиленко, я…
- зрозумів(-ла)…
- відчув(-ла)…
- подумав(-ла)…
- змінив своє ставлення до…
Завершальне слово вчителя.
Ірина Жиленко створила довкола себе чарівний світ, наповнений казковими героями. Її вірші — це спроба донести частинку казки до кожного з нас. Пропоную нам також повірити в дива — від цього ми станемо добрішими.
Тож нехай звучать поезії Ірини Жиленко, можливо, тоді у світі з’явиться більше оптимістів, більше щасливих і добрих людей. Вірте в дива, не забувайте про добрих покровителів домашнього затишку, бо від цього залежить злагода, спокій у вашій родині).
V. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
— Обов’язкове: навчитися виразно читати поезії, коментувати їх зміст.
— За бажанням: намалювати ілюстрації до віршів.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку