З якого твору уривок 1. Подивися, які я тобі приніс черевички! – сказав Вакула. - Ті самі, які носить цариця. - Ні! Ні! Мені не треба черевичків! – сказала вона, махаючи руками й не спускаючи з нього очей. – Я і без черевичків… - Далі вона не договорила й зашарілася. 2. То й що ж, що сліпий? – сказала вона. – Якщо дівчина покохає сліпого, то і заміж треба виходити за сліпого… - Покохає… - зосереджено повторив він, - і брови його нахмурились – він прислухався до нових для нього звуків знайомого слова… 3.…Наш початок … назавжди залишиться в пурпуровому відблиску вітрил, створених у глибині серця, яке знає, що таке любов…
Навчання У 1930, після закінчення семирічки в Саратові, пішов вчитися на токаря. Потім у біографії Костянтина Симонова відбулися зміни: в 1931 році відбувся переїзд до Москви, після чого він працював на заводі до 1935. вищу освіту отримав у Літературному інституті імені Горького в Москві
Військова кар’єра З перших днів Великої Вітчизняної війни Костянтин Симонов перебував у діючій армії: був власним кореспондентом газет "Червона Зірка", "Правда", "Комсомольська правда». У 1943 Симонову було присвоєно - звання підполковника, а після війни - полковника. В якості військового кореспондента побував на всіх фронтах: Болгарії, Югославії, Польщі, Німеччині.
Історія створення вірша Вірш Костянтина Симонова «Жди мене…», опублікований в січні 1942 року в газеті «Правда», звертався до однієї жінки - Валентини Сєрової. «У вірша «Чекай на мене» немає ніякої особливої історії. Просто я поїхав на війну, а жінка, яку я любив, була в тилу. І я написав їй лист у віршах ... ».
Кластер «ЖДИ МЕНЕ» - ЦЕ МАГІЯ СЛІВ… І СТРОФА«ЖДИ» СМЕРТЬ «желтые дожди»,«снега метут»,«жара»;«других не ждут»,«писем не придет»-«МОЛИТВА ІІ СТРОФА«ЖДИ» ЖИТТЯ не желай добра всем, кто знает наизусть,что забыть пора»,«пусть поверятсын и мать»,«пусть друзья устанут…» «выпить не спеши»« -«НАКАЗ ІІІ СТРОФА«ЖДИ» ЛЮБОВ «я вернусь всем смертям назло»,«ожиданием своим ты спасла меня»-ГІМН «Просто ты умела ждать, как никто другой.»
Словник уроку Звукопис: добирання звуків у віршованій мові, яке має художньо-виразне значення. Видами звукопису є асонанс (повторення голосних звуків), алітерація (повторення приголосних звуків). Епістолярна форма: в перекладі з грецької - лист, послання. Послання: літературний твір (зазвичай у віршовій формі) у вигляді звертання до якої-небудь особи або групи осіб. Анафора: Стилістичний прийом, що полягає в повторенні однакових звуків, складів, слів на початку віршованих рядків чи строф