Урок на тему "Урок № 2 Тема. Поезія П. Куліша. Вірші «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця»"

  Урок № 2

Тема. Поезія П. Куліша. Вірші «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця»

Мета: ознайомити учнів із поетичною творчістю письменника, допомогти усвідомити ідейно-художні особливості віршів, їхню естетику; удосконалювати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, висловлення власних думок з приводу прочитаного; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної мови, бажання прислужитися рідному народові.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них, Інтернет, ноутбуки або планшети, вправа Study Stack «Тропи», «Хмаринка мрій».

Очікувані результати: учні повинні знати основні мотиви поетичної творчості письменника; учні повинні вміти визначати й пояснювати підтекст поезій, аналізувати художні засоби, висловлювати власні міркування з приводу актуальності порушених у поезіях проблем.

Теорія літератури: лірика, ліричний герой, художній образ, художні засоби.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент (з’ясування емоційної готовності до уроку ).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

1.                   Випадок із життя письменника

Любов до книги відіграла важливу роль і в житті юного Пантелеймона Куліша.

Зайшовши одного разу до крамниці купити горіхів, Пантелеймон Куліш помітив книжку. Це була збірка українських народних пісень, що видав Михайло Максимович 1834 року. Книжка коштувала дорого, але Куліш віддав усі свої заощадження й придбав її.

У гімназії він читав її при кожній нагоді і так набрид, що деякі учні почали передражнювати його або втікати, щоб усоте не чути вже давно й ними завчених рядків.

Куліш  вивчив книжку напам’ять, а пізніше згадував, що саме вона наштовхнула його на думку стати митцем у царині письменства.

2. Бесіда

• Як ви вважаєте, чи складно писати вірші?
• Я впевнена, що більшість людей  хоча б раз у житті в тяжкі чи, навпаки, щасливі моменти намагається відтворити свої почуття на папері. Чому ж тоді одні стають відомими поетами, а інші або пишуть для себе, або зовсім залишають цю справу?
• Чи згодні ви з думкою, що поезія «лікує» душу?  Обгрунтуйте свою відповідь.
• У нашому класі є учні, які пишуть вірші.

(Учень Дмитро Ільєнко декламує власну патріотичну поезію «Я гордий     тим, що українець зроду…»)

Я гордий тим, що українець зроду, 
Що я живу на цій святій землі. 
І кожен раз, коли дивлюсь в Дніпрову воду, 
То бачу, як літають журавлі,

Як жито колоситься ніжно в полі
Під сонячним промінням золотим. 
Воно немов черпає з неба волю
І дихає повітрям польовим. 

А небо, мов титан могутній, 
З'єднало враз усі кутки землі. 
По нім, як по безкраїм синім морі, 
Пливуть над полем хмари-кораблі. 

Вони несуть всі спогади народу 
Про кров, яку пролили тут діди, 
Щоб знову ми побачили свободу, 
Яку вони побачить не змогли. 

Тяжкая доля українського народу, 
Що завжди відчував навали ворогів, 
Які загарбати хотіли в нас свободу, 
Але ніхто її не підкорив. 
 

Бо не змирилася, повстала Україна, 
І, мовби той чарівний фенікс-птах, 
Піднялась в небо, відродилась 
І освітила нам майбутній шлях. 

Це стежка волі та свободи, 
Якою ми повинні гордо йти, 
Бо ця дорога витоптана кров'ю 
Тих поколінь, що полягли у боротьбі.

•              Дмитре, що тебе надихає на написання віршів?

Справжнім патріотом був і Пантелеймон Олександрович Куліш.

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Як прозаїк П. Куліш не тільки виявив значне мистецьке обдарування, а й показав себе новатором, здатним прокладати нові шляхи в літературі. Проте його поетичний талант виявився помітно слабшим — спосіб образного мислення, світобачення й світовідтворення, очевидно, більше відповідали епічному типу творчості. Та була на те ще одна істотна причина, що, можливо, не дала П. Кулішеві піти далі. На той час поетичний світ України був осяяний генієм Т. Шевченка. Вплив Кобзаря на розвиток української поезії був таким великим, що майже всі митці другої половини ХІХ століття були під цим впливом, часто бездумно, сліпо наслідуючи його.

Проте написане П. Кулішем як поетом заслуговує на нашу увагу та вдячність, зокрема, це стосується тих творів, у яких він відійшов від Шевченкових канонів, виявив власне поетичне обличчя.

1.                   «До рідного народу»
   1.        Прослуховування аудіозапису «До рідного народу»
   2.        Словникова робота

Руїна -  період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами на території України. Частіше за все під Руїною розуміють період від смерті гетьмана Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687).

Вертоград – сад

Олухи – йолоп, простак, дурень

Варвар (грец. βάρβαροι, іноземці, «ті, що бурмочуть») — зневажливий термін, яким позначають людину, представника певного народу або племені, що дійсно або уявно перебуває на доцивілізаційному або нижчому цивілізаційному рівні розвитку^.

3.        Ідейно-художній аналіз поезії

Бесіда

• Який народ має на увазі автор?
• Чи не занадто негативна оцінка  рідного народу?
• Чому народ заслужив на таке ставлення?
• Як Куліш ставиться до рідної мови?
• Поясніть епітет «сусідське хижацтво».
• Кого автор називає варваром?
• Кого Куліш називає «добродієм»? Назвіть цей художній засіб.
• Розтлумачте значення слів «азіат», «дзеркало всесвітнє».
• Чи є дана поезія актуальною? Обгрунтуйте свою думку.

Теорія літератури

• До якого роду літератури належить даний твір?
• Назвіть ознаки ліричного твору.

Рід літератури: лірика.

Жанр: громадянська лірика.

Тема: звернення поета до народу всупереч жорстокості самодержавства захистити рідну мову, не дати можливості царизму перетворити українців на «малоросів» і позбавити їх єдиного скарбу

Ідея: заклик шанувати й оберігати найцінніше, що є в народу — рідну мову, не дати «сусіднім хижакам» її знищити.

Основна думка: а) доки існує мова — доти живе нація; б) Єдиний скарб у тебе — рідна мова, / заклятий для сусідського хижацтва: / вона твого життя міцна основа, / певніша над усі скарби й багатства. /

Художні особливості поезії

Теорія літератури

Повторення тропів (виконання вправи Study Stack)

Звертання: «Народе без пуття…», «О варвари!..» 
       Епітети: «предків диких», «безумної одваги», «гірких п’яниць», «розбишак

великих», «луччих предків», «душ святих», «сором тяжкий», «великий добродій», «зеркало всесвітнє», «розбоєм лютим», «путь скверний». 
       Риторичні оклики: «Гірких п’яниць та розбишак великих!», «О варвари!..». 
       Метафори: «жене неволя», «з рідним словом тулишся». 
       Порівняння: «з словом тулишся мов злодій».

•                   Що є спільним, а що відмінним, у думках Куліша і Шевченка? (Спільне: форма послання, звертання до народу, визнання мови як основи національної згуртованості, засудження рабського поклоніння; відмінне: Шевченко бачить шлях до незалежності в активності народних мас, яка була за часів запорожців та гайдамаків, Куліш наполягає на «культурницькому» шляхові освіти, реформ.)

2. «Троє схотінок»
   1.        Виразне читання поезії учнем.
   2.        Теорія літератури

Ліричний герой - це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов'язково тотожний з автором. Через нього автор або передає власні почуття, або ж просто відображає переживання певної якості. 

3.        Евристична бесіда за змістом прочитаного

• Схотінки – це бажання. Які три бажання має ліричний герой? Як вони його характеризують?
• Що спільного має твір із віршем Г.Сковороди «Всякому місту звичай і права»? Чого свідомо зрікається герой?
• Ліричний герой звертається до Мадонни. Кого уособлює цей образ?
  4.        Повторне читання.
  5.        Елементи аналізу твору

• Якій темі присвячений вірш? (Життєвому кредо письменника, його життєвим цінностям.)
• Випишіть у «схотінки» три бажання ліричного героя.
  (Душевний спокій; книги; близький друг, кохання.)

• Для висловлення власної думки автор серед інших художніх засобів використовує прийом контрасту. Знайдіть його. (Урочиста, книжна лексика (ветроградів, благородних, Мадонна) і знижена, просторічна (насилував, олухів)).
• Визначте інші художні засоби, використані поетом.

Епітети: «вертоградів пишно-прохолодних», «добрий лад», «мислі благородні», «світові утіхи», «олухи великі», «веселий в серці сміх», «палати тихі», «хмарні минути».

Повтори: «Я не хотів би…», «Аби у мене був…».

Метафора: «сміх був в серці».

Звертання: «О сонце доброти».

Риторичний оклик: «Сіяла ти мені в мої хмарні минути!».

• Схарактеризуйте ліричного героя твору, обґрунтувавши свої твердження (асоціативний кущ)

 гармонійна             розумний,

          людина            начитаний

має глибокі почуття,  

здатен палко кохати               ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ   веселий

                невибагливий                       щирий 

                                             благородний

• Як в образі ліричного героя  втілено автора?
• Назвіть свої 3 схотінки (3 заповітних бажання) і запишіть їх у  «ХМАРИНКУ МРІЙ»

3. «Заворожена криниця»

3.1. Самостійне читання твору учнями.

3.2. Бесіда

• Яке враження справив на вас вірш?
• Які слухові, зорові образи використав П.Куліш для зображення саду?

Чи можна назвати сад Едемським? Чому?

• Кінамон і нард – це запашні рослини. Назвіть інші екзотизми. З якою метою використовує їх автор?
• Які географічні об’єкти згадуються у творі? Розкрийте їх підтекст.
• Що символізують заворожена криниця й водиця? У романтиків епітет «заворожений» означає щось таємниче або зловіще. Який цей образ у Куліша?
• Розкрийте образи сестри, брата, вітру.
• Поясніть алегоричні образи, змальовані в поезії. (Сад, квіти — це книги, знання, поезія. Криниця — рідна мова, поет хоче, щоб ці багатства стали доступними для всіх. Хоча цю картину можна розуміти по-іншому. Тим-то алегорія і цікава, що є простір для уяви, для різночитання).
  3. Повторне читання.
  4. Складання паспорта твору.

V. Узагальнення та систематизація знань

• Назвіть риси романтизму, притаманні поезіям П.О.Куліша.

І.Я.Франко дав оцінку ліричним творам нашого земляка: «…Їх [вірші] сміло можемо і з погляду на форму, і з погляду на мову і на зміст зачислити до перлів нашої поезії». Як ви розумієте слова Франка?

• П.Куліш просив благословення взяти мовчазну кобзу Т.Шевченка. Чи міг би йому подякувати Кобзар за продовження своєї справи? Обгрунтуйте.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання

• Прочитати роман «Чорна рада».
• Підготувати розповідь про історичні події 1663 року – Чорну раду в Ніжині (індивідуально).

• Опрацювати у хмарі інтерактивний малюнок.

•                  Написати твір-мініатюру «Заворожена…» (за аналогією до «Зачарована криниця») – за бажанням. Твір помістити в хмару («Домашні завдання»).