ІТК з предмету "Основи іміджелогії та стилю" на тему "Огляд типів фігур"

ЗАГОЛОВНА ЧАСТИНА

Норма часу на виконання:

1 година

Тема розділу програми:

Аналіз фігури. Силуети. Аксесуари.

Тема (номер) уроку:

Урок №13 «Огляд типів фігур».

Мета:

Навчальна:

− продовжити формувати поняття про фігуру людини, типи фігур, силуети, їх види.

Розвиваюча:

− розвивати вміння і навички дотримуватись правил охорони праці і внутрішнього розпорядку установи, підприємства, організації;

− розвивати пізнавальну активність і самостійність;

− розвивати вміння виділяти спільні і окремі ознаки об’єктів вивчення, порівнювати їх між собою, аналізувати, виділяти головне і робити висновки;

− розвивати вміння і навички роботи з довідковими джерелами інформації;

− розвивати вміння і навички щодо застосування теоретичних знань на практиці;

− розвивати вміння і навички аналізувати фігуру людини, визначати її тип, надавати поради щодо їх естетичного оздоблення.

Виховна:

− виховувати розуміння співвідношення біологічного та соціального в укріпленні здоровʼя;

− виховувати розуміння та потреби необхідності виконувати елементарні гігієнічні правила;

− виховувати загальнолюдські цінності, дисципліну, сумлінність, відповідальність, акуратність;

− виховувати екологічну культуру;

− виховувати розуміння необхідності вести здоровий спосіб життя.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Зміст завдання та послідовність його виконання

Ескізи, рисунки, схеми

Операції та порядок

їх виконання

Інструкційні вказівки і пояснення

1. Підготовка до роботи.

■ Ознайомитись з Інструкцією з охорони праці та техніки безпеки слухачів у навчальній аудиторії під час виконання лабораторно-практичних робіт.

■ Підготувати робоче місце слухача.

■ Ознайомитись з інструкційно-технологічною карткою, навчальними посібниками, нормативно-технічною документацією, довідковою літературою тощо.

2. Ознайомлення

з базисними основами

поняття «тип фігури»

людини.

■ Розглянути рис. 1-11 та ознайомитись з поняттям «тип фігури» людини, його складовими, проявами.

■ Заповнити та записати в робочий зошит підсумкову таблицю, наведену на рис. 12.

■ Звернути увагу на те, що тілобудова може змінюватись під впливом вікового розвитку, гіпертрофії м’язів внаслідок занять фізичною культурою і спортом, захворювань, способу життя, тоді як соматотип залишається постійною характеристикою протягом життя.

■ До уваги!!! Розміри та форми тіла, такі як довжина тіла, ширина плечей, ширина тазу в кожного з нас генетично запрограмовані і є більш стійкими до впливів зовнішнього середовища. Здається, що суттєво вплинути на цей процес неможливо. Однак цей фізіологічний показник не такий вже й стійкий, як здається. Дослідження свідчать, що спеціальними вправами на гнучкість, стрибучість, такими як міст, шпагат, виси, можна збільшити довжину тіла. Також припускають, що фізичні навантаження помірної інтенсивності, тривалістю 1,5-2 год., можуть викликати збільшення соматотропіну (гормону, який сприяє збільшення росту).

■ Поміркуємо!!! Найбільш мінливим компонентом ваги тіла є жирова тканина, значно поступаються їй – м’язи та кістки. Кісткова маса збільшується в процесі росту людини, а згодом стає більш постійною, а жир та м’язи змінюють свою вагу, співвідношення протягом усього життя.

■ Існують різноманітні класифікації засновані на оцінці компонентів форми та складу тіла.

Найбільш відомі:

 класифікація соматотипів за Вільямом Шелдоном (конституційна типологія особистостей): мезоморф, ектоморф, ендоморф. В основу класифікації покладено переважання в людському організмі однієї з тканин ембріона: ендодерми, з якої утворюються органи травлення; мезодерми, з якої складаються кістки, мʼязи і легені; ектодерми, з якої утворюються шкіра, волосся, нігті, нерви і мозок.

► Ендоморфний тип: з великим животом, значними жировими відкладеннями на плечах і стегнах, слабкими кінцівками; проявляє схильність до вісцеротонії
(лат. viscera – нутрощі і грец. tonos – напруга);

► Мезоморфний тип: могутня статура, груди «колесом», квадратна голова, широкі долоні і ступні; схильний до соматотонії (soma – тіло і tonos – напруга);

► Ектоморфний тип: худорлявий і високий, зі слаборозвиненими внутрішніми органами, худим обличчям, вузькою грудною кліткою, тонкими довгими кінцівками; зазвичай відрізняється церебротонією (лат. cerebrum – мозок і грец. tonos – напруга);

 медична практика:

► нормостенік (середня товщина кістки): пропорційні розміри тіла та правильне їх співвідношення; добре розвинута мускулатура; середній зріст, міцний скелет; гармонійна довжина кінцівок, в міру широка грудна клітина;

► астенік: поздовжні розміри тіла переважають над поперековими, характерна тендітна й витончена фігура, вузькі плечі й грудна клітина, довгі тонкі ноги й руки, тонкі кістки, углуваті контури тіла, слабковиражені мʼязи (люди з даним типом статури худорляві від природи і частіше за все відрізняються високим зростом);

► гіперстенік: поперечні розміри тіла більше, ніж у нормостеників та  астеників; порівняно низький зріст, міцна статура; в основному короткі кінцівки і шия, широкі грудна клітина і стегна, міцний скелет.

 вата (Vata), пітта (Pitta), капха (Kapha) (типи за Аюрведою);

 для жінок, які займаються фітнесом, часто використовують умовну класифікацію особливостей фігури за зовнішньою подібністю до букв «А», «Н», «Т», «Х», «О» або тип «яблуко», «груша», «пісочний годинник» та ін..

■ Гармонійність пропорцій тіла є одним з критеріїв оцінки розвитку та стану здоровʼя. При диспропорції в будові тіла можна думати про порушення ростових процесів і причини, що його зумовили (ендокринні, хромосомні та ін.). Конституційні особливості статури стають очевидними з ранніх етапів розвитку дитини: одні діти володіють крихкою, витонченою (т.зв. гранувальною) статурою, інші – міцними мʼязами і відносно короткими кінцівками, треті відрізняються переважанням жирової тканини над мʼязової. Схильність до того чи іншого типу статури визначається спадковістю, але проявляється і закріплюється вона під впливом чинників зовнішнього середовища. У міру дорослішання організму конституціональні особливості закріплюються і проявляються у відносно стабільних варіаціях нормативного розвитку організму, які називають типами статури. У деякій мірі тип конституції дитини можна визначити вже в 7-8 років і досить точно – в 11-12 років.

Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3

Рис. 4

Рис. 5

Рис. 6

Рис. 7

Рис. 8

Рис. 9

Рис. 10

Рис. 11

Загальна класифікація типів фігур людини

Рис. 12

3. Набуття навичок

визначення типу

конституції тіла.

■ Визначити ключові (визначальні) аспекти іміджу особистості (зовнішності), зазначити які деталі зовнішнього вигляду формують враження-сприйняття особистості оточуючими.

■ Визначити та записати в робочий зошит, які деталі зовнішнього вигляду (зачіска, колір волосся, стиль одягу, макіяж, аксесуари тощо) та яким чином впливають на формування іміджу людини, її соціальної ролі.

■ Розглянути рис. 13-17 та визначити власний соматотип: існують спеціальні методи оцінки, індекси і різноманітні тести:

 Одним з найбільш доступних є «Променевозап’ястний індекс Соловйова»: дана методика дає інформацію про товщину кісток скелета. Для цього необхідно виміряти окружність зап’ястя в найтоншій його частині.

 У чоловіків: ендоморф – більше 20 см (за деякими даними більше 19 см); мезоморф – 17,5-20 см (17,8-19см); ектоморф – менше 18 см.

 У жінок: ендоморф – більше 17 см; мезоморф – 15-17 см; ектоморф – менше 15см.

Цифри актуальні при зрості від 160 см.

 За «формулою Пін’є» також можна оцінити тип (міцність) тілобудови на основі співвідношення зросту, маси тіла та обхвату грудної клітки:

зріст – (вага + обсяг грудної клітини на видиху).

Отриманий показник свідчить про: більше 36 – дуже слабкий соматотип, або ектоморф;

менше 10 – міцне (стовідсотковий мезоморф).

Рис. 13

Рис. 14

Рис. 15

Рис. 16

Рис. 17

4. Набуття навичок

визначення відповідності

одягу типу конституції

тіла (практичне

відпрацювання).

■ Розглянути рис. 18-23 та визначити відповідність певних фасонів одягу типам фігури, записати в робочий зошит рекомендації.

■ Памʼятаймо!!! Те, як речі виглядають на вас, залежить від комплекції, типу фігури. Дизайнери та закрійники не підлаштовуються під кожного індивідуально, будинки моди шиють одяг того крою і розмірів, яка буде куплена більшістю. Також модні тенденції не означають те, що сучасний одяг буде добре виглядати на фігурі. Все дуже індивідуально і треба намагатися це враховувати при підборі гардеробу.

■ Ще однією помилкою є розглядати і визначати красу речі і її придатність не на фігурі, а на вішалці в магазині або вітрині. Для того, щоб зрозуміти всю красу одягу, необхідно обовʼязково її приміряти на собі. На кожній фігурі крій, складки, окремі деталі будуть сидіти по-різному. Важливо враховувати, у якому комплекті бере участь предмет гардероба, які кольори і як між собою взаємодіють, яка лінія на тілі повинна бути підкреслена, а яка, навпаки – прихована.

■ X-фактор представляє своєрідний уявний баланс фігури. Намалюйте у себе в голові латинську букву, визначте, до якого типу за зовнішнім виглядом можна віднести людини. Пошукайте баланс, зʼясуйте, яких деталей не вистачає, що може виявитися зайвим при складанні образу. Уявіть, що центром є перетин двох ліній, визначитеся з тим, що можна додати в образ. Буква допомагає уявити картину правильного образу. Визначте, які ділянки тіла є виграшними, а які варто злегка підкоригувати. Одягніть на себе річ, попросіть, щоб хто-небудь з боку представив X-фактор і вказав на недоліки у зовнішньому вигляді. Памʼятайте, що ви – унікальні, і головне завдання не розкритикувати себе і свою фігуру – а візуально поліпшити її, зробити більш привабливою

■ У разі наявності зайвої ваги, необхідно намагатися його зовні приховати, особливо це стосується дівчат з животом. Оскільки найбільш проблемною частиною тіла є середина тіла, то краще вибирати одяг темніших тонів, можна використовувати вертикальні лінії в одязі, які витягують силует.

■ Жіночі риси можуть зробити речі, які додають округлі форми тіла: безрозмірні светри, великі майки, сукні, що розвиваються на вітрі, рюші, стрічки.

Рис. 18

Рис. 19

Рис. 20

Рис. 21

Рис. 22

Рис. 23

5. Практичне завдання –

«Техніки створення

власного іміджу».

■ Опрацювати теоретичну довідку, розглянути рис. 24-30 заповнити та записати в робочий зошит таблицю, наведену на рис. 31.

■ Зауважити, що існує кілька технологій створення іміджу: технології для початківців і для вже збагачених власним досвідом особистостей. Безперечно, це гнучка, динамічна система, що не може бути універсальною, вона постійно змінюється в залежності від умов, обставин, часу і суб’єктів процесу.

 Шепель В.М., наприклад, вважає, що створення іміджу – це послідовне виконання шести міні-технологій. До них відносяться:

1) підтвердження стартових умов освоєння технології;

2) «будівництво» зовнішності;

3) «комунікативна механіка»;

4) «флюїдне випромінювання»;

5) відпрацювання риторичних прийомів;

6) зведення всіх міні-технологій в одне ціле.
 Іміджмейкер Браун Л. будує свою технологію створення іміджу, враховуючи, що в останні десятиліття роль сильно зросла ЗМІ. У звʼязку з цим пропонує при формуванні іміджу покласти в його основу наступні чинники: зовнішній вигляд, голос, публічні виступи, спілкування з представниками преси, поведінка перед телеекраном, підтримка постійної форми.

 У процесі зміни себе до бажаного образу Скотт Д.Г. виокремлює три головні стадії і пропонує технологію їх упровадження:

I етап: створення імітаційного ескізу образу, який виникає в уяві на основі спостережень, вивчення літературних джерел, поглядів та суджень інших людей;

II етап: побудова рольового образу і поступове оволодіння ним на основі закономірностей та рекомендацій театральної педагогіки, практичне вживання педагога в уявний образ.

На другому етапі слід скласти план дій, сценарій, щоб уявити себе в образі нового «Я». Готуйте себе до нової ролі: знову і знову в думці випробовуйте цю роль, аби закріпити реальність створеного вами образу, в якому ви намагаєтесь досягти таких результатів, як: зовнішній вигляд, рівень ерудиції, професійна компетентність, загальна культура,

ораторське мистецтво.

III етап: виникнення правдивого «життєвого» образу, відповідно до уявної моделі, злиття особистості із створеним образом, який починає існувати як реальність.

Ця технологія стосується тільки «внутрішнього» іміджу. Але подібним чином необхідно вибирати також критерії зовнішнього іміджу, бо відомо, що зміст і форма мають бути в єдності.

■ До уваги!!! Як зазначають деякі науковці, пріоритетними характеристиками для імідж-складників сучасної людини є привабливість, інтелігентність, враження здорової і щасливої людини, позитивна модальність настрою, інтерес до людей та їх проблем, упевненість у собі, оптимізм, активність, індивідуальний стиль зовнішності, діяльності та спілкування. Людина повинна продумати свій зовнішній вигляд, який підкреслював

би як загальнолюдські чесноти, так і фахові достоїнства.

Рис. 24

Рис. 25

Рис. 26

Рис. 27

Рис. 28

Рис. 29

Рис. 30

Алгоритм програми корекції власного іміджу

Рис. 31

6. Перевірка засвоєння

навчального матеріалу.

■ Самостійно в робочому зошиті дати відповіді на узагальнюючі питання.

1. Зазначте як правильно виміряти зріст людини, довжину тіла дитини.

2. Зазначте як правильно виміряти масу тіла дорослого і дитини?

3. Зазначте як правильно виміряти окружність грудної клітини, окружність запʼястка?

4. Дайте розгорнуте пояснення терміну «дрес-код» і зазначте, яку функцію він виконує, які вимоги (загальні та специфічні) до нього можуть висуватися.