Іван Пулюй - вчений і патріот України.

Іван Пулюй(2.02.1845–31.01.1918)

“…Нема більшого гонору дляінтеліґентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому красшу долю”.Іван Пулюй.

Знаменитий фізик і електротехнік, винахідник “X”-променiв, перекладач Біблії та Псалтиря, відомий громадсько-політичного діяч, вчений і патріот України .

Народився 2 лютого 1845 р. в родині священика (селище Гримайлів Гусятинського району).

Початкову освіту здобув у рідному селищі. Успішно закінчив Тернопільську гімназію (1863 р.), а згодом, у 1872 р., — філософський факультет Віденського університету. Вдосконалював знання у Страсбурзькому університеті. Працював у Празькому політехнічному інституті, був деканом, а також ректором цього вузу (1884–1916 рр.). 

У Відні викладав в альма–матер, досліджував, експериментував... Хвалити Бога — мав для цього умови, працюючи технічним директором електротехнічного бюро університету. А ще — помічників з–поміж студентів. Одна з них, полячка Катерина Стозітська, підтримувала вчителя з особливим натхненням.  Коли Іван Пулюй міркував над тим, із чого б видобути нитки для освітлювальних ламп, дівчина, не вагаючись, відтяла косу — розкішну, по пояс — і «поклала на вівтар науки». Те волосся припаювали до ламп...

Світло любові горіло яскраво: Катерина стала дружиною фізика, народила коханому п’ятнадцятеро дітей. На жаль, лише шістьом iз них судилося вижити...

Пулюй першим дослідив неонове світло. Його лампи, визнають світочi технічного світу, були значно ефективнішими від ламп Едіссона. 1884 року їх показували на всесвітній виставці в Штайєрі. Два десятиліття поклав український фізик на дослідження невидимих Х–променів, але знаємо їх нині як рентгенівські. 

Чому так? Із Вільгельмом Рентгеном Іван Пулюй працював в одній лабораторії, з експериментами від товариша–колеги не ховався. Свою першу трубку сконструював на 14 років раніше за Рентгена. І саме наш земляк пояснив природу виникнення  Х–променів, зробив знімок повного людського скелета. Однак... Більшість учених непохитні: Пулюй виявив, а Рентген зумів пояснити. Се ля ві? Жорстокий життєвий урок.

Катодна лампа І. Пулюя з його підписом1913р.

«Пулюєва лампа» отримала премію на міжнародній виставці 1887 р. у Парижі

12 листопада 1901 року новина про Нобелівську премію за вивчення Х–променів, яку присудили Рентгену, застала Пулюя в ліжку. Його син розповість згодом, з яким відчаєм батько зірвався на ноги і безпорадно вхопився за голову: «Моя лямпа! Моя лямпа!». Надії мало, але він усе ж написав Рентгену: чи не користались ви часом «лампами Пулюя», колего, саме тими, які я вам подарував? Відповіді, ясна річ, не дочекався...

Знімок миші, виконаний за допомогою лампи Пулюя 

Прилад І. Пулюя для визначення механічного еквіваленту теплоти

Сучасники свідчили: Пулюй знав 15 мов і мріяв працювати в Київському університеті. Бо насамперед був і почувався українцем. Ще гімназистом заснував гурток із вивчення української історії та літератури. А в студентські роки перекладав українською мовою підручники з геометрії та ботаніки. І... молитовник. Бо вважав: звертатися до Бога українці повинні рідною мовою.

Оскільки в Празі не було українських шкіл, то Пулюй на літні місяці наймав для своїх дітей учителів української мови, давав відповідні оголошення до львівської газети «Діло». Павло і Юрій після смерті батька вчились у Львові в українській гімназії. Найстарший син Олександр пішов сімнадцятирічним добровольцем у лави Січового стрілецтва і до 1920 року брав участь у бойових діях Української Галицької армії.

Одним з улюблених занять І. Пулюя був переклад релігійних праць із стародавніх мов. І. Пулюй у творчій співпраці з відомим істориком, письменником, етнографом, перекладачем П. Кулішем і після смерті останнього — з широко знаним письменником І. Нечуєм-Левицьким переклали Псалтир і Євангеліє з давніх гебрейської та грецької мов. І. Пулюй першим надрукував українською мовою молитовник, що широко розійшовся по всій Україні.

Брошура І. Пулюя «Україна та її міжнародне політичне значення»1915 р.

Праці І. Пулюя

Іван Пулюй мріяв про створення українського університету у Львові, друкував статті на захист української мови. А також виступав за відродження української державності. «Нема більшого гонору для чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю», — писав 60–річний професор Іван Пулюй.

І. Пулюй відомий своїм внеском у просуванні української культури. Ще у тернопільській гімназії він заснував молодіжний гурток «Громада» для вивчення і популяризації української історії та культури, а в студентські роки став організатором «Віденської Січі», що об'єднувала українську молодь австрійської столиці. Активно підтримував відкриття українського університету у Львові і публікував статті на підтримкуукраїнської мови. Будучи професором, І. Пулюй організував стипендії для українських студентів в Австро-Угорщині. Був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. Наукове товариство імені Шевченка(НТШ)

Нащадки Рентгена знищили по його смерті все, що стосувалося відкриття Х–променів. Кажуть, такою була воля небіжчика. Альберт Ейнштейн, з яким Пулюй мав дружні стосунки, заспокоював товариша: що сталося — то сталося. «Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало?» Ейнштейн висловлювався логічно, дещо різко й навіть цинічно. «Хто стоїть за Вами, русинами, — яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, та куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном — уся Європа», — писав він у лист

Він помер у Празі 31 січня 1918 року. Там і похований. В Україну повернувся після проголошення Незалежності — у біографічних трактатах вітчизняних дослідників, пам’ятних дошках і постаментах, назвах вулиць.

У 1906р. Івану Пулюю присвоєно Кавалера Австрійсько-імператорського ордена Залізної Корони за наукову і педагогічну діяльність. У 1916р. його нагороджено Комтурським Хрестом імператорського ордена Франца Йосипа.

Чехія повністю визнала заслуги Івана Пулюя, вшанувавши його встановленням пам’ятної дошки на будинку №15 вул. Матолуша у Празі, де він жив і працював до смерті у 1918р.

До 150–річчя вченого в Україні видавали його праці, присвоювали ім’я навчальним закладам, випустили ювілейну марку, запровадили іменну премію для студентів і аспірантів. На початку 2010 р. серія “Видатні особистості України” поповнилася новою монетою, присвяченій винахіднику і фізику Івану Пулюю.

Тернопільский національний технічний університет ім. Івана Пулюя Пам'ятна дошка товариства Громада, заснованого Іваном Пулюєм

У селі Гримайлів Тернопільський області розташований меморіальний музей Івана Пулюя, відкриття якого відбулося в 1990 році. Зібрані в його стінах експонати освячують життя та наукову діяльність відомого фізика, перекладача та історика.

"На чужій чужині» він мав п’ятнадцять дочок і синів, По світу не пустив нікого у свитині, Отак би й нині незалежній Україні Бог дав таких новітніх Пулюїв!"(Петро Іванов)