19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Іван Величковський. Фігурні вірші. Семен Климовський. "Їхав козак за Дунай"

Про матеріал

формувати в учнів уявлення про різноманітну, різножанрову й багатомовну українську поезію ХУІ – ХУІІІ ст.., що є показником високої культури народу, його талановитості; розглянути і пояснити ідейно-художні особливості фігурних віршів Івана Величковського; вміти розрізняти їхню релігійну і світську тематику; розкрити зміст і версифікаційні особливості вірша С. Климовського «Їхав козак за Дунай»; знати про світову славу цієї пісні

Перегляд файлу

 Тема. Поезія. Іван Величковський. Фігурні (курйозні) вірші (із рукописних книг «Зегар з полузегарком» і «Млеко»).

 Семен  Климовський. «Їхав козак за Дунай». Зразок давньої любовної лірики. Світова слава пісні.

 Мета: формувати в учнів уявлення про різноманітну, різножанрову й багатомовну українську поезію ХУІ – ХУІІІ ст.., що є показником високої культури народу, його талановитості; розглянути і пояснити ідейно-художні особливості фігурних віршів Івана Величковського; вміти розрізняти їхню релігійну і світську тематику; розкрити зміст і версифікаційні особливості вірша С. Климовського «Їхав козак за Дунай»; знати про світову славу цієї пісні.

 Цілі.

 Учні знатимуть: умови творення поезії ХУІ – ХУІІІ ст.; визначення курйозних віршів; зміст і значення запропонованих творів.

 Учні вмітимуть: характеризувати зазначені твори; готувати повідомлення і виголошувати його.

 Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

 Обладнання: портрети поетів, тексти творів.

 Методи, прийоми і форми роботи: лекція, бесіда, запитання до тексту, робота з підручником, виразне читання, «Незакінчене речення», робота в парах та групах.

 Теорія літератури: панегіричні вірші, фігурні вірші, силабічне віршування, бурлеск, травестія.

Хід уроку.

 І. Мотиваційний етап.

 1. «Незакінчене речення»: «Сьогодні я вірю в те, що…»

 ІІ. Цілевизначення і планування.

 І. Обговорення й визначення цілей у парах.

 2. Колективне планування роботи на уроці.

 ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Лекція вчителя + конспект почутого учнями.

Поезія ХУІ – ХУІІІ ст. творилася старослов’янською, українською, латинською, грецькою, польською, російською мовами, але була виразного українського та праслов’янського спрямування. Так, у 1618 році поет-киянин Іван Домбровський створив латиномовну поему «Дніпрові камени», в якій виголосив ідею рівності народів, уславив руських князів, запорозьке козацтво, що звитяжно боролося за свою землю. З тих часів дійшло до нас поетичне слово Павла Русина, Себастьяна Кленовича та інших.

Давня українська поезія пройшла кілька етапів розвитку, кожен з яких мав свої теми, образи, навіть жанри. Спинимося на основних моментах.

У ХУІІ – ХУІІІ ст.. з'явилися в Україні панегіричні вірші. Це був один з модних жанрів у віршуванні, поширений майже в усіх європейських країнах. Писалися панегірики на честь високопоставлених осіб, для прославлення визначних подій у громадському, церковному й культурному житті. У кращих з них звучали громадянські, патріотичні мотиви, прославлялися подвиги запорозького війська, його ватажків. Наприклад, «Вірші на жалостний погреб козацького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного», написані Касіяном Саковичкем. (Читання одного із віршів учнем, заздалегідь підготовленим)

Творчому піднесенню народу сприяла національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, а сам гетьман став улюбленим персонажем усієї літератури. До нас дійшла величезна кількість віршів невідомих авторів про ці часи, значна частина яких стала народними піснями. Маємо й ряд прекрасних авторських творів, наприклад, «Вірші про Богдана Хмельницького» латиномовного поета Гната Бузиновського. Ці та інші твори ХУІІ – першої половини ХУІІІ ст.. складають великий розділ історичних віршів. У них знайшли відгомін перемоги й поразки, боротьба з ляхами й турками.

У важкий для України період Руїни гучно зазвучав голос поета Лазара Барановича, твори якого заслуговують особливої уваги. Цей поет глибоко проймався долею України й соромив гетьманів, які вели криваву боротьбу за владу.

Поезія цього періоду сповнена трагізму та пророцтв, у ній багато повчального, співзвучного нашому часові.

У 50-х рр.. ХІХ ст. знайдена рукописна книжка ченця-мандрівника Климентія Зіновіїва «Приповісті посполиті», створена в ХУІІ ст.. Вона привернула увагу як літературознавців, так і істориків. М.Возняк писав: «…Климентій не лишив писань літературно довершених, для цього бракувала авторові поетичного хисту та ідейності. Все-таки вірші Климентія дають цінний матеріал із темної доби руїни культурного життя України, бо малюють життя всіх класів тодішнього громадянства з найрізноманітніших боків».

Після сумнозвісних подій під Полтавою російське самодержавство люто розправилося з нашим народом: були знищені козацькі вольності, ліквідоване гетьманство, впроваджена російська колегія, вийшла заборона друкувати українські книжки, закривалися парафіяльні школи. Та всупереч цьому вирувала творча думка, і сама поезія – громадсько-політична, релігійна, філософська, панегірична, бурлескно-травестійна, сатирико-гумористична, любовна – посіла панівне місце в літературному процесі ХУІІІ ст.. Її автори – ченці та священики, професори та студенти, письменні селяни.

Окрему й вельми цікаву поетичну сторінку вписали в нашу літературу мандрівні дяки (по-народному, «бакаляври», «миркачі», «пиворізи»).

2. Робота з підручником. Самостійне опрацювання матеріалу про діяльність і творчість мандрівних дяків.

3. Бесіда за змістом прочитаного:

Які теми порушували мандрівні дяки у своїх віршах, виставах?

Прочитайте і прокоментуйте вірші дяків-пиворізів.

Яке значення мала творчість цих народних митців для розвитку нової української літератури?

Хто з відомих письменників змалював образи мандрівних дяків на сторінках своїх творів?

4. Слово вчителя. Для створення комічних ефектів мандрівні дяки вдавалися до засобів бурлеску і травестії: біблійних персонажів переодягали в український одяг, надавали їм народних рис і поведінки земних людей.

5. Теорія літератури. Жанр бурлеску (від італ. – жарт) вимагав, щоб про буденне говорилося «високим штилем» , піднесено, а героїчний зміст викладався зумисне вульгарно.   Травестія.(з французької) дослівно означає переодягання.

6.Слово вчителя. Літературна творчість мандрівних дяків викликала невдоволення з боку властей і церкви. Київський митрополит Рафаїл Заборовський у 1734 році видав спеціальний указ, спрямований проти них. А в останній чверті ХУІІІ ст.. у зв’язку з різким посиленням кріпосництва було суворо заборонено мандрування дяків по країні.

7. Теорія літератури. Силабічне віршування – це таке віршування, яке характеризувалося однаковою кількістю складів у рядках (найчастіше 11 або 13), що об’єднувалися попарно переважно жіночою римою – з наголосом на передостанньому складі. Саме таке віршування було найпоширенішим у той час.

8. Слово вчителя. Одним із найталановитіших українських поетів ХУІІІ ст.. був Іван Величковський.

9. Робота в групах. «Випереджувальне завдання». Обмін інформацією про життя і творчість І.Величковського.

Іван Величковський хотів перенести на український ґрунт чужі віршовані форми та на їх основі створити нові оригінальні зразки. Він це зробив «на оздобу Отчизни нашої і утіху малоросійським синам її, звлаща до читання охочим і любомудрим».

Відомості про життя і творчість І.Величковського скупі і суперечливі. Ймовірно, що він народився у травні чи вересні наприкінці 1640-х – на початку 1650-х рр.. десь на Чернігівщині. Навчався у Києво-Могилянській академії, де його викладачем був Варлаам Ясинський, пізніше київський митрополит і покровитель поета. З початку 1670-х років був співробітником чернігівської друкарні Лазаря Барановича, виконував функції редактора і коректора. З 1678 року жив у Полтаві, де став пресвітером Успенської церкви. Помер у вересні 1701 року в Полтаві.

Іван Величковський – автор друкованого панегірика польською мовою на честь Лазаря Барановича (1684), «Віршів про Дедала» (піднесених у 1687 р. Самойловичу) та двох поетичних збірок – «Зегар з полузегарком» (1690) і «Млеко от овцьі пастьіру належное» (1691). У «Віршах про Дедала» він використав античний міф про Дедала, який зробив собі крила і втік з ув’язнення. Поет закликає гетьмана Самойловича створити собі крила з добрих справ, щоб врятувати рідну батьківщину. В інших творах поет наголошує на тому, що безслідно проминуть «багатство, честь, п’янство, помпа, гордість, пиха».

Перша збірка витримана в традиційному стилі, а друга насичена «поетичними штучками». Величковський використовував принцип «ехо» (луни) (Кто ти саді снідь смертну подаде от древа? Ева.), писав ракові (що читаються однаково в обидва боки) (Анна пита мя я мати панна) та «чотиригранні вірші», які можна було читати вздовж та впоперек. Є у спадщині поета чотири акровірші та зразки лабіринтів, фігурних поезій. Таке віршування було досить виснажливою роботою, про що говорить сам І.Величковський в епіграмі «Пишущему стихи»,  «Три перста пишуть, а все болить тіло».

Акровірш: Із несОздАННа отца восіявьій чисте

                    ВЕЛИЧаю з матКою та ВсеСладКІЙ Христе!

Раковий вірш: Анна пита мя я мати панна,

                          Анна дар мнє сєнь мира данна.

                          Анна ми мати и та ми манна.

10. Оцінювання роботи в групах керівниками.

11. Слово вчителя. Дослідник поезії Величковського С.Маслов у вступній статті до видання його творів чітко схарактеризував стилістичну манеру митця як бароко: «… в художньому творі на перше місце висувається форма – вишукані, штучні метафори, несподівані порівняння, ефектні антитези. Запозичені у ренесансу образи античної міфології та історії посідають видатне місце в реквізиті барочних форм. Засоби прикрашення мови, орнамент розбухають в добу бароко надмірно; змістові надається другорядного значення. Мета мистецтва за часів бароко – вразити читача, зацікавити його несподіваними стилістичними ефектами».

12. Виступ учнів з дослідженнями про курйозні вірші.

13. Теорія літератури. Фігурні (курйозні) вірші – це такі твори, естетичний смисл яких полягав у тому, щоб збуджувати у читачів розумову напругу, яка б допомагала їм осягати невідоме й незрозуміле, змусити їх розв’язувати задачі, розгадувати загадки. У цих віршах словесна гра поєднувалася з графічними формами і живописними ефектами. Тут втілювалася характерна для бароко тенденція до кооперування і синтезування різних типів художньої творчості – в даному разі поезії й образотворчого мистецтва.

14. Читання й аналіз курйозних віршів І.Величковського.

Із книжечки «Зегар з полузегарком…»

 

Автор ко читателю

І О смерті пАм’ятай, і На суд будь чуткий,

Вельми Час біжить сКоро, В бігу Своєм прудКИЙ.

 

Минути

 

До Зегарка належать єще і минути,

Прето подобно і тих не треба минути.

 

Минути всіх общії

 

Минет младенчество.

Минет отрочество.

Минет юношество.

Минет мужество.

Минет старчество.

Минет престарілость.

Минет весна.

Минет літо.

Минет осінь.

Минет зима.

Минуть всі літа.

Минуть всі времена.

А над все минет час покаянія.

 

Минути злих

 

Минет слава.

Минет багатство.

Минет честь.

Минет п’янство.

Минет помпа.

Минет гордость.

Минет пиха.

Минет тщеславіє.

Минуть високії думи.

Минуть похлібства.

Минуть пещоти.

Минуть банкети, піятики.

Минуть служби.

Минуть дружби.

Минуть жарти.

Минуть сміхи.

Минуть утіхи.

Минуть роскоші.

Минуть скарби.

Минуть ради.

Минуть зради.

Минет хитрость.

Минет ошуканство.

Минет клямство.

Минет зайзрость.

Минет ненависть.

Минет урода.

Минет тілесная красота.

Минет мужность.

Минет сила.

Минет красномовство.

Минет удатность.

Минет справность.

Минуть драпіжства.

Минуть кривоприсяжства.

Минуть і прочая безчисленная суєтная,

Альбовім все суєтіє чоловічеськоє,

Єлико не будет по смерті,

Не пребудет багатство, не снійдет слава,

Нашедши бо смерть, вся сія погубить.

 

 

\

Минути добрих

 

Минути хороби.

Минуть преслідування.

Минуть мученія.

Минуть біди.

Минуть скорбі.

Минуть сльози.

Минуть обиди.

Минуть рани.

Минуть наруганія.

Минет голод.

Минет прагненнє.

Минет нагота.

Минет убозтво.

Минет каліцтво.

Минет сліпота.

Минет німота.

Минет хромота.

Минуть труди, невчас, невпокої.

Минет всякоє злоє.

15. Пояснення вчителем символів книжки «Зегар з полузегарком»

З останнього десятиліття поетового життя маємо дві підписані його іменем книжечки віршів. Першу з них — «Зеґар з полузеґарком» — автор датує 1690-м роком, другу — «Млеко» — роком 1691-м.

Вірші «Зеґара з полузеґарком», звичайно, могли бути створені й раніше. Але коли року 1690-го архімандрит Києво-Печерської лаври Варлаам Ясинський обирається митрополитом, Іван Величковський, прагнучи відзначити цю подію, оформляє їх у «книжицю» і офірує її «новоконсекрованному пастыре※. За давньою книжною традицією поет пише у посвяті: «Да не явлюся пред преосвященством Вашим, паном и пастиром моим, тощ, два пекторалики — єдин цЂлый, а другій полузеґаровый — приношу преосвященству Вашему, ясне в богу преосвященный архієрею. В правдЂ, не зе злота, a нЂ з сребра, але з подлого ума моєго, нЂбы з твердого желЂза, составленныє».

Видимо, Іван Величковський офірує свої вірші новому митрополитові не з обов’язку і не з бажання звернути на себе увагу та заслужити прихильність найвищого церковного начальства. Він керується якимись іншими, не офіційними і не меркантильними міркуваннями.

У посвяті поет звертається до митрополита як до свого «великого добродія», називаючи його «мнЂ велице милостивим паном». У нього, отже, були якісь підстави саме так іменувати Варлаама Ясинського

16. Читання й аналіз уривків із збірки «Млеко»

Чворогранистий

Єст вірш, в котором так вздлуж, яко і вшир

єден же текст виражається

 

Маріє Ти Єдина Мати Богу Сину

Ти паче всіх вишньому возлюблена вину

Єдина всіх надеждо творцю ти предстани

Мати вишшему творцу стани прісно за ни

Богу возлюблена ти прісно діво зіло

Сину вину предстани за ни зіло сміло

Єдиногласний

Єст вірш, в котором каждая силяба єдиною гласною

 літерою замикається, іменно сею: О

 

Слово плОтОнОснО

МнОгО  плОдОнОснО.

 

16. Слово вчителя. Семен Климовський – дещо загадкове, але шановане ім'я  серед письменства давньої України. Є свідчення, що мав сміливу думку, часто давав цінні поради товаришам. Його пісня «Їхав козак за Дунай» «завоювала Європу», полонила й серця славетних європейських композиторів, які використали її мотив у класичних творах. Вона досягла Шотландії і стала там народною. До речі, великий Бетховен обробив її для голосу з фортепіано. «Їхав козак за Дунай» і нині є однією з найулюбленіших в Україні.

17. Прослуховування запису пісні.

Їхав козак за Дунай, сказав - дівчино, прощай,

Ти, конику вороненький, неси та гуляй.

 

Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче,

Як ти її покидаєш, тільки подумай.

Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче,

Як ти її покидаєш, тільки подумай.

 

Бiлих ручок не ламай, ясных очей не стирай,

Мене з вiйни зi славою к собi ожидай.

Не хочу я нiчого, тiльки тебе одного,

Ти будь здоров, мiй миленький,

А все пропадай.

Не хочу я нiчого, тiльки тебе одного,

Ти будь здоров, мiй миленький,

А все пропадай.

 

Їхав козак за Дунай, сказав - дівчино, прощай,

Ти, конику вороненький, неси та гуляй.

 

18. Читання напам'ять 1-2 учнями.

19. Аналіз пісні за питаннями:

Чи сподобалась вам пісня? Чим саме?

Про кого і про що йдеться у творі?

Якими постають головні персонажі, їхні риси, почуття?

Назвати образи-символи та інші засоби поетики, їхню роль у пісні.

Ритмомелодика твору.

ІУ. Підсумок уроку.

Наша література постійно зростала художньо. Письменники вже не тільки зображували історичних осіб, окремих героїв, а й змальовували внутрішній світ людини і дедалі частіше зверталися до живої народної мови. Отож багата й різноманітна давня українська література підготувала добрий грунт для появи письменства нового часу.

У. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Відрефлексуйте власну діяльність на уроці.

2. Чи досягли поставлених цілей?

3. Чи сподобалась вам ваша робота? Чим саме?

УІ. Домашнє завдання. Обов’язкове: прочитати матеріал підручника; підготуватися до семінару «Драматургія і театр в Україні ХУІІ – ХУІІІ ст..» за питаннями:

  1. Народна драма.
  2. Шкільна драма.
  3. «Владимир» Феофана Прокоповича – зразок шкільної драми.
  4. Києво-Могилянська академія в історії України.
  5. Вертеп – старовинний пересувний ляльковий театр.

Додаткове, для бажаючих: спробувати свої сили у фігурному віршуванні. Орієнтовна тематика: шкільне життя.:

 

Іван Велич фото

 

Іван Величковський

 

Семен Клим

Семен Климовський

 

docx
До підручника
Українська література 9 клас (Слоньовська О. В., Мафтин Н.В., Вівчарик Н.М., Курінна Н.С., Шевчук Л. Т.)
Додано
30 червня 2018
Переглядів
586
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку