Історія Стрільської ЗОШ

Школа – слово, яке складається лише з п`яти літер, а яке вагоме значення воно має для будь-якої особи. Школа - це друга домівка після батьківської хати для кожного юнака чи дівчини. Це оселя, де дитячі серця ростуть, розвиваються, розквітають, плодоносять, сіють і пожинають вирощені плоди знань у бурхливому Всесвіті.Це край, який будь- хто з нас не вправі забути ніколи, адже це та «золота серединка», пізнавши котру, юнацькі серця пронесуть із собою у вирі мирських потреб, клопотів, морі житейському. Це «світоч» в душі кожної людини на все її життя.                                                                          

          Як і все в світі не виникає з нічого, так і школа має свою історію. Не є винятком і наш навчальний заклад. Уперше про освітній осередок на території села Стрільськ згадується на початку XIX століття. На цей час тут існувало 1- класне народне училище, яке у 1833 році згоріло. Ймовірно, воно було через кілька років знову відновлене, бо вже на 1883 рік є відомості, що в училищі навчалося 10 хлопчиків. Але життя цього закладу також недовготривале. Переважна більшість населення (а це приблизно 96%) не мала ніякої освіти. Були освіченими лише ті селяни, хто відбув солдатську муштру. Грамоти навчалися хлопці в армії. І вже ті, котрі побували у військових лавах, навчали своїх рідних читати й писати. Станом на 1920 рік у селі було лише 4 грамотні особи, які повернулися в село після Першої світової війни.         

             Нову школу було побудовано у період Другої Речі Посполитої (у 1923 році).

Вона розташувалась на місці, де зараз побудовано нову церкву. Це була 1- класна школа. Сюди на той час зараховували дітей віком 7-10 років. Першим «керовніком»(директором) був Сітаж Антоній. Він і його дружина Марія були учителями, котрі  викладали польську мову і літературу, рахунки (математика), історію Польщі, географію(на той час це були найважливіші предмети).

              У 1931 році була створена 2- класна школа. Відбувся поділ на школярів старшої і молодшої групи ( І – діти віком 7-10 рр., ІІ-11-13 рр.).

                З 1934 року працює 5- класна. Збільшується кількість предметів, зокрема, введено фізику, геометрію, фізкультуру, релігію, яку викладав місцевий священик  Бурковський. На роботу були направлені ще два вчителі – Францішек Маковський та Роман Демський, котрий згодом стає керівником.

     Уже в цей період була поширена урочна система навчання, урок тривав 50 хвилин, перерва - 10 хвилин, з них одна – 20 хвилин. Щодня проводилось по 4-5 уроків, для першокласників – 3 уроки. Тим учням, які навчалися «добре» і «відмінно», учителі напередодні великих релігійних свят вручали подарунки: зошити, книжки , олівці – з метою заохочення інших дітей до навчання. За запізнення, невиконання домашніх робіт учнів наказували (били різками, ставили на коліна серед класу на весь день). Учні знаходилися під наглядом медичної сестри, яка слідкувала щотижня за станом здоров`я дітей. У кого був знижений тиск, давали щодня каву, у кого збільшені лімфовузли – парене молоко, рафінований цукор, ще іншим – спеціальний шоколад.

             Завдяки співробітникам школи й учням була налагоджена просвітницька робота. Школярі організовували різноманітні культурні заходи для селян: концерти, театральні вистави, виступи, але які присвячувалися ювілеям певних польських історичних подій, релігійним святам. Всі вони проводилися польською мовою, як і саме навчання.

             Існувала ще одна особливість тогочасної системи освіти. Кожна дитина , яка відвідувала школу, за польською традицією мала « колєжанок »( друзів). Школярі під наглядом і контролем учителів повинні були писати подрузі чи другу з етнічної Польщі листи про свої справи, захоплення, улюблені заняття. Це робилося з однією метою : зблизити український і польський народи. « Колєжанки» в обов`язковму порядку відвідували один одного, але наші учні частіше їздили до Варшави, Любліна чи інших міст, щоб ознайомлюватися, розповсюджувати, підтримувати у своїй місцевості культурні надбання поляків, їх звичаї, традиції і розвивати дружбу двох народів .

    Цю 5-класну школу спалили у 1936 році . Замість неї була побудована нова будівля , яку селяни розібрали, але збудували нову (значно більшу за розмірами )і перенесли до колишнього місця розташування млина ( в районі перехрестя вулиць Тиха, Садова , Березняк ), що вже згоріла в 1943 році під час німецької окупації .

       З приходом комуністів змінилася система управління державою й ідеологія навчання. Уже з 1940 року , оскільки не було єдиного освітнього закладу, діти навчалися грамоти по селянських хатах, господарів яких вивезли до Сибіру. Зокрема, перший клас навчався в будинку на вулиці Дворацька , другий клас – на вулиці Кооперативна , третій і четвертий – на вулиці Чапленка, решта класів – на вулицях Тиха, Бондарова, Богатирьова .Освіта була семирічною. Існувала також урочна система навчання .У перший клас набирали дітей  не молодших 7 років і після закінчення  навчального року переводили до наступного класу. Викладалися такі предмети : російська мова і література, Конституція СРСР, історія СРСР, хімія, фізика, зоологія, природознавство, географія, фізкультура, німецька мова, математика. Існувала ієрархічна система організації учнівського самоврядування . Дітей віком 7-10 років приймали у «жовтенята», учнів віком 10-14 років – у «піонери», з 14 років ставали «комсомольцями». Кожна ланка характеризувалася особливістю провадження шкільного способу життя .

        У період з 1945-1951 рр. керівниками школи були : Недільська Ксенія Михайлівна, Горовий Дмитро Трохимович, Браганець Ігор Єлісеєвич . Учителювали Лук’янов Іван Васильович (з 1951року директорував), Лук’янова Віра Іванівна, Єдинак Марія Зотівна, Дорогань Віра Григорівна та інші. 

        До 1960 року плановою була 7-річна освіта, з1961 року – 8-річна, а вже з 1964 року освітні заклади переходять на 10-річну систему навчання.

        У 1961 році було розпочато будівництво нової школи, що розпочала свою діяльність 1 вересня 1964 року , і яка діє і нині. Її побудували за проектом , який склав Лук’янов Іван Васильович, і в період 1951 -1965 рр. був очільником  навчального закладу . За час існування даної школи керівну посаду займали такі директори :             

   Ярош Марія Іванівна (вересень 1965р.– вересень 1968 р.),

   Стукало Леонід Петрович (01.09.1968р.- 01.09.1970р.),

   Єдинюк Марія Зотівна (01.09.1970р.- 01.09.1982 р.),

   Лук’янова Віра Іванівна (01.09.1982р.- 01.09.1985р.),

   Мізюрко Іван Гнатович (01.09.1985р.- 01.09.2003р.),

   Зіневич Олег Васильович (01.09.2003р.- 30.04.2005р.),

     Мізюрко Іван Гнатович (01.05.2005р.- 31.08.2014р.),

   Щербан Олена Гнатівна (01.09.2014р.- 31.08.2018р.),

    Білотіл  Алла Юріївна(в.о. директора) (01.09.2018.- 01.10.2019),

                                   Зіневич Олег Васильович (02.10.2019.- по даний час).

       Побудова незалежної України зумовила зміни освітнього процесу. З  1991 року шкільні програми укладаються відповідно до вимог Міністерства освіти  і науки.  Обов’язковою стала 11-річна освіта (до школи  зараховували дітей шестирічного віку , а з  2018 року – п’ятирічного, оскільки період навчання охоплює 12 років). Скасовано навчальні предмети прорадянського спрямування,  уведено нові: історія України, всесвітня історія, валеологія (основи здоров’я ), інформатика, мистецтво,  громадянська освіта, християнська етика …

       У зв’язку з Чорнобильською трагедією відмінено екзамени в перевідних класах, стало  5-денним навчання. Учні 4 класу складають іспити у формі  ДПА за курс початкової школи,  9 класу  – за курс базової,   для 11- класників  діє система ЗНО.

       Учнівське самоврядування організоване теж своєрідно. Дитячий колектив очолює  президент школи, який обирає собі заступника і помічників, котрі  координують роботу  таких центрів:  «Центр навчання і творчості», «Центр культури і відпочинку», «Центр громадсько-корисної діяльності», «Центр захисту прав дитини», «Прес- центр», «Центр дисципліни і порядку», «Центр спорту і здоров’я».

      У даному навчальному закладі діє Рада школи, основним завданням  якої є підвищення ефективності навчально – виховного процесу у взаємодії  з сім’єю, громадськістю, державними та приватними інститутами.

      Педагогічний колектив закладу творчо і самовіддано працює на освітянській ниві . Щороку маємо учасників і переможців районних або обласних олімпіад з базових дисциплін, різноманітних конкурсів. Багате і насичене саме шкільне життя. У стінах закладу проводяться традиційні свята, календарно-тематичні заходи, лінійки, присвячені пам’ятним датам, подіям, спортивні змагання … У  вільний від навчання час організовуються екскурсії, туристичні походи, поїздки до визначних місць України .

     З  1991 року навчальний заклад працював за 11-річною системою освіти, а з 2001 року школярі навчаються  за програмою 12-річної освіти .

     Педагогічний колектив закладу творчо і самовіддано працює на освітянській ниві . Щороку маємо учасників і переможців районних та обласних олімпіад з базових дисциплін, різноманітних конкурсів. Багате і насичене саме шкільне життя. У стінах закладу проводяться традиційні свята, календарно-тематичні заходи, лінійки, присвячені пам’ятним та знаменним датам, подіям, спортивні змагання … У  вільний від навчання час організовуються екскурсії, туристичні походи, поїздки до визначних місць України .

     Освітяни школи активно співпрацюють з органами місцевого самоврядування, батьківським комітетом, підтримують зв’язки з випускниками минулих років, роблять все для того, щоб виховати гідних громадян своєї держави .